Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Залізорудні родовища та прояви Середнього Побужжя зосереджені в межах Голованівської та Білоцерківської СМЗ.
| Залізорудні родовища та прояви Середнього Побужжя |
Загальний опис
На території Середнього Побужжя відомо 2 родовища та 14 рудопроявів заліза, на яких проведено пошукові роботи і виконано оцінку їх прогнозних ресурсів переважно за категорією Р2, а на Молдовському родовищі — підраховані запаси категорії С2 та ресурси Р1.
Залізорудні утворення є компонентом так званої залізисто-кремнисто-метабазит-карбонатної формації, своєрідність якої полягає в тому, що метабазити змінюються в розрізі залізисто-кремнистими шарами, а останні перекриваються кальцифірами. При цьому останні збагачені магнетитом і утворюють карбонатно-магнетитові руди, які можуть використовуватися в металургійному процесі без попереднього збагачення.
За генетичним типом, мінеральним складом руд та морфологією рудних тіл родовища і рудопрояви заліза поділяються на дві групи –– матаморфогенні з магнетит-кварцовою, піроксен-магнетит-кварцовою мінералізацією та скарнові з карбонат-магнетитовими рудами. На деяких об'єктах спостерігається два типи мінералізації, а іноді бурозалізнякові руди у корі вивітрювання. Вміст заліза як магнетитового, так і загального в карбонат-магнетитових рудах дещо вищий. Залізорудні родовища та прояви Середнього Побужжя відносяться до середньо- та бідних залізистих руд, які потребують попереднього збагачення, крім руд у кальцифірах.
Провідну роль в локалізації та розміщенні залізистих порід відіграють структурно-тектонічний та стратиграфічний фактори. Всі відомі родовища та рудопрояви заліза приурочені до хащувато-заваллівської світи бузької серії і в значно меншому ступені — до павлівської товщі дністровсько-бузької серії. Утворення їх збереглися серед полів гранітів та мігматитів в синформних структурах другого та більш високих порядків, які спостерігаються у вигляді лінійних перевернутих ізоклінальних складок. Загальне простягання структур — північно-західне, іноді субмеридіональне та субширотне з вергентністю у східних румбах.
Поклади залізорудної сировини характеризуються мінливим вмістом заліза, пластоподібною, лінзоподібною, зрідка стовбуроподібною формою рудних тіл, незначною потужністю і досить великою протяжністю з характерним виклинюванням на відстані 0,5—5 км (іноді до 10 км). Потужність тіл силікатно-магнетитових руд (залізисті кварцити) коливається від 10 до 110 м (звичайно — 30—60 м), карбонатно-магнетитових руд (рудні кальцифіри) — від 10 до 70 м. Середній вміст заліза загального в перших змінюється на рівні 25-33 %, у кальцифірах — 33—39 % і заліза магнетитового відповідно 16—25 % та 27—32 %.
Глибина зруденіння за даними наземних геофізичних досліджень досягає 1500 м, буровими свердловинами рудні тіла простежені до глибини 1200—1300 м (на Молдовському родовищі). Потужність перекриваючих відкладів коливається від 40 до 120 м. Всі рудопрояви характеризуються магнетитовим типом зруденіння (75—80 % магнетиту розміром понад 0,1 мм), підвищеними концентраціями Ti, Cr, Mn, P2O5. На окремих проявах спостерігається аномальний вміст золота на рівні 0,1 0,3 г/т та вольфраму — 0,01—0,1 %.
Залізисті кварцити і рудні кальцифіри Середнього Побужжя достатньо добре вивчені. Їх мінеральний склад та структурно-текстурні властивості досить детально охарактеризовано у звітах про пошуки залізних руд на території аркушу та в монографії /17/. Слід зазначити, що як в залізистих кварцитах (в меншій мірі), так і в магнетитвмісних кальцифірах (стовідсотково) спостерігається метасоматичний перерозподіл заліза з утворенням вторинного магнетиту.
Зруденіння на проявах супроводжується скарнуванням, окварцюванням, сульфідизацією. Подекуди сульфідна мінералізація утворює гнізда та прошарки колчеданних руд, що складені піротином, піритом і зрідка халькопіритом.
Видобуток залізистих кварцитів економічно менш вигідний, ніж рудних кальцифірів, але враховуючи їх часте спільне залягання, є можливість комплексної розробки, і тому залізисті кварцити теж представляють практичний інтерес. Підрахованих запасів залізних руд досліджуваної площі на думку деяких фахівців вистачить для роботи великого гірничодобувного підприємства.
Грушківське залізорудне родовище Середнього Побужжя приурочено до однойменної синформної структури північно-східного простягання, перекинутої на північний захід.
Див. також
Література і джерела
- КОРОТКА ХАРАКТЕРИСТИКА ОСНОВНИХ КОРИСНИХ КОПАЛИН Кіровоградської області. [Архівовано 22 листопада 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zalizorudni rodovisha ta proyavi Serednogo Pobuzhzhya zoseredzheni v mezhah Golovanivskoyi ta Bilocerkivskoyi SMZ Zalizorudni rodovisha ta proyavi Serednogo PobuzhzhyaZagalnij opisred Na teritoriyi Serednogo Pobuzhzhya vidomo 2 rodovisha ta 14 rudoproyaviv zaliza na yakih provedeno poshukovi roboti i vikonano ocinku yih prognoznih resursiv perevazhno za kategoriyeyu R2 a na Moldovskomu rodovishi pidrahovani zapasi kategoriyi S2 ta resursi R1 Zalizorudni utvorennya ye komponentom tak zvanoyi zalizisto kremnisto metabazit karbonatnoyi formaciyi svoyeridnist yakoyi polyagaye v tomu sho metabaziti zminyuyutsya v rozrizi zalizisto kremnistimi sharami a ostanni perekrivayutsya kalcifirami Pri comu ostanni zbagacheni magnetitom i utvoryuyut karbonatno magnetitovi rudi yaki mozhut vikoristovuvatisya v metalurgijnomu procesi bez poperednogo zbagachennya Za genetichnim tipom mineralnim skladom rud ta morfologiyeyu rudnih til rodovisha i rudoproyavi zaliza podilyayutsya na dvi grupi matamorfogenni z magnetit kvarcovoyu piroksen magnetit kvarcovoyu mineralizaciyeyu ta skarnovi z karbonat magnetitovimi rudami Na deyakih ob yektah sposterigayetsya dva tipi mineralizaciyi a inodi burozaliznyakovi rudi u kori vivitryuvannya Vmist zaliza yak magnetitovogo tak i zagalnogo v karbonat magnetitovih rudah desho vishij Zalizorudni rodovisha ta proyavi Serednogo Pobuzhzhya vidnosyatsya do seredno ta bidnih zalizistih rud yaki potrebuyut poperednogo zbagachennya krim rud u kalcifirah Providnu rol v lokalizaciyi ta rozmishenni zalizistih porid vidigrayut strukturno tektonichnij ta stratigrafichnij faktori Vsi vidomi rodovisha ta rudoproyavi zaliza priurocheni do hashuvato zavallivskoyi sviti buzkoyi seriyi i v znachno menshomu stupeni do pavlivskoyi tovshi dnistrovsko buzkoyi seriyi Utvorennya yih zbereglisya sered poliv granitiv ta migmatitiv v sinformnih strukturah drugogo ta bilsh visokih poryadkiv yaki sposterigayutsya u viglyadi linijnih perevernutih izoklinalnih skladok Zagalne prostyagannya struktur pivnichno zahidne inodi submeridionalne ta subshirotne z vergentnistyu u shidnih rumbah Pokladi zalizorudnoyi sirovini harakterizuyutsya minlivim vmistom zaliza plastopodibnoyu linzopodibnoyu zridka stovburopodibnoyu formoyu rudnih til neznachnoyu potuzhnistyu i dosit velikoyu protyazhnistyu z harakternim viklinyuvannyam na vidstani 0 5 5 km inodi do 10 km Potuzhnist til silikatno magnetitovih rud zalizisti kvarciti kolivayetsya vid 10 do 110 m zvichajno 30 60 m karbonatno magnetitovih rud rudni kalcifiri vid 10 do 70 m Serednij vmist zaliza zagalnogo v pershih zminyuyetsya na rivni 25 33 u kalcifirah 33 39 i zaliza magnetitovogo vidpovidno 16 25 ta 27 32 Glibina zrudeninnya za danimi nazemnih geofizichnih doslidzhen dosyagaye 1500 m burovimi sverdlovinami rudni tila prostezheni do glibini 1200 1300 m na Moldovskomu rodovishi Potuzhnist perekrivayuchih vidkladiv kolivayetsya vid 40 do 120 m Vsi rudoproyavi harakterizuyutsya magnetitovim tipom zrudeninnya 75 80 magnetitu rozmirom ponad 0 1 mm pidvishenimi koncentraciyami Ti Cr Mn P2O5 Na okremih proyavah sposterigayetsya anomalnij vmist zolota na rivni 0 1 0 3 g t ta volframu 0 01 0 1 Zalizisti kvarciti i rudni kalcifiri Serednogo Pobuzhzhya dostatno dobre vivcheni Yih mineralnij sklad ta strukturno teksturni vlastivosti dosit detalno oharakterizovano u zvitah pro poshuki zaliznih rud na teritoriyi arkushu ta v monografiyi 17 Slid zaznachiti sho yak v zalizistih kvarcitah v menshij miri tak i v magnetitvmisnih kalcifirah stovidsotkovo sposterigayetsya metasomatichnij pererozpodil zaliza z utvorennyam vtorinnogo magnetitu Zrudeninnya na proyavah suprovodzhuyetsya skarnuvannyam okvarcyuvannyam sulfidizaciyeyu Podekudi sulfidna mineralizaciya utvoryuye gnizda ta prosharki kolchedannih rud sho skladeni pirotinom piritom i zridka halkopiritom Vidobutok zalizistih kvarcitiv ekonomichno mensh vigidnij nizh rudnih kalcifiriv ale vrahovuyuchi yih chaste spilne zalyagannya ye mozhlivist kompleksnoyi rozrobki i tomu zalizisti kvarciti tezh predstavlyayut praktichnij interes Pidrahovanih zapasiv zaliznih rud doslidzhuvanoyi ploshi na dumku deyakih fahivciv vistachit dlya roboti velikogo girnichodobuvnogo pidpriyemstva Grushkivske zalizorudne rodovishe Serednogo Pobuzhzhya priurocheno do odnojmennoyi sinformnoyi strukturi pivnichno shidnogo prostyagannya perekinutoyi na pivnichnij zahid Div takozhred Korisni kopalini Kirovogradskoyi oblastiLiteratura i dzherelared KOROTKA HARAKTERISTIKA OSNOVNIH KORISNIH KOPALIN Kirovogradskoyi oblasti Arhivovano 22 listopada 2016 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Zalizorudni rodovisha ta proyavi Serednogo Pobuzhzhya amp oldid 34782222