Захвалинський Сергій Іванович (псевдо «Орлик»; 1 липня 1902, м. Носівка, Ніжинський повіт, Чернігівська губернія — 3 серпня 1977, Трентон, США) — учасник бою під Крутами в січні 1918 на боці УНР, хорунжий Армії УНР.
Сергій Іванович Захвалинський | |
---|---|
Хорунжий майор Майор УНР (в еміграції) | |
Загальна інформація | |
Народження | 1 липня 1902 м. Носівка, Ніжинський повіт, Чернігівська губернія, Російська імперія |
Смерть | 3 серпня 1977 (75 років) м. Трентон, США |
Поховання | Цвинтар святого Андрія, Саут-Баунд-Брук |
Псевдо | «Орлик» |
Військова служба | |
Приналежність | УНР |
Рід військ | Армія УНР |
Війни / битви | Українсько-радянська війна Перший зимовий похід Друга світова війна |
Нагороди та відзнаки | |
Життєпис
Учасник бою під Крутами в складі 1-ї Української військової школи ім. Б. Хмельницького. Старшина Кінного полку імені Максима Залізняка (1920—1921). Уславився тим, що на чолі кінного роз'їзду з шаблею наголо взяв у полон цілу роту більшовиків. Отримав звання хорунжого.
Учасник Першого Зимового Походу.
Напередодні Другої світової війни разом з дружиною та донькою проживав у Подєбрадах та Празі (Чехословаччина) у великій скруті. Тут він здобув фах інженера (випускник Чеської політехніки, Прага, 1931), працював виховником в українській гімназії в Модржанах, в українських організаціях і товариствах на Закарпатті. У 1935 році працював учителем державної школи у селі Рокосово.
Коли Закарпатська Україна боролася за свою незалежність, він одним із перших вступив до Карпатської Січі.
За контрактом служив офіцером (у званні майор) у польській армії.
Старшина українського шуцманшафту у складі німецької армії (1941—1944). 1941-му очолював українські військові формування в Києві. Після Другої світової війни мешкав на еміграції в Німеччині, потім в США.
Працював виховником в українських організаціях й товариствах Німеччини та США.
3 травня 1969 р був обраний заступником голови орденської ради Залізного Хреста «За Зимовий похід і бої». Цей склад ради було затверджено президентом УНР в еміграції 27 червня 1969.
Похований на цвинтарі у Саут-Баунд-Брук у США.
Примітки
- . Портал АНТИКОР. Архів оригіналу за 28 листопада 2018.
- = НАГОРОДНА СПРАВА УРЯДІВ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ, 1917-1992 [ 2 грудня 2018 у Wayback Machine.] НАН України
- . Віртуальний військовий некрополь Армії Української Народної Республіки і Української Держави - 1914-1936. Архів оригіналу за 9 листопада 2019.
Посилання
- Ті, що вижили. 37 портретів крутянців [ 27 листопада 2018 у Wayback Machine.]
- Життя після Крут. Як склалася доля учасників січневого бою [ 28 листопада 2018 у Wayback Machine.]
- . Енциклопедія Носівщини. Архів оригіналу за 4 травня 2021.
- Наймолодший крутянець
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zahvalinskij Sergij Ivanovich psevdo Orlik 1 lipnya 1902 19020701 m Nosivka Nizhinskij povit Chernigivska guberniya 3 serpnya 1977 Trenton SShA uchasnik boyu pid Krutami v sichni 1918 na boci UNR horunzhij Armiyi UNR Sergij Ivanovich Zahvalinskij Horunzhij major Major UNR v emigraciyi Zagalna informaciyaNarodzhennya1 lipnya 1902 1902 07 01 m Nosivka Nizhinskij povit Chernigivska guberniya Rosijska imperiyaSmert3 serpnya 1977 1977 08 03 75 rokiv m Trenton SShAPohovannyaCvintar svyatogo Andriya Saut Baund BrukPsevdo Orlik Vijskova sluzhbaPrinalezhnist UNRRid vijsk Armiya UNRVijni bitviUkrayinsko radyanska vijna Pershij zimovij pohid Druga svitova vijnaNagorodi ta vidznakiHrest Simona PetlyuriZhittyepisHorunzhij 1 go kinnogo im Maksima Zaliznyaka polku Uchasnik boyu pid Krutami v skladi 1 yi Ukrayinskoyi vijskovoyi shkoli im B Hmelnickogo Starshina Kinnogo polku imeni Maksima Zaliznyaka 1920 1921 Uslavivsya tim sho na choli kinnogo roz yizdu z shableyu nagolo vzyav u polon cilu rotu bilshovikiv Otrimav zvannya horunzhogo Uchasnik Pershogo Zimovogo Pohodu Naperedodni Drugoyi svitovoyi vijni razom z druzhinoyu ta donkoyu prozhivav u Podyebradah ta Prazi Chehoslovachchina u velikij skruti Tut vin zdobuv fah inzhenera vipusknik Cheskoyi politehniki Praga 1931 pracyuvav vihovnikom v ukrayinskij gimnaziyi v Modrzhanah v ukrayinskih organizaciyah i tovaristvah na Zakarpatti U 1935 roci pracyuvav uchitelem derzhavnoyi shkoli u seli Rokosovo Koli Zakarpatska Ukrayina borolasya za svoyu nezalezhnist vin odnim iz pershih vstupiv do Karpatskoyi Sichi Za kontraktom sluzhiv oficerom u zvanni major u polskij armiyi Starshina ukrayinskogo shucmanshaftu u skladi nimeckoyi armiyi 1941 1944 1941 mu ocholyuvav ukrayinski vijskovi formuvannya v Kiyevi Pislya Drugoyi svitovoyi vijni meshkav na emigraciyi v Nimechchini potim v SShA Pracyuvav vihovnikom v ukrayinskih organizaciyah j tovaristvah Nimechchini ta SShA 3 travnya 1969 r buv obranij zastupnikom golovi ordenskoyi radi Zaliznogo Hresta Za Zimovij pohid i boyi Cej sklad radi bulo zatverdzheno prezidentom UNR v emigraciyi 27 chervnya 1969 Pohovanij na cvintari u Saut Baund Bruk u SShA Primitki Portal ANTIKOR Arhiv originalu za 28 listopada 2018 NAGORODNA SPRAVA URYaDIV UKRAYiNSKOYi NARODNOYi RESPUBLIKI 1917 1992 2 grudnya 2018 u Wayback Machine NAN Ukrayini Virtualnij vijskovij nekropol Armiyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki i Ukrayinskoyi Derzhavi 1914 1936 Arhiv originalu za 9 listopada 2019 PosilannyaTi sho vizhili 37 portretiv krutyanciv 27 listopada 2018 u Wayback Machine Zhittya pislya Krut Yak sklalasya dolya uchasnikiv sichnevogo boyu 28 listopada 2018 u Wayback Machine Enciklopediya Nosivshini Arhiv originalu za 4 travnya 2021 Najmolodshij krutyanec