Загір'я — один з районів малоповерхової садибної забудови Калуша, який охоплює 52 вулиці. До 1925 року — приміське село. Межує: на півдні — з районом міста Хотінь (через залізничну колію), на сході — з районом Підгірки (межею є вулиці Львівська, Бандери, Коцюбинського і Грушевського та міський парк), на півночі — з центральною частиною, на заході — з районом вокзалу (межею є вулиця Козоріса).
Загір'я Калуш | ||||
Парковий став | ||||
Загальна інформація | ||||
---|---|---|---|---|
49°00′59″ пн. ш. 24°22′23″ сх. д. / 49.01639° пн. ш. 24.37306° сх. д.Координати: 49°00′59″ пн. ш. 24°22′23″ сх. д. / 49.01639° пн. ш. 24.37306° сх. д. | ||||
Країна | Україна | |||
Адмінодиниця | Калуш | |||
Поштовий індекс | 77301 | |||
Головні вулиці | Вулиця Олекси Гірника, вулиця Дорошенка, вулиця Церковна, вулиця Паркова, вулиця Богуна, вулиця Гната Мартинця, вулиця Писарська | |||
Заклади освіти та культури | дитячий садок «Барвінок», спортивна школа №1, Народний дім «Просвіта», льодовий палац ім. Степана Бандери | |||
Парки | парк імені Івана Франка | |||
Карта | ||||
Загір'я у Вікісховищі |
Історія
Відсутність збережених писемних документів за XIV ст. не дозволяє ні стверджувати, ні заперечувати існування Загір'я. Однак наявні документи за XV ст., які підтверджують існування села (1418, 1438,1457, 1468, 1475,1484 роки). У 1498, 1527, 1618, 1621 роках татари спалювали Загір'я. В описі Калуського староства за 1565 рік є запис, що «загірські селяни мали справляти гать у млині». Починаючи з цього ж року відомо і про загірську церкву та імена її священиків; з 1857 року відомо про діяльність парохіяльної школи при церкві.
У 1844 році на Міжнародній виставці промислових товарів виставлялося пиво з бровару Загір'я. У 1870 році на Загір'ї збудовано нову пивоварню (власники Мільштейн, Шпіндель і Вайсман), на якій тоді працювали близько 100 робітників, — діє й досі. У 1880 році на Загір'ї постав міський парк. У 1890 р. в селі було 98 житлових будинків, 589 жителів (425 грекокатоликів, 70 римокатоликів, 88 юдеїв, 10 інших визнань; 549 українців, 7 поляків, 25 німців, 8 інших національностей). У 1893 році з Хотіня через Загір'я прокладений міський водогін довжиною 2,5 км.
1 січня 1925 р. Загір'я приєднане до Калуша. У 1925 році на річці Млинівка було збудовану міську електростанцію (у 1936 році налічувалося 1190 споживачів, працювала до 1956 року). У 1935 році освячено приміщення читальні Просвіта, закритої в 1939 році після окупації нашого краю СРСР; рішенням Калуського райвиконкому № 10 від 9 січня 1952 р. приміщення віддали спортшколі з побудовою стадіону, у 1996 — повернули більшу частину приміщення громаді під Народний дім.
Трагічного дня 4 листопада 1943 р. серед дванадцяти розстріляних гестапівцями на площі Ринок юнаків-підпільників ОУН було четверо з Загір'я: Петро Келебай (1923), Мирослав Сагайдак (1924), Богдан Келебай (1924) і Євген Вагіль (1924).
26 червня 1946 року на Загір'ї в бою з окупантами загинули повстанці УПА: Антін Келебай — «Чорний» (1926), Михайло Відоняк — «Чумак» (1923) і Анна Косар — «Тамара» (1924); вони поховані на місцевому цвинтарі.
- Братська могила вояків УПА
- Табличка на могилі
В рядах УПА загинули 15 жителів Загір'я, 23 жителі були ув'язнені в концтаборах за участь в підпіллі ОУН, 15 родин (54 особи) вивезені на Крайню Північ за допомогу повстанцям.
З числа насильно мобілізованих у Червону армію десятеро загинуло в боях проти німців.
За часів СРСР гарбарню було перетворено на артіль ім. Шевченка, далі — на завод комунального устаткування. Збудовано молокозавод, харчосмакову фабрику.
Сучасність
Район малоповерхової садибної забудови включає вулиці:
- Бічна Паркова
- Богуна
- Братів Дяченків
- Брукована
- Вигнута
- Відоняка
- Волошина
- Гірника
- Гната Мартинця
- Грабовецького Володимира
- Гулака
- Довженка
- Дорошенка
- Зарічна
- Карманського
- Кармелюка
- Кибальчича
- Княгині Ольги
- Кобиляка
- Коритовського
- Коротка
- Котляревського
- Крип'якевича
- Кропивницького
- Лисенка
- Луки Загірські
- Маковея
- Марусі Чурай
- Марчака
- Мельника
- Миру
- Млинівка
- Наливайка
- Нижанківського
- Орищака
- Панаса Мирного
- Паркова
- Писарська
- Рожанського
- Роксолани
- Руданського
- Савчина Петра
- Сагайдачного
- Сковороди
- Тобілевича
- Федьковича
- Хабера
- Церковна
- Чудова
- Шота Руставелі
- Шашкевича
- Ярослава Мудрого
- Ярослава Осмомисла
- Яцишина.
14 жовтня 1989 року відновлена діяльність загірської церкви (після 28-річного використання її комуністичною владою під склад меблів, автошин, побутової хімії та солі), а 18 грудня повернулася в лоно УГКЦ.
У 90-х роках міськвиконкомом роздані під забудову землі зеленого господарства і загірських городів начальству концерну (пізніше перейменованого на «Оріана»), для яких закарпатська будівельна організація звела вілли замість будівництва шахти; за 20 років цю територію забудували суцільно. Дана забудова прилягає до міського парку і дехто невиправдано називає її Парковим районом, хоча фактично вона влилася в Загір'я. У 2008 році звели льодовий палац.
Наприкінці ХХ ст. припинили діяльність розміщені на Загір'ї завод комунального устаткування, яйцебаза, пральня, молокозавод, харчосмакова фабрика.
Наявний ряд виробництв: вапнярка, тартак, БОМ-БІК (на території колишньої харчосмакової фабрики), майстерня надмогильних пам'ятників.
Соціальна сфера
- Церква Різдва Пресвятої Богородиці (УГКЦ, 1792 року побудови).
- Дитячий садок «Барвінок».
- Народний дім «Просвіта».
- Спортшкола зі стадіоном.
- Льодовий палац ім. Степана Бандери.
- Парк імені Івана Франка.
- Ресторани «Майдан», «Вежа».
- Традиційно є окремим виборчим округом та виборчою дільницею (понад 2300 виборців), окремою лікарською дільницею міської поліклініки.
- Транспорт: автобусні маршрути № 3 (Загір'я — РЕМ) і № 5 (Загір'я — Карпатська кераміка) [ 22 грудня 2015 у Wayback Machine.].
- Належить до загальноосвітньої школи № 1.
- Належить до поштового відділення в центральній частині міста (майдан Шептицького).
Галерея
- Загірська церква
- Охоронна дошка №604
- Народний дім/Спортшкола на Загір'ї
- Стадіон
- Колишній завод комунального устаткування
- Дитячий садок Барвінок
Примітки
- . Архів оригіналу за 20 лютого 2022. Процитовано 29 квітня 2016.
- . Архів оригіналу за 13 жовтня 2016. Процитовано 29 вересня 2016.
- . Архів оригіналу за 6 серпня 2016. Процитовано 18 січня 2016.
- Від фірми Опіца — до заводу комунального устаткування
- . Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 26 січня 2017.
- На Загір'ї відкрили пам'ятний знак хорунжому УГА, учаснику створення Січового Стрілецтва на Прикарпатті. ФОТО. — «Вікна», 2018.10.29.
- Ще одна вулиця Калуша буде заасфальтованою. ФОТО. — «Вікна», 2018.08.06.
- . Архів оригіналу за 14 лютого 2022. Процитовано 17 травня 2017.
- . Архів оригіналу за 17 вересня 2019. Процитовано 14 вересня 2019.
- . Архів оригіналу за 25 квітня 2018. Процитовано 25 квітня 2018.
- У Калуші вже немає вулиці Пушкіна — тепер це вулиця Героїв України.
- . Архів оригіналу за 16 вересня 2018. Процитовано 14 вересня 2019.
- . Архів оригіналу за 11 вересня 2019. Процитовано 14 вересня 2019.
- У Калуші оновлюють стадіон на Загір'ї. Нагальна потреба — нова доріжка. ФОТОФАКТ
- . Архів оригіналу за 28 червня 2018. Процитовано 29 червня 2018.
- . Архів оригіналу за 31 серпня 2017. Процитовано 31 серпня 2017.
- День Калуша у міському парку зняли з висоти пташиного польоту.
- . Архів оригіналу за 25 квітня 2018. Процитовано 26 січня 2017.
Див. також
- Вулиця Олекси Гірника (Калуш)
- Вулиці Калуша
- Храми Калуша
- Карта Калуша [ 29 травня 2018 у Wayback Machine.]
Джерела та посилання
- 19 Zagórze // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1895. — Т. XIV. — S. 268. (пол.)
- Микола Когут, Лілія Прокопів. Загір'я: сторінки історії. — Калуш: Копіцентр, 2013, 120 с., іл.
- Василь Цапів. Про що розповідають назви вулиць м. Калуша. — Калуш: «Калуська друкарня», 2005. — 350 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Zagir ya Zagir ya odin z rajoniv malopoverhovoyi sadibnoyi zabudovi Kalusha yakij ohoplyuye 52 vulici Do 1925 roku primiske selo Mezhuye na pivdni z rajonom mista Hotin cherez zaliznichnu koliyu na shodi z rajonom Pidgirki mezheyu ye vulici Lvivska Banderi Kocyubinskogo i Grushevskogo ta miskij park na pivnochi z centralnoyu chastinoyu na zahodi z rajonom vokzalu mezheyu ye vulicya Kozorisa Zagir ya KalushZagir ya Parkovij stavZagalna informaciya49 00 59 pn sh 24 22 23 sh d 49 01639 pn sh 24 37306 sh d 49 01639 24 37306 Koordinati 49 00 59 pn sh 24 22 23 sh d 49 01639 pn sh 24 37306 sh d 49 01639 24 37306Krayina UkrayinaAdminodinicya KalushPoshtovij indeks 77301Golovni vulici Vulicya Oleksi Girnika vulicya Doroshenka vulicya Cerkovna vulicya Parkova vulicya Boguna vulicya Gnata Martincya vulicya PisarskaZakladi osviti ta kulturi dityachij sadok Barvinok sportivna shkola 1 Narodnij dim Prosvita lodovij palac im Stepana BanderiParki park imeni Ivana FrankaKarta Zagir ya u VikishovishiIstoriyaVidsutnist zberezhenih pisemnih dokumentiv za XIV st ne dozvolyaye ni stverdzhuvati ni zaperechuvati isnuvannya Zagir ya Odnak nayavni dokumenti za XV st yaki pidtverdzhuyut isnuvannya sela 1418 1438 1457 1468 1475 1484 roki U 1498 1527 1618 1621 rokah tatari spalyuvali Zagir ya V opisi Kaluskogo starostva za 1565 rik ye zapis sho zagirski selyani mali spravlyati gat u mlini Pochinayuchi z cogo zh roku vidomo i pro zagirsku cerkvu ta imena yiyi svyashenikiv z 1857 roku vidomo pro diyalnist parohiyalnoyi shkoli pri cerkvi Kaluskij miskij park U 1844 roci na Mizhnarodnij vistavci promislovih tovariv vistavlyalosya pivo z brovaru Zagir ya U 1870 roci na Zagir yi zbudovano novu pivovarnyu vlasniki Milshtejn Shpindel i Vajsman na yakij todi pracyuvali blizko 100 robitnikiv diye j dosi U 1880 roci na Zagir yi postav miskij park U 1890 r v seli bulo 98 zhitlovih budinkiv 589 zhiteliv 425 grekokatolikiv 70 rimokatolikiv 88 yudeyiv 10 inshih viznan 549 ukrayinciv 7 polyakiv 25 nimciv 8 inshih nacionalnostej U 1893 roci z Hotinya cherez Zagir ya prokladenij miskij vodogin dovzhinoyu 2 5 km Kaluska elektrostanciya 1 sichnya 1925 r Zagir ya priyednane do Kalusha U 1925 roci na richci Mlinivka bulo zbudovanu misku elektrostanciyu u 1936 roci nalichuvalosya 1190 spozhivachiv pracyuvala do 1956 roku U 1935 roci osvyacheno primishennya chitalni Prosvita zakritoyi v 1939 roci pislya okupaciyi nashogo krayu SRSR rishennyam Kaluskogo rajvikonkomu 10 vid 9 sichnya 1952 r primishennya viddali sportshkoli z pobudovoyu stadionu u 1996 povernuli bilshu chastinu primishennya gromadi pid Narodnij dim Tragichnogo dnya 4 listopada 1943 r sered dvanadcyati rozstrilyanih gestapivcyami na ploshi Rinok yunakiv pidpilnikiv OUN bulo chetvero z Zagir ya Petro Kelebaj 1923 Miroslav Sagajdak 1924 Bogdan Kelebaj 1924 i Yevgen Vagil 1924 26 chervnya 1946 roku na Zagir yi v boyu z okupantami zaginuli povstanci UPA Antin Kelebaj Chornij 1926 Mihajlo Vidonyak Chumak 1923 i Anna Kosar Tamara 1924 voni pohovani na miscevomu cvintari Bratska mogila voyakiv UPA Tablichka na mogili V ryadah UPA zaginuli 15 zhiteliv Zagir ya 23 zhiteli buli uv yazneni v konctaborah za uchast v pidpilli OUN 15 rodin 54 osobi vivezeni na Krajnyu Pivnich za dopomogu povstancyam Z chisla nasilno mobilizovanih u Chervonu armiyu desyatero zaginulo v boyah proti nimciv Za chasiv SRSR garbarnyu bulo peretvoreno na artil im Shevchenka dali na zavod komunalnogo ustatkuvannya Zbudovano molokozavod harchosmakovu fabriku SuchasnistRajon malopoverhovoyi sadibnoyi zabudovi vklyuchaye vulici Bichna Parkova Boguna Brativ Dyachenkiv Brukovana Vignuta Vidonyaka Voloshina Girnika Gnata Martincya Graboveckogo Volodimira Gulaka Dovzhenka Doroshenka Zarichna Karmanskogo Karmelyuka Kibalchicha Knyagini Olgi Kobilyaka Koritovskogo Korotka Kotlyarevskogo Krip yakevicha Kropivnickogo Lisenka Luki Zagirski Makoveya Marusi Churaj Marchaka Melnika Miru Mlinivka Nalivajka Nizhankivskogo Orishaka Panasa Mirnogo Parkova Pisarska Rozhanskogo Roksolani Rudanskogo Savchina Petra Sagajdachnogo Skovorodi Tobilevicha Fedkovicha Habera Cerkovna Chudova Shota Rustaveli Shashkevicha Yaroslava Mudrogo Yaroslava Osmomisla Yacishina 14 zhovtnya 1989 roku vidnovlena diyalnist zagirskoyi cerkvi pislya 28 richnogo vikoristannya yiyi komunistichnoyu vladoyu pid sklad mebliv avtoshin pobutovoyi himiyi ta soli a 18 grudnya povernulasya v lono UGKC Kaluskij lodovij palac U 90 h rokah miskvikonkomom rozdani pid zabudovu zemli zelenogo gospodarstva i zagirskih gorodiv nachalstvu koncernu piznishe perejmenovanogo na Oriana dlya yakih zakarpatska budivelna organizaciya zvela villi zamist budivnictva shahti za 20 rokiv cyu teritoriyu zabuduvali sucilno Dana zabudova prilyagaye do miskogo parku i dehto nevipravdano nazivaye yiyi Parkovim rajonom hocha faktichno vona vlilasya v Zagir ya U 2008 roci zveli lodovij palac Naprikinci HH st pripinili diyalnist rozmisheni na Zagir yi zavod komunalnogo ustatkuvannya yajcebaza pralnya molokozavod harchosmakova fabrika Nayavnij ryad virobnictv vapnyarka tartak BOM BIK na teritoriyi kolishnoyi harchosmakovoyi fabriki majsternya nadmogilnih pam yatnikiv Socialna sferaCerkva Rizdva Presvyatoyi Bogorodici UGKC 1792 roku pobudovi Dityachij sadok Barvinok Narodnij dim Prosvita Sportshkola zi stadionom Lodovij palac im Stepana Banderi Park imeni Ivana Franka Restorani Majdan Vezha Tradicijno ye okremim viborchim okrugom ta viborchoyu dilniceyu ponad 2300 viborciv okremoyu likarskoyu dilniceyu miskoyi polikliniki Transport avtobusni marshruti 3 Zagir ya REM i 5 Zagir ya Karpatska keramika 22 grudnya 2015 u Wayback Machine Nalezhit do zagalnoosvitnoyi shkoli 1 Nalezhit do poshtovogo viddilennya v centralnij chastini mista majdan Sheptickogo GalereyaZagirska cerkva Ohoronna doshka 604 Narodnij dim Sportshkola na Zagir yi Stadion Kolishnij zavod komunalnogo ustatkuvannya Dityachij sadok BarvinokPrimitki Arhiv originalu za 20 lyutogo 2022 Procitovano 29 kvitnya 2016 Arhiv originalu za 13 zhovtnya 2016 Procitovano 29 veresnya 2016 Arhiv originalu za 6 serpnya 2016 Procitovano 18 sichnya 2016 Vid firmi Opica do zavodu komunalnogo ustatkuvannya Arhiv originalu za 2 lyutogo 2017 Procitovano 26 sichnya 2017 Na Zagir yi vidkrili pam yatnij znak horunzhomu UGA uchasniku stvorennya Sichovogo Strilectva na Prikarpatti FOTO Vikna 2018 10 29 She odna vulicya Kalusha bude zaasfaltovanoyu FOTO Vikna 2018 08 06 Arhiv originalu za 14 lyutogo 2022 Procitovano 17 travnya 2017 Arhiv originalu za 17 veresnya 2019 Procitovano 14 veresnya 2019 Arhiv originalu za 25 kvitnya 2018 Procitovano 25 kvitnya 2018 U Kalushi vzhe nemaye vulici Pushkina teper ce vulicya Geroyiv Ukrayini Arhiv originalu za 16 veresnya 2018 Procitovano 14 veresnya 2019 Arhiv originalu za 11 veresnya 2019 Procitovano 14 veresnya 2019 U Kalushi onovlyuyut stadion na Zagir yi Nagalna potreba nova dorizhka FOTOFAKT Arhiv originalu za 28 chervnya 2018 Procitovano 29 chervnya 2018 Arhiv originalu za 31 serpnya 2017 Procitovano 31 serpnya 2017 Den Kalusha u miskomu parku znyali z visoti ptashinogo polotu Arhiv originalu za 25 kvitnya 2018 Procitovano 26 sichnya 2017 Div takozhVulicya Oleksi Girnika Kalush Vulici Kalusha Hrami Kalusha Karta Kalusha 29 travnya 2018 u Wayback Machine Dzherela ta posilannya19 Zagorze Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1895 T XIV S 268 pol Mikola Kogut Liliya Prokopiv Zagir ya storinki istoriyi Kalush Kopicentr 2013 120 s il Vasil Capiv Pro sho rozpovidayut nazvi vulic m Kalusha Kalush Kaluska drukarnya 2005 350 s