«Замісць сонетів і октав» (за сучасним правописом «Замість сонетів і октав») ─ третя[] збірка поезій українського поета Павла Тичини, яка вийшла друком у 1920 р. У книзі в оригінальній художній формі зображено криваві події в Україні 1918─1920 рр. та їхні наслідки для людини й суспільства. Збірка є правдивим і водночас страшним свідченням письменника про свій час. Поет присвятив збірку Григорію Саввовичу Сковороді.
Замісць сонетів і октав | ||||
---|---|---|---|---|
Л.Лозовський. Обкладинка до видання «Замісць сонетів і октав», 1920 | ||||
Жанр | поезія | |||
Автор | Павло Тичина | |||
Мова | українська | |||
Опубліковано | 1920 | |||
| ||||
Цей твір у Вікіджерелах |
Видання збірки
Перше видання збірки вийшло у 1920 р. у київському видавництві «Друкарь» за редакцією Миколи Зерова. Але у зв'язку з ідейним наповненням, яке не відповідало вимогам соціалістичної ідеології, книга піддана суворій критиці і за життя поета не перевидавалась. Окремі твори з неї друкувались у першому томі двотомного видання поезій П. Тичини (К. : Дніпро, 1976). Лише в дванадцятитомному зібранні творів збірка знову побачила світ, хоча й зі значними скороченнями.
Склад і структура збірки
Збірка «Замісць сонетів і октав» складається з 23 творів: «Уже світає, а ще імла…», «Осінь», «Антистрофа», «Терор», «Антистрофа», «Лю», «Антистрофа», «Найвища сила», «Антистрофа», «Ритм», «Антистрофа», «Евое!», «Антистрофа», «Хто скаже», «Антистрофа», «Шовіністичне», «Антистрофа», «Іспит», «Антистрофа», «Порожнеча», «Антистрофа», «Кукіль», «Антистрофа».
Щодо форми твори збірки є ритмічною поезією в прозі. Поет використав прийоми античної лірики і трагедії: вірші побудовані попарно, на зіставленні ─ теза й антитеза. Тобто до основного мотиву першого твору (строфи) повертаємося ще раз в другому (антистрофі). В античній літературі такий прийом використовував Софокл («Едіп-цар»). Пізніше до нього зверталися французький поет П'єр де Ронсар (XVI ст.) та російський ─ Федір Тютчев (XIX ст.). В Україні першим був П. Тичина.
Порушення класичної тричленної форми, використання лише двох її компонентів замість трьох вказує на дисгармонію, наявність антитези, конфлікту в повній протиріч і неспокою дійсності початку XX ст.
Стосовно назви П. Тичина зумисне акцентує: «замісць». Він був переконаний, що «краса» нового ─ соціалістичного ─ дня не потребує рафіновано-витончених сонетів та октав. Адже на фоні активно утверджуваної уже в ті роки маршово-лозунгової віршотворчості (наприклад «лірика червоних зір» В. Еллана-Блакитного) вони видаються просто чужими. Поет у нотатках до щоденника-повісті «Подорож з капелою К. Г. Стеценка» зазначав: «У час революції захоплюватись сонетами та октавами ─ це справжнє назадництво. Це боязнь нового. Ось вийшла моя книга „Замісць сонетів і октав“. Чи скаже ж хоч хто-небудь із критиків, чого я так назвав цю книгу?»
Ритмічна проза збірки схожа на лаконічні щоденникові записи, занотовані людиною в хвилини емоційного збудження, піднесеного настрою. Мова П. Тичини афористична, зі складною ритмічною організацією, багата на символи та метафори. Це все йде від Г. Сковороди. Недарма збірка присвячена цьому великому філософу і поетові.
З огляду на специфіку побудови збірки «Замісць сонетів і октав», яка унеможливлює цілісне й адекватне її сприйняття за умови відсутності хоча б одного компонента, зважаючи на нерозривність і підпорядкованість усіх поезій спільній темі, ідеї та проблематиці, Ю. Тітаренко пропонує розглядати цю книгу не просто як збірку окремих поетичних творів, а як один цілісний твір ─ поему, яка складається з й одинадцяти глав («Уже світає, а ще імла…» ─ пролог, глави: 1. «Осінь» ─ «Антистрофа». 2. «Терор» ─ «Антистрофа». 3. «Лю» ─ «Антистрофа». 4. «Найвища сила» ─ «Антистрофа». 5. «Ритм» ─ «Антистрофа». 6. «Евое!» ─ «Антистрофа». 7. «Хто скаже» ─ «Антистрофа». 8. «Шовіністичне» ─ «Антистрофа». 9. «Іспит» ─ «Антистрофа». 10. «Порожнеча» ─ «Антистрофа». 11. «Кукіль» ─ «Антистрофа»).
Характеристика поезій збірки
Збірка «Замісць сонетів і октав» відкривається вступною поезією «Уже світає, а ще імла…», яка не має антистрофи. Ця поезія є своєрідним прологом, замальовкою. Читач знайомиться з картиною революційних подій, які в повному обсязі розкриваються в наступних поезіях. Використовуючи загальні філософські та соціальні поняття («світає», «імла», «промінні заори», «хмари», «фанфари», «сурми та гармати»), П. Тичина говорить про причини кровопролиття на землі. Оповідь ведеться від імені ліричного героя, для якого головне ─ мир на землі загалом і в душі кожної людини зокрема. Він не виправдовує жодну з ворогуючих сторін: «Прокляття всім, прокляття всім, хто звіром став!». Л. Новиченко з цього приводу зазначав: «Гіркі інвективи поета адресовані обом протилежним (чи всім протиставним) сторонам, що боролися».
В поезії «Осінь» показана історична ситуація, що склалася у світі в першій половині XX ст.: «На культурах усього світу майові губки поросли». Маються на увазі революції, які накрили не лише Україну, але й світ. У творі зустрічаємо протиставлення світла і темряви, міста і села, що можна трактувати як намагання побудувати революційними діячами новий світ замість старого, вже зруйнованого. В «Антистрофі» автор говорить про необхідність протистояти злу, використовуючи мистецтво слова.
У наступній парі поезій «Терор» ─ «Антистрофа» поет виставляє рахунок революції за те, що вона пробудила в людині звіра («Велика ідея потребує жертв. Але хіба то є жертва, коли звір звіра їсть?», коли «жорстокий естетизм… любується з перерізаного горла?»); доводить, що обіцяні переможцями «аероплани й усе довершенство техніки» ─ ні до чого, якщо «люди одне другому в вічі не дивляться».
В поезіях «Лю» ─ «Антистрофа» автор знову вводить читача у коло проблем культури. Ліричний герой розмірковує над ідеєю вічності краси як основи мистецтва.
Поезія «Найвища сила» будується на протиставленні сили зброї і крику та сили доброти і музики. Остання пара веде до «воскресіння людського духу» ─ Великодня. Далі ця ідея розгортається в антистрофі, вказуючи на необхідність музики та музичного слуху суспільству та людині, які можливі лише за умови єдності Духу й Матерії.
В парі «Ритм» ─ «Антистрофа» показано неможливість існування гармонії як в охопленому темрявою світі, так і в душі людини, духовні очі якої «незрячі».
У поезії «Евое!» представлено роздуми про сутність революції: «Революція єсть трагічна лірика, а не драма». Взагалі Евое! ─ це вигук радості на святах давніх греків. П. Тичина вдало використав це слово, передавши безглузду радість від обіцянок більшовиків і сліпу віру народу у «велику ідею». В антистрофі до строфи «Евое!» автор говорить про «досконалість» політичної партії. Адже вона «дивиться на людину як на скарб світовий». П. Тичина висуває звинувачення за те, що нашу національну ідею «висипають», як попіл, «під тин», а не на город, для проростання в майбутньому.
В творі «Хто скаже» поет порівнює революцію з «висипним тифом». Перед читачем постає образ молодого новеліста, який в умовах війни, на фоні вибухів висловлює такі думки: «…не хочу, не можу писати! Місто гнітить, життя нервує». Замість того, щоб відкрити очі народові він збирається збігти «на село». Тут яскраво прослідковується думка про місіонерську роль письменників. В «Антистрофі» автор показує страшні наслідки революції: голод, погіршення економічної ситуації, духовне зубожіння людей.
Поезія «Шовіністичне» вже своєю назвою розкриває зміст. Хіба любов до власного народу, з якого насміхаються, який обкрадають і принижують, ─ це шовінізм? У поезії наголошується, що громадянська війна в Україні породжена конфліктами всередині самого українського народу. В «Антистрофі» автор дає повну характеристику політичних сил, які брали участь у громадянській війні 1917 р. Він розмежовує ліві, пробільшовицькі, сили і праві, які заперечували принципи марксизму-ленінізму. Але жодну сторону не підтримує. За приклад ставить вчення Христа, до якого треба всім рівнятись.
Поезію «Іспит» більшість дослідників вважають основною, кульмінаційною у збірці. Промовистим є останній рядок, в якому проводиться паралель між Г. Сковородою і Христом. «Жорстокому естетизмові» у мистецтві, що закликає до зброї й убивств, автор протиставляє християнську творчість Г. Сковороди.
У поезіях «Порожнеча» ─ «Антистрофа» автор ніби підсумовує все сказане у попередніх творах збірки. Образи, нанизуючись один на одного, створюють картину приреченості, безвиході у світі, де канонади і насильницькі смерті стали буденним явищем.
У завершальній парі поезій «Кукіль» ─ «Антистрофа» через образи розстріляних серця і душі стверджується думка про духовну загибель людини. Вона перетворилася на спустошену істоту. Орел, Тризубець, Серп і Молот намагаються зайняти в душі людини місце вбитого ними Духа. Страшною є остання строфа, яка виражає вагання поета: «Хіба й собі поцілувати пантофлю Папи?». Тобто змиритися з дійсністю, в якій «звір звіра їсть». В образі Папи зображено марксистів-леніністів, які й довели народ до такого стану.
Основні теми, мотиви та образи збірки
Основні теми у збірці «Замісць сонетів і октав» такі: тема становища людини в умовах громадянської війни, коли «всі звірі»; тема культури, мистецтва, поезії та призначення митця; тема всесвіту і людини (закон ритму, гармонія Всесвіту, рух як першооснова світу, пізнання Творця через його творіння, єдність Духу та Матерії). Зважаючи на тематику збірки, в ній можна визначити такі проблеми: добра і зла, духовності й бездуховності, сенсу буття, пошуку істини, вічності й минущості, життя і смерті, щастя й горя, гармонії і дисгармонії, душі й тіла та ін.
У збірці прослідковуються такі мотиви: мотив пошуку засобу боротьби з озвірінням, втратою духовності; мотив боротьби добра і зла, світла і темряви, Бога і диявола; мотив жіночої долі.
Основні образи:
- образ матері, який є уособленням любові, духовності, джерелом життя. Втрата цих цінностей передається через образ мертвої матері, який зустрічаємо в кінці книги;
- образ дівчини;
- образ жінки;
- образ старчихи;
- образ води;
- образ вітру;
- образ вікна;
- образ дитини;
- образ людини з простреленою головою та ін.
Примітки
- Тітаренко Ю. О. Збірка П. Тичини «Замісць сонетів і октав»: семантика і поетика: автореферат дис. … канд. філол. наук : 10.01.01; Харк. нац. ун-т ім. В. Н. Каразіна. ─ Х, 2008. ─ 19 с.
- Тичина П. Зібрання творів: у 12 т. ─ К. : Наукова думка, 1983─1990.─ Т. 7.─ С. 298.
- Новиченко Л. Павло Тичина // Історія української літератури: в 2 кн. ─ Кн. 2. ─ С. 106.
Література
- Наєнко М. Художня література України. Від міфів до модерної реальності / М. Наєнко. ─ К. : Вид. центр «Просвіта», 2012. ─ 1088 с. ─ с.721─723.
- Тичина П. Г. Вибрані твори: у 2 т. / Редкол. : Драч І. Ф., Павличко Д. В., Зяблюк М. П. та ін. / Вступна стаття Погрібного А. Г. ─ К. : Вид-во «Укр. енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 2001. ─ Т. 1.
- Тичина П. Скорбна мати: вибрані твори / упорядкування, примітки та післямова Сергія Гальченка. ─ К. : Знання, 2013. ─ 477 с.
- Тітаренко Ю. О. Збірка П. Тичини «Замість сонетів і октав»: семантика і поетика: автореферат дис. … канд. філол. наук : 10.01.01; Харк. нац. ун-т ім. В. Н. Каразіна. ─ Х, 2008. ─ 19 с.
- Українська література: підручник для 11 кл. ─ 10-те вид., перероб. і доп. ─ К. : Освіта, 1995. ─ 544 с.
Посилання
- Тичина П. Замісць сонетів і октав / П. Тичина. — Київ: Друкарь, 1920. — 31 с. [ 13 листопада 2017 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zamisc sonetiv i oktav za suchasnim pravopisom Zamist sonetiv i oktav tretya utochniti zbirka poezij ukrayinskogo poeta Pavla Tichini yaka vijshla drukom u 1920 r U knizi v originalnij hudozhnij formi zobrazheno krivavi podiyi v Ukrayini 1918 1920 rr ta yihni naslidki dlya lyudini j suspilstva Zbirka ye pravdivim i vodnochas strashnim svidchennyam pismennika pro svij chas Poet prisvyativ zbirku Grigoriyu Savvovichu Skovorodi Zamisc sonetiv i oktavL Lozovskij Obkladinka do vidannya Zamisc sonetiv i oktav 1920ZhanrpoeziyaAvtorPavlo TichinaMovaukrayinskaOpublikovano1920 Cej tvir u VikidzherelahVidannya zbirkiPershe vidannya zbirki vijshlo u 1920 r u kiyivskomu vidavnictvi Drukar za redakciyeyu Mikoli Zerova Ale u zv yazku z idejnim napovnennyam yake ne vidpovidalo vimogam socialistichnoyi ideologiyi kniga piddana suvorij kritici i za zhittya poeta ne perevidavalas Okremi tvori z neyi drukuvalis u pershomu tomi dvotomnogo vidannya poezij P Tichini K Dnipro 1976 Lishe v dvanadcyatitomnomu zibranni tvoriv zbirka znovu pobachila svit hocha j zi znachnimi skorochennyami Sklad i struktura zbirkiZbirka Zamisc sonetiv i oktav skladayetsya z 23 tvoriv Uzhe svitaye a she imla Osin Antistrofa Teror Antistrofa Lyu Antistrofa Najvisha sila Antistrofa Ritm Antistrofa Evoe Antistrofa Hto skazhe Antistrofa Shovinistichne Antistrofa Ispit Antistrofa Porozhnecha Antistrofa Kukil Antistrofa Shodo formi tvori zbirki ye ritmichnoyu poeziyeyu v prozi Poet vikoristav prijomi antichnoyi liriki i tragediyi virshi pobudovani poparno na zistavlenni teza j antiteza Tobto do osnovnogo motivu pershogo tvoru strofi povertayemosya she raz v drugomu antistrofi V antichnij literaturi takij prijom vikoristovuvav Sofokl Edip car Piznishe do nogo zvertalisya francuzkij poet P yer de Ronsar XVI st ta rosijskij Fedir Tyutchev XIX st V Ukrayini pershim buv P Tichina Porushennya klasichnoyi trichlennoyi formi vikoristannya lishe dvoh yiyi komponentiv zamist troh vkazuye na disgarmoniyu nayavnist antitezi konfliktu v povnij protirich i nespokoyu dijsnosti pochatku XX st Stosovno nazvi P Tichina zumisne akcentuye zamisc Vin buv perekonanij sho krasa novogo socialistichnogo dnya ne potrebuye rafinovano vitonchenih sonetiv ta oktav Adzhe na foni aktivno utverdzhuvanoyi uzhe v ti roki marshovo lozungovoyi virshotvorchosti napriklad lirika chervonih zir V Ellana Blakitnogo voni vidayutsya prosto chuzhimi Poet u notatkah do shodennika povisti Podorozh z kapeloyu K G Stecenka zaznachav U chas revolyuciyi zahoplyuvatis sonetami ta oktavami ce spravzhnye nazadnictvo Ce boyazn novogo Os vijshla moya kniga Zamisc sonetiv i oktav Chi skazhe zh hoch hto nebud iz kritikiv chogo ya tak nazvav cyu knigu Ritmichna proza zbirki shozha na lakonichni shodennikovi zapisi zanotovani lyudinoyu v hvilini emocijnogo zbudzhennya pidnesenogo nastroyu Mova P Tichini aforistichna zi skladnoyu ritmichnoyu organizaciyeyu bagata na simvoli ta metafori Ce vse jde vid G Skovorodi Nedarma zbirka prisvyachena comu velikomu filosofu i poetovi Z oglyadu na specifiku pobudovi zbirki Zamisc sonetiv i oktav yaka unemozhlivlyuye cilisne j adekvatne yiyi sprijnyattya za umovi vidsutnosti hocha b odnogo komponenta zvazhayuchi na nerozrivnist i pidporyadkovanist usih poezij spilnij temi ideyi ta problematici Yu Titarenko proponuye rozglyadati cyu knigu ne prosto yak zbirku okremih poetichnih tvoriv a yak odin cilisnij tvir poemu yaka skladayetsya z j odinadcyati glav Uzhe svitaye a she imla prolog glavi 1 Osin Antistrofa 2 Teror Antistrofa 3 Lyu Antistrofa 4 Najvisha sila Antistrofa 5 Ritm Antistrofa 6 Evoe Antistrofa 7 Hto skazhe Antistrofa 8 Shovinistichne Antistrofa 9 Ispit Antistrofa 10 Porozhnecha Antistrofa 11 Kukil Antistrofa Harakteristika poezij zbirkiZbirka Zamisc sonetiv i oktav vidkrivayetsya vstupnoyu poeziyeyu Uzhe svitaye a she imla yaka ne maye antistrofi Cya poeziya ye svoyeridnim prologom zamalovkoyu Chitach znajomitsya z kartinoyu revolyucijnih podij yaki v povnomu obsyazi rozkrivayutsya v nastupnih poeziyah Vikoristovuyuchi zagalni filosofski ta socialni ponyattya svitaye imla prominni zaori hmari fanfari surmi ta garmati P Tichina govorit pro prichini krovoprolittya na zemli Opovid vedetsya vid imeni lirichnogo geroya dlya yakogo golovne mir na zemli zagalom i v dushi kozhnoyi lyudini zokrema Vin ne vipravdovuye zhodnu z voroguyuchih storin Proklyattya vsim proklyattya vsim hto zvirom stav L Novichenko z cogo privodu zaznachav Girki invektivi poeta adresovani obom protilezhnim chi vsim protistavnim storonam sho borolisya V poeziyi Osin pokazana istorichna situaciya sho sklalasya u sviti v pershij polovini XX st Na kulturah usogo svitu majovi gubki porosli Mayutsya na uvazi revolyuciyi yaki nakrili ne lishe Ukrayinu ale j svit U tvori zustrichayemo protistavlennya svitla i temryavi mista i sela sho mozhna traktuvati yak namagannya pobuduvati revolyucijnimi diyachami novij svit zamist starogo vzhe zrujnovanogo V Antistrofi avtor govorit pro neobhidnist protistoyati zlu vikoristovuyuchi mistectvo slova U nastupnij pari poezij Teror Antistrofa poet vistavlyaye rahunok revolyuciyi za te sho vona probudila v lyudini zvira Velika ideya potrebuye zhertv Ale hiba to ye zhertva koli zvir zvira yist koli zhorstokij estetizm lyubuyetsya z pererizanogo gorla dovodit sho obicyani peremozhcyami aeroplani j use dovershenstvo tehniki ni do chogo yaksho lyudi odne drugomu v vichi ne divlyatsya V poeziyah Lyu Antistrofa avtor znovu vvodit chitacha u kolo problem kulturi Lirichnij geroj rozmirkovuye nad ideyeyu vichnosti krasi yak osnovi mistectva Poeziya Najvisha sila buduyetsya na protistavlenni sili zbroyi i kriku ta sili dobroti i muziki Ostannya para vede do voskresinnya lyudskogo duhu Velikodnya Dali cya ideya rozgortayetsya v antistrofi vkazuyuchi na neobhidnist muziki ta muzichnogo sluhu suspilstvu ta lyudini yaki mozhlivi lishe za umovi yednosti Duhu j Materiyi V pari Ritm Antistrofa pokazano nemozhlivist isnuvannya garmoniyi yak v ohoplenomu temryavoyu sviti tak i v dushi lyudini duhovni ochi yakoyi nezryachi U poeziyi Evoe predstavleno rozdumi pro sutnist revolyuciyi Revolyuciya yest tragichna lirika a ne drama Vzagali Evoe ce viguk radosti na svyatah davnih grekiv P Tichina vdalo vikoristav ce slovo peredavshi bezgluzdu radist vid obicyanok bilshovikiv i slipu viru narodu u veliku ideyu V antistrofi do strofi Evoe avtor govorit pro doskonalist politichnoyi partiyi Adzhe vona divitsya na lyudinu yak na skarb svitovij P Tichina visuvaye zvinuvachennya za te sho nashu nacionalnu ideyu visipayut yak popil pid tin a ne na gorod dlya prorostannya v majbutnomu V tvori Hto skazhe poet porivnyuye revolyuciyu z visipnim tifom Pered chitachem postaye obraz molodogo novelista yakij v umovah vijni na foni vibuhiv vislovlyuye taki dumki ne hochu ne mozhu pisati Misto gnitit zhittya nervuye Zamist togo shob vidkriti ochi narodovi vin zbirayetsya zbigti na selo Tut yaskravo proslidkovuyetsya dumka pro misionersku rol pismennikiv V Antistrofi avtor pokazuye strashni naslidki revolyuciyi golod pogirshennya ekonomichnoyi situaciyi duhovne zubozhinnya lyudej Poeziya Shovinistichne vzhe svoyeyu nazvoyu rozkrivaye zmist Hiba lyubov do vlasnogo narodu z yakogo nasmihayutsya yakij obkradayut i prinizhuyut ce shovinizm U poeziyi nagoloshuyetsya sho gromadyanska vijna v Ukrayini porodzhena konfliktami vseredini samogo ukrayinskogo narodu V Antistrofi avtor daye povnu harakteristiku politichnih sil yaki brali uchast u gromadyanskij vijni 1917 r Vin rozmezhovuye livi probilshovicki sili i pravi yaki zaperechuvali principi marksizmu leninizmu Ale zhodnu storonu ne pidtrimuye Za priklad stavit vchennya Hrista do yakogo treba vsim rivnyatis Poeziyu Ispit bilshist doslidnikiv vvazhayut osnovnoyu kulminacijnoyu u zbirci Promovistim ye ostannij ryadok v yakomu provoditsya paralel mizh G Skovorodoyu i Hristom Zhorstokomu estetizmovi u mistectvi sho zaklikaye do zbroyi j ubivstv avtor protistavlyaye hristiyansku tvorchist G Skovorodi U poeziyah Porozhnecha Antistrofa avtor nibi pidsumovuye vse skazane u poperednih tvorah zbirki Obrazi nanizuyuchis odin na odnogo stvoryuyut kartinu prirechenosti bezvihodi u sviti de kanonadi i nasilnicki smerti stali budennim yavishem U zavershalnij pari poezij Kukil Antistrofa cherez obrazi rozstrilyanih sercya i dushi stverdzhuyetsya dumka pro duhovnu zagibel lyudini Vona peretvorilasya na spustoshenu istotu Orel Trizubec Serp i Molot namagayutsya zajnyati v dushi lyudini misce vbitogo nimi Duha Strashnoyu ye ostannya strofa yaka virazhaye vagannya poeta Hiba j sobi pociluvati pantoflyu Papi Tobto zmiritisya z dijsnistyu v yakij zvir zvira yist V obrazi Papi zobrazheno marksistiv leninistiv yaki j doveli narod do takogo stanu Osnovni temi motivi ta obrazi zbirkiOsnovni temi u zbirci Zamisc sonetiv i oktav taki tema stanovisha lyudini v umovah gromadyanskoyi vijni koli vsi zviri tema kulturi mistectva poeziyi ta priznachennya mitcya tema vsesvitu i lyudini zakon ritmu garmoniya Vsesvitu ruh yak pershoosnova svitu piznannya Tvorcya cherez jogo tvorinnya yednist Duhu ta Materiyi Zvazhayuchi na tematiku zbirki v nij mozhna viznachiti taki problemi dobra i zla duhovnosti j bezduhovnosti sensu buttya poshuku istini vichnosti j minushosti zhittya i smerti shastya j gorya garmoniyi i disgarmoniyi dushi j tila ta in U zbirci proslidkovuyutsya taki motivi motiv poshuku zasobu borotbi z ozvirinnyam vtratoyu duhovnosti motiv borotbi dobra i zla svitla i temryavi Boga i diyavola motiv zhinochoyi doli Osnovni obrazi obraz materi yakij ye uosoblennyam lyubovi duhovnosti dzherelom zhittya Vtrata cih cinnostej peredayetsya cherez obraz mertvoyi materi yakij zustrichayemo v kinci knigi obraz divchini obraz zhinki obraz starchihi obraz vodi obraz vitru obraz vikna obraz ditini obraz lyudini z prostrelenoyu golovoyu ta in PrimitkiTitarenko Yu O Zbirka P Tichini Zamisc sonetiv i oktav semantika i poetika avtoreferat dis kand filol nauk 10 01 01 Hark nac un t im V N Karazina H 2008 19 s Tichina P Zibrannya tvoriv u 12 t K Naukova dumka 1983 1990 T 7 S 298 Novichenko L Pavlo Tichina Istoriya ukrayinskoyi literaturi v 2 kn Kn 2 S 106 LiteraturaNayenko M Hudozhnya literatura Ukrayini Vid mifiv do modernoyi realnosti M Nayenko K Vid centr Prosvita 2012 1088 s s 721 723 Tichina P G Vibrani tvori u 2 t Redkol Drach I F Pavlichko D V Zyablyuk M P ta in Vstupna stattya Pogribnogo A G K Vid vo Ukr enciklopediya im M P Bazhana 2001 T 1 Tichina P Skorbna mati vibrani tvori uporyadkuvannya primitki ta pislyamova Sergiya Galchenka K Znannya 2013 477 s Titarenko Yu O Zbirka P Tichini Zamist sonetiv i oktav semantika i poetika avtoreferat dis kand filol nauk 10 01 01 Hark nac un t im V N Karazina H 2008 19 s Ukrayinska literatura pidruchnik dlya 11 kl 10 te vid pererob i dop K Osvita 1995 544 s PosilannyaTichina P Zamisc sonetiv i oktav P Tichina Kiyiv Drukar 1920 31 s 13 listopada 2017 u Wayback Machine