У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Жолдак Андрій Валерійович Жолдак нар 3 листопада 1962 м Київ українськ

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Жолдак.

Андрій Валерійович Жолдак (нар. 3 листопада 1962, м. Київ) — український театральний режисер. Заслужений діяч мистецтв України (2004). Лауреат низки відзнак міжнародних театральних фестивалів, а також премії ЮНЕСКО (2004). Кавалер ордена «За заслуги» III ступеня (2009). З 2006 року проживає у Німеччині.

Жолдак Андрій Валерійович

Народився

3 листопада 1962 (61 рік)
Київ

Країна

Україна

Діяльність

театральний режисер, сценограф

Alma mater

Російський університет театрального мистецтва

Роки активності

1989 — тепер. час

Нагороди

Орден «За заслуги» ІІІ ступеня

— «Один день Івана Денисовича»
2003 — «Місяць кохання»
— «Гольдоні. Венеція»
— «Ромео і Джульєтта. Фрагмент»

Різні театри

— «Медея в місті»
— «Життя з ідіотом»
2008 — «Войцек»
2008, 29 листопада — «Ленін Love. Сталін Love.» Андрія Жолдака за мотивами роману «Жовтий князь» Василя Барки

Нагороди

2004 — Лауреат премії ЮНЕСКО в галузі виконавських мистецтв
2009 — Орденом «За заслуги» III ступеня (за здійснення мистецьких проектів на вшанування пам'яті жертв Голодомору 1932—1933 років в Україні — вистава «Ленін Love. Сталін Love.»

Примітки

. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 18 грудня 2015.
Андрій Жолдак шокував Берлін
. Архів оригіналу за 21 квітня 2009. Процитовано 7 квітня 2009.
http://www.bbc.com/ukrainian/entertainment/2012/10/121001_zholdak_interview_nk.shtml [ 13 січня 2016 у Wayback Machine.] BBC Україна: Андрій Жолдак: «В культурному значенні мій паспорт не має візи», 5 жовтня, 2012
Андрій Жолдак: «Нам потрібна своя Аль-Каїда в культурі»^{[недоступне посилання з липня 2019]}
Жолдак Валерій Семенович. Енциклопедія Сучасної України [1] [ 8 листопада 2018 у Wayback Machine.]
http://gazeta.ua/articles/history/_ivan-karpenkokarij-buv-chesnim-policejskim-i-horoshim-dramaturgom/516533 [ 22 квітня 2016 у Wayback Machine.] Gazeta.ua: Іван Карпенко-Карий був чесним поліцейським і хорошим драматургом, 16 вересня 2013
Олена МИГАШКО (9 липня 2021). (ua) . «Амнезія». Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 2021-7-10.
UNESCO. . Архів оригіналу за 22 жовтня 2016. Процитовано 21 березня 2022.
. Архів оригіналу за 4 грудня 2009. Процитовано 30 грудня 2009.

Посилання

Театр жорстокості // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 463-464.
Євгеній Онєгін. Нова версія від українського режисера [ 9 березня 2016 у Wayback Machine.].
Свобода Жолдак Театр [ 17 жовтня 2019 у Wayback Machine.]
Хутір Надія - колиска театру корифеїв [ 19 жовтня 2021 у Wayback Machine.]
«Долі нащадків І.К. Карпенка-Карого (Тобілевича)» [ 19 жовтня 2021 у Wayback Machine.]
Наталія Гарбар. До реконструкції родоводу Тобілевичів (стор. 28-35) [ 19 жовтня 2021 у Wayback Machine.]

[1] . Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 18 грудня 2015.

[shokalo-2] Андрій Жолдак шокував Берлін

[3] . Архів оригіналу за 21 квітня 2009. Процитовано 7 квітня 2009.

[4] ttp://www.bbc.com/ukrainian/entertainment/2012/10/121001_zholdak_interview_nk.shtml [ 13 січня 2016 у Wayback Machine.] BBC Україна: Андрій Жолдак: «В культурному значенні мій паспорт не має візи», 5 жовтня, 2012

[5] Андрій Жолдак: «Нам потрібна своя Аль-Каїда в культурі»^{[недоступне посилання з липня 2019]}

[6] Жолдак Валерій Семенович. Енциклопедія Сучасної України [1] [ 8 листопада 2018 у Wayback Machine.]

[7] ttp://gazeta.ua/articles/history/_ivan-karpenkokarij-buv-chesnim-policejskim-i-horoshim-dramaturgom/516533 [ 22 квітня 2016 у Wayback Machine.] Gazeta.ua: Іван Карпенко-Карий був чесним поліцейським і хорошим драматургом, 16 вересня 2013

[Амнезія_Мигашко-8] Олена МИГАШКО (9 липня 2021). (ua) . «Амнезія». Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 2021-7-10.

[9] UNESCO. . Архів оригіналу за 22 жовтня 2016. Процитовано 21 березня 2022.

[ukaz-10] . Архів оригіналу за 4 грудня 2009. Процитовано 30 грудня 2009.