Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Зовнішня Монголія (монг. 
, Ар Монгол; маньчж. Tulergi Monggo; кит. 外蒙古; піньінь Wài Měnggǔ, Вай Менгу) — адміністративне об'єднання в складі Китаю за часів правління маньчжурської династії Цин, що розташовувалось на території сучасної держави Монголія.
Історія
1668 року ойратський Галдан-хан (монг. Галдан бошигт хаан,1671-1697) рушив на Халху із 30-тисячною армією. Частина халхаських князів, налякана успіхами Галдан-хана і не бажаючи підкорятися йому, звернулася до цинських правителів Китаю з проханням прийняти їх у своє підданство. На той час маньчжури вже володіли територією Південної Монголії. Цинські правителі позитивно відповіли на прохання монгольських ханів, і 1691 року територія Халхи (Північної Монголії) також увійшла до складу Цинської імперії.
Разом із новим статусом Північна Монголія отримала й нову назву — «Зовнішня Монголія», на відміну від Південної Монголії, яка офіційно називалася «Внутрішньою Монголією» (монг. Дотоод Монгол, маньчж. Dorgi Monggo, кит. 内蒙古, піньінь Nèi Měnggǔ, Ней Менгу). Таке протиставлення мало семантичне навантаження: Внутрішня Монголія розташовувалась ближче до китайської столиці і більше контролювалася центральним урядом, натомість Зовнішня Монголія мала певну автономію.
Приєднання Халхи до Китаю викликало протистояння між Цинською імперією та ойратським Джунгарським ханством. Серія ойратсько-маньчжурських воєн (1690-1697, 1715-1739, 1755-1759) скінчилася крахом Джунгарії. Східну частину джунгарських земель (округ Кобдо) було приєднано до Зовнішньої Монголії.
Остаточно військово-адміністративна система управління Зовнішньою Монголією склалася в першій половині XVIII ст. і без суттєвих змін проіснувала до 1911 року. Управління здійснювалось на підставі законів і постанов, спеціально розроблених цинським урядом для цього краю. Зовнішню Монголію, населення якої становили, головним чином, халхасьці та ойрати, було поділено на 3 намісництва з центрами в Улясутаї, Урзі та Кобдо. Управляння здійснювалось за зразками інших частин Цинської імперії, але з урахуванням особливостей кочового господарства і побуту місцевого населення.
ХХ століття
Скориставшись революційними подіями 1911-1913 рр. в Китаї, які привели до повалення Цинської династії, халхаські хани, за підтримки Російської імперії, проголосили Зовнішню Монголію незалежною теократичною державою на чолі з богдо-ханом. Потрійна російсько-китайсько-монгольська угода, підписана у травні 1915 року в Кяхті, визначила новий статус монгольської держави, звела його до широкої автономії в складі Китаю. Зовнішня Монголія складалася з чотирьох халхаських аймаків (Сецен-ханів, Тушет-ханів, Сайн-Нойон-ханів і Дзасагт-ханів), ойратської області Кобдо і тувинської області Танну-Урянхай.
1919 року скінчився короткий період існування теократичної монархії, Зовнішня Монголія була окупована китайськими військами, уряд Автономної Монголії розпущений, натомість було введено китайську адміністрацію. Далі була окупація країни білогвардійськими й більшовицькими російськими військами. Врешті, 1924 року, за участі Радянського Союзу, було проголошено незалежну Монгольську Народну Республіку (монг. Бүгд Найрамдах Монгол Ард Улс). З 1991 року країна носить назву Держава Монголія (монг. Монгол Улс).
1921 році було також проголошено незалежність Туви, 1944 року цей край був анексований Радянським Союзом .
Після утворення незалежної монгольської держави «Зовнішня Монголія» перетворилася на історичний термін. В Монголії його використання було фактично заборонене через традиційне сприйняття його в сенсі частини Китаю. Іншою є ситуація на території Китаю. Уряд країни визнає незалежну Монголію і на офіційному рівні використовує для її позначення термін «Держава Монголія» (кит. 蒙古国, піньінь Ménggǔ Guó, Менгу Гуо), що відповідає офіційній монгольській назві, а не просто «Монголія» (кит. 蒙古, піньінь Měnggǔ, Менгу), адже ця назва сприймається як символ належності до Китаю.
Відбулося переосмислення термінів серед монголів автономного району Внутрішня Монголія, який лишається в складі Китаю. Зовнішню Монголію з 1947 року там називають монг. Ар Монгол, а Внутрішню Монголію — монг. Өвөр Монгол. Перекладаються вони так само, монгольське Өвөр означає «лоно, серце, душа» або «внутрішній», а монгольське Ар — «задній» або «зовнішній» і семантично не пов'язане з належністю до Китаю. Водночас, обидві Монголії сприймаються як дві частини одного цілого.
Як синоніми для «Зовнішньої Монголії» і «Внутрішньої Монголії» застосовуються також назви «Північна Монголія» (кит. 北蒙古, піньінь Běi Měnggǔ, Бей Менгу) і «Південна Монголія» (кит. 南蒙古, піньінь Nán Měnggǔ, Нань Менгу), відповідно. Ці китайські терміни, між іншим, використовують і монгольські сепаратисти в Китаї.
Джерела
- Монгольская Народная Республика. Справочник. Редколлегия: Гатауллина Л.М., Дылыков С.Д., Казакевич И.С., Рощин С.К., Матвеева Г.С. Москва: Главная редакция восточной литературы издательства «Наука», 1986. с. 64-76, 89-96 (рос.)
- Большая Советская энциклопедия, т. 16. Мёзия — Моршанск. Москва: Издательство «Советская энциклопедия», 1974, с. 500 Монголия Внешняя [ 27 жовтня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
- П.П. Старицина. Москва. Монголия Внешняя [ 26 жовтня 2017 у Wayback Machine.]. Советская историческая энциклопедия. Том 9. Мальта — Нахимов. с. 607. М.: Издательство "Советская энциклопедия", 1966 (рос.)
- Huhbator Borjigin. The History and the Political Character of the Name of 'Nei Menggu' (Inner Mongolia). Inner Asia, Vol. 6, No. 1 (2004), pp. 61-80. ISSN 1464-8172 Abstract [ 5 листопада 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
- Uradyn E. Bulag. Nationalism and Hybridity in Mongolia, р. 179-180 Naming and Categorizing Oxford: Clarendon Press, 1998. (англ.)
- . Архів оригіналу за 14 березня 2018. Процитовано 4 травня 2021.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Mongoliya znachennya Zovnishnya Mongoliya mong Ar Mongol manchzh Tulergi Monggo kit 外蒙古 pinin Wai Menggǔ Vaj Mengu administrativne ob yednannya v skladi Kitayu za chasiv pravlinnya manchzhurskoyi dinastiyi Cin sho roztashovuvalos na teritoriyi suchasnoyi derzhavi Mongoliya Zovnishnya Mongoliya Outer Mongolia v skladi imperiyi Cin Teritoriya avtonomnoyi Zovnishnoyi Mongoliyi za Kyahtinskoyu ugodoyu 1915 r Istoriya1668 roku ojratskij Galdan han mong Galdan boshigt haan 1671 1697 rushiv na Halhu iz 30 tisyachnoyu armiyeyu Chastina halhaskih knyaziv nalyakana uspihami Galdan hana i ne bazhayuchi pidkoryatisya jomu zvernulasya do cinskih praviteliv Kitayu z prohannyam prijnyati yih u svoye piddanstvo Na toj chas manchzhuri vzhe volodili teritoriyeyu Pivdennoyi Mongoliyi Cinski praviteli pozitivno vidpovili na prohannya mongolskih haniv i 1691 roku teritoriya Halhi Pivnichnoyi Mongoliyi takozh uvijshla do skladu Cinskoyi imperiyi Razom iz novim statusom Pivnichna Mongoliya otrimala j novu nazvu Zovnishnya Mongoliya na vidminu vid Pivdennoyi Mongoliyi yaka oficijno nazivalasya Vnutrishnoyu Mongoliyeyu mong Dotood Mongol manchzh Dorgi Monggo kit 内蒙古 pinin Nei Menggǔ Nej Mengu Take protistavlennya malo semantichne navantazhennya Vnutrishnya Mongoliya roztashovuvalas blizhche do kitajskoyi stolici i bilshe kontrolyuvalasya centralnim uryadom natomist Zovnishnya Mongoliya mala pevnu avtonomiyu Priyednannya Halhi do Kitayu viklikalo protistoyannya mizh Cinskoyu imperiyeyu ta ojratskim Dzhungarskim hanstvom Seriya ojratsko manchzhurskih voyen 1690 1697 1715 1739 1755 1759 skinchilasya krahom Dzhungariyi Shidnu chastinu dzhungarskih zemel okrug Kobdo bulo priyednano do Zovnishnoyi Mongoliyi Ostatochno vijskovo administrativna sistema upravlinnya Zovnishnoyu Mongoliyeyu sklalasya v pershij polovini XVIII st i bez suttyevih zmin proisnuvala do 1911 roku Upravlinnya zdijsnyuvalos na pidstavi zakoniv i postanov specialno rozroblenih cinskim uryadom dlya cogo krayu Zovnishnyu Mongoliyu naselennya yakoyi stanovili golovnim chinom halhasci ta ojrati bulo podileno na 3 namisnictva z centrami v Ulyasutayi Urzi ta Kobdo Upravlyannya zdijsnyuvalos za zrazkami inshih chastin Cinskoyi imperiyi ale z urahuvannyam osoblivostej kochovogo gospodarstva i pobutu miscevogo naselennya HH stolittya Skoristavshis revolyucijnimi podiyami 1911 1913 rr v Kitayi yaki priveli do povalennya Cinskoyi dinastiyi halhaski hani za pidtrimki Rosijskoyi imperiyi progolosili Zovnishnyu Mongoliyu nezalezhnoyu teokratichnoyu derzhavoyu na choli z bogdo hanom Potrijna rosijsko kitajsko mongolska ugoda pidpisana u travni 1915 roku v Kyahti viznachila novij status mongolskoyi derzhavi zvela jogo do shirokoyi avtonomiyi v skladi Kitayu Zovnishnya Mongoliya skladalasya z chotiroh halhaskih ajmakiv Secen haniv Tushet haniv Sajn Nojon haniv i Dzasagt haniv ojratskoyi oblasti Kobdo i tuvinskoyi oblasti Tannu Uryanhaj 1919 roku skinchivsya korotkij period isnuvannya teokratichnoyi monarhiyi Zovnishnya Mongoliya bula okupovana kitajskimi vijskami uryad Avtonomnoyi Mongoliyi rozpushenij natomist bulo vvedeno kitajsku administraciyu Dali bula okupaciya krayini bilogvardijskimi j bilshovickimi rosijskimi vijskami Vreshti 1924 roku za uchasti Radyanskogo Soyuzu bulo progolosheno nezalezhnu Mongolsku Narodnu Respubliku mong Bүgd Najramdah Mongol Ard Uls Z 1991 roku krayina nosit nazvu Derzhava Mongoliya mong Mongol Uls 1921 roci bulo takozh progolosheno nezalezhnist Tuvi 1944 roku cej kraj buv aneksovanij Radyanskim Soyuzom Pislya utvorennya nezalezhnoyi mongolskoyi derzhavi Zovnishnya Mongoliya peretvorilasya na istorichnij termin V Mongoliyi jogo vikoristannya bulo faktichno zaboronene cherez tradicijne sprijnyattya jogo v sensi chastini Kitayu Inshoyu ye situaciya na teritoriyi Kitayu Uryad krayini viznaye nezalezhnu Mongoliyu i na oficijnomu rivni vikoristovuye dlya yiyi poznachennya termin Derzhava Mongoliya kit 蒙古国 pinin Menggǔ Guo Mengu Guo sho vidpovidaye oficijnij mongolskij nazvi a ne prosto Mongoliya kit 蒙古 pinin Menggǔ Mengu adzhe cya nazva sprijmayetsya yak simvol nalezhnosti do Kitayu Vidbulosya pereosmislennya terminiv sered mongoliv avtonomnogo rajonu Vnutrishnya Mongoliya yakij lishayetsya v skladi Kitayu Zovnishnyu Mongoliyu z 1947 roku tam nazivayut mong Ar Mongol a Vnutrishnyu Mongoliyu mong Өvor Mongol Perekladayutsya voni tak samo mongolske Өvor oznachaye lono serce dusha abo vnutrishnij a mongolske Ar zadnij abo zovnishnij i semantichno ne pov yazane z nalezhnistyu do Kitayu Vodnochas obidvi Mongoliyi sprijmayutsya yak dvi chastini odnogo cilogo Yak sinonimi dlya Zovnishnoyi Mongoliyi i Vnutrishnoyi Mongoliyi zastosovuyutsya takozh nazvi Pivnichna Mongoliya kit 北蒙古 pinin Bei Menggǔ Bej Mengu i Pivdenna Mongoliya kit 南蒙古 pinin Nan Menggǔ Nan Mengu vidpovidno Ci kitajski termini mizh inshim vikoristovuyut i mongolski separatisti v Kitayi DzherelaMongolskaya Narodnaya Respublika Spravochnik Redkollegiya Gataullina L M Dylykov S D Kazakevich I S Roshin S K Matveeva G S Moskva Glavnaya redakciya vostochnoj literatury izdatelstva Nauka 1986 s 64 76 89 96 ros Bolshaya Sovetskaya enciklopediya t 16 Myoziya Morshansk Moskva Izdatelstvo Sovetskaya enciklopediya 1974 s 500 Mongoliya Vneshnyaya 27 zhovtnya 2020 u Wayback Machine ros P P Staricina Moskva Mongoliya Vneshnyaya 26 zhovtnya 2017 u Wayback Machine Sovetskaya istoricheskaya enciklopediya Tom 9 Malta Nahimov s 607 M Izdatelstvo Sovetskaya enciklopediya 1966 ros Huhbator Borjigin The History and the Political Character of the Name of Nei Menggu Inner Mongolia Inner Asia Vol 6 No 1 2004 pp 61 80 ISSN 1464 8172 Abstract 5 listopada 2016 u Wayback Machine angl Uradyn E Bulag Nationalism and Hybridity in Mongolia r 179 180 Naming and Categorizing Oxford Clarendon Press 1998 ISBN 978 0 19 823357 2 angl Portal Mongoliya Arhiv originalu za 14 bereznya 2018 Procitovano 4 travnya 2021