Ця стаття не містить . (травень 2020) |
В математиці пробле́ма розв'я́зності (нім. Entscheidungsproblem) — проблема, сформульована Давидом Гільбертом 1928 року: знайти алгоритм, який би брав як вхідні дані опис формальної мови та математичного твердження цією мовою, і після скінченного числа кроків зупинявся би й видавав одну з двох відповідей: «Істина» або «Хиба», залежно від того, чи є твердження істинним, чи хибним. Не потрібно, щоб алгоритм давав якесь обґрунтування своєї відповіді, проте відповідь завжди має бути вірною. Такий алгоритм міг би, наприклад, визначити, чи є правдивими такі твердження, як гіпотеза Гольдбаха або гіпотеза Рімана, попри те, що жодного доведення (або спростування) цих тверджень поки не відомо.
1936 року Алонзо Черч та Алан Тюринг опублікували праці, в яких показали, що не існує алгоритму для визначення істинності тверджень арифметики, а відтак і загальніша проблема розв'язання також не має розв'язку. Цей результат отримав назву теза Черча — Тюрінга.
Див. також
Джерела
Це незавершена стаття з логіки. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno traven 2020 V matematici proble ma rozv ya znosti nim Entscheidungsproblem problema sformulovana Davidom Gilbertom 1928 roku znajti algoritm yakij bi brav yak vhidni dani opis formalnoyi movi ta matematichnogo tverdzhennya S displaystyle S ciyeyu movoyu i pislya skinchennogo chisla krokiv zupinyavsya bi j vidavav odnu z dvoh vidpovidej Istina abo Hiba zalezhno vid togo chi ye tverdzhennya S displaystyle S istinnim chi hibnim Ne potribno shob algoritm davav yakes obgruntuvannya svoyeyi vidpovidi prote vidpovid zavzhdi maye buti virnoyu Takij algoritm mig bi napriklad viznachiti chi ye pravdivimi taki tverdzhennya yak gipoteza Goldbaha abo gipoteza Rimana popri te sho zhodnogo dovedennya abo sprostuvannya cih tverdzhen poki ne vidomo 1936 roku Alonzo Cherch ta Alan Tyuring opublikuvali praci v yakih pokazali sho ne isnuye algoritmu dlya viznachennya istinnosti tverdzhen arifmetiki a vidtak i zagalnisha problema rozv yazannya takozh ne maye rozv yazku Cej rezultat otrimav nazvu teza Chercha Tyuringa Div takozhProrocha mashinaDzherelaCe nezavershena stattya z logiki Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi