Петро Андрійович Загорський | |
---|---|
Народився | 9 (20) серпня 1764 Понорниця |
Помер | 19 березня (1 квітня) 1846 (81 рік) Санкт-Петербург |
Поховання | Смоленське православне кладовище |
Країна | Російська імперія |
Діяльність | лікар |
Alma mater | медико-хірургічне училище Петербурга |
Галузь | анатомія, фізіологія |
Заклад | Військово-медична академія імені С. М. Кірова |
Посада | глава Вченої ради Петербурзької медико-хірургічної академії в 1804—1805 роках, 1808 — ректор Медико-хірургічної академії |
Вчене звання | доктор медицини і хірургії Honoris causa |
Науковий ступінь | академік Медико-хірургічної академії — 1809 |
Аспіранти, докторанти | Буяльський Ілля Васильович |
Відомий завдяки: | автор першого в Рос. імперії оригінального посібника з анатомії людини |
Роботи у Вікіджерелах |
Петро́ Андрі́йович Заго́рський (* 20 (9) серпня 1764, Понорниця, Новгород-Сіверське намісництво — теперішній Коропський район Чернігівської області — † 1 квітня (20 березня) 1846, Санкт-Петербург) — власне засновник російської анатомічної школи, фізіолог, дійсний член Російської академії наук, заслужений професор Санкт-Петербурзької медико-хірургічної академії, член Медичної ради Міністерства внутрішніх справ, дійсний статський радник. Почесний член Віленського — 1818, Санкт-Петербурзького фармацевтичного товариства — 1819, та Харківського медичних товариств — 1821, почесний член — 1834.
Життєпис
Його батько був священиком медичного приходу, проводив заходи по підвищенню грамотності серед своїх прихожан. Вчився вдома, початкову освіту здобував у Чернігівському колегіумі, котрий не зміг закінчити через смерть батька, служив в Понорниці писарем.
1785 року закінчив медико-хірургічне училище Петербурга. Учителями були, зокрема, , Яків Саполович, Мартин Тереховський, Хома Тихорський.
В 1786 році отримав звання підлікаря та брав участь у прозекторських роботах при розтинах трупів. З 1787 — прозектор анатомії при Петербурзькому медико-хірургічному училищі.
1790 року Медична колегія після розгляду його роботи «De fora-mine ovali cordis in adults» затверджує його у званні штаб-лікаря; за станом здоров'я призначений до на посаду міського та повітового лікаря. 1793 року переведений у Орденський кірасирський полк, що квартирувався в Хоролі Полтавської губернії, штаб-лікарем. З полком приймав у польській кампанії 1794—1795 років.
У 1797 році за клопотання Волинського губернатора Михайла Миклашевського призначений ад'юнктом анатомії до Московського медико-хірургічного училища; згодом на прохання Никона Карпинського — до Петербурга. Починаючи 1799 роком читав курс лекцій по анатомії й фізіології в Медико-хірургічній Академії; увів обов'язкові для студентів заняття на трупах.
1800 року стає ординарним професором, 1805-го здобуває вчене звання ад'юнкта анатомії і фізіології Імперської академії наук, у 1807-му обраний екстраординарним академіком. 1809 року визнаний доктором медицини і хірургії.
Глава Вченої ради Петербурзької медико-хірургічної академії (ректор) в 1804—1805 роках, по призначенню ректором був його замісником.
Під час війни 1812 року працював ординатором у військовому шпиталі.
1817 року стає почесним членом .
33 роки керував кафедрою анатомії Петербурзької медико-хірургічної академії, полишив по собі ціле сузір'я талановитих учнів та послідовників; займався лікарською діяльністю.
1836 року на відзначення 50-річчя його плідної наукової прації приходили Олександр Пушкін та Олександр Шишков.
Був прихильником ідеї епігенезу, вдосконалив російську анатомічну термінологію, впорядкував та систематизував колекцію Петербурзької кунсткамери.
Опонував віталістичному вченню про «життєву силу». У своїх працях використовував порівняльну анатомію та відкидав преформізм у розвитку організму.
Незважаючи на поважний вік, продовжував перебувати на посаді хранителя анатомічного музею Академії наук та складав анатомо-фізіологічний тлумачник.
Наукові праці
- «De anevrismate spurio, quod adscessum mentubatur» (1799)
- «De processus mastoidei teredine feliciter curato» (1799)
- «Discriptionem in fantis monstrosi cum abnormi genitalium formatione» (1799)
- «Скорочена анатомія або Керівництво до пізнання будови людського тіла на користь вивчаючих лікарську науку» (1802). Перший класичний російський підручник, по якому навчалося кілька поколінь лікарів Російської імперії.
- «Про рідкі частини людського тіла» (1819)
Учні
- Ілля Буяльський, котрий по учителю керував кафедрою
- Данило Велланський
- — перший російський професор Московського університету
- Іван Книгін — професор кафедри анатомії Харківського університету
- Єфрем Мухін, створювач «Курсу анатомії»
- Павло Наранович
- — воєнний лікар
- Олександр Шумлянський — засновник гістологічної науки в Росії.
Джерела
- Українці у світі [ 3 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
- УРЕ [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Всі слова [ 14 липня 2014 у Wayback Machine.]
- Анатомія і хірургія у першій половині 19 століття [ 14 липня 2014 у Wayback Machine.]
- Анатоми Росії — вихідці з України [ 14 липня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
- Дві дати до біографії Пушкіна [ 10 вересня 2019 у Wayback Machine.](рос.)
- Петро Іванович Загорський [ 14 липня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
- Загорський [ 19 липня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz takim prizvishem Zagorskij Batko Posada Diti Druzhina Mati Petro Andrijovich ZagorskijNarodivsya9 20 serpnya 1764 1764 08 20 PonornicyaPomer19 bereznya 1 kvitnya 1846 1846 04 01 81 rik Sankt PeterburgPohovannyaSmolenske pravoslavne kladovisheKrayinaRosijska imperiyaDiyalnistlikarAlma matermediko hirurgichne uchilishe PeterburgaGaluzanatomiya fiziologiyaZakladVijskovo medichna akademiya imeni S M KirovaPosadaglava Vchenoyi radi Peterburzkoyi mediko hirurgichnoyi akademiyi v 1804 1805 rokah 1808 rektor Mediko hirurgichnoyi akademiyiVchene zvannyadoktor medicini i hirurgiyi Honoris causaNaukovij stupinakademik Mediko hirurgichnoyi akademiyi 1809Aspiranti doktorantiBuyalskij Illya VasilovichVidomij zavdyaki avtor pershogo v Ros imperiyi originalnogo posibnika z anatomiyi lyudiniRoboti u Vikidzherelah Petro Andri jovich Zago rskij 20 9 serpnya 1764 Ponornicya Novgorod Siverske namisnictvo teperishnij Koropskij rajon Chernigivskoyi oblasti 1 kvitnya 20 bereznya 1846 Sankt Peterburg vlasne zasnovnik rosijskoyi anatomichnoyi shkoli fiziolog dijsnij chlen Rosijskoyi akademiyi nauk zasluzhenij profesor Sankt Peterburzkoyi mediko hirurgichnoyi akademiyi chlen Medichnoyi radi Ministerstva vnutrishnih sprav dijsnij statskij radnik Pochesnij chlen Vilenskogo 1818 Sankt Peterburzkogo farmacevtichnogo tovaristva 1819 ta Harkivskogo medichnih tovaristv 1821 pochesnij chlen 1834 ZhittyepisJogo batko buv svyashenikom medichnogo prihodu provodiv zahodi po pidvishennyu gramotnosti sered svoyih prihozhan Vchivsya vdoma pochatkovu osvitu zdobuvav u Chernigivskomu kolegiumi kotrij ne zmig zakinchiti cherez smert batka sluzhiv v Ponornici pisarem 1785 roku zakinchiv mediko hirurgichne uchilishe Peterburga Uchitelyami buli zokrema Yakiv Sapolovich Martin Terehovskij Homa Tihorskij V 1786 roci otrimav zvannya pidlikarya ta brav uchast u prozektorskih robotah pri roztinah trupiv Z 1787 prozektor anatomiyi pri Peterburzkomu mediko hirurgichnomu uchilishi 1790 roku Medichna kolegiya pislya rozglyadu jogo roboti De fora mine ovali cordis in adults zatverdzhuye jogo u zvanni shtab likarya za stanom zdorov ya priznachenij do na posadu miskogo ta povitovogo likarya 1793 roku perevedenij u Ordenskij kirasirskij polk sho kvartiruvavsya v Horoli Poltavskoyi guberniyi shtab likarem Z polkom prijmav u polskij kampaniyi 1794 1795 rokiv U 1797 roci za klopotannya Volinskogo gubernatora Mihajla Miklashevskogo priznachenij ad yunktom anatomiyi do Moskovskogo mediko hirurgichnogo uchilisha zgodom na prohannya Nikona Karpinskogo do Peterburga Pochinayuchi 1799 rokom chitav kurs lekcij po anatomiyi j fiziologiyi v Mediko hirurgichnij Akademiyi uviv obov yazkovi dlya studentiv zanyattya na trupah 1800 roku staye ordinarnim profesorom 1805 go zdobuvaye vchene zvannya ad yunkta anatomiyi i fiziologiyi Imperskoyi akademiyi nauk u 1807 mu obranij ekstraordinarnim akademikom 1809 roku viznanij doktorom medicini i hirurgiyi Glava Vchenoyi radi Peterburzkoyi mediko hirurgichnoyi akademiyi rektor v 1804 1805 rokah po priznachennyu rektorom buv jogo zamisnikom Pid chas vijni 1812 roku pracyuvav ordinatorom u vijskovomu shpitali 1817 roku staye pochesnim chlenom 33 roki keruvav kafedroyu anatomiyi Peterburzkoyi mediko hirurgichnoyi akademiyi polishiv po sobi cile suzir ya talanovitih uchniv ta poslidovnikiv zajmavsya likarskoyu diyalnistyu 1836 roku na vidznachennya 50 richchya jogo plidnoyi naukovoyi praciyi prihodili Oleksandr Pushkin ta Oleksandr Shishkov Buv prihilnikom ideyi epigenezu vdoskonaliv rosijsku anatomichnu terminologiyu vporyadkuvav ta sistematizuvav kolekciyu Peterburzkoyi kunstkameri Oponuvav vitalistichnomu vchennyu pro zhittyevu silu U svoyih pracyah vikoristovuvav porivnyalnu anatomiyu ta vidkidav preformizm u rozvitku organizmu Nezvazhayuchi na povazhnij vik prodovzhuvav perebuvati na posadi hranitelya anatomichnogo muzeyu Akademiyi nauk ta skladav anatomo fiziologichnij tlumachnik Naukovi praci De anevrismate spurio quod adscessum mentubatur 1799 De processus mastoidei teredine feliciter curato 1799 Discriptionem in fantis monstrosi cum abnormi genitalium formatione 1799 Skorochena anatomiya abo Kerivnictvo do piznannya budovi lyudskogo tila na korist vivchayuchih likarsku nauku 1802 Pershij klasichnij rosijskij pidruchnik po yakomu navchalosya kilka pokolin likariv Rosijskoyi imperiyi Pro ridki chastini lyudskogo tila 1819 UchniIllya Buyalskij kotrij po uchitelyu keruvav kafedroyu Danilo Vellanskij pershij rosijskij profesor Moskovskogo universitetu Ivan Knigin profesor kafedri anatomiyi Harkivskogo universitetu Yefrem Muhin stvoryuvach Kursu anatomiyi Pavlo Naranovich voyennij likar Oleksandr Shumlyanskij zasnovnik gistologichnoyi nauki v Rosiyi DzherelaUkrayinci u sviti 3 zhovtnya 2016 u Wayback Machine URE 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Vsi slova 14 lipnya 2014 u Wayback Machine Anatomiya i hirurgiya u pershij polovini 19 stolittya 14 lipnya 2014 u Wayback Machine Anatomi Rosiyi vihidci z Ukrayini 14 lipnya 2014 u Wayback Machine ros Dvi dati do biografiyi Pushkina 10 veresnya 2019 u Wayback Machine ros Petro Ivanovich Zagorskij 14 lipnya 2014 u Wayback Machine ros Zagorskij 19 lipnya 2014 u Wayback Machine ros