Зарадава (пол. Zaradawa) — колишня адміністративна гміна часів Австро-Угорщини і Другої Речі Посполитої, яка складалася з трьох земельних ділянок і розташованих на них хуторів (присілків) довкола села Молодич Підкарпатського воєводства, сільська ґміна В'язівниця.
Село
Зарадава у Вікісховищі |
Історія
У 1772-1918 рр. Зарадава була у складі Австро-Угорської монархії, у провінції Королівство Галичини та Володимирії. В 1831 р. до парафії Молодич Ярославського деканату Перемишльської єпархії з громади Зарадава належали хутори Корчмарі, Бучина, Бали, Тонке, Копань, Заставне, Ігнаші, Мачуги — загалом 784 греко-католики. У 1895 році Зарадава входила до Ярославського повіту, до гміни належали село Заставне — 71 будинок, присілки: Бучина — 16, Тонке з Балами — 21, Корчмарі — 13, Парили — 6 та на землях фільварку — 4, загалом 131 будинок з 800 мешканців, з них 637 греко-католиків, 80 римо-католиків, 18 протестантів і 57 юдеїв.
У 1919-1939 рр. — у складі Польщі. На 01.01.1939 в селі проживало 1160 мешканців, з них 960 українців, 190 поляків і 10 євреїв. Село належало до ґміни В'язівниця Ярославського повіту Львівського воєводства.
У середині вересня 1939 року німці окупували Зарадаву, однак вже 28 вересня 1939 року мусіли відступити, оскільки за пактом Ріббентропа-Молотова правобережжя Сяну належало до радянської зони впливу. 27.11.1939 постановою Верховної Ради УРСР село у складі правобережної частини Ярославського повіту в ході утворення Львівської області включене до Любачівського повіту, а 17 січня 1940 року включене до Синявського району. 3 квітня 1940 р. РНК України своєю ухвалою постановила виселити село і мешканців переселили в Ізмаїльську область. У червні 1941, з початком Радянсько-німецької війни, Зарадава знову була окупована німцями. В липні 1944 року радянські війська оволоділи селом, а в жовтні 1944 року правобережжя Сяну зі складу Львівської області передано Польщі.
У 1944-47 роках мешканців Зарадави тероризували і вбивали польські шовіністичні банди Армії Крайової, польської міліції і Війська польського, уцілілих виселили в СРСР (8 осіб — 2 родини) і на понімецькі землі. Більшість убитих поховані на цвинтарі села Молодич, поряд поховані загиблі в рядах УПА, які захищали свої родини.
Примітки
- . Архів оригіналу за 10 листопада 2017. Процитовано 20 листопада 2017.
- Zaradawa // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1895. — Т. XIV. — S. 415. (пол.)
- Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [ 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 29.
- Указ Президиума Верховного Совета УССР 27.11.1939 «Об образовании Львовськой, Дрогобычской, Волынской, Станиславской, Тарнопольской и Ровенской областей в составе УРСР» [ 26 листопада 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- . Архів оригіналу за 2 червня 2016. Процитовано 20 листопада 2017.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 7 квітня 2018. Процитовано 3 квітня 2018.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zaradava pol Zaradawa kolishnya administrativna gmina chasiv Avstro Ugorshini i Drugoyi Rechi Pospolitoyi yaka skladalasya z troh zemelnih dilyanok i roztashovanih na nih hutoriv prisilkiv dovkola sela Molodich Pidkarpatskogo voyevodstva silska gmina V yazivnicya Selo Zaradava pol Zaradawa Koordinati 50 10 07 pn sh 22 47 53 sh d H G O Krayina PolshaPolshaVoyevodstvo PidkarpatskePovit YaroslavskijGmina VyazivnicyaChasovij poyas UTC 1Oficijnij sajt radawa pl index php ZaradavaZaradava Polsha Zaradava u VikishovishiIstoriyaU 1772 1918 rr Zaradava bula u skladi Avstro Ugorskoyi monarhiyi u provinciyi Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi V 1831 r do parafiyi Molodich Yaroslavskogo dekanatu Peremishlskoyi yeparhiyi z gromadi Zaradava nalezhali hutori Korchmari Buchina Bali Tonke Kopan Zastavne Ignashi Machugi zagalom 784 greko katoliki U 1895 roci Zaradava vhodila do Yaroslavskogo povitu do gmini nalezhali selo Zastavne 71 budinok prisilki Buchina 16 Tonke z Balami 21 Korchmari 13 Parili 6 ta na zemlyah filvarku 4 zagalom 131 budinok z 800 meshkanciv z nih 637 greko katolikiv 80 rimo katolikiv 18 protestantiv i 57 yudeyiv U 1919 1939 rr u skladi Polshi Na 01 01 1939 v seli prozhivalo 1160 meshkanciv z nih 960 ukrayinciv 190 polyakiv i 10 yevreyiv Selo nalezhalo do gmini V yazivnicya Yaroslavskogo povitu Lvivskogo voyevodstva U seredini veresnya 1939 roku nimci okupuvali Zaradavu odnak vzhe 28 veresnya 1939 roku musili vidstupiti oskilki za paktom Ribbentropa Molotova pravoberezhzhya Syanu nalezhalo do radyanskoyi zoni vplivu 27 11 1939 postanovoyu Verhovnoyi Radi URSR selo u skladi pravoberezhnoyi chastini Yaroslavskogo povitu v hodi utvorennya Lvivskoyi oblasti vklyuchene do Lyubachivskogo povitu a 17 sichnya 1940 roku vklyuchene do Sinyavskogo rajonu 3 kvitnya 1940 r RNK Ukrayini svoyeyu uhvaloyu postanovila viseliti selo i meshkanciv pereselili v Izmayilsku oblast U chervni 1941 z pochatkom Radyansko nimeckoyi vijni Zaradava znovu bula okupovana nimcyami V lipni 1944 roku radyanski vijska ovolodili selom a v zhovtni 1944 roku pravoberezhzhya Syanu zi skladu Lvivskoyi oblasti peredano Polshi U 1944 47 rokah meshkanciv Zaradavi terorizuvali i vbivali polski shovinistichni bandi Armiyi Krajovoyi polskoyi miliciyi i Vijska polskogo ucililih viselili v SRSR 8 osib 2 rodini i na ponimecki zemli Bilshist ubitih pohovani na cvintari sela Molodich poryad pohovani zagibli v ryadah UPA yaki zahishali svoyi rodini Primitki Arhiv originalu za 10 listopada 2017 Procitovano 20 listopada 2017 Zaradawa Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1895 T XIV S 415 pol Kubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 21 lyutogo 2021 u Wayback Machine Visbaden 1983 s 29 Ukaz Prezidiuma Verhovnogo Soveta USSR 27 11 1939 Ob obrazovanii Lvovskoj Drogobychskoj Volynskoj Stanislavskoj Tarnopolskoj i Rovenskoj oblastej v sostave URSR 26 listopada 2016 u Wayback Machine ros Arhiv originalu za 2 chervnya 2016 Procitovano 20 listopada 2017 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 7 kvitnya 2018 Procitovano 3 kvitnya 2018