Заставці (Чортківський район)

Заста́вці — село в Україні, у Монастириській міській громаді Чортківського району Тернопільської області. Розташоване на річці Коропець, на півночі району. До 2020 року центр Заставецької сільської ради. До села приєднано хутір Пасіка.

село Заставці
Церква Різдва Пресвятої Богородиці
Країна	Україна
Область	Тернопільська область
Район	Чортківський район
Громада	Монастириська міська громада
Код КАТОТТГ	UA61060310160094423
Облікова картка	Заставці
Основні дані
Засноване	1478 року
Населення	391 особа
Територія	2.533 км²
Густота населення	154.36 осіб/км²
Поштовий індекс	48314
Телефонний код	+380 3555
Географічні дані
Географічні координати	49°09′56″ пн. ш. 25°08′35″ сх. д. / 49.16556° пн. ш. 25.14306° сх. д. / 49.16556; 25.14306Координати: 49°09′56″ пн. ш. 25°08′35″ сх. д. / 49.16556° пн. ш. 25.14306° сх. д. / 49.16556; 25.14306
Водойми	Коропець
Відстань до районного центру	9 км
Найближча залізнична станція	Бучач
Відстань до залізничної станції	25 км
Місцева влада
Адреса ради	48300, Тернопільська обл, Чортківський р-н, м. Монастириська, вул. Шевченка, буд. 19
Карта
Заставці
Заставці
Мапа
Заставці у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші географічні об’єкти з назвою Заставці.

Населення — 397 осіб (2003 р.).

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Монастириської міської громади.

Історія

Поблизу с. Заставці виявлено археологічні пам'ятки пізнього палеоліту, трипільської, комарівсько-тши-нецької культур.

Згадується 12 березня 1470 року в книгах галицького суду .

Перша писемна згадка — 1478 р.

Діяли «Просвіта», «Союз українок» та інші українські товариства, кооператива.

У 1944–1950-х рр. Заставці стали центром зв’язку для ОУН та УПА. Село зазнало великих втрат:

• загинули Григорій Бойко (1927–1946), Микола Гальма (1902–1947), Іван Годич (1919–1944), Петро Гринишин (р. н. невід.–1944), Іван (1924–1945), Микола (1922–1944) і Михайло (р. н. невід.–1944) Джиджори, Василь (1921–1941) і Григорій (1924–1945) Залізняки, Володимир (1926–1946), Іван (1906–1941) та Іван (1921–1945) Кісі, Григорій (1922–1944), Іван (1918–1945), Марія (1920–1945) і Микола (1914–1945) Коломийці, Іван Лупак (1925–1946), Василь Новіцький (1922–1945), Іван Савіцький (р. н. невід.–1945), Петро Шпунт (1926–1944), Іван (1921–1944) і Петро (1915–1946) Яремки та інші.

Із мобілізованих на фронти Другої світової війни:

• пропали безвісти: Степан Блукало (1919 р. н.), Григорій Джиджора (1910 р. н.), Петро Джиджора (1900 р. н.), Михайло Качур (1918 р. н.), Йосип Медвідь (1902 р. н.).

На спецпоселення в Сибір були вислані:

• Марія Баглай (1924 р. н.), Ганна Бернацька, Ярослав Бойко (1928 р. н.), Катерина Дунець (1923 р. н.), Ганна Каськів (1926 р. н.), Ганна (1934–1954), Іван (1931 р. н.), Микола (1909–1953) і Текля (1910–1951) Коржановські, Вікторія Михайлюк (1925 р. н.), Семен Небесний (1917–2001), Теодор Новіцький (1910–1991), Ярослав (1936 р. н.), Іван, Петрунелія, Христина, Юрко Шулики та інші.

В червні 1957 року у Заставцях внаслідок повені знищені прибережні будинки, були людські жертви.

Протягом 1962–1966 село належало до Бучацького району. Після ліквідації Монастириського району 19 липня 2020 року село увійшло до Чортківського району.

Релігія

Церква Різдва Пресвятої Богородиці 1890

• церква Собору Пресвятої Діви Марії (1890, дерев'яна)
• каплиця (цегляна, 2007 р.).

Пам'ятники

Споруджено:

• пам'ятний хрест на честь скасування панщини (1848 р.)
• братська могила воїнів УПА (в лісі — урочище «Романова долина», біля села; 1944 р.)
• пам'ятник (погруддя) Тарасу Шевченку (1991 р.)
• символічна могила Борцям за волю України (1991 р.)
• скульптура («фігура») Божої Матері (2008 р.).

Соціальна сфера

Діють загальноосвітня школа І ступеня, клуб, бібліотека, сільська рада, фельдшерський пункт, магазин.

Відомі уродженці села

У Заставцях народилися:

• Іван Джиджора — історик, публіцист
• Джиджора Дмитро Павлович (1985—2022) — військовослужбовець Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
• Гриник Петро Петрович
• Григорій — Архієпископ Запорізький і Мелітопольський (в миру Качан Ярослав Михайлович)
• Арсеній (Качан) — ієромонах, благочинний Замкового Свято-Архангельського монастиря м. Луцька Волинської єпархії Української Православної Церкви Київського патріархату.
• о. Василь Джиджора — хорунжий УГА, релігійний та громадський діяч в Україні (до других «совітів»), Словаччині, Німеччині, США
• о. Григорій Петришин — релігійний діяч.

Галерея

• Вигляд на село
• Церква Собору Пресвятої Діви Марії
• Статуя Божої Матері
• Символічна могила Борцям за волю України
• Околиця села

Примітки

1. М.Бігус, Д.Грещина, В.Лупак. Заставці / Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — 696 с. — . с.626
2. . www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
3. Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.333, №3456 (лат.)
4. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
5. Б.Мельничук. Джиджора Василь / Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — 696 с. — . с.485

Література

• Бігус М., Грещина Д., Лупак В. Заставці // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — 696 с. — .
• Уніят В., Федечко Т. Заставці // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 3 : М — Ш. — С. 57—59. — .
• Zastawce, pow. podhajecki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1895. — Т. XIV. — S. 451. (пол.)