Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Микола Кіндратович Залізняк нар 1888 1888 Мелітополь Таврійська губернія Російська імперія пом 1950 Перм Російська РФСР

Залізняк Микола Кіндратович

Залізняк Микола Кіндратович

Микола Кіндратович Залізняк (нар. 1888(1888), Мелітополь, Таврійська губернія, Російська імперія — пом. 1950, Перм, Російська РФСР, СРСР) — український політичний і громадський діяч, публіцист, дипломат. Доктор філософії. Один із діячів українського руху «есерів», організатор студентських громад у Києві і Львові, один з засновників «Української партії соціалістів-революціонерів». Член Київської «Просвіти». Один із засновників СВУ (1914), Очолював Закордонний комітет українських соціалістів-революціонерів.

Микола Залізняк
image
Микола Залізняк
image
Прапор
 2-й Посол УНР у Фінляндії
з 1919
Міністр: Володимир Чехівський → Костянтин Мацієвич → Володимир Темницький → Андрій Лівицький
Попередник: Костянтин Лоський
Наступник: Володимир Кедровський
image
Прапор
 4-й Посол УНР в Австрії
з 1921
Міністр: Андрій Ніковський
Попередник: Григорій Сидоренко
Наступник: посада скасована
 
Народження: 1888(1888)
Мелітополь, Таврійська губернія, Російська імперія
Смерть: 1950(1950)
Перм, Російська РФСР, СРСР
Національність: українець
Країна: image Російська імперія → image УНР → image Австрія
Освіта: Львівський університет
Ступінь: доктор філософії
Партія: «есери», УПСР
Шлюб: Олена Залізняк-Охримович
Діти: Олена Весоловська

image Роботи у  Вікіджерелах

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Залізняк.

Жертва сталінських репресій.

Біографія

Микола Кіндратович Залізняк народився 1888 року в Мелітополі, що на той час входив до складу однойменного повіту Таврійської губернії, в сім'ї вчителя математики. З 1905 року — член партії соціалістів-революціонерів. Працював в організаціях Таврійської губернії і Києва. Член Київської «Просвіти». Працював в її видавничої комісії як рецензент (1906—1907), друкувався в газеті «Рада».

Ініціатор скликання 1-го з'їзду Української партії соціалістів-революціонерів у 1907 році. Делегований фракцією есерів Київського університету до Ради студентських представників. 4 червня 1907 року за організацію студентських виступів був заарештований, виключений з університету і засуджений на довічне заслання в Сибір.

У 1907 втік з київської Лук'янівської в'язниці, у 1908 році емігрував до Львова.

Вивчав філософію у Львівському університеті; працював практикантом археологічного відділення Музею Наукового товариства імені Шевченка.

У 1909 — голова Української студентської спілки. Кореспондент газет «Село» (1909—1910), «Засів» (1912), журналу «Рідний край» (1910—1911).

Автор статей з історії, археології та сучасної політики, а також рецензій на праці Михайла Грушевського, Северина Даниловича, Дмитра Донцова, Петра Стебницького, Микола Сумцова та ін. в «Записках Наукового товариства імені Шевченка» (1909—1913), «Літературно-науковий вісник» (понад 40 Публікацій, 1907—1913), «Украинской жизни».

У 1914 став одним із засновників «Союзу визволення України», з якої незабаром вийшов, очоливши Закордонний комітет Української партії соціалістів-революціонерів в Відні, де також вів активну публіцистичну та видавничу діяльність (1914—1918). Перекладач наукової, політичної та художньої літератури з німецької та французької мов (К. Біхера, Вільгельм Віндельбанда, Франсуа́ Ола́ра та ін.).

Брав неофіційну участь як посередник між делегаціями Української Народної Республіки, Німеччини та Австро-Угорщини на мирних переговорах у Бересті в січні-лютому 1918 р. Весною 1918 р. заснував у Стокгольмі (Швеція) Українське інформаційне бюро.

У 1919—1920 — посол УНР у Фінляндії, а в 1920—1921 — посол УНР в Австрії.

Восени 1920 року в Відні постановою 3-й конференції УПСР був виключений з партії есерів. 4 січня 1921 році на установчих зборах Всеукраїнської національної ради його було обрано секретарем.

З 1921 — в еміграції — професор Українського вільного університету в Празі.

У 1927—1928 — головний редактор газети («Діло» Львів). Через проукраїнськість статей був змушений покинути Польщу і повернутися до Австрії, оскільки мав громадянство цієї країни. Продовжував видавничу і творчу діяльність у Відні.

У 1945 заарештований радянськими спецслужбами та засуджений до 15 років ув'язнення.

Помер в 1950 в тюрмі у місті Перм.

Бібліографія

  • Про український рух у Київському університеті. «Рада», 1907, № 40;
  • Велика селянська війна в 1525: (з історії німецьких селян). Львів, 1908;
  • Як французькі селяне собі землю добували. Львів, 1909;
  • Оповідання з історії української землі (нариси стародавньої культури), кн. 1-2. Львів, 1909-11;
  • Російська Україна і її відродження. Львів, 1910;
  • Новий курс західно-європейської археології. «ЗНТШ», 1911, т. 106;
  • Філософія історії Г. Рікерта. В кн.: Студії з поля суспільних наук і статистики / НТШ. Львів, 1912;
  • Король та народ (картина з історії Англії). Львів, 1913;
  • Велика французька революція, кн. 1. Львів, 1914;
  • Головні федерації сучасного світу. Львів, 1914;
  • Українці, Росія й війна: Замітки й матеріали. Б/м, 1915;
  • Самостійна Україна — соціалістичне гасло? 1917;
  • Державний устрій Німеччини. К., 1918;
  • Нариси про національне питання. К., 1918;
  • Сучасна велика індустрія і її значення. К., 1918;
  • Оповідання з історії Української землі. К., 1919;
  • Моя участь у мирових переговорах в Берестю-Литовському. В кн.: Берестейський мир: Спомини та матеріали. Львів, 1928;
  • Діти кам'яної доби. Львів, 1929;
  • Як люди до кращого життя доходили: Нариси з загальної історії людської культури. Львів, 1929.

Посилання

Залізняк Микола Кіндратович
у сестринських Вікіпроєктах
image Теми у Вікіджерелах?
image Генеалогія на Родоводі?

Література та джерела


image Це незавершена стаття про діяча української діаспори.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.
  1. Юрій Коцюбинський як повноважний представник Української СРР в Австрії з грудня 1921 року.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Mikola Kindratovich Zaliznyak nar 1888 1888 Melitopol Tavrijska guberniya Rosijska imperiya pom 1950 Perm Rosijska RFSR SRSR ukrayinskij politichnij i gromadskij diyach publicist diplomat Doktor filosofiyi Odin iz diyachiv ukrayinskogo ruhu eseriv organizator studentskih gromad u Kiyevi i Lvovi odin z zasnovnikiv Ukrayinskoyi partiyi socialistiv revolyucioneriv Chlen Kiyivskoyi Prosviti Odin iz zasnovnikiv SVU 1914 Ocholyuvav Zakordonnij komitet ukrayinskih socialistiv revolyucioneriv Mikola ZaliznyakMikola Zaliznyak Prapor 2 j Posol UNR u Finlyandiyi z 1919 Ministr Volodimir Chehivskij Kostyantin Maciyevich Volodimir Temnickij Andrij Livickij Poperednik Kostyantin Loskij Nastupnik Volodimir Kedrovskij Prapor 4 j Posol UNR v Avstriyi z 1921 Ministr Andrij Nikovskij Poperednik Grigorij Sidorenko Nastupnik posada skasovana Narodzhennya 1888 1888 Melitopol Tavrijska guberniya Rosijska imperiyaSmert 1950 1950 Perm Rosijska RFSR SRSRNacionalnist ukrayinecKrayina Rosijska imperiya UNR AvstriyaOsvita Lvivskij universitetStupin doktor filosofiyiPartiya eseri UPSRShlyub Olena Zaliznyak OhrimovichDiti Olena Vesolovska Roboti u Vikidzherelah U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Zaliznyak Zhertva stalinskih represij BiografiyaMikola Kindratovich Zaliznyak narodivsya 1888 roku v Melitopoli sho na toj chas vhodiv do skladu odnojmennogo povitu Tavrijskoyi guberniyi v sim yi vchitelya matematiki Z 1905 roku chlen partiyi socialistiv revolyucioneriv Pracyuvav v organizaciyah Tavrijskoyi guberniyi i Kiyeva Chlen Kiyivskoyi Prosviti Pracyuvav v yiyi vidavnichoyi komisiyi yak recenzent 1906 1907 drukuvavsya v gazeti Rada Iniciator sklikannya 1 go z yizdu Ukrayinskoyi partiyi socialistiv revolyucioneriv u 1907 roci Delegovanij frakciyeyu eseriv Kiyivskogo universitetu do Radi studentskih predstavnikiv 4 chervnya 1907 roku za organizaciyu studentskih vistupiv buv zaareshtovanij viklyuchenij z universitetu i zasudzhenij na dovichne zaslannya v Sibir U 1907 vtik z kiyivskoyi Luk yanivskoyi v yaznici u 1908 roci emigruvav do Lvova Vivchav filosofiyu u Lvivskomu universiteti pracyuvav praktikantom arheologichnogo viddilennya Muzeyu Naukovogo tovaristva imeni Shevchenka U 1909 golova Ukrayinskoyi studentskoyi spilki Korespondent gazet Selo 1909 1910 Zasiv 1912 zhurnalu Ridnij kraj 1910 1911 Avtor statej z istoriyi arheologiyi ta suchasnoyi politiki a takozh recenzij na praci Mihajla Grushevskogo Severina Danilovicha Dmitra Doncova Petra Stebnickogo Mikola Sumcova ta in v Zapiskah Naukovogo tovaristva imeni Shevchenka 1909 1913 Literaturno naukovij visnik ponad 40 Publikacij 1907 1913 Ukrainskoj zhizni U 1914 stav odnim iz zasnovnikiv Soyuzu vizvolennya Ukrayini z yakoyi nezabarom vijshov ocholivshi Zakordonnij komitet Ukrayinskoyi partiyi socialistiv revolyucioneriv v Vidni de takozh viv aktivnu publicistichnu ta vidavnichu diyalnist 1914 1918 Perekladach naukovoyi politichnoyi ta hudozhnoyi literaturi z nimeckoyi ta francuzkoyi mov K Bihera Vilgelm Vindelbanda Fransua Ola ra ta in Brav neoficijnu uchast yak poserednik mizh delegaciyami Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki Nimechchini ta Avstro Ugorshini na mirnih peregovorah u Beresti v sichni lyutomu 1918 r Vesnoyu 1918 r zasnuvav u Stokgolmi Shveciya Ukrayinske informacijne byuro U 1919 1920 posol UNR u Finlyandiyi a v 1920 1921 posol UNR v Avstriyi Voseni 1920 roku v Vidni postanovoyu 3 j konferenciyi UPSR buv viklyuchenij z partiyi eseriv 4 sichnya 1921 roci na ustanovchih zborah Vseukrayinskoyi nacionalnoyi radi jogo bulo obrano sekretarem Z 1921 v emigraciyi profesor Ukrayinskogo vilnogo universitetu v Prazi U 1927 1928 golovnij redaktor gazeti Dilo Lviv Cherez proukrayinskist statej buv zmushenij pokinuti Polshu i povernutisya do Avstriyi oskilki mav gromadyanstvo ciyeyi krayini Prodovzhuvav vidavnichu i tvorchu diyalnist u Vidni U 1945 zaareshtovanij radyanskimi specsluzhbami ta zasudzhenij do 15 rokiv uv yaznennya Pomer v 1950 v tyurmi u misti Perm BibliografiyaPro ukrayinskij ruh u Kiyivskomu universiteti Rada 1907 40 Velika selyanska vijna v 1525 z istoriyi nimeckih selyan Lviv 1908 Yak francuzki selyane sobi zemlyu dobuvali Lviv 1909 Opovidannya z istoriyi ukrayinskoyi zemli narisi starodavnoyi kulturi kn 1 2 Lviv 1909 11 Rosijska Ukrayina i yiyi vidrodzhennya Lviv 1910 Novij kurs zahidno yevropejskoyi arheologiyi ZNTSh 1911 t 106 Filosofiya istoriyi G Rikerta V kn Studiyi z polya suspilnih nauk i statistiki NTSh Lviv 1912 Korol ta narod kartina z istoriyi Angliyi Lviv 1913 Velika francuzka revolyuciya kn 1 Lviv 1914 Golovni federaciyi suchasnogo svitu Lviv 1914 Ukrayinci Rosiya j vijna Zamitki j materiali B m 1915 Samostijna Ukrayina socialistichne gaslo 1917 Derzhavnij ustrij Nimechchini K 1918 Narisi pro nacionalne pitannya K 1918 Suchasna velika industriya i yiyi znachennya K 1918 Opovidannya z istoriyi Ukrayinskoyi zemli K 1919 Moya uchast u mirovih peregovorah v Berestyu Litovskomu V kn Berestejskij mir Spomini ta materiali Lviv 1928 Diti kam yanoyi dobi Lviv 1929 Yak lyudi do krashogo zhittya dohodili Narisi z zagalnoyi istoriyi lyudskoyi kulturi Lviv 1929 PosilannyaZaliznyak Mikola Kindratovich u sestrinskih Vikiproyektah Temi u Vikidzherelah Genealogiya na Rodovodi Ukrayinskij diplomatichnij korpus 1 2 Biografiya M Zaliznyaka 8 listopada 2014 u Wayback Machine Literatura ta dzherelaG P Gerasimova Zaliznyak Mikola Kindratovich 1 lipnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2005 T 3 E J S 240 ISBN 966 00 0610 1 Volodimir Matviyenko Zaliznyak Mikola Kindratovich Ukrayinska diplomatichna enciklopediya u 2 t red kol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 1 A L S 433 434 760 s ISBN 966 316 039 X ukr G V Strelskij Zaliznyak Mikola Kindratovich 25 serpnya 2018 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X Ce nezavershena stattya pro diyacha ukrayinskoyi diaspori Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Yurij Kocyubinskij yak povnovazhnij predstavnik Ukrayinskoyi SRR v Avstriyi z grudnya 1921 roku

Дата публікації:
Топ