Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Залізничний транспорт Данії — система залізничного транспорту в Данії, що складається з 2633 км залізничних ліній, з яких мережа S-потягів Копенгагена, магістраль Гельсінгьор-Копенгаген-Падборг (на кордоні з Німеччиною) і лінія Лундерсков-Есб'єрг електрифіковані. Більшість перевезень становлять пасажирські поїзди, хоча між Швецією та Німеччиною існує значний обсяг транзитних вантажів.
 Швидкісний потяг | |||||
| Протяжність залізничної лінії | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| Загальна | 2 633 км | ||||
| 1 098 км | |||||
| Електрифікована | 969 км | ||||
| Колія | |||||
| Основна колія | 1435 мм | ||||
| Особливості | |||||
| Станцій | 567 | ||||
| |||||
Роботи з технічного обслуговування більшості данських залізничних ліній виконується державною компанією Banedanmark, яка також виділяє колії для операторів поїздів. Більшість пасажирських поїздів обслуговує DSB, а Arriva і Nordjyske Jernbaner і Midtjyske Jernbaner працюють на деяких лініях в Ютландії. Перевезення вантажів в основному здійснюється DB Schenker Rail, хоча інші оператори забезпечують значну частину нетранзитних перевезень.
Данія є членом Міжнародного союзу залізниць (UIC). Код країни UIC для Данії – 86.
Історія
Перша залізниця Королівства Данії була відкрита між Копенгагеном і Роскілле в 1847 році. Перша залізниця в данському герцогстві Шлезвіг була відкрита між Фленсбургом і Теннінгом у 1854 році.
Перші залізниці в Данії будували та експлуатували приватні компанії. Більшість технічного персоналу було з Великої Британії, зокрема із залізниці Східних графств. Коли компанія Пето та Беттс стала банкрутом, данська держава взяла на себе Det danske Jernbane-Driftsselskab (Данська компанія з експлуатації залізниць) з 1 вересня 1867 року під назвою De jysk-fyenske Jernbaner (Фюнська та Ютландська залізниці), з 1874 року De danske Statsbaner i Jylland og Fyn (Державні залізниці Данії в Ютландії та Фюні). Мережа була розширена за рахунок нового будівництва та придбання приватних ліній від Сількеборга до Гернінга (1 листопада 1879 року) та від Гренаа до Рандерса та Орхуса (1 квітня 1881 року).
1 січня 1880 року данська держава взяла під контроль Det sjællandske Jernbaneselskab (Залізничну компанію Зеландії), утворивши De sjællandske Statsbaner (Державні залізниці Зеландії). Оскільки більшість залізниць по обидві сторони Великого Бельта належали датській державі, лише 1 жовтня 1885 року компанії Ютландії/Фюнену та Зеландії об’єдналися в одну національну залізничну компанію De danske Statsbaner (Державні залізниці Данії), злиття було завершено 1 квітня 1893 року.
Серед важливих проектів, які були здійснені для датської залізничної мережі, — фіксована ланка Великий Бельт у 1998 році, Ересуннський міст у 2000 році та лінія Копенгаген–Рінгстед (перша високошвидкісна залізниця в Данії) у 2019 році.
Технічні характеристики
Державна компанія Банеданмарк відповідає за 2045 км залізничних ліній (не включають лінії, що контролюються приватними залізницями). Усі данські залізниці мають ширину 1435 мм (стандартна колія), за винятком кількох вузькоколійних музейних залізниць; Колія 1000 мм (3 фути 3+3⁄8 дюймів) раніше була звичайною на відгалуженнях, а 700 мм (2 фути 3+9⁄16 дюймів) переважала на промислових залізницях, наприклад, для транспортування цукрових буряків або навіть кальцію, вугілля, торф і багато іншого. Вузькоколійні лінії загалом зникли протягом 1950-х і 1960-х років.
Максимальна дозволена швидкість на магістральних лініях зазвичай становить 180 км/год, а на лініях з меншим рухом транспорту зазвичай дозволяється від 75 до 120 км/год; швидкість може бути знижена місцями через стан колії. У той час як дерев’яні шпали використовуються на під’їздах і відгалуженнях, бетонні шпали є нормою на всіх магістральних лініях; звичайні двоблочні залізобетонні шпали зараз поступово заміняються на моноблочні.
Banedarmark також володіє лініями S-train, але не володіє всіма залізницями в країні. Він не володіє місцевими залізницями навколо Гіллереда, у Зеландії (таких як лінія Frederiksværk і лінія Gribskov), а також East Line, Odsherred Line, Tølløse Line (Thy Line, Lemvig Line, Aarhus Letbane Jutland).
Електрифікація
Вперше рішення про електрифікацію магістралей було прийнято лише в 1979 році. Першою електрифікованою лінією була Копенгаген–Гельсінгьор, електрифікована в 1986 році, а потім головна лінія через Зеландію, Фюн і Південну Ютландію в 1980-90-х роках. На магістральних лініях, які ними обладнані, застосовується напруга 25 кВ змінного струму частотою 50 Гц. Система використовується на магістралі зі Швеції через Копенгаген до Фредерісії, а звідти до Падборга та німецького кордону. І Швеція, і Німеччина використовують 15 кВ, а багатосистемний вантажний локомотив класу EG обладнаний як для 25, так і для 15 кВ.
Посилання
- Banedanmark
- DSB
- Danish Railway Signaling
- Arriva Tog
- Railion Danmark
- Rejseplanen
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nemaye perevirenih versij ciyeyi storinki jmovirno yiyi she ne pereviryali na vidpovidnist pravilam proektu Zaliznichnij transport Daniyi sistema zaliznichnogo transportu v Daniyi sho skladayetsya z 2633 km zaliznichnih linij z yakih merezha S potyagiv Kopengagena magistral Gelsingor Kopengagen Padborg na kordoni z Nimechchinoyu i liniya Lunderskov Esb yerg elektrifikovani Bilshist perevezen stanovlyat pasazhirski poyizdi hocha mizh Shveciyeyu ta Nimechchinoyu isnuye znachnij obsyag tranzitnih vantazhiv Zaliznichnij transport DaniyiShvidkisnij potyagProtyazhnist zaliznichnoyi liniyiZagalna2 633 km1 098 kmElektrifikovana969 kmKoliyaOsnovna koliya1435 mmOsoblivostiStancij567KartaMapa zaliznichnoyi merezhi Daniyi z elektrifikovanimi dilyankami Roboti z tehnichnogo obslugovuvannya bilshosti danskih zaliznichnih linij vikonuyetsya derzhavnoyu kompaniyeyu Banedanmark yaka takozh vidilyaye koliyi dlya operatoriv poyizdiv Bilshist pasazhirskih poyizdiv obslugovuye DSB a Arriva i Nordjyske Jernbaner i Midtjyske Jernbaner pracyuyut na deyakih liniyah v Yutlandiyi Perevezennya vantazhiv v osnovnomu zdijsnyuyetsya DB Schenker Rail hocha inshi operatori zabezpechuyut znachnu chastinu netranzitnih perevezen Daniya ye chlenom Mizhnarodnogo soyuzu zaliznic UIC Kod krayini UIC dlya Daniyi 86 IstoriyaPersha zaliznicya Korolivstva Daniyi bula vidkrita mizh Kopengagenom i Roskille v 1847 roci Persha zaliznicya v danskomu gercogstvi Shlezvig bula vidkrita mizh Flensburgom i Tenningom u 1854 roci Pershi zaliznici v Daniyi buduvali ta ekspluatuvali privatni kompaniyi Bilshist tehnichnogo personalu bulo z Velikoyi Britaniyi zokrema iz zaliznici Shidnih grafstv Koli kompaniya Peto ta Betts stala bankrutom danska derzhava vzyala na sebe Det danske Jernbane Driftsselskab Danska kompaniya z ekspluataciyi zaliznic z 1 veresnya 1867 roku pid nazvoyu De jysk fyenske Jernbaner Fyunska ta Yutlandska zaliznici z 1874 roku De danske Statsbaner i Jylland og Fyn Derzhavni zaliznici Daniyi v Yutlandiyi ta Fyuni Merezha bula rozshirena za rahunok novogo budivnictva ta pridbannya privatnih linij vid Silkeborga do Gerninga 1 listopada 1879 roku ta vid Grenaa do Randersa ta Orhusa 1 kvitnya 1881 roku 1 sichnya 1880 roku danska derzhava vzyala pid kontrol Det sjaellandske Jernbaneselskab Zaliznichnu kompaniyu Zelandiyi utvorivshi De sjaellandske Statsbaner Derzhavni zaliznici Zelandiyi Oskilki bilshist zaliznic po obidvi storoni Velikogo Belta nalezhali datskij derzhavi lishe 1 zhovtnya 1885 roku kompaniyi Yutlandiyi Fyunenu ta Zelandiyi ob yednalisya v odnu nacionalnu zaliznichnu kompaniyu De danske Statsbaner Derzhavni zaliznici Daniyi zlittya bulo zaversheno 1 kvitnya 1893 roku Sered vazhlivih proektiv yaki buli zdijsneni dlya datskoyi zaliznichnoyi merezhi fiksovana lanka Velikij Belt u 1998 roci Eresunnskij mist u 2000 roci ta liniya Kopengagen Ringsted persha visokoshvidkisna zaliznicya v Daniyi u 2019 roci Tehnichni harakteristikiDerzhavna kompaniya Banedanmark vidpovidaye za 2045 km zaliznichnih linij ne vklyuchayut liniyi sho kontrolyuyutsya privatnimi zaliznicyami Usi danski zaliznici mayut shirinu 1435 mm standartna koliya za vinyatkom kilkoh vuzkokolijnih muzejnih zaliznic Koliya 1000 mm 3 futi 3 3 8 dyujmiv ranishe bula zvichajnoyu na vidgaluzhennyah a 700 mm 2 futi 3 9 16 dyujmiv perevazhala na promislovih zaliznicyah napriklad dlya transportuvannya cukrovih buryakiv abo navit kalciyu vugillya torf i bagato inshogo Vuzkokolijni liniyi zagalom znikli protyagom 1950 h i 1960 h rokiv Maksimalna dozvolena shvidkist na magistralnih liniyah zazvichaj stanovit 180 km god a na liniyah z menshim ruhom transportu zazvichaj dozvolyayetsya vid 75 do 120 km god shvidkist mozhe buti znizhena miscyami cherez stan koliyi U toj chas yak derev yani shpali vikoristovuyutsya na pid yizdah i vidgaluzhennyah betonni shpali ye normoyu na vsih magistralnih liniyah zvichajni dvoblochni zalizobetonni shpali zaraz postupovo zaminyayutsya na monoblochni Banedarmark takozh volodiye liniyami S train ale ne volodiye vsima zaliznicyami v krayini Vin ne volodiye miscevimi zaliznicyami navkolo Gillereda u Zelandiyi takih yak liniya Frederiksvaerk i liniya Gribskov a takozh East Line Odsherred Line Tollose Line Thy Line Lemvig Line Aarhus Letbane Jutland ElektrifikaciyaVpershe rishennya pro elektrifikaciyu magistralej bulo prijnyato lishe v 1979 roci Pershoyu elektrifikovanoyu liniyeyu bula Kopengagen Gelsingor elektrifikovana v 1986 roci a potim golovna liniya cherez Zelandiyu Fyun i Pivdennu Yutlandiyu v 1980 90 h rokah Na magistralnih liniyah yaki nimi obladnani zastosovuyetsya napruga 25 kV zminnogo strumu chastotoyu 50 Gc Sistema vikoristovuyetsya na magistrali zi Shveciyi cherez Kopengagen do Frederisiyi a zvidti do Padborga ta nimeckogo kordonu I Shveciya i Nimechchina vikoristovuyut 15 kV a bagatosistemnij vantazhnij lokomotiv klasu EG obladnanij yak dlya 25 tak i dlya 15 kV PosilannyaBanedanmark DSB Danish Railway Signaling Arriva Tog Railion Danmark Rejseplanen