Закарпатський металообробний (арматурний) завод «Інтернаціонал» — підприємство, в смт Кобилецька Поляна, засноване у 1770 році римсько-католицькою парафією Кобилецької Поляни.
Історія
Цей завод в 1770 році, створила Римсько-католицька парафія віруючих, як металообробне підприємство з виготовлення інструментів (сокири, пилки тощо) для розробки лісів, сільськогосподарських знарядь, а також ланцюгів, якорів. У 1776 уведено в дію першу плавильну піч продуктивністю 1540 кг сталі високої якості. У 1779 році випуск чавуну становив 135 тонн щороку. Під час революційних подій в Австрійській імперії 1848 завод освоїв випуск зброї. На початку 1850-х років проведено реконструкцію заводу, зокрема удосконалено технологію плавлення металу та розширено процес виробництва, збудовано нові плавильні печі та встановлено нові верстати. Шоста частина виробів використовувалася на і в місцевій лісовій промисловості, решта вивозилася за межі Закарпаття. На початку 1870-х років на підприємствіві працювали 114 постійних і 30 сезонних робітників. Від 1903 ливарний завод перебував у приватній власності віденського підприємця Й. Братмана;
у березні 1945 – націоналізований і отримав назву «Інтернаціонал».
З 1964 року, місцева промисловість поступово еволюціонувала, тому металургійний завод почав працювати як більш відповідним радянській епосі.
У радянський період металообробний завод розширився і в 1964 р. перетворений в арматурний завод, продукція якого йшла в усі куточки СРСР і експортувалося в 30 країн світу.
Ливарний завод, що став називатися «Інтернаціонал», одержав від держави значну допомогу устаткуванням, фінансами. На завод прийшли інженери, техніки і кваліфіковані робітники. Річний план було виконано на 116,5 проц. Впровадження нових технологічних процесів дало заводу 288 тис. крб. річної економії.
Від 1964 – завод отримав сучасну назву. Відтоді підприємство спеціалізується на випуску кранів для газових і нафтових промисловостей та трубопровідної продукції. Значно зросла кількість працівників: від 450 (1964) до бл. 600 (1965) осіб, макс. їх кількість (1100 осіб) була у 1980–90-х років.
1967 завод розпочав виготовлення арматури з кольорових сплавів.
Продукція підпр-ва експортувалася у 30 країн світу. На замовлення Угорщини завод виготовив значну партію винних пресів.
Тривалий час підприємство очолювали Юрій Лукачук (1944–1953), Юрій Отроба (1953–1960), О.Тимченко (1961–1981), Петро Павлюк (1986–1995), І. Микитенко (2004–2010).
Раціоналізація
1 жовтня 1948 року близько 100 робітників виконали річний план, 28 робітників виконали трирічний план, 25 — чотирирічний, а 43 робітники — п'ятирічний план. Першу п'ятирічку колектив заводу виконав на 104,5 %. За цей час комсомолець Йосип Шімон виконав 7 річних норм, Андрій Задранський — 10 річних норм.
Ліквідація
В дев'яностих роках ХХ століття підприємство опинилося на межі банкрутства, багато робочих місць були втрачені.
У 1996 році де-факто припинив своє існування, після трагічної смерті директора заводу - Петра Павлюка, який очолював підприємство з (1986 року по 1995) роки.
У 2010 ліквідоване у зв’язку з банкрутством. І передано у приватну власність і розграбовано, будівлі заводу перетворилися на руїни, з ливарного цеху майже нічого не залишилося, вцілілу частину будівлей перетворено на приватні пилорами. Після ліквідації і передачі підприємства у приватну власність, громада Кобилецької Поляни неодноразово намагалася повернути завод у комунальну власність, але безуспішно.
Див. також
Джерела
- Кобилецька Поляна, Закарпатська область, інформаційно-пізнавальний портал. [Архівовано 18 лютого 2020 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nemaye perevirenih versij ciyeyi storinki jmovirno yiyi she ne pereviryali na vidpovidnist pravilam proektu Zakarpatskij metaloobrobnij armaturnij zavod Internacional pidpriyemstvo v smt Kobilecka Polyana zasnovane u 1770 roci rimsko katolickoyu parafiyeyu Kobileckoyi Polyani Zmist 1 Istoriya 2 Racionalizaciya 3 Likvidaciya 4 Div takozh 5 DzherelaIstoriyared Cej zavod v 1770 roci stvorila Rimsko katolicka parafiya viruyuchih yak metaloobrobne pidpriyemstvo z vigotovlennya instrumentiv sokiri pilki tosho dlya rozrobki lisiv silskogospodarskih znaryad a takozh lancyugiv yakoriv U 1776 uvedeno v diyu pershu plavilnu pich produktivnistyu 1540 kg stali visokoyi yakosti U 1779 roci vipusk chavunu stanoviv 135 tonn shoroku Pid chas revolyucijnih podij v Avstrijskij imperiyi 1848 zavod osvoyiv vipusk zbroyi Na pochatku 1850 h rokiv provedeno rekonstrukciyu zavodu zokrema udoskonaleno tehnologiyu plavlennya metalu ta rozshireno proces virobnictva zbudovano novi plavilni pechi ta vstanovleno novi verstati Shosta chastina virobiv vikoristovuvalasya na Solotvinkih solyanih kopalnyah i v miscevij lisovij promislovosti reshta vivozilasya za mezhi Zakarpattya Na pochatku 1870 h rokiv na pidpriyemstvivi pracyuvali 114 postijnih i 30 sezonnih robitnikiv Vid 1903 livarnij zavod perebuvav u privatnij vlasnosti videnskogo pidpriyemcya J Bratmana u berezni 1945 nacionalizovanij i otrimav nazvu Internacional Z 1964 roku misceva promislovist postupovo evolyucionuvala tomu metalurgijnij zavod pochav pracyuvati yak bilsh vidpovidnim radyanskij eposi U radyanskij period metaloobrobnij zavod rozshirivsya i v 1964 r peretvorenij v armaturnij zavod produkciya yakogo jshla v usi kutochki SRSR i eksportuvalosya v 30 krayin svitu Livarnij zavod sho stav nazivatisya Internacional oderzhav vid derzhavi znachnu dopomogu ustatkuvannyam finansami Na zavod prijshli inzheneri tehniki i kvalifikovani robitniki Richnij plan bulo vikonano na 116 5 proc Vprovadzhennya novih tehnologichnih procesiv dalo zavodu 288 tis krb richnoyi ekonomiyi Vid 1964 zavod otrimav suchasnu nazvu Vidtodi pidpriyemstvo specializuyetsya na vipusku kraniv dlya gazovih i naftovih promislovostej ta truboprovidnoyi produkciyi Znachno zrosla kilkist pracivnikiv vid 450 1964 do bl 600 1965 osib maks yih kilkist 1100 osib bula u 1980 90 h rokiv 1967 zavod rozpochav vigotovlennya armaturi z kolorovih splaviv Produkciya pidpr va eksportuvalasya u 30 krayin svitu Na zamovlennya Ugorshini zavod vigotoviv znachnu partiyu vinnih presiv Trivalij chas pidpriyemstvo ocholyuvali Yurij Lukachuk 1944 1953 Yurij Otroba 1953 1960 O Timchenko 1961 1981 Petro Pavlyuk 1986 1995 I Mikitenko 2004 2010 Racionalizaciyared 1 zhovtnya 1948 roku blizko 100 robitnikiv vikonali richnij plan 28 robitnikiv vikonali tririchnij plan 25 chotiririchnij a 43 robitniki p yatirichnij plan Pershu p yatirichku kolektiv zavodu vikonav na 104 5 Za cej chas komsomolec Josip Shimon vikonav 7 richnih norm Andrij Zadranskij 10 richnih norm Likvidaciyared V dev yanostih rokah HH stolittya pidpriyemstvo opinilosya na mezhi bankrutstva bagato robochih misc buli vtracheni U 1996 roci de fakto pripiniv svoye isnuvannya pislya tragichnoyi smerti direktora zavodu Petra Pavlyuka yakij ocholyuvav pidpriyemstvo z 1986 roku po 1995 roki U 2010 likvidovane u zv yazku z bankrutstvom I peredano u privatnu vlasnist i rozgrabovano budivli zavodu peretvorilisya na ruyini z livarnogo cehu majzhe nichogo ne zalishilosya vcililu chastinu budivlej peretvoreno na privatni pilorami Pislya likvidaciyi i peredachi pidpriyemstva u privatnu vlasnist gromada Kobileckoyi Polyani neodnorazovo namagalasya povernuti zavod u komunalnu vlasnist ale bezuspishno Div takozhred Zakarpatskij metalurgijnij zavodDzherelared Kobilecka Polyana Zakarpatska oblast informacijno piznavalnij portal Arhivovano 18 lyutogo 2020 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org wiki Zakarpatskij armaturnij zavod