Західнопомо́рське воєво́дство (пол. województwo zachodniopomorskie) розташоване у Північно-Західній Польщі, це територія історичної Східної Померанії, польська частина сучасного єврорегіону «Померанія». Межує на заході з німецькими землями Мекленбург-Передня Померанія і Бранденбург.
Західнопоморське воєводство | ||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Województwo zachodniopomorskie | ||||||||||
На мапі Польщі | ||||||||||
Адміністративний центр | Щецін | |||||||||
Населення: | 1 693 219 | |||||||||
Площа: | 22 892,48 | |||||||||
Густота: | 74 | |||||||||
Урбанізація: | 68,90% | |||||||||
Номери автомобілів: | Z | |||||||||
TERYT: 32 | Код ISO: PL-ZP | |||||||||
| ||||||||||
Адмніністративний поділ | ||||||||||
| ||||||||||
Влада | ||||||||||
Уряд | ||||||||||
Воєвода: | Збігнєв Богуцький | |||||||||
Маршалок: | Ольгерд Ґеблевич | |||||||||
Адреса: | ul. Wały Chrobrego 4 70-502 Szczecin (воєвода) Zamek Książąt Pomorskich | |||||||||
Лого воєводства: | ||||||||||
Мапа | ||||||||||
Офіційна сторінка |
Воєводство було створене 1 січня 1999 року внаслідок адміністративної реформи. Об'єднало колишні Щецінське та Кошалінське воєводства, а також частини колишніх Гожовського, Пільського, Слупського воєводств.
Історія
У 1815 році за підсумками Віденського конгресу територія королівства Пруссія була значно збільшена. Зокрема, Пруссії була передана остання частина, що залишилася Шведської Померанії, включаючи Штральзунд і острів Рюген. Натомість Пруссія віддала Данії герцогство Лауенбург і додатково виплатила їй 2,6 млн талерів. У 1815-1816 році Пруссія провела адміністративну реформу -- території Західної Померанії в її нових кордонах утворили одну з 10 провінцій королівства з адміністративним центром Штецін.
У 1932 році округ Штральзунд скасувався, а його територія була повністю приєднана до округу Штецін. У 1938 році було скасовано провінцію Позен-Західна Пруссія, а її основну частину передали в провінцію Померанія як адміністративний округ Позен-Західна Пруссія з центром в місті Шнайдемюль. Разом з цим до складу нового округу були передані райони Арнсвальде і Фрідельберг із провінцією Бранденбург, а також райони Драмбург і Нойштеттин, що знаходяться раніше в окрузі Кеслін. Після війни відповідно до умов Потсдамської угоди 1945 року, територія провінції Померанія, розташована на схід від Одеру, а також частина лівобережних земель на північ від Гарца (з Штеттіном і Свінемюнде) відійшли Польщі. Решта території були об'єднані із Мекленбургом і в 1949 році увійшли до складу НДР. У Польщі на колишніх померанских землях були створені у 1945 році Щецінське та в 1950 році Кошалінське воєводства, які з певними змінами проіснували до 1998 року, а потім були об'єднані з 1 січня 1999 року в Західнопоморське воєводство.
Географія
Розміщення
Західнопоморське воєводство розміщене на північному заході Польщі. Межує:
- на заході з землею Мекленбург-Передня Померанія (Німеччина),
- на півдні з Любуським та Великопольським воєводствами,
- на сході з Поморським воєводством,
- на півночі омивається Балтійським морем.
Територія воєводства природним чином ділиться на дві частини — балтійське узбережжя і Західнопоморське поозер'я. Пояс піщаного узбережжя освоєний різними курортами.
Демографія
Рік | Населення |
---|---|
1995 | 1 720 782 |
2000 | 1 697 935 |
2005 | 1 694 178 |
2010 | 1 693 072 |
2015 | 1 710 482 |
2019 | 1 696 193 |
2022 | 1 676 920 |
Адміністративний поділ
Щецін — столиця регіону, був протягом 500 років княжою резиденцією поморської династії Гріффітів. Вони володіли прибалтійськими землями від острова Ругія до міста Ленборк на сході.
Міста з населенням понад 40 000
Місто | Населення | Площа |
---|---|---|
Щецин | 411 119 | 300,83 км² |
Кошалін | 107 886 | 83,20 км² |
Старгард | 70 639 | 48,10 км² |
Колобжег | 44 887 | 25,67 км² |
Свіноуйсьце | 40 933 | 197,23 км² |
Комунікації
Економіка
Туризм
Золотисті пляжі, вкриті розшматованими кліфами, витягнуті на пісок рибальські катери та чайки, що кружляють над ними. У Західнопоморському воєводстві можна милуватися цими типовими картинами балтійського узбережжя. Сюди охоче приїжджають німецькі туристи. Тут велике різноманіття флори та фауни у її природному середовищі.
Примітки
- Wyniki badań bieżących - Baza Demografia - Główny Urząd Statystyczny. demografia.stat.gov.pl. Процитовано 12 листопада 2020.
- . Polska w liczbach (пол.). Архів оригіналу за 7 травня 2021. Процитовано 1 червня 2021.
Балтійське море | ||
Німеччина | Поморське воєводство | |
Любуське воєводство | Великопольське воєводство |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zahidnopomo rske voyevo dstvo pol wojewodztwo zachodniopomorskie roztashovane u Pivnichno Zahidnij Polshi ce teritoriya istorichnoyi Shidnoyi Pomeraniyi polska chastina suchasnogo yevroregionu Pomeraniya Mezhuye na zahodi z nimeckimi zemlyami Meklenburg Perednya Pomeraniya i Brandenburg Zahidnopomorske voyevodstvo Wojewodztwo zachodniopomorskie Na mapi Polshi Administrativnij centr Shecin Naselennya 1 693 219 Plosha 22 892 48 Gustota 74 Urbanizaciya 68 90 Nomeri avtomobiliv Z TERYT 32 Kod ISO PL ZP Admninistrativnij podil poviti grodski zemski 3 18 gmini miski misko silski silski 11 51 52 Vlada Uryad Voyevoda Zbignyev Boguckij Marshalok Olgerd Geblevich Adresa ul Waly Chrobrego 4 70 502 Szczecin voyevoda Zamek Ksiazat Pomorskich ul Korsarzy 34 Szczecin marshalok Logo voyevodstva Mapa Oficijna storinka Voyevodstvo bulo stvorene 1 sichnya 1999 roku vnaslidok administrativnoyi reformi Ob yednalo kolishni Shecinske ta Koshalinske voyevodstva a takozh chastini kolishnih Gozhovskogo Pilskogo Slupskogo voyevodstv IstoriyaU 1815 roci za pidsumkami Videnskogo kongresu teritoriya korolivstva Prussiya bula znachno zbilshena Zokrema Prussiyi bula peredana ostannya chastina sho zalishilasya Shvedskoyi Pomeraniyi vklyuchayuchi Shtralzund i ostriv Ryugen Natomist Prussiya viddala Daniyi gercogstvo Lauenburg i dodatkovo viplatila yij 2 6 mln taleriv U 1815 1816 roci Prussiya provela administrativnu reformu teritoriyi Zahidnoyi Pomeraniyi v yiyi novih kordonah utvorili odnu z 10 provincij korolivstva z administrativnim centrom Shtecin U 1932 roci okrug Shtralzund skasuvavsya a jogo teritoriya bula povnistyu priyednana do okrugu Shtecin U 1938 roci bulo skasovano provinciyu Pozen Zahidna Prussiya a yiyi osnovnu chastinu peredali v provinciyu Pomeraniya yak administrativnij okrug Pozen Zahidna Prussiya z centrom v misti Shnajdemyul Razom z cim do skladu novogo okrugu buli peredani rajoni Arnsvalde i Fridelberg iz provinciyeyu Brandenburg a takozh rajoni Dramburg i Nojshtettin sho znahodyatsya ranishe v okruzi Keslin Pislya vijni vidpovidno do umov Potsdamskoyi ugodi 1945 roku teritoriya provinciyi Pomeraniya roztashovana na shid vid Oderu a takozh chastina livoberezhnih zemel na pivnich vid Garca z Shtettinom i Svinemyunde vidijshli Polshi Reshta teritoriyi buli ob yednani iz Meklenburgom i v 1949 roci uvijshli do skladu NDR U Polshi na kolishnih pomeranskih zemlyah buli stvoreni u 1945 roci Shecinske ta v 1950 roci Koshalinske voyevodstva yaki z pevnimi zminami proisnuvali do 1998 roku a potim buli ob yednani z 1 sichnya 1999 roku v Zahidnopomorske voyevodstvo GeografiyaRozmishennya Zahidnopomorske voyevodstvo rozmishene na pivnichnomu zahodi Polshi Mezhuye na zahodi z zemleyu Meklenburg Perednya Pomeraniya Nimechchina na pivdni z Lyubuskim ta Velikopolskim voyevodstvami na shodi z Pomorskim voyevodstvom na pivnochi omivayetsya Baltijskim morem Teritoriya voyevodstva prirodnim chinom dilitsya na dvi chastini baltijske uzberezhzhya i Zahidnopomorske poozer ya Poyas pishanogo uzberezhzhya osvoyenij riznimi kurortami DemografiyaRik Naselennya 1995 1 720 782 2000 1 697 935 2005 1 694 178 2010 1 693 072 2015 1 710 482 2019 1 696 193 2022 1 676 920Administrativnij podilShecin stolicya regionu buv protyagom 500 rokiv knyazhoyu rezidenciyeyu pomorskoyi dinastiyi Griffitiv Voni volodili pribaltijskimi zemlyami vid ostrova Rugiya do mista Lenbork na shodi Mista z naselennyam ponad 40 000 Misto Naselennya Plosha Shecin 411 119 300 83 km Koshalin 107 886 83 20 km Stargard 70 639 48 10 km Kolobzheg 44 887 25 67 km Svinoujsce 40 933 197 23 km KomunikaciyiEkonomikaTurizmFizichna mapa Zahidnopomorskogo voyevodstva Zolotisti plyazhi vkriti rozshmatovanimi klifami vityagnuti na pisok ribalski kateri ta chajki sho kruzhlyayut nad nimi U Zahidnopomorskomu voyevodstvi mozhna miluvatisya cimi tipovimi kartinami baltijskogo uzberezhzhya Syudi ohoche priyizhdzhayut nimecki turisti Tut velike riznomanittya flori ta fauni u yiyi prirodnomu seredovishi PrimitkiWyniki badan biezacych Baza Demografia Glowny Urzad Statystyczny demografia stat gov pl Procitovano 12 listopada 2020 Polska w liczbach pol Arhiv originalu za 7 travnya 2021 Procitovano 1 chervnya 2021 Baltijske more Nimechchina Pomorske voyevodstvo Lyubuske voyevodstvo Velikopolske voyevodstvo