Закон електромагнітної індукції Фарадея є основним законом електродинаміки, що стосуються принципів роботи трансформаторів, дросселів, багатьох видів електродвигунів і генераторів. Закон говорить:
Для будь-якого замкнутого контуру індукована електрорушійна сила (ЕРС) дорівнює швидкості зміни магнітного потоку, що проходить через цілий контур, взятого зі знаком "мінус".
або іншими словами:
Генерована ЕРС пропорційна швидкості зміни магнітного потоку.
Історія
Електромагнітна індукція була виявлена незалежно один від одного Майклом Фарадеєм і Джозефом Генрі у 1831 році, проте Фарадей першим опублікував результати своїх експериментів.
У першій експериментальній демонстрації електромагнітної індукції (серпень 1831) Фарадей обмотав двома проводами протилежні сторони залізного тора (конструкція схожа на сучасний трансформатор). Ґрунтуючись на своїй оцінці недавно виявленого властивості електромагніта, він очікував, що при включенні струму в одному проводі особливого роду хвиля пройде крізь тор і викличе деякий електричний вплив на його протилежний бік. Він підключив один провід до гальванометр у і дивився на нього, коли інший провід підключав до батареї. Справді, він побачив короткочасний сплеск струму (який він назвав «хвилею електрики»), коли підключав провід до батареї, і другий такий же сплеск, коли відключав його. Протягом двох місяців Фарадей знайшов кілька інших проявів електромагнітної індукції. Наприклад, він побачив сплески струму, коли швидко вставляв магніт в котушку і витягав його назад, він генерував постійний струм в обертовому поблизу магніту мідному диску з ковзаючим електричним дротом («диск Фарадея»).
Фарадей пояснив електромагнітну індукцію з використанням концепції так званих силових ліній. Однак, більшість вчених того часу відхилили його теоретичні ідеї, в основному тому, що вони не були сформульовані математично. Виняток склав Максвелл, який використовував ідеї Фарадея як основу для своєї кількісної електромагнітної теорії. в роботах Максвелла аспект зміни в часі електромагнітної індукції виражений у вигляді диференціальних рівнянь. Олівер Хевісайд назвав це законом Фарадея, хоча він дещо відрізняється за формою від первинного варіанту закону Фарадея і не враховує індукування ЕРС при русі. Версія Хевисайда є формою визнаної сьогодні групи рівнянь, відомих як рівняння Максвелла.
Емілій Христіанович Ленц сформулював в 1834 році закон (правило Ленца), який описує «потік через ланцюг» і дає напрямок індукованої ЕРС і струму в результаті електромагнітної індукції.
Закон Фарадея як два різних явища
Деякі фізики відзначають, що закон Фарадея в одному рівнянні описує два різних явища: 'рухову ЕРС' , генеровану дією магнітної сили на рухомий провід, і 'трансформаторну ЕРС' , генеровану дією електричної сили внаслідок зміни магнітного поля . Джеймс Клерк Максвелл звернув увагу на цей факт у своїй роботі Про фізичні силові лінії в 1861 році. У другій половині частини II цієї праці Максвелл дає окреме фізичне пояснення для кожного з цих двох явищ. Посилання на ці два аспекти електромагнітної індукції мається на деяких сучасних підручниках. Як пише Річард Фейнман:
Таким чином, «правило потоку» про те, що ЕРС в ланцюзі дорівнює швидкості зміни магнітного потоку через контур, застосовується незалежно від причини зміни потоку: чи то тому що поле змінюється, чи то тому що ланцюг рухається (або і те, і інше)... В нашому поясненні правила ми використовували два абсолютно різних закону для двох випадків - для «рухомого ланцюга» і для «мінливого поля».
Ми не знаємо ніякого аналогічного положення у фізиці, коли такі прості і точні загальні принципи вимагали б для свого реального розуміння аналізу з точки зору двох різних явищ.— 'Річард Фейнман' ,
Відображення цієї очевидної дихотомії було одним з основних шляхів, які привели Ейнштейна до розробки спеціальної теорії відносності:
Відомо, що електродинаміка Максвелла - як її зазвичай розуміють нині - при застосуванні до рухомих тіл призводить до асиметрії, яка, як здається, не притаманна цьому явищу. Візьмемо, приміром, електродинамічне взаємодія магніту і провідника. Спостережуване явище залежить тільки від відносного руху провідника і магніту, тоді як звичайне думка малює велика відмінність між цими двома випадками, в яких або одне, або інше тіло знаходиться в русі. Бо, якщо магніт знаходиться в русі, а провідник спочиває, в околиці магніту виникає електричне поле з певною щільністю енергії, створюючи струм там, де розташований провідник. Але якщо магніт покоїться, а провідник рухається, то в околиці магніту ніяке електричне поле не виникає. У провіднику, проте, ми знаходимо електрорушійну силу, для якої не існує відповідної енергії самої по собі, але яка викликає - припускаючи рівність відносного руху в двох обговорюваних випадках - електричні струми по тому ж напрямку і тій же інтенсивності, як у першому випадку.
Приклади подібного роду разом з невдалою спробою виявити який-небудь рух Землі щодо «світлоносного середовища» припускають, що явища електродинаміки, а також механіки не володіють властивостями, відповідними ідеї абсолютного спокою.
— 'Альберт Ейнштейн' , До електродинаміки рухомих тіл
Потік через поверхню і ЕРС в контурі
Закон електромагнітної індукції Фарадея використовує поняття магнітного потоку Φ B через замкнуту поверхню Σ, який визначений через поверхневий інтеграл:
де d A — площа елемента поверхні Σ ( t ), B — магнітне поле, а B · d A - скалярний добутокBіd A. Передбачається, що поверхня має «гирло», окресленої замкнутої кривої, позначеної ∂Σ ( t ). Закон індукції Фарадея стверджує, що коли потік змінюється, то при переміщенні одиничного позитивного пробного заряду по замкнутій кривій ∂Σ відбувається робота , величина якої визначається за формулою:
де — величина електрорушійної сили (ЕРС) в вольтах, а Φ B — магнітний потік в веберах. Напрямок електрорушійної сили визначається законом Ленца.
Для щільно намотаною котушки індуктивності, яка містить N витків, кожен з однаковим магнітним потоком Φ B , закон індукції Фарадея стверджує, що:
де N — число витків проводу, Φ B — магнітний потік в веберах на один виток.
При виборі шляху ∂Σ ( t ) для знаходження ЕРС зауважимо, що шлях повинен задовольняти двом основним вимогам: (i) шлях повинен бути замкнутим, і (ii) шлях повинен охоплювати відносний рух частин контуру (джерело походження t -залежності в ∂Σ ( t )). До вимог не відноситься те, що шлях повинен збігатися з лінією струму, але, звичайно, ЕРС, яка знаходиться за законом потоку, вважатиметься обраним шляхом. Якщо шлях не збігається з лінією струму, то підрахована ЕРС, можливо, буде не та ЕРС, яка викликає струм.
Приклад 1: просторово мінливе магнітне поле
Розглянемо випадок на малюнку 3, на якому прямокутна замкнута дротова петля, розташована в площині xy , переміщується в напрямку осі x зі швидкістю v . Центр петлі x C задовольняє умові v = dx C / dt . Петля має довжину ℓ в напрямку осі y і ширину w в напрямку осі x . Залежне від часу просторово мінливий магнітне поле B ( x ) показано в напрямку z . Магнітне поле на лівій стороні одно B ( x C — w / 2 ), а на правій стороні B ( x C + w / 2 ). Електрорушійну силу можна знайти або за допомогою закону Лоренца, або, що еквівалентно, використовуючи вищевикладений закон індукції Фарадея.
Закон Лоренца
Заряд q в провіднику на лівій стороні петлі випробовує силу Лоренца q v × B k = -qv B (x C — w / 2) j ( j, k - одиничні вектори в напрямках y і z; див. векторний добуток векторів), що викликає ЕРС (роботу на одиницю заряду) v ℓ B (x C — w / 2) по всій довжині лівого боку петлі. На правій стороні петлі аналогічне міркування показує, що ЕРС дорівнює v ℓ B (x C + w / 2) . Дві протилежні одна одній ЕРС штовхають позитивний заряд у напрямку до нижньої частини петлі. У разі, коли поле B зростає вздовж х, сила на правій стороні буде більше, а струм буде текти за годинниковою стрілкою. Використовуючи правило правої руки, ми отримуємо, що поле B, створюване струмом, протилежне прикладеному полю. ЕРС, що викликає струм, повинна збільшуватися по напрямку проти годинникової стрілки (на відміну від струму). Складаючи ЕРС в напрямку проти годинникової стрілки вздовж петлі ми знаходимо:
Закон Фарадея
У будь-якій точці петлі магнітний потік через неї дорівнює:
Вибір знака визначається за принципом, чи має нормаль до поверхні в даній точці той же напрям, що і 'B' , або протилежне. Якщо нормаль до поверхні має той же напрям, що і поле B наведеного струму, цей знак негативний. Похідна за часом від потоку (знайдена за допомогою методів диференціювання складної функції або по правилу Лейбніца диференціювання інтеграла) дорівнює:
(де v=dx C / dt є швидкістю руху петлі в напрямку осі х), що призводить до:
як і в попередньому випадку.
Еквівалентність цих двох підходів є загальновідомою, і залежно від розв'язуваної задачі більш практичним може виявитися або той, або інший метод.
Приклад 2: петля, рухома в постійному магнітному полі
На рис. 4 показаний шпиндель, утворений двома дисками з які проводять ободами, і провідна петля, розташована вертикально між цими ободами. Ця конструкція обертається в магнітному полі, яке спрямоване радіально назовні і має одне і те ж значення в будь-якому напрямку. Радіально орієнтований колекторний зворотний контур на кінцях петлі знімає струм з провідних поверхонь ободів. Розташування колекторного зворотного контуру по відношенню до поля 'B' таке, що поле має напрямок у площині цього колекторного контуру, тому сам він не вносить ніякого додаткового потоку в ланцюг. Електрорушійну силу можна знайти безпосередньо за допомогою вищевикладеного закону Фарадея.
Закон Лоренца
В цьому випадку сила Лоренца викликає спрямований вниз струм в двох вертикальних плечах петлі, тобто струм тече від верхнього диска до нижнього. У провідних ободах диска сила Лоренца перпендикулярна ободу, тому ніякої ЕРС в ободах не генерується, також як і в горизонтальній частині рухомої петлі. Струм передається від нижнього обода до верхнього через зовнішній зворотний контур, який орієнтований в площині поля 'B' . Таким чином, сила Лоренца в зворотній зашморгу перпендикулярна до петлі, і ЕРС в ній не генерується. Обходячи шлях у напрямку, протилежному напрямку струму, ми знаходимо, що робота проти сили Лоренца проводиться тільки у вертикальному плечі рухомій петлі, і вона дорівнює:
де v = швидкості рухомого заряду
Отже, ЕРС
де v = швидкості провідника або магніту , а l = вертикальної довжині петлі. В цьому випадку швидкість пов'язана з кутовою швидкістю обертання v = r ω, де r = радіусу циліндра. Зверніть увагу, що така ж робота виконується по будь-якому шляху, який обертається разом з петлею і з'єднує верхній і нижній ободи.
Закон Фарадея
Інтуїтивно привабливий, але хибний підхід до використання правила потоку виражає потік через ланцюг за формулою Φ B = B w ℓ, де w — ширина рухомій петлі. Це вираз не залежить від часу, тому з цього неправильно випливає, що ніякої ЕРС не генерується. Помилка цього твердження полягає в тому, що в ньому не враховується весь шлях струму через замкнуту петлю.
Для правильного використання правила потоку ми повинні розглянути весь шлях струму, який включає в себе шлях через ободи на верхньому і нижньому дисках. Ми можемо вибрати довільний замкнутий шлях через ободи і обертову петлю, і за законом потоку знайти ЕРС цим шляхом. Будь-який шлях, який включає сегмент, прилеглий до обертової зашморгу, враховує відносний рух частин ланцюга.
Як приклад розглянемо шлях, що проходить у верхній частині ланцюга в напрямку обертання верхнього диска, а в нижній частині ланцюга — в протилежному напрямку по відношенню до нижнього диску (показано стрілками на рис. 4). В цьому випадку якщо обертається петля відхилилася на кут θ від колекторної петлі, то її можна розглядати як частину циліндра площею A = r ℓ θ. Ця площа перпендикулярна полю 'B' , і що вноситься нею внесок у потік дорівнює:
де знак є негативним, бо за правилом правої руки поле B, що генерується петлею зі струмом, протилежне за напрямком прикладеному полю B . Оскільки це тільки залежна від часу частина потоку, за законом потоку ЕРС дорівнює:
згідно формули закону Лоренца.
Тепер розглянемо інший шлях, в якому прохід по обід диска виберемо через протилежні сегменти. В цьому випадку пов'язаний потік буде зменшуватися при збільшенні θ, але за правилом правої руки струмова петля додає прикладена поле B, тому ЕРС для цього шляху буде точно таке ж значення, як і для першого шляху. Будь змішаний поворотний шлях приводить до такого ж результату для значення ЕРС, так що це насправді не має значення, який шлях обрати.
Пряма оцінка зміни потоку
Використання замкнутого шляху для обчислення ЕРС, як це зроблено вище, залежить від детальної геометрії шляху. На відміну від цього, використання закону Лоренца не залежить від таких обмежень. Нижченаведене розгляд призначено для кращого розуміння еквівалентності шляхів і дозволить уникнути з'ясування деталей обраного шляху при використанні закону потоку.
Рис.5 є ідеалізацією малюнка 4, тут зображена проєкція циліндра на площину. Дійсний той самий аналіз по зв'язаному шляху, але зроблені деякі спрощення. Не залежні від часу деталі ланцюга не можуть впливати на швидкість зміни потоку. Наприклад, при постійній швидкості ковзання петлі, протікання струму через петлю не залежить від часу. замість того, щоб при обчисленнях ЕРС розглядати деталі обраного замкнутого контуру, можна зосередитися на області поля 'B' , замітають рухомій петлей. Предложеніе зводиться до знаходження швидкості, з якою потік перетинає ланцюг. Це поняття забезпечує пряму оцінку швидкості зміни потоку, що дозволяє не замислюватися про більш залежних від часу деталях різних варіантів шляху по цепі. Так ж, як при застосуванні закону Лоренца, стає ясно, що два будь шляху, пов'язаних з ковзаючою петлею, але відрізняються тим, яким чином вони перетинають петлю, створюють потік з такою ж швидкістю його зміни.
На рис.5 область замітання в одиницю часу дорівнює dA / dt = v ℓ, незалежно від деталей обраного замкнутого шляху, так що за законом індукції Фарадея ЕРС дорівнює:
Цей шлях незалежної ЕРС показує, що якщо змінна петля замінена твердої провідної пластиною або навіть деякої складної викривленої поверхнею, аналіз буде такою ж: знайти потік в замітає області рухомі частини ланцюга. Аналогічним чином, якщо ковзна петля в барабані генератора на рис. 4 замінюється на твердий провідний циліндр, розрахунок замітає площі робиться точно так же, як і у випадку з простою петлею. Тобто ЕРС, обчислена за законом Фарадея, буде точно така ж, як у випадку циліндра з твердими провідними стінками, або, якщо хочете, циліндра із стінками з тертого сиру. Зауважимо, однак, що струм, що протікає в результаті цієї ЕРС, не буде точно таким же, тому що струм залежить ще від опору ланцюга.
Рівняння Фарадея — Максвелла
Змінне магнітне поле створює електричне поле, що описується рівнянням Фарадея — Максвелла:
де:
- позначає ротор
- E — електричне поле
- B — щільність магнітного потоку.
Це рівняння присутній в сучасній системі рівнянь Максвелла, часто його називають законом Фарадея. Однак, оскільки воно містить тільки частинні похідні за часом, його застосування обмежене ситуаціями, коли заряд покоїться в змінному за часом магнітному полі. Воно не враховує електромагнітну індукцію у випадках, коли заряджена частинка рухається в магнітному полі.
В іншому вигляді закон Фарадея може бути записаний через інтегральну форму (теореми Кельвіна-Стокса):
Для виконання інтегрування потрібно незалежна від часу поверхню Σ (розглянута в даному контексті як частина інтерпретації частинних похідних). Як показано на рис. 6:
- Σ — поверхня, обмежена замкнутим контуром ∂Σ, причому, як Σ, так і ∂Σ є фіксованими, не залежними від часу,
- E — електричне поле,
- D ℓ — елемент контуру ∂Σ,
- B — магнітне поле,
- D A — нескінченно малий елемент вектора поверхні Σ.
Елементи d ℓ і d A мають невизначені знаки. Щоб встановити правильні знаки, використовується правило правої руки, як описано в статті про (теоремі Кельвіна-Стокса). Для плоскої поверхні Σ позитивний напрямок елемента шляху d ℓ кривої ∂Σ визначається правилом правої руки, за яким на цей напрям вказують чотири пальці правої руки, коли великий палець вказує в напрямку нормалі n до поверхні Σ.
Інтеграл по ∂Σ називається інтеграл по шляху або криволінійним інтегралом . Поверхневий інтеграл в правій частині рівняння Фарадея-Максвелла є явним виразом для магнітного потоку Φ B через Σ. Зверніть увагу, що ненульовий інтеграл по шляху для E відрізняється від поведінки електричного поля, створюваного зарядами. Генероване зарядом E — поле може бути виражено як градієнт , яке є рішенням рівняння Пуассона і має нульовий інтеграл по шляху.
Інтегральне рівняння справедливо для будь-якого шляху ∂Σ в просторі і будь-якій поверхні Σ, для якої цей шлях є кордоном. <! — Однак слід зазначити, що в цій формулі ∂Σ і Σ розуміються як не залежними від часу. Ця інтегральна форма не може ставитися до рухової ЕРС, бо Σ не залежить від часу. Зверніть також увагу, що це рівняння не має посилання на ЕРС , & thinsp, та й не може її мати без введення сили Лоренца, що дозволяє провести обчислення роботи.- ->
Використовуючи повну силу Лоренца для розрахунку ЕРС,
заяву закон індукції Фарадея більш загальним, ніж інтегральна форма рівнянь Максвелла-Фарадея рівняння (див. Лоренца сила): a statement of Faraday's law of induction more general than the integral form of the Maxwell-Faraday equation is (see ):
де ∂ Σ (T) є замкнутою траєкторії переміщення обмежує рухомої поверхні Σ (T), а V-швидкість руху. Див. Рисунок 2. Зверніть увагу, що звичайна похідна за часом використовується, а не часткова похідна часу, що означає зміну в часі Σ (T) повинні бути включені в диференціації. В підінтегральний елемент крива г ℓ рухається зі швидкістю v. Використовуючи
і враховуючи (Ряд Гаусса), і беручи до уваги (Ряд Гаусса), ((Векторний добуток)) і ((теорема Кельвіна — Стокса)), ми знаходимо, що повна похідна магнітного потоку може бути виражена
Додаючи член до обох частин рівняння Фарадея-Максвелла і вводячи вищенаведене рівняння, ми отримуємо:
що і є законом Фарадея. Таким чином, закон Фарадея і рівняння Фарадея-Максвелла фізично еквівалентні.
Мал.7 показує інтерпретацію вкладу магнітної сили в ЕРС у лівій частині рівняння. Площа, що замітається сегментом d ℓ кривої ∂Σ за час dt при русі зі швидкістю v, дорівнює:
так що зміна магнітного потоку ΔΦ B через частину поверхні, обмеженої ∂Σ за час dt, одна:
і якщо скласти ці ΔΦ B -вклади навколо петлі для всіх сегментів d ℓ, ми отримаємо сумарний вклад магнітної сили в закон Фарадея. Тобто цей термін пов'язаний з руховою ЕРС.
Приклад 3: точка зору рухомого спостерігача
Повертаючись до прикладу на рис. 3, в рухомій системі відліку виявляється тісний зв'язок між E- і B-полями, а також між рухової і індукованої ЕРС. [19] Уявіть собі спостерігача, що рухається разом з петлею. Спостерігач обчислює ЕРС в петлі з використанням як закону Лоренца, так і з використанням закону електромагнітної індукції Фарадея. Оскільки цей спостерігач рухається з петлею, він не бачить ніякого руху петлі, тобто нульову величину v × B. Однак, оскільки поле B змінюється в точці x, який рухається спостерігач бачить змінюється в часі магнітного поля, а саме:
де k — одиничний вектор у напрямку z.
Закон Лоренца
Рівняння Фарадея-Максвелла говорить, що рухається спостерігач бачить електричне поле E y у напрямку осі y , що визначається за формулою:
Застосовуючи правило диференціювання складеної функції:
Рішення для E y з точністю до постійної, яка нічого не додає в інтеграл по петлі:
Використовуючи закон Лоренца, в якому є тільки компонента електричного поля, спостерігач може обчислити ЕРС по петлі за час t по формулі:
і ми бачимо, що точно такий же результат знайдений для нерухомого спостерігача, який бачить, що центр мас x C зрушився на величину x C + v t . Однак, рухається спостерігач отримав результат під враженням, що в законі Лоренца діяла тільки електрична складова, тоді як нерухомий спостерігач думав, що діяла тільки магнітна складова.
Закон індукції Фарадея
Для застосування закону індукції Фарадея розглянемо спостерігача, що рухається разом з точкою x C . Він бачить зміну магнітного потоку, але петля йому здається нерухомою: центр петлі x C фіксований, тому що спостерігач рухається разом з петлею. Тоді потік:
де знак мінуса виникає через те, що нормаль до поверхні має напрям, протилежний прикладеному полю B . Із закону індукції Фарадея ЕРС дорівнює:
і ми бачимо той же результат. Похідна за часом використовується при інтегруванні, оскільки межі інтегрування не залежать від часу. Знову ж таки, для перетворення похідної за часом в похідну по x використовуються методи диференціювання складної функції.
Нерухомий спостерігач бачить ЕРС як рухову, тоді як рухається спостерігач думає, що це індукована ЕРС.
Електричний генератор
Явище виникнення ЕРС, породженої за законом індукції Фарадея через відносного руху контуру і магнітного поля, лежить в основі роботи електричних генераторів. Якщо постійний магніт переміщається щодо провідника або навпаки, провідник переміщається щодо магніту, то виникає електрорушійна сила. Якщо провідник підключений до електричної навантаженні, то через неї буде текти струм, і отже, механічна енергія руху перетворюватиметься на електричну енергію. Наприклад, дисковий генератор побудований за тим же принципом, як зображено на рис. 4. Інший реалізацією цієї ідеї є диск Фарадея, показаний в спрощеному вигляді на рис. 8. Зверніть увагу, що і аналіз рис. 5, і пряме застосування закону сили Лоренца показують, що твердий проводить диск працює однаковим чином.
У прикладі диска Фарадея диск обертається в однорідному магнітному полі, перпендикулярному диску, в результаті чого виникає струм в радіальному плечі завдяки силі Лоренца. Цікаво зрозуміти, як виходить, що щоб управляти цим струмом, необхідна механічна робота. Коли генерований струм тече через провідний обід, по закону Ампера цей струм створює магнітне поле (на рис. 8 вона підписана «індуковане B» — Induced B). Обод, таким чином, стає електромагніт ом, який чинить опір обертанню диска (приклад правила Ленца). В дальній частині малюнка зворотний струм тече від обертового плеча через дальню сторону обода до нижньої щітці. Поле В, створюване цим зворотним струмом, протилежно прикладеному полю, викликаючи скорочення потоку через дальню сторону ланцюга, на противагу збільшенню потоку, викликаного обертанням. На ближній стороні малюнка зворотний струм тече від обертового плеча через ближню сторону обода до нижньої щітці. Індуковане поле B збільшує потік по цю сторону ланцюга, на противагу зниженню потоку, викликаного обертанням. Таким чином, обидві сторони ланцюга генерують ЕРС, що перешкоджає обертанню. Енергія, необхідна для підтримки руху диска на противагу цій реактивної силі, в точності дорівнює вироблюваної електричної енергії (плюс енергія на компенсацію втрат через тертя, через виділення тепла Джоуля та інше). Така поведінка є загальним для всіх генераторів перетворення механічної енергії в електричну.
Хоча закон Фарадея описує роботу будь-яких електричних генераторів, детальний механізм в різних випадках може відрізнятися. Коли магніт обертається навколо нерухомого провідника, мінливий магнітне поле створює електричне поле, як описано в рівнянні Максвелла-Фарадея, і це електричне поле штовхає заряди через провідник. Цей випадок називається індукованої ЕРС. З іншого боку, коли магніт нерухомий, а провідник обертається, на рухомі заряди впливає магнітна сила (як описується законом Лоренца), і ця магнітна сила штовхає заряди через провідник. Цей випадок називається рухової ЕРС.
Електродвигун
Електричний генератор може працювати в «зворотному напрямку» і ставати двигуном. Розглянемо, наприклад, диск Фарадея. Припустимо, постійний струм тече через яке проводить радіальне плече від будь-якого напруження. Тоді за законом сили Лоренца на цей рухомий заряд впливає сила в магнітному полі B, яка буде обертати диск у напрямку, певним правилом лівої руки. За відсутності ефектів, що викликають дисипативні втрати, таких як тертя або тепло Джоуля, диск буде обертатися з такою швидкістю, щоб d ΦB/dt дорівнювало напрузі, що породжує струм.
Електричний трансформатор
ЕРС, передвіщена законом Фарадея, є також причиною роботи електричних трансформаторів. Коли електричний струм в дротяній петлі змінюється, мінливий струм створює змінне магнітне поле. Другий провід в доступному для нього магнітному полі буде відчувати ці зміни магнітного поля як зміни пов'язаного з ним магнітного потоку d ΦB / d t. Електрорушійна сила, що виникає в другій петлі, називається індукованої ЕРС або ЕРС трансформатора. Якщо два кінця цієї петлі зв'язати через електричну навантаження, то через неї потече струм.
Електромагнітні витратоміри
Закон Фарадея використовується для вимірювання витрати електропровідних рідин і суспензій. Такі прилади називаються магнітними витратомірам. Наведене напруга ℇ, що генерується в магнітному полі B за рахунок провідної рідини, що рухається зі швидкістю v , визначається за формулою:
де ℓ — відстань між електродами в магнітному витратомірі.
Паразитна індукція і теплові втрати
У будь-якому металевому об'єкті, рухомому по відношенню до статичного магнітному полю, виникатимуть індукційні струми, як і в будь-якому нерухомому металевому предметі по відношенню до рухомого магнітному полю. Ці енергетичні потоки найчастіше небажані, через них в шарі металу тече електричний струм, який нагріває метал.
Є ряд методів, використовуваних для боротьби з цими небажаними індуктивними ефектами.
- Електромагніти в електричних двигунах, генераторах і трансформаторах не роблять із суцільного металу, а використовують тонкі листи жерсті, звані «ламінатами». Ці тонкі пластини зменшують паразитні вихрові струми, як буде описано нижче.
- Котушки індуктивності в електроніці зазвичай використовують магнітні сердечники, щоб мінімізувати паразитний струм. Їх роблять з суміші металевого порошку зі сполучною наповнювачем, і вони мають різну форму. Сполучний матеріал запобігає проходженню паразитних струмів через порошковий метал.
Розшарування електромагніта
Вихрові струми виникають, коли суцільна маса металу обертається в магнітному полі, так як зовнішня частина металу перетинає більше силових ліній, ніж внутрішня, отже, індукційна електрорушійна сила нерівномірна і прагне створити струми між точками з найбільшим і найменшим потенціалами. Вихрові струми споживають значну кількість енергії, і часто призводять до шкідливого підвищення температури.
На цьому прикладі показані всього п'ять ламинатів або пластин для демонстрації розщеплення вихрових струмів. На практиці число пластин або перфорацій складає від 40 до 66 на дюйм, що призводить до зниження втрат на вихрових токах приблизно до одного відсотка. Хоча пластини можуть бути відокремлені одна від одної ізоляцією, але оскільки виникаючі напруги надзвичайно низькі, то природної іржі або оксидного покриття пластин достатньо для того, щоб запобігти струм через пластини.
Це ротор від двигуна постійного струму діаметром приблизно 20 мм, використовуваного в програвачах компакт-дисків. Зверніть увагу, для зниження паразитних індуктивних втрат зроблено розшарування полюса електромагніта на частини.
Паразитні втрати в котушках індуктивності
На цій ілюстрації суцільний мідний стрижень котушки індуктивності в обертовому якорі просто проходить під кінчиком полюса N магніту. Зверніть увагу на нерівномірний розподіл силових ліній через стрижень. Магнітне поле має велику концентрацію і, отже, сильніше на лівому краю мідного стержня (a, b), тоді як слабше по правому краю (c, d). Оскільки два краю стержня рухатимуться з однаковою швидкістю, це розходження в напруженості поля через стрижень створить вихори струму всередині мідного стержня.
Це одна з причин, по якій пристрої з високою напругою, як правило, більш ефективні, ніж низьковольтні пристрої. Високовольтні пристрої мають безліч невеликих витків дроту в двигунах, генераторах і трансформаторах. Ці численні невеликі витки проводу в електромагніті розбивають вихрові потоки, а в межах великих, товстих котушок індуктивності низької напруги утворюється вихрові струми більшої величини.
Див. також
Примітки
- Sadiku, MNO (2007). (вид. fourth). New York (USA) / Oxford (UK): Oxford University Press. с. 386. ISBN . Архів [http: //books.google.com/? id = w2ITHQAACAAJ & dq = isbn: 0-19-530048-3 оригіналу] за 27 червня 2015. Процитовано 18 червня 2022.
- Ulaby, Fawwaz (2007). (вид. 5th). Pearson: Prentice Hall. с. 255. ISBN . Архів оригіналу за 30 жовтня 2020. Процитовано 20 вересня 2014.
- . Distinguished Members Gallery, National Academy of Sciences. Архів [http: //www.nas.edu/history/members /henry.html оригіналу] за 12 жовтня 2008. Процитовано 6 липня 2019.
- Michael Faraday , by L. Pearce Williams, p. 182-3
- Michael Faraday , by L. Pearce Williams, p. 191-5
- Michael Faraday , by L. Pearce Williams, p. 510
- Maxwell, James Clerk (1904), A Treatise on Electricity and Magnetism' ', Vol. II, Third Edition. Oxford University Press, pp. 178-9 and 189.
- . Архів оригіналу за 29 вересня 2011. Процитовано 20 вересня 2014.
- [http: //books.google. com / books? id = JzBAAAAAYAAJ & pg = PA285 Poyser, Arthur William (1892), Magnetism and electricity: A manual for students in advanced classes ]. London and New York; Longmans, Green, & Co., p. 285, fig. 248
- Griffiths, David J. (1999). Introduction to Electrodynamics (вид. Third). Upper Saddle River NJ: Prentice Hall. с. 301-3. ISBN .
- Richard Phillips Feynman, Leighton RB & Sands ML (2006). The Feynman Lectures on Physics. San Francisco: Pearson / Addison-Wesley. Vol. II, pp. 17-2. ISBN .
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () - A. Einstein, On the Electrodynamics of Moving Bodies [ 17 липня 2013 у Wayback Machine.]
- В-поле наведеного струму веде до зниження магнітного потоку, в той час як рух циклу має тенденцію до збільшення (так як В (х) зростає в міру циклу рухів). Ці протилежні дії — приклад принципу Ле Шательє у формі закону Ленца.
- Chapter 5, Electromagnetic Induction, http://services.eng.uts.edu.au/cempe/subjects_JGZ/[недоступне посилання з липня 2019] ems / ems_ch5_nt.pdf
- Це поняття перегукується з силовим лініям Фарадея.
- Оскільки рухома петля перетинає місце розташування колекторної петлі, потік замітання змінюється з зменшуваного на збільшується . В цей же час напрям струму переключається з «проти годинникової стрілки» на «за годинниковою стрілкою», так що поля B, генерируемое струмом, завжди спрямоване проти зміни потока. Соответственно, знак dΦ B /' 'dt' 'в закон Фарадея спочатку негативний, а потім стає позитивним, протилежно знаку зміни руху, тому ЕРС завжди позитивна незалежно від того, яка сторона колектора рухомій петлі задіяна.
- Roger F Harrington (2003). % 27s + law + of + induction% 22 Introduction to electromagnetic engineering. Mineola, NY: Dover Publications. с. 56. ISBN .
- K. Simonyi, Theoretische Elektrotechnik, 5th edition, VEB Deutscher Verlag der Wissenschaften, Berlin 1973, equation 20, page 47
- Єдиним способом визначення цього є вимірювання x від xC у рухомому контурі, скажімо ξ = x — xC (t). Тоді за час t рухомий спостерігач побачить поле B (ξ, t), тоді як нерухомий побачить у тій же точці поле B [ ξ + xC (t) ] = B (ξ + xC0 + v t) при xC0 = xC (t = 0)
- Peter Alan Davidson (2001). An Introduction to Magnetohydrodynamics. Cambridge UK: Cambridge University Press. с. 44. ISBN .
- Griffiths, David J. (1999). Introduction to Electrodynamics (вид. Third). Upper Saddle River NJ: Prentice Hall. с. 301–303. ISBN .
- Images and reference text are from the public domain book: Hawkins Electrical Guide, Volume 1, Chapter 19: Theory of the Armature, pp. 272–273, Copyright 1917 by Theo. Audel & Co., Printed in the United States
- Images and reference text are from the public domain book: Hawkins Electrical Guide, Volume 1, Chapter 19 : Theory of the Armature, pp. 270–271, Copyright 1917 by Theo. Audel & Co., Printed in the United States
Посилання
- Notes from Physics and Astronomy HyperPhysics at Georgia State University [ 27 вересня 2017 у Wayback Machine.]
- James Clerk (1881), A treatise on electricity and magnetism, Vol.II, Chapter III, § 530, p. 178. Oxford, UK: Clarendon Press..
Цей розділ треба для відповідності Вікіпедії. (березень 2015) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zakon elektromagnitnoyi indukciyi Faradeya ye osnovnim zakonom elektrodinamiki sho stosuyutsya principiv roboti transformatoriv drosseliv bagatoh vidiv elektrodviguniv i generatoriv Zakon govorit Dlya bud yakogo zamknutogo konturu indukovana elektrorushijna sila ERS dorivnyuye shvidkosti zmini magnitnogo potoku sho prohodit cherez cilij kontur vzyatogo zi znakom minus abo inshimi slovami Generovana ERS proporcijna shvidkosti zmini magnitnogo potoku IstoriyaElektromagnitna indukciya bula viyavlena nezalezhno odin vid odnogo Majklom Faradeyem i Dzhozefom Genri u 1831 roci prote Faradej pershim opublikuvav rezultati svoyih eksperimentiv U pershij eksperimentalnij demonstraciyi elektromagnitnoyi indukciyi serpen 1831 Faradej obmotav dvoma provodami protilezhni storoni zaliznogo tora konstrukciya shozha na suchasnij transformator Gruntuyuchis na svoyij ocinci nedavno viyavlenogo vlastivosti elektromagnita vin ochikuvav sho pri vklyuchenni strumu v odnomu provodi osoblivogo rodu hvilya projde kriz tor i vikliche deyakij elektrichnij vpliv na jogo protilezhnij bik Vin pidklyuchiv odin provid do galvanometr u i divivsya na nogo koli inshij provid pidklyuchav do batareyi Spravdi vin pobachiv korotkochasnij splesk strumu yakij vin nazvav hvileyu elektriki koli pidklyuchav provid do batareyi i drugij takij zhe splesk koli vidklyuchav jogo Protyagom dvoh misyaciv Faradej znajshov kilka inshih proyaviv elektromagnitnoyi indukciyi Napriklad vin pobachiv spleski strumu koli shvidko vstavlyav magnit v kotushku i vityagav jogo nazad vin generuvav postijnij strum v obertovomu poblizu magnitu midnomu disku z kovzayuchim elektrichnim drotom disk Faradeya Disk Faradeya Faradej poyasniv elektromagnitnu indukciyu z vikoristannyam koncepciyi tak zvanih silovih linij Odnak bilshist vchenih togo chasu vidhilili jogo teoretichni ideyi v osnovnomu tomu sho voni ne buli sformulovani matematichno Vinyatok sklav Maksvell yakij vikoristovuvav ideyi Faradeya yak osnovu dlya svoyeyi kilkisnoyi elektromagnitnoyi teoriyi v robotah Maksvella aspekt zmini v chasi elektromagnitnoyi indukciyi virazhenij u viglyadi diferencialnih rivnyan Oliver Hevisajd nazvav ce zakonom Faradeya hocha vin desho vidriznyayetsya za formoyu vid pervinnogo variantu zakonu Faradeya i ne vrahovuye indukuvannya ERS pri rusi Versiya Hevisajda ye formoyu viznanoyi sogodni grupi rivnyan vidomih yak rivnyannya Maksvella Emilij Hristianovich Lenc sformulyuvav v 1834 roci zakon pravilo Lenca yakij opisuye potik cherez lancyug i daye napryamok indukovanoyi ERS i strumu v rezultati elektromagnitnoyi indukciyi Eksperiment Faradeya sho pokazuye indukciyu mizh vitkami drotu ridinna batareya sprava daye strum yakij protikaye cherez neveliku kotushku A stvoryuyuchi magnitne pole Koli kotushki neruhomi strum ne indukuyetsya Ale koli malenka kotushka vstavlyayetsya abo viluchayut iz velikoyu kotushki B magnitnij potik cherez kotushku zminyuyetsya viklikayuchi strum yakij reyestruyetsya galvanometrom G Zakon Faradeya yak dva riznih yavishaDeyaki fiziki vidznachayut sho zakon Faradeya v odnomu rivnyanni opisuye dva riznih yavisha ruhovu ERS generovanu diyeyu magnitnoyi sili na ruhomij provid i transformatornu ERS generovanu diyeyu elektrichnoyi sili vnaslidok zmini magnitnogo polya Dzhejms Klerk Maksvell zvernuv uvagu na cej fakt u svoyij roboti Pro fizichni silovi liniyi v 1861 roci U drugij polovini chastini II ciyeyi praci Maksvell daye okreme fizichne poyasnennya dlya kozhnogo z cih dvoh yavish Posilannya na ci dva aspekti elektromagnitnoyi indukciyi mayetsya na deyakih suchasnih pidruchnikah Yak pishe Richard Fejnman Takim chinom pravilo potoku pro te sho ERS v lancyuzi dorivnyuye shvidkosti zmini magnitnogo potoku cherez kontur zastosovuyetsya nezalezhno vid prichini zmini potoku chi to tomu sho pole zminyuyetsya chi to tomu sho lancyug ruhayetsya abo i te i inshe V nashomu poyasnenni pravila mi vikoristovuvali dva absolyutno riznih zakonu dlya dvoh vipadkiv v B displaystyle stackrel mathbf v times B dlya ruhomogo lancyuga i x E t B displaystyle stackrel mathbf nabla x E partial t B dlya minlivogo polya Mi ne znayemo niyakogo analogichnogo polozhennya u fizici koli taki prosti i tochni zagalni principi vimagali b dlya svogo realnogo rozuminnya analizu z tochki zoru dvoh riznih yavish Richard Fejnman Vidobrazhennya ciyeyi ochevidnoyi dihotomiyi bulo odnim z osnovnih shlyahiv yaki priveli Ejnshtejna do rozrobki specialnoyi teoriyi vidnosnosti Vidomo sho elektrodinamika Maksvella yak yiyi zazvichaj rozumiyut nini pri zastosuvanni do ruhomih til prizvodit do asimetriyi yaka yak zdayetsya ne pritamanna comu yavishu Vizmemo primirom elektrodinamichne vzayemodiya magnitu i providnika Sposterezhuvane yavishe zalezhit tilki vid vidnosnogo ruhu providnika i magnitu todi yak zvichajne dumka malyuye velika vidminnist mizh cimi dvoma vipadkami v yakih abo odne abo inshe tilo znahoditsya v rusi Bo yaksho magnit znahoditsya v rusi a providnik spochivaye v okolici magnitu vinikaye elektrichne pole z pevnoyu shilnistyu energiyi stvoryuyuchi strum tam de roztashovanij providnik Ale yaksho magnit pokoyitsya a providnik ruhayetsya to v okolici magnitu niyake elektrichne pole ne vinikaye U providniku prote mi znahodimo elektrorushijnu silu dlya yakoyi ne isnuye vidpovidnoyi energiyi samoyi po sobi ale yaka viklikaye pripuskayuchi rivnist vidnosnogo ruhu v dvoh obgovoryuvanih vipadkah elektrichni strumi po tomu zh napryamku i tij zhe intensivnosti yak u pershomu vipadku Prikladi podibnogo rodu razom z nevdaloyu sproboyu viyaviti yakij nebud ruh Zemli shodo svitlonosnogo seredovisha pripuskayut sho yavisha elektrodinamiki a takozh mehaniki ne volodiyut vlastivostyami vidpovidnimi ideyi absolyutnogo spokoyu Albert Ejnshtejn Do elektrodinamiki ruhomih tilPotik cherez poverhnyu i ERS v konturiViznachennya poverhnevogo integrala pripuskaye sho poverhnya S podilena na dribni elementi Kozhen element pov yazanij z vektorom d A velichina yakogo dorivnyuye ploshi elementa a napryam po normali do elementa u zovnishnyu storonu Vektorne pole F r t viznacheno u vsomu prostori a poverhnyu S obmezhena krivoyu S sho ruhayetsya zi shvidkistyu v Z ciyeyi poverhni viroblyayetsya integruvannya polya Zakon elektromagnitnoyi indukciyi Faradeya vikoristovuye ponyattya magnitnogo potoku F B cherez zamknutu poverhnyu S yakij viznachenij cherez poverhnevij integral F B S t B r t d A displaystyle Phi B iint limits Sigma t mathbf B mathbf r t cdot d mathbf A dd de d A plosha elementa poverhni S t B magnitne pole a B d A skalyarnij dobutokBid A Peredbachayetsya sho poverhnya maye girlo okreslenoyi zamknutoyi krivoyi poznachenoyi S t Zakon indukciyi Faradeya stverdzhuye sho koli potik zminyuyetsya to pri peremishenni odinichnogo pozitivnogo probnogo zaryadu po zamknutij krivij S vidbuvayetsya robota E displaystyle mathcal E velichina yakoyi viznachayetsya za formuloyu E d F B d t displaystyle mathcal E left d Phi B over dt right de E displaystyle mathcal E velichina elektrorushijnoyi sili ERS v voltah a F B magnitnij potik v veberah Napryamok elektrorushijnoyi sili viznachayetsya zakonom Lenca Dlya shilno namotanoyu kotushki induktivnosti yaka mistit N vitkiv kozhen z odnakovim magnitnim potokom F B zakon indukciyi Faradeya stverdzhuye sho E N d F B d t displaystyle mathcal E N left d Phi B over dt right de N chislo vitkiv provodu F B magnitnij potik v veberah na odin vitok Pri vibori shlyahu S t dlya znahodzhennya ERS zauvazhimo sho shlyah povinen zadovolnyati dvom osnovnim vimogam i shlyah povinen buti zamknutim i ii shlyah povinen ohoplyuvati vidnosnij ruh chastin konturu dzherelo pohodzhennya t zalezhnosti v S t Do vimog ne vidnositsya te sho shlyah povinen zbigatisya z liniyeyu strumu ale zvichajno ERS yaka znahoditsya za zakonom potoku vvazhatimetsya obranim shlyahom Yaksho shlyah ne zbigayetsya z liniyeyu strumu to pidrahovana ERS mozhlivo bude ne ta ERS yaka viklikaye strum Priklad 1 prostorovo minlive magnitne poleMal 3 Zamknutij pryamokutnij provid ruhayetsya uzdovzh osi x zi shvidkistyu v v magnitnomu poli yake zminyuyetsya v uzdovzh x Rozglyanemo vipadok na malyunku 3 na yakomu pryamokutna zamknuta drotova petlya roztashovana v ploshini xy peremishuyetsya v napryamku osi x zi shvidkistyu v Centr petli x C zadovolnyaye umovi v dx C dt Petlya maye dovzhinu ℓ v napryamku osi y i shirinu w v napryamku osi x Zalezhne vid chasu prostorovo minlivij magnitne pole B x pokazano v napryamku z Magnitne pole na livij storoni odno B x C w 2 a na pravij storoni B x C w 2 Elektrorushijnu silu mozhna znajti abo za dopomogoyu zakonu Lorenca abo sho ekvivalentno vikoristovuyuchi vishevikladenij zakon indukciyi Faradeya Zakon Lorenca Zaryad q v providniku na livij storoni petli viprobovuye silu Lorenca q v B k qv B x C w 2 j j k odinichni vektori v napryamkah y i z div vektornij dobutok vektoriv sho viklikaye ERS robotu na odinicyu zaryadu v ℓ B x C w 2 po vsij dovzhini livogo boku petli Na pravij storoni petli analogichne mirkuvannya pokazuye sho ERS dorivnyuye v ℓ B x C w 2 Dvi protilezhni odna odnij ERS shtovhayut pozitivnij zaryad u napryamku do nizhnoyi chastini petli U razi koli pole B zrostaye vzdovzh h sila na pravij storoni bude bilshe a strum bude tekti za godinnikovoyu strilkoyu Vikoristovuyuchi pravilo pravoyi ruki mi otrimuyemo sho pole B stvoryuvane strumom protilezhne prikladenomu polyu ERS sho viklikaye strum povinna zbilshuvatisya po napryamku proti godinnikovoyi strilki na vidminu vid strumu Skladayuchi ERS v napryamku proti godinnikovoyi strilki vzdovzh petli mi znahodimo E v ℓ B x C w 2 B x C w 2 displaystyle mathcal E v ell B x C w 2 B x C w 2 dd Zakon Faradeya U bud yakij tochci petli magnitnij potik cherez neyi dorivnyuye F B 0 ℓ d y x C w 2 x C w 2 B x d x displaystyle Phi B pm int 0 ell dy int x C w 2 x C w 2 B x dx ℓ x C w 2 x C w 2 B x d x displaystyle pm ell int x C w 2 x C w 2 B x dx dd dd Vibir znaka viznachayetsya za principom chi maye normal do poverhni v danij tochci toj zhe napryam sho i B abo protilezhne Yaksho normal do poverhni maye toj zhe napryam sho i pole B navedenogo strumu cej znak negativnij Pohidna za chasom vid potoku znajdena za dopomogoyu metodiv diferenciyuvannya skladnoyi funkciyi abo po pravilu Lejbnica diferenciyuvannya integrala dorivnyuye d F B d t d d x C 0 ℓ d y x C w 2 x C w 2 d x B x d x C d t displaystyle frac d Phi B dt frac d dx C left int 0 ell dy int x C w 2 x C w 2 dxB x right frac dx C dt v ℓ B x C w 2 B x C w 2 displaystyle v ell B x C w 2 B x C w 2 dd dd de v dxC dt ye shvidkistyu ruhu petli v napryamku osi h sho prizvodit do E d F B d t v ℓ B x C w 2 B x C w 2 displaystyle mathcal E frac d Phi B dt v ell B x C w 2 B x C w 2 dd yak i v poperednomu vipadku Ekvivalentnist cih dvoh pidhodiv ye zagalnovidomoyu i zalezhno vid rozv yazuvanoyi zadachi bilsh praktichnim mozhe viyavitisya abo toj abo inshij metod Priklad 2 petlya ruhoma v postijnomu magnitnomu poliRis 4 Zamknute pryamokutnij provid obertayetsya z kutovij shvidkistyu w v radialnomu napravlenomu nazovni magnitnomu poli B fiksovanoyi velichini Strum znimayetsya shitkami sho stosuyutsya verhnogo i nizhnogo diskiv z providnimi obodami Na ris 4 pokazanij shpindel utvorenij dvoma diskami z yaki provodyat obodami i providna petlya roztashovana vertikalno mizh cimi obodami Cya konstrukciya obertayetsya v magnitnomu poli yake spryamovane radialno nazovni i maye odne i te zh znachennya v bud yakomu napryamku Radialno oriyentovanij kolektornij zvorotnij kontur na kincyah petli znimaye strum z providnih poverhon obodiv Roztashuvannya kolektornogo zvorotnogo konturu po vidnoshennyu do polya B take sho pole maye napryamok u ploshini cogo kolektornogo konturu tomu sam vin ne vnosit niyakogo dodatkovogo potoku v lancyug Elektrorushijnu silu mozhna znajti bezposeredno za dopomogoyu vishevikladenogo zakonu Faradeya Zakon Lorenca V comu vipadku sila Lorenca viklikaye spryamovanij vniz strum v dvoh vertikalnih plechah petli tobto strum teche vid verhnogo diska do nizhnogo U providnih obodah diska sila Lorenca perpendikulyarna obodu tomu niyakoyi ERS v obodah ne generuyetsya takozh yak i v gorizontalnij chastini ruhomoyi petli Strum peredayetsya vid nizhnogo oboda do verhnogo cherez zovnishnij zvorotnij kontur yakij oriyentovanij v ploshini polya B Takim chinom sila Lorenca v zvorotnij zashmorgu perpendikulyarna do petli i ERS v nij ne generuyetsya Obhodyachi shlyah u napryamku protilezhnomu napryamku strumu mi znahodimo sho robota proti sili Lorenca provoditsya tilki u vertikalnomu plechi ruhomij petli i vona dorivnyuye F q B v displaystyle F qBv dd de v shvidkosti ruhomogo zaryadu Otzhe ERS E B v ℓ B r ℓ w displaystyle mathcal E Bv ell Br ell omega dd de v shvidkosti providnika abo magnitu a l vertikalnoyi dovzhini petli V comu vipadku shvidkist pov yazana z kutovoyu shvidkistyu obertannya v r w de r radiusu cilindra Zvernit uvagu sho taka zh robota vikonuyetsya po bud yakomu shlyahu yakij obertayetsya razom z petleyu i z yednuye verhnij i nizhnij obodi Zakon Faradeya Intuyitivno privablivij ale hibnij pidhid do vikoristannya pravila potoku virazhaye potik cherez lancyug za formuloyu F B B w ℓ de w shirina ruhomij petli Ce viraz ne zalezhit vid chasu tomu z cogo nepravilno viplivaye sho niyakoyi ERS ne generuyetsya Pomilka cogo tverdzhennya polyagaye v tomu sho v nomu ne vrahovuyetsya ves shlyah strumu cherez zamknutu petlyu Dlya pravilnogo vikoristannya pravila potoku mi povinni rozglyanuti ves shlyah strumu yakij vklyuchaye v sebe shlyah cherez obodi na verhnomu i nizhnomu diskah Mi mozhemo vibrati dovilnij zamknutij shlyah cherez obodi i obertovu petlyu i za zakonom potoku znajti ERS cim shlyahom Bud yakij shlyah yakij vklyuchaye segment prileglij do obertovoyi zashmorgu vrahovuye vidnosnij ruh chastin lancyuga Yak priklad rozglyanemo shlyah sho prohodit u verhnij chastini lancyuga v napryamku obertannya verhnogo diska a v nizhnij chastini lancyuga v protilezhnomu napryamku po vidnoshennyu do nizhnogo disku pokazano strilkami na ris 4 V comu vipadku yaksho obertayetsya petlya vidhililasya na kut 8 vid kolektornoyi petli to yiyi mozhna rozglyadati yak chastinu cilindra plosheyu A r ℓ 8 Cya plosha perpendikulyarna polyu B i sho vnositsya neyu vnesok u potik dorivnyuye F B B r 8 ℓ displaystyle Phi B Br theta ell dd de znak ye negativnim bo za pravilom pravoyi ruki pole B sho generuyetsya petleyu zi strumom protilezhne za napryamkom prikladenomu polyuB Oskilki ce tilki zalezhna vid chasu chastina potoku za zakonom potoku ERS dorivnyuye E d F B d t B r ℓ d 8 d t displaystyle mathcal E frac d Phi B dt Br ell frac d theta dt B r ℓ w displaystyle Br ell omega dd dd zgidno formuli zakonu Lorenca Teper rozglyanemo inshij shlyah v yakomu prohid po obid diska viberemo cherez protilezhni segmenti V comu vipadku pov yazanij potik bude zmenshuvatisya pri zbilshenni 8 ale za pravilom pravoyi ruki strumova petlya dodaye prikladena pole B tomu ERS dlya cogo shlyahu bude tochno take zh znachennya yak i dlya pershogo shlyahu Bud zmishanij povorotnij shlyah privodit do takogo zh rezultatu dlya znachennya ERS tak sho ce naspravdi ne maye znachennya yakij shlyah obrati Pryama ocinka zmini potoku Mal 5 Sproshena versiya ris 4 Petlya kovzaye zi shvidkistyu v v stacionarnomu odnoridnomu poli B Vikoristannya zamknutogo shlyahu dlya obchislennya ERS yak ce zrobleno vishe zalezhit vid detalnoyi geometriyi shlyahu Na vidminu vid cogo vikoristannya zakonu Lorenca ne zalezhit vid takih obmezhen Nizhchenavedene rozglyad priznacheno dlya krashogo rozuminnya ekvivalentnosti shlyahiv i dozvolit uniknuti z yasuvannya detalej obranogo shlyahu pri vikoristanni zakonu potoku Ris 5 ye idealizaciyeyu malyunka 4 tut zobrazhena proyekciya cilindra na ploshinu Dijsnij toj samij analiz po zv yazanomu shlyahu ale zrobleni deyaki sproshennya Ne zalezhni vid chasu detali lancyuga ne mozhut vplivati na shvidkist zmini potoku Napriklad pri postijnij shvidkosti kovzannya petli protikannya strumu cherez petlyu ne zalezhit vid chasu zamist togo shob pri obchislennyah ERS rozglyadati detali obranogo zamknutogo konturu mozhna zosereditisya na oblasti polya B zamitayut ruhomij petlej Predlozhenie zvoditsya do znahodzhennya shvidkosti z yakoyu potik peretinaye lancyug Ce ponyattya zabezpechuye pryamu ocinku shvidkosti zmini potoku sho dozvolyaye ne zamislyuvatisya pro bilsh zalezhnih vid chasu detalyah riznih variantiv shlyahu po cepi Tak zh yak pri zastosuvanni zakonu Lorenca staye yasno sho dva bud shlyahu pov yazanih z kovzayuchoyu petleyu ale vidriznyayutsya tim yakim chinom voni peretinayut petlyu stvoryuyut potik z takoyu zh shvidkistyu jogo zmini Na ris 5 oblast zamitannya v odinicyu chasu dorivnyuye dA dt v ℓ nezalezhno vid detalej obranogo zamknutogo shlyahu tak sho za zakonom indukciyi Faradeya ERS dorivnyuye E d F B d t B v ℓ displaystyle mathcal E d Phi B over dt Bv ell Cej shlyah nezalezhnoyi ERS pokazuye sho yaksho zminna petlya zaminena tverdoyi providnoyi plastinoyu abo navit deyakoyi skladnoyi vikrivlenoyi poverhneyu analiz bude takoyu zh znajti potik v zamitaye oblasti ruhomi chastini lancyuga Analogichnim chinom yaksho kovzna petlya v barabani generatora na ris 4 zaminyuyetsya na tverdij providnij cilindr rozrahunok zamitaye ploshi robitsya tochno tak zhe yak i u vipadku z prostoyu petleyu Tobto ERS obchislena za zakonom Faradeya bude tochno taka zh yak u vipadku cilindra z tverdimi providnimi stinkami abo yaksho hochete cilindra iz stinkami z tertogo siru Zauvazhimo odnak sho strum sho protikaye v rezultati ciyeyi ERS ne bude tochno takim zhe tomu sho strum zalezhit she vid oporu lancyuga Rivnyannya Faradeya MaksvellaMal 6 Ilyustraciya teoremi Kelvina Stoksa za dopomogoyu poverhni S yiyi kordoni S i oriyentaciyi n vstanovlenoyi pravilom pravoyi ruki Zminne magnitne pole stvoryuye elektrichne pole sho opisuyetsya rivnyannyam Faradeya Maksvella E B t displaystyle nabla times mathbf E frac partial mathbf B partial t de displaystyle nabla times poznachaye rotor E elektrichne pole B shilnist magnitnogo potoku Ce rivnyannya prisutnij v suchasnij sistemi rivnyan Maksvella chasto jogo nazivayut zakonom Faradeya Odnak oskilki vono mistit tilki chastinni pohidni za chasom jogo zastosuvannya obmezhene situaciyami koli zaryad pokoyitsya v zminnomu za chasom magnitnomu poli Vono ne vrahovuye elektromagnitnu indukciyu u vipadkah koli zaryadzhena chastinka ruhayetsya v magnitnomu poli V inshomu viglyadi zakon Faradeya mozhe buti zapisanij cherez integralnu formu teoremi Kelvina Stoksa S E d ℓ S t B d A displaystyle oint partial Sigma mathbf E cdot d boldsymbol ell int Sigma partial over partial t mathbf B cdot d mathbf A Dlya vikonannya integruvannya potribno nezalezhna vid chasu poverhnyu S rozglyanuta v danomu konteksti yak chastina interpretaciyi chastinnih pohidnih Yak pokazano na ris 6 S poverhnya obmezhena zamknutim konturom S prichomu yak S tak i S ye fiksovanimi ne zalezhnimi vid chasu E elektrichne pole D ℓ element konturu S B magnitne pole D A neskinchenno malij element vektora poverhni S Elementi d ℓ i d A mayut neviznacheni znaki Shob vstanoviti pravilni znaki vikoristovuyetsya pravilo pravoyi ruki yak opisano v statti pro teoremi Kelvina Stoksa Dlya ploskoyi poverhni S pozitivnij napryamok elementa shlyahu d ℓ krivoyi S viznachayetsya pravilom pravoyi ruki za yakim na cej napryam vkazuyut chotiri palci pravoyi ruki koli velikij palec vkazuye v napryamku normali n do poverhni S Integral po S nazivayetsya integral po shlyahu abo krivolinijnim integralom Poverhnevij integral v pravij chastini rivnyannya Faradeya Maksvella ye yavnim virazom dlya magnitnogo potoku F B cherez S Zvernit uvagu sho nenulovij integral po shlyahu dlya E vidriznyayetsya vid povedinki elektrichnogo polya stvoryuvanogo zaryadami Generovane zaryadom E pole mozhe buti virazheno yak gradiyent yake ye rishennyam rivnyannya Puassona i maye nulovij integral po shlyahu Integralne rivnyannya spravedlivo dlya bud yakogo shlyahu S v prostori i bud yakij poverhni S dlya yakoyi cej shlyah ye kordonom lt Odnak slid zaznachiti sho v cij formuli S i S rozumiyutsya yak ne zalezhnimi vid chasu Cya integralna forma ne mozhe stavitisya do ruhovoyi ERS bo S ne zalezhit vid chasu Zvernit takozh uvagu sho ce rivnyannya ne maye posilannya na ERS E displaystyle overset mathcal E amp thinsp ta j ne mozhe yiyi mati bez vvedennya sili Lorenca sho dozvolyaye provesti obchislennya roboti gt Mal 7 Plosha zamitannya elementa vektora d ℓ krivoyi S za chas dt pri rusi zi shvidkistyu v Vikoristovuyuchi povnu silu Lorenca dlya rozrahunku ERS E S t E r t v B r t d ℓ displaystyle mathcal E oint partial Sigma t left mathbf E mathbf r t mathbf v times B mathbf r t right cdot d boldsymbol ell zayavu zakon indukciyi Faradeya bilsh zagalnim nizh integralna forma rivnyan Maksvella Faradeya rivnyannya div Lorenca sila a statement of Faraday s law of induction more general than the integral form of the Maxwell Faraday equation is see S t E r t v B r t d ℓ displaystyle oint partial Sigma t left mathbf E mathbf r t mathbf v times B mathbf r t right cdot d boldsymbol ell d d t S t d A B r t displaystyle frac d dt iint Sigma t d boldsymbol A cdot mathbf B mathbf r t de S T ye zamknutoyu trayektoriyi peremishennya obmezhuye ruhomoyi poverhni S T a V shvidkist ruhu Div Risunok 2 Zvernit uvagu sho zvichajna pohidna za chasom vikoristovuyetsya a ne chastkova pohidna chasu sho oznachaye zminu v chasi S T povinni buti vklyucheni v diferenciaciyi V pidintegralnij element kriva g ℓ ruhayetsya zi shvidkistyu v Vikoristovuyuchi d d t A B d A A B t v div B curl B v d A displaystyle frac text d text d t int limits A mathbf B text d mathbf A int limits A left frac partial mathbf B partial t mathbf v text div mathbf B text curl mathbf B times mathbf v right text d mathbf A i vrahovuyuchi div B 0 displaystyle text div mathbf B 0 Ryad Gaussa B v v B displaystyle mathbf B times mathbf v mathbf v times mathbf B i beruchi do uvagi div B 0 displaystyle text div mathbf B 0 Ryad Gaussa B v v B displaystyle mathbf B times mathbf v mathbf v times mathbf B Vektornij dobutok i A curl X d A A X d ℓ displaystyle int A text curl mathbf X mathrm d mathbf A oint partial A mathbf X text d boldsymbol ell teorema Kelvina Stoksa mi znahodimo sho povna pohidna magnitnogo potoku mozhe buti virazhena S B t d A d d t S B d A S v B d ℓ displaystyle int limits Sigma frac partial mathbf B partial t textrm d mathbf A frac text d text d t int limits Sigma mathbf B text d mathbf A oint partial Sigma mathbf v times mathbf B text d boldsymbol ell Dodayuchi chlen v B d ℓ displaystyle oint mathbf v times mathbf B mathrm d mathbf ell do oboh chastin rivnyannya Faradeya Maksvella i vvodyachi vishenavedene rivnyannya mi otrimuyemo S E v B d ℓ S t B d A induced emf S v B d ℓ motional emf d d t S B d A displaystyle oint limits partial Sigma mathbf E mathbf v times mathbf B text d ell underbrace int limits Sigma frac partial partial t mathbf B text d mathbf A text induced text emf underbrace oint limits partial Sigma mathbf v times mathbf B text d ell text motional text emf frac text d text d t int limits Sigma mathbf B text d mathbf A sho i ye zakonom Faradeya Takim chinom zakon Faradeya i rivnyannya Faradeya Maksvella fizichno ekvivalentni Mal 7 pokazuye interpretaciyu vkladu magnitnoyi sili v ERS u livij chastini rivnyannya Plosha sho zamitayetsya segmentom d ℓ krivoyi S za chas dt pri rusi zi shvidkistyu v dorivnyuye d A d ℓ v d t displaystyle d mathbf A d boldsymbol ell times v dt tak sho zmina magnitnogo potoku DF B cherez chastinu poverhni obmezhenoyi S za chas dt odna d D F B d t B d ℓ v v B d ℓ displaystyle frac d Delta Phi B dt mathbf B cdot d boldsymbol ell times v mathbf v times mathbf B cdot d boldsymbol ell i yaksho sklasti ci DF B vkladi navkolo petli dlya vsih segmentiv d ℓ mi otrimayemo sumarnij vklad magnitnoyi sili v zakon Faradeya Tobto cej termin pov yazanij z ruhovoyu ERS Priklad 3 tochka zoru ruhomogo sposterigacha Povertayuchis do prikladu na ris 3 v ruhomij sistemi vidliku viyavlyayetsya tisnij zv yazok mizh E i B polyami a takozh mizh ruhovoyi i indukovanoyi ERS 19 Uyavit sobi sposterigacha sho ruhayetsya razom z petleyu Sposterigach obchislyuye ERS v petli z vikoristannyam yak zakonu Lorenca tak i z vikoristannyam zakonu elektromagnitnoyi indukciyi Faradeya Oskilki cej sposterigach ruhayetsya z petleyu vin ne bachit niyakogo ruhu petli tobto nulovu velichinu v B Odnak oskilki pole B zminyuyetsya v tochci x yakij ruhayetsya sposterigach bachit zminyuyetsya v chasi magnitnogo polya a same B k B x v t displaystyle mathbf B mathbf k B x vt de k odinichnij vektor u napryamku z Zakon Lorenca Rivnyannya Faradeya Maksvella govorit sho ruhayetsya sposterigach bachit elektrichne pole E y u napryamku osi y sho viznachayetsya za formuloyu E k d E y d x displaystyle nabla times mathbf E mathbf k frac dE y dx B t k d B x v t d t k d B d x v displaystyle frac partial mathbf B partial t mathbf k frac dB x vt dt mathbf k frac dB dx v dd dd dd Zastosovuyuchi pravilo diferenciyuvannya skladenoyi funkciyi d B d t d B d x v t d x v t d t d B d x v displaystyle frac dB dt frac dB d x vt frac d x vt dt frac dB dx v dd dd Rishennya dlya E y z tochnistyu do postijnoyi yaka nichogo ne dodaye v integral po petli E y x t B x v t v displaystyle E y x t B x vt v dd Vikoristovuyuchi zakon Lorenca v yakomu ye tilki komponenta elektrichnogo polya sposterigach mozhe obchisliti ERS po petli za chas t po formuli E ℓ E y x C w 2 t E y x C w 2 t displaystyle mathcal E ell E y x C w 2 t E y x C w 2 t v ℓ B x C w 2 v t B x C w 2 v t displaystyle v ell B x C w 2 vt B x C w 2 vt dd dd i mi bachimo sho tochno takij zhe rezultat znajdenij dlya neruhomogo sposterigacha yakij bachit sho centr mas x C zrushivsya na velichinu x C v t Odnak ruhayetsya sposterigach otrimav rezultat pid vrazhennyam sho v zakoni Lorenca diyala tilki elektrichna skladova todi yak neruhomij sposterigach dumav sho diyala tilki magnitna skladova Zakon indukciyi Faradeya Dlya zastosuvannya zakonu indukciyi Faradeya rozglyanemo sposterigacha sho ruhayetsya razom z tochkoyu x C Vin bachit zminu magnitnogo potoku ale petlya jomu zdayetsya neruhomoyu centr petli x C fiksovanij tomu sho sposterigach ruhayetsya razom z petleyu Todi potik F B 0 ℓ d y x C w 2 x C w 2 B x v t d x displaystyle Phi B int 0 ell dy int x C w 2 x C w 2 B x vt dx dd de znak minusa vinikaye cherez te sho normal do poverhni maye napryam protilezhnij prikladenomu polyu B Iz zakonu indukciyi Faradeya ERS dorivnyuye E d F B d t 0 ℓ d y x C w 2 x C w 2 d d t B x v t d x displaystyle mathcal E frac d Phi B dt int 0 ell dy int x C w 2 x C w 2 frac d dt B x vt dx 0 ℓ d y x C w 2 x C w 2 d d x B x v t v d x displaystyle int 0 ell dy int x C w 2 x C w 2 frac d dx B x vt v dx dd dd v ℓ B x C w 2 v t B x C w 2 v t displaystyle v ell B x C w 2 vt B x C w 2 vt dd dd i mi bachimo toj zhe rezultat Pohidna za chasom vikoristovuyetsya pri integruvanni oskilki mezhi integruvannya ne zalezhat vid chasu Znovu zh taki dlya peretvorennya pohidnoyi za chasom v pohidnu po x vikoristovuyutsya metodi diferenciyuvannya skladnoyi funkciyi Neruhomij sposterigach bachit ERS yak ruhovu todi yak ruhayetsya sposterigach dumaye sho ce indukovana ERS Elektrichnij generatorMal 8 Elektrichnij generator na osnovi diska Faradeya Disk obertayetsya z kutovij shvidkistyu w pri comu providnik roztashovanij uzdovzh radiusa ruhayetsya v statichnomu magnitnomu poli B Magnitna sila Lorenca v B stvoryuye strum vzdovzh providnika za napryamom do oboda potim lancyug zamikayetsya cherez nizhnyu shitku i vis pidtrimki diska Takim chinom vnaslidok mehanichnogo ruhu generuyetsya strum Dokladnishe Yavishe viniknennya ERS porodzhenoyi za zakonom indukciyi Faradeya cherez vidnosnogo ruhu konturu i magnitnogo polya lezhit v osnovi roboti elektrichnih generatoriv Yaksho postijnij magnit peremishayetsya shodo providnika abo navpaki providnik peremishayetsya shodo magnitu to vinikaye elektrorushijna sila Yaksho providnik pidklyuchenij do elektrichnoyi navantazhenni to cherez neyi bude tekti strum i otzhe mehanichna energiya ruhu peretvoryuvatimetsya na elektrichnu energiyu Napriklad diskovij generator pobudovanij za tim zhe principom yak zobrazheno na ris 4 Inshij realizaciyeyu ciyeyi ideyi ye disk Faradeya pokazanij v sproshenomu viglyadi na ris 8 Zvernit uvagu sho i analiz ris 5 i pryame zastosuvannya zakonu sili Lorenca pokazuyut sho tverdij provodit disk pracyuye odnakovim chinom U prikladi diska Faradeya disk obertayetsya v odnoridnomu magnitnomu poli perpendikulyarnomu disku v rezultati chogo vinikaye strum v radialnomu plechi zavdyaki sili Lorenca Cikavo zrozumiti yak vihodit sho shob upravlyati cim strumom neobhidna mehanichna robota Koli generovanij strum teche cherez providnij obid po zakonu Ampera cej strum stvoryuye magnitne pole na ris 8 vona pidpisana indukovane B Induced B Obod takim chinom staye elektromagnit om yakij chinit opir obertannyu diska priklad pravila Lenca V dalnij chastini malyunka zvorotnij strum teche vid obertovogo plecha cherez dalnyu storonu oboda do nizhnoyi shitci Pole V stvoryuvane cim zvorotnim strumom protilezhno prikladenomu polyu viklikayuchi skorochennya potoku cherez dalnyu storonu lancyuga na protivagu zbilshennyu potoku viklikanogo obertannyam Na blizhnij storoni malyunka zvorotnij strum teche vid obertovogo plecha cherez blizhnyu storonu oboda do nizhnoyi shitci Indukovane pole B zbilshuye potik po cyu storonu lancyuga na protivagu znizhennyu potoku viklikanogo obertannyam Takim chinom obidvi storoni lancyuga generuyut ERS sho pereshkodzhaye obertannyu Energiya neobhidna dlya pidtrimki ruhu diska na protivagu cij reaktivnoyi sili v tochnosti dorivnyuye viroblyuvanoyi elektrichnoyi energiyi plyus energiya na kompensaciyu vtrat cherez tertya cherez vidilennya tepla Dzhoulya ta inshe Taka povedinka ye zagalnim dlya vsih generatoriv peretvorennya mehanichnoyi energiyi v elektrichnu Hocha zakon Faradeya opisuye robotu bud yakih elektrichnih generatoriv detalnij mehanizm v riznih vipadkah mozhe vidriznyatisya Koli magnit obertayetsya navkolo neruhomogo providnika minlivij magnitne pole stvoryuye elektrichne pole yak opisano v rivnyanni Maksvella Faradeya i ce elektrichne pole shtovhaye zaryadi cherez providnik Cej vipadok nazivayetsya indukovanoyi ERS Z inshogo boku koli magnit neruhomij a providnik obertayetsya na ruhomi zaryadi vplivaye magnitna sila yak opisuyetsya zakonom Lorenca i cya magnitna sila shtovhaye zaryadi cherez providnik Cej vipadok nazivayetsya ruhovoyi ERS ElektrodvigunDokladnishe Elektrodvigun Elektrichnij generator mozhe pracyuvati v zvorotnomu napryamku i stavati dvigunom Rozglyanemo napriklad disk Faradeya Pripustimo postijnij strum teche cherez yake provodit radialne pleche vid bud yakogo napruzhennya Todi za zakonom sili Lorenca na cej ruhomij zaryad vplivaye sila v magnitnomu poli B yaka bude obertati disk u napryamku pevnim pravilom livoyi ruki Za vidsutnosti efektiv sho viklikayut disipativni vtrati takih yak tertya abo teplo Dzhoulya disk bude obertatisya z takoyu shvidkistyu shob d FB dt dorivnyuvalo napruzi sho porodzhuye strum Elektrichnij transformatorDokladnishe Transformator ERS peredvishena zakonom Faradeya ye takozh prichinoyu roboti elektrichnih transformatoriv Koli elektrichnij strum v drotyanij petli zminyuyetsya minlivij strum stvoryuye zminne magnitne pole Drugij provid v dostupnomu dlya nogo magnitnomu poli bude vidchuvati ci zmini magnitnogo polya yak zmini pov yazanogo z nim magnitnogo potoku d FB d t Elektrorushijna sila sho vinikaye v drugij petli nazivayetsya indukovanoyi ERS abo ERS transformatora Yaksho dva kincya ciyeyi petli zv yazati cherez elektrichnu navantazhennya to cherez neyi poteche strum Elektromagnitni vitratomiriDokladnishe Elektromagnitni vitratomiri Zakon Faradeya vikoristovuyetsya dlya vimiryuvannya vitrati elektroprovidnih ridin i suspenzij Taki priladi nazivayutsya magnitnimi vitratomiram Navedene napruga ℇ sho generuyetsya v magnitnomu poli B za rahunok providnoyi ridini sho ruhayetsya zi shvidkistyu v viznachayetsya za formuloyu E B ℓ v displaystyle mathcal E B ell v de ℓ vidstan mizh elektrodami v magnitnomu vitratomiri Parazitna indukciya i teplovi vtratiU bud yakomu metalevomu ob yekti ruhomomu po vidnoshennyu do statichnogo magnitnomu polyu vinikatimut indukcijni strumi yak i v bud yakomu neruhomomu metalevomu predmeti po vidnoshennyu do ruhomogo magnitnomu polyu Ci energetichni potoki najchastishe nebazhani cherez nih v shari metalu teche elektrichnij strum yakij nagrivaye metal Ye ryad metodiv vikoristovuvanih dlya borotbi z cimi nebazhanimi induktivnimi efektami Elektromagniti v elektrichnih dvigunah generatorah i transformatorah ne roblyat iz sucilnogo metalu a vikoristovuyut tonki listi zhersti zvani laminatami Ci tonki plastini zmenshuyut parazitni vihrovi strumi yak bude opisano nizhche Kotushki induktivnosti v elektronici zazvichaj vikoristovuyut magnitni serdechniki shob minimizuvati parazitnij strum Yih roblyat z sumishi metalevogo poroshku zi spoluchnoyu napovnyuvachem i voni mayut riznu formu Spoluchnij material zapobigaye prohodzhennyu parazitnih strumiv cherez poroshkovij metal Rozsharuvannya elektromagnita Vihrovi strumi vinikayut koli sucilna masa metalu obertayetsya v magnitnomu poli tak yak zovnishnya chastina metalu peretinaye bilshe silovih linij nizh vnutrishnya otzhe indukcijna elektrorushijna sila nerivnomirna i pragne stvoriti strumi mizh tochkami z najbilshim i najmenshim potencialami Vihrovi strumi spozhivayut znachnu kilkist energiyi i chasto prizvodyat do shkidlivogo pidvishennya temperaturi Na comu prikladi pokazani vsogo p yat laminativ abo plastin dlya demonstraciyi rozsheplennya vihrovih strumiv Na praktici chislo plastin abo perforacij skladaye vid 40 do 66 na dyujm sho prizvodit do znizhennya vtrat na vihrovih tokah priblizno do odnogo vidsotka Hocha plastini mozhut buti vidokremleni odna vid odnoyi izolyaciyeyu ale oskilki vinikayuchi naprugi nadzvichajno nizki to prirodnoyi irzhi abo oksidnogo pokrittya plastin dostatno dlya togo shob zapobigti strum cherez plastini Ce rotor vid dviguna postijnogo strumu diametrom priblizno 20 mm vikoristovuvanogo v progravachah kompakt diskiv Zvernit uvagu dlya znizhennya parazitnih induktivnih vtrat zrobleno rozsharuvannya polyusa elektromagnita na chastini Parazitni vtrati v kotushkah induktivnosti Na cij ilyustraciyi sucilnij midnij strizhen kotushki induktivnosti v obertovomu yakori prosto prohodit pid kinchikom polyusa N magnitu Zvernit uvagu na nerivnomirnij rozpodil silovih linij cherez strizhen Magnitne pole maye veliku koncentraciyu i otzhe silnishe na livomu krayu midnogo sterzhnya a b todi yak slabshe po pravomu krayu c d Oskilki dva krayu sterzhnya ruhatimutsya z odnakovoyu shvidkistyu ce rozhodzhennya v napruzhenosti polya cherez strizhen stvorit vihori strumu vseredini midnogo sterzhnya Ce odna z prichin po yakij pristroyi z visokoyu naprugoyu yak pravilo bilsh efektivni nizh nizkovoltni pristroyi Visokovoltni pristroyi mayut bezlich nevelikih vitkiv drotu v dvigunah generatorah i transformatorah Ci chislenni neveliki vitki provodu v elektromagniti rozbivayut vihrovi potoki a v mezhah velikih tovstih kotushok induktivnosti nizkoyi naprugi utvoryuyetsya vihrovi strumi bilshoyi velichini Div takozhMajkl Faradej Magnitne pole Magnitnij potik Teorema pro cirkulyaciyu magnitnogo polya Pravilo Lenca Sila Lorenca Teorema Stoksa Vektornij analiz Induktivnist Elektrichnij impedans Unipolyarnij generator Generator zminnogo strumuPrimitkiSadiku MNO 2007 vid fourth New York USA Oxford UK Oxford University Press s 386 ISBN 0 19 530048 3 Arhiv http books google com id w2ITHQAACAAJ amp dq isbn 0 19 530048 3 originalu za 27 chervnya 2015 Procitovano 18 chervnya 2022 Ulaby Fawwaz 2007 vid 5th Pearson Prentice Hall s 255 ISBN 0 13 241326 4 Arhiv originalu za 30 zhovtnya 2020 Procitovano 20 veresnya 2014 Distinguished Members Gallery National Academy of Sciences Arhiv http www nas edu history members henry html originalu za 12 zhovtnya 2008 Procitovano 6 lipnya 2019 Michael Faraday by L Pearce Williams p 182 3 Michael Faraday by L Pearce Williams p 191 5 Michael Faraday by L Pearce Williams p 510 Maxwell James Clerk 1904 A Treatise on Electricity and Magnetism Vol II Third Edition Oxford University Press pp 178 9 and 189 Arhiv originalu za 29 veresnya 2011 Procitovano 20 veresnya 2014 http books google com books id JzBAAAAAYAAJ amp pg PA285 Poyser Arthur William 1892 Magnetism and electricity A manual for students in advanced classes London and New York Longmans Green amp Co p 285 fig 248 Griffiths David J 1999 Introduction to Electrodynamics vid Third Upper Saddle River NJ Prentice Hall s 301 3 ISBN 0 13 805326 X Richard Phillips Feynman Leighton RB amp Sands ML 2006 The Feynman Lectures on Physics San Francisco Pearson Addison Wesley Vol II pp 17 2 ISBN 0805390499 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya A Einstein On the Electrodynamics of Moving Bodies 17 lipnya 2013 u Wayback Machine V pole navedenogo strumu vede do znizhennya magnitnogo potoku v toj chas yak ruh ciklu maye tendenciyu do zbilshennya tak yak V h zrostaye v miru ciklu ruhiv Ci protilezhni diyi priklad principu Le Shatelye u formi zakonu Lenca Chapter 5 Electromagnetic Induction http services eng uts edu au cempe subjects JGZ nedostupne posilannya z lipnya 2019 ems ems ch5 nt pdf Ce ponyattya peregukuyetsya z silovim liniyam Faradeya Oskilki ruhoma petlya peretinaye misce roztashuvannya kolektornoyi petli potik zamitannya zminyuyetsya z zmenshuvanogo na zbilshuyetsya V cej zhe chas napryam strumu pereklyuchayetsya z proti godinnikovoyi strilki na za godinnikovoyu strilkoyu tak sho polya B generiruemoe strumom zavzhdi spryamovane proti zmini potoka Sootvetstvenno znak dF B dt v zakon Faradeya spochatku negativnij a potim staye pozitivnim protilezhno znaku zmini ruhu tomu ERS zavzhdi pozitivna nezalezhno vid togo yaka storona kolektora ruhomij petli zadiyana Roger F Harrington 2003 27s law of induction 22 Introduction to electromagnetic engineering Mineola NY Dover Publications s 56 ISBN 0486432416 K Simonyi Theoretische Elektrotechnik 5th edition VEB Deutscher Verlag der Wissenschaften Berlin 1973 equation 20 page 47 Yedinim sposobom viznachennya cogo ye vimiryuvannya x vid xC u ruhomomu konturi skazhimo 3 x xC t Todi za chas t ruhomij sposterigach pobachit pole B 3 t todi yak neruhomij pobachit u tij zhe tochci pole B 3 xC t B 3 xC0 v t pri xC0 xC t 0 Peter Alan Davidson 2001 An Introduction to Magnetohydrodynamics Cambridge UK Cambridge University Press s 44 ISBN 0521794870 Griffiths David J 1999 Introduction to Electrodynamics vid Third Upper Saddle River NJ Prentice Hall s 301 303 ISBN 0 13 805326 X Images and reference text are from the public domain book Hawkins Electrical Guide Volume 1 Chapter 19 Theory of the Armature pp 272 273 Copyright 1917 by Theo Audel amp Co Printed in the United States Images and reference text are from the public domain book Hawkins Electrical Guide Volume 1 Chapter 19 Theory of the Armature pp 270 271 Copyright 1917 by Theo Audel amp Co Printed in the United StatesPosilannyaNotes from Physics and Astronomy HyperPhysics at Georgia State University 27 veresnya 2017 u Wayback Machine James Clerk 1881 A treatise on electricity and magnetism Vol II Chapter III 530 p 178 Oxford UK Clarendon Press ISBN 0 486 60637 6 Cej rozdil treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti berezen 2015