Євге́ній Іва́нович Забаба́хін (3 (16) січня 1917, Москва — 27 грудня 1984, Снєжинськ) — радянський фізик, академік АН СРСР, один з розробників першої атомної бомби СРСР, науковий керівник ядерного центру в місті Снєжинськ Челябінської області РРФСР — Всесоюзного НДІ технічної фізики, Герой Соціалістичної Праці, лауреат Ленінської й трьох Сталінських премій.
Забабахін Євгеній Іванович | |
---|---|
рос. Евгений Иванович Забабахин | |
Народився | 3 (16) січня 1917 Москва, Російська імперія |
Помер | 27 грудня 1984 (67 років) Снєжинськ, Челябінська область, РРФСР, СРСР |
Поховання | Снєжинськ |
Країна | СРСР |
Діяльність | фізик, фізик-ядерник, математик, бортінженер, офіцер, викладач університету |
Alma mater | МДУ Військово-повітряна інженерна академія імені Миколи Жуковського |
Галузь | фізика і ядерна фізика |
Заклад | d |
Вчене звання | професор[d] |
Науковий ступінь | доктор фізико-математичних наук |
Науковий керівник | d |
Аспіранти, докторанти | Аврорін Євген Миколайович |
Членство | Академія наук СРСР |
Партія | КПРС |
Військове звання | генерал-лейтенант |
Нагороди |
Життєпис
Євгеній Іванович Забабахін народився в Москві. Після закінчення машинобудівного технікуму, працював технологом на заводі «Шарикопідшипник». У 1938 році був прийнятий на фізичний факультет МДУ, з початком німецько-радянської війни був призваний до лав Червоної Армії і направлений на навчання в Військово-повітряну академію ім. М. Є. Жуковського. У 1944 році після закінчення академії продовжив навчання в ад'юнктурі.
Оскільки в цей час в СРСР проводилися роботи зі створення атомної бомби, Забабахін був направлений в Інститут хімічної фізики, а весною 1948 року — в КБ-11 (нині ВНІІЕФ в Сарові). За участь у розробці першої радянської атомної бомби і успішне випробування був удостоєний звання лауреата Сталінської премії II ступеня та ордена Леніна. У 1951 році за розробку і випробування бомби поліпшеної конструкції був удостоєний звання лауреата Сталінської премії I ступеня та ордена Трудового Червоного Прапора. У 1953 році за поліпшення фізичної схеми ядерних зарядів був удостоєний звання Героя Соціалістичної Праці й лауреата Сталінської премії I ступеня. У тому ж році захистив докторську дисертацію.
У 1955 році Забабахіна направили на Урал, у місто Челябінськ-70 (нині Снєжинськ), в новостворений НДІ-1011 заступником наукового керівника і начальником теоретичного відділення. Розробки інституту призвели до появи в озброєнні Радянської Армії першого термоядерного заряду. У 1958 році Забабахін був удостоєний звання лауреата Ленінської премії і обраний членом-кореспондентом АН СРСР. З 1960 року і до своєї смерті працював керівником НДІ.
Син — Ігор. Внучка — журналістка та телеведуча Тетяна Петрова.
Нагороди і звання
- Ленінська премія (1958)
- Сталінські премії (2 — I ступеня (06.12.1951, 31.12.1953), 1 — II ступеня (29.10.1949))
- Герой Соціалістичної Праці (04.01.1954)
- 5 орденів Леніна (29.10.1949, 04.01.1954, 1966, 1975, 1981)
- Орден Жовтневої Революції
- 2 ордени Трудового Червоного Прапора
- Медаль «За бойові заслуги» (1953)
- Медаль «За Перемогу над Німеччиною» (1945)
- Медаль «В пам'ять 800-річчя Москви» (1948)
- Медаль «За військову доблесть. В ознаменування 100-річчя в. І. Леніна» (1970)
- Медаль «Ветеран Збройних Сил» (1984)
- Медалі «За бездоганну службу» 1-й і 2-го ступенів (1962, 1959)
- Золота медаль імені М. В. Келдиша
- Почесний громадянин Снєжинська
Примітки
- 16 січня 1917 року. Народився Євгеній Іванович ЗАБАБАХІН. today.org.ua (укр.). Архів оригіналу за 26 липня 2019. Процитовано 26 липня 2019.
- ЭТО Я, ЭДИЧКА. МК-Бульвар. 12 травня 2003. Архів оригіналу за 26 травня 2019. Процитовано 26 липня 2019.(рос.)
Посилання
- Забабахін Євгеній Іванович. // Сайт «Герои страны» (рос.).
- Забабахін Євгеній Іванович // Велика радянська енциклопедія: [у 30 т.] / гол. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М: Радянська енциклопедія, 1969—1978.(рос.)
- Персональна сторінка Євгенія Івановича Забабахіна на офіційному сайті РАН (рос.)
- Храмів Ю. А. Забабахін Євгеній Іванович // Фізики: Біографічний довідник / Під ред. А. В. Ахіезера. — Вид. 2-е, випр. і доп. — М: Наука, 1983. — С. 113. — 400 с. — 200 000 примірників (у пер.)(рос.)
- Стаття на сайті РФЯЦ — ВНДІТФ(рос.)
- Стаття [Архівовано 17 серпня 2019 у Wayback Machine.] на сайті «Сімейні історії»(рос.)
- Історична довідка [Архівовано 3 грудня 2016 у Wayback Machine.] на сайті Архіву РАН(рос.)
- Голіков Н. А. Про Є. І. Забабахіна-альпініста [Архівовано 26 липня 2019 у Wayback Machine.](рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yevge nij Iva novich Zababa hin 3 16 sichnya 1917 Moskva 27 grudnya 1984 Snyezhinsk radyanskij fizik akademik AN SRSR odin z rozrobnikiv pershoyi atomnoyi bombi SRSR naukovij kerivnik yadernogo centru v misti Snyezhinsk Chelyabinskoyi oblasti RRFSR Vsesoyuznogo NDI tehnichnoyi fiziki Geroj Socialistichnoyi Praci laureat Leninskoyi j troh Stalinskih premij 1 Zababahin Yevgenij Ivanovichros Evgenij Ivanovich ZababahinNarodivsya3 16 sichnya 1917 Moskva Rosijska imperiyaPomer27 grudnya 1984 1984 12 27 67 rokiv Snyezhinsk Chelyabinska oblast RRFSR SRSRPohovannyaSnyezhinskKrayina SRSRDiyalnistfizik fizik yadernik matematik bortinzhener oficer vikladach universitetuAlma materMDU Vijskovo povitryana inzhenerna akademiya imeni Mikoli ZhukovskogoGaluzfizika i yaderna fizikaZakladVserosijskij naukovo doslidnij institut tehnichnoyi fizikidVchene zvannyaprofesor d Naukovij stupindoktor fiziko matematichnih naukNaukovij kerivnikVentcel Dimitrij OleksandrovichdAspiranti doktorantiAvrorin Yevgen MikolajovichChlenstvoAkademiya nauk SRSRPartiyaKPRSVijskove zvannyageneral lejtenantNagorodi Zmist 1 Zhittyepis 2 Nagorodi i zvannya 3 Primitki 4 PosilannyaZhittyepisred Yevgenij Ivanovich Zababahin narodivsya v Moskvi Pislya zakinchennya mashinobudivnogo tehnikumu pracyuvav tehnologom na zavodi Sharikopidshipnik U 1938 roci buv prijnyatij na fizichnij fakultet MDU z pochatkom nimecko radyanskoyi vijni buv prizvanij do lav Chervonoyi Armiyi i napravlenij na navchannya v Vijskovo povitryanu akademiyu im M Ye Zhukovskogo U 1944 roci pislya zakinchennya akademiyi prodovzhiv navchannya v ad yunkturi Oskilki v cej chas v SRSR provodilisya roboti zi stvorennya atomnoyi bombi Zababahin buv napravlenij v Institut himichnoyi fiziki a vesnoyu 1948 roku v KB 11 nini VNIIEF v Sarovi Za uchast u rozrobci pershoyi radyanskoyi atomnoyi bombi i uspishne viprobuvannya buv udostoyenij zvannya laureata Stalinskoyi premiyi II stupenya ta ordena Lenina U 1951 roci za rozrobku i viprobuvannya bombi polipshenoyi konstrukciyi buv udostoyenij zvannya laureata Stalinskoyi premiyi I stupenya ta ordena Trudovogo Chervonogo Prapora U 1953 roci za polipshennya fizichnoyi shemi yadernih zaryadiv buv udostoyenij zvannya Geroya Socialistichnoyi Praci j laureata Stalinskoyi premiyi I stupenya U tomu zh roci zahistiv doktorsku disertaciyu U 1955 roci Zababahina napravili na Ural u misto Chelyabinsk 70 nini Snyezhinsk v novostvorenij NDI 1011 zastupnikom naukovogo kerivnika i nachalnikom teoretichnogo viddilennya Rozrobki institutu prizveli do poyavi v ozbroyenni Radyanskoyi Armiyi pershogo termoyadernogo zaryadu U 1958 roci Zababahin buv udostoyenij zvannya laureata Leninskoyi premiyi i obranij chlenom korespondentom AN SRSR Z 1960 roku i do svoyeyi smerti pracyuvav kerivnikom NDI Sin Igor Vnuchka zhurnalistka ta televeducha Tetyana Petrova 2 Nagorodi i zvannyared Leninska premiya 1958 Stalinski premiyi 2 I stupenya 06 12 1951 31 12 1953 1 II stupenya 29 10 1949 Geroj Socialistichnoyi Praci 04 01 1954 5 ordeniv Lenina 29 10 1949 04 01 1954 1966 1975 1981 Orden Zhovtnevoyi Revolyuciyi 2 ordeni Trudovogo Chervonogo Prapora Medal Za bojovi zaslugi 1953 Medal Za Peremogu nad Nimechchinoyu 1945 Medal V pam yat 800 richchya Moskvi 1948 Medal Za vijskovu doblest V oznamenuvannya 100 richchya v I Lenina 1970 Medal Veteran Zbrojnih Sil 1984 Medali Za bezdogannu sluzhbu 1 j i 2 go stupeniv 1962 1959 Zolota medal imeni M V Keldisha Pochesnij gromadyanin SnyezhinskaPrimitkired 16 sichnya 1917 roku Narodivsya Yevgenij Ivanovich ZABABAHIN today org ua ukr Arhiv originalu za 26 lipnya 2019 Procitovano 26 lipnya 2019 ETO Ya EDIChKA MK Bulvar 12 travnya 2003 Arhiv originalu za 26 travnya 2019 Procitovano 26 lipnya 2019 ros Posilannyared Zababahin Yevgenij Ivanovich Sajt Geroi strany ros Zababahin Yevgenij Ivanovich Velika radyanska enciklopediya u 30 t gol red A M Prohorov 3 e izd M Radyanska enciklopediya 1969 1978 ros Personalna storinka Yevgeniya Ivanovicha Zababahina na oficijnomu sajti RAN ros Hramiv Yu A Zababahin Yevgenij Ivanovich Fiziki Biografichnij dovidnik Pid red A V Ahiezera Vid 2 e vipr i dop M Nauka 1983 S 113 400 s 200 000 primirnikiv u per ros Stattya na sajti RFYaC VNDITF ros Stattya Arhivovano 17 serpnya 2019 u Wayback Machine na sajti Simejni istoriyi ros Istorichna dovidka Arhivovano 3 grudnya 2016 u Wayback Machine na sajti Arhivu RAN ros Golikov N A Pro Ye I Zababahina alpinista Arhivovano 26 lipnya 2019 u Wayback Machine ros Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Zababahin Yevgenij Ivanovich amp oldid 42569184