Закон Сміта (англ. Smith Act) або, за офіційною назвою, — Закон про реєстрацію іноземців (англ. Alien Registration Act) — це федеральний закон США, який був прийнятий 28 червня 1940 року. Він встановлює кримінальні покарання за пропаганду насильницького повалення уряду США і вимагає реєстрації іноземців.
Закон про реєстрацію іноземців | |
---|---|
англ. Alien Registration Act | |
Тип | Акт Конгресу США |
Держава | США |
Номер | Pub. L. 76–670; 54 Stat. 670 |
Вступ в силу | 28 червня 1940 |
Видавник | 76-ий Конгрес США |
Статус | чинний, із змінами |
Основні положення (первісна редакція 1940 р.)
Підривна діяльність
В першому розділі Закону Сміта містились наступні заборони:
- втручатися у, погіршувати або впливати на лояльність, моральний дух або дисципліну військових або військово-морських сил США (параграф 1);
- пропагувати насильницьке повалення уряду США, організовувати відповідні групи та розповсюджувати відповідні матеріали (параграф 2).
Порушення зазначених заборон каралось штрафом до 10 000 доларів США та/або позбавленням волі на строк до 10 років.
Депортація іноземців
Другим розділом Закону Сміта вводились додаткові до вже існуючих підстави для депортації іноземців:
- свідоме та з метою отримання вигоди заохочення, спонукання, сприяння, підбурення або допомога іншому іноземцю в'їхати або спробувати в'їхати до США з порушенням закону;
- засудження за незаконне володіння автоматичної або напівавтоматичної стрілецької зброї;
- засудження за злочини, перераховані в Розділі І цього закону (втручання у, погіршення або вплив на лояльність, моральних дух або дисциплін військових та пропаганда насильницького повалення уряду США, організація відповідних груп та розповсюдження відповідних матеріалів);
- Приналежність до класу іноземців, визначеному у Законі про виключення та вигнання з США іноземців, що належать до анархічного та інших класів 1918 року (із змінами, внесеними законом 1920 року), а саме:
- приналежність анархістів;
- порада, пропагування, навчання опозиції організованому уряду; належність до або зв'язок із групами, що радять, пропагують, навчають опозиції до організованого уряду;
- віра в, порада, пропагування або навчання насильницькому поваленню уряду США або усіх форм права;
- віра в, порада, пропагування або навчання обов'язку, необхідності або належності незаконного нападу або вбивства службовців уряду США;
- віра в, порада, пропагування або навчання незаконному пошкодженню або знищенню майна;
- віра в, порада, пропагування або навчання саботажу;
- написання, публікація, розповсюдження матеріалів, що радять, пропагують або навчають насильницькому поваленню уряду США або усіх форм права; обов'язку, необхідності або належності незаконного нападу або вбивства службовців уряду США; незаконному пошкодженню або знищенню майна; та саботажу;
- іноземці, що є членами або зв'язані з групами, що займаються написанням, публікацією, розповсюдженням матеріалів, що радять, пропагують або навчають насильницькому поваленню уряду США або усіх форм права; обов'язку, необхідності або належності незаконного нападу або вбивства службовців уряду США; незаконному пошкодженню або знищенню майна; та саботажу.
Реєстрація іноземців
Третій розділ містив реєстраційні вимоги до іноземців. Зокрема, заборонялось видавати візи іноземцям без їхньої попередньої реєстрації та взяття у них відбитків пальців. На іноземців, які вже перебували в США і які досягли 14-річного віку, накладався обов'язок пройти процедуру реєстрації та дактилоскопії. Працівники іноземних урядів, а також члени їхніх сімей не підлягали реєстрації та дактилоскопії. Порушення обов'язку реєстрації та проходження процедури дактилоскопії каралось штрафом до 1000 доларів США та/або позбавленням волі до 6-ти місяців. Крім того, засуджені за порушення цього обов'язку могли бути депортовані.
Сучасна редакція
Основні положення Закону Сміта зберігаються в сучасному законодавстві США. Так, заборона на втручання у, погіршення або вплив на лояльність, моральний дух або дисципліну військових або військово-морських сил США включена до Кодексу Сполучених Штатів. Також чинною залишається заборона пропагувати насильницьке повалення уряду США, організовувати відповідні групи та розповсюджувати відповідні матеріали, яка також включена до Кодексу США. Максимальне покарання за порушення цієї заборони в сучасній редакції є суворішим, ніж у первісній редакції Закону Сміта: позбавлення волі на строк до двадцяти років, а також заборона працювати на уряд США протягом п'яти років після засудження.
Крім того, чинними залишаються наступні підстави для депортації іноземців: заохочення, спонукання, сприяння, підбурення або допомога іншому іноземцю в'їхати або спробувати в'їхати до США з порушенням закону (необов'язково з метою отримання вигоди); будь-яка діяльність, метою якої є опозиція, контроль чи повалення насильницьке повалення уряду США чи іншими незаконними засобами; засудження за незаконне володіння та носіння вогнепальної зброї.
Законодавча історія
Дебати в Палаті представників США
В квітні 1939 року член Палати представників від Вірджинії представив законопроект H.R. 5138 на розгляд Палати. Дебати в Палаті представників США щодо законопроекту Сміта були тривалими. 12 квітня 1939 року почались слухання щодо законопроекту Сміта у підкомітеті Юридичного комітету Палати представників. За два дні слухань дали свідчення вісімнадцять осіб, дванадцять із яких виступили за законопроект. Серед тих, хто його підтримав, були представники армії, деякі конгресмени та лідери самоназваних патріотичних організацій. Серед опонентів законопроекту були представники Американської спілки захисту громадянських свобод, Американської федерації праці, Американського комітету захисту народжених за кордоном тощо. За результатами слухань Юридичний комітет Палати представників передав законопроект на розгляд Палати.
Вплив на збройні сили
Положення першого параграфу Розділу І закону (заборона втручатися у, погіршувати або впливати на лояльність, моральний дух або дисципліну військових або військово-морських сил США) були розроблені Міністерством військово-морських сил США принаймні у 1935 році та схвалені Військовим міністерством США. Комітет з військових справ Палати представників США рекомендував законопроект з цими положеннями до прийняття. Впродовж наступних чотирьох років законопроект залишався без руху. У 1939 році Міністерство військово-морських сил США знову звернулось із запитом щодо запровадження цих положень, і вони були включені до законопроекту Сміта.
Прихильники законопроекту здебільшого зосереджувались на положеннях, що стосувались іноземців. Однак, час від час дебати торкались і положень першого параграфу Розділу І (заборона втручатися у, погіршувати або впливати на лояльність, моральний дух або дисципліну військових або військово-морських сил США). Член Палати представників від Алабами захищав ці положення, вказуючи на те, що «зараз пропагандисти закріплювались серед військовослужбовців».
Опоненти першого параграфу Розділу І вважали його непотрібним, а також таким, що може мати неочікувано широке застосування. Вони вказували на те, що положення розділу можуть бути використані, зокрема, проти методистських маніфестів про пацифізм або для покарання цивільних осіб, які виступають проти використання військ у придушенні страйку. Крім того, зазначалось, що такі положення позбавляли солдатів і матросів свободи читати. Також вказувалось на те, що ці положення означали зізнання у відсутності довіри Конгресу до особового складу армії та флоту — «ми вважаємо, що хлопці настільки слабкі, що піддадуться будь-якій направленій на них пропаганді». , член Палати представників від Каліфорнії, який десять років прослужив у військово-морському флоті, назвав перший параграф «Законом про мамку армії та флоту».
Дебати щодо першого параграфу досягли кульмінації, коли член Палати представників від штату Нью-Йорк запропонував викласти параграф у наступній редакції: «Читання будь-якої газети, книги, журналу чи іншої публікації, включаючи Біблію та протоколи Конгресу, для будь-якої особи, пов'язаної в будь-якій якості з армією, флотом або береговою охороною Сполучених Штатів, є незаконним під час служби.»
Обурені члени Палати представників негайно піднялися і красномовно засудили цю поправку як спробу комуністів відмовити солдатам і матросам у Слові Божому та знищити релігію, як вона була знищена в Росії. Поправка О'Тула була відхилена 117-ма голосами проти одного. пропонував взагалі вилучити перший розділ законопроекту, однак його пропозиція була відхилена 115-ма голосами проти 30. Загалом за перший параграф Розділу І проголосували 272 члена Палати представників, проти — 48.
Насильницьке повалення уряду США
, викладач Гарвардської школи права, відомий вчений-правознавець та експерт у питаннях свободи слова, писав, що, наскільки він міг переконатись, заборона пропагувати насильницьке повалення уряду США, організовувати відповідні групи та розповсюджувати відповідні матеріали не отримала позитивного відгуку від жодного комітету 76-ого Конгресу, який би влаштував публічні слухання щодо цих положень. Він зазначає, що вони були у первісному варіанті законопроекту Сміта, коли законопроект потрапив до Юридичного комітету Палати представників. Однак в Юридичному комітеті до цієї заборони виникла значна опозиція. Під час слухань в Палаті представників, ці положення знову були винесені на розгляд , членом Палати представників від Массачусетсу, як поправка до зовсім іншого законопроекту.
Поправка була прийнята Палатою представників 357-ма голосами проти 17 після коротких промов, у яких конгресмени заявили, що вони «на боці американських інституцій та уряду». Потім був звіт комітету щодо законопроекту Сміта, у якому ця заборона була вилучена без коментарів щодо її бажаності, а лише стверджувалось, що вона перетинається із поправкою Маккормака, яка вже була прийнята Палатою представників. Після довгих дебатів щодо законопроекту Сміта, знову з'являється ця заборона, цього разу за ініціативи , автора законопроекту. Як пише Чафі, Сміт запропонував цю поправку, побоюючись, що Сенат може не прийняти поправку Маккормака (як це і сталося).
так виправдовував необхідність запровадження такої заборони: «У нас є закони проти іноземців, які виступають за повалення цього уряду силою, але чи знаєте ви, що немає нічого в світі, що заважало б американському громадянину-зраднику зробити це? Він може виступати за революцію, силове повалення уряду, анархію та все інше, і в законі немає нічого, що б це зупинити». Одним з тих, хто виступав проти цього положення був член Палати представників від Каліфорнії , який звернув увагу на те, що може статись так, що у США демократичним шляхом до влади прийде диктаторський уряд, і, що навіть серед членів Палати представників США може виникнути відчуття, що такому уряду не місце в США, і, що в такому разі, деякі вислови, які лунатимуть від них, можуть підпадати під цю заборону. Зрештою, Палата представників прийняла поправку Сміта 79-ма голосами проти 32-х. Загалом за другий параграф Розділу І проголосували 279 членів Палати представників, проти — 32.
Голосування в цілому
29 липня 1939 року законопроект Сміта пройшов голосування у Палаті представників. Його підтримали 279 членів Палати представників. Серед тих, хто не підтримав законопроект були: член Палати від штату Нью-Йорк , член Палати від Меріленду та батько політичної діячки Ненсі Пелосі Томас Д'Алесандро, член Палати від Північної Дакоти та кандидат у президенти на президентських виборах 1936 року , член Палати від Орегону та майбутній губернатор Орегону , член Палати від Каліфорнії та член Палати від штату Вашингтон та майбутній сенатор та губернатор Вашингтону .
Дебати в Сенаті
Депортація іноземців
В Сенаті США дебати зосередились в основному на питанні депортації та реєстрації іноземців. Сенатор від Орегону підняв питання про те, що для багатьох іноземців не має країни, куди б їх можна було депортувати. На це сенатор від Арканзасу відповів, що у Палаті представників розглядався законопроект, який мав розв'язати цю проблему. Водночас сенатор від Техасу визнав: «Ми не завжди можемо депортувати іноземців до країн, з яких вони прибули, оскільки часто країни їх не приймають. Країна може бути знищена за одну ніч шляхом завоювання.»
Реєстрація іноземців
Сенатору Річарду Расселу від Джорджії здалось занадто м'яким покарання за порушення іноземцем обов'язку зареєструватись: в первісній редакції законопроекту, який розглядався в Сенаті, покарання передбачало штраф у розмірі 100 доларів США та/або позбавлення волі до 30 днів. Рассел також зазначив, що іноземці, які порушили вимогу реєстрації, мають бути депортовані. На це сенатор від Техасу відповів, що проти суворіших покарань виступав Генеральний соліситор США, яким тоді був Френсіс Бідл. Коннелі так пояснив позицію Бідла: закон приймався для досягнення певної мети — реєстрація іноземців. Коннелі також зазначив, що Бідл проти депортації іноземців, які порушили вимогу реєстрації, тому, що було багато серйозніших підстав для депортації. Тим не менш, сенатор Рассел наполіг на внесенні своєї поправки, яка депортацію за порушення вимоги реєстрації, і поправка була прийнята.
Голосування в цілому
15 червня 1940 року Сенат проголосував за законопроект Сміта. В не міститься інформації щодо кількості голосів, а також поіменного голосування.
Погоджувальна конференція і підписання
17 червня 1940 року Палата представників погодилась на конференцію щодо законопроекту Сміта з приводу змін, внесених Сенатом. Від Палати представників на конференцію були делеговані: член Палати від Техасу , член Палати від Алабами та член Палати від штату Нью-Йорк . Від Сенату на конференцію були делеговані: сенатор від Техасу , сенатор від Арканзасу та сенатор від Коннектикуту . У фінальній погодженій на конференції редакції було запроваджено суворіше покарання за недотримання вимоги реєстрації: штраф до 1000 доларів США та/або позбавлення волі на строк до 6-и місяців, а також, передбачалась, на розсуд Генерального прокурора США, можливість депортації.
Президент США Франклін Рузвельт підписав закон, відмовившись накладати на нього вето, наполягаючи на тому, що його положення про пропагування насильницького повалення уряду США «навряд … є неправомірним посяганням на громадянські свободи, враховуючи нинішні світові умови».
Формальне скасування деяких положень
Вимоги про реєстрацію іноземців були скасовані , також відомим як Закон Маккаррана–Волтера. Однак, в самому тексті закону, вимоги щодо реєстрації іноземців, як тих, хто вже знаходився у США, так і тих, хто подавав заявку на візу, зберігались. Тобто відбулось формальне скасування частини закону, із збереженням суті формально скасованих положень у новому законі 1952 року.
30 січня 1978 року Сенат США прийняв Закон про реформу кримінального кодексу, який, серед іншого, передбачав скасування Закону Сміта. Однак цей законопроект не був прийнятий Палатою представників США.
2 серпня 1978 року Підкомітет з кримінального правосуддя Палати представників проголосував за те, щоб погодитися з Сенатом і рекомендувати скасувати закон Сміта. Член Палати представників , демократ від Південної Кароліни, голова підкомітету, сказав, що він діяв на основі рішень Верховного суду, які визнали більшу частину закону неконституційним. Він сказав, що Міністерство юстиції повідомило підкомітету, що революційна діяльність все ще може переслідуватися за іншими законами.
Однак формально Закон Сміта не був скасований, і деякі його положення (зокрема, заборона на втручання у, погіршення або вплив на лояльність, моральний дух або дисципліну військових або військово-морських сил США та заборона пропагувати насильницьке повалення уряду США, організовувати відповідні групи та розповсюджувати відповідні матеріали) в дещо зміненому вигляді залишаються частиною законодавства США.
Критика
Академічна критика
, викладач Гарвардської школи права, відомий вчений-правознавець та експерт у питаннях свободи слова, вказував на те, що не дивлячись на офіційну назву закону, більша його частина не стосується реєстрації іноземців. Він зазначав, що закон «містить найрадикальніші обмеження свободи слова, які будь-коли вводилися в США у мирний час». Чафі особливо критикував положення першого параграфу Розділу І закону. Він вказував на те, що ці положення залишаються чинними навіть у мирний час, і тому, до них треба ставитись як до того, чим вони є — закону, що обмежує свободу слова та преси в мирний час.
Чафі вважав заборону втручатися у, погіршувати або впливати на лояльність, моральний дух або дисципліну військових або військово-морських сил США непотрібною, вказуючи на те, що у США вже було законодавство, щоб впоратися з будь-якою серйозною небезпекою нелояльності в збройних силах. Він також вказував на непропорційність покарання за порушення такої заборони: в той час як найбільшим покаранням за змову силового повалення уряду США було шість років позбавлення волі, за закидання листівок у вентилятори лінкорів можна отримати 10 років позбавлення волі. Крім того, Чафі звертав увагу на те, що, існує серйозна небезпека того, що, хоча така заборона вводилась для захисту солдатів і матросів, буде використовуватися під час хвилювання для придушення обговорення громадських справ серед цивільних. Чафі також висловив побоювання, що цю заборону можна легко застосувати таким чином, щоб зменшити інтелектуальну активність призовників та решти збройних сил, особливо офіцерів.
Чафі також критикував заборону пропагувати насильницьке повалення уряду США, організовувати відповідні групи та розповсюджувати відповідні матеріали. По-перше він вказує на відсутність доказів існування об'єктивних причин запроваджувати таку заборону: ані в комітеті, а ні в Конгресі не було представлено жодного доказу, який би доводив необхідність такої заборони, і не було запропоновано жодного доказу будь-якого лих, яке потрібно було виправити шляхом запровадження такої заборони. Чафі пише, що проста причина запровадження такої заборони — лобіювання осіб та організацій, які прагнули такого заходу протягом останніх двох десятиліть: вони скористались анти-іммігрантською істерією, щоб вписати у закон, спрямований проти іноземців, перші з часів Закону про заколот 1798 року обмеження на свободу слова у мирний час.
Крім того, Чафі вказував на те, що, хоча заборона пропагувати насильницьке повалення уряду США була направлена проти радикалів, її також можна використати і проти консерваторів. Він також звертав увагу на те, що ця заборона може бути використана, щоб запроторити до в'язниці людей, які зовсім не схожі на революціонерів. Чафі зазначає, що ідея силового повалення уряду часто зустрічається у дискусіях про громадські справи.
Судові процеси
Процес міннеаполіських троцькістів 1941 р.
27 червня 1941 року Федеральне бюро розслідувань здійснило обшук у офісах Соціалістичної робітничої партії США у Міннеаполісі та Сент-Полі. Крім того, відбулись обшуки в офісах міннеаполіського філіалу , деякі члени якого також були членами Соціалістичної робітничої партії США. Міністерство юстиції США висунуло обвинувачення проти профспілкового лідера та двадцяти восьми його колег на підставі Закону Сміта. Під час обшуків ФБР знайшло зброю, але, як пише Семюел Волкер, вона була більше пов'язана з жорстокими трудовими війнами в Міннеаполісі, ніж з будь-якою змовою з метою повалення уряду. Данн і його група були дисидентською фракцією в міннеаполіському філіалі Міжнародного братства водіїв вантажівок, а також членами троцькістської Соціалістичної робітничої партії. , президент Міжнародного братства водіїв вантажівок і член Національного комітету Демократичної партії США, хотів позбутися цієї неприємної для нього групи. Він попередив Білий дім, що «підривні, комуністичні, соціалістичні та радикальні» елементи в його профспілці планують страйки, які перешкодять оборонному виробництву.
та Соціалістична робітнича партія стверджували, що обшуки були атакою на робітничий рух. Генерального прокурора США Френсіса Бідла також звинувачували у тому, що він втрутився у внутрішній профспілковий спір, займаючи одну із сторін. Бідл, своєю чергою, стверджував, що справа не мала нічого спільного із профспілковим спором. Він наполягав на тому, що кримінальне переслідування було «порушено згідно з кримінальним кодексом США проти осіб, які брали участь у злочинній підбурювальній діяльності». Всередині Міністерства юстиції США також існувала опозиція переслідуванню членів Соціалістичної робітничої партії: у доповідній записці Бідлу Едвард Ф. Прічард, спеціальний помічник Генерального прокурора, рішуче протестував проти запланованого висунення обвинувачень проти членів Соціалістичної робітничої партії, стверджуючи, що вони являють собою «явний відхід від тієї відрази до придушення непопулярних політичних поглядів, якої завжди тримались прихильники конституційних свобод».
В обвинувальних актах проти членів Соціалістичної робітничої партії говорилось, зокрема, що члени обвинувачувались у порушенні Закону Сміта, а саме у «навмисному наданні порад про непідпорядкування в збройних силах і поширення літератури з тією самою метою», а також у свідомій та навмисній пропаганді, свідомому та навмисному підбуренні, свідомих та навмисних порадах, свідомому та навмисному навчанню про обов'язок, необхідність, бажаність і доречність насильного повалення та знищення уряду США. Крім того, їх обвинувачували у друці, публікації, виданні, написанні та поширенні відповідної літератури, організації груп та товариств для навчання поваленню уряду, а також у членстві таких груп та товариств.
Суд над обвинуваченими членами Соціалістичної робітничої партії США проходив з 27 жовтня до 29 листопада 1941 року. За результатами судового розгляду було засуджено 18 осіб, 12 з яких — до 6-ти місячного позбавлення волі, а 6 — до річного позбавлення волі. Їх засудження підтвердив , а Верховний суд США тричі відмовився втрутитись у справу. Засуджені вимагали від судів визнати Закон Сміта неконституційним як за формальними ознаками, так і в застосуванні.
«Великий судовий розгляд заколоту» 1944 р.
У липні 1942 року Генеральний прокурор США Френсіс Бідл під тиском президента США Франкліна Рузвельта схвалив висунення обвинувачення у змові з метою порушення як , так і Закону Сміта проти тридцяти діячів правого руху, серед яких були антикомуністична та антивоєнна активістка Елізабет Діллінг, , та економіст та пропагандист фашизму . Процес над цими діячами називали «Великим судовим розглядом заколоту» (англ. the Great Sedition Trial). Справа уряду США проти цих діячів була слабкою: у прокуратури не було жодних доказів фактичної змови між обвинуваченими, а також доказів прямих зв'язків з урядом Німеччини.
Як пише Джефрі Стоун, більшість підсудних у цьому процесі не мали нічого спільного, крім спільної ненависті до євреїв, комунізму та Франкліна Рузвельта та загальної віри в принципи фашизму. Джефрі Стоун зазначає, що, незважаючи на те, що ці обвинувачені були запеклими антикомуністами, антисемітами, про-німецьки налаштованими, а також захоплювались німецьким фюрером Адольфом Гітлером, навіть юристи в Міністерстві юстиції США були стурбовані тим, як політика та громадський тиск призвели до цієї раптової кількості обвинувачень. Вчений-правознавець та викладач Гарвардської школи права засудив обвинувачення як «необґрунтоване»; правозахисник та один із засновників Американської спілки захисту громадянських свобод Роджер Болдвін назвав обвинувачення «жахливим», а сенатор Роберт Тафт «розкритикував [це як] „полювання на відьом“, що нагадує Першу світову війну».
Процес широко висвітлювався в національній пресі, зокрема, у газетах Washington Post, New York Times і журналом Life. Стоун пише, що для уряду процес перетворився на юридичний і суспільний кошмар. Підсудні були «впертими та непокірними», вони «стогнали, ричали, голосно сміялися, вигукували та галасували», носили хелловінські маски, а також «істерично волали, що все це була єврейсько-комуністична змова з метою обмеження їхньої свободи слова», а їхні адвокати висунули всі можливі заперечення проти кожного доказу. Стоун зазначає, що процес швидко перетворився на цирк, який загрожував тривати нескінченно. Незважаючи на те, що газети Washington Post спочатку вимагала обвинувачення, вже в середині судового процесу в редакторській колонці газети заявлялось, що ця справа «буде чорною плямою на тлі американського правосуддя на довгі роки» і закликала уряд «покінчити з цим жалюгідним видовищем». Судовий процес завершився у зв'язку із раптовою смертю судді Едварда К. Ейчара та оголошенням неправильного судового розгляду. Справа затягнулась до грудня 1946 року, коли уряд нарешті відмовився від обвинувачень — через чотири місяці після закінчення війни та через чотири з половиною роки після арешту підсудних.
Дейл Гербек пише, що після цього процесу застосування Закону Сміта стало непопулярним. Це сталось на фоні зближення США та Радянського Союзу, які стали союзниками у Другій світовій війні. Гербек зазначає, що на цьому фоні уряд США був готовий набагато терпиміше ставитись до комунізму у США. Після суду над троцькістами, а також «Великого судового розгляду заколоту» під час Другої світової війни, а також протягом кількох років після неї, Закон Сміта не застосовувався. Лише після війни, коли цей альянс США та СРСР розпався, уряд США відродив Закон Сміта.
Процеси над членами Комуністичної партії США
Справа «Денніс проти США» (1951 р.)
20 липня 1948 року уряд США висунув обвинувачення дванадцятьом членам Центрального комітету Комуністичної партії США у порушенні Закону Сміта, а саме у навмисній і свідомій змові (1) з метою організації Комуністичної партії США, як товариства, групи та зібрання осіб, які навчають і виступають за насильницьке повалення та знищення уряду США, а також (2) свідомому та навмисному пропагуванні та навчанні обов'язку та необхідності насильницького повалення та знищення уряду США. Був заарештований , Генеральний секретар Центрального комітету партії, а також 11 інших лідерів партії.
Судовий розгляд розпочався 17 січня 1949 року і перетворився на бурний процес, що тривав дев'ять місяців, із протистояннями, які, як пише Семюел Волкер, відвернули увагу від питань Першої поправки до Конституції США. Комуністична партія США організувала шумні пікети біля будівлі суду, яка була оточена чотирма сотнями поліцейських. Адвокати підсудних застосовували войовничу тактику, оскаржуючи багато пунктів обвинувачення, а також дії суду. Суддя відхиляв майже усі заперечення. Президент США Гаррі Трумен називав підсудних «зрадниками».
У своїх обвинуваченнях уряд США значною мірою покладався на марксистську літературу, а не на дії підсудних. Прокурори не назвали жодних конкретних актів шпигунства чи державної зради, а суть справи зводилась до ідей та асоціації підсудних. Присяжним знадобилося трохи більше восьми годин, щоб винести вирок, і суддя засудив лідерів Комуністичної партії США до п'яти років ув'язнення та десяти тисяч доларів штрафу.
Суд апеляційної інстанції підтвердив вирок. Суддя апеляційного суду виходив із того, що Перша поправка до Конституції США не захищає будь-яке вираження думок. Відповідно до Генда, «ніхто не сумнівається в тому, що коли лідер натовпу, який уже дозрів для бунту, дає слово почати, його слова не захищені поправкою». Далі Генд наступним чином сформулював тест для розрізнення висловлювань, захищених та незахищених Першою поправкою: Перша поправка не захищає висловлювання, які становлять «чітку та нагальну небезпеку», а щоб виявити, чи існує така небезпека, потрібно відповісти на питання, чи виправдовує тяжкість «зла», за винятком його неймовірності, таке вторгнення у свободу слова, яке є необхідним для уникнення загрози. Застосувавши цей тест, Генд дійшов висновку, що Комуністична партія США являла собою «чітку та нагальну небезпеку». Він написав: «Американська комуністична партія, керівним духом якої є підсудні, є чітко сформульованою, добре продуманою, широко розповсюдженою організацією, що нараховує тисячі прихильників, жорстко й безжально дисциплінованих, багато з яких пройняті пристрасною утопічною вірою у звільнення людства. Вона має свого засновника, своїх апостолів, свої священні тексти — можливо, навіть своїх мучеників. Вона шукає навернених повсюдно за допомогою розширеної системи шкільної освіти і вимагає від усіх непохитної доктринальної ортодоксальності. Насильницьке захоплення всіх існуючих урядів є одним із пунктів цієї віри, яка відмовляється від можливості досягнення успіху законними засобами».
Верховний суд США погодився розглянути справу. Перед судом постало питання конституційності Закону Сміта. Верховний суд США у рішенні, написаному Головою суду Фредом Вінсоном, постановив, що релевантні положення Закону Сміта не суперечили Конституції США, оскільки вона дає Конгресу повноваження захищати уряд США від збройного повстання. Крім того, суд дійшов висновку, що дії засуджених (змова організувати Комуністичну партію, пропагувати та навчати зміну уряду насильницьким шляхом) становили чітку та нагальну загрозу спроби повалення уряду США насильницьким шляхом. Судді Г'юґо Блек та Вільям Дуґлас не погодились із рішенням більшості та написали відмінні думки.
Г'юґо Блек вказав на те, що підсудних не обвинуватили у спробі насильницького повалення уряду США, або у якихось відкритих діях, спрямованих на повалення уряду США, або у тому, що вони щось говорили чи писали, щоб повалити уряд. Він звернув увагу на те, що обвинувачення полягало в тому, що підсудні погодилися зібратися, обговорити й оприлюднити певні ідеї пізніше: обвинувачення полягає в тому, що вони змовилися з метою організації Комуністичної партії та використання виступів, газет та інших публікацій у майбутньому для навчання та пропаганди насильницького повалення уряду. Блек заявив, що такий підхід, на його думку являв собою жорстку форму попередньої цензури, забороненої Першою поправкою до Конституції США.
На думку Вільяма Дуґласа, рішення більшості фактично означало, що висловлювання прирівнюються до явних дій зрадницького чи підбурювального характеру. Такий підхід, на переконання Дуґласа, означав радикальний розрив з минулим та порушення одного з кардинальних принципів конституційної системи США. Дуґлас підкреслює, що свобода висловлювань обіймає важливе місце в США тому, що вона добре служить суспільству, та, що повна і вільна дискусія справді була першим постулатом віри американців. Він підкреслив, що свобода слова є правилом, а не виключенням, і, щоб обмеження свободи слова було конституційним, воно має базуватись на чомусь соліднішому ніж просто страх, ніж завзята опозиція до висловлювання та ніж огидна неприязнь до змісту висловлювання. На підтвердження своєї позиції Дуґлас наводить (аргументацію Луї Брендайса в його окремій думці в справі «Вітні проти Каліфорнії»): страх перед шкодою сам по собі не може виправдати придушення свободи слова та зібрань, мають бути обґрунтовані підстави побоюватися того, що свобода слова призведе до серйозного зла, мають бути достатні підстави вважати, що небезпека є неминучою, та мають бути розумні підстави вважати, що зло, якому потрібно запобігти, є серйозним. Дуґлас дійшов висновку, що комуністи не були чіткою та нагальною загрозою. Він вказав на те, що їхній вплив як політичної партії — незначний. Він зазначив: «Комуністи в цій країні ніколи не демонстрували поважних чи серйозних результатів на жодних виборах. Я б сумнівався, що є село, не кажучи вже про місто, округ чи штат, в якому комуністи могли б здобути владу… Комунізм був настільки ретельно викритий у цій країні, що він був понівечений як політична сила. Свобода слова знищила його як ефективну політичну партію.»
Наслідки рішення у справі «Денніс проти США»
Після виграшу уряду США у справі «Денніс проти США» Міністерство юстиції США порушило низку кримінальних справ на підставі Закону Сміта. Федеральні прокурори почали негайно збирати матеріали для порушення кримінальних справ проти нижчого ешелону комуністів. Протягом наступних десяти років загалом було порушено 15 кримінальних справ щодо приблизно 121 обвинуваченого на підставі положень про змову, а 8 кримінальних справ проти окремих обвинувачених були порушені відповідно до положення про членство. Судовий розгляд в судах першої інстанції зазвичай тривав від трьох до шести місяців. Засудження були забезпечені в кожній справі, переданій до суду — загалом дев'яносто шість обвинувачених на додаток до одинадцяти підсудних у справі «Денніс проти США».
Схема, якої дотримувались федеральні прокурори, була такою самою, як і у справі «Денніс проти США»: уряд звинувачував певних осіб у тому, що вони були комуністами, стверджуючи, що комунізм був діаметрально протилежним до панівної американської політичної системи, і тому підлягав санкціям згідно з Законом Сміта. Вивчення комуністичної доктрини вважалося достатнім для того, щоб виправдати покарання згідно з Законом Сміта. Тим не менш, коли ці справи були оскаржені, апеляційні суди однозначно підтвердили обвинувальні вироки, а Верховний суд відмовився переглядати справи. Так тривало до 1957 року, коли Верховний суд погодився переглянути низку справ і виніс поворотне рішення у справі «Єйтс проти США».
Справа «Єйтс проти США» (1957 р.)
Справа «Єйтс проти США» (англ. Yates v. United States) стосувалась 14 підсудних, які були членами Комуністичної партії в Каліфорнії. Підсудних обвинуватили у змові з метою повалення уряду США. На підтримку цих обвинувачень уряд надав докази того, що обвинувачені насправді були членами Комуністичної партії, і що Комуністична партія брала участь у змові з метою повалення уряду США. Як зазначає Дейл Гербек, факти в цій справі за суттю не відрізнялись від фактів у справі «Денніс проти США».
У цій справі Верховний суд США скасував засудження 14 підсудних, і значно звузив тлумачення Закону Сміта. Так, суд зазначив, що підсудні не могли бути засуджені на підставі організації Комуністичної партії США, оскільки партія була організована в 1945 році, а обвинувачення висунуто у 1951 році, на момент висунення обвинувачення вже сплив трирічний строк давності за обвинуваченням в організації групи.
Верховний суд також вказав на різницю між абстрактною дискусією та фактичною підтримкою повстання. Суд дійшов висновку, що Закон Сміта не забороняє абстрактну дискусію повалення уряду. Суддя Джон Гарлан, який написав думку від більшості суду, зазначив, що тлумачачи Закон Сміта, суду непотрібно «припускати, що Конгрес вирішив знехтувати конституційною небезпечною зоною, яка є настільки чітко позначеною, або що він використав слова „пропагувати“ та „навчати“ в їхньому звичайному словниковому значенні, коли вони вже були витлумачені як техніко-юридичні терміни, що несуть у собі особливий і обмежений зміст».
Суддя Г'юґо Блек, як і у справі «Денніс проти США» висловився, що положення, на підставі яких засудили підсудних, обмежували свободу слова, преси та зібрань у порушення Першої поправки до Конституції США. Єдиним суддею, який не погодився із рішенням суду був , який вказав на те, що ця справа була подібною до справи «Денніс проти США». Зокрема, суддя Кларк не погодився з тим, що строк обвинувачень в організації групи сплив: «Таке тлумачення зриває мету Конгресу, оскільки Закон був прийнятий у 1940 році, перш за все, щоб приборкати зростаючу силу та активність партії», — написав він.
Подальші процеси та зниження застосування Закону Сміта
Подальші судові справи розглядались в рамках стандартів, встановлених у справі «Єйтс проти США». Верховний суд США продовжував наголошувати на необхідності для уряду продемонструвати, що змова «є достатнього розміру та згуртованості, достатньо орієнтованою на дії та інші обставини є такими, що розумно виправдовують побоювання того, що дія відбудеться». У справах «Скейлз проти США» (англ. Scales v. United States) та «Ното проти США» (англ. Noto v. United States) Верховний суд знову наголосив на суворих стандартах доказування, які вимагаються при застосуванні Закону Сміта, так, щоб не порушити Першу поправку до Конституції США. Зокрема, у справі «Скейлз проти США» Верховний суд вказав на те, що уряду потрібно продемонструвати, що навчання силовому поваленню супроводжується вказівками щодо типу незаконного заходу, який має бути здійснений, коли прийде час революції, а також наявною, хоча й законною, поведінкою з конкретною метою втілити в життя пізнішу незаконну діяльність, яка пропагується.
Як зазначає Алек Томсон, хоча Закон Сміта все ще є частиною правового ландшафту США, справи «Скейлз проти США» та «Ното проти США» є останніми значними судовими переслідуваннями, пов’язаними з законом.
Посилання
- Chapter 439 [Глава 493]. Laws and Concurent Resolutions Enacted during the Second and Third Sessions of the Seventy-Sixth Congress of the United States of America (1939-1941) [Закони та відповідні резолюції, прийняті під час другої та третьої сесій сімдесят шостого Конгресу Сполучених Штатів Америки (1939-1941)] (PDF). U.S. Statutes at Large (англ.). Т. 54. United States Government Printing Office. 1941. с. 670—676.
- The Statutes at Large of the United States of America, from May, 1919, to March, 1921 Concurrent Resolutions of the Two Houses of Congress, and Recent Treaties, Conventions, and Executive Proclamations Amendment to the Constitution [Закони Сполучених Штатів Америки з травня 1919 року по березень 1921 року Одночасні резолюції обох палат Конгресу та останні договори, конвенції та виконавчі прокламації Поправка до Конституції.] (PDF). U.S. Statutes at Large (англ.). 1921. с. 1008—1009.
- 18 U.S. Code § 2387 - Activities affecting armed forces generally [Розділ 8 Кодекс США § 2387 – Діяльність, яка загалом впливає на збройні сили]. LII / Legal Information Institute (англ.). Процитовано 13 травня 2024.
- 18 U.S. Code § 2385 - Advocating overthrow of Government [Розділ 18 Кодекс США § 2385 – Пропаганда повалення уряду]. LII / Legal Information Institute (англ.). Процитовано 13 травня 2024.
- 8 U.S. Code § 1227 - Deportable aliens [Розділ 8 Кодекс США § 1227 – Іноземці, які підлягають депортації]. LII / Legal Information Institute (англ.). Процитовано 13 травня 2024.
- Haverty-Stacke, Donna T (2016). Trotskyists on Trial: Free Speech and Political Persecution Since the Age of FDR [Троцькісти під судом: свобода слова та політичне переслідування починаючи з доби Рузвельта] (англ.). NYU Press. ISBN .
- Chafee, Zechariah (1946). Free Speech In The United States [Свобода слова у США] (англ.). Harvard University Press.
- Congressional record. 76th Congress. 1st session. House of Representatives [Протоколи Конгресу. 76-й Конгрес. 1 сесія. Палата представників.] (PDF). www.congress.gov (англ.). 28 липня 1939. Процитовано 12 травня 2024.
- Herbeck, Dale A (1986). Limits to Political Expression: The Rise and Fall of the Smith Act [Обмеження політичних висловлювань: розквіт і падіння Закону Сміта]. Free Speech Yearbook (англ.). 25 (1): 67—89 — через Heinonline.
- Congressional Records. 76th Congress. 1-st session. House of Representatives [Протоколи Конгресу. 76-й Конгрес. 1 сесія. Палата представників.] (PDF). www.congress.gov (англ.). 29 липня 1939. Процитовано 12 травня 2024.
- Congressional Record. 76th Congress. 3d session. Senate [Протоколи Конгресу. 76-й Конгрес. 3-я сесія. Сенат.] (PDF). www.congres.gov (англ.). 15 червня 1940.
- Congressional Record. 76th Congress. 3d session. House of Representatives [Протоколи Конгресу. 76-й Конгрес. 3-я сесія. Палата представників.]. www.congres.gov (англ.). 17 червня 1940.
- Congressional record. 76th Congress. 3d session. Senate [Протоколи Конгресу. 76-й Конгрес. 3-я сесія. Сенат]. www.congres.gov (англ.). 22 червня 1940.
- Stone, Geoffrey R (2004). Perilous times: free speech in wartime from the Sedition Act of 1798 to the war on terrorism [Небезпечні часи: свобода слова під час війни від Закону про заколот 1798 року до війни з тероризмом] (англ.). W.W. Norton & Co. ISBN .
- Immigration and Nationality Act of 1952 Pub.L. 82–414, 66 Stat. 163 [Закон про імміграцію та громадянство 1952 року Pub.L. 82–414, 66 Stat. 163]. govtrack.us (англ.). 17 червня 1952. Процитовано 27 травня 2024.
- Congressional record. 95th Congress. 2nd session. Senate [Протоколи Конгресу. 95-й Конгрес. 2-га сесія. Сенат]. congress.gov (англ.). 30 січня 1978. Процитовано 26 травня 2024.
- Criminal Code Reform Act (1978 - S. 1437). GovTrack.us (англ.). Процитовано 26 травня 2024.
- Panel in House Favors Repealing of Smith Act [Колегія Палати представників виступає за скасування закону Сміта]. New York Times (англ.). 2 серпня 1978. Процитовано 26 травня 2024.
- Thomson, Alec (1 січня 2009). Smith Act of 1940 (1940) [Закон Сміта]. The Free Speech Center (англ.). Процитовано 28 травня 2024.
- The Smith Act: Law Explained. getlegalbuddies.com (англ.). 12 січня 2024. Процитовано 28 травня 2024.
- Walker, Samuel (2012). Presidents and Civil Liberties from Wilson to Obama [Президенти та громадянські свободи від Вільсона до Обами] (англ.). Cambridge University Press. ISBN .
- Fraenkel, Osmond K. (1950). Is the Smith Act Unconstitutional [Чи є Закон Сміта неконституційним]. Law Guild Review (англ.). 10: 181—184 — через Heinonline.
- Stone, Geoffrey R (2004). Free speech in World War II:“When are you going to indict the seditionists? [Свобода слова у Другій світовій війні: «Коли ви збираєтеся висунути обвинувачення проти заколотників?»] (PDF). International Journal of Constitutional Law (англ.). 2 (2): 334—367.
- Dennis v. United States, 341 U.S. 494, 71 S. Ct. 857, 95 L. Ed. 1137 (1951) [Справа «Денніс проти США»]. Google Scholar (англ.).
- Yates v. United States, 354 U.S. 298, 77 S. Ct. 1064, 1 L. Ed. 2d 1356 (1957) [Справа «Єйтс проти США»]. Google Scholar (англ.).
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zakon Smita angl Smith Act abo za oficijnoyu nazvoyu Zakon pro reyestraciyu inozemciv angl Alien Registration Act ce federalnij zakon SShA yakij buv prijnyatij 28 chervnya 1940 roku Vin vstanovlyuye kriminalni pokarannya za propagandu nasilnickogo povalennya uryadu SShA i vimagaye reyestraciyi inozemciv Zakon pro reyestraciyu inozemcivangl Alien Registration ActTipAkt Kongresu SShADerzhava SShANomerPub L 76 670 54 Stat 670Vstup v silu28 chervnya 1940Vidavnik76 ij Kongres SShAStatuschinnij iz zminamiOsnovni polozhennya pervisna redakciya 1940 r Pidrivna diyalnist V pershomu rozdili Zakonu Smita mistilis nastupni zaboroni vtruchatisya u pogirshuvati abo vplivati na loyalnist moralnij duh abo disciplinu vijskovih abo vijskovo morskih sil SShA paragraf 1 propaguvati nasilnicke povalennya uryadu SShA organizovuvati vidpovidni grupi ta rozpovsyudzhuvati vidpovidni materiali paragraf 2 Porushennya zaznachenih zaboron karalos shtrafom do 10 000 dolariv SShA ta abo pozbavlennyam voli na strok do 10 rokiv Deportaciya inozemciv Drugim rozdilom Zakonu Smita vvodilis dodatkovi do vzhe isnuyuchih pidstavi dlya deportaciyi inozemciv svidome ta z metoyu otrimannya vigodi zaohochennya sponukannya spriyannya pidburennya abo dopomoga inshomu inozemcyu v yihati abo sprobuvati v yihati do SShA z porushennyam zakonu zasudzhennya za nezakonne volodinnya avtomatichnoyi abo napivavtomatichnoyi strileckoyi zbroyi zasudzhennya za zlochini pererahovani v Rozdili I cogo zakonu vtruchannya u pogirshennya abo vpliv na loyalnist moralnih duh abo disciplin vijskovih ta propaganda nasilnickogo povalennya uryadu SShA organizaciya vidpovidnih grup ta rozpovsyudzhennya vidpovidnih materialiv Prinalezhnist do klasu inozemciv viznachenomu u Zakoni pro viklyuchennya ta vignannya z SShA inozemciv sho nalezhat do anarhichnogo ta inshih klasiv 1918 roku iz zminami vnesenimi zakonom 1920 roku a same prinalezhnist anarhistiv porada propaguvannya navchannya opoziciyi organizovanomu uryadu nalezhnist do abo zv yazok iz grupami sho radyat propaguyut navchayut opoziciyi do organizovanogo uryadu vira v porada propaguvannya abo navchannya nasilnickomu povalennyu uryadu SShA abo usih form prava vira v porada propaguvannya abo navchannya obov yazku neobhidnosti abo nalezhnosti nezakonnogo napadu abo vbivstva sluzhbovciv uryadu SShA vira v porada propaguvannya abo navchannya nezakonnomu poshkodzhennyu abo znishennyu majna vira v porada propaguvannya abo navchannya sabotazhu napisannya publikaciya rozpovsyudzhennya materialiv sho radyat propaguyut abo navchayut nasilnickomu povalennyu uryadu SShA abo usih form prava obov yazku neobhidnosti abo nalezhnosti nezakonnogo napadu abo vbivstva sluzhbovciv uryadu SShA nezakonnomu poshkodzhennyu abo znishennyu majna ta sabotazhu inozemci sho ye chlenami abo zv yazani z grupami sho zajmayutsya napisannyam publikaciyeyu rozpovsyudzhennyam materialiv sho radyat propaguyut abo navchayut nasilnickomu povalennyu uryadu SShA abo usih form prava obov yazku neobhidnosti abo nalezhnosti nezakonnogo napadu abo vbivstva sluzhbovciv uryadu SShA nezakonnomu poshkodzhennyu abo znishennyu majna ta sabotazhu Reyestraciya inozemciv Tretij rozdil mistiv reyestracijni vimogi do inozemciv Zokrema zaboronyalos vidavati vizi inozemcyam bez yihnoyi poperednoyi reyestraciyi ta vzyattya u nih vidbitkiv palciv Na inozemciv yaki vzhe perebuvali v SShA i yaki dosyagli 14 richnogo viku nakladavsya obov yazok projti proceduru reyestraciyi ta daktiloskopiyi Pracivniki inozemnih uryadiv a takozh chleni yihnih simej ne pidlyagali reyestraciyi ta daktiloskopiyi Porushennya obov yazku reyestraciyi ta prohodzhennya proceduri daktiloskopiyi karalos shtrafom do 1000 dolariv SShA ta abo pozbavlennyam voli do 6 ti misyaciv Krim togo zasudzheni za porushennya cogo obov yazku mogli buti deportovani Suchasna redakciyaOsnovni polozhennya Zakonu Smita zberigayutsya v suchasnomu zakonodavstvi SShA Tak zaborona na vtruchannya u pogirshennya abo vpliv na loyalnist moralnij duh abo disciplinu vijskovih abo vijskovo morskih sil SShA vklyuchena do Kodeksu Spoluchenih Shtativ Takozh chinnoyu zalishayetsya zaborona propaguvati nasilnicke povalennya uryadu SShA organizovuvati vidpovidni grupi ta rozpovsyudzhuvati vidpovidni materiali yaka takozh vklyuchena do Kodeksu SShA Maksimalne pokarannya za porushennya ciyeyi zaboroni v suchasnij redakciyi ye suvorishim nizh u pervisnij redakciyi Zakonu Smita pozbavlennya voli na strok do dvadcyati rokiv a takozh zaborona pracyuvati na uryad SShA protyagom p yati rokiv pislya zasudzhennya Krim togo chinnimi zalishayutsya nastupni pidstavi dlya deportaciyi inozemciv zaohochennya sponukannya spriyannya pidburennya abo dopomoga inshomu inozemcyu v yihati abo sprobuvati v yihati do SShA z porushennyam zakonu neobov yazkovo z metoyu otrimannya vigodi bud yaka diyalnist metoyu yakoyi ye opoziciya kontrol chi povalennya nasilnicke povalennya uryadu SShA chi inshimi nezakonnimi zasobami zasudzhennya za nezakonne volodinnya ta nosinnya vognepalnoyi zbroyi Zakonodavcha istoriyaDebati v Palati predstavnikiv SShA V kvitni 1939 roku chlen Palati predstavnikiv vid Virdzhiniyi predstaviv zakonoproekt H R 5138 na rozglyad Palati Debati v Palati predstavnikiv SShA shodo zakonoproektu Smita buli trivalimi 12 kvitnya 1939 roku pochalis sluhannya shodo zakonoproektu Smita u pidkomiteti Yuridichnogo komitetu Palati predstavnikiv Za dva dni sluhan dali svidchennya visimnadcyat osib dvanadcyat iz yakih vistupili za zakonoproekt Sered tih hto jogo pidtrimav buli predstavniki armiyi deyaki kongresmeni ta lideri samonazvanih patriotichnih organizacij Sered oponentiv zakonoproektu buli predstavniki Amerikanskoyi spilki zahistu gromadyanskih svobod Amerikanskoyi federaciyi praci Amerikanskogo komitetu zahistu narodzhenih za kordonom tosho Za rezultatami sluhan Yuridichnij komitet Palati predstavnikiv peredav zakonoproekt na rozglyad Palati Vpliv na zbrojni sili Polozhennya pershogo paragrafu Rozdilu I zakonu zaborona vtruchatisya u pogirshuvati abo vplivati na loyalnist moralnij duh abo disciplinu vijskovih abo vijskovo morskih sil SShA buli rozrobleni Ministerstvom vijskovo morskih sil SShA prinajmni u 1935 roci ta shvaleni Vijskovim ministerstvom SShA Komitet z vijskovih sprav Palati predstavnikiv SShA rekomenduvav zakonoproekt z cimi polozhennyami do prijnyattya Vprodovzh nastupnih chotiroh rokiv zakonoproekt zalishavsya bez ruhu U 1939 roci Ministerstvo vijskovo morskih sil SShA znovu zvernulos iz zapitom shodo zaprovadzhennya cih polozhen i voni buli vklyucheni do zakonoproektu Smita Prihilniki zakonoproektu zdebilshogo zoseredzhuvalis na polozhennyah sho stosuvalis inozemciv Odnak chas vid chas debati torkalis i polozhen pershogo paragrafu Rozdilu I zaborona vtruchatisya u pogirshuvati abo vplivati na loyalnist moralnij duh abo disciplinu vijskovih abo vijskovo morskih sil SShA Chlen Palati predstavnikiv vid Alabami zahishav ci polozhennya vkazuyuchi na te sho zaraz propagandisti zakriplyuvalis sered vijskovosluzhbovciv Oponenti pershogo paragrafu Rozdilu I vvazhali jogo nepotribnim a takozh takim sho mozhe mati neochikuvano shiroke zastosuvannya Voni vkazuvali na te sho polozhennya rozdilu mozhut buti vikoristani zokrema proti metodistskih manifestiv pro pacifizm abo dlya pokarannya civilnih osib yaki vistupayut proti vikoristannya vijsk u pridushenni strajku Krim togo zaznachalos sho taki polozhennya pozbavlyali soldativ i matrosiv svobodi chitati Takozh vkazuvalos na te sho ci polozhennya oznachali ziznannya u vidsutnosti doviri Kongresu do osobovogo skladu armiyi ta flotu mi vvazhayemo sho hlopci nastilki slabki sho piddadutsya bud yakij napravlenij na nih propagandi chlen Palati predstavnikiv vid Kaliforniyi yakij desyat rokiv prosluzhiv u vijskovo morskomu floti nazvav pershij paragraf Zakonom pro mamku armiyi ta flotu Debati shodo pershogo paragrafu dosyagli kulminaciyi koli chlen Palati predstavnikiv vid shtatu Nyu Jork zaproponuvav viklasti paragraf u nastupnij redakciyi Chitannya bud yakoyi gazeti knigi zhurnalu chi inshoyi publikaciyi vklyuchayuchi Bibliyu ta protokoli Kongresu dlya bud yakoyi osobi pov yazanoyi v bud yakij yakosti z armiyeyu flotom abo beregovoyu ohoronoyu Spoluchenih Shtativ ye nezakonnim pid chas sluzhbi Obureni chleni Palati predstavnikiv negajno pidnyalisya i krasnomovno zasudili cyu popravku yak sprobu komunistiv vidmoviti soldatam i matrosam u Slovi Bozhomu ta znishiti religiyu yak vona bula znishena v Rosiyi Popravka O Tula bula vidhilena 117 ma golosami proti odnogo proponuvav vzagali viluchiti pershij rozdil zakonoproektu odnak jogo propoziciya bula vidhilena 115 ma golosami proti 30 Zagalom za pershij paragraf Rozdilu I progolosuvali 272 chlena Palati predstavnikiv proti 48 Nasilnicke povalennya uryadu SShA vikladach Garvardskoyi shkoli prava vidomij vchenij pravoznavec ta ekspert u pitannyah svobodi slova pisav sho naskilki vin mig perekonatis zaborona propaguvati nasilnicke povalennya uryadu SShA organizovuvati vidpovidni grupi ta rozpovsyudzhuvati vidpovidni materiali ne otrimala pozitivnogo vidguku vid zhodnogo komitetu 76 ogo Kongresu yakij bi vlashtuvav publichni sluhannya shodo cih polozhen Vin zaznachaye sho voni buli u pervisnomu varianti zakonoproektu Smita koli zakonoproekt potrapiv do Yuridichnogo komitetu Palati predstavnikiv Odnak v Yuridichnomu komiteti do ciyeyi zaboroni vinikla znachna opoziciya Pid chas sluhan v Palati predstavnikiv ci polozhennya znovu buli vineseni na rozglyad chlenom Palati predstavnikiv vid Massachusetsu yak popravka do zovsim inshogo zakonoproektu Popravka bula prijnyata Palatoyu predstavnikiv 357 ma golosami proti 17 pislya korotkih promov u yakih kongresmeni zayavili sho voni na boci amerikanskih institucij ta uryadu Potim buv zvit komitetu shodo zakonoproektu Smita u yakomu cya zaborona bula viluchena bez komentariv shodo yiyi bazhanosti a lishe stverdzhuvalos sho vona peretinayetsya iz popravkoyu Makkormaka yaka vzhe bula prijnyata Palatoyu predstavnikiv Pislya dovgih debativ shodo zakonoproektu Smita znovu z yavlyayetsya cya zaborona cogo razu za iniciativi avtora zakonoproektu Yak pishe Chafi Smit zaproponuvav cyu popravku poboyuyuchis sho Senat mozhe ne prijnyati popravku Makkormaka yak ce i stalosya tak vipravdovuvav neobhidnist zaprovadzhennya takoyi zaboroni U nas ye zakoni proti inozemciv yaki vistupayut za povalennya cogo uryadu siloyu ale chi znayete vi sho nemaye nichogo v sviti sho zavazhalo b amerikanskomu gromadyaninu zradniku zrobiti ce Vin mozhe vistupati za revolyuciyu silove povalennya uryadu anarhiyu ta vse inshe i v zakoni nemaye nichogo sho b ce zupiniti Odnim z tih hto vistupav proti cogo polozhennya buv chlen Palati predstavnikiv vid Kaliforniyi yakij zvernuv uvagu na te sho mozhe statis tak sho u SShA demokratichnim shlyahom do vladi prijde diktatorskij uryad i sho navit sered chleniv Palati predstavnikiv SShA mozhe viniknuti vidchuttya sho takomu uryadu ne misce v SShA i sho v takomu razi deyaki vislovi yaki lunatimut vid nih mozhut pidpadati pid cyu zaboronu Zreshtoyu Palata predstavnikiv prijnyala popravku Smita 79 ma golosami proti 32 h Zagalom za drugij paragraf Rozdilu I progolosuvali 279 chleniv Palati predstavnikiv proti 32 Golosuvannya v cilomu 29 lipnya 1939 roku zakonoproekt Smita projshov golosuvannya u Palati predstavnikiv Jogo pidtrimali 279 chleniv Palati predstavnikiv Sered tih hto ne pidtrimav zakonoproekt buli chlen Palati vid shtatu Nyu Jork chlen Palati vid Merilendu ta batko politichnoyi diyachki Nensi Pelosi Tomas D Alesandro chlen Palati vid Pivnichnoyi Dakoti ta kandidat u prezidenti na prezidentskih viborah 1936 roku chlen Palati vid Oregonu ta majbutnij gubernator Oregonu chlen Palati vid Kaliforniyi ta chlen Palati vid shtatu Vashington ta majbutnij senator ta gubernator Vashingtonu Debati v Senati Deportaciya inozemciv V Senati SShA debati zoseredilis v osnovnomu na pitanni deportaciyi ta reyestraciyi inozemciv Senator vid Oregonu pidnyav pitannya pro te sho dlya bagatoh inozemciv ne maye krayini kudi b yih mozhna bulo deportuvati Na ce senator vid Arkanzasu vidpoviv sho u Palati predstavnikiv rozglyadavsya zakonoproekt yakij mav rozv yazati cyu problemu Vodnochas senator vid Tehasu viznav Mi ne zavzhdi mozhemo deportuvati inozemciv do krayin z yakih voni pribuli oskilki chasto krayini yih ne prijmayut Krayina mozhe buti znishena za odnu nich shlyahom zavoyuvannya Reyestraciya inozemciv Senatoru Richardu Rasselu vid Dzhordzhiyi zdalos zanadto m yakim pokarannya za porushennya inozemcem obov yazku zareyestruvatis v pervisnij redakciyi zakonoproektu yakij rozglyadavsya v Senati pokarannya peredbachalo shtraf u rozmiri 100 dolariv SShA ta abo pozbavlennya voli do 30 dniv Rassel takozh zaznachiv sho inozemci yaki porushili vimogu reyestraciyi mayut buti deportovani Na ce senator vid Tehasu vidpoviv sho proti suvorishih pokaran vistupav Generalnij solisitor SShA yakim todi buv Frensis Bidl Konneli tak poyasniv poziciyu Bidla zakon prijmavsya dlya dosyagnennya pevnoyi meti reyestraciya inozemciv Konneli takozh zaznachiv sho Bidl proti deportaciyi inozemciv yaki porushili vimogu reyestraciyi tomu sho bulo bagato serjoznishih pidstav dlya deportaciyi Tim ne mensh senator Rassel napolig na vnesenni svoyeyi popravki yaka deportaciyu za porushennya vimogi reyestraciyi i popravka bula prijnyata Golosuvannya v cilomu 15 chervnya 1940 roku Senat progolosuvav za zakonoproekt Smita V ne mistitsya informaciyi shodo kilkosti golosiv a takozh poimennogo golosuvannya Pogodzhuvalna konferenciya i pidpisannya 17 chervnya 1940 roku Palata predstavnikiv pogodilas na konferenciyu shodo zakonoproektu Smita z privodu zmin vnesenih Senatom Vid Palati predstavnikiv na konferenciyu buli delegovani chlen Palati vid Tehasu chlen Palati vid Alabami ta chlen Palati vid shtatu Nyu Jork Vid Senatu na konferenciyu buli delegovani senator vid Tehasu senator vid Arkanzasu ta senator vid Konnektikutu U finalnij pogodzhenij na konferenciyi redakciyi bulo zaprovadzheno suvorishe pokarannya za nedotrimannya vimogi reyestraciyi shtraf do 1000 dolariv SShA ta abo pozbavlennya voli na strok do 6 i misyaciv a takozh peredbachalas na rozsud Generalnogo prokurora SShA mozhlivist deportaciyi Prezident SShA Franklin Ruzvelt pidpisav zakon vidmovivshis nakladati na nogo veto napolyagayuchi na tomu sho jogo polozhennya pro propaguvannya nasilnickogo povalennya uryadu SShA navryad ye nepravomirnim posyagannyam na gromadyanski svobodi vrahovuyuchi ninishni svitovi umovi Formalne skasuvannya deyakih polozhen Vimogi pro reyestraciyu inozemciv buli skasovani takozh vidomim yak Zakon Makkarrana Voltera Odnak v samomu teksti zakonu vimogi shodo reyestraciyi inozemciv yak tih hto vzhe znahodivsya u SShA tak i tih hto podavav zayavku na vizu zberigalis Tobto vidbulos formalne skasuvannya chastini zakonu iz zberezhennyam suti formalno skasovanih polozhen u novomu zakoni 1952 roku 30 sichnya 1978 roku Senat SShA prijnyav Zakon pro reformu kriminalnogo kodeksu yakij sered inshogo peredbachav skasuvannya Zakonu Smita Odnak cej zakonoproekt ne buv prijnyatij Palatoyu predstavnikiv SShA 2 serpnya 1978 roku Pidkomitet z kriminalnogo pravosuddya Palati predstavnikiv progolosuvav za te shob pogoditisya z Senatom i rekomenduvati skasuvati zakon Smita Chlen Palati predstavnikiv demokrat vid Pivdennoyi Karolini golova pidkomitetu skazav sho vin diyav na osnovi rishen Verhovnogo sudu yaki viznali bilshu chastinu zakonu nekonstitucijnim Vin skazav sho Ministerstvo yusticiyi povidomilo pidkomitetu sho revolyucijna diyalnist vse she mozhe peresliduvatisya za inshimi zakonami Odnak formalno Zakon Smita ne buv skasovanij i deyaki jogo polozhennya zokrema zaborona na vtruchannya u pogirshennya abo vpliv na loyalnist moralnij duh abo disciplinu vijskovih abo vijskovo morskih sil SShA ta zaborona propaguvati nasilnicke povalennya uryadu SShA organizovuvati vidpovidni grupi ta rozpovsyudzhuvati vidpovidni materiali v desho zminenomu viglyadi zalishayutsya chastinoyu zakonodavstva SShA KritikaAkademichna kritika vikladach Garvardskoyi shkoli prava vidomij vchenij pravoznavec ta ekspert u pitannyah svobodi slova vkazuvav na te sho ne divlyachis na oficijnu nazvu zakonu bilsha jogo chastina ne stosuyetsya reyestraciyi inozemciv Vin zaznachav sho zakon mistit najradikalnishi obmezhennya svobodi slova yaki bud koli vvodilisya v SShA u mirnij chas Chafi osoblivo kritikuvav polozhennya pershogo paragrafu Rozdilu I zakonu Vin vkazuvav na te sho ci polozhennya zalishayutsya chinnimi navit u mirnij chas i tomu do nih treba stavitis yak do togo chim voni ye zakonu sho obmezhuye svobodu slova ta presi v mirnij chas Chafi vvazhav zaboronu vtruchatisya u pogirshuvati abo vplivati na loyalnist moralnij duh abo disciplinu vijskovih abo vijskovo morskih sil SShA nepotribnoyu vkazuyuchi na te sho u SShA vzhe bulo zakonodavstvo shob vporatisya z bud yakoyu serjoznoyu nebezpekoyu neloyalnosti v zbrojnih silah Vin takozh vkazuvav na neproporcijnist pokarannya za porushennya takoyi zaboroni v toj chas yak najbilshim pokarannyam za zmovu silovogo povalennya uryadu SShA bulo shist rokiv pozbavlennya voli za zakidannya listivok u ventilyatori linkoriv mozhna otrimati 10 rokiv pozbavlennya voli Krim togo Chafi zvertav uvagu na te sho isnuye serjozna nebezpeka togo sho hocha taka zaborona vvodilas dlya zahistu soldativ i matrosiv bude vikoristovuvatisya pid chas hvilyuvannya dlya pridushennya obgovorennya gromadskih sprav sered civilnih Chafi takozh visloviv poboyuvannya sho cyu zaboronu mozhna legko zastosuvati takim chinom shob zmenshiti intelektualnu aktivnist prizovnikiv ta reshti zbrojnih sil osoblivo oficeriv Chafi takozh kritikuvav zaboronu propaguvati nasilnicke povalennya uryadu SShA organizovuvati vidpovidni grupi ta rozpovsyudzhuvati vidpovidni materiali Po pershe vin vkazuye na vidsutnist dokaziv isnuvannya ob yektivnih prichin zaprovadzhuvati taku zaboronu ani v komiteti a ni v Kongresi ne bulo predstavleno zhodnogo dokazu yakij bi dovodiv neobhidnist takoyi zaboroni i ne bulo zaproponovano zhodnogo dokazu bud yakogo lih yake potribno bulo vipraviti shlyahom zaprovadzhennya takoyi zaboroni Chafi pishe sho prosta prichina zaprovadzhennya takoyi zaboroni lobiyuvannya osib ta organizacij yaki pragnuli takogo zahodu protyagom ostannih dvoh desyatilit voni skoristalis anti immigrantskoyu isteriyeyu shob vpisati u zakon spryamovanij proti inozemciv pershi z chasiv Zakonu pro zakolot 1798 roku obmezhennya na svobodu slova u mirnij chas Krim togo Chafi vkazuvav na te sho hocha zaborona propaguvati nasilnicke povalennya uryadu SShA bula napravlena proti radikaliv yiyi takozh mozhna vikoristati i proti konservatoriv Vin takozh zvertav uvagu na te sho cya zaborona mozhe buti vikoristana shob zaprotoriti do v yaznici lyudej yaki zovsim ne shozhi na revolyucioneriv Chafi zaznachaye sho ideya silovogo povalennya uryadu chasto zustrichayetsya u diskusiyah pro gromadski spravi Sudovi procesiProces minneapoliskih trockistiv 1941 r 27 chervnya 1941 roku Federalne byuro rozsliduvan zdijsnilo obshuk u ofisah Socialistichnoyi robitnichoyi partiyi SShA u Minneapolisi ta Sent Poli Krim togo vidbulis obshuki v ofisah minneapoliskogo filialu deyaki chleni yakogo takozh buli chlenami Socialistichnoyi robitnichoyi partiyi SShA Ministerstvo yusticiyi SShA visunulo obvinuvachennya proti profspilkovogo lidera ta dvadcyati vosmi jogo koleg na pidstavi Zakonu Smita Pid chas obshukiv FBR znajshlo zbroyu ale yak pishe Semyuel Volker vona bula bilshe pov yazana z zhorstokimi trudovimi vijnami v Minneapolisi nizh z bud yakoyu zmovoyu z metoyu povalennya uryadu Dann i jogo grupa buli disidentskoyu frakciyeyu v minneapoliskomu filiali Mizhnarodnogo bratstva vodiyiv vantazhivok a takozh chlenami trockistskoyi Socialistichnoyi robitnichoyi partiyi prezident Mizhnarodnogo bratstva vodiyiv vantazhivok i chlen Nacionalnogo komitetu Demokratichnoyi partiyi SShA hotiv pozbutisya ciyeyi nepriyemnoyi dlya nogo grupi Vin poperediv Bilij dim sho pidrivni komunistichni socialistichni ta radikalni elementi v jogo profspilci planuyut strajki yaki pereshkodyat oboronnomu virobnictvu ta Socialistichna robitnicha partiya stverdzhuvali sho obshuki buli atakoyu na robitnichij ruh Generalnogo prokurora SShA Frensisa Bidla takozh zvinuvachuvali u tomu sho vin vtrutivsya u vnutrishnij profspilkovij spir zajmayuchi odnu iz storin Bidl svoyeyu chergoyu stverdzhuvav sho sprava ne mala nichogo spilnogo iz profspilkovim sporom Vin napolyagav na tomu sho kriminalne peresliduvannya bulo porusheno zgidno z kriminalnim kodeksom SShA proti osib yaki brali uchast u zlochinnij pidburyuvalnij diyalnosti Vseredini Ministerstva yusticiyi SShA takozh isnuvala opoziciya peresliduvannyu chleniv Socialistichnoyi robitnichoyi partiyi u dopovidnij zapisci Bidlu Edvard F Prichard specialnij pomichnik Generalnogo prokurora rishuche protestuvav proti zaplanovanogo visunennya obvinuvachen proti chleniv Socialistichnoyi robitnichoyi partiyi stverdzhuyuchi sho voni yavlyayut soboyu yavnij vidhid vid tiyeyi vidrazi do pridushennya nepopulyarnih politichnih poglyadiv yakoyi zavzhdi trimalis prihilniki konstitucijnih svobod V obvinuvalnih aktah proti chleniv Socialistichnoyi robitnichoyi partiyi govorilos zokrema sho chleni obvinuvachuvalis u porushenni Zakonu Smita a same u navmisnomu nadanni porad pro nepidporyadkuvannya v zbrojnih silah i poshirennya literaturi z tiyeyu samoyu metoyu a takozh u svidomij ta navmisnij propagandi svidomomu ta navmisnomu pidburenni svidomih ta navmisnih poradah svidomomu ta navmisnomu navchannyu pro obov yazok neobhidnist bazhanist i dorechnist nasilnogo povalennya ta znishennya uryadu SShA Krim togo yih obvinuvachuvali u druci publikaciyi vidanni napisanni ta poshirenni vidpovidnoyi literaturi organizaciyi grup ta tovaristv dlya navchannya povalennyu uryadu a takozh u chlenstvi takih grup ta tovaristv Sud nad obvinuvachenimi chlenami Socialistichnoyi robitnichoyi partiyi SShA prohodiv z 27 zhovtnya do 29 listopada 1941 roku Za rezultatami sudovogo rozglyadu bulo zasudzheno 18 osib 12 z yakih do 6 ti misyachnogo pozbavlennya voli a 6 do richnogo pozbavlennya voli Yih zasudzhennya pidtverdiv a Verhovnij sud SShA trichi vidmovivsya vtrutitis u spravu Zasudzheni vimagali vid sudiv viznati Zakon Smita nekonstitucijnim yak za formalnimi oznakami tak i v zastosuvanni Velikij sudovij rozglyad zakolotu 1944 r U lipni 1942 roku Generalnij prokuror SShA Frensis Bidl pid tiskom prezidenta SShA Franklina Ruzvelta shvaliv visunennya obvinuvachennya u zmovi z metoyu porushennya yak tak i Zakonu Smita proti tridcyati diyachiv pravogo ruhu sered yakih buli antikomunistichna ta antivoyenna aktivistka Elizabet Dilling ta ekonomist ta propagandist fashizmu Proces nad cimi diyachami nazivali Velikim sudovim rozglyadom zakolotu angl the Great Sedition Trial Sprava uryadu SShA proti cih diyachiv bula slabkoyu u prokuraturi ne bulo zhodnih dokaziv faktichnoyi zmovi mizh obvinuvachenimi a takozh dokaziv pryamih zv yazkiv z uryadom Nimechchini Yak pishe Dzhefri Stoun bilshist pidsudnih u comu procesi ne mali nichogo spilnogo krim spilnoyi nenavisti do yevreyiv komunizmu ta Franklina Ruzvelta ta zagalnoyi viri v principi fashizmu Dzhefri Stoun zaznachaye sho nezvazhayuchi na te sho ci obvinuvacheni buli zapeklimi antikomunistami antisemitami pro nimecki nalashtovanimi a takozh zahoplyuvalis nimeckim fyurerom Adolfom Gitlerom navit yuristi v Ministerstvi yusticiyi SShA buli sturbovani tim yak politika ta gromadskij tisk prizveli do ciyeyi raptovoyi kilkosti obvinuvachen Vchenij pravoznavec ta vikladach Garvardskoyi shkoli prava zasudiv obvinuvachennya yak neobgruntovane pravozahisnik ta odin iz zasnovnikiv Amerikanskoyi spilki zahistu gromadyanskih svobod Rodzher Boldvin nazvav obvinuvachennya zhahlivim a senator Robert Taft rozkritikuvav ce yak polyuvannya na vidom sho nagaduye Pershu svitovu vijnu Proces shiroko visvitlyuvavsya v nacionalnij presi zokrema u gazetah Washington Post New York Times i zhurnalom Life Stoun pishe sho dlya uryadu proces peretvorivsya na yuridichnij i suspilnij koshmar Pidsudni buli vpertimi ta nepokirnimi voni stognali richali golosno smiyalisya vigukuvali ta galasuvali nosili hellovinski maski a takozh isterichno volali sho vse ce bula yevrejsko komunistichna zmova z metoyu obmezhennya yihnoyi svobodi slova a yihni advokati visunuli vsi mozhlivi zaperechennya proti kozhnogo dokazu Stoun zaznachaye sho proces shvidko peretvorivsya na cirk yakij zagrozhuvav trivati neskinchenno Nezvazhayuchi na te sho gazeti Washington Post spochatku vimagala obvinuvachennya vzhe v seredini sudovogo procesu v redaktorskij kolonci gazeti zayavlyalos sho cya sprava bude chornoyu plyamoyu na tli amerikanskogo pravosuddya na dovgi roki i zaklikala uryad pokinchiti z cim zhalyugidnim vidovishem Sudovij proces zavershivsya u zv yazku iz raptovoyu smertyu suddi Edvarda K Ejchara ta ogoloshennyam nepravilnogo sudovogo rozglyadu Sprava zatyagnulas do grudnya 1946 roku koli uryad nareshti vidmovivsya vid obvinuvachen cherez chotiri misyaci pislya zakinchennya vijni ta cherez chotiri z polovinoyu roki pislya areshtu pidsudnih Dejl Gerbek pishe sho pislya cogo procesu zastosuvannya Zakonu Smita stalo nepopulyarnim Ce stalos na foni zblizhennya SShA ta Radyanskogo Soyuzu yaki stali soyuznikami u Drugij svitovij vijni Gerbek zaznachaye sho na comu foni uryad SShA buv gotovij nabagato terpimishe stavitis do komunizmu u SShA Pislya sudu nad trockistami a takozh Velikogo sudovogo rozglyadu zakolotu pid chas Drugoyi svitovoyi vijni a takozh protyagom kilkoh rokiv pislya neyi Zakon Smita ne zastosovuvavsya Lishe pislya vijni koli cej alyans SShA ta SRSR rozpavsya uryad SShA vidrodiv Zakon Smita Procesi nad chlenami Komunistichnoyi partiyi SShA Sprava Dennis proti SShA 1951 r 20 lipnya 1948 roku uryad SShA visunuv obvinuvachennya dvanadcyatom chlenam Centralnogo komitetu Komunistichnoyi partiyi SShA u porushenni Zakonu Smita a same u navmisnij i svidomij zmovi 1 z metoyu organizaciyi Komunistichnoyi partiyi SShA yak tovaristva grupi ta zibrannya osib yaki navchayut i vistupayut za nasilnicke povalennya ta znishennya uryadu SShA a takozh 2 svidomomu ta navmisnomu propaguvanni ta navchanni obov yazku ta neobhidnosti nasilnickogo povalennya ta znishennya uryadu SShA Buv zaareshtovanij Generalnij sekretar Centralnogo komitetu partiyi a takozh 11 inshih lideriv partiyi Sudovij rozglyad rozpochavsya 17 sichnya 1949 roku i peretvorivsya na burnij proces sho trivav dev yat misyaciv iz protistoyannyami yaki yak pishe Semyuel Volker vidvernuli uvagu vid pitan Pershoyi popravki do Konstituciyi SShA Komunistichna partiya SShA organizuvala shumni piketi bilya budivli sudu yaka bula otochena chotirma sotnyami policejskih Advokati pidsudnih zastosovuvali vojovnichu taktiku oskarzhuyuchi bagato punktiv obvinuvachennya a takozh diyi sudu Suddya vidhilyav majzhe usi zaperechennya Prezident SShA Garri Trumen nazivav pidsudnih zradnikami U svoyih obvinuvachennyah uryad SShA znachnoyu miroyu pokladavsya na marksistsku literaturu a ne na diyi pidsudnih Prokurori ne nazvali zhodnih konkretnih aktiv shpigunstva chi derzhavnoyi zradi a sut spravi zvodilas do idej ta asociaciyi pidsudnih Prisyazhnim znadobilosya trohi bilshe vosmi godin shob vinesti virok i suddya zasudiv lideriv Komunistichnoyi partiyi SShA do p yati rokiv uv yaznennya ta desyati tisyach dolariv shtrafu Sud apelyacijnoyi instanciyi pidtverdiv virok Suddya apelyacijnogo sudu vihodiv iz togo sho Persha popravka do Konstituciyi SShA ne zahishaye bud yake virazhennya dumok Vidpovidno do Genda nihto ne sumnivayetsya v tomu sho koli lider natovpu yakij uzhe dozriv dlya buntu daye slovo pochati jogo slova ne zahisheni popravkoyu Dali Gend nastupnim chinom sformulyuvav test dlya rozriznennya vislovlyuvan zahishenih ta nezahishenih Pershoyu popravkoyu Persha popravka ne zahishaye vislovlyuvannya yaki stanovlyat chitku ta nagalnu nebezpeku a shob viyaviti chi isnuye taka nebezpeka potribno vidpovisti na pitannya chi vipravdovuye tyazhkist zla za vinyatkom jogo nejmovirnosti take vtorgnennya u svobodu slova yake ye neobhidnim dlya uniknennya zagrozi Zastosuvavshi cej test Gend dijshov visnovku sho Komunistichna partiya SShA yavlyala soboyu chitku ta nagalnu nebezpeku Vin napisav Amerikanska komunistichna partiya kerivnim duhom yakoyi ye pidsudni ye chitko sformulovanoyu dobre produmanoyu shiroko rozpovsyudzhenoyu organizaciyeyu sho narahovuye tisyachi prihilnikiv zhorstko j bezzhalno disciplinovanih bagato z yakih projnyati pristrasnoyu utopichnoyu viroyu u zvilnennya lyudstva Vona maye svogo zasnovnika svoyih apostoliv svoyi svyashenni teksti mozhlivo navit svoyih muchenikiv Vona shukaye navernenih povsyudno za dopomogoyu rozshirenoyi sistemi shkilnoyi osviti i vimagaye vid usih nepohitnoyi doktrinalnoyi ortodoksalnosti Nasilnicke zahoplennya vsih isnuyuchih uryadiv ye odnim iz punktiv ciyeyi viri yaka vidmovlyayetsya vid mozhlivosti dosyagnennya uspihu zakonnimi zasobami Verhovnij sud SShA pogodivsya rozglyanuti spravu Pered sudom postalo pitannya konstitucijnosti Zakonu Smita Verhovnij sud SShA u rishenni napisanomu Golovoyu sudu Fredom Vinsonom postanoviv sho relevantni polozhennya Zakonu Smita ne superechili Konstituciyi SShA oskilki vona daye Kongresu povnovazhennya zahishati uryad SShA vid zbrojnogo povstannya Krim togo sud dijshov visnovku sho diyi zasudzhenih zmova organizuvati Komunistichnu partiyu propaguvati ta navchati zminu uryadu nasilnickim shlyahom stanovili chitku ta nagalnu zagrozu sprobi povalennya uryadu SShA nasilnickim shlyahom Suddi G yugo Blek ta Vilyam Duglas ne pogodilis iz rishennyam bilshosti ta napisali vidminni dumki G yugo Blek vkazav na te sho pidsudnih ne obvinuvatili u sprobi nasilnickogo povalennya uryadu SShA abo u yakihos vidkritih diyah spryamovanih na povalennya uryadu SShA abo u tomu sho voni shos govorili chi pisali shob povaliti uryad Vin zvernuv uvagu na te sho obvinuvachennya polyagalo v tomu sho pidsudni pogodilisya zibratisya obgovoriti j oprilyudniti pevni ideyi piznishe obvinuvachennya polyagaye v tomu sho voni zmovilisya z metoyu organizaciyi Komunistichnoyi partiyi ta vikoristannya vistupiv gazet ta inshih publikacij u majbutnomu dlya navchannya ta propagandi nasilnickogo povalennya uryadu Blek zayaviv sho takij pidhid na jogo dumku yavlyav soboyu zhorstku formu poperednoyi cenzuri zaboronenoyi Pershoyu popravkoyu do Konstituciyi SShA Na dumku Vilyama Duglasa rishennya bilshosti faktichno oznachalo sho vislovlyuvannya pririvnyuyutsya do yavnih dij zradnickogo chi pidburyuvalnogo harakteru Takij pidhid na perekonannya Duglasa oznachav radikalnij rozriv z minulim ta porushennya odnogo z kardinalnih principiv konstitucijnoyi sistemi SShA Duglas pidkreslyuye sho svoboda vislovlyuvan obijmaye vazhlive misce v SShA tomu sho vona dobre sluzhit suspilstvu ta sho povna i vilna diskusiya spravdi bula pershim postulatom viri amerikanciv Vin pidkresliv sho svoboda slova ye pravilom a ne viklyuchennyam i shob obmezhennya svobodi slova bulo konstitucijnim vono maye bazuvatis na chomus solidnishomu nizh prosto strah nizh zavzyata opoziciya do vislovlyuvannya ta nizh ogidna nepriyazn do zmistu vislovlyuvannya Na pidtverdzhennya svoyeyi poziciyi Duglas navodit argumentaciyu Luyi Brendajsa v jogo okremij dumci v spravi Vitni proti Kaliforniyi strah pered shkodoyu sam po sobi ne mozhe vipravdati pridushennya svobodi slova ta zibran mayut buti obgruntovani pidstavi poboyuvatisya togo sho svoboda slova prizvede do serjoznogo zla mayut buti dostatni pidstavi vvazhati sho nebezpeka ye neminuchoyu ta mayut buti rozumni pidstavi vvazhati sho zlo yakomu potribno zapobigti ye serjoznim Duglas dijshov visnovku sho komunisti ne buli chitkoyu ta nagalnoyu zagrozoyu Vin vkazav na te sho yihnij vpliv yak politichnoyi partiyi neznachnij Vin zaznachiv Komunisti v cij krayini nikoli ne demonstruvali povazhnih chi serjoznih rezultativ na zhodnih viborah Ya b sumnivavsya sho ye selo ne kazhuchi vzhe pro misto okrug chi shtat v yakomu komunisti mogli b zdobuti vladu Komunizm buv nastilki retelno vikritij u cij krayini sho vin buv ponivechenij yak politichna sila Svoboda slova znishila jogo yak efektivnu politichnu partiyu Naslidki rishennya u spravi Dennis proti SShA Pislya vigrashu uryadu SShA u spravi Dennis proti SShA Ministerstvo yusticiyi SShA porushilo nizku kriminalnih sprav na pidstavi Zakonu Smita Federalni prokurori pochali negajno zbirati materiali dlya porushennya kriminalnih sprav proti nizhchogo eshelonu komunistiv Protyagom nastupnih desyati rokiv zagalom bulo porusheno 15 kriminalnih sprav shodo priblizno 121 obvinuvachenogo na pidstavi polozhen pro zmovu a 8 kriminalnih sprav proti okremih obvinuvachenih buli porusheni vidpovidno do polozhennya pro chlenstvo Sudovij rozglyad v sudah pershoyi instanciyi zazvichaj trivav vid troh do shesti misyaciv Zasudzhennya buli zabezpecheni v kozhnij spravi peredanij do sudu zagalom dev yanosto shist obvinuvachenih na dodatok do odinadcyati pidsudnih u spravi Dennis proti SShA Shema yakoyi dotrimuvalis federalni prokurori bula takoyu samoyu yak i u spravi Dennis proti SShA uryad zvinuvachuvav pevnih osib u tomu sho voni buli komunistami stverdzhuyuchi sho komunizm buv diametralno protilezhnim do panivnoyi amerikanskoyi politichnoyi sistemi i tomu pidlyagav sankciyam zgidno z Zakonom Smita Vivchennya komunistichnoyi doktrini vvazhalosya dostatnim dlya togo shob vipravdati pokarannya zgidno z Zakonom Smita Tim ne mensh koli ci spravi buli oskarzheni apelyacijni sudi odnoznachno pidtverdili obvinuvalni viroki a Verhovnij sud vidmovivsya pereglyadati spravi Tak trivalo do 1957 roku koli Verhovnij sud pogodivsya pereglyanuti nizku sprav i vinis povorotne rishennya u spravi Yejts proti SShA Sprava Yejts proti SShA 1957 r Sprava Yejts proti SShA angl Yates v United States stosuvalas 14 pidsudnih yaki buli chlenami Komunistichnoyi partiyi v Kaliforniyi Pidsudnih obvinuvatili u zmovi z metoyu povalennya uryadu SShA Na pidtrimku cih obvinuvachen uryad nadav dokazi togo sho obvinuvacheni naspravdi buli chlenami Komunistichnoyi partiyi i sho Komunistichna partiya brala uchast u zmovi z metoyu povalennya uryadu SShA Yak zaznachaye Dejl Gerbek fakti v cij spravi za suttyu ne vidriznyalis vid faktiv u spravi Dennis proti SShA U cij spravi Verhovnij sud SShA skasuvav zasudzhennya 14 pidsudnih i znachno zvuziv tlumachennya Zakonu Smita Tak sud zaznachiv sho pidsudni ne mogli buti zasudzheni na pidstavi organizaciyi Komunistichnoyi partiyi SShA oskilki partiya bula organizovana v 1945 roci a obvinuvachennya visunuto u 1951 roci na moment visunennya obvinuvachennya vzhe spliv tririchnij strok davnosti za obvinuvachennyam v organizaciyi grupi Verhovnij sud takozh vkazav na riznicyu mizh abstraktnoyu diskusiyeyu ta faktichnoyu pidtrimkoyu povstannya Sud dijshov visnovku sho Zakon Smita ne zaboronyaye abstraktnu diskusiyu povalennya uryadu Suddya Dzhon Garlan yakij napisav dumku vid bilshosti sudu zaznachiv sho tlumachachi Zakon Smita sudu nepotribno pripuskati sho Kongres virishiv znehtuvati konstitucijnoyu nebezpechnoyu zonoyu yaka ye nastilki chitko poznachenoyu abo sho vin vikoristav slova propaguvati ta navchati v yihnomu zvichajnomu slovnikovomu znachenni koli voni vzhe buli vitlumacheni yak tehniko yuridichni termini sho nesut u sobi osoblivij i obmezhenij zmist Suddya G yugo Blek yak i u spravi Dennis proti SShA vislovivsya sho polozhennya na pidstavi yakih zasudili pidsudnih obmezhuvali svobodu slova presi ta zibran u porushennya Pershoyi popravki do Konstituciyi SShA Yedinim suddeyu yakij ne pogodivsya iz rishennyam sudu buv yakij vkazav na te sho cya sprava bula podibnoyu do spravi Dennis proti SShA Zokrema suddya Klark ne pogodivsya z tim sho strok obvinuvachen v organizaciyi grupi spliv Take tlumachennya zrivaye metu Kongresu oskilki Zakon buv prijnyatij u 1940 roci persh za vse shob priborkati zrostayuchu silu ta aktivnist partiyi napisav vin Podalshi procesi ta znizhennya zastosuvannya Zakonu Smita Podalshi sudovi spravi rozglyadalis v ramkah standartiv vstanovlenih u spravi Yejts proti SShA Verhovnij sud SShA prodovzhuvav nagoloshuvati na neobhidnosti dlya uryadu prodemonstruvati sho zmova ye dostatnogo rozmiru ta zgurtovanosti dostatno oriyentovanoyu na diyi ta inshi obstavini ye takimi sho rozumno vipravdovuyut poboyuvannya togo sho diya vidbudetsya U spravah Skejlz proti SShA angl Scales v United States ta Noto proti SShA angl Noto v United States Verhovnij sud znovu nagolosiv na suvorih standartah dokazuvannya yaki vimagayutsya pri zastosuvanni Zakonu Smita tak shob ne porushiti Pershu popravku do Konstituciyi SShA Zokrema u spravi Skejlz proti SShA Verhovnij sud vkazav na te sho uryadu potribno prodemonstruvati sho navchannya silovomu povalennyu suprovodzhuyetsya vkazivkami shodo tipu nezakonnogo zahodu yakij maye buti zdijsnenij koli prijde chas revolyuciyi a takozh nayavnoyu hocha j zakonnoyu povedinkoyu z konkretnoyu metoyu vtiliti v zhittya piznishu nezakonnu diyalnist yaka propaguyetsya Yak zaznachaye Alek Tomson hocha Zakon Smita vse she ye chastinoyu pravovogo landshaftu SShA spravi Skejlz proti SShA ta Noto proti SShA ye ostannimi znachnimi sudovimi peresliduvannyami pov yazanimi z zakonom PosilannyaChapter 439 Glava 493 Laws and Concurent Resolutions Enacted during the Second and Third Sessions of the Seventy Sixth Congress of the United States of America 1939 1941 Zakoni ta vidpovidni rezolyuciyi prijnyati pid chas drugoyi ta tretoyi sesij simdesyat shostogo Kongresu Spoluchenih Shtativ Ameriki 1939 1941 PDF U S Statutes at Large angl T 54 United States Government Printing Office 1941 s 670 676 The Statutes at Large of the United States of America from May 1919 to March 1921 Concurrent Resolutions of the Two Houses of Congress and Recent Treaties Conventions and Executive Proclamations Amendment to the Constitution Zakoni Spoluchenih Shtativ Ameriki z travnya 1919 roku po berezen 1921 roku Odnochasni rezolyuciyi oboh palat Kongresu ta ostanni dogovori konvenciyi ta vikonavchi proklamaciyi Popravka do Konstituciyi PDF U S Statutes at Large angl 1921 s 1008 1009 18 U S Code 2387 Activities affecting armed forces generally Rozdil 8 Kodeks SShA 2387 Diyalnist yaka zagalom vplivaye na zbrojni sili LII Legal Information Institute angl Procitovano 13 travnya 2024 18 U S Code 2385 Advocating overthrow of Government Rozdil 18 Kodeks SShA 2385 Propaganda povalennya uryadu LII Legal Information Institute angl Procitovano 13 travnya 2024 8 U S Code 1227 Deportable aliens Rozdil 8 Kodeks SShA 1227 Inozemci yaki pidlyagayut deportaciyi LII Legal Information Institute angl Procitovano 13 travnya 2024 Haverty Stacke Donna T 2016 Trotskyists on Trial Free Speech and Political Persecution Since the Age of FDR Trockisti pid sudom svoboda slova ta politichne peresliduvannya pochinayuchi z dobi Ruzvelta angl NYU Press ISBN 9781479849628 Chafee Zechariah 1946 Free Speech In The United States Svoboda slova u SShA angl Harvard University Press Congressional record 76th Congress 1st session House of Representatives Protokoli Kongresu 76 j Kongres 1 sesiya Palata predstavnikiv PDF www congress gov angl 28 lipnya 1939 Procitovano 12 travnya 2024 Herbeck Dale A 1986 Limits to Political Expression The Rise and Fall of the Smith Act Obmezhennya politichnih vislovlyuvan rozkvit i padinnya Zakonu Smita Free Speech Yearbook angl 25 1 67 89 cherez Heinonline Congressional Records 76th Congress 1 st session House of Representatives Protokoli Kongresu 76 j Kongres 1 sesiya Palata predstavnikiv PDF www congress gov angl 29 lipnya 1939 Procitovano 12 travnya 2024 Congressional Record 76th Congress 3d session Senate Protokoli Kongresu 76 j Kongres 3 ya sesiya Senat PDF www congres gov angl 15 chervnya 1940 Congressional Record 76th Congress 3d session House of Representatives Protokoli Kongresu 76 j Kongres 3 ya sesiya Palata predstavnikiv www congres gov angl 17 chervnya 1940 Congressional record 76th Congress 3d session Senate Protokoli Kongresu 76 j Kongres 3 ya sesiya Senat www congres gov angl 22 chervnya 1940 Stone Geoffrey R 2004 Perilous times free speech in wartime from the Sedition Act of 1798 to the war on terrorism Nebezpechni chasi svoboda slova pid chas vijni vid Zakonu pro zakolot 1798 roku do vijni z terorizmom angl W W Norton amp Co ISBN 9780393058802 Immigration and Nationality Act of 1952 Pub L 82 414 66 Stat 163 Zakon pro immigraciyu ta gromadyanstvo 1952 roku Pub L 82 414 66 Stat 163 govtrack us angl 17 chervnya 1952 Procitovano 27 travnya 2024 Congressional record 95th Congress 2nd session Senate Protokoli Kongresu 95 j Kongres 2 ga sesiya Senat congress gov angl 30 sichnya 1978 Procitovano 26 travnya 2024 Criminal Code Reform Act 1978 S 1437 GovTrack us angl Procitovano 26 travnya 2024 Panel in House Favors Repealing of Smith Act Kolegiya Palati predstavnikiv vistupaye za skasuvannya zakonu Smita New York Times angl 2 serpnya 1978 Procitovano 26 travnya 2024 Thomson Alec 1 sichnya 2009 Smith Act of 1940 1940 Zakon Smita The Free Speech Center angl Procitovano 28 travnya 2024 The Smith Act Law Explained getlegalbuddies com angl 12 sichnya 2024 Procitovano 28 travnya 2024 Walker Samuel 2012 Presidents and Civil Liberties from Wilson to Obama Prezidenti ta gromadyanski svobodi vid Vilsona do Obami angl Cambridge University Press ISBN 9781139061261 Fraenkel Osmond K 1950 Is the Smith Act Unconstitutional Chi ye Zakon Smita nekonstitucijnim Law Guild Review angl 10 181 184 cherez Heinonline Stone Geoffrey R 2004 Free speech in World War II When are you going to indict the seditionists Svoboda slova u Drugij svitovij vijni Koli vi zbirayetesya visunuti obvinuvachennya proti zakolotnikiv PDF International Journal of Constitutional Law angl 2 2 334 367 Dennis v United States 341 U S 494 71 S Ct 857 95 L Ed 1137 1951 Sprava Dennis proti SShA Google Scholar angl Yates v United States 354 U S 298 77 S Ct 1064 1 L Ed 2d 1356 1957 Sprava Yejts proti SShA Google Scholar angl