Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Закон Бредфорда закон який описує експоненційне від збільшення кількості переглянутих посилань в наукових журналах Його

Закон Бредфорда

Закон Бредфорда

Закон Бредфорда — закон, який описує експоненційне від збільшення кількості переглянутих посилань в наукових журналах. Його сформулював Самуель Бредфорд 1934 року. За одним із формулювань, якщо журнали в якійсь царині розділити за числом статей на три групи, так що в кожній групі буде по одній третій всіх статей, тоді кількість журналів у кожній групі буде пропорційна до формули 1:n:n². Існує багато споріднених формулювань цього принципу.

В багатьох дисциплінах цей принцип має назву Розподіл Парето. З практичної точки зору можна навести такий приклад. Припустимо, що дослідник має п'ять основних наукових журналів про свою галузь знань. Припустимо, що в місяць ті журнали публікують 12 статей, що цікавлять його. Припустимо далі, що для пошуку наступних 12 статей, які його цікавлять, дослідник має переглянути ще 10 додаткових журналів. Тоді для дослідника множник Бредфорда bm буде дорівнювати 2 (приміром, 10/5). Щоб знайти кожну наступну дюжину статей, які цікавлять дослідника, він повинен буде переглянути у bm разів більше журналів. Після перегляду 5, 10, 20, 40 і т.д. журналів дослідники швидко усвідомлюють, що немає сенсу дивитись далі.

Різні дослідники мають різну кількість основних журналів і різні множники Бредфорда, але сам принцип справджується для багатьох предметів і взагалі добре характеризує взаємодію людей в соціальних системах. Як і у випадку з Законом Ципфа, з яким Закон Бредфорда пов'язаний, ми не можемо до кінця пояснити, чому він працює, але факт його дії зручно використовувати у своїй роботі бібліотекарям. Він означає, що для кожної галузі достатньо визначити "основні публікації" й накопичувати лише їх; ймовірність того, що дослідникам буде потрібно вийти за їх межі, дуже низька.

Однак його вплив виходить далеко за межі бібліотечної справи. Озброєний цією ідеєю і перебуваючи під впливом знаменитої статті Ванневара Буша (інші мови), Юджин Гарфілд з Інституту наукової інформації у 1960-х роках розробив комплексний індекс, що описує поширення наукового мислення. Його індекс цитувань (SCI) полегшив задачу віднаходження тих науковців, чиї праці виявили помітний вплив, і пошуку наукових журналів, у яких ці праці з'явилися. Також це призвело до відкриття, що кілька журналів, таких як Nature і Science, були основними для природничих наук. Але це не справджується для гуманітарних або соціальних наук.

Результатом цього висновку є необхідність науковцям публікувати свої праці в найкращих журналах і тиск на університети гарантувати доступ до набору цих основних журналів. З другого боку набір "основних журналів" може відрізнятися більш чи менш суворо за дослідниками, або ж навіть ще більш суворо за поділом на наукові школи. Також існує ризик приділити занадто багато уваги поглядам більшості, якщо підбирати журнали у цей спосіб.

Закон Бредфорда також відомий як закон розсіювання Бредфорда або розподіл Бредфорда, оскільки він описує, як статті на певну тему розкидані в масі періодичних видань. Інший більш загальний термін, який почали використовувати з 2006 року, - це розсіювання інформації, що часто спостерігається в інформаційних колекціях, де є кілька джерел, які містять багато релевантної інформації на певну тему, в той час як більшість джерел містять лише кілька. Закон Бредфорда також відомий під назвами закон розсіювання Бредфорда і Розподіл Бредфорда. Його можна застосовувати до WWW.

Розсіювання

Hjørland і Nicolaisen (2005, p. 103) виділили три типи розсіювання:

  1. Лексичне розсіювання. Розсіювання слів у тексті та у зібранні текстів.
  2. Семантичне розсіювання. Розсіювання концепцій в текстах і в зібраннях текстів.
  3. Предметне розсіювання. Розсіювання засобів, які допомагають вирішити ту чи іншу задачу.

Вони визначили, що незрозуміло, в якій із цих категорій потрібно шукати розсіювання для літератури про закон Бредфорда (включаючи власні роботи Бредфорда).

Трактування закону

Трактування закону в термінах геометричної прогресії запропонував В. Яцько , який ввів додаткову сталу і показав, що розподіл Бредфорда можна застосовувати до множини об'єктів, а не лише цитат і статей у журналах. Трактування Яцько (Y-трактування) можна ефективно застосовувати, щоб обчислити порогові значення, якщо потрібно вирізнити підгрупи всередині однієї групи об'єктів (наприклад успішні/неуспішні абітурієнти, розвинути/недорозвинуті регіони тощо).

Споріднені закони і розподіли

  • Закон Бенфорда, спочатку використовувався для пояснення явно не випадкової вибірки
  • (інші мови), описує частоту публікацій за авторами в будь-якій заданій галузі.
  • Степеневий розподіл, загальна математична форма для розподілів з "важким хвостом", з поліноміальною функцією щільності. У цій формі всі ці закони можуть бути виражені і отримані оцінки.
  • Дзета-розподіл
  • Закон Ципфа стосується частоти вживання слів
  • (інші мови)

Див. також

Примітки

  1. Black, Paul E. (12 грудня 2004). . U.S. National Institute of Standards and Technology. Архів оригіналу за 16 жовтня 2008. Процитовано 24 жовтня 2007.
  2. VICKERY, B.C. (1 січня 1948). Bradford's Law of Scattering. Journal of Documentation. 4 (3): 198—203. doi:10.1108/eb026133. ISSN 0022-0418.
  3. Information Scattering. Encyclopedia of Library and Information Sciences, Third Edition (англ.). CRC Press. 17 грудня 2009. с. 2564—2569. doi:10.1081/E-ELIS3-120043255. ISBN .
  4. Turnbull Don. Bibliometrics and the World Wide Web. — University of Toronto Technical Report, 1997. з джерела 2 квітня 2007. Процитовано 2007-07-05.
  5. Yatsko V.A. The Interpretation of Bradford’s Law in Terms of Geometric Progression IN: Automatic Documentation and Mathematical Linguistics, 2012, Vol. 46, No. 2, pp. 112–117.[недоступне посилання]

Література

  • Bradford, Samuel C., Sources of Information on Specific Subjects, Engineering: An Illustrated Weekly Journal (London), 137, 1934 (26 January), pp. 85–86.
Reprinted as:
  • Bradford, Samuel C. Sources of information on specific subjects, Journal of Information Science, 10:4, 1985 (October), pp. 173–180 [1] [ 21 жовтня 2008 у Wayback Machine.]
  • Hjørland, Birger; and Nicolaisen, Jeppe (2005), Bradford's law of scattering: ambiguities in the concept of "subject", in Proceedings of the 5th International Conference on Conceptions of Library and Information Science: 96–106.
  • Nicolaisen, Jeppe; and Hjørland, Birger (2007), Practical potentials of Bradford's law: A critical examination of the received view, Journal of Documentation, 63(3): 359–377. Available and here [ 6 листопада 2009 у Wayback Machine.]

Посилання

    Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

    Zakon Bredforda zakon yakij opisuye eksponencijne vid zbilshennya kilkosti pereglyanutih posilan v naukovih zhurnalah Jogo sformulyuvav Samuel Bredford 1934 roku Za odnim iz formulyuvan yaksho zhurnali v yakijs carini rozdiliti za chislom statej na tri grupi tak sho v kozhnij grupi bude po odnij tretij vsih statej todi kilkist zhurnaliv u kozhnij grupi bude proporcijna do formuli 1 n n Isnuye bagato sporidnenih formulyuvan cogo principu V bagatoh disciplinah cej princip maye nazvu Rozpodil Pareto Z praktichnoyi tochki zoru mozhna navesti takij priklad Pripustimo sho doslidnik maye p yat osnovnih naukovih zhurnaliv pro svoyu galuz znan Pripustimo sho v misyac ti zhurnali publikuyut 12 statej sho cikavlyat jogo Pripustimo dali sho dlya poshuku nastupnih 12 statej yaki jogo cikavlyat doslidnik maye pereglyanuti she 10 dodatkovih zhurnaliv Todi dlya doslidnika mnozhnik Bredforda bm bude dorivnyuvati 2 primirom 10 5 Shob znajti kozhnu nastupnu dyuzhinu statej yaki cikavlyat doslidnika vin povinen bude pereglyanuti u bm raziv bilshe zhurnaliv Pislya pereglyadu 5 10 20 40 i t d zhurnaliv doslidniki shvidko usvidomlyuyut sho nemaye sensu divitis dali Rizni doslidniki mayut riznu kilkist osnovnih zhurnaliv i rizni mnozhniki Bredforda ale sam princip spravdzhuyetsya dlya bagatoh predmetiv i vzagali dobre harakterizuye vzayemodiyu lyudej v socialnih sistemah Yak i u vipadku z Zakonom Cipfa z yakim Zakon Bredforda pov yazanij mi ne mozhemo do kincya poyasniti chomu vin pracyuye ale fakt jogo diyi zruchno vikoristovuvati u svoyij roboti bibliotekaryam Vin oznachaye sho dlya kozhnoyi galuzi dostatno viznachiti osnovni publikaciyi j nakopichuvati lishe yih jmovirnist togo sho doslidnikam bude potribno vijti za yih mezhi duzhe nizka Odnak jogo vpliv vihodit daleko za mezhi bibliotechnoyi spravi Ozbroyenij ciyeyu ideyeyu i perebuvayuchi pid vplivom znamenitoyi statti Vannevara Busha inshi movi Yudzhin Garfild z Institutu naukovoyi informaciyi u 1960 h rokah rozrobiv kompleksnij indeks sho opisuye poshirennya naukovogo mislennya Jogo indeks cituvan SCI polegshiv zadachu vidnahodzhennya tih naukovciv chiyi praci viyavili pomitnij vpliv i poshuku naukovih zhurnaliv u yakih ci praci z yavilisya Takozh ce prizvelo do vidkrittya sho kilka zhurnaliv takih yak Nature i Science buli osnovnimi dlya prirodnichih nauk Ale ce ne spravdzhuyetsya dlya gumanitarnih abo socialnih nauk Rezultatom cogo visnovku ye neobhidnist naukovcyam publikuvati svoyi praci v najkrashih zhurnalah i tisk na universiteti garantuvati dostup do naboru cih osnovnih zhurnaliv Z drugogo boku nabir osnovnih zhurnaliv mozhe vidriznyatisya bilsh chi mensh suvoro za doslidnikami abo zh navit she bilsh suvoro za podilom na naukovi shkoli Takozh isnuye rizik pridiliti zanadto bagato uvagi poglyadam bilshosti yaksho pidbirati zhurnali u cej sposib Zakon Bredforda takozh vidomij yak zakon rozsiyuvannya Bredforda abo rozpodil Bredforda oskilki vin opisuye yak statti na pevnu temu rozkidani v masi periodichnih vidan Inshij bilsh zagalnij termin yakij pochali vikoristovuvati z 2006 roku ce rozsiyuvannya informaciyi sho chasto sposterigayetsya v informacijnih kolekciyah de ye kilka dzherel yaki mistyat bagato relevantnoyi informaciyi na pevnu temu v toj chas yak bilshist dzherel mistyat lishe kilka Zakon Bredforda takozh vidomij pid nazvami zakon rozsiyuvannya Bredforda i Rozpodil Bredforda Jogo mozhna zastosovuvati do WWW RozsiyuvannyaHjorland i Nicolaisen 2005 p 103 vidilili tri tipi rozsiyuvannya Leksichne rozsiyuvannya Rozsiyuvannya sliv u teksti ta u zibranni tekstiv Semantichne rozsiyuvannya Rozsiyuvannya koncepcij v tekstah i v zibrannyah tekstiv Predmetne rozsiyuvannya Rozsiyuvannya zasobiv yaki dopomagayut virishiti tu chi inshu zadachu Voni viznachili sho nezrozumilo v yakij iz cih kategorij potribno shukati rozsiyuvannya dlya literaturi pro zakon Bredforda vklyuchayuchi vlasni roboti Bredforda Traktuvannya zakonuTraktuvannya zakonu v terminah geometrichnoyi progresiyi zaproponuvav V Yacko yakij vviv dodatkovu stalu i pokazav sho rozpodil Bredforda mozhna zastosovuvati do mnozhini ob yektiv a ne lishe citat i statej u zhurnalah Traktuvannya Yacko Y traktuvannya mozhna efektivno zastosovuvati shob obchisliti porogovi znachennya yaksho potribno virizniti pidgrupi vseredini odniyeyi grupi ob yektiv napriklad uspishni neuspishni abituriyenti rozvinuti nedorozvinuti regioni tosho Sporidneni zakoni i rozpodiliZakon Benforda spochatku vikoristovuvavsya dlya poyasnennya yavno ne vipadkovoyi vibirki inshi movi opisuye chastotu publikacij za avtorami v bud yakij zadanij galuzi Stepenevij rozpodil zagalna matematichna forma dlya rozpodiliv z vazhkim hvostom z polinomialnoyu funkciyeyu shilnosti U cij formi vsi ci zakoni mozhut buti virazheni i otrimani ocinki Dzeta rozpodil Zakon Cipfa stosuyetsya chastoti vzhivannya sliv inshi movi Div takozhPageRank Dovgij hvistPrimitkiBlack Paul E 12 grudnya 2004 U S National Institute of Standards and Technology Arhiv originalu za 16 zhovtnya 2008 Procitovano 24 zhovtnya 2007 VICKERY B C 1 sichnya 1948 Bradford s Law of Scattering Journal of Documentation 4 3 198 203 doi 10 1108 eb026133 ISSN 0022 0418 Information Scattering Encyclopedia of Library and Information Sciences Third Edition angl CRC Press 17 grudnya 2009 s 2564 2569 doi 10 1081 E ELIS3 120043255 ISBN 978 0 203 75763 5 Turnbull Don Bibliometrics and the World Wide Web University of Toronto Technical Report 1997 z dzherela 2 kvitnya 2007 Procitovano 2007 07 05 Yatsko V A The Interpretation of Bradford s Law in Terms of Geometric Progression IN Automatic Documentation and Mathematical Linguistics 2012 Vol 46 No 2 pp 112 117 nedostupne posilannya LiteraturaBradford Samuel C Sources of Information on Specific Subjects Engineering An Illustrated Weekly Journal London 137 1934 26 January pp 85 86 Reprinted as Bradford Samuel C Sources of information on specific subjects Journal of Information Science 10 4 1985 October pp 173 180 1 21 zhovtnya 2008 u Wayback Machine Hjorland Birger and Nicolaisen Jeppe 2005 Bradford s law of scattering ambiguities in the concept of subject in Proceedings of the 5th International Conference on Conceptions of Library and Information Science 96 106 Nicolaisen Jeppe and Hjorland Birger 2007 Practical potentials of Bradford s law A critical examination of the received view Journal of Documentation 63 3 359 377 Available and here 6 listopada 2009 u Wayback Machine Posilannya

    Дата публікації:
    Топ