Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Західна болотна черепаха | ||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Західна болотна черепаха | ||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
| Pseudemydura umbrina , 1901 | ||||||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||||||
| Emydura inspectata | ||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||
|
Західна болотна черепаха (Pseudemydura umbrina) — єдиний вид черепах з роду Pseudemydura родини Змієшиї черепахи. Інша назва «болотна жаб'яча черепаха».
Опис
Загальна довжина карапаксу досягає 14—15,5 см, вага 0,6 кг. Спостерігається статевий диморфізм: самці більші за самиць. Голова доволі велика. Очі значні. Шия середньої довжини, вкрита численними горбиками. На підборідді є 2 вусика. Карапакс плаский. Реберні щитки з невеликими зубчиками. Пластрон великий.
Голова, шия і кінцівки коричневі, щелепи — жовті. Колір карапаксу коливається від світло-коричневого до чорного. Пластрон жовтий з темною облямівкою щитків.
Спосіб життя
Полюбляє болота, драговини, багно, які наповнюються в сезон дощів і повністю пересихають у сухий сезон. Впадає в сплячку в австралійську «зиму» з листопада по початку червня, зариваючись у нори на суші. Харчується дрібною рибою, ракоподібними, пуголовками, комахами, хробаками.
Самиці стають статевозрілими при довжині 11—12 см, приблизно у 10,5 років. Сезон парування починає наприкінці вересня — на початку листопада. Самиця у листопаді—грудні відкладає 1—5 білих, подовжених яєць із крихкою шкаралупою розміром 35—44 × 19—22 мм.
Розповсюдження
Мешкає на обмеженій території: біля містечка Буллсбрук за 25 км на південь від Перту на південному заході Західної Австралії.
У 1991 залишалося близько 30 тварин у резервації Еллен Брук, тоді як інша відома популяція у Твінс Свомп майже зникла з 1985 року. У період 1988–1997 років черепахи успішно поширилися у неволі і 72 особини були випущено у резервацію. Нині загальна чисельність західної болотної черепахи оцінюється у 250–300 особин.
Джерела
- Cogger,H.G. 2000. Reptiles and Amphibians of Australia, 6th ed. Ralph Curtis Publishing, Sanibel Island, 808 pp.
- Wilson, D.S. et al. 2003. Estimating age of turtles from growth rings: a critical evaluation of the technique. Herpetologica 59 (2): 178–194
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zahidna bolotna cherepaha Zahidna bolotna cherepaha Ohoronnij status Na mezhi zniknennya MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Pidtip Cherepni Craniata Infratip Hrebetni Vertebrata Klas Plazuni Reptilia Ryad Cherepahi Testudines Pidryad Bokoshiyi cherepahi Pleurodira Rodina Zmiyeshiyi cherepahi Chelidae Rid Zahidna bolotna cherepaha Pseudemydura Siebenrock 1901 Vid Zahidna bolotna cherepaha Binomialna nazva Pseudemydura umbrina 1901 Sinonimi Emydura inspectata Posilannya Vikishovishe Pseudemydura umbrina Vikividi Pseudemydura umbrina EOL 793828 ITIS 551853 MSOP 18457 NCBI 44510 Fossilworks 375073 Zahidna bolotna cherepaha Pseudemydura umbrina yedinij vid cherepah z rodu Pseudemydura rodini Zmiyeshiyi cherepahi Insha nazva bolotna zhab yacha cherepaha OpisZagalna dovzhina karapaksu dosyagaye 14 15 5 sm vaga 0 6 kg Sposterigayetsya statevij dimorfizm samci bilshi za samic Golova dovoli velika Ochi znachni Shiya serednoyi dovzhini vkrita chislennimi gorbikami Na pidboriddi ye 2 vusika Karapaks plaskij Reberni shitki z nevelikimi zubchikami Plastron velikij Golova shiya i kincivki korichnevi shelepi zhovti Kolir karapaksu kolivayetsya vid svitlo korichnevogo do chornogo Plastron zhovtij z temnoyu oblyamivkoyu shitkiv Sposib zhittyaPolyublyaye bolota dragovini bagno yaki napovnyuyutsya v sezon doshiv i povnistyu peresihayut u suhij sezon Vpadaye v splyachku v avstralijsku zimu z listopada po pochatku chervnya zarivayuchis u nori na sushi Harchuyetsya dribnoyu riboyu rakopodibnimi pugolovkami komahami hrobakami Samici stayut statevozrilimi pri dovzhini 11 12 sm priblizno u 10 5 rokiv Sezon paruvannya pochinaye naprikinci veresnya na pochatku listopada Samicya u listopadi grudni vidkladaye 1 5 bilih podovzhenih yayec iz krihkoyu shkaralupoyu rozmirom 35 44 19 22 mm RozpovsyudzhennyaMeshkaye na obmezhenij teritoriyi bilya mistechka Bullsbruk za 25 km na pivden vid Pertu na pivdennomu zahodi Zahidnoyi Avstraliyi U 1991 zalishalosya blizko 30 tvarin u rezervaciyi Ellen Bruk todi yak insha vidoma populyaciya u Tvins Svomp majzhe znikla z 1985 roku U period 1988 1997 rokiv cherepahi uspishno poshirilisya u nevoli i 72 osobini buli vipusheno u rezervaciyu Nini zagalna chiselnist zahidnoyi bolotnoyi cherepahi ocinyuyetsya u 250 300 osobin DzherelaCogger H G 2000 Reptiles and Amphibians of Australia 6th ed Ralph Curtis Publishing Sanibel Island 808 pp Wilson D S et al 2003 Estimating age of turtles from growth rings a critical evaluation of the technique Herpetologica 59 2 178 194