Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Затишок — селище в Україні, в Уманському районі Черкаської області.
| селище Затишок | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Черкаська область |
| Район | Уманський район |
| Рада | Ладижинська сільська рада |
| Код КАТОТТГ | UA71060130100039221 |
| Облікова картка | картка |
| Основні дані | |
| Засновано | до 1932 р. |
| Площа | 0 км² |
| Населення | 413 (на 2001 рік) |
| Густота | 0 осіб/км²; |
| Поштовий індекс | 20384 |
| Телефонний код | +380 4744 |
| Географічні координати | 48°29′35″ пн. ш. 30°0′41″ сх. д. / 48.49306° пн. ш. 30.01139° сх. д. |
| Висота над рівнем моря | 200 м
|
| Відстань | |
| Найближча залізнична станція: | |
| Селищна влада | |
| Адреса | 20384 Черкаська обл., Уманський район, с. Затишок |
| Карта | |
  Затишок | |
 Затишок | |
|
| |
Населення
За даними перепису 2001 року населення становило 413 осіб.
Мовний склад
Рідна мова населення за даними перепису 2001 року:
| Мова | Чисельність, осіб | Доля |
|---|---|---|
| Українська | 408 | 98,79 % |
| Інше | 5 | 1,21 % |
| Разом | 413 | 100,00 % |
Історія
Утворення селища
Селище Затишок Уманського району Черкаської області розташоване в лісостеповій зоні центральної України на берегах мальовничої річки Вікнинки, що бере початок на затишанських землях і впадає в Південний Буг. Поселень давньої доби тут не виявлено. Це крайня південно - західна точка Черкаської області, межує з Кіровоградською та Вінницькою областями.
Умовно свій населений пункт мешканці поділяють на частини: перші хатки, другі хатки, центр, радгосп. В селищі є 9 штучно створених ставків: Перший, Таборський, Панський, Свистун, Свинарський, Бобровський, Тіпайкин, Мехерський, Восьмий.
Особливістю Затишку є наявність одних з найкращих в Уманському районі грунтів. За статистичними даними Уманського районного земельного управління із загальної площі 1742кв.м чорноземи різних типів складають тут 1542 кв.м.
За спогадами колишньої жительки села Марії Оверківни Човганюк, 1896 року народження, яка прожила в ньому 98 років, назва села не є випадковою. З розповідей своєї бабусі вона пам’ятала, що у 1876 році городницький пан Ліпковський, купуючи землю для сина – молодшого пана Ліпковського, у вікнянського пана , оглядаючи її висловився: «Затишно. Хороше». Так і стали володіння молодшого пана Ліпковського називатись «Затишком». І дійсно , було тут завжди тихо, спокійно і затишно. На двох пагорбах, які схилом спускаються у видолинок він створив гарний маєток ( фільварок). На північному схилі збудував жилі панські приміщення ( нині знаходиться територія школи), корівник, конюшню, воловню, млин кузню, олійню, зерносховище. На східному схилі, у видолинку, господарство сільськогосподарських робіт, де знаходилися сівалки, молотарки, плуги, борони та два житлових будинки для челяді і робітників, які люди називали «восьмирик» і «шестирик». Поле обробляли «поденщики», які наймалися сезонно і жили в землянках. За день вони заробляли 15-20 коп. Чоботи в ті часи коштували 3-4 крб., свита 5-7 крб., корова 30-25 крб. Харчувалися люди в пана. Приготовлену страву висипали в корита і всі сідали навколо них з своїми ложками та їли. Двічі на місяць пан давав гарбу й воли для поїздки за крамом і іншими товарами в село Тернівку.
Про пана Ліпковського, мешканці селища зберігають щонайкращі спогади. Адже він слідкував за його красою , дбав про убогих та багатодітних. Не було такого дня щоб пан не об'їхав селище не зайшов у кожну хату і не допоміг. Допомагав усім: одягом, їжею, ліками. «Бувало, - розповідала бабуся Човганюк, - під'їде панська бричка під нашу хату , а ми вже радіємо, бо знаємо,що повечеряємо хлібом та борщем.»
В селищі грамоту знав тільки один економ та садівник Штандило.
Територія нинішнього села Політвідділовець також належала до угідь пана Ліпковського, там ріс ліс. Пан мав свою лісопильню. З будівель були дві хати і десять землянок,в яких жили робітники. В1885 році ліс викорчували, залишивши землянки .
Радгосп «Затишок»
У 1917 році пан Ліпковський з сім'єю емігрував за кордон, залишивши 750 голів рогатої худоби, 350 коней, 1000 породистих овець, різної птиці. Тому то його володіння й стали радгоспом «Затишок», який вперше було організовано за першого приходу радвлади на Уманщину в 1918р. В травні того ж року загони С. Петлюри реквізували з радгоспу: вівці, коні. Корів «розтягли куркулі»: Ковальський, Заїки.
З остаточним встановленням радянської влади в 1920 році затишанські землі вдруге стали радгоспом «Затишок», що спеціалізувався на вирощуванні насіння цукрових буряків.
Для організації роботи в радгоспи ( мається на увазі й радгосп «Політвідділовець») були послані перші комуністи – Човганюк Юстим Ігнатович та Мовчан М. І.,який став першим управляючим радгоспу.
Місцевих жителів в радгоспах було мало, на роботу наймалися сезонники, для яких було збудовано гуртожитки. Діти тих сімей, які жили в радгоспах і досягли шкільного віку навчалися в школах ближніх сіл-Антонівки, Вікнини. Поступово люди все більше і більше заселяли територію радгоспів. У 1922р. в Затишку у хаті колишнього економа відкрили дитячі яслі, а в 1928 році в панській хаті двокласну школу, яку відвідувало 10-12 учнів. Першими вчителями були робітфаківці – Олексій Григорович і Григорій Олексійович із села Дмитрушки. Із зростанням населення, зростали і його потреби. Вже в 1934р. було відкрито 1-4 класи,кількість учнів становила 20-25 чол. Учителями в 30 – 40 роки були : дружина управляючого Мовчан Ніна Кіндратівна, Червонянська, Литвинюк І.М., Мелан, які мали лише семирічну освіту або церковно-приходську.
У трагічний 1933р. у Затишку з'явилося багато нових жителів, адже до нього прибилось чимало людей з навколишніх сіл - шукачів порятунку від голодної смерті. Деякі з них отримали в радгоспі роботу та саме елементарне харчування - бовтушку з борошна, шматочок хліба. Але ж то була їжа! То було життя! Багатьом з голодуючих не поталанило. Надзвичайно виснажених, їх вже ніщо не могло спасти. Безіменних померлих звозили до спільної ями, що знаходилася на протилежному боці Свинарського ставка.
Період Великої Вітчизняної війни
У 1941р. 80 жителів села стали на захист Батьківщини, близько 30 сельчан були насильно вивезені до Німеччини. Під час Великої Вітчизняної війни великих битв, боїв на території села не відбувалося. Тут знаходилися тваринницькі ферми, за роботою яких наглядав місцевий поліцай. В навколишніх лісах дислокувалися партизанські загони, бійці яких частенько навідувалися до села та навіть вступали у двобій із поліцаями. Місцеві жителі чим могли підтримували партизан. Нині в хаті, де жила жінка, яка переховувала партизан знаходиться фельдшерський пункт села. На могилі розстріляних партизан - Куркова Анатолія Дмитровича та двох невідомих встановлено пам’ятний знак, за яким доглядають жителі села як і за обеліском Слави загиблим у війні землякам,встановленому в 1987р. З фронтів Великої Вітчизняної війни до рідних осель повернулося 48 осіб, а з фашистської неволі - 25 осіб.
Відділення Рижавського бурякорадгоспу
У повоєнні роки у Затишку було створено відділення Рижавського бурякорадгоспу, що спеціалізувалося на вирощуванні насіння цукрових буряків. До 1960 року у відділенні працювало 10 ланок по 10 осіб у кожній. Всі роботи виконувалися вручну, та самовіддана праця давала високі результати. Чимало працівників відділення були нагороджені за результатами праці високими урядовими нагородами.
В 50 – 60 роки населення Затишку збільшилося в 2,5 – 3 рази. Кількість учнів в початковій школі зросла до 60-80, де вже працювали вчителі зі спеціальною середньою освітою. В 1950 -52 роках на місці глинища (зараз знаходиться магазин) побудовано нове шкільне приміщення. В ті часи школа належала до Антонівської сільської ради. Директором початкової школи у 70-ті були Брижата Т.І. та Рибак В.І.
В 70-ті роки в селі вже налічувалося до 1000 дворів. В Затишку збудували дванадцять чотириквартирних будинків, п’ять двоповерхових на вісім квартир, сім двоквартирних для спеціалістів. Більше як 40 сімей мали власні гарні новозбудовані будинки з присадибними ділянками. Покращався й побут селян. В кожній квартирі чи будинку було радіо, у кожній другій телевізори, пральні машини, холодильники.
Також було збудовано сім нових корівників,будинок тваринника,лазню, парокотельний цех, який опалював клуб і адміністративні установи. В1975р. відкрито новий магазин. В 1970-71 роках до с. Колодистого прокладено шосейну дорогу. Дітей старших класів ( 4-10 класи), які навчалися в Колодистенській середній школі стали підвозити спеціальним автобусом.
В 1986р. в радгоспі працювало 456 чоловік, з яких 150 віком до 30 років. В 1989-1991 роках господарство в Затишку очолював Лісовий Іван Миколайович,за керівництва якого існувала висока культура землеробства - одне поле протягом року тричі засівалося різними культурами а на одну фуражну корову надої складали 16 літрів молока.
Високі трудові здобутки жителів Затишку уможливлювали подальше покращення добробуту і благоустрою села. Був побудований новий автогараж, почала діяти авторемонтна майстерня,зведений новий будинок механізатора на тракторному стані. У центрі села з’явився гарний Будинок культури та п’ять двоповерхових будинків по десять квартир, а також 12-квартирний будинок для молодих спеціалістів. Всі дороги покрили твердим покриттям.
Вісімдесяті роки минулого століття позначені трагічними подіями в житті колишнього Радянського Союзу. Торкнулися вони і затишан.
Роки незалежності (сьогодення)
В зв’язку із зміною в економічному житті країни - роздержавленням економіки,29 квітня 1996р. Рижавський бурякорадгосп став ВАТ «Рижавський насінницький буряк». В 2004 р. рішенням господарського суду ВАТ «Рижавський насінницький буряк» визнано банкрутом. Для погашення кредиторської заборгованості все майно ,що належало даному підприємству було продано.
В грудні 2002 року відбулося розпаювання земель , середній розмір паю на одну особу становив 3,20 га-3,60 га,залежно від родючості землі. З ліквідацією радгоспу затишани змушені шукати роботу поза межами селища. Значна кількість працює вахтовим методом на будівництвах та підприємствах Києва, Борисполя, Броварів, Одеси, Умані. Деякі виїхали на заробітки за кордон.
Одним із джерел прибутку для мешканців селища є ведення одноосібного селянського господарства. Сельчани вирощують багато птиці - індиків, гусей, курей, качок та тримають свиней, корів , молоко яких здають заготовачу.
Мешканці селища православного віросповідання, відвідують церкву у с. Колодистому та с. Тернівці. В великі релігійні свята - Великдень, Різдво священник із Колодистого відправляє службу у самому селищі. Водночас є тут і представники протестантизму, а саме церква Християн віри євангелістської.
Покровителем Затишку є святий Дмитро, свято якого припадає на 8 листопада, саме цей день і є Днем села або, як тут кажуть, «Праздником».
Одна з найбільш гострих проблем селища, віддаленого від райцентру більше як на 50км є надзвичайно поганий стан дороги на відрізку Колодисте - Затишок. Рейсовий автобус, коливається на вибоїнах, загрозливо нахиляючись то в правий ,то в лівий бік , то пірнаючи вперед неначе корабель у п’ятибальний шторм на морі. Водії ж легковиків змушені віртуозно маневрувати, повільно виписуючи шинами затійливі візерунки на розбитому шляху. За негоди –ожеледиці, заметілі Затишок фактично залишається відрізаним від зовнішнього світу, на декілька днів відключається електроенергія, відміняється рух автобуса. Тоді єдиним засобом зв’язку стає мобільний телефон, за наявності гарних батарейок.
Сівачем розумного, доброго , вічного була в селищі школа. Змінивши декілька приміщень вона у 1991 остаточно оселилася у двоповерховій новобудові . З 1999 р. вона стала одинадцятирічною. Школа світла і простора, працівники школи докладають максимум зусиль до створення сприятливих умов для навчання та виховання дітей. На 2010й рік в школі навчається 57 дітей, дошкільну групу відвідує 15 дітей, працює 12 вчителів. Очолює шкільний колектив директор Мельник Тетяна Петрівна, яка вчителює тут з 1981р. та є вчителем вищої кваліфікаційної категорії , має звання старший вчитель . За період з 2000 року школа випустила 11 медалістів , з них 8 з золотою та 3 із срібною медалями. Значна кількість випускників продовжила та продовжує навчання у вищих учбових закладах. В школі значна увага приділяється формуванню у учнів здорового способу життя, заохочуються заняття у спортивних гуртках і участь у змаганнях .
14 березня 1991р у Затишку було створено сільраду, як орган місцевого самоврядування, якій підпорядковане й селище Політвідділовець.
Щорічно, як правило на початку року, проходять загальні збори мешканців села, так звана сходка, де заслуховується звіт про виконання бюджету та інформація про новий бюджет, про місцеві податки і збори, про затвердження програми зайнятості населення та інші.
Див. також
Посилання
- Погода в селі Затишок [Архівовано 29 березня 2008 у Wayback Machine.]
 | Це незавершена стаття з географії Черкаської області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro naseleni punkti Zatishok znachennya Syudi perenapravlyayetsya zapit Zatishok Na cyu temu potribna okrema stattya Zatishok selishe v Ukrayini v Umanskomu rajoni Cherkaskoyi oblasti selishe Zatishok Krayina Ukrayina Oblast Cherkaska oblast Rajon Umanskij rajon Rada Ladizhinska silska rada Kod KATOTTG UA71060130100039221 Oblikova kartka kartka Osnovni dani Zasnovano do 1932 r Plosha 0 km Naselennya 413 na 2001 rik Gustota 0 osib km Poshtovij indeks 20384 Telefonnij kod 380 4744 Geografichni koordinati 48 29 35 pn sh 30 0 41 sh d 48 49306 pn sh 30 01139 sh d 48 49306 30 01139 Visota nad rivnem morya 200 m Vidstan Najblizhcha zaliznichna stanciya Selishna vlada Adresa 20384 Cherkaska obl Umanskij rajon s Zatishok Karta Zatishok Zatishok Zatishok u Vikishovishi Zatishanskij NVK vulicya sonyashnik Zmist 1 Naselennya 1 1 Movnij sklad 2 Istoriya 2 1 Utvorennya selisha 2 2 Radgosp Zatishok 2 3 Golodomor 1932 33rr 2 4 Period Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni 2 5 Viddilennya Rizhavskogo buryakoradgospu 2 6 Roki nezalezhnosti sogodennya 3 Div takozh 4 PosilannyaNaselennyared Za danimi perepisu 2001 roku naselennya stanovilo 413 osib Movnij skladred Ridna mova naselennya za danimi perepisu 2001 roku 1 Mova Chiselnist osib Dolya Ukrayinska 408 98 79 Inshe 5 1 21 Razom 413 100 00 Istoriyared Utvorennya selishared Selishe Zatishok Umanskogo rajonu Cherkaskoyi oblasti roztashovane v lisostepovij zoni centralnoyi Ukrayini na beregah malovnichoyi richki Vikninki sho bere pochatok na zatishanskih zemlyah i vpadaye v Pivdennij Bug Poselen davnoyi dobi tut ne viyavleno Ce krajnya pivdenno zahidna tochka Cherkaskoyi oblasti mezhuye z Kirovogradskoyu ta Vinnickoyu oblastyami Umovno svij naselenij punkt meshkanci podilyayut na chastini pershi hatki drugi hatki centr radgosp V selishi ye 9 shtuchno stvorenih stavkiv Pershij Taborskij Panskij Svistun Svinarskij Bobrovskij Tipajkin Meherskij Vosmij nbsp Klumba Osoblivistyu Zatishku ye nayavnist odnih z najkrashih v Umanskomu rajoni gruntiv Za statistichnimi danimi Umanskogo rajonnogo zemelnogo upravlinnya iz zagalnoyi ploshi 1742kv m chornozemi riznih tipiv skladayut tut 1542 kv m Za spogadami kolishnoyi zhitelki sela Mariyi Overkivni Chovganyuk 1896 roku narodzhennya yaka prozhila v nomu 98 rokiv nazva sela ne ye vipadkovoyu Z rozpovidej svoyeyi babusi vona pam yatala sho u 1876 roci gorodnickij pan Lipkovskij kupuyuchi zemlyu dlya sina molodshogo pana Lipkovskogo u viknyanskogo pana oglyadayuchi yiyi vislovivsya Zatishno Horoshe Tak i stali volodinnya molodshogo pana Lipkovskogo nazivatis Zatishkom I dijsno bulo tut zavzhdi tiho spokijno i zatishno Na dvoh pagorbah yaki shilom spuskayutsya u vidolinok vin stvoriv garnij mayetok filvarok Na pivnichnomu shili zbuduvav zhili panski primishennya nini znahoditsya teritoriya shkoli korivnik konyushnyu volovnyu mlin kuznyu olijnyu zernoshovishe Na shidnomu shili u vidolinku gospodarstvo silskogospodarskih robit de znahodilisya sivalki molotarki plugi boroni ta dva zhitlovih budinki dlya chelyadi i robitnikiv yaki lyudi nazivali vosmirik i shestirik Pole obroblyali podenshiki yaki najmalisya sezonno i zhili v zemlyankah Za den voni zaroblyali 15 20 kop Choboti v ti chasi koshtuvali 3 4 krb svita 5 7 krb korova 30 25 krb Harchuvalisya lyudi v pana Prigotovlenu stravu visipali v korita i vsi sidali navkolo nih z svoyimi lozhkami ta yili Dvichi na misyac pan davav garbu j voli dlya poyizdki za kramom i inshimi tovarami v selo Ternivku Pro pana Lipkovskogo meshkanci selisha zberigayut shonajkrashi spogadi Adzhe vin slidkuvav za jogo krasoyu dbav pro ubogih ta bagatoditnih Ne bulo takogo dnya shob pan ne ob yihav selishe ne zajshov u kozhnu hatu i ne dopomig Dopomagav usim odyagom yizheyu likami Buvalo rozpovidala babusya Chovganyuk pid yide panska brichka pid nashu hatu a mi vzhe radiyemo bo znayemo sho povecheryayemo hlibom ta borshem V selishi gramotu znav tilki odin ekonom ta sadivnik Shtandilo Teritoriya ninishnogo sela Politviddilovec takozh nalezhala do ugid pana Lipkovskogo tam ris lis Pan mav svoyu lisopilnyu Z budivel buli dvi hati i desyat zemlyanok v yakih zhili robitniki V1885 roci lis vikorchuvali zalishivshi zemlyanki Radgosp Zatishok red U 1917 roci pan Lipkovskij z sim yeyu emigruvav za kordon zalishivshi 750 goliv rogatoyi hudobi 350 konej 1000 porodistih ovec riznoyi ptici Tomu to jogo volodinnya j stali radgospom Zatishok yakij vpershe bulo organizovano za pershogo prihodu radvladi na Umanshinu v 1918r V travni togo zh roku zagoni S Petlyuri rekvizuvali z radgospu vivci koni Koriv roztyagli kurkuli Kovalskij Zayiki Z ostatochnim vstanovlennyam radyanskoyi vladi v 1920 roci zatishanski zemli vdruge stali radgospom Zatishok sho specializuvavsya na viroshuvanni nasinnya cukrovih buryakiv Dlya organizaciyi roboti v radgospi mayetsya na uvazi j radgosp Politviddilovec buli poslani pershi komunisti Chovganyuk Yustim Ignatovich ta Movchan M I yakij stav pershim upravlyayuchim radgospu Miscevih zhiteliv v radgospah bulo malo na robotu najmalisya sezonniki dlya yakih bulo zbudovano gurtozhitki Diti tih simej yaki zhili v radgospah i dosyagli shkilnogo viku navchalisya v shkolah blizhnih sil Antonivki Viknini Postupovo lyudi vse bilshe i bilshe zaselyali teritoriyu radgospiv U 1922r v Zatishku u hati kolishnogo ekonoma vidkrili dityachi yasli a v 1928 roci v panskij hati dvoklasnu shkolu yaku vidviduvalo 10 12 uchniv Pershimi vchitelyami buli robitfakivci Oleksij Grigorovich i Grigorij Oleksijovich iz sela Dmitrushki Iz zrostannyam naselennya zrostali i jogo potrebi Vzhe v 1934r bulo vidkrito 1 4 klasi kilkist uchniv stanovila 20 25 chol Uchitelyami v 30 40 roki buli druzhina upravlyayuchogo Movchan Nina Kindrativna Chervonyanska Litvinyuk I M Melan yaki mali lishe semirichnu osvitu abo cerkovno prihodsku Golodomor 1932 33rr red nbsp pole yachmenyu nbsp klumba U tragichnij 1933r u Zatishku z yavilosya bagato novih zhiteliv adzhe do nogo pribilos chimalo lyudej z navkolishnih sil shukachiv poryatunku vid golodnoyi smerti Deyaki z nih otrimali v radgospi robotu ta same elementarne harchuvannya bovtushku z boroshna shmatochok hliba Ale zh to bula yizha To bulo zhittya Bagatom z goloduyuchih ne potalanilo Nadzvichajno visnazhenih yih vzhe nisho ne moglo spasti Bezimennih pomerlih zvozili do spilnoyi yami sho znahodilasya na protilezhnomu boci Svinarskogo stavka Period Velikoyi Vitchiznyanoyi vijnired U 1941r 80 zhiteliv sela stali na zahist Batkivshini blizko 30 selchan buli nasilno vivezeni do Nimechchini Pid chas Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni velikih bitv boyiv na teritoriyi sela ne vidbuvalosya Tut znahodilisya tvarinnicki fermi za robotoyu yakih naglyadav miscevij policaj V navkolishnih lisah dislokuvalisya partizanski zagoni bijci yakih chastenko naviduvalisya do sela ta navit vstupali u dvobij iz policayami Miscevi zhiteli chim mogli pidtrimuvali partizan Nini v hati de zhila zhinka yaka perehovuvala partizan znahoditsya feldsherskij punkt sela Na mogili rozstrilyanih partizan Kurkova Anatoliya Dmitrovicha ta dvoh nevidomih vstanovleno pam yatnij znak za yakim doglyadayut zhiteli sela yak i za obeliskom Slavi zagiblim u vijni zemlyakam vstanovlenomu v 1987r Z frontiv Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni do ridnih osel povernulosya 48 osib a z fashistskoyi nevoli 25 osib Viddilennya Rizhavskogo buryakoradgospured U povoyenni roki u Zatishku bulo stvoreno viddilennya Rizhavskogo buryakoradgospu sho specializuvalosya na viroshuvanni nasinnya cukrovih buryakiv Do 1960 roku u viddilenni pracyuvalo 10 lanok po 10 osib u kozhnij Vsi roboti vikonuvalisya vruchnu ta samoviddana pracya davala visoki rezultati Chimalo pracivnikiv viddilennya buli nagorodzheni za rezultatami praci visokimi uryadovimi nagorodami V 50 60 roki naselennya Zatishku zbilshilosya v 2 5 3 razi Kilkist uchniv v pochatkovij shkoli zrosla do 60 80 de vzhe pracyuvali vchiteli zi specialnoyu serednoyu osvitoyu V 1950 52 rokah na misci glinisha zaraz znahoditsya magazin pobudovano nove shkilne primishennya V ti chasi shkola nalezhala do Antonivskoyi silskoyi radi Direktorom pochatkovoyi shkoli u 70 ti buli Brizhata T I ta Ribak V I nbsp Prishkilna klumba V 70 ti roki v seli vzhe nalichuvalosya do 1000 dvoriv V Zatishku zbuduvali dvanadcyat chotirikvartirnih budinkiv p yat dvopoverhovih na visim kvartir sim dvokvartirnih dlya specialistiv Bilshe yak 40 simej mali vlasni garni novozbudovani budinki z prisadibnimi dilyankami Pokrashavsya j pobut selyan V kozhnij kvartiri chi budinku bulo radio u kozhnij drugij televizori pralni mashini holodilniki nbsp Zadnij dvir shkoli Takozh bulo zbudovano sim novih korivnikiv budinok tvarinnika laznyu parokotelnij ceh yakij opalyuvav klub i administrativni ustanovi V1975r vidkrito novij magazin V 1970 71 rokah do s Kolodistogo prokladeno shosejnu dorogu Ditej starshih klasiv 4 10 klasi yaki navchalisya v Kolodistenskij serednij shkoli stali pidvoziti specialnim avtobusom V 1986r v radgospi pracyuvalo 456 cholovik z yakih 150 vikom do 30 rokiv V 1989 1991 rokah gospodarstvo v Zatishku ocholyuvav Lisovij Ivan Mikolajovich za kerivnictva yakogo isnuvala visoka kultura zemlerobstva odne pole protyagom roku trichi zasivalosya riznimi kulturami a na odnu furazhnu korovu nadoyi skladali 16 litriv moloka nbsp stavok Panskij Visoki trudovi zdobutki zhiteliv Zatishku umozhlivlyuvali podalshe pokrashennya dobrobutu i blagoustroyu sela Buv pobudovanij novij avtogarazh pochala diyati avtoremontna majsternya zvedenij novij budinok mehanizatora na traktornomu stani U centri sela z yavivsya garnij Budinok kulturi ta p yat dvopoverhovih budinkiv po desyat kvartir a takozh 12 kvartirnij budinok dlya molodih specialistiv Vsi dorogi pokrili tverdim pokrittyam Visimdesyati roki minulogo stolittya poznacheni tragichnimi podiyami v zhitti kolishnogo Radyanskogo Soyuzu Torknulisya voni i zatishan Roki nezalezhnosti sogodennya red V zv yazku iz zminoyu v ekonomichnomu zhitti krayini rozderzhavlennyam ekonomiki 29 kvitnya 1996r Rizhavskij buryakoradgosp stav VAT Rizhavskij nasinnickij buryak V 2004 r rishennyam gospodarskogo sudu VAT Rizhavskij nasinnickij buryak viznano bankrutom Dlya pogashennya kreditorskoyi zaborgovanosti vse majno sho nalezhalo danomu pidpriyemstvu bulo prodano nbsp Shkilna prisadibna dilyanka V grudni 2002 roku vidbulosya rozpayuvannya zemel serednij rozmir payu na odnu osobu stanoviv 3 20 ga 3 60 ga zalezhno vid rodyuchosti zemli Z likvidaciyeyu radgospu zatishani zmusheni shukati robotu poza mezhami selisha Znachna kilkist pracyuye vahtovim metodom na budivnictvah ta pidpriyemstvah Kiyeva Borispolya Brovariv Odesi Umani Deyaki viyihali na zarobitki za kordon Odnim iz dzherel pributku dlya meshkanciv selisha ye vedennya odnoosibnogo selyanskogo gospodarstva Selchani viroshuyut bagato ptici indikiv gusej kurej kachok ta trimayut svinej koriv moloko yakih zdayut zagotovachu Meshkanci selisha pravoslavnogo virospovidannya vidviduyut cerkvu u s Kolodistomu ta s Ternivci V veliki religijni svyata Velikden Rizdvo svyashennik iz Kolodistogo vidpravlyaye sluzhbu u samomu selishi Vodnochas ye tut i predstavniki protestantizmu a same cerkva Hristiyan viri yevangelistskoyi Pokrovitelem Zatishku ye svyatij Dmitro svyato yakogo pripadaye na 8 listopada same cej den i ye Dnem sela abo yak tut kazhut Prazdnikom Odna z najbilsh gostrih problem selisha viddalenogo vid rajcentru bilshe yak na 50km ye nadzvichajno poganij stan dorogi na vidrizku Kolodiste Zatishok Rejsovij avtobus kolivayetsya na viboyinah zagrozlivo nahilyayuchis to v pravij to v livij bik to pirnayuchi vpered nenache korabel u p yatibalnij shtorm na mori Vodiyi zh legkovikiv zmusheni virtuozno manevruvati povilno vipisuyuchi shinami zatijlivi vizerunki na rozbitomu shlyahu Za negodi ozheledici zametili Zatishok faktichno zalishayetsya vidrizanim vid zovnishnogo svitu na dekilka dniv vidklyuchayetsya elektroenergiya vidminyayetsya ruh avtobusa Todi yedinim zasobom zv yazku staye mobilnij telefon za nayavnosti garnih batarejok Sivachem rozumnogo dobrogo vichnogo bula v selishi shkola Zminivshi dekilka primishen vona u 1991 ostatochno oselilasya u dvopoverhovij novobudovi Z 1999 r vona stala odinadcyatirichnoyu Shkola svitla i prostora pracivniki shkoli dokladayut maksimum zusil do stvorennya spriyatlivih umov dlya navchannya ta vihovannya ditej Na 2010j rik v shkoli navchayetsya 57 ditej doshkilnu grupu vidviduye 15 ditej pracyuye 12 vchiteliv Ocholyuye shkilnij kolektiv direktor Melnik Tetyana Petrivna yaka vchitelyuye tut z 1981r ta ye vchitelem vishoyi kvalifikacijnoyi kategoriyi maye zvannya starshij vchitel Za period z 2000 roku shkola vipustila 11 medalistiv z nih 8 z zolotoyu ta 3 iz sribnoyu medalyami Znachna kilkist vipusknikiv prodovzhila ta prodovzhuye navchannya u vishih uchbovih zakladah V shkoli znachna uvaga pridilyayetsya formuvannyu u uchniv zdorovogo sposobu zhittya zaohochuyutsya zanyattya u sportivnih gurtkah i uchast u zmagannyah 14 bereznya 1991r u Zatishku bulo stvoreno silradu yak organ miscevogo samovryaduvannya yakij pidporyadkovane j selishe Politviddilovec Shorichno yak pravilo na pochatku roku prohodyat zagalni zbori meshkanciv sela tak zvana shodka de zasluhovuyetsya zvit pro vikonannya byudzhetu ta informaciya pro novij byudzhet pro miscevi podatki i zbori pro zatverdzhennya programi zajnyatosti naselennya ta inshi Div takozhred Perelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Cherkaska oblast Posilannyared Pogoda v seli Zatishok Arhivovano 29 bereznya 2008 u Wayback Machine nbsp Ce nezavershena stattya z geografiyi Cherkaskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danih Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Zatishok selishe amp oldid 43579820