Окунь жовтий | ||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||
Perca flavescens , 1814 | ||||||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||||||
|
О́кунь жо́втий (Perca flavescens) — прісноводна риба родини окуневих родом з Північної Америки. Популярний об'єкт комерційної та аматорської риболовлі.
Опис
Жовтий окунь досягає в середньому 30-35 см в довжину, вага дорослих особин до 500 г. Офіційно задокументований світовий рекорд — окунь вагою 1,3 кг, впійманий в 1865 році в річці Делавар (США). Дорослі самиці звичайно більші за самців. Забарвлення загалом витримане в жовто-зелених тонах: спина темно-зелена, з переходом в деяких популяціях до золотисто-коричневої; боки жовті, жовто-зелені або мідно-зелені, з 6-9-ма вертикальними темними смугами; черево біле або (рідше) світло-жовте. У самців під час нересту забарвлення яскравішає, а анальний та черевні плавці тимчасово набувають оранжево-червоного забарвлення.
Тіло в жовтого окуня овальне в поперечному перерізі; бокова лінія займає 57-62 луски, спинний плавець містить 12-13 променів, анальний — 7-8. Голова трохи увігнута поза очима, складає враження горбатої; щоки вкриті 8-10-ма рядами видовжених лусок.
Поширення
Цей вид розповсюджений в Північній Америці від північного сходу Канади до північного заходу США, через центральну та південну Канаду, район Великих Озер, до штату Південна Кароліна в США. Також цей вид був розселений людиною на південному заході США та в Британській Колумбії на заході Канади.
Жовтий окунь є досить екологічно гнучким видом: мешкає як в швидкоплинних річках, так і в непротічних ставках та озерах; втім, всюди намагається триматись серед водяної рослинності. Ці риби віддають перевагу мілководдям, зазавичай зустрічаються на глибині не більше 15 м, рідше — біля дна.
Харчування
Цей вид є виключним хижаком, що харчується невеликими рибами, водяними комахами, ракоподібними та молюсками. Здобич знаходить за допомогою зору, тож полює майже винятково в світлий час доби, з двома піками харчування — вранці та ввечері; значну частину здобичі складають личинки так бабок, особливо в травні-липні. Молоді жовті окуні споживають багато зоопланктону, а дорослі — молодь лососів, , і навіть молодь свого виду.
Розмноження
Нерест відбувається один раз на рік на початку весни, майже одразу після сходження льоду, звичайно вночі та рано-вранці. окуні жовті не будують нерестових гнізд — ікра відкладається на будь-яку підводну рослинність, корчі та корені. Ікринки зібрані в смуги бурштинового кольору і занурені в досить щільну слизову масу, що захищає їх від інфекційних уражень та дрібних безхребетних хижаків. Самиці різного розміру можуть відкладати від 10 до 40 тисяч ікринок. При нересті за одною самицею переміщуються від 2 до 25 самців, що запліднюють відкладену нею ікру. Розвиток ікри триває 12-21 добу, залежно від температури води (в теплій воді вона розвивається швидше).
Молоді жовті окуні формують зграї в зарослих водяною рослинністю неглибоких місцях, багатих на зоопланктон та дрібних безхребетних. При цьому мальки жовтого окуня стають важливим харчовим ресурсом для рибоїдних птахів (зокрема, бакланів) та більших риб. Протягом першого року життя жовтий окунь виростає до 7,5-8 см.
Систематика
Окунь жовтий загалом схожий на окуня звичайного, відрізняючись від нього меншими розмірами, ширшим ротом та жовтими, а не червоними хвостовим, анальним та черевними плавцями. Цей вид анатомічно та екологічно настільки близький до європейського звичайного окуня (Perca fluviatilis), що деякі дослідники вважають його підвидом останнього, називаючи в цьому випадку Perca fluviatilis flavescens. Спорідненість цих видів підтверджується також і тим, що вони при гібридизації можуть давати життєздатних нащадків.
Джерела
- Brown, T. G., Runciman, B., Bradford, M.J., and Pollard, S. 2009. A biological synopsis of yellow perch Perca flavescens. Canadian Manuscript Report of Fisheries and Aquatic Sciences 2883: i-v, 1-28.(англ.)
- Brian, S. D., Moerke, A., Bur, M., Bassett, C., Aderman, T., Traynor, D., Singleton, R. D. Butchko, P. H., and Taylor, J. D. II 2010. Evaluation of harassment of migrating double-crested cormorants to limit depredation on selected sport fisheries in Michigan. Journal of Great Lakes Research 36(2): 215–223.(англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Okun zhovtij Biologichna klasifikaciya Domen Yaderni Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Pidcarstvo Spravzhni bagatoklitinni Eumetazoa Tip Hordovi Chordata Pidtip Cherepni Craniata Nadklas Shelepni Gnathostomata Klas Promeneperi Actinopterygii Pidklas Novoperi Neopterygii Ryad Okunepodibni Perciformes Pidryad Okunevidni Percoidei Rodina Okunevi Percidae Rid Okun Perca Vid Okun zhovtij Binomialna nazva Perca flavescens 1814 Posilannya Vikishovishe Perca flavescens Vikividi Perca flavescens ITIS 168469 MSOP 202567 NCBI 8167 O kun zho vtij Perca flavescens prisnovodna riba rodini okunevih rodom z Pivnichnoyi Ameriki Populyarnij ob yekt komercijnoyi ta amatorskoyi ribolovli OpisZhovtij okun dosyagaye v serednomu 30 35 sm v dovzhinu vaga doroslih osobin do 500 g Oficijno zadokumentovanij svitovij rekord okun vagoyu 1 3 kg vpijmanij v 1865 roci v richci Delavar SShA Dorosli samici zvichajno bilshi za samciv Zabarvlennya zagalom vitrimane v zhovto zelenih tonah spina temno zelena z perehodom v deyakih populyaciyah do zolotisto korichnevoyi boki zhovti zhovto zeleni abo midno zeleni z 6 9 ma vertikalnimi temnimi smugami cherevo bile abo ridshe svitlo zhovte U samciv pid chas nerestu zabarvlennya yaskravishaye a analnij ta cherevni plavci timchasovo nabuvayut oranzhevo chervonogo zabarvlennya Tilo v zhovtogo okunya ovalne v poperechnomu pererizi bokova liniya zajmaye 57 62 luski spinnij plavec mistit 12 13 promeniv analnij 7 8 Golova trohi uvignuta poza ochima skladaye vrazhennya gorbatoyi shoki vkriti 8 10 ma ryadami vidovzhenih lusok PoshirennyaCej vid rozpovsyudzhenij v Pivnichnij Americi vid pivnichnogo shodu Kanadi do pivnichnogo zahodu SShA cherez centralnu ta pivdennu Kanadu rajon Velikih Ozer do shtatu Pivdenna Karolina v SShA Takozh cej vid buv rozselenij lyudinoyu na pivdennomu zahodi SShA ta v Britanskij Kolumbiyi na zahodi Kanadi Zhovtij okun ye dosit ekologichno gnuchkim vidom meshkaye yak v shvidkoplinnih richkah tak i v neprotichnih stavkah ta ozerah vtim vsyudi namagayetsya trimatis sered vodyanoyi roslinnosti Ci ribi viddayut perevagu milkovoddyam zazavichaj zustrichayutsya na glibini ne bilshe 15 m ridshe bilya dna HarchuvannyaCej vid ye viklyuchnim hizhakom sho harchuyetsya nevelikimi ribami vodyanimi komahami rakopodibnimi ta molyuskami Zdobich znahodit za dopomogoyu zoru tozh polyuye majzhe vinyatkovo v svitlij chas dobi z dvoma pikami harchuvannya vranci ta vvecheri znachnu chastinu zdobichi skladayut lichinki tak babok osoblivo v travni lipni Molodi zhovti okuni spozhivayut bagato zooplanktonu a dorosli molod lososiv i navit molod svogo vidu RozmnozhennyaNerest vidbuvayetsya odin raz na rik na pochatku vesni majzhe odrazu pislya shodzhennya lodu zvichajno vnochi ta rano vranci okuni zhovti ne buduyut nerestovih gnizd ikra vidkladayetsya na bud yaku pidvodnu roslinnist korchi ta koreni Ikrinki zibrani v smugi burshtinovogo koloru i zanureni v dosit shilnu slizovu masu sho zahishaye yih vid infekcijnih urazhen ta dribnih bezhrebetnih hizhakiv Samici riznogo rozmiru mozhut vidkladati vid 10 do 40 tisyach ikrinok Pri neresti za odnoyu samiceyu peremishuyutsya vid 2 do 25 samciv sho zaplidnyuyut vidkladenu neyu ikru Rozvitok ikri trivaye 12 21 dobu zalezhno vid temperaturi vodi v teplij vodi vona rozvivayetsya shvidshe Molodi zhovti okuni formuyut zgrayi v zaroslih vodyanoyu roslinnistyu neglibokih miscyah bagatih na zooplankton ta dribnih bezhrebetnih Pri comu malki zhovtogo okunya stayut vazhlivim harchovim resursom dlya riboyidnih ptahiv zokrema baklaniv ta bilshih rib Protyagom pershogo roku zhittya zhovtij okun virostaye do 7 5 8 sm SistematikaOkun zhovtij zagalom shozhij na okunya zvichajnogo vidriznyayuchis vid nogo menshimi rozmirami shirshim rotom ta zhovtimi a ne chervonimi hvostovim analnim ta cherevnimi plavcyami Cej vid anatomichno ta ekologichno nastilki blizkij do yevropejskogo zvichajnogo okunya Perca fluviatilis sho deyaki doslidniki vvazhayut jogo pidvidom ostannogo nazivayuchi v comu vipadku Perca fluviatilis flavescens Sporidnenist cih vidiv pidtverdzhuyetsya takozh i tim sho voni pri gibridizaciyi mozhut davati zhittyezdatnih nashadkiv DzherelaBrown T G Runciman B Bradford M J and Pollard S 2009 A biological synopsis of yellow perch Perca flavescens Canadian Manuscript Report of Fisheries and Aquatic Sciences 2883 i v 1 28 angl Brian S D Moerke A Bur M Bassett C Aderman T Traynor D Singleton R D Butchko P H and Taylor J D II 2010 Evaluation of harassment of migrating double crested cormorants to limit depredation on selected sport fisheries in Michigan Journal of Great Lakes Research 36 2 215 223 angl