Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Змінні типу β Цефея BSEP також відомі як змінні типу β Великого Пса змінні зорі які показують невеликі періодичні зміни

Змінна типу β Цефея

Змінна типу β Цефея

Змінні типу β Цефея (BSEP, також відомі як змінні типу β Великого Пса) — змінні зорі, які показують невеликі періодичні зміни яскравості внаслідок пульсацій. Причиною пульсацій вважається особлива поведінка елементів групи заліза за температур близько 200 000 K у внутрішніх шарах таких зір. Ці змінні переважно є гарячими блакитно-білими зорями спектрального класу B. Їх не слід плутати з цефеїдами, які отримали назву за прототипом δ Цефея і є яскравими надгігантами.

Характеристики

Змінні типу β Цефея — це зорі головної послідовності з масами 7-20 мас Сонця. До цього типу належать деякі найяскравіші зорі земного небосхилу, наприклад β Південного Хреста та β Центавра; Спіка також класифікувалась як змінна типу β Цефея, але з незрозумілих причин припинила свою пульсацію 1970 року. Здебільшого, ці зорі змінюють свою яскравість на 0,01-0,3 зоряних величини з періодом 2,4-7,2 години. Прототип цього типу змінних, β Цефея, змінює видиму зоряну величину від +3,16 до +3,27 з періодом 4,57 годин. Максимальна яскравість спостерігається, коли зоря найменша за об'ємом та найгарячіша. В ультрафіолеті амплітуда змін яскравості у таких зір значно більша — до однієї зоряної величини.

Пульсації змінних типу Бети Цефея спричинені каппа-механізмом та відбуваються в режимі «p». На глибині, усередині зорі, де температури сягають 200 000 K, міститься значна кількість іонізованих елементів групи заліза. При таких температурах додаткова іонізація збільшує непрозорість зоряної речовини, що має наслідком накопичення енергії в цьому шарі, надходження енергії до поверхні зменшується. Після іонізації температура зростає й надлишковий тиск розширює шар, його температура зменшується й відбувається часткова рекомбінація з випроміненням накопиченої енергії, яка тепер надходить до поверхні та збільшує її температуру й світність зорі. Коли непрозорість шару зменшується, він знову стискається й цикл за декілька годин повторюється. Це явище відоме як «залізна гуля»[] (англ. Fe bump) або Z-гуля[] (де Z — металічність зорі). Схожі повільно пульсуючі зорі спектрального класу B пульсують у режимі «g», спричинені такими ж змінами непрозорості, але в зорях меншої маси та з більшим періодом.

Вважається, що на діаграмі Герцшпрунга—Рассела ці зорі перебувають у тому місці еволюційного треку, де завершується горіння Гідрогену в ядрі, відбувається гравітаційне стиснення та починається горіння Гідрогену в шарі навколо ядра.

У Загальному каталозі змінних зір цю групу поділено на дві підгрупи:

  • BCEP — зорі спектральних класів O8-B6 (I–V класу світності) з періодичністю 0,1 — 0,6 доби та амплітудами від 0,01 до 0,3 зоряної величини (у смузі V);
  • BCEPS — короткоперіодична підгрупа спектральних класів B2-B3 (IV–V класу світності) з коротшими періодами (в межах 0,02 — 0,04 доби) та, відповідно, меншою амплітудою змінності (0,015 — 0,025).

Історія спостережень

Американський астроном Е. Б. Фрост відкрив зміну радіальної швидкості β Цефея 1902 року, спочатку дійшовши висновку, що вона є спектроскопічно-подвійною зорею. Зміни яскравості першим помітив Пауль Гутник 1913 р.. Невдовзі потому змінність було визначено в та в . Весто Слайфер 1904 року зазначив, що σ Скорпіона має змінність радіальної швидкості, а Р. Д. Леве та Отто Струве у 1952 та 1955 роках відповідно дійшли висновку, що це спричинено пульсаціями зорі. У той час ці змінні найчастіше називали змінними типу β Великого Пса, оскільки в першій половині 20-го ст. саме ця зоря була найкраще дослідженим прикладом такого типу змінних. Однак β Цефея була першою відкритою зорею цього типу змінності, тому групу переважно називають змінними типу β Цефея, попри можливу плутанину з цефеїдами.

Сесілія Пейн-Гапошкіна та Сергій Гапошкін позначили 17 можливих членів цієї групи у своєму каталозі 1938 року «Змінні зорі», хоча вони класифікували їх як змінні типу δ Щита. Зоря 16 Ящірки також інтенсивно вивчалась до 1952 року. 1966 року кількість відомих змінних цієї групи зросла з 18 до 41. У 1960-х роках ці зорі активно досліджував Отто Струве, однак його результати було переглянуто після його смерті.

К. Л. Стеркен та Миколай Єржикевич (Mikolaj Jerzykiewicz) 1993 року класифікували 59 зір як підтверджені та 79 зір як кандидати у змінні типу β Цефея. Станков у каталозі 2005 року визначив 93 члени цієї групи змінних, 77 кандидатів та 61 зорю, належність яких до групи малоймовірна або відкинута. Шість зір, а саме: ι (йота) Геракла, 53 Риб, ν Ерідана, γ Пегаса, HD 13745 (V354 Персея) та 53 Овна, показують два види змінності: як змінна типу β Цефея і як повільно пульсуюча зоря спектрального класу B.

Список змінних типу β Цефея

Позначення (назва) Сузір'я Відкриття Максимальна видима зоряна величина (mV) Мінімальна видима зоряна величина (mV) Період (годин) Спектральний клас Коментар
Великий Пес 1909 (Вільям Воллес Кемпбелл) 1m.93 2m.00 6.031 B1II-III Пульсації 6,03, 6,00 та 4,74 години.
Великий Пес 4m.33 4m.36 5.030 B0.5IV  
Великий Пес 4m.79 4m.84 4.429 B1III-IV  
Кіль 4m.91 4m.96 0.4992 B2IV-V короткоперіодична (BCEPS)
Кіль 5m.70 2.78 B2III  
β Центавра Центавр 0m.61 3.768 B1II  
ε Центавра Центавр 2m.29 2m.31 4.070 B1V  
κ Центавра Центавр 3m.13 3m.14 2.288 B2IV  
χ Центавра Центавр 4m.40 0.84 B2V короткоперіодична (BCEPS)
β Цефея Цефей 1902 (Е. Б. Фрост) 3m.16 3m.27 4.572 B2IIIe Прототип
Кит 4m.05 4m.1 3.867 B2IV  
Південний Хрест 1m.23 1m.31 4.589 B0.5IV  
Південний Хрест 2m.78 2m.84 3.625 B2IV
Лебідь 4m.94 B2.5IV підтверджено спектроскопією великої роздільної здатності.
Ерідан 3m.87 4m.01 4.164 B2III мультиперіодична; також повільно пульсуюча зоря спектрального класу B
Ящірка 5m.16 5m.28 4.634 B1.5III також повільно пульсуюча зоря спектрального класу B
Ящірка 5m.30 (B) 5m.52 (B) 4.109 B2IV  
Вовк 1956 (Бернард Пейджел) 2m.29 2m.34 6.235 B1.5III  
Вовк 3m.20 3m.24 3.972 B2IV  
Вовк 3m.36 3m.38 2.316 B2IV + B3V Потрійна зоряна система; головний компонент — спектроскопічна подвійна зоря
Вовк 3m.54 3m.3.55 B2.5IV з 1997 року змінність типу Бети Цефея не фіксується
Вовк 4m.54 4m.58 4.257 B2IV  
Єдиноріг 4m.96 5m.01 4.589 B1IV-Vea  
Муха 2m.68 2m.73 2.167 B2IV-V спочатку під сумнівом, підтверджено спектроскопією високої роздільної здатності.
Змієносець 3m.25 3m.31 3.373 B2IV  
Оріон 3m.31 3m.35 7.247 B0.5Vea + B3V Зоряна система з 4-х зір; також змінна типу Алголя; компонент Ab — пульсуюча зоря
Пегас 1953 (Д. Г. Макнамара) 2m.78 2m.89 3.643 B2IV також Повільно пульсуюча зоря спектрального класу B
Персей 2m.88 3m.00 3.847 B0.5V  
Корма 5m.72 5m.74 3.908 B2III  
Скорпіон 1m.59 1m.65 5.129 B1.5IV + PMS + B2IV Потрійна зоряна система; також змінна типу Алголя
Скорпіон 2m.41 2m.42 4.795 B1.5III  
Скорпіон 1904 (Весто Слайфер) 2m.86 2m.94 5.923 B1III Зоряна система з 4-х зір
Спіка Діва 0m.85 1m.05 6.520 B1IV зміни яскравості припинились у 1970 році
Лисичка 6m.44 6m.68 4.8 B2IIIv найбільша зміна радіальної швидкості серед всіх відкритих змінних Бети Цефея

Примітки

  1. Каппа-механізм — зростання непрозорості зоряної речовини зумовлене збільшенням її іонізації. Назва механізму походить від грецької літери κ (каппа), якою астрономи зазвичай позначають непрозорість.
  2. Режим «p» (від англ. pressure — тиск) означає пульсації, які зумовлені змінами тиску в підповерхневих шарах зорі.
  3. Режим «g» (від англ. gravity — гравітація) означає пульсації, зумовлені гравітаційними хвилями.

Джерела

  1. BSJ (16 липня 2010). . Variable Star of the Season. American Association of Variable Star Observers. Архів оригіналу за 5 листопада 2020. Процитовано 2 серпня 2015.
  2. . Bibcode:2001OAP....14..118B. {{}}: Пропущений або порожній |title= ()
  3. Good, Gerry A. (2003). Pulsating Variable Stars: 57–95. doi:10.1007/978-1-4471-0055-3_4.
  4. LeBlanc, Francis (2010). . John Wiley and Sons. с. 196. ISBN . Архів оригіналу за 7 жовтня 2015. Процитовано 6 жовтня 2015.
  5. Miglio, A. (2007). Revised instability domains of SPB and β Cephei stars. Communications in Asteroseismology. 151: 48—56. arXiv:0706.3632. Bibcode:2007CoAst.151...48M. doi:10.1553/cia151s48. ISSN 1021-2043.
  6. Зорі типу β Цефея // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 182. — .
  7. N.N. Samus [Moscow Inst. Astron.], O.V. Durlevich [Sternberg Astron. Inst., Moscow] GCVS Variability Types [ 22 грудня 2021 у Wayback Machine.] 12-Feb-2009 (англ.)
  8. Guthnick, P. (1913). Nachweis der Veränderlichkeit des kurzperiodischen spektroskopischen Doppelsternsβ Cephei mittels photoelektrischer Messungen. Astronomische Nachrichten. 196 (26): 357—364. Bibcode:1913AN....196..357G. doi:10.1002/asna.19131962602. ISSN 0004-6337.
  9. . Bibcode:1978ARA&A..16..215L. doi:10.1146/annurev.aa.16.090178.001243. {{}}: Пропущений або порожній |title= ()
  10. . arXiv:1405.0924. Bibcode:2014MNRAS.442..616T. doi:10.1093/mnras/stu885. {{}}: Пропущений або порожній |title= ()
  11. . Bibcode:1938HarMo...5.....P. {{}}: Пропущений або порожній |title= ()
  12. . Bibcode:1952AnAp...15..157S. {{}}: Пропущений або порожній |title= ()
  13. Percy, J.~R. (jun 1967). . Journal of the Royal Astronomical Society of Canada. 61: 117. Архів оригіналу за 18 вересня 2017. Процитовано 6 жовтня 2015.
  14. Sterken, Christiaan; Jerzykiewicz, Mikolaj (1993). Beta Cephei stars from a photometric point of view. Space Science Reviews. 62 (1–2): 95—171. Bibcode:1993SSRv...62...95S. ISSN 0038-6308.
  15. Stankov, Anamarija; Handler, Gerald (2005). Catalog of Galactic β Cephei Stars. The Astrophysical Journal Supplement Series. 158 (2): 193—216. arXiv:astro-ph/0506495. Bibcode:2005ApJS..158..193S. doi:10.1086/429408. ISSN 0067-0049.
  16. de Cat, P. (2007). (PDF). Comm. in Asteroseismology. Т. 150. с. 167—74. Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 6 жовтня 2015.
  17. Samus, N. N.; Durlevich, O. V. та ін. (2009). VizieR Online Data Catalog: General Catalogue of Variable Stars (Samus+ 2007–2013). VizieR On-line Data Catalog: B/gcvs. Originally published in: 2009yCat....102025S. 1: 02025. Bibcode:2009yCat....102025S.
  18. Campbell, W. W. (1909). Eleven stars having variable radial velocities. The Astrophysical Journal. 29: 224. Bibcode:1909ApJ....29..224C. doi:10.1086/141644. ISSN 0004-637X.
  19. Mazumdar, A. та ін. (November 2006), An asteroseismic study of the β Cephei star β Canis Majoris, Astronomy and Astrophysics, 459 (2): 589—596, arXiv:astro-ph/0607261, Bibcode:2006A&A...459..589M, doi:10.1051/0004-6361:20064980
  20. Hubrig, S. та ін. (January 2009). New magnetic field measurements of beta Cephei stars and Slowly Pulsating B stars. 0901: 3319. arXiv:0901.3319. Bibcode:2009arXiv0901.3319H.
  21. Jakate, S. M. (1979). A new class of early-type ultra-short-period variables. The Astronomical Journal. 84: 1042. Bibcode:1979AJ.....84.1042J. doi:10.1086/112510. ISSN 0004-6256.
  22. Dubath, P.; Rimoldini, L.; Süveges, M.; Blomme, J.; López, M.; Sarro, L. M.; De Ridder, J.; Cuypers, J.; Guy, L.; Lecoeur, I.; Nienartowicz, K.; Jan, A.; Beck, M.; Mowlavi, N.; De Cat, P.; Lebzelter, T.; Eyer, L. (2011). Random forest automated supervised classification of Hipparcos periodic variable stars. Monthly Notices of the Royal Astronomical Society. 414 (3): 2602—17. arXiv:1101.2406. Bibcode:2011MNRAS.414.2602D. doi:10.1111/j.1365-2966.2011.18575.x.
  23. Lesh, Janet Roundtree; Aizenman, Morris L. (1978). The Observational Status of the β Cephei Stars. Annual Review of Astronomy and Astrophysics. 16 (1): 215—240. doi:10.1146/annurev.aa.16.090178.001243. ISSN 0066-4146.
  24. Telting, J. H.; Schrijvers, C.; Ilyin, I. V.; Uytterhoeven, K.; De Ridder, J.; Aerts, C.; Henrichs, H. F. (2006). A high-resolution spectroscopy survey of β Cephei pulsations in bright stars. Astronomy and Astrophysics. 452 (3): 945—953. Bibcode:2006A&A...452..945T. doi:10.1051/0004-6361:20054730. ISSN 0004-6361.
  25. Pagel, B. E. J. (1956), Results of a search for bright β Cephei variables in the southern sky, Monthly Notices of the Royal Astronomical Society, 116: 10—24, Bibcode:1956MNRAS.116...10P
  26. Uytterhoeven, K. та ін. (September 2005), The orbit of the close spectroscopic binary epsilon Lup and the intrinsic variability of its early B-type components, Astronomy and Astrophysics, 440 (1): 249—260, arXiv:astro-ph/0507376, Bibcode:2005A&A...440..249U, doi:10.1051/0004-6361:20053009
  27. ESA (1997). The HIPPARCOS and TYCHO catalogues. Astrometric and photometric star catalogues derived from the ESA HIPPARCOS Space Astrometry Mission. Т. 1200. Bibcode:1997ESASP1200.....E. ISBN .
  28. Palate, M.; Koenigsberger, G.; Rauw, G.; Harrington, D.; Moreno, E. (2013). Spectral modelling of theαVirginis (Spica) binary system. Astronomy & Astrophysics. 556: A49. arXiv:1307.1970. Bibcode:2013A&A...556A..49P. doi:10.1051/0004-6361/201321909. ISSN 0004-6361.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Zminni tipu b Cefeya BSEP takozh vidomi yak zminni tipu b Velikogo Psa zminni zori yaki pokazuyut neveliki periodichni zmini yaskravosti vnaslidok pulsacij Prichinoyu pulsacij vvazhayetsya osobliva povedinka elementiv grupi zaliza za temperatur blizko 200 000 K u vnutrishnih sharah takih zir Ci zminni perevazhno ye garyachimi blakitno bilimi zoryami spektralnogo klasu B Yih ne slid plutati z cefeyidami yaki otrimali nazvu za prototipom d Cefeya i ye yaskravimi nadgigantami HarakteristikiZminni tipu b Cefeya ce zori golovnoyi poslidovnosti z masami 7 20 mas Soncya Do cogo tipu nalezhat deyaki najyaskravishi zori zemnogo neboshilu napriklad b Pivdennogo Hresta ta b Centavra Spika takozh klasifikuvalas yak zminna tipu b Cefeya ale z nezrozumilih prichin pripinila svoyu pulsaciyu 1970 roku Zdebilshogo ci zori zminyuyut svoyu yaskravist na 0 01 0 3 zoryanih velichini z periodom 2 4 7 2 godini Prototip cogo tipu zminnih b Cefeya zminyuye vidimu zoryanu velichinu vid 3 16 do 3 27 z periodom 4 57 godin Maksimalna yaskravist sposterigayetsya koli zorya najmensha za ob yemom ta najgaryachisha V ultrafioleti amplituda zmin yaskravosti u takih zir znachno bilsha do odniyeyi zoryanoyi velichini Pulsaciyi zminnih tipu Beti Cefeya sprichineni kappa mehanizmom ta vidbuvayutsya v rezhimi p Na glibini useredini zori de temperaturi syagayut 200 000 K mistitsya znachna kilkist ionizovanih elementiv grupi zaliza Pri takih temperaturah dodatkova ionizaciya zbilshuye neprozorist zoryanoyi rechovini sho maye naslidkom nakopichennya energiyi v comu shari nadhodzhennya energiyi do poverhni zmenshuyetsya Pislya ionizaciyi temperatura zrostaye j nadlishkovij tisk rozshiryuye shar jogo temperatura zmenshuyetsya j vidbuvayetsya chastkova rekombinaciya z viprominennyam nakopichenoyi energiyi yaka teper nadhodit do poverhni ta zbilshuye yiyi temperaturu j svitnist zori Koli neprozorist sharu zmenshuyetsya vin znovu stiskayetsya j cikl za dekilka godin povtoryuyetsya Ce yavishe vidome yak zalizna gulya dzherelo angl Fe bump abo Z gulya dzherelo de Z metalichnist zori Shozhi povilno pulsuyuchi zori spektralnogo klasu B pulsuyut u rezhimi g sprichineni takimi zh zminami neprozorosti ale v zoryah menshoyi masi ta z bilshim periodom Vvazhayetsya sho na diagrami Gercshprunga Rassela ci zori perebuvayut u tomu misci evolyucijnogo treku de zavershuyetsya gorinnya Gidrogenu v yadri vidbuvayetsya gravitacijne stisnennya ta pochinayetsya gorinnya Gidrogenu v shari navkolo yadra U Zagalnomu katalozi zminnih zir cyu grupu podileno na dvi pidgrupi BCEP zori spektralnih klasiv O8 B6 I V klasu svitnosti z periodichnistyu 0 1 0 6 dobi ta amplitudami vid 0 01 do 0 3 zoryanoyi velichini u smuzi V BCEPS korotkoperiodichna pidgrupa spektralnih klasiv B2 B3 IV V klasu svitnosti z korotshimi periodami v mezhah 0 02 0 04 dobi ta vidpovidno menshoyu amplitudoyu zminnosti 0 015 0 025 Istoriya sposterezhenAmerikanskij astronom E B Frost vidkriv zminu radialnoyi shvidkosti b Cefeya 1902 roku spochatku dijshovshi visnovku sho vona ye spektroskopichno podvijnoyu zoreyu Zmini yaskravosti pershim pomitiv Paul Gutnik 1913 r Nevdovzi potomu zminnist bulo viznacheno v ta v Vesto Slajfer 1904 roku zaznachiv sho s Skorpiona maye zminnist radialnoyi shvidkosti a R D Leve ta Otto Struve u 1952 ta 1955 rokah vidpovidno dijshli visnovku sho ce sprichineno pulsaciyami zori U toj chas ci zminni najchastishe nazivali zminnimi tipu b Velikogo Psa oskilki v pershij polovini 20 go st same cya zorya bula najkrashe doslidzhenim prikladom takogo tipu zminnih Odnak b Cefeya bula pershoyu vidkritoyu zoreyu cogo tipu zminnosti tomu grupu perevazhno nazivayut zminnimi tipu b Cefeya popri mozhlivu plutaninu z cefeyidami Sesiliya Pejn Gaposhkina ta Sergij Gaposhkin poznachili 17 mozhlivih chleniv ciyeyi grupi u svoyemu katalozi 1938 roku Zminni zori hocha voni klasifikuvali yih yak zminni tipu d Shita Zorya 16 Yashirki takozh intensivno vivchalas do 1952 roku 1966 roku kilkist vidomih zminnih ciyeyi grupi zrosla z 18 do 41 U 1960 h rokah ci zori aktivno doslidzhuvav Otto Struve odnak jogo rezultati bulo pereglyanuto pislya jogo smerti K L Sterken ta Mikolaj Yerzhikevich Mikolaj Jerzykiewicz 1993 roku klasifikuvali 59 zir yak pidtverdzheni ta 79 zir yak kandidati u zminni tipu b Cefeya Stankov u katalozi 2005 roku viznachiv 93 chleni ciyeyi grupi zminnih 77 kandidativ ta 61 zoryu nalezhnist yakih do grupi malojmovirna abo vidkinuta Shist zir a same i jota Gerakla 53 Rib n Eridana g Pegasa HD 13745 V354 Perseya ta 53 Ovna pokazuyut dva vidi zminnosti yak zminna tipu b Cefeya i yak povilno pulsuyucha zorya spektralnogo klasu B Spisok zminnih tipu b Cefeya Poznachennya nazva Suzir ya Vidkrittya Maksimalna vidima zoryana velichina mV Minimalna vidima zoryana velichina mV Period godin Spektralnij klas Komentar Velikij Pes 1909 Vilyam Volles Kempbell 1m 93 2m 00 6 031 B1II III Pulsaciyi 6 03 6 00 ta 4 74 godini Velikij Pes 4m 33 4m 36 5 030 B0 5IV Velikij Pes 4m 79 4m 84 4 429 B1III IV Kil 4m 91 4m 96 0 4992 B2IV V korotkoperiodichna BCEPS Kil 5m 70 2 78 B2III b Centavra Centavr 0m 61 3 768 B1II e Centavra Centavr 2m 29 2m 31 4 070 B1V k Centavra Centavr 3m 13 3m 14 2 288 B2IV x Centavra Centavr 4m 40 0 84 B2V korotkoperiodichna BCEPS b Cefeya Cefej 1902 E B Frost 3m 16 3m 27 4 572 B2IIIe Prototip Kit 4m 05 4m 1 3 867 B2IV Pivdennij Hrest 1m 23 1m 31 4 589 B0 5IV Pivdennij Hrest 2m 78 2m 84 3 625 B2IV Lebid 4m 94 B2 5IV pidtverdzheno spektroskopiyeyu velikoyi rozdilnoyi zdatnosti Eridan 3m 87 4m 01 4 164 B2III multiperiodichna takozh povilno pulsuyucha zorya spektralnogo klasu B Yashirka 5m 16 5m 28 4 634 B1 5III takozh povilno pulsuyucha zorya spektralnogo klasu B Yashirka 5m 30 B 5m 52 B 4 109 B2IV Vovk 1956 Bernard Pejdzhel 2m 29 2m 34 6 235 B1 5III Vovk 3m 20 3m 24 3 972 B2IV Vovk 3m 36 3m 38 2 316 B2IV B3V Potrijna zoryana sistema golovnij komponent spektroskopichna podvijna zorya Vovk 3m 54 3m 3 55 B2 5IV z 1997 roku zminnist tipu Beti Cefeya ne fiksuyetsya Vovk 4m 54 4m 58 4 257 B2IV Yedinorig 4m 96 5m 01 4 589 B1IV Vea Muha 2m 68 2m 73 2 167 B2IV V spochatku pid sumnivom pidtverdzheno spektroskopiyeyu visokoyi rozdilnoyi zdatnosti Zmiyenosec 3m 25 3m 31 3 373 B2IV Orion 3m 31 3m 35 7 247 B0 5Vea B3V Zoryana sistema z 4 h zir takozh zminna tipu Algolya komponent Ab pulsuyucha zorya Pegas 1953 D G Maknamara 2m 78 2m 89 3 643 B2IV takozh Povilno pulsuyucha zorya spektralnogo klasu B Persej 2m 88 3m 00 3 847 B0 5V Korma 5m 72 5m 74 3 908 B2III Skorpion 1m 59 1m 65 5 129 B1 5IV PMS B2IV Potrijna zoryana sistema takozh zminna tipu Algolya Skorpion 2m 41 2m 42 4 795 B1 5III Skorpion 1904 Vesto Slajfer 2m 86 2m 94 5 923 B1III Zoryana sistema z 4 h zir Spika Diva 0m 85 1m 05 6 520 B1IV zmini yaskravosti pripinilis u 1970 roci Lisichka 6m 44 6m 68 4 8 B2IIIv najbilsha zmina radialnoyi shvidkosti sered vsih vidkritih zminnih Beti CefeyaPrimitkiKappa mehanizm zrostannya neprozorosti zoryanoyi rechovini zumovlene zbilshennyam yiyi ionizaciyi Nazva mehanizmu pohodit vid greckoyi literi k kappa yakoyu astronomi zazvichaj poznachayut neprozorist Rezhim p vid angl pressure tisk oznachaye pulsaciyi yaki zumovleni zminami tisku v pidpoverhnevih sharah zori Rezhim g vid angl gravity gravitaciya oznachaye pulsaciyi zumovleni gravitacijnimi hvilyami DzherelaBSJ 16 lipnya 2010 Variable Star of the Season American Association of Variable Star Observers Arhiv originalu za 5 listopada 2020 Procitovano 2 serpnya 2015 Bibcode 2001OAP 14 118B a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite journal title Shablon Cite journal cite journal a Propushenij abo porozhnij title dovidka Good Gerry A 2003 Pulsating Variable Stars 57 95 doi 10 1007 978 1 4471 0055 3 4 LeBlanc Francis 2010 John Wiley and Sons s 196 ISBN 0 470 69957 4 Arhiv originalu za 7 zhovtnya 2015 Procitovano 6 zhovtnya 2015 Miglio A 2007 Revised instability domains of SPB and b Cephei stars Communications in Asteroseismology 151 48 56 arXiv 0706 3632 Bibcode 2007CoAst 151 48M doi 10 1553 cia151s48 ISSN 1021 2043 Zori tipu b Cefeya Astronomichnij enciklopedichnij slovnik za zag red I A Klimishina ta A O Korsun Lviv Golov astronom observatoriya NAN Ukrayini Lviv nac un t im Ivana Franka 2003 S 182 ISBN 966 613 263 X N N Samus Moscow Inst Astron O V Durlevich Sternberg Astron Inst Moscow GCVS Variability Types 22 grudnya 2021 u Wayback Machine 12 Feb 2009 angl Guthnick P 1913 Nachweis der Veranderlichkeit des kurzperiodischen spektroskopischen Doppelsternsb Cephei mittels photoelektrischer Messungen Astronomische Nachrichten 196 26 357 364 Bibcode 1913AN 196 357G doi 10 1002 asna 19131962602 ISSN 0004 6337 Bibcode 1978ARA amp A 16 215L doi 10 1146 annurev aa 16 090178 001243 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite journal title Shablon Cite journal cite journal a Propushenij abo porozhnij title dovidka arXiv 1405 0924 Bibcode 2014MNRAS 442 616T doi 10 1093 mnras stu885 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite journal title Shablon Cite journal cite journal a Propushenij abo porozhnij title dovidka Bibcode 1938HarMo 5 P a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite journal title Shablon Cite journal cite journal a Propushenij abo porozhnij title dovidka Bibcode 1952AnAp 15 157S a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite journal title Shablon Cite journal cite journal a Propushenij abo porozhnij title dovidka Percy J R jun 1967 Journal of the Royal Astronomical Society of Canada 61 117 Arhiv originalu za 18 veresnya 2017 Procitovano 6 zhovtnya 2015 Sterken Christiaan Jerzykiewicz Mikolaj 1993 Beta Cephei stars from a photometric point of view Space Science Reviews 62 1 2 95 171 Bibcode 1993SSRv 62 95S ISSN 0038 6308 Stankov Anamarija Handler Gerald 2005 Catalog of Galactic b Cephei Stars The Astrophysical Journal Supplement Series 158 2 193 216 arXiv astro ph 0506495 Bibcode 2005ApJS 158 193S doi 10 1086 429408 ISSN 0067 0049 de Cat P 2007 PDF Comm in Asteroseismology T 150 s 167 74 Arhiv originalu PDF za 4 bereznya 2016 Procitovano 6 zhovtnya 2015 Samus N N Durlevich O V ta in 2009 VizieR Online Data Catalog General Catalogue of Variable Stars Samus 2007 2013 VizieR On line Data Catalog B gcvs Originally published in 2009yCat 102025S 1 02025 Bibcode 2009yCat 102025S Campbell W W 1909 Eleven stars having variable radial velocities The Astrophysical Journal 29 224 Bibcode 1909ApJ 29 224C doi 10 1086 141644 ISSN 0004 637X Mazumdar A ta in November 2006 An asteroseismic study of the b Cephei star b Canis Majoris Astronomy and Astrophysics 459 2 589 596 arXiv astro ph 0607261 Bibcode 2006A amp A 459 589M doi 10 1051 0004 6361 20064980 Hubrig S ta in January 2009 New magnetic field measurements of beta Cephei stars and Slowly Pulsating B stars 0901 3319 arXiv 0901 3319 Bibcode 2009arXiv0901 3319H Jakate S M 1979 A new class of early type ultra short period variables The Astronomical Journal 84 1042 Bibcode 1979AJ 84 1042J doi 10 1086 112510 ISSN 0004 6256 Dubath P Rimoldini L Suveges M Blomme J Lopez M Sarro L M De Ridder J Cuypers J Guy L Lecoeur I Nienartowicz K Jan A Beck M Mowlavi N De Cat P Lebzelter T Eyer L 2011 Random forest automated supervised classification of Hipparcos periodic variable stars Monthly Notices of the Royal Astronomical Society 414 3 2602 17 arXiv 1101 2406 Bibcode 2011MNRAS 414 2602D doi 10 1111 j 1365 2966 2011 18575 x Lesh Janet Roundtree Aizenman Morris L 1978 The Observational Status of the b Cephei Stars Annual Review of Astronomy and Astrophysics 16 1 215 240 doi 10 1146 annurev aa 16 090178 001243 ISSN 0066 4146 Telting J H Schrijvers C Ilyin I V Uytterhoeven K De Ridder J Aerts C Henrichs H F 2006 A high resolution spectroscopy survey of b Cephei pulsations in bright stars Astronomy and Astrophysics 452 3 945 953 Bibcode 2006A amp A 452 945T doi 10 1051 0004 6361 20054730 ISSN 0004 6361 Pagel B E J 1956 Results of a search for bright b Cephei variables in the southern sky Monthly Notices of the Royal Astronomical Society 116 10 24 Bibcode 1956MNRAS 116 10P Uytterhoeven K ta in September 2005 The orbit of the close spectroscopic binary epsilon Lup and the intrinsic variability of its early B type components Astronomy and Astrophysics 440 1 249 260 arXiv astro ph 0507376 Bibcode 2005A amp A 440 249U doi 10 1051 0004 6361 20053009 ESA 1997 The HIPPARCOS and TYCHO catalogues Astrometric and photometric star catalogues derived from the ESA HIPPARCOS Space Astrometry Mission T 1200 Bibcode 1997ESASP1200 E ISBN 9290923997 Palate M Koenigsberger G Rauw G Harrington D Moreno E 2013 Spectral modelling of theaVirginis Spica binary system Astronomy amp Astrophysics 556 A49 arXiv 1307 1970 Bibcode 2013A amp A 556A 49P doi 10 1051 0004 6361 201321909 ISSN 0004 6361

Дата публікації:
Топ