ЗСУ-57-2 — зенітна самохідна установка.
ЗСУ-57-2 | |
---|---|
ЗСУ-57-2 | |
Тип | зенітна самохідна установка |
Походження | Радянський Союз |
Історія використання | |
На озброєнні | з 1955 |
Історія виробництва | |
Виготовлення | 1950-1960 |
Характеристики | |
Вага | 28 т |
Довжина | 6220мм |
Ширина | 3270мм |
Висота | 2760мм |
Екіпаж | 6 людей |
| |
Головне озброєння | 2 х 57мм 76,6 калібрів (2х150) |
Двигун | 12-циліндровий дизельний, рідинного охолодження В-46-2с1 515 к.с. |
Підвіска | індивідуальна, торсіонна |
Операційна дальність | 300-400км(залежить від місцевості) |
Швидкість |
|
Система наведення | автоматичний, зенітний |
| |
ЗСУ-57-2 у Вікісховищі |
Ця стаття не містить . (вересень 2019) |
Історія створення
Зенітні САУ в СРСР розроблялися ще до початку Німецько-радянської війни, проте проєкти, якщо пощастило, доводилися до дослідного зразка, і не більше того. У воєнний час проєктування тривало, але також без особливого успіху. Лише в 1945 р. почалося виробництво легкої ЗСУ-37 на основі артилерійської установки СУ-76М. Випуск тривав до 1948 р., всього було зібрано 75 машин. ЗСУ-37 не задовольняла війська ні в кількісному, ні в якісному відношенні. Використання її в танкових колонах було майже неможливо: максимальна швидкість машини — 30 км / год, запас ходу по шосе — 260 км, що помітно менше аналогічних показників Т-54. Та й постачання зенітної САУ пальним викликало проблеми: адже на ній встановлювалися два карбюраторні двигуни.
Тим часом в 1942 р. в бронетанковій промисловості були затверджені тактико-технічні вимоги на розробку зенітної САУ на базі танка Т-34. Тоді ж, у 1942 р., конструктор заводу № 174 І. В. Савін представив у ГБТУ проєкт вежі з 37-мм автоматичною гарматою для установки на корпусі Т-34
Зенітна самохідна установка ЗСУ-57-2 на державних випробуваннях. 1951 Фотографії з фондів РГАЕ. Потім були ще кілька проєктів. Нарешті, в лютому 1946 р. конструкторське бюро заводу № 174 (доповідач — І. С. Бушні) представило на розгляд технічної ради Мінтрансмаша виконаний спільно з Центральним артилерійським конструкторським бюро під керівництвом В. Г. Грабина проєкт самохідної зенітної установки на базі танка Т-34, що несла чотири 37-мм автоматичні гармати. Проєкт в цілому був схвалений, але рекомендований лише для дослідної роботи. Вся увага пропонувалося зосередити на зенітної САУ з використанням новітньої бази — танка Т-54.
З міністерської листування випливає, що навесні 1947 р. була визначена не лише база, а й майбутнє озброєння ЗСУ — спарена 57-мм зенітна гармата розробки все того ж ЦАКБ. До кінця 1947 р. технічний проєкт самохідки був майже готовий, але подальші роботи довелося зупинити через відсутність таких гармат. Гармати доводилися до прийнятного рівня ще рік, так що проєкт був завершений тільки восени 1948 р.
Після його затвердження наприкінці 1948 р. почалася розробка робочих креслень ЗСУ-57-2. У березні 1949 р. вони були завершені — правда, в травні довелося знову змінювати. Так чи інакше, в травні 1949 р. завод № 174 приступив до виготовлення перших двох ЗСУ. Між тим НДІ-58 (колишнє ЦАКБ) зіткнулося з серйозними проблемами як зі спареною 57-мм гарматою З-68, так і з базовою гарматою С-60. Доведення З-68 тривала в 1951—1953 рр., Хоча перша ЗСУ-57-2 була виготовлена в червні 1950 р. За результатами заводських випробувань у грудні був виготовлений другий зразок — для державних випробувань.
Державні випробування проводилися з 27 січня по 15 березня 1951 р. на полігоні ГАУ за участю групи співробітників НИИБТ полігону. Від Мінтрансмаша був присутній головний конструктор заводу № 174 І. С. Бушні. Далі цитуємо за «Висновком комісії з державних випробувань зенітної САУ»: «Державна комісія рекомендує виготовити дослідну партію артсамоходів для військових випробувань».
До травня 1951 конструкція ЗСУ була вдосконалена з урахуванням зауважень, і почалося виготовлення шести зразків для військових випробувань. Боєкомплект був збільшений до 300 снарядів. Але знову справа зупинилася через відсутність удосконаленої артилерійської системи С-68А.
Різні доопрацювання тривали і в 1952 р., і в 1953 р. Тільки у 1954 році. два ЗСУ-57-2 надійшли на контрольні військові випробування, за результатами яких машина в лютому 1955 р. була прийнята на озброєння.
Серійне виробництво ЗСУ-57-2 почалося в 1957 р. Гармати виготовлялися артилерійським заводом № 946, збірка йшла на омському заводі № 174 та Красноярському заводі Міністерства важкого машинобудування. До того часу ЗСУ-57-2 вже не повною мірою відповідала завданню повітряного прикриття танкових частин.
До кінця 1950-х рр. не тільки винищувальна, але і штурмова авіація переоснащувати реактивними літаками. Тривалість бою скоротилася до лічених секунд. Для протидії швидкісним штурмовикам зенітна САУ повинна була мати у своєму розпорядженні автоматизованими приводами наведення в поєднанні з радіолокаційними системами. Робота з модернізації ЗСУ-57-2 почалася на заводі № 174 у 1957 р., Але це вже зовсім інша історія, тим більше що в результаті на озброєння були прийняті системи з меншим калібром озброєння і на інший ходової базі.
Технічні характеристики
Зенітна самохідна артилерійська установка ЗСУ-57-2 призначається для захисту бронетанкових і механізованих частин, що знаходяться на марші, на вихідних позиціях та пункти збору від нападу авіації противника.
Зенітна самохідна артилерійська установка спроєктована з використанням агрегатів і деталей серійного танка Т-54 і виконана з бойовим вагою 26,172 тонни, має легке бронювання … і озброєна 57-мм спареної автоматичної зенітної гарматою С-68, спроєктованої з використанням елементів автоматики серійної 57-мм польової автоматичної зенітної гармати С-60.
Зенітна самохідна артилерійська установка ЗСУ-57-2 і її озброєння забезпечують можливість ведення вогню по зенітним цілях на прицільної дальності до 4500 метрів, а також по наземних цілях з місця і з ходу …
Живлення автоматів здійснюється обоймами на 4 патрона кожна … Вертикальне і горизонтальне наведення системи здійснюється за допомогою гідравлічного приводу або вручну …
Боєкомплект гармати складається з 252 снарядів, з них 172 були розміщені у вежі, в обоймах і 80 снарядів в лобовій частині без обойм у спеціальній укладці.
Корпус ЗСУ, по зовнішніх габаритах, виконаний таким же, як і корпус серійного танка Т-54. Внутрішні габарити корпусу в порівнянні з танком Т-54 збільшені за рахунок застосування менших товщин бронелистів. Башта виконана з броньових листів товщиною 10 мм з діаметром погона у просвіті 2100 мм і діаметром підвісної полика та огорожа у нижній частині бойового відділення 1850 мм.
Компонування і агрегати моторно-трансмісійного відділення, ходової частини та відділення управління запозичені від серійного танка Т-54 за винятком установки 4 пар опорних ковзанок замість 5, установки генератора Г-54 потужністю 3 кВт замість Г-73 потужністю 1,5 кВт, зміни в установці акумуляторних батарей, встановлення полегшених кришок бортової передачі, переміщення сидіння механіка-водія вперед і вліво і зміщення ряду деталей, пов'язаних з кріпленням їх до бортів у зв'язку зі зменшенням товщини броньових листів …
Для зовнішнього зв'язку зенітна самохідна артустановка ЗСУ-57-2 так само, як і танк Т-54, обладнана радіостанцією Юрт, а для внутрішнього зв'язку переговорним пристроєм ТПУ-47.
На випробуваннях з'ясувалося, що темп стрільби двох автоматів становить 222 постріли в хвилину, бойова скорострільність — 53 постріли в хвилину. Швидкість наведення по азимуту силовим приводом дорівнювала 36 град. / сек, ручним — 4 град. / сек. Для кута піднесення ті ж показники склали відповідно 20 і 4,5 град. / сек. Початкова швидкість осколко-фугасного снаряда вагою 2,8 кг досягала 1000 м / сек. Броньовий захист була розрахована на потрапляння бронебійних 7,62-мм куль з дистанції понад 250 м. Рухливість і запас ходу машини аналогічні базовому танку Т-54.
Комісія у своєму висновку відзначила: «Дослідний зразок ЗСУ-57-2 є потужним засобом захисту бронетанкових і механізованих військ від авіації противника і за своїми характеристиками відповідає тактико-технічним вимогам, затвердженим постановою уряду, крім бойового ваги, що перевищує на 172 кг заданий, внаслідок установки серійних гусениць замість дослідних».
ЗСУ-57-2 по всіх вузлах, механізмах та озброєнню на задану відстань — 1500 м і 2000 пострілів випробування витримала, за винятком планетарних механізмів повороту, перевірених тільки на 1069 км і недовипробуваних унаслідок виходу з ладу дизель-мотора.
Країни-оператори
Збережені екземпляри
Цей розділ потребує доповнення. |
- Чернігівська область, Навчальний центр «Десна»
- Київська область, історичний комплекс в селі Пилява
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: ЗСУ-57-2 |
Це незавершена стаття про бронетехніку. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
- . web.archive.org. 31 жовтня 2022. Архів оригіналу за 31 жовтня 2022. Процитовано 10 листопада 2022.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
ZSU 57 2 zenitna samohidna ustanovka ZSU 57 2ZSU 57 2Tip zenitna samohidna ustanovkaPohodzhennya Radyanskij SoyuzIstoriya vikoristannyaNa ozbroyenni z 1955Istoriya virobnictvaVigotovlennya 1950 1960HarakteristikiVaga 28 tDovzhina 6220mmShirina 3270mmVisota 2760mmEkipazh 6 lyudejGolovne ozbroyennya 2 h 57mm 76 6 kalibriv 2h150 Dvigun 12 cilindrovij dizelnij ridinnogo oholodzhennya V 46 2s1 515 k s Pidviska individualna torsionnaOperacijna dalnist 300 400km zalezhit vid miscevosti Shvidkist 30 km god po shose 25 30km god po bezdorizhzhi Sistema navedennya avtomatichnij zenitnijZSU 57 2 u Vikishovishi Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno veresen 2019 Istoriya stvorennyaZenitni SAU v SRSR rozroblyalisya she do pochatku Nimecko radyanskoyi vijni prote proyekti yaksho poshastilo dovodilisya do doslidnogo zrazka i ne bilshe togo U voyennij chas proyektuvannya trivalo ale takozh bez osoblivogo uspihu Lishe v 1945 r pochalosya virobnictvo legkoyi ZSU 37 na osnovi artilerijskoyi ustanovki SU 76M Vipusk trivav do 1948 r vsogo bulo zibrano 75 mashin ZSU 37 ne zadovolnyala vijska ni v kilkisnomu ni v yakisnomu vidnoshenni Vikoristannya yiyi v tankovih kolonah bulo majzhe nemozhlivo maksimalna shvidkist mashini 30 km god zapas hodu po shose 260 km sho pomitno menshe analogichnih pokaznikiv T 54 Ta j postachannya zenitnoyi SAU palnim viklikalo problemi adzhe na nij vstanovlyuvalisya dva karbyuratorni dviguni Tim chasom v 1942 r v bronetankovij promislovosti buli zatverdzheni taktiko tehnichni vimogi na rozrobku zenitnoyi SAU na bazi tanka T 34 Todi zh u 1942 r konstruktor zavodu 174 I V Savin predstaviv u GBTU proyekt vezhi z 37 mm avtomatichnoyu garmatoyu dlya ustanovki na korpusi T 34 Zenitna samohidna ustanovka ZSU 57 2 na derzhavnih viprobuvannyah 1951 Fotografiyi z fondiv RGAE Potim buli she kilka proyektiv Nareshti v lyutomu 1946 r konstruktorske byuro zavodu 174 dopovidach I S Bushni predstavilo na rozglyad tehnichnoyi radi Mintransmasha vikonanij spilno z Centralnim artilerijskim konstruktorskim byuro pid kerivnictvom V G Grabina proyekt samohidnoyi zenitnoyi ustanovki na bazi tanka T 34 sho nesla chotiri 37 mm avtomatichni garmati Proyekt v cilomu buv shvalenij ale rekomendovanij lishe dlya doslidnoyi roboti Vsya uvaga proponuvalosya zoserediti na zenitnoyi SAU z vikoristannyam novitnoyi bazi tanka T 54 Z ministerskoyi listuvannya viplivaye sho navesni 1947 r bula viznachena ne lishe baza a j majbutnye ozbroyennya ZSU sparena 57 mm zenitna garmata rozrobki vse togo zh CAKB Do kincya 1947 r tehnichnij proyekt samohidki buv majzhe gotovij ale podalshi roboti dovelosya zupiniti cherez vidsutnist takih garmat Garmati dovodilisya do prijnyatnogo rivnya she rik tak sho proyekt buv zavershenij tilki voseni 1948 r Pislya jogo zatverdzhennya naprikinci 1948 r pochalasya rozrobka robochih kreslen ZSU 57 2 U berezni 1949 r voni buli zaversheni pravda v travni dovelosya znovu zminyuvati Tak chi inakshe v travni 1949 r zavod 174 pristupiv do vigotovlennya pershih dvoh ZSU Mizh tim NDI 58 kolishnye CAKB zitknulosya z serjoznimi problemami yak zi sparenoyu 57 mm garmatoyu Z 68 tak i z bazovoyu garmatoyu S 60 Dovedennya Z 68 trivala v 1951 1953 rr Hocha persha ZSU 57 2 bula vigotovlena v chervni 1950 r Za rezultatami zavodskih viprobuvan u grudni buv vigotovlenij drugij zrazok dlya derzhavnih viprobuvan Derzhavni viprobuvannya provodilisya z 27 sichnya po 15 bereznya 1951 r na poligoni GAU za uchastyu grupi spivrobitnikiv NIIBT poligonu Vid Mintransmasha buv prisutnij golovnij konstruktor zavodu 174 I S Bushni Dali cituyemo za Visnovkom komisiyi z derzhavnih viprobuvan zenitnoyi SAU Derzhavna komisiya rekomenduye vigotoviti doslidnu partiyu artsamohodiv dlya vijskovih viprobuvan Do travnya 1951 konstrukciya ZSU bula vdoskonalena z urahuvannyam zauvazhen i pochalosya vigotovlennya shesti zrazkiv dlya vijskovih viprobuvan Boyekomplekt buv zbilshenij do 300 snaryadiv Ale znovu sprava zupinilasya cherez vidsutnist udoskonalenoyi artilerijskoyi sistemi S 68A Rizni doopracyuvannya trivali i v 1952 r i v 1953 r Tilki u 1954 roci dva ZSU 57 2 nadijshli na kontrolni vijskovi viprobuvannya za rezultatami yakih mashina v lyutomu 1955 r bula prijnyata na ozbroyennya Serijne virobnictvo ZSU 57 2 pochalosya v 1957 r Garmati vigotovlyalisya artilerijskim zavodom 946 zbirka jshla na omskomu zavodi 174 ta Krasnoyarskomu zavodi Ministerstva vazhkogo mashinobuduvannya Do togo chasu ZSU 57 2 vzhe ne povnoyu miroyu vidpovidala zavdannyu povitryanogo prikrittya tankovih chastin Do kincya 1950 h rr ne tilki vinishuvalna ale i shturmova aviaciya pereosnashuvati reaktivnimi litakami Trivalist boyu skorotilasya do lichenih sekund Dlya protidiyi shvidkisnim shturmovikam zenitna SAU povinna bula mati u svoyemu rozporyadzhenni avtomatizovanimi privodami navedennya v poyednanni z radiolokacijnimi sistemami Robota z modernizaciyi ZSU 57 2 pochalasya na zavodi 174 u 1957 r Ale ce vzhe zovsim insha istoriya tim bilshe sho v rezultati na ozbroyennya buli prijnyati sistemi z menshim kalibrom ozbroyennya i na inshij hodovoyi bazi Tehnichni harakteristikiZenitna samohidna artilerijska ustanovka ZSU 57 2 priznachayetsya dlya zahistu bronetankovih i mehanizovanih chastin sho znahodyatsya na marshi na vihidnih poziciyah ta punkti zboru vid napadu aviaciyi protivnika Zenitna samohidna artilerijska ustanovka sproyektovana z vikoristannyam agregativ i detalej serijnogo tanka T 54 i vikonana z bojovim vagoyu 26 172 tonni maye legke bronyuvannya i ozbroyena 57 mm sparenoyi avtomatichnoyi zenitnoyi garmatoyu S 68 sproyektovanoyi z vikoristannyam elementiv avtomatiki serijnoyi 57 mm polovoyi avtomatichnoyi zenitnoyi garmati S 60 Zenitna samohidna artilerijska ustanovka ZSU 57 2 i yiyi ozbroyennya zabezpechuyut mozhlivist vedennya vognyu po zenitnim cilyah na pricilnoyi dalnosti do 4500 metriv a takozh po nazemnih cilyah z miscya i z hodu Zhivlennya avtomativ zdijsnyuyetsya obojmami na 4 patrona kozhna Vertikalne i gorizontalne navedennya sistemi zdijsnyuyetsya za dopomogoyu gidravlichnogo privodu abo vruchnu Boyekomplekt garmati skladayetsya z 252 snaryadiv z nih 172 buli rozmisheni u vezhi v obojmah i 80 snaryadiv v lobovij chastini bez obojm u specialnij ukladci Korpus ZSU po zovnishnih gabaritah vikonanij takim zhe yak i korpus serijnogo tanka T 54 Vnutrishni gabariti korpusu v porivnyanni z tankom T 54 zbilsheni za rahunok zastosuvannya menshih tovshin bronelistiv Bashta vikonana z bronovih listiv tovshinoyu 10 mm z diametrom pogona u prosviti 2100 mm i diametrom pidvisnoyi polika ta ogorozha u nizhnij chastini bojovogo viddilennya 1850 mm Komponuvannya i agregati motorno transmisijnogo viddilennya hodovoyi chastini ta viddilennya upravlinnya zapozicheni vid serijnogo tanka T 54 za vinyatkom ustanovki 4 par opornih kovzanok zamist 5 ustanovki generatora G 54 potuzhnistyu 3 kVt zamist G 73 potuzhnistyu 1 5 kVt zmini v ustanovci akumulyatornih batarej vstanovlennya polegshenih krishok bortovoyi peredachi peremishennya sidinnya mehanika vodiya vpered i vlivo i zmishennya ryadu detalej pov yazanih z kriplennyam yih do bortiv u zv yazku zi zmenshennyam tovshini bronovih listiv Dlya zovnishnogo zv yazku zenitna samohidna artustanovka ZSU 57 2 tak samo yak i tank T 54 obladnana radiostanciyeyu Yurt a dlya vnutrishnogo zv yazku peregovornim pristroyem TPU 47 Na viprobuvannyah z yasuvalosya sho temp strilbi dvoh avtomativ stanovit 222 postrili v hvilinu bojova skorostrilnist 53 postrili v hvilinu Shvidkist navedennya po azimutu silovim privodom dorivnyuvala 36 grad sek ruchnim 4 grad sek Dlya kuta pidnesennya ti zh pokazniki sklali vidpovidno 20 i 4 5 grad sek Pochatkova shvidkist oskolko fugasnogo snaryada vagoyu 2 8 kg dosyagala 1000 m sek Bronovij zahist bula rozrahovana na potraplyannya bronebijnih 7 62 mm kul z distanciyi ponad 250 m Ruhlivist i zapas hodu mashini analogichni bazovomu tanku T 54 Komisiya u svoyemu visnovku vidznachila Doslidnij zrazok ZSU 57 2 ye potuzhnim zasobom zahistu bronetankovih i mehanizovanih vijsk vid aviaciyi protivnika i za svoyimi harakteristikami vidpovidaye taktiko tehnichnim vimogam zatverdzhenim postanovoyu uryadu krim bojovogo vagi sho perevishuye na 172 kg zadanij vnaslidok ustanovki serijnih gusenic zamist doslidnih ZSU 57 2 po vsih vuzlah mehanizmah ta ozbroyennyu na zadanu vidstan 1500 m i 2000 postriliv viprobuvannya vitrimala za vinyatkom planetarnih mehanizmiv povorotu perevirenih tilki na 1069 km i nedoviprobuvanih unaslidok vihodu z ladu dizel motora Krayini operatoriYegipet Iran Kuba Mozambik Rosiya SerbiyaZberezheni ekzemplyariCej rozdil potrebuye dopovnennya Chernigivska oblast Navchalnij centr Desna Kiyivska oblast istorichnij kompleks v seli Pilyava Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu ZSU 57 2 Ce nezavershena stattya pro bronetehniku Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi web archive org 31 zhovtnya 2022 Arhiv originalu za 31 zhovtnya 2022 Procitovano 10 listopada 2022