Злазне— село в Головинській сільській громаді Рівненського району Рівненської області України. Населення становить 1593 осіб.
село Злазне | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Країна | Україна | ||||
Область | Рівненська область | ||||
Район | Рівненський район | ||||
Громада | Головинська сільська громада | ||||
Основні дані | |||||
Засноване | 1577 | ||||
Населення | 1593 | ||||
Площа | 3,02 км² | ||||
Густота населення | 527,48 осіб/км² | ||||
Поштовий індекс | 35040 | ||||
Телефонний код | +380 3657 | ||||
Географічні дані | |||||
Географічні координати | 50°56′03″ пн. ш. 26°13′12″ сх. д. / 50.93417° пн. ш. 26.22000° сх. д.Координати: 50°56′03″ пн. ш. 26°13′12″ сх. д. / 50.93417° пн. ш. 26.22000° сх. д. | ||||
Середня висота над рівнем моря | 180 м | ||||
Водойми | річка Горинь | ||||
Місцева влада | |||||
Адреса ради | 35040, Рівненська обл., Костопільський р-н, с.Злазне | ||||
Карта | |||||
Злазне | |||||
Злазне | |||||
Мапа | |||||
Злазне у Вікісховищі |
Ця стаття не містить . (лютий 2020) |
Короткий літопис села
Часи Київської Русі — давнє поселення, городище неподалік нинішнього села.
XIV ст. — припускають, що в цьому столітті засноване село.
1577 р. — перша документальна згадка про Злазне в польських джерелах (було 17 домів і майже 100 жителів).
1583 р. — село переходить у власність князя Василя-Костянтина Острозького.
1629 р. — в селі нараховувалося 93 дими і близько 600 мешканців.
1648 р. — в околицях села діяв повстанський загін, що виступав проти місцевих панів.
1703 р. — власником Злазного став князь Павло Сангушко.
1753 р. — від Януша Сангушка село отримав князь Юзеф Любомирський.
70-і роки XVIII ст. — володарями села стали графи Ворцелі.
1832 р. — після польського повстання маєток графів передано в казну.
1849–1852 рр. — село перебувало у власності Соломії Геронімової, дочки С.–Г. Ворцеля.
1861 р. — в Росії скасовується кріпосне право.
1864 р., липень — у Злазне прибули жандарми для приборкання бунтівників.
1873 р. — у селі налічувалося 102 двори і 1037 жителів.
1876 р. — граф Микола Ворцель став банкрутом.
1882 р. — село взяв в оренду австрійський підданий Іван Крудиш.
1887 р. — почало діяти однокласне училище Міністерства народної освіти.
1892 р. — засноване двокласне училище, у якому навчалося 58 хлопчиків і 10 дівчаток.
1891 р. — побудована Свято-Миколаївська церква.
1902 р. — бунт проти поміщиці Карачевської-Волк.
1911 р. — у селі 236 дворів і 1711 мешканців.
1913 р. — маєток переходить до дворянського відомства Волинської губернії.
1917 р. — село входить до складу Української Народної Республіки.
1917, грудень — 1918, січень — жителями Злазного і навколишніх сіл були розгромлені маєтки місцевих поміщиків Карачевського-Волк і Воронцова-Дашкова.
1918 р., грудень — в село вступили війська Симона Петлюри, ожила надія на незалежність України.
1919 р., лютий — влада перейшла до рук більшовиків.
1920 р., серпень — село окупували поляки.
1921 р. — за Ризьким договором Злазне опинилося під владою Речі Посполитої.
1925 р. — у початковій школі навчалося 111 учнів.
1931 р. — страйк робітників базальтових кар'єрів, у яких працювали і злазненці.
1932 — 1933 рр. — дітей у селі нараховувалося 453, а школу відвідувало тільки 188.
1939 р., вересень — в село вступили совєцькі війська. Почався масовий терор проти цивільного населення.
1939 р. — відкрито школу з українською мовою навчання.
1940 р., грудень — головою сільської ради обрано Йосипа Гожого.
1941 р., 3 липня — в село вступили німці.
1941 р. — гітлерівські посіпаки в кар'єрах Іванової Долини організували страхітливий концтабір для військовополонених.
1944 р., 19 січня — в село знов повернулася радянська влада.
1944 р., березень — у школі відновилося навчання.
1949 р., 1 грудня — в селі організовано колгосп «Перемога».
1949 р. — початкова школа реорганізована в семирічну.
1952 р. — утворено колгоспну тракторну бригаду.
1959 р. — у новозбудованому дерев'яному приміщенні відкрито середню школу з 11-річним навчанням.
1965 р. — відбувся перший випуск 11-го класу; атестат про середню освіту отримали 23 учні.
1966 р. — село Злазне відійшло до Костопільського району.
1970 р. — у школі нараховувалося 464 учні, працювало 27 учителів.
1985 р. — у школі введено професійне навчання.
1986 р. — школа перейшла в нове приміщення.
1991 р. — Проголошено незалежність України.
1994 р. — освячено новозбудований храм.
2003 р. — освітній заклад реорганізований у навчально-виховний комплекс.
2005 р. — в селі відкрито лікарську амбулаторію.
Географія
Злазне — колишній центр сільської Ради, якій були підпорядковані села Вигін і Перетоки. До колишнього районного центру та залізничної станції — 20 км. Дворів — 431, жителів — 1532 (в 1996 р. було 1604 мешканці). Через село проходить автошлях. Розкинулось воно на невисокому пагорбі, з якого відкривається мальовнича панорама надгоринських лук і лісів. Весною і влітку від зеленого килиму узбережжя не відірвати очей. Погляд так і тоне в зачарованій красі Поліського краю.
Територія сучасного Злазного була заселена з давніх часів. Про це свідчать залишки городища і поселення періоду Київської Русі. Зберігся до наших днів земляний вал. Орючи землю, злазненці не раз знаходили крем'яні знаряддя праці: обточені сокири, ножі, а також черепки глиняного посуду. За декілька кілометрів на північний схід од села знаходиться підвищення, яке називається Замковище. За народною легендою, тут колись стояв замок, оточений глибоким ровом. Всередину можна було ввійти тільки через підйомний міст. Кожуть, що на території замку феодал навіть кам'яну церкву із дзвіницею побудував.
Основним заняттям далеких предків — слов'ян було землеробство. Вирощували жито, пшеницю, овес, просо, розводили худобу. Допоміжними галузями господарства були рибальство, полювання на звірів, бортництво. Перших поселенців Злазного приваблювали природні умови. Повноводна річка могла стати зручним і дешевим шляхом сполучення. Наявність земельних угідь і сінокосів сприяли розвитку сільського господарства і скотарства.
Про походження назви села
Однозначної відповіді про походження назви села нема. Існує декілька версій. Котра з них достовірна — сказати непросто. Відомий дослідник Ярослав Пура у книзі про етимологію населених пунктів не тлумачить слово «Злазне». Отож пошлемося на народні легенди.
За переказами, що передаються з покоління в покоління, назва населеного пункту нібито походить від іменника «лаз», що означає переправу через річку (на місцевій говірці вимовлявся «узлаз»). Ця версія відображена в символіці села (герб є промовистим). Інша версія пов'язує назву зі словом «злазити» — виходити. Розповідають, що перші мандрівники прибули сюди на плотах чи човнах і зійшли на берег Горині. Їм дуже сподобалась ця місцевість, і вони вирішили тут оселитись.
Відомі люди
Народились
- Гриб Яків Савович — десятник базальтових кар'єрів урочища «Янова Долина» Головинської сільради Костопільського району Рівненської області. Депутат Верховної Ради СРСР 1-го скликання від Рівненської області (з 1940 року).
- Шершун Микола Харитонович — народний депутат України.
Посилання
- Погода в селі Злазне [ 16 грудня 2011 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zlazne selo v Golovinskij silskij gromadi Rivnenskogo rajonu Rivnenskoyi oblasti Ukrayini Naselennya stanovit 1593 osib selo ZlazneGerb PraporKrayina UkrayinaOblast Rivnenska oblastRajon Rivnenskij rajonGromada Golovinska silska gromadaOsnovni daniZasnovane 1577Naselennya 1593Plosha 3 02 km Gustota naselennya 527 48 osib km Poshtovij indeks 35040Telefonnij kod 380 3657Geografichni daniGeografichni koordinati 50 56 03 pn sh 26 13 12 sh d 50 93417 pn sh 26 22000 sh d 50 93417 26 22000 Koordinati 50 56 03 pn sh 26 13 12 sh d 50 93417 pn sh 26 22000 sh d 50 93417 26 22000Serednya visota nad rivnem morya 180 mVodojmi richka GorinMisceva vladaAdresa radi 35040 Rivnenska obl Kostopilskij r n s ZlazneKartaZlazneZlazneMapa Zlazne u VikishovishiCya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno lyutij 2020 Korotkij litopis selaChasi Kiyivskoyi Rusi davnye poselennya gorodishe nepodalik ninishnogo sela XIV st pripuskayut sho v comu stolitti zasnovane selo 1577 r persha dokumentalna zgadka pro Zlazne v polskih dzherelah bulo 17 domiv i majzhe 100 zhiteliv 1583 r selo perehodit u vlasnist knyazya Vasilya Kostyantina Ostrozkogo 1629 r v seli narahovuvalosya 93 dimi i blizko 600 meshkanciv 1648 r v okolicyah sela diyav povstanskij zagin sho vistupav proti miscevih paniv 1703 r vlasnikom Zlaznogo stav knyaz Pavlo Sangushko 1753 r vid Yanusha Sangushka selo otrimav knyaz Yuzef Lyubomirskij 70 i roki XVIII st volodaryami sela stali grafi Vorceli 1832 r pislya polskogo povstannya mayetok grafiv peredano v kaznu 1849 1852 rr selo perebuvalo u vlasnosti Solomiyi Geronimovoyi dochki S G Vorcelya 1861 r v Rosiyi skasovuyetsya kriposne pravo 1864 r lipen u Zlazne pribuli zhandarmi dlya priborkannya buntivnikiv 1873 r u seli nalichuvalosya 102 dvori i 1037 zhiteliv 1876 r graf Mikola Vorcel stav bankrutom 1882 r selo vzyav v orendu avstrijskij piddanij Ivan Krudish 1887 r pochalo diyati odnoklasne uchilishe Ministerstva narodnoyi osviti 1892 r zasnovane dvoklasne uchilishe u yakomu navchalosya 58 hlopchikiv i 10 divchatok 1891 r pobudovana Svyato Mikolayivska cerkva 1902 r bunt proti pomishici Karachevskoyi Volk 1911 r u seli 236 dvoriv i 1711 meshkanciv 1913 r mayetok perehodit do dvoryanskogo vidomstva Volinskoyi guberniyi 1917 r selo vhodit do skladu Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki 1917 gruden 1918 sichen zhitelyami Zlaznogo i navkolishnih sil buli rozgromleni mayetki miscevih pomishikiv Karachevskogo Volk i Voroncova Dashkova 1918 r gruden v selo vstupili vijska Simona Petlyuri ozhila nadiya na nezalezhnist Ukrayini 1919 r lyutij vlada perejshla do ruk bilshovikiv 1920 r serpen selo okupuvali polyaki 1921 r za Rizkim dogovorom Zlazne opinilosya pid vladoyu Rechi Pospolitoyi 1925 r u pochatkovij shkoli navchalosya 111 uchniv 1931 r strajk robitnikiv bazaltovih kar yeriv u yakih pracyuvali i zlaznenci 1932 1933 rr ditej u seli narahovuvalosya 453 a shkolu vidviduvalo tilki 188 1939 r veresen v selo vstupili sovyecki vijska Pochavsya masovij teror proti civilnogo naselennya 1939 r vidkrito shkolu z ukrayinskoyu movoyu navchannya 1940 r gruden golovoyu silskoyi radi obrano Josipa Gozhogo 1941 r 3 lipnya v selo vstupili nimci 1941 r gitlerivski posipaki v kar yerah Ivanovoyi Dolini organizuvali strahitlivij konctabir dlya vijskovopolonenih 1944 r 19 sichnya v selo znov povernulasya radyanska vlada 1944 r berezen u shkoli vidnovilosya navchannya 1949 r 1 grudnya v seli organizovano kolgosp Peremoga 1949 r pochatkova shkola reorganizovana v semirichnu 1952 r utvoreno kolgospnu traktornu brigadu 1959 r u novozbudovanomu derev yanomu primishenni vidkrito serednyu shkolu z 11 richnim navchannyam 1965 r vidbuvsya pershij vipusk 11 go klasu atestat pro serednyu osvitu otrimali 23 uchni 1966 r selo Zlazne vidijshlo do Kostopilskogo rajonu 1970 r u shkoli narahovuvalosya 464 uchni pracyuvalo 27 uchiteliv 1985 r u shkoli vvedeno profesijne navchannya 1986 r shkola perejshla v nove primishennya 1991 r Progolosheno nezalezhnist Ukrayini 1994 r osvyacheno novozbudovanij hram 2003 r osvitnij zaklad reorganizovanij u navchalno vihovnij kompleks 2005 r v seli vidkrito likarsku ambulatoriyu GeografiyaZlazne kolishnij centr silskoyi Radi yakij buli pidporyadkovani sela Vigin i Peretoki Do kolishnogo rajonnogo centru ta zaliznichnoyi stanciyi 20 km Dvoriv 431 zhiteliv 1532 v 1996 r bulo 1604 meshkanci Cherez selo prohodit avtoshlyah Rozkinulos vono na nevisokomu pagorbi z yakogo vidkrivayetsya malovnicha panorama nadgorinskih luk i lisiv Vesnoyu i vlitku vid zelenogo kilimu uzberezhzhya ne vidirvati ochej Poglyad tak i tone v zacharovanij krasi Poliskogo krayu Teritoriya suchasnogo Zlaznogo bula zaselena z davnih chasiv Pro ce svidchat zalishki gorodisha i poselennya periodu Kiyivskoyi Rusi Zberigsya do nashih dniv zemlyanij val Oryuchi zemlyu zlaznenci ne raz znahodili krem yani znaryaddya praci obtocheni sokiri nozhi a takozh cherepki glinyanogo posudu Za dekilka kilometriv na pivnichnij shid od sela znahoditsya pidvishennya yake nazivayetsya Zamkovishe Za narodnoyu legendoyu tut kolis stoyav zamok otochenij glibokim rovom Vseredinu mozhna bulo vvijti tilki cherez pidjomnij mist Kozhut sho na teritoriyi zamku feodal navit kam yanu cerkvu iz dzviniceyu pobuduvav Osnovnim zanyattyam dalekih predkiv slov yan bulo zemlerobstvo Viroshuvali zhito pshenicyu oves proso rozvodili hudobu Dopomizhnimi galuzyami gospodarstva buli ribalstvo polyuvannya na zviriv bortnictvo Pershih poselenciv Zlaznogo privablyuvali prirodni umovi Povnovodna richka mogla stati zruchnim i deshevim shlyahom spoluchennya Nayavnist zemelnih ugid i sinokosiv spriyali rozvitku silskogo gospodarstva i skotarstva Pro pohodzhennya nazvi selaOdnoznachnoyi vidpovidi pro pohodzhennya nazvi sela nema Isnuye dekilka versij Kotra z nih dostovirna skazati neprosto Vidomij doslidnik Yaroslav Pura u knizi pro etimologiyu naselenih punktiv ne tlumachit slovo Zlazne Otozh poshlemosya na narodni legendi Za perekazami sho peredayutsya z pokolinnya v pokolinnya nazva naselenogo punktu nibito pohodit vid imennika laz sho oznachaye perepravu cherez richku na miscevij govirci vimovlyavsya uzlaz Cya versiya vidobrazhena v simvolici sela gerb ye promovistim Insha versiya pov yazuye nazvu zi slovom zlaziti vihoditi Rozpovidayut sho pershi mandrivniki pribuli syudi na plotah chi chovnah i zijshli na bereg Gorini Yim duzhe spodobalas cya miscevist i voni virishili tut oselitis Vidomi lyudiNarodilis Grib Yakiv Savovich desyatnik bazaltovih kar yeriv urochisha Yanova Dolina Golovinskoyi silradi Kostopilskogo rajonu Rivnenskoyi oblasti Deputat Verhovnoyi Radi SRSR 1 go sklikannya vid Rivnenskoyi oblasti z 1940 roku Shershun Mikola Haritonovich narodnij deputat Ukrayini PosilannyaPogoda v seli Zlazne 16 grudnya 2011 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi