Зелений Яр село Калуського району Івано Франківської області село Зелений Яр Країна Україна Область Івано Франківська об

Зелений Яр — село Калуського району Івано-Франківської області.

село Зелений Яр

Країна	Україна
Область	Івано-Франківська область
Район	Калуський район
Рада	Новицька сільська рада
Основні дані
Засноване	1783
Населення	176
Площа	8,77 км²
Густота населення	20,07 осіб/км²
Поштовий індекс	77360
Телефонний код	+380 03472
Географічні дані
Географічні координати	48°56′26″ пн. ш. 24°18′21″ сх. д. / 48.94056° пн. ш. 24.30583° сх. д. / 48.94056; 24.30583Координати: 48°56′26″ пн. ш. 24°18′21″ сх. д. / 48.94056° пн. ш. 24.30583° сх. д. / 48.94056; 24.30583
Водойми	потік Сільниця


Місцева влада
Адреса ради	77360, Івано-Франківська обл., Калуський район, с. Новиця, вул. Шевченка, 76
Карта
Зелений Яр
Зелений Яр
Мапа

Зелений Яр у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Зелений Яр.

Географія

У селі бере початок потік Сільниця.[1]

Археологія

На території села жителі знаходили речі часів неоліту.

Історія

На території села відбулася битва з татарською ордою 13.11.1672 (відома як битва під Калушем). Колишня назва села — Ляндештрай (нім. Landestreu — означає «вірний землі»). Засноване 1783 року . Поселення згадується як колонія німців-протестантів «Угаршталь» у Йосифінській метриці 1787 року, перейменована пізніше через існування іншої колонії з однойменною назвою. Колоністи не розчинилися у слов'янському середовищі, а зберегли свою національну та релігійну самобутність. Розводили зразкові сорти яблунь та плодових дерев. Станом на 1808 р. у Ляндештрай проживало 327 протестантів.

У 1880 році було 406 мешканців (визнання протестантського), а на поч. ХХ ст. — 462 особи.

13 жителів села воювали в лавах австрійської армії під час Першої світової війни. Польсько-українська війна й окупація поляками Галичини привели 18 лютого 1939 року до перейменування села на Мазурув (Mazurów). 1.011939 р. в селі проживало 550 мешканців (30 українців, 40 поляків, 30 євреїв і 450 німців). Село належало до ґміни Новиця Калуського повіту Станиславівського воєводства.

Колишня німецька колонія була ліквідована радянською владою у 1940 році. Її мешканців було депортовано до Вартегау (Німеччина) за програмою Додому в Рейх. Комуністична влада в 1944 р. спробувала влаштувати тут гніздо НКВД, яке було знищене повстанцями. Надалі сюди переселено українців з бойківського села Буковець (Закерзоння). 19 вересня 1950 р. рішенням Калуського райвиконкому № 371 утворено колгосп імені Будьонного, куди загнали 103 селянські господарства. У 1951 р. був убитий голова колгоспу Шушняк. А 9.10.1951 райвиконком ухвалив рішення № 467 про виселення села в Забузький район. Після виселення жителів ліквідували сільраду і приєднали територію до колгоспу села Новиця, а 61,6 га землі рішенням № 52 від 8 лютого 1952 р. передали до колгоспу імені Шевченка села Камінь Перегінського району.

20 червня 1989 року село Зелений Яр відновлене шляхом виділення з села Новиця.

Тепер тут мають дачі мешканці Калуша, а місцеві мешканці (58 дворів, 192 жителі) збудували та освятили в 1999 році церкву Успіння Пресвятої Богородиці (храмове свято 28 серпня, належить до Калуського благочиння Івано-Франківської єпархії ПЦУ).

Сусідні села

Вулиці

У селі є вулиці:

Карпатська
Сагайдачного

Примітки

. Архів оригіналу за 18 вересня 2018. Процитовано 18 вересня 2018.
. Архів оригіналу за 15 січня 2020. Процитовано 24 січня 2020.
. Архів оригіналу за 12 травня 2021. Процитовано 14 лютого 2015.
Німецькі колонії Галичини у таблицях: Довідник / Упор., передм. І. Монолатія. — Коломия, 2000. — С. 16, табл. № 1
. Архів оригіналу за 4 грудня 2014. Процитовано 28 листопада 2014.
. Архів оригіналу за 19 жовтня 2020. Процитовано 7 вересня 2020.
Gazeta Lwowska, Nr 60 z 15 marca 1939, s. 2. — Zmiana niemieckich nazw miejscowości.
Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [ 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 32.
Марта Ониськів. Сліди на мапах. Де шукати пам’ять про німецьких колоністів Прикарпаття.
Рішення Калуського райвиконкому № 334 від 17 липня 1951 р. «Про надання одноразової грошової допомоги сім'ї загинувшого від рук банди українських націоналістів голови колгоспу ім. Будьонного Шушняк».
. Архів оригіналу за 13 серпня 2020. Процитовано 28 жовтня 2019.
. Архів оригіналу за 3 грудня 2016. Процитовано 26 червня 2012.

Посилання

(нім.) Мапа поселення Landestreu 1941^{[недоступне посилання з квітня 2019]}

Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] . Архів оригіналу за 18 вересня 2018. Процитовано 18 вересня 2018.

[2] . Архів оригіналу за 15 січня 2020. Процитовано 24 січня 2020.

[3] . Архів оригіналу за 12 травня 2021. Процитовано 14 лютого 2015.

[4] Німецькі колонії Галичини у таблицях: Довідник / Упор., передм. І. Монолатія. — Коломия, 2000. — С. 16, табл. № 1

[5] . Архів оригіналу за 4 грудня 2014. Процитовано 28 листопада 2014.

[6] . Архів оригіналу за 19 жовтня 2020. Процитовано 7 вересня 2020.

[7] Gazeta Lwowska, Nr 60 z 15 marca 1939, s. 2. — Zmiana niemieckich nazw miejscowości.

[8] Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [ 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 32.

[9] Марта Ониськів. Сліди на мапах. Де шукати пам’ять про німецьких колоністів Прикарпаття.

[10] Рішення Калуського райвиконкому № 334 від 17 липня 1951 р. «Про надання одноразової грошової допомоги сім'ї загинувшого від рук банди українських націоналістів голови колгоспу ім. Будьонного Шушняк».

[11] . Архів оригіналу за 13 серпня 2020. Процитовано 28 жовтня 2019.

[12] . Архів оригіналу за 3 грудня 2016. Процитовано 26 червня 2012.