Замок Скалігерів (італ. Castello Scaligero) — середньовічний замок у місті Сірміоне в північній Італії, на березі озера Гарда. Зведений у XIII—XIV століттях представниками веронської родини Скалігерів, замок у Сірміоне — один із найкраще збережених замків в Італії, а також рідкісний зразок озерної фортеці. Це популярне туристичне місце, у 2018 році за популярністю замок Скалігерів обійняв 24-те місце серед усіх італійських пам'яток культури, що перебувають у власності держави, — його відвідали 307 132 особи, сукупний дохід склав € 1 070 721.
Замок Скалігерів | |
---|---|
45°29′32″ пн. ш. 10°36′29″ сх. д. / 45.49231100002777595° пн. ш. 10.60832200002777803° сх. д.Координати: 45°29′32″ пн. ш. 10°36′29″ сх. д. / 45.49231100002777595° пн. ш. 10.60832200002777803° сх. д. | |
Тип | замок[1] d[2][3] d[2] d[4] художня галерея[5] історичний музей[5] і Q124830411?[3] |
Статус спадщини | d[1] |
Країна | Італія |
Розташування | Сірміоне[1][2] |
Площа | 4630 квадратний метр[6] і 150 квадратний метр[7] |
Будівництво | середина XIII ст. — XIV ст. |
Сайт | polomuseale.lombardia.beniculturali.it/index.php/castello-scaligero/ |
Замок Скалігерів (Сірміоне) (Ломбардія) | |
Замок Скалігерів у Вікісховищі |
Історія
Будівництво замку почалося у другій половині XIII століття, імовірно на місці давньоримського укріплення. Його ініціатором став веронський подеста Леонардіно делла Скала, більш відомий як Мастіно делла Скала. Замок призначався для захисту південного узбережжя озера Гарда, адже місто Сірміоне, яке на той час належало Вероні, розташовувалося на прикордонних землях і перебувало під постійною загрозою нападу. Приблизно через століття по тому замок перебудували, додавши два внутрішніх подвір'я та барбакан.
У 1405 році Сірміоне та замок перейшли під контроль Венеційської республіки, яка почала відновлювати та укріплювати оборонні споруди на озері Гарда. Приблизно тоді до сірміонського замку прибудували внутрішню гавань, оточену кам'яними мурами, і замок набув майже сучасного вигляду. Імовірно, також, що за часів Скалігерів у замку вже була гавань, але дерев'яна.
У XVI столітті замок Скалігерів у Сірміоне через політичні мотиви утратив оборонну функцію, яка перейшла до відбудованої фортеці у сусідньому місті Песк'єра-дель-Гарда. У наступні століття, особливо в наполеонівську епоху та за часів Габсбургів приміщення замку використовували під склади зброї та провіанту, а також як казарми. Пізніше у замку розміщувалися муніципальні служби, пошта, пост карабінерів та невелика в'язниця.
Після 1919 року в замку провели капітальну реставрацію, зокрема, відновили внутрішню гавань, до цього часу замулену і завалену сміттям.
Опис
З усіх боків замок оточений водами озера Гарда, зі східного боку розташована закрита гавань, прибудована невдовзі після завершення будівництва замку. Раніше гавань слугувала укриттям для флотилії Скалігерів.
У плані замок має вигляд чотирикутника, три кути якого прикривають оборонні вежі, а в центрі стоїть головна вежа. Ще одне кільце нижчих за висотою мурів оточує друге внутрішнє подвір'я, подвір'я гавані та саму гавань.
Мури замку та три масивні вежі мають особливість, характерну для усіх оборонних будівель Скалігерів, — зубці-мерлони у вигляді ластівчиних хвостів. Мури гавані прикрашені зубцями у вигляді наконечників списів, що вказує на пізніший період будівництва. Між трьома замковими вежами височіє головна вежа-маскіо заввишки 37 м, в якій розміщувалася замкова в'язниця.
Первісно до замку можна було потрапити через звідні мости як із центру Сірміоне, так і з-за меж замку, згодом залишили лише один вхід зі сторони міста. Головний вхід пролягає через равелін і веде до портика, в якому розташовані сходи зі 146 сходинок, що ведуть до бойового ходу на мурах замку. Равелін прикрашають мармурові герби роду Скалігерів та лев святого Марка — символ Венеції.
Музей
У XXI столітті територія колишньої фортеці Скалігерів відкрита для туристів. У подвір'ї замку до 2010-х років зберігався давньоримський та середньовічний лапідарій, експонати з якого перенесли до музею в Гротах Катулла. Також на внутрішньому подвір'ї діє невелика виставка, яка інформує про історію замку. Відвідувачі можуть також піднятися на мури та на головну вежу замку.
Легенда
Існує легенда про шляхтича Ебенгардо, який мешкав у замку разом зі своєю коханою дружиною на ім'я Аріче. Однієї ночі, коли надворі лютувала гроза, лицар Елальберто з Венето попрохав про притулок у замку. Вражений красою Аріче, він, незважаючи на гостинність хазяїв та забувши про закони моралі, вночі вдерся до кімнати Аріче. Дівчина від страху заволала про допомогу і тоді Елальберто вдарив її ножем. Коли Ебенгардо прибіг до кімнати Аріче, він побачив свою кохану мертвою і, засліплений гнівом, вихопив кинджал і вбив Елальберто. З тих часів, за легендою, у буремні ночі в замку можна побачити привид Ебенгардо, який блукає у пошуках своєї коханої Аріче. Втім, жодного історичного підтвердження ця легенда не має.
Галерея
- Замок Скалігерів у 1957 році
- Внутрішня гавань
- Звідний міст
- Вигляд замку з боку озера Гарда
- Герб Скалігерів на стіні замку
- Замок Скалігерів вночі
Примітки
- SIRBeC
- Indagine sui musei e le istituzioni similari — 2022.
- Indagine sui musei e le istituzioni similari — 2024.
- ISTAT Indagine sui musei e le istituzioni similari — 2013.
- ISTAT Indagine sui musei e le istituzioni similari — 2019.
- Indagine sui musei e le istituzioni similari — 2020.
- ISTAT ISTAT 2015 survey on museums and similar institutions — 2017.
- Direzione regionale Musei Lombardia. . Ministero per i Beni e le Attività culturali e per il Turismo. Архів оригіналу за 17 червня 2020. Процитовано 17 червня 2020 року. (італ.)
- . Архів оригіналу за 16 червня 2011 року. Процитовано 11 червня 2011 року. (італ.)
- Direzione Generale Bilancio. Servizio II. Ufficio di Statistica. (PDF). www.statistica.beniculturali.it. Ministero dei Beni e delle Attività Culturali. Архів оригіналу (PDF) за 17 червня 2020. Процитовано 11 червня 2020 року. (італ.)
- . www.lakegardasee.com. Архів оригіналу за 1 квітня 2016. Процитовано 17 червня 2020 року. (італ.)
- . Архів оригіналу за 17 листопада 2011 року. Процитовано 11 червня 2011 року. (італ.)
- Коментарі
- Головна вежа в італійських замках, яка на відміну від донжона не завжди була житловою
Посилання
- Direzione regionale Musei Lombardia. . Ministero per i Beni e le Attività culturali e per il Turismo. Архів оригіналу за 17 червня 2020. Процитовано 17 червня 2020 року. (італ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zamok Skaligeriv ital Castello Scaligero serednovichnij zamok u misti Sirmione v pivnichnij Italiyi na berezi ozera Garda Zvedenij u XIII XIV stolittyah predstavnikami veronskoyi rodini Skaligeriv zamok u Sirmione odin iz najkrashe zberezhenih zamkiv v Italiyi a takozh ridkisnij zrazok ozernoyi forteci Ce populyarne turistichne misce u 2018 roci za populyarnistyu zamok Skaligeriv obijnyav 24 te misce sered usih italijskih pam yatok kulturi sho perebuvayut u vlasnosti derzhavi jogo vidvidali 307 132 osobi sukupnij dohid sklav 1 070 721 Zamok Skaligeriv45 29 32 pn sh 10 36 29 sh d 45 49231100002777595 pn sh 10 60832200002777803 sh d 45 49231100002777595 10 60832200002777803 Koordinati 45 29 32 pn sh 10 36 29 sh d 45 49231100002777595 pn sh 10 60832200002777803 sh d 45 49231100002777595 10 60832200002777803Tipzamok 1 d 2 3 d 2 d 4 hudozhnya galereya 5 istorichnij muzej 5 i Q124830411 3 Status spadshinid 1 Krayina Italiya ISO3166 1 alpha 3 ITA ISO3166 1 cifrovij 380 RoztashuvannyaSirmione 1 2 Plosha4630 kvadratnij metr 6 i 150 kvadratnij metr 7 Budivnictvoseredina XIII st XIV st Sajtpolomuseale lombardia beniculturali it index php castello scaligero Zamok Skaligeriv Sirmione Lombardiya Zamok Skaligeriv u VikishovishiIstoriyaBudivnictvo zamku pochalosya u drugij polovini XIII stolittya imovirno na misci davnorimskogo ukriplennya Jogo iniciatorom stav veronskij podesta Leonardino della Skala bilsh vidomij yak Mastino della Skala Zamok priznachavsya dlya zahistu pivdennogo uzberezhzhya ozera Garda adzhe misto Sirmione yake na toj chas nalezhalo Veroni roztashovuvalosya na prikordonnih zemlyah i perebuvalo pid postijnoyu zagrozoyu napadu Priblizno cherez stolittya po tomu zamok perebuduvali dodavshi dva vnutrishnih podvir ya ta barbakan U 1405 roci Sirmione ta zamok perejshli pid kontrol Venecijskoyi respubliki yaka pochala vidnovlyuvati ta ukriplyuvati oboronni sporudi na ozeri Garda Priblizno todi do sirmionskogo zamku pribuduvali vnutrishnyu gavan otochenu kam yanimi murami i zamok nabuv majzhe suchasnogo viglyadu Imovirno takozh sho za chasiv Skaligeriv u zamku vzhe bula gavan ale derev yana U XVI stolitti zamok Skaligeriv u Sirmione cherez politichni motivi utrativ oboronnu funkciyu yaka perejshla do vidbudovanoyi forteci u susidnomu misti Pesk yera del Garda U nastupni stolittya osoblivo v napoleonivsku epohu ta za chasiv Gabsburgiv primishennya zamku vikoristovuvali pid skladi zbroyi ta proviantu a takozh yak kazarmi Piznishe u zamku rozmishuvalisya municipalni sluzhbi poshta post karabineriv ta nevelika v yaznicya Pislya 1919 roku v zamku proveli kapitalnu restavraciyu zokrema vidnovili vnutrishnyu gavan do cogo chasu zamulenu i zavalenu smittyam OpisMerloni na stinah zamku Z usih bokiv zamok otochenij vodami ozera Garda zi shidnogo boku roztashovana zakrita gavan pribudovana nevdovzi pislya zavershennya budivnictva zamku Ranishe gavan sluguvala ukrittyam dlya flotiliyi Skaligeriv U plani zamok maye viglyad chotirikutnika tri kuti yakogo prikrivayut oboronni vezhi a v centri stoyit golovna vezha She odne kilce nizhchih za visotoyu muriv otochuye druge vnutrishnye podvir ya podvir ya gavani ta samu gavan Muri zamku ta tri masivni vezhi mayut osoblivist harakternu dlya usih oboronnih budivel Skaligeriv zubci merloni u viglyadi lastivchinih hvostiv Muri gavani prikrasheni zubcyami u viglyadi nakonechnikiv spisiv sho vkazuye na piznishij period budivnictva Mizh troma zamkovimi vezhami visochiye golovna vezha maskio zavvishki 37 m v yakij rozmishuvalasya zamkova v yaznicya Pervisno do zamku mozhna bulo potrapiti cherez zvidni mosti yak iz centru Sirmione tak i z za mezh zamku zgodom zalishili lishe odin vhid zi storoni mista Golovnij vhid prolyagaye cherez ravelin i vede do portika v yakomu roztashovani shodi zi 146 shodinok sho vedut do bojovogo hodu na murah zamku Ravelin prikrashayut marmurovi gerbi rodu Skaligeriv ta lev svyatogo Marka simvol Veneciyi MuzejU XXI stolitti teritoriya kolishnoyi forteci Skaligeriv vidkrita dlya turistiv U podvir yi zamku do 2010 h rokiv zberigavsya davnorimskij ta serednovichnij lapidarij eksponati z yakogo perenesli do muzeyu v Grotah Katulla Takozh na vnutrishnomu podvir yi diye nevelika vistavka yaka informuye pro istoriyu zamku Vidviduvachi mozhut takozh pidnyatisya na muri ta na golovnu vezhu zamku LegendaIsnuye legenda pro shlyahticha Ebengardo yakij meshkav u zamku razom zi svoyeyu kohanoyu druzhinoyu na im ya Ariche Odniyeyi nochi koli nadvori lyutuvala groza licar Elalberto z Veneto poprohav pro pritulok u zamku Vrazhenij krasoyu Ariche vin nezvazhayuchi na gostinnist hazyayiv ta zabuvshi pro zakoni morali vnochi vdersya do kimnati Ariche Divchina vid strahu zavolala pro dopomogu i todi Elalberto vdariv yiyi nozhem Koli Ebengardo pribig do kimnati Ariche vin pobachiv svoyu kohanu mertvoyu i zasliplenij gnivom vihopiv kindzhal i vbiv Elalberto Z tih chasiv za legendoyu u buremni nochi v zamku mozhna pobachiti privid Ebengardo yakij blukaye u poshukah svoyeyi kohanoyi Ariche Vtim zhodnogo istorichnogo pidtverdzhennya cya legenda ne maye GalereyaZamok Skaligeriv u 1957 roci Vnutrishnya gavan Zvidnij mist Viglyad zamku z boku ozera Garda Gerb Skaligeriv na stini zamku Zamok Skaligeriv vnochiPrimitkiSIRBeC d Track Q111178821 Indagine sui musei e le istituzioni similari 2022 d Track Q112132470 Indagine sui musei e le istituzioni similari 2024 d Track Q124818240 ISTAT Indagine sui musei e le istituzioni similari 2013 d Track Q112194636d Track Q214195 ISTAT Indagine sui musei e le istituzioni similari 2019 d Track Q113511370d Track Q214195 Indagine sui musei e le istituzioni similari 2020 d Track Q112132642 ISTAT ISTAT 2015 survey on museums and similar institutions 2017 d Track Q113576238d Track Q214195 Direzione regionale Musei Lombardia Ministero per i Beni e le Attivita culturali e per il Turismo Arhiv originalu za 17 chervnya 2020 Procitovano 17 chervnya 2020 roku ital Arhiv originalu za 16 chervnya 2011 roku Procitovano 11 chervnya 2011 roku ital Direzione Generale Bilancio Servizio II Ufficio di Statistica PDF www statistica beniculturali it Ministero dei Beni e delle Attivita Culturali Arhiv originalu PDF za 17 chervnya 2020 Procitovano 11 chervnya 2020 roku ital www lakegardasee com Arhiv originalu za 1 kvitnya 2016 Procitovano 17 chervnya 2020 roku ital Arhiv originalu za 17 listopada 2011 roku Procitovano 11 chervnya 2011 roku ital Komentari Golovna vezha v italijskih zamkah yaka na vidminu vid donzhona ne zavzhdi bula zhitlovoyuPosilannyaDirezione regionale Musei Lombardia Ministero per i Beni e le Attivita culturali e per il Turismo Arhiv originalu za 17 chervnya 2020 Procitovano 17 chervnya 2020 roku ital