Зако́н всесві́тнього тяжі́ння — фізичний закон, що описує гравітаційну взаємодію в рамках Ньютонівської механіки. Закон стверджує, що сила притягання між двома тілами (матеріальними точками) прямо пропорційна добутку їхніх мас, і обернено пропорційна квадрату відстані між ними.
Закон всесвітнього тяжіння сформулював Ісаак Ньютон у 1687 році у трактаті «Математичні начала натуральної філософії» (лат. Philosophiæ Naturalis Principia Mathematica).
У математичній формі закон всесвітнього тяжіння записується для матеріальних точок у вигляді:
- ,
де — сила, що діє на друге тіло (матеріальну точку) з боку першого тіла, — гравітаційна стала, та — маси першого та другого тіла, відповідно, — вектор, що сполучає перше тіло з другим. — відстань між тілами.
Для абсолютної величини сили:
- .
Сила притягання, що діє на перше тіло з боку другого тіла однакова за модулем і направлена протилежно:
- .
Стала , яку називають гравітаційною сталою, однакова для всіх тіл, тобто є фундаментальною фізичною константою.
Історія
Гіпотезу про зменшення притягання між тілами обернено пропорційно квадрату відстані висловив у 1660 Роберт Гук. Ісаак Ньютон не тільки сформулював її математично, а й вивів, використовуючи побудовану ним теорію числення нескінченно малих і закони Ньютона, з цього припущення закони Кеплера, що описували рух планет навколо Сонця.
З погляду сучасної фізики
Закон всесвітнього тяжіння справедливий і застосовний для більшості фізичних задач. Однак, він має свої обмеження. Принциповим обмеженням Ньютонівського закону є те, що він спирається на принцип далекодії, тобто, виходячи з нього, взаємодія передається від одного тіла до іншого моментально. Сучасна фізика використовує принцип близькодії, за яким будь-яка взаємодія може передаватися тільки зі скінченною швидкістю.
У загальній теорії відносності гравітаційне поле описується викривленою метрикою простору-часу. Ньютонівський закон виводиться із загальних рівнянь Ейнштейна у разі слабкого гравітаційного поля, на далеких відстанях від масивних тіл. Поблизу масивних тіл необхідний точніший розв'язок.
Див. також
Література
- Тюлина И. А. Об основах ньютоновой механики (к трехсотлетию «Начал» Ньютона) // История и методология естественных наук. — М. : МГУ, 1989. — Вип. 36. — С. 184-196..
Це незавершена стаття з фізики. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zako n vsesvi tnogo tyazhi nnya fizichnij zakon sho opisuye gravitacijnu vzayemodiyu v ramkah Nyutonivskoyi mehaniki Zakon stverdzhuye sho sila prityagannya mizh dvoma tilami materialnimi tochkami pryamo proporcijna dobutku yihnih mas i oberneno proporcijna kvadratu vidstani mizh nimi Zakon vsesvitnogo tyazhinnya sformulyuvav Isaak Nyuton u 1687 roci u traktati Matematichni nachala naturalnoyi filosofiyi lat Philosophiae Naturalis Principia Mathematica U matematichnij formi zakon vsesvitnogo tyazhinnya zapisuyetsya dlya materialnih tochok u viglyadi F 12 G m 1 m 2 r 12 3 r 12 displaystyle mathbf F 12 G frac m 1 m 2 r 12 3 mathbf r 12 de F 12 displaystyle mathbf F 12 sila sho diye na druge tilo materialnu tochku z boku pershogo tila G displaystyle G gravitacijna stala m 1 displaystyle m 1 ta m 2 displaystyle m 2 masi pershogo ta drugogo tila vidpovidno r 12 displaystyle mathbf r 12 vektor sho spoluchaye pershe tilo z drugim r 12 displaystyle r 12 vidstan mizh tilami Dlya absolyutnoyi velichini sili F 12 G m 1 m 2 r 12 2 displaystyle F 12 G frac m 1 m 2 r 12 2 Sila prityagannya sho diye na pershe tilo z boku drugogo tila odnakova za modulem i napravlena protilezhno F 12 F 12 displaystyle mathbf F 12 mathbf F 12 Stala G displaystyle G yaku nazivayut gravitacijnoyu staloyu odnakova dlya vsih til tobto ye fundamentalnoyu fizichnoyu konstantoyu IstoriyaGipotezu pro zmenshennya prityagannya mizh tilami oberneno proporcijno kvadratu vidstani visloviv u 1660 Robert Guk Isaak Nyuton ne tilki sformulyuvav yiyi matematichno a j viviv vikoristovuyuchi pobudovanu nim teoriyu chislennya neskinchenno malih i zakoni Nyutona z cogo pripushennya zakoni Keplera sho opisuvali ruh planet navkolo Soncya Z poglyadu suchasnoyi fizikiZakon vsesvitnogo tyazhinnya spravedlivij i zastosovnij dlya bilshosti fizichnih zadach Odnak vin maye svoyi obmezhennya Principovim obmezhennyam Nyutonivskogo zakonu ye te sho vin spirayetsya na princip dalekodiyi tobto vihodyachi z nogo vzayemodiya peredayetsya vid odnogo tila do inshogo momentalno Suchasna fizika vikoristovuye princip blizkodiyi za yakim bud yaka vzayemodiya mozhe peredavatisya tilki zi skinchennoyu shvidkistyu U zagalnij teoriyi vidnosnosti gravitacijne pole opisuyetsya vikrivlenoyu metrikoyu prostoru chasu Nyutonivskij zakon vivoditsya iz zagalnih rivnyan Ejnshtejna u razi slabkogo gravitacijnogo polya na dalekih vidstanyah vid masivnih til Poblizu masivnih til neobhidnij tochnishij rozv yazok Div takozhZadacha dvoh tilLiteraturaTyulina I A Ob osnovah nyutonovoj mehaniki k trehsotletiyu Nachal Nyutona Istoriya i metodologiya estestvennyh nauk M MGU 1989 Vip 36 S 184 196 Ce nezavershena stattya z fiziki Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi