Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Зниження рівня Аральського моря процес висихання регресії Аральського моря який неодноразово зустрічався в історії Ниніш

Зниження рівня Аральського моря

Зниження рівня Аральського моря

Зниження рівня Аральського моря — процес висихання (регресії) Аральського моря, який неодноразово зустрічався в історії. Нинішня регресія Аральського моря триває з кінця 1950-х років.

Історичні висихання

image
Аерознімок Північного Аральського моря
image
Аралкум у серпні 2014 року

Історія Аральського моря — це історія трансгресій і регресій. За останні 3000 років Аральське море зазнавало 5 регресій. Неодноразові зміни рівня моря доведені дослідженням донних відкладень. Рівень Аральського моря повністю залежить від стану річок, що його живлять. Жителі стародавнього Хорезму з античних часів управляли стоком Амудар'ї, змушуючи її текти або в Саракамиш, або в Арал, або в обидва водойми одночасно. При відсутності контролю Амудар'я з волі випадку повертала або в одному, або в іншому напрямку.

Остання глибока регресія сталася в IV столітті. Вона була обумовлена ​​діяльністю жителів стародавнього Хорезму, які перенаправили русло Амудар'ї через озеро Саракамиш і річку Узбой в Каспійське море. Рівень Аральського моря впав до 30-32 м, що на 20 м нижче рівня 1950-х років і приблизно еквівалентно нинішнього стану.

З XIII по XIV і з XIV по XVI століття в нижній течії Амудар'ї і Саракамиш надходила досить велика кількість води, щоб в окремі моменти вона стікала в Узбой. Згідно з історичними свідченнями, в 1573 році Амудар'я повернула з Саракамишем в Аральське море. У той час місцеве населення втратило контроль над Амудар'єю, яка раніше штучно була повернена в Саракамиш. Надалі весь стік Амудар'ї надходив тільки в Аральське море. Після того, як стік в Саракамиш і Узбой припинився, останній невдовзі пересох.

Причини висихання Аралу

image
Покинуті кораблі

Серед можливих причин пересихання Аралу висуваються наступні:

  • Бурхливий розвиток сільського господарства в Середній Азії, яке спричинило за собою забір великої кількості води з двох основних приток Аральського моря (Сирдар'ї і Амудар'ї) на потреби зрошення полів.
  • Нераціональне природокористування.
  • .

Не виключено, що це природний процес, не пов'язаний або слабо пов'язаний з господарською діяльністю людини.

Етапи висихання

До 1960 року стан Аральського моря залишалося цілком стабільним. За період спостережень з 1850 до 1960 року коливання його рівня не перевищували 3 м і були обумовлені виключно природними факторами. Площа Аральського моря в 1960 році становила 67 499 км², об'єм — 1089 км³, висота над рівнем моря — 53,4 м, солоність — в середньому 10 ‰.

image
Слайд-шоу висихання Аральського моря з 1960 по 2009 роки
image
Колишній західний берег Аральського моря

Існує безліч різних думок щодо причин зникнення Аральського моря. Серед причин розглядають руйнування донного шару Аралу і перетікання його в Каспійське море і прилеглі озера. Є думка, що зникнення Аралу — процес природний, пов'язаний із загальним зміною клімату планети. Деякі дослідники бачать причину в деградації поверхні гірських льодовиків, їхньому запиленні і мінералізації опадів, що живлять річки Сирдар'ю і Амудар'ю. Однак найпоширенішою є все ж таки початкова версія — неправильний розподіл водних ресурсів, що живлять Арал. Річки Амудар'я і Сирдар'я, що впадають в Аральське море, раніше були основними артеріями, що живлять водойму. Колись вони доставляли в замкнуте море 60 км³ води в рік. Нині — близько 4-5 км³.

У 1930-х почалося будівництво зрошувальних каналів в Середній Азії, яке особливо інтенсифікувалося в кінці 1950-х. Аральське море стало міліти через те, що води головних річок — Амудар'ї і Сирдар'ї — у все більших обсягах йшли на зрошення. До 1974 року скорочення обсягу річкового стоку не було настільки катастрофічним, хоча водний баланс вже став негативним. Винятком став лише аномально багатоводний 1969 рік. Тоді почалося поступове падіння рівня водоймища і підвищення його солоності.

Порівняльна таблиця зміни показників по роках:

Показники 1901 1960 1989 1990 2003 2004 2007 2008 2010
Рівень води, м 53,6 53,4 40 38,24 31
Площа, км 67 499 40 000 36 800 18 240 17 200 14 183 10 579 13 900
Обсяг, км³ 1089 333 323 112,8 75
Солоність, ‰ 10 10 30 29 78 91
Річковий стік, км³ / рік 56 12,5 12,5 3,2
  • Друга половина 1960-х років — втратило зв'язок з Аральським морем. З'єднався з суходолом .
  • 1968–1969 — в результаті висихання протоки острів Кокарал перетворився на півострів.
  • Кінець 1970-х років — зникли острови , і Уяли. Приблизно в цей же час море відступило від міст Аральськ і Муйнак.
  • 1989 рік — єдине Аральське море розпалося на Малий і . До цього часу площа водойми знизилася до 40 000 км², об'єм — до 333 км³, висота над рівнем моря становила 40 м. Солоність підвищилася в середньому до 30 ‰.
  • 1997 рік — з'єднався з суходолом острів Барсакельмес.
  • 2001 рік — Острів Відродження став півостровом.
  • 2003 рік — Великий Арал розпався на західну і східну частини.
  • 2004 рік — від східної частини відокремилося озеро .
  • 2005 рік — в побудована Кокаральська гребля для перешкоджання перетікання води з Малого Аралу в Великий Арал. Початок активного висихання Великого Аралу.
  • 2009 рік — півострів Відродження став частиною суші. Східна частина Великого Аралу висохла. Всі частини Аральського моря зменшилися в розмірах.
  • 2010 рік — влітку східна частина Великого Аралу наповнюється талими водами з Амудар'ї. Площа Східного і Північного Аралу, а також озера Тущібас збільшилася. Західний Арал дещо висох.
  • 2011 рік — Східний і Північний Арал зменшилися в розмірах, Тущібас і Західний Арал трохи збільшилися.
  • 2012 рік — площа Південного Аралу змінювалася з перемінним успіхом: супутникові знімки за травень-червень кажуть, що Аральське море дещо обміліло в порівнянні з попереднім роком. У той же час знімок за 13 серпня свідчить, що східна частина моря значно збільшилася в розмірах. Однак вже до 9 жовтня помітно значне зменшення площі Великого Аралу. Площа Малого Аралу практично не змінювалася.
  • 2013—2014 роки ознаменувалися зменшенням площі Великого Аралу. До серпня 2014 року східна водойма знову повністю пересохла. Малий Арал залишається стабільним.

Після 2009 року східна частина Великого Аральського моря повністю висохла, однак в окремі періоди (літо 2010 і 2012 років) воно епізодично відновлювалося в колишніх розмірах завдяки весняній повені. Це можна пояснити зменшенням випаровування, яке прямо пропорційне площі водної поверхні. Рівень західної частині Великого Аральського моря залишається стабільним. Висихання Малого Аральського моря припинилося ще на початку 1990-х внаслідок будівництва ряду гідротехнічних споруд в .

Наслідки

  • Знищені майже вся фауна Аралу через сильне підвищення солоності води.
  • Зміна кліматичних умов — велика посушливість і континентальність клімату в районі Аральського моря.
  • Утворення пустелі Аралкум.
  • Постійні пилові бурі, які розносять як пісок, так і отрутохімікати з дна висохлого моря — збільшення хвороб в регіоні.
  • Острів Відродження, на якому в радянські часи випробували біологічну зброю перестав мати природний захист — небезпека потрапляння небезпечних бактерій на материк.
  • Погіршення соціальної та економічної обстановки в приморських населених пунктах: Аральськ, Муйнак, та інших.

Примітки

  1. Похмельных Л.А. Фундаментальні помилки у фізиці і реальна електродинаміка (PDF). М .: ТОВ «ІВЦ" Маска "». 2012. с. 354.[недоступне посилання з липня 2019]
  2. Аральське море. Карти, фотографії, відео. Причини загибелі Аралу і екологічні наслідки. OrexCa.com. Процитовано 25 січня 2013.
  3. (PDF). Санкт-Петербурзький університет. 2009. с. 48 (49). Архів оригіналу (PDF) за 31 січня 2013. Процитовано 20 січня 2013.
  4. (англ.). EarthSnapshot. Архів [http : //www.eosnap.com/? s =% 22aral + sea% 22 оригіналу] за 17 жовтня 2012. Процитовано 19 жовтня 2012.
  5. . Архів оригіналу за 21 березня 2019. Процитовано 2 травня 2016.
  6. . Архів оригіналу за 6 травня 2016. Процитовано 2 травня 2016.
  7. (англ.). Earth Observatory. Архів оригіналу за 21 травня 2009. Процитовано 5 жовтня 2014.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Znizhennya rivnya Aralskogo morya proces visihannya regresiyi Aralskogo morya yakij neodnorazovo zustrichavsya v istoriyi Ninishnya regresiya Aralskogo morya trivaye z kincya 1950 h rokiv Istorichni visihannyaAeroznimok Pivnichnogo Aralskogo morya Aralkum u serpni 2014 roku Istoriya Aralskogo morya ce istoriya transgresij i regresij Za ostanni 3000 rokiv Aralske more zaznavalo 5 regresij Neodnorazovi zmini rivnya morya dovedeni doslidzhennyam donnih vidkladen Riven Aralskogo morya povnistyu zalezhit vid stanu richok sho jogo zhivlyat Zhiteli starodavnogo Horezmu z antichnih chasiv upravlyali stokom Amudar yi zmushuyuchi yiyi tekti abo v Sarakamish abo v Aral abo v obidva vodojmi odnochasno Pri vidsutnosti kontrolyu Amudar ya z voli vipadku povertala abo v odnomu abo v inshomu napryamku Ostannya gliboka regresiya stalasya v IV stolitti Vona bula obumovlena diyalnistyu zhiteliv starodavnogo Horezmu yaki perenapravili ruslo Amudar yi cherez ozero Sarakamish i richku Uzboj v Kaspijske more Riven Aralskogo morya vpav do 30 32 m sho na 20 m nizhche rivnya 1950 h rokiv i priblizno ekvivalentno ninishnogo stanu Z XIII po XIV i z XIV po XVI stolittya v nizhnij techiyi Amudar yi i Sarakamish nadhodila dosit velika kilkist vodi shob v okremi momenti vona stikala v Uzboj Zgidno z istorichnimi svidchennyami v 1573 roci Amudar ya povernula z Sarakamishem v Aralske more U toj chas misceve naselennya vtratilo kontrol nad Amudar yeyu yaka ranishe shtuchno bula povernena v Sarakamish Nadali ves stik Amudar yi nadhodiv tilki v Aralske more Pislya togo yak stik v Sarakamish i Uzboj pripinivsya ostannij nevdovzi peresoh Prichini visihannya AraluPokinuti korabli Sered mozhlivih prichin peresihannya Aralu visuvayutsya nastupni Burhlivij rozvitok silskogo gospodarstva v Serednij Aziyi yake sprichinilo za soboyu zabir velikoyi kilkosti vodi z dvoh osnovnih pritok Aralskogo morya Sirdar yi i Amudar yi na potrebi zroshennya poliv Neracionalne prirodokoristuvannya Ne viklyucheno sho ce prirodnij proces ne pov yazanij abo slabo pov yazanij z gospodarskoyu diyalnistyu lyudini Etapi visihannyaDo 1960 roku stan Aralskogo morya zalishalosya cilkom stabilnim Za period sposterezhen z 1850 do 1960 roku kolivannya jogo rivnya ne perevishuvali 3 m i buli obumovleni viklyuchno prirodnimi faktorami Plosha Aralskogo morya v 1960 roci stanovila 67 499 km ob yem 1089 km visota nad rivnem morya 53 4 m solonist v serednomu 10 Slajd shou visihannya Aralskogo morya z 1960 po 2009 roki Kolishnij zahidnij bereg Aralskogo morya Isnuye bezlich riznih dumok shodo prichin zniknennya Aralskogo morya Sered prichin rozglyadayut rujnuvannya donnogo sharu Aralu i peretikannya jogo v Kaspijske more i prilegli ozera Ye dumka sho zniknennya Aralu proces prirodnij pov yazanij iz zagalnim zminoyu klimatu planeti Deyaki doslidniki bachat prichinu v degradaciyi poverhni girskih lodovikiv yihnomu zapilenni i mineralizaciyi opadiv sho zhivlyat richki Sirdar yu i Amudar yu Odnak najposhirenishoyu ye vse zh taki pochatkova versiya nepravilnij rozpodil vodnih resursiv sho zhivlyat Aral Richki Amudar ya i Sirdar ya sho vpadayut v Aralske more ranishe buli osnovnimi arteriyami sho zhivlyat vodojmu Kolis voni dostavlyali v zamknute more 60 km vodi v rik Nini blizko 4 5 km U 1930 h pochalosya budivnictvo zroshuvalnih kanaliv v Serednij Aziyi yake osoblivo intensifikuvalosya v kinci 1950 h Aralske more stalo militi cherez te sho vodi golovnih richok Amudar yi i Sirdar yi u vse bilshih obsyagah jshli na zroshennya Do 1974 roku skorochennya obsyagu richkovogo stoku ne bulo nastilki katastrofichnim hocha vodnij balans vzhe stav negativnim Vinyatkom stav lishe anomalno bagatovodnij 1969 rik Todi pochalosya postupove padinnya rivnya vodojmisha i pidvishennya jogo solonosti Porivnyalna tablicya zmini pokaznikiv po rokah Pokazniki 1901 1960 1989 1990 2003 2004 2007 2008 2010 Riven vodi m 53 6 53 4 40 38 24 31 Plosha km 67 499 40 000 36 800 18 240 17 200 14 183 10 579 13 900 Obsyag km 1089 333 323 112 8 75 Solonist 10 10 30 29 78 91 Richkovij stik km rik 56 12 5 12 5 3 2 Druga polovina 1960 h rokiv vtratilo zv yazok z Aralskim morem Z yednavsya z suhodolom 1968 1969 v rezultati visihannya protoki ostriv Kokaral peretvorivsya na pivostriv Kinec 1970 h rokiv znikli ostrovi i Uyali Priblizno v cej zhe chas more vidstupilo vid mist Aralsk i Mujnak 1989 rik yedine Aralske more rozpalosya na Malij i Do cogo chasu plosha vodojmi znizilasya do 40 000 km ob yem do 333 km visota nad rivnem morya stanovila 40 m Solonist pidvishilasya v serednomu do 30 1997 rik z yednavsya z suhodolom ostriv Barsakelmes 2001 rik Ostriv Vidrodzhennya stav pivostrovom 2003 rik Velikij Aral rozpavsya na zahidnu i shidnu chastini 2004 rik vid shidnoyi chastini vidokremilosya ozero 2005 rik v pobudovana Kokaralska greblya dlya pereshkodzhannya peretikannya vodi z Malogo Aralu v Velikij Aral Pochatok aktivnogo visihannya Velikogo Aralu 2009 rik pivostriv Vidrodzhennya stav chastinoyu sushi Shidna chastina Velikogo Aralu visohla Vsi chastini Aralskogo morya zmenshilisya v rozmirah 2010 rik vlitku shidna chastina Velikogo Aralu napovnyuyetsya talimi vodami z Amudar yi Plosha Shidnogo i Pivnichnogo Aralu a takozh ozera Tushibas zbilshilasya Zahidnij Aral desho visoh 2011 rik Shidnij i Pivnichnij Aral zmenshilisya v rozmirah Tushibas i Zahidnij Aral trohi zbilshilisya 2012 rik plosha Pivdennogo Aralu zminyuvalasya z pereminnim uspihom suputnikovi znimki za traven cherven kazhut sho Aralske more desho obmililo v porivnyanni z poperednim rokom U toj zhe chas znimok za 13 serpnya svidchit sho shidna chastina morya znachno zbilshilasya v rozmirah Odnak vzhe do 9 zhovtnya pomitno znachne zmenshennya ploshi Velikogo Aralu Plosha Malogo Aralu praktichno ne zminyuvalasya 2013 2014 roki oznamenuvalisya zmenshennyam ploshi Velikogo Aralu Do serpnya 2014 roku shidna vodojma znovu povnistyu peresohla Malij Aral zalishayetsya stabilnim Pislya 2009 roku shidna chastina Velikogo Aralskogo morya povnistyu visohla odnak v okremi periodi lito 2010 i 2012 rokiv vono epizodichno vidnovlyuvalosya v kolishnih rozmirah zavdyaki vesnyanij poveni Ce mozhna poyasniti zmenshennyam viparovuvannya yake pryamo proporcijne ploshi vodnoyi poverhni Riven zahidnoyi chastini Velikogo Aralskogo morya zalishayetsya stabilnim Visihannya Malogo Aralskogo morya pripinilosya she na pochatku 1990 h vnaslidok budivnictva ryadu gidrotehnichnih sporud v NaslidkiZnisheni majzhe vsya fauna Aralu cherez silne pidvishennya solonosti vodi Zmina klimatichnih umov velika posushlivist i kontinentalnist klimatu v rajoni Aralskogo morya Utvorennya pusteli Aralkum Postijni pilovi buri yaki roznosyat yak pisok tak i otrutohimikati z dna visohlogo morya zbilshennya hvorob v regioni Ostriv Vidrodzhennya na yakomu v radyanski chasi viprobuvali biologichnu zbroyu perestav mati prirodnij zahist nebezpeka potraplyannya nebezpechnih bakterij na materik Pogirshennya socialnoyi ta ekonomichnoyi obstanovki v primorskih naselenih punktah Aralsk Mujnak ta inshih PrimitkiPohmelnyh L A Fundamentalni pomilki u fizici i realna elektrodinamika PDF M TOV IVC Maska 2012 s 354 nedostupne posilannya z lipnya 2019 Aralske more Karti fotografiyi video Prichini zagibeli Aralu i ekologichni naslidki OrexCa com Procitovano 25 sichnya 2013 PDF Sankt Peterburzkij universitet 2009 s 48 49 Arhiv originalu PDF za 31 sichnya 2013 Procitovano 20 sichnya 2013 angl EarthSnapshot Arhiv http www eosnap com s 22aral sea 22 originalu za 17 zhovtnya 2012 Procitovano 19 zhovtnya 2012 Arhiv originalu za 21 bereznya 2019 Procitovano 2 travnya 2016 Arhiv originalu za 6 travnya 2016 Procitovano 2 travnya 2016 angl Earth Observatory Arhiv originalu za 21 travnya 2009 Procitovano 5 zhovtnya 2014

Дата публікації:
Топ