Закон про ліцензування преси 1662 р. ( 14 Cha. 2. c. 33) був актом парламенту Англії з довгою назвою «Акт» про запобігання частим зловживанням під час друку підбурливих і неліцензійних книг і памфлетів, а також для регулювання друку і друкарських машин. Термін дії якого закінчився в 1695 році, він був офіційно скасований Законом про перегляд законів про статут 1863 року, який скасував велику кількість замінених актів.
Закон про ліцензування преси 1662 | |
---|---|
Licensing of the Press Act 1662 | |
Держава | Англія та Уельс |
Дата | 1662 р. |
Термін дії акта спочатку був обмежений двома роками. Положення щодо імпорту книг, призначення ліцензіатів, кількості друкарів і засновників були практично повторенням аналогічних положень наказу Зоряної палати 1637 року.
Друкарні не можна було встановлювати без повідомлення про це Компанії друкарів. Королівський посланець мав право за ордером короля або державного секретаря входити і обшукувати неліцензовані друкарні та друк. Порушникам загрожували суворі покарання у вигляді штрафу та тюремного ув'язнення. Дія акта послідовно продовжувалася аж до 1679 року.
Відповідно до повноважень закону, сер Роджер Л'Естранж був призначений ліцензіатом, і наслідком нагляду стало те, що практично весь газетний друк був зведений до The London Gazette. Добре відомі заперечення, зроблені проти рядків 594-599 першої книги «Утраченого раю» капеланом архієпископа Кентерберійського, який діяв як ліцензіар. Дія закону закінчилася в 1679 році, і до кінця правління Карла II, як і за правління Георга III, обмеження на пресу набули форми судових переслідувань за наклеп.
У 1685 році дію Закону про ліцензування було продовжено на сім років (1 Ja. 2. c. 17, s. 15).[1] У Біллі про права 1689 року не було жодної згадки про свободу преси. Після закінчення терміну дії Закону про ліцензування в 1692 році його було продовжено до кінця поточної сесії Парламенту (4 Will. & Mar. c. 24, s. 14). У 1695 р. палата громад відмовилася продовжити його дію. Станціонери звернулися до Парламенту з проханням прийняти нове цензурне законодавство, а коли це не вдалося, вони стверджували, що автори мають природне і невід'ємне право власності на те, що вони пишуть (знаючи, що автор мало що може зробити з такими правами, окрім як передати їх видавцеві). Цей аргумент переконав Парламент, і в 1710 році був прийнятий перший Закон про авторське право (8 Ann. c. 21).
Повноваження державного секретаря видавати ордер, як загальний, так і спеціальний, з метою розшуку та вилучення автора наклепу або самих наклепницьких паперів - повноваження, яке здійснювалося Зоряною палатою і було підтверджено Актом про ліцензування — все ще стверджувалося і не було остаточно визнане незаконним до справи Ентік проти Каррінгтона в 1765 році (St. Tr. xix. 1030). У 1776 році Палата громад прийняла резолюцію відповідно до цього рішення. Обов'язковий гербовий збір на газети було скасовано в 1855 році (18 & 19 Vict. c. 27), мито на папір — у 1861 році (24 & 25 Vict. c. 20), необов'язкове мито на газети — у 1870 році (33 & 34 Vict. c. 38). З цього часу можна сказати, що англійська преса отримала повну свободу, яка спирається скоріше на усну конституційну, ніж на законодавчу основу. Жодне законодавче положення не підтверджує свободу преси, як це має місце в багатьох країнах.
Див. також
Посилання
- Astbury, Raymond (1 грудня 1978). The Renewal of the Licensing Act in 1693 and its Lapse in 1695. The Library (Journal of the Bibliographical Society) (англ.). s5-XXXIII (4): 296—322. doi:10.1093/library/s5-XXXIII.4.296. ISSN 0024-2160.
- Public General Act, 26 & 27 Victoria I, c. 125. UK Parliament Parliamentary Archives. с. 1291. Процитовано 21 серпня 2020.
- Astbury, Raymond (1 December 1978). "The Renewal of the Licensing Act in 1693 and its Lapse in 1695". The Library (Journal of the Bibliographical Society). s5-XXXIII (4): 296–322. doi:10.1093/library/s5-XXXIII.4.296. ISSN 0024-2160.
- Astbury, Raymond (1 December 1978). "The Renewal of the Licensing Act in 1693 and its Lapse in 1695". The Library (Journal of the Bibliographical Society). s5-XXXIII (4): 296–322. doi:10.1093/library/s5-XXXIII.4.296. ISSN 0024-2160.
- Professor Lyman Ray Patterson, Copyright And 'The Exclusive Right' Of Authors Journal of Intellectual Property, Vol. 1, No.1 Fall 1993. http://digitalcommons.law.uga.edu/cgi/viewcontent.cgi?article=1342&context=fac_artchop
- Statute of Anne, London (1710) "Primary Sources on Copyright (1450–1900)". "Archived copy". Archived from the original on 19 March 2013. Retrieved 1 August 2012.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nemaye perevirenih versij ciyeyi storinki jmovirno yiyi she ne pereviryali na vidpovidnist pravilam proektu Zakon pro licenzuvannya presi 1662 r 14 Cha 2 c 33 buv aktom parlamentu Angliyi z dovgoyu nazvoyu Akt pro zapobigannya chastim zlovzhivannyam pid chas druku pidburlivih i nelicenzijnih knig i pamfletiv a takozh dlya regulyuvannya druku i drukarskih mashin Termin diyi yakogo zakinchivsya v 1695 roci 1 vin buv oficijno skasovanij Zakonom pro pereglyad zakoniv pro statut 1863 roku yakij skasuvav veliku kilkist zaminenih aktiv 2 Zakon pro licenzuvannya presi 1662Licensing of the Press Act 1662Derzhava Angliya ta UelsData1662 r Termin diyi akta spochatku buv obmezhenij dvoma rokami Polozhennya shodo importu knig priznachennya licenziativ kilkosti drukariv i zasnovnikiv buli praktichno povtorennyam analogichnih polozhen nakazu Zoryanoyi palati 1637 roku Drukarni ne mozhna bulo vstanovlyuvati bez povidomlennya pro ce Kompaniyi drukariv Korolivskij poslanec mav pravo za orderom korolya abo derzhavnogo sekretarya vhoditi i obshukuvati nelicenzovani drukarni ta druk Porushnikam zagrozhuvali suvori pokarannya u viglyadi shtrafu ta tyuremnogo uv yaznennya Diya akta poslidovno prodovzhuvalasya azh do 1679 roku 3 Vidpovidno do povnovazhen zakonu ser Rodzher L Estranzh buv priznachenij licenziatom i naslidkom naglyadu stalo te sho praktichno ves gazetnij druk buv zvedenij do The London Gazette Dobre vidomi zaperechennya zrobleni proti ryadkiv 594 599 pershoyi knigi Utrachenogo rayu kapelanom arhiyepiskopa Kenterberijskogo yakij diyav yak licenziar Diya zakonu zakinchilasya v 1679 roci i do kincya pravlinnya Karla II yak i za pravlinnya Georga III obmezhennya na presu nabuli formi sudovih peresliduvan za naklep 4 U 1685 roci diyu Zakonu pro licenzuvannya bulo prodovzheno na sim rokiv 1 Ja 2 c 17 s 15 1 U Billi pro prava 1689 roku ne bulo zhodnoyi zgadki pro svobodu presi Pislya zakinchennya terminu diyi Zakonu pro licenzuvannya v 1692 roci jogo bulo prodovzheno do kincya potochnoyi sesiyi Parlamentu 4 Will amp Mar c 24 s 14 U 1695 r palata gromad vidmovilasya prodovzhiti jogo diyu Stancioneri zvernulisya do Parlamentu z prohannyam prijnyati nove cenzurne zakonodavstvo a koli ce ne vdalosya voni stverdzhuvali sho avtori mayut prirodne i nevid yemne pravo vlasnosti na te sho voni pishut znayuchi sho avtor malo sho mozhe zrobiti z takimi pravami okrim yak peredati yih vidavcevi 5 Cej argument perekonav Parlament i v 1710 roci buv prijnyatij pershij Zakon pro avtorske pravo 8 Ann c 21 6 Povnovazhennya derzhavnogo sekretarya vidavati order yak zagalnij tak i specialnij z metoyu rozshuku ta viluchennya avtora naklepu abo samih naklepnickih paperiv povnovazhennya yake zdijsnyuvalosya Zoryanoyu palatoyu i bulo pidtverdzheno Aktom pro licenzuvannya vse she stverdzhuvalosya i ne bulo ostatochno viznane nezakonnim do spravi Entik proti Karringtona v 1765 roci St Tr xix 1030 U 1776 roci Palata gromad prijnyala rezolyuciyu vidpovidno do cogo rishennya Obov yazkovij gerbovij zbir na gazeti bulo skasovano v 1855 roci 18 amp 19 Vict c 27 mito na papir u 1861 roci 24 amp 25 Vict c 20 neobov yazkove mito na gazeti u 1870 roci 33 amp 34 Vict c 38 Z cogo chasu mozhna skazati sho anglijska presa otrimala povnu svobodu yaka spirayetsya skorishe na usnu konstitucijnu nizh na zakonodavchu osnovu Zhodne zakonodavche polozhennya ne pidtverdzhuye svobodu presi yak ce maye misce v bagatoh krayinah Div takozhred Svoboda presi Vtrata chinnosti Zakonu pro licenzuvannya 1695 roku Licenzijnij nakaz 1643 Statut Anni Konstitucijne pravo VelikobritaniyiPosilannyared Astbury Raymond 1 grudnya 1978 The Renewal of the Licensing Act in 1693 and its Lapse in 1695 The Library Journal of the Bibliographical Society angl s5 XXXIII 4 296 322 doi 10 1093 library s5 XXXIII 4 296 ISSN 0024 2160 Public General Act 26 amp 27 Victoria I c 125 UK Parliament Parliamentary Archives s 1291 Procitovano 21 serpnya 2020 Astbury Raymond 1 December 1978 The Renewal of the Licensing Act in 1693 and its Lapse in 1695 The Library Journal of the Bibliographical Society s5 XXXIII 4 296 322 doi 10 1093 library s5 XXXIII 4 296 ISSN 0024 2160 Astbury Raymond 1 December 1978 The Renewal of the Licensing Act in 1693 and its Lapse in 1695 The Library Journal of the Bibliographical Society s5 XXXIII 4 296 322 doi 10 1093 library s5 XXXIII 4 296 ISSN 0024 2160 Professor Lyman Ray Patterson Copyright And The Exclusive Right Of Authors Journal of Intellectual Property Vol 1 No 1 Fall 1993 http digitalcommons law uga edu cgi viewcontent cgi article 1342 amp context fac artchop Statute of Anne London 1710 Primary Sources on Copyright 1450 1900 Archived copy Archived from the original on 19 March 2013 Retrieved 1 August 2012 Otrimano z https uk wikipedia org wiki Zakon pro licenzuvannya presi 1662