Заслав'я (пол. Zasław) — колишнє лемківське село, тепер — частина міста Загі́р'я в південно-східній Польщі, Сяноцький повіт Підкарпатського воєводства.
Заслав'я Загір'я | ||||
Загальна інформація | ||||
---|---|---|---|---|
49°31'29"N 22°16'33"E | ||||
Країна | Республіка Польща | |||
Адмінодиниця | Гміна Загір'я | |||
Телефонний код | (+48) 13 | |||
Карта | ||||
Заслав'я у Вікісховищі |
Розташування
Лежить при впадінні річки Ослава до Сяну, на історичному шляху на Закарпаття через Радошицький і Лупківський перевали.
Історія
Давнє лемківське село, колись — Заослав'я. Входило до Перемишльської землі Руського королівства.
Чисто лемківський склад села змінився внаслідок напливу поляків у зв’язку з будівництвом Першої угорсько-галицької залізниці у 1872 році і Галицької Трансверсальної залізниці у 1884 році. У 1895 році в селі було 48 будинків, де мешкало 326 осіб (232 греко-католиків, 65 римо-католиків і 29 юдеїв).
У 1936 році в селі було 493 греко-католиків (також 78 римо-католиків і 21 юдеїв), які належали до парафії Загір'я Сяніцького деканату Апостольської адміністрації Лемківщини.
У 1939 році в селі мешкало 580 осіб, з них 480 українців, 90 поляків і 10 євреїв.
У 1939—1943 роках на території села був концтабір, де німецькими окупантами було знищено близько 10000 євреїв.
Після Другої світової війни настала черга українського населення, яке було поляками піддане етноциду. Частина виселена на територію СРСР в 1945-1946 рр. Родини, яким вдалось уникнути виселення, в 1947 році під час Операції Вісла були депортовані на понімецькі землі.
У 1972 році Заслав'я і ряд довколишніх сіл приєднали до міста Сянік, але 1 лютого 1977 року від’єднали і з них утворили місто Загір’я.
Пам'ятки
- Занедбаний у комуністичні часи панський двір Заславських.
- Пам’ятник на місці концтабору.
- Бункери лінії Молотова.
Примітки
- Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 = Ethnic groups of the South-Western Ukraine (Halyčyna-Galicia) 1.1.1939: нац. статистика Галичини / Володимир Кубійович; vorwort G. Stadtmuller. — Вісбаден : Отто Ґаррасовіц, 1983. — С. 76. — .
- Акція «Вісла»: Список виселених сіл і містечок. lemky.com. оригіналу за 30 липня 2017. Процитовано 10 липня 2017.
Джерела
- Zasławie // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1895. — Т. XIV. — S. 448. (пол.)
Це незавершена стаття з географії Польщі. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zaslav ya pol Zaslaw kolishnye lemkivske selo teper chastina mista Zagi r ya v pivdenno shidnij Polshi Syanockij povit Pidkarpatskogo voyevodstva Zaslav ya Zagir ya Zagalna informaciya 49 31 29 N 22 16 33 EKrayina Respublika PolshaAdminodinicya Gmina Zagir yaTelefonnij kod 48 13 Karta Zaslav ya u VikishovishiRoztashuvannyaLezhit pri vpadinni richki Oslava do Syanu na istorichnomu shlyahu na Zakarpattya cherez Radoshickij i Lupkivskij perevali IstoriyaDavnye lemkivske selo kolis Zaoslav ya Vhodilo do Peremishlskoyi zemli Ruskogo korolivstva Chisto lemkivskij sklad sela zminivsya vnaslidok naplivu polyakiv u zv yazku z budivnictvom Pershoyi ugorsko galickoyi zaliznici u 1872 roci i Galickoyi Transversalnoyi zaliznici u 1884 roci U 1895 roci v seli bulo 48 budinkiv de meshkalo 326 osib 232 greko katolikiv 65 rimo katolikiv i 29 yudeyiv U 1936 roci v seli bulo 493 greko katolikiv takozh 78 rimo katolikiv i 21 yudeyiv yaki nalezhali do parafiyi Zagir ya Syanickogo dekanatu Apostolskoyi administraciyi Lemkivshini U 1939 roci v seli meshkalo 580 osib z nih 480 ukrayinciv 90 polyakiv i 10 yevreyiv U 1939 1943 rokah na teritoriyi sela buv konctabir de nimeckimi okupantami bulo znisheno blizko 10000 yevreyiv Pislya Drugoyi svitovoyi vijni nastala cherga ukrayinskogo naselennya yake bulo polyakami piddane etnocidu Chastina viselena na teritoriyu SRSR v 1945 1946 rr Rodini yakim vdalos uniknuti viselennya v 1947 roci pid chas Operaciyi Visla buli deportovani na ponimecki zemli U 1972 roci Zaslav ya i ryad dovkolishnih sil priyednali do mista Syanik ale 1 lyutogo 1977 roku vid yednali i z nih utvorili misto Zagir ya Pam yatkiZanedbanij u komunistichni chasi panskij dvir Zaslavskih Pam yatnik na misci konctaboru Bunkeri liniyi Molotova PrimitkiKubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 Ethnic groups of the South Western Ukraine Halycyna Galicia 1 1 1939 nac statistika Galichini Volodimir Kubijovich vorwort G Stadtmuller Visbaden Otto Garrasovic 1983 S 76 ISBN 3 447 02376 7 Akciya Visla Spisok viselenih sil i mistechok lemky com originalu za 30 lipnya 2017 Procitovano 10 lipnya 2017 DzherelaZaslawie Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1895 T XIV S 448 pol Ce nezavershena stattya z geografiyi Polshi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi