Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Жентонг або Махамадг яміка тиб གཞན ས ང གཞན ས ང Вайлі gzhan stong погляд що показує те як абсолютна природа реальності ві

Жентонг

Жентонг

Жентонг, або Махамадг'яміка (тиб. གཞན་སྟོངགཞན་སྟོང Вайлі: gzhan stong) — погляд, що показує те, як абсолютна природа реальності вільна або ж порожня від чого-небудь «іншого», крім своєї власної природи.

Тлумачення

Існують два різновиди жентонг: одна представлена ​​в філософії Долпопи Шераб Г'ялцен і Джецюна Таранатхі, інша — в філософії Третього Кармапи Рангджунг Дордже, Джамгон Конгтрула (школа Карма Каг'ю),  (школа Ньїнґма). В жентонг Каг'ю та Ньїнґма абсолютний рівень представлений «свабгавою» («самобутній», санскр.), 18-ма видами «порожнечі від самобуття», в поєднанні з «парабгавою» — «порожнім від іншого» початковим усвідомленням. Долпопа Шераб Г'ялцен і Джецюн Таранатхі — на відміну від Третього Кармапи, Джамгон Конгтрула і Міпам Рінпоче — заперечували порожнечу від самобутності на абсолютному рівні. Це принципова відмінність, з приводу якого  в трактаті «Левиний рик затвердження жентонг» висловлювався так: «можна (помилково) припустити, що слова умовного постулату — „абсолютне не порожнє само по собі“ — заперечують його порожнистість і підтримують неспроможний погляд (…) що абсолютна є відокремленим, постійним і незмінним. Але, в такому разі, немає навіть часткового розуміння цієї великої філософської системи.»

Далай Лама XIV (в книзі ), посилаючись на авторитетного Ламу школи Ньїнґма, згадує про жентонг: «Багато тибетських майстрів минулого відкидали цей погляд, але Ділго Хьенце Рінпоче стверджує, що існує два різновиди жентонг, одна з яких достовірна, а інша ні.» 

Жентонг Долпопі Шераб Г'ялцен і Джецюна Таранатхі розглядає відносну реальність як порожню від властивого їй власного існування. Це порожнеча від самосутнісного існування або «рантонг» розглядається виключно як природа відносної реальності, тоді як абсолютна реальність розуміється як порожня від усього, крім себе самої, згідно Долпопі Шераб Г'ялцену. Отже, тимчасовий відчуваємий нами досвід залишається позбавленим якоїсь вродженої природи, тоді як безмежна, ясна Будда-природа, притаманна всім живим істотам, залишається незмінною і постійною. Долпопа заперечував пустоту абсолютного від самобуття: «Великі Колісничі, які започаткували Традиції. Вони безпомилкові і володіють усіма найвищими чеснотами. В їх традиції не все є порожнім від себе. Чітко відокремивши те, що порожньо собою, від того, що порожньо іншим, вони говорили лише, що все, що є поверхневою реальністю, порожньо від себе, а то, що є абсолютним, то порожньо від іншого.»

Третій Кармапа Рангджунг Дордже, на відміну від Долпопи з Таранатхі, розглядає 18 видів «порожнечі від самобуття» (список видів порожнечі з Махапраджняпараміта-Сутри) як абсолютне, поряд з «порожнім від іншого» початковим усвідомленням. Третій Кармапа першим сформулював ідею поєднання двох типів порожнечі на абсолютному рівні: «Абсолютне ж — це пустотність власної природи, яка пояснюється як вісімнадцять таких пустотностей як пустотність внутрішнього і т. д., тоді як справжнє виражається як самовиникаюче початкове усвідомлення без подвійності сприйманого і сприймаючого, також існуюче як абсолютне.»

Порожнеча від самобуття на абсолютному рівні, слідом за Третім Кармапою, постулюється Джамгон Конгтрулом в його коментарях. Підкріплюючи цю точку зору, Джамгон Конгтрул, так само, посилається на трактат Ар'ядеви «Повне зібрання суті початкового усвідомлення» (Джнянагарбхасамуччая) і на «Тантру зводу ваджрного початкового усвідомлення» (ye shes rdo rje kun las btus pa'i rgyud).

 в Трактаті «Сутність роз'яснення сугатагарбхі» вчить поєднанню двох типів порожнечі на абсолютному рівні в жентонг Ньїнґма:

«Сугата прояснює сутність сугатагарбхі через вчення про пустотності, і він прояснює природу сугатагарбхі через вчення про таких досконалих якостях, як сили і т. д., як споконвічно притаманних їй. Ці двоє (тобто сутність і природа) повинні бути несуперечливо об'єднані. Однак, не досягаючи впевненості в глибокому ключовому моменті неподільності двох істин, деякі розглядають сугатагарбху як щось постійне і непорожнє від своєї сутності, тоді як інші, чіпляючись за одну лише пустотність, не можуть обґрунтувати початкове володіння нероздільними якостями початкового усвідомлення і займають крайню позицію нігілістичного погляду.»

Витоки і розвиток погляду Жентонг

Послідовники погляду Жентонг вважають, що воно було пояснено в останніх двох роботах Майтреї-Асанги: Уттаратантрі (Вайлі: theg pa chen po rgyud bla ma'i bsten chos) і Дхармадхарматавібхаге (Вайлі: chos dang chos nyid rnam par ‘byed pa).

Вважається, що принцип Жентонг пов'язано з практикою Калачакратантри. Погляд Жентонг як самостійний філософський напрямок, в двох розрізнених (з питання абсолютності порожнечі від самобуття) версіях, оформилося в Тибеті і було систематизовано Долпопой і Третім Кармапою Рангджунг Дордже. В школі Каг'ю, жентонг вивчається по трактатам Третього Кармапи та його коментатора Джамгон Конгтрула. В школі Ньїнґма, жентонг вивчається по трактатам .

Особливості погляду Жентонг

Вважається, що існує три Великі системи навчання, які були даровані Буддою, це:

  1. Велика досконалість, або Дзогчен (Махааті)
  2. Велика печатка, або Махамудра
  3. Махамадг'яміка, або Жентонг.

Велика мадг'яміка або Великий Серединний Шлях — це погляд Джонанг, який відрізняється від Загальної Мадг'яміки, відомої як «Рантонг мадг'яміка».

Джецун Таранатха в заголовку до «Встановлення Двох Систем» писав:

«Відповідно, ті хто дотримується думки рантонг, вважають, що перший поворот Колеса Вчення Будди, яке вчить Чотирьом Шляхетним істинам, є попередніми в значенні, другий поворот Колеса Дхарми, яке вчить відсутності характеристик, є абсолютно остаточним в значенні, а останній, в досконало бездоганний, поворот Колеса Дхарми є побічно остаточним в значенні. Ті ж, хто підтримують Жентонг, приймають перший поворот Колеса Дхарми як попередній, другий поворот Колеса Дхарми як роз'яснюче непряме остаточне значення, а останній поворот Колеса Дхарми як показуючий абсолютній остаточний сенс».

В жентонг Ньїнґма два варіанти опозиції відносне / абсолютне (прояви / порожнеча і омана / мудрість) поєднуються.  в трактаті «Левиний рик затвердження жентонг» писав:

«Сенс Великої мадг'яміки — це єдність прояви і пустотності. Це, не оманливе для вищого бачення, є абсолютна істина. Подвійні і оманливі прояви — це відносне.»

В жентонг Ньїнґма мадг'яміка-прасангіка Чандракірті вважається необхідною, але недостатньою для опису абсолютного рівня. Критикується не пустота від самобуття на абсолютному рівні — а гола порожнеча від самобуття, яка не залишає місця для позитивних описів ясного світла і стану Будди. (Гола порожнеча від самобуття і гола порожнеча від іншого відкидаються Лонгченпоєю в йоо формулі «порожнеча від обох».) Початкове усвідомлення, згідно Лонгченпі, порожнє від самобуття:

«(Дзогпа Ченпо), спираючись на спочатку чисту і оголену корінну усвідомленість, яка позбавлена ​​самобуття і ніколи не припиняється, розуміє її (корінну усвідомленість) і всі феномени, що відбуваються з неї, як вільні від крайнощів, подібно до простору».

В Ньїнґма виступають проти поділу «двох істин», вважаючи, що такий поділ відноситься до стану виходу з споглядання, в той час коли в спогляданні «дві істини» об'єднуються. Справедливість погляду прасангікі (зовнішньої, або грубої мадг'ьяміки) в такому об'єднанні «двох істин» зберігається, але його недостатньо — жентонг, або внутрішня, велика мадг'ьяміка, доповнює його описами початкового усвідомлення. про це об'єднання прасангікі з описом ясного світла писав:

«Але [в стані] після медитації їх розрізняють між першим [аспектом зовнішньої мадг'яміки], яка розділяє дві істини, відносячи пустотність до абсолютного, а прояви до відносного, а також другим [аспектом внутрішньої Великої мадг'яміки], яка визначає дві істини як відповідність і невідповідність способу перебування і способу проявів. Проте, оскільки [істинність] другого не може бути встановлена, поки не встановлено перше, то спочатку, відповідно до задуму прасангіки згідно „Зборам міркувань мадг'яміки“, встановлюється не розділима на категорії остаточна і абсолютна істина, яка знаходиться в сфері нероздільного і вищого Первинного усвідомлення, де всі явища не народжуються, не припиняються, спочатку перебувають у спокої і за своєю природою є нірваною.»

Полеміка — Мадг'яміка Велика і Мала

Полеміка з приводу граничної природи розуму (і реальності) не вщухала протягом століть: прихильники Рантонг могли вагомо і справедливо приводити в якості аргумента  анатман, ставлячи прихильникам філософії Долпопи і Таранатхи оману «етерналізм». Але нарівні з етерналізмом буддизм заперечує і нігілізм, — і саме цим аргументом озброюються шентонгпа, вимагаючи будь-якої підстави під апофатичними міркуваннями мадг'яміки. Шентонгпа вважають свою позицію лише доповнюючим метод мадг'яміки: остання, нічого не постулюючи, використовується лише в якості досконалого інструменту для «відсікання» будь-яких помилок щодо невимовної природи істини. Істина ж виявляє себе такою лише в реалізації істотою властивого йому Зерна Будди.

 в трактаті «Сутність роз'яснення сугатагарбхі» пише про це:

«Сугата прояснює сутність сугатагарбхі через вчення про пустотності, і він прояснює природу сугатагарбхі через вчення про таких досконалих якостях, як сили і т. д., як споконвічно притаманних їй. Ці двоє (тобто сутність і природа) повинні бути несуперечливо об'єднані. Однак, не досягаючи впевненості в глибокому ключовому моменті неподільності двох істин, деякі розглядають сугатагарбху як щось постійне і непорожнє від своєї сутності, тоді як інші, чіпляючись за одну лише пустотність, не можуть обґрунтувати початкове володіння нероздільними якостями початкового усвідомлення і займають крайню позицію нігілістичного погляду.»

Ця полеміка (історично, дуже глибока і багата наслідками) породила також часто спірний поділ мадг'яміки на Велику і Малу (або Йогачара-Мадг'яміку — щодо позиції Шентонг).

Література

  • Кармапа Третій Ранджунг Дордже. О различении сознания и изначального осознавания. О сущности Татхагаты. Комментарий Джамгена Конгтрула / Перевод с тибетского: В. Батаров. — Москва: Ганга, Шечен, 2008, 288 стр.,
  • Абсолютное и относительное в буддизме. Васубандху, Мипам Ринпоче, Дуджом Ринпоче, Джамгон Конгтрул. Перевод с тибетского: Дмитрий Устьянцев. М.: Ганга, Сватан, 2012, 192 стр.,
  • Долпола Шераб Гьялцен «Буддийское учение времен Крита-юги. Четвёртый собор», Шечен, 2007, 192 стр.,
  • Hopkins, Jeffrey (2006). Mountain Doctrine: Tibet's Fundamental Treatise on Other-Emptiness and the Buddha Matrix — by: Dolpopa, Jeffrey Hopkins, Snow Lion Publications, Hardcover, 832 Pages.

Див. також

Примітки

  1. Васубандху, Міпам Рінпоче, Дуджом Рінпоче, Джамгон Конгтрул. Абсолютное и относительное в буддизме / Дмитрий Устьянцев. — 1-е издание. — Москва : Ганга, Сватан, 2012. — С. 144. — .
  2. Васубандху, Міпам Рінпоче, Дуджом Рінпоче, Джамгон Конгтрул. Абсолютное и относительное в буддизме / Дмитрий Устьянцев. — 1-е издание. — Москва : Ганга, Сватан, 2012. — С. 24. — .
  3. Васубандху, Міпам Рінпоче, Дуджом Рінпоче, Джамгон Конгтрул. Абсолютное и относительное в буддизме / Дмитрий Устьянцев. — 1-е издание. — Москва : Ганга, Сватан, 2012. — С. 116. — .
  4. Васубандху, Міпам Рінпоче, Дуджом Риінпоче, Джамгон Конгтрул. Абсолютное и относительное в буддизме / Дмитрий Устьянцев. — 1-е издание. — Москва : Ганга, Сватан, 2012. — С. 23. — .
  5. Васубандху, Міпам Рінпоче, Дуджом Рінпоче, Джамгон Конгтрул. Абсолютное и относительное в буддизме / Дмитрий Устьянцев. — 1-е. — Москва : Ганга / Сватан, 2012. — С. 144. — .
  6. Васубандху, Міпам Рінпоче, Дуджом Рінпоче, Джамгон Конгтрул. Абсолютное и относительное в буддизме / Комментарии переводчика (Дмитрия Устьянцева). — Москва : Ганга, Сватан, 2012. — С. 24. — .
  7. Васубандху, Міпам Рінпоче, Дуджом Рінпоче, Джамгон Конгтрул. Абсолютное и относительное в буддизме / Переводы с тибетского Дмитрия Устьянцева. — Москва : Ганга, Сватан, 2012. — С. 116. — .
  8. Долпопа Шераб Гьялцен. Буддийское учение времён Крита-Юги (Четвёртый собор) / Пер. с тиб. В.Батаров; под ред. Д.Устьянцева. — Москва : Шечен, 2007. — С. 15. — .
  9. Васубандху, Міпам Рінпоче, Дуджом Рінпоче, Джамгон Конгтрул. Абсолютное и относительное в буддизме / Дмитрий Устьянцев. — Москва : Ганга,Сватан, 2012. — С. 144. — .
  10. Кармапа Третій Ранджунг Дордже. О различении сознания и изначального осознавания. О сущности Татхагаты. Комментарий Джамгена Конгтрула / Перевод с тибетского: В. Батаров. — Москва : Ганга, Шечен, 2008. — С. 80-81; 179. — .
  11. Третій Кармапа Ранджунг Дордже. О различении сознания и изначального осознавания. О сущности Татхагаты; комментарий Джамгена Конгтрула / Пер. с тиб. В.Батаров. Под ред. Д.Устьянцева. — Москва : Ганга, Шечен, 2008. — С. 81. — .
  12. Васубандху, Міпам Рінпоче, Дуджом Рінпоче, Джамгон Конгтрул. Абсолютное и относительное в буддизме / Пер. с тиб. Дмитрий Устьянцев. — Москва : Ганга, Сватан, 2012. — С. 144. — .
  13. Васубандху, Міпам Рінпоче, Дуджом Рінпоче, Джамгон Конгтрул. Абсолютное и относительное в буддизме / Пер. с тиб. Дмитрий Устьянцев. — Москва : Ганга, Сватан, 2012. — С. 23. — .
  14. Васубандху, Міпам Рінпоче, Дуджом Рінпоче, Джамгон Конгтрул. Абсолютное и относительное в буддизме / Переводы с тибетского Дмитрия Устьянцева. — Москва : Ганга, Сватан, 2012. — С. 127-128. — .
  15. Тулку Тхондуп Рінпоче. Ум Будды: антология текстов Лонгчена Рабджама по Дзогпа Ченпо. — Москва : Саттва, 2006. — С. 125. — .
  16. Васубандху, Міпам Рінпоче, Дуджом Рінпоче, Джамгон Конгтрул. Абсолютное и относительное в буддизме / Переводы с тибетского Дмитрия Устьянцева. — Москва : Ганга, Сватан, 2012. — С. 148. — .

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Zhentong abo Mahamadg yamika tib གཞན ས ང གཞན ས ང Vajli gzhan stong poglyad sho pokazuye te yak absolyutna priroda realnosti vilna abo zh porozhnya vid chogo nebud inshogo krim svoyeyi vlasnoyi prirodi TlumachennyaIsnuyut dva riznovidi zhentong odna predstavlena v filosofiyi Dolpopi Sherab G yalcen i Dzhecyuna Taranathi insha v filosofiyi Tretogo Karmapi Rangdzhung Dordzhe Dzhamgon Kongtrula shkola Karma Kag yu shkola Nyingma V zhentong Kag yu ta Nyingma absolyutnij riven predstavlenij svabgavoyu samobutnij sanskr 18 ma vidami porozhnechi vid samobuttya v poyednanni z parabgavoyu porozhnim vid inshogo pochatkovim usvidomlennyam Dolpopa Sherab G yalcen i Dzhecyun Taranathi na vidminu vid Tretogo Karmapi Dzhamgon Kongtrula i Mipam Rinpoche zaperechuvali porozhnechu vid samobutnosti na absolyutnomu rivni Ce principova vidminnist z privodu yakogo v traktati Levinij rik zatverdzhennya zhentong vislovlyuvavsya tak mozhna pomilkovo pripustiti sho slova umovnogo postulatu absolyutne ne porozhnye samo po sobi zaperechuyut jogo porozhnistist i pidtrimuyut nespromozhnij poglyad sho absolyutna ye vidokremlenim postijnim i nezminnim Ale v takomu razi nemaye navit chastkovogo rozuminnya ciyeyi velikoyi filosofskoyi sistemi Dalaj Lama XIV v knizi posilayuchis na avtoritetnogo Lamu shkoli Nyingma zgaduye pro zhentong Bagato tibetskih majstriv minulogo vidkidali cej poglyad ale Dilgo Hence Rinpoche stverdzhuye sho isnuye dva riznovidi zhentong odna z yakih dostovirna a insha ni Zhentong Dolpopi Sherab G yalcen i Dzhecyuna Taranathi rozglyadaye vidnosnu realnist yak porozhnyu vid vlastivogo yij vlasnogo isnuvannya Ce porozhnecha vid samosutnisnogo isnuvannya abo rantong rozglyadayetsya viklyuchno yak priroda vidnosnoyi realnosti todi yak absolyutna realnist rozumiyetsya yak porozhnya vid usogo krim sebe samoyi zgidno Dolpopi Sherab G yalcenu Otzhe timchasovij vidchuvayemij nami dosvid zalishayetsya pozbavlenim yakoyis vrodzhenoyi prirodi todi yak bezmezhna yasna Budda priroda pritamanna vsim zhivim istotam zalishayetsya nezminnoyu i postijnoyu Dolpopa zaperechuvav pustotu absolyutnogo vid samobuttya Veliki Kolisnichi yaki zapochatkuvali Tradiciyi Voni bezpomilkovi i volodiyut usima najvishimi chesnotami V yih tradiciyi ne vse ye porozhnim vid sebe Chitko vidokremivshi te sho porozhno soboyu vid togo sho porozhno inshim voni govorili lishe sho vse sho ye poverhnevoyu realnistyu porozhno vid sebe a to sho ye absolyutnim to porozhno vid inshogo Tretij Karmapa Rangdzhung Dordzhe na vidminu vid Dolpopi z Taranathi rozglyadaye 18 vidiv porozhnechi vid samobuttya spisok vidiv porozhnechi z Mahapradzhnyaparamita Sutri yak absolyutne poryad z porozhnim vid inshogo pochatkovim usvidomlennyam Tretij Karmapa pershim sformulyuvav ideyu poyednannya dvoh tipiv porozhnechi na absolyutnomu rivni Absolyutne zh ce pustotnist vlasnoyi prirodi yaka poyasnyuyetsya yak visimnadcyat takih pustotnostej yak pustotnist vnutrishnogo i t d todi yak spravzhnye virazhayetsya yak samovinikayuche pochatkove usvidomlennya bez podvijnosti sprijmanogo i sprijmayuchogo takozh isnuyuche yak absolyutne Porozhnecha vid samobuttya na absolyutnomu rivni slidom za Tretim Karmapoyu postulyuyetsya Dzhamgon Kongtrulom v jogo komentaryah Pidkriplyuyuchi cyu tochku zoru Dzhamgon Kongtrul tak samo posilayetsya na traktat Ar yadevi Povne zibrannya suti pochatkovogo usvidomlennya Dzhnyanagarbhasamuchchaya i na Tantru zvodu vadzhrnogo pochatkovogo usvidomlennya ye shes rdo rje kun las btus pa i rgyud v Traktati Sutnist roz yasnennya sugatagarbhi vchit poyednannyu dvoh tipiv porozhnechi na absolyutnomu rivni v zhentong Nyingma Sugata proyasnyuye sutnist sugatagarbhi cherez vchennya pro pustotnosti i vin proyasnyuye prirodu sugatagarbhi cherez vchennya pro takih doskonalih yakostyah yak sili i t d yak spokonvichno pritamannih yij Ci dvoye tobto sutnist i priroda povinni buti nesuperechlivo ob yednani Odnak ne dosyagayuchi vpevnenosti v glibokomu klyuchovomu momenti nepodilnosti dvoh istin deyaki rozglyadayut sugatagarbhu yak shos postijne i neporozhnye vid svoyeyi sutnosti todi yak inshi chiplyayuchis za odnu lishe pustotnist ne mozhut obgruntuvati pochatkove volodinnya nerozdilnimi yakostyami pochatkovogo usvidomlennya i zajmayut krajnyu poziciyu nigilistichnogo poglyadu Vitoki i rozvitok poglyadu ZhentongPoslidovniki poglyadu Zhentong vvazhayut sho vono bulo poyasneno v ostannih dvoh robotah Majtreyi Asangi Uttaratantri Vajli theg pa chen po rgyud bla ma i bsten chos i Dharmadharmatavibhage Vajli chos dang chos nyid rnam par byed pa Vvazhayetsya sho princip Zhentong pov yazano z praktikoyu Kalachakratantri Poglyad Zhentong yak samostijnij filosofskij napryamok v dvoh rozriznenih z pitannya absolyutnosti porozhnechi vid samobuttya versiyah oformilosya v Tibeti i bulo sistematizovano Dolpopoj i Tretim Karmapoyu Rangdzhung Dordzhe V shkoli Kag yu zhentong vivchayetsya po traktatam Tretogo Karmapi ta jogo komentatora Dzhamgon Kongtrula V shkoli Nyingma zhentong vivchayetsya po traktatam Osoblivosti poglyadu ZhentongVvazhayetsya sho isnuye tri Veliki sistemi navchannya yaki buli darovani Buddoyu ce Velika doskonalist abo Dzogchen Mahaati Velika pechatka abo Mahamudra Mahamadg yamika abo Zhentong Velika madg yamika abo Velikij Seredinnij Shlyah ce poglyad Dzhonang yakij vidriznyayetsya vid Zagalnoyi Madg yamiki vidomoyi yak Rantong madg yamika Dzhecun Taranatha v zagolovku do Vstanovlennya Dvoh Sistem pisav Vidpovidno ti hto dotrimuyetsya dumki rantong vvazhayut sho pershij povorot Kolesa Vchennya Buddi yake vchit Chotirom Shlyahetnim istinam ye poperednimi v znachenni drugij povorot Kolesa Dharmi yake vchit vidsutnosti harakteristik ye absolyutno ostatochnim v znachenni a ostannij v doskonalo bezdogannij povorot Kolesa Dharmi ye pobichno ostatochnim v znachenni Ti zh hto pidtrimuyut Zhentong prijmayut pershij povorot Kolesa Dharmi yak poperednij drugij povorot Kolesa Dharmi yak roz yasnyuche nepryame ostatochne znachennya a ostannij povorot Kolesa Dharmi yak pokazuyuchij absolyutnij ostatochnij sens V zhentong Nyingma dva varianti opoziciyi vidnosne absolyutne proyavi porozhnecha i omana mudrist poyednuyutsya v traktati Levinij rik zatverdzhennya zhentong pisav Sens Velikoyi madg yamiki ce yednist proyavi i pustotnosti Ce ne omanlive dlya vishogo bachennya ye absolyutna istina Podvijni i omanlivi proyavi ce vidnosne V zhentong Nyingma madg yamika prasangika Chandrakirti vvazhayetsya neobhidnoyu ale nedostatnoyu dlya opisu absolyutnogo rivnya Kritikuyetsya ne pustota vid samobuttya na absolyutnomu rivni a gola porozhnecha vid samobuttya yaka ne zalishaye miscya dlya pozitivnih opisiv yasnogo svitla i stanu Buddi Gola porozhnecha vid samobuttya i gola porozhnecha vid inshogo vidkidayutsya Longchenpoyeyu v joo formuli porozhnecha vid oboh Pochatkove usvidomlennya zgidno Longchenpi porozhnye vid samobuttya Dzogpa Chenpo spirayuchis na spochatku chistu i ogolenu korinnu usvidomlenist yaka pozbavlena samobuttya i nikoli ne pripinyayetsya rozumiye yiyi korinnu usvidomlenist i vsi fenomeni sho vidbuvayutsya z neyi yak vilni vid krajnoshiv podibno do prostoru V Nyingma vistupayut proti podilu dvoh istin vvazhayuchi sho takij podil vidnositsya do stanu vihodu z spoglyadannya v toj chas koli v spoglyadanni dvi istini ob yednuyutsya Spravedlivist poglyadu prasangiki zovnishnoyi abo gruboyi madg yamiki v takomu ob yednanni dvoh istin zberigayetsya ale jogo nedostatno zhentong abo vnutrishnya velika madg yamika dopovnyuye jogo opisami pochatkovogo usvidomlennya pro ce ob yednannya prasangiki z opisom yasnogo svitla pisav Ale v stani pislya meditaciyi yih rozriznyayut mizh pershim aspektom zovnishnoyi madg yamiki yaka rozdilyaye dvi istini vidnosyachi pustotnist do absolyutnogo a proyavi do vidnosnogo a takozh drugim aspektom vnutrishnoyi Velikoyi madg yamiki yaka viznachaye dvi istini yak vidpovidnist i nevidpovidnist sposobu perebuvannya i sposobu proyaviv Prote oskilki istinnist drugogo ne mozhe buti vstanovlena poki ne vstanovleno pershe to spochatku vidpovidno do zadumu prasangiki zgidno Zboram mirkuvan madg yamiki vstanovlyuyetsya ne rozdilima na kategoriyi ostatochna i absolyutna istina yaka znahoditsya v sferi nerozdilnogo i vishogo Pervinnogo usvidomlennya de vsi yavisha ne narodzhuyutsya ne pripinyayutsya spochatku perebuvayut u spokoyi i za svoyeyu prirodoyu ye nirvanoyu Polemika Madg yamika Velika i MalaPolemika z privodu granichnoyi prirodi rozumu i realnosti ne vshuhala protyagom stolit prihilniki Rantongmogli vagomo i spravedlivo privoditi v yakosti argumenta anatman stavlyachi prihilnikam filosofiyi Dolpopi i Taranathi omanu eternalizm Ale narivni z eternalizmom buddizm zaperechuye i nigilizm i same cim argumentom ozbroyuyutsya shentongpa vimagayuchi bud yakoyi pidstavi pid apofatichnimi mirkuvannyami madg yamiki Shentongpa vvazhayut svoyu poziciyu lishe dopovnyuyuchim metod madg yamiki ostannya nichogo ne postulyuyuchi vikoristovuyetsya lishe v yakosti doskonalogo instrumentu dlya vidsikannya bud yakih pomilok shodo nevimovnoyi prirodi istini Istina zh viyavlyaye sebe takoyu lishe v realizaciyi istotoyu vlastivogo jomu Zerna Buddi v traktati Sutnist roz yasnennya sugatagarbhi pishe pro ce Sugata proyasnyuye sutnist sugatagarbhi cherez vchennya pro pustotnosti i vin proyasnyuye prirodu sugatagarbhi cherez vchennya pro takih doskonalih yakostyah yak sili i t d yak spokonvichno pritamannih yij Ci dvoye tobto sutnist i priroda povinni buti nesuperechlivo ob yednani Odnak ne dosyagayuchi vpevnenosti v glibokomu klyuchovomu momenti nepodilnosti dvoh istin deyaki rozglyadayut sugatagarbhu yak shos postijne i neporozhnye vid svoyeyi sutnosti todi yak inshi chiplyayuchis za odnu lishe pustotnist ne mozhut obgruntuvati pochatkove volodinnya nerozdilnimi yakostyami pochatkovogo usvidomlennya i zajmayut krajnyu poziciyu nigilistichnogo poglyadu Cya polemika istorichno duzhe gliboka i bagata naslidkami porodila takozh chasto spirnij podil madg yamiki na Veliku i Malu abo Jogachara Madg yamiku shodo poziciyi Shentong LiteraturaKarmapa Tretij Randzhung Dordzhe O razlichenii soznaniya i iznachalnogo osoznavaniya O sushnosti Tathagaty Kommentarij Dzhamgena Kongtrula Perevod s tibetskogo V Batarov Moskva Ganga Shechen 2008 288 str ISBN 5 93980 020 3 Absolyutnoe i otnositelnoe v buddizme Vasubandhu Mipam Rinpoche Dudzhom Rinpoche Dzhamgon Kongtrul Perevod s tibetskogo Dmitrij Ustyancev M Ganga Svatan 2012 192 str ISBN 978 5 98882 182 3 Dolpola Sherab Gyalcen Buddijskoe uchenie vremen Krita yugi Chetvyortyj sobor Shechen 2007 192 str ISBN 5 93980 016 5 Hopkins Jeffrey 2006 Mountain Doctrine Tibet s Fundamental Treatise on Other Emptiness and the Buddha Matrix by Dolpopa Jeffrey Hopkins Snow Lion Publications Hardcover 832 Pages ISBN 1 55939 238 XDiv takozhDzhonang Taranatha Jogachara Tathagatagarbha NagardzhunaPrimitkiVasubandhu Mipam Rinpoche Dudzhom Rinpoche Dzhamgon Kongtrul Absolyutnoe i otnositelnoe v buddizme Dmitrij Ustyancev 1 e izdanie Moskva Ganga Svatan 2012 S 144 ISBN 978 5 98882 182 3 Vasubandhu Mipam Rinpoche Dudzhom Rinpoche Dzhamgon Kongtrul Absolyutnoe i otnositelnoe v buddizme Dmitrij Ustyancev 1 e izdanie Moskva Ganga Svatan 2012 S 24 ISBN 978 5 98882 182 3 Vasubandhu Mipam Rinpoche Dudzhom Rinpoche Dzhamgon Kongtrul Absolyutnoe i otnositelnoe v buddizme Dmitrij Ustyancev 1 e izdanie Moskva Ganga Svatan 2012 S 116 ISBN 978 5 98882 182 3 Vasubandhu Mipam Rinpoche Dudzhom Riinpoche Dzhamgon Kongtrul Absolyutnoe i otnositelnoe v buddizme Dmitrij Ustyancev 1 e izdanie Moskva Ganga Svatan 2012 S 23 ISBN 978 5 98882 182 3 Vasubandhu Mipam Rinpoche Dudzhom Rinpoche Dzhamgon Kongtrul Absolyutnoe i otnositelnoe v buddizme Dmitrij Ustyancev 1 e Moskva Ganga Svatan 2012 S 144 ISBN 978 5 98882 182 3 Vasubandhu Mipam Rinpoche Dudzhom Rinpoche Dzhamgon Kongtrul Absolyutnoe i otnositelnoe v buddizme Kommentarii perevodchika Dmitriya Ustyanceva Moskva Ganga Svatan 2012 S 24 ISBN 978 5 98882 182 3 Vasubandhu Mipam Rinpoche Dudzhom Rinpoche Dzhamgon Kongtrul Absolyutnoe i otnositelnoe v buddizme Perevody s tibetskogo Dmitriya Ustyanceva Moskva Ganga Svatan 2012 S 116 ISBN 978 5 98882 182 3 Dolpopa Sherab Gyalcen Buddijskoe uchenie vremyon Krita Yugi Chetvyortyj sobor Per s tib V Batarov pod red D Ustyanceva Moskva Shechen 2007 S 15 ISBN 5 93980 016 5 Vasubandhu Mipam Rinpoche Dudzhom Rinpoche Dzhamgon Kongtrul Absolyutnoe i otnositelnoe v buddizme Dmitrij Ustyancev Moskva Ganga Svatan 2012 S 144 ISBN 978 5 98882 182 3 Karmapa Tretij Randzhung Dordzhe O razlichenii soznaniya i iznachalnogo osoznavaniya O sushnosti Tathagaty Kommentarij Dzhamgena Kongtrula Perevod s tibetskogo V Batarov Moskva Ganga Shechen 2008 S 80 81 179 ISBN 5 93980 020 3 Tretij Karmapa Randzhung Dordzhe O razlichenii soznaniya i iznachalnogo osoznavaniya O sushnosti Tathagaty kommentarij Dzhamgena Kongtrula Per s tib V Batarov Pod red D Ustyanceva Moskva Ganga Shechen 2008 S 81 ISBN 5 93980 020 3 Vasubandhu Mipam Rinpoche Dudzhom Rinpoche Dzhamgon Kongtrul Absolyutnoe i otnositelnoe v buddizme Per s tib Dmitrij Ustyancev Moskva Ganga Svatan 2012 S 144 ISBN 978 5 98882 182 3 Vasubandhu Mipam Rinpoche Dudzhom Rinpoche Dzhamgon Kongtrul Absolyutnoe i otnositelnoe v buddizme Per s tib Dmitrij Ustyancev Moskva Ganga Svatan 2012 S 23 ISBN 978 5 98882 182 3 Vasubandhu Mipam Rinpoche Dudzhom Rinpoche Dzhamgon Kongtrul Absolyutnoe i otnositelnoe v buddizme Perevody s tibetskogo Dmitriya Ustyanceva Moskva Ganga Svatan 2012 S 127 128 ISBN 978 5 98882 182 3 Tulku Thondup Rinpoche Um Buddy antologiya tekstov Longchena Rabdzhama po Dzogpa Chenpo Moskva Sattva 2006 S 125 ISBN 5 93509 004 X Vasubandhu Mipam Rinpoche Dudzhom Rinpoche Dzhamgon Kongtrul Absolyutnoe i otnositelnoe v buddizme Perevody s tibetskogo Dmitriya Ustyanceva Moskva Ganga Svatan 2012 S 148 ISBN 978 5 98882 182 3 Posilannya

Дата публікації:
Топ