Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Жан де Лабрюєр | ||||
|---|---|---|---|---|
| фр. Jean de La Bruyère | ||||
 Жан де Лабрюєр | ||||
| Народився | 16 серпня 1645 Париж, Франція | |||
| Помер | 10 травня 1696 (50 років) Версаль, Франція ·апоплексія | |||
| Громадянство |  Франція | |||
| Національність | Француз | |||
| Діяльність | письменник-мораліст, філософ | |||
| Alma mater | d (1665) і Орлеанський університет | |||
| Заклад | Генріх III Бурбон-Конде | |||
| Мова творів | французька | |||
| Напрямок | класицизм | |||
| Magnum opus | «Характери» | |||
| Членство | Французька академія | |||
| Конфесія | католицтво | |||
| | ||||
 Жан де Лабрюєр у Вікісховищі | ||||
 Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
 Роботи у Вікіджерелах | ||||
Жан де Лабрює́р, Жан де Лабрюйєр (фр. Jean de La Bruyère; 16 серпня 1645, Париж, Франція — 10 травня 1696, Версаль, Франція) — французький письменник-мораліст.
Біографія
Народився Лабрюєр 1645 року поблизу Парижа в родині генерального контролера рент Паризького муніципалітету Жана де Лабрюєра. Завдяки матеріальній підтримці свого дядька здобув дуже добру як на той час освіту. З 1665 року навчався в Орлеанському університеті. Успадкувавши чималі гроші, Лабрюєр зміг, за звичаєм того часу, купити собі посаду генерального скарбничого в місті Кан. Посада була своєрідною синекурою, тож Лабрюєр, за власним висловом, зміг присвятити себе «безділлю мудреця».
1684 року, за рекомендацією Боссюе, був прийнятий на посаду вихователя , онука Великого Конде, при дворі якого залишився й після одруження свого учня, виконуючи роботу бібліотекаря. Життя серед придворного блиску давало Лабрюєрові можливість спостерігати розвиток людських пристрастей, породжених гонитвою за земними благами, честолюбством, інтригами, близькістю до «великих світу цього». Цими спостереженнями Лабрюєр скористався для літературних цілей, але в житті він тримався далеко від людей, серед яких змушений був обертатися, і сильно страждав від свого залежного становища в домі Конде. Навчившись відмовлятися від усього та стримувати свої почуття та пориви, він знаходив задоволення лише в читанні та роботі.
Свій життєвий досвід він виклав у формі роздумів, епіграм, коротких портретів. Так поступово виросла доволі велика книга, видати яку він напівжартома запропонував своєму приятелеві, книгареві Мішалле. Останній ризикнув на видання та заробив на ньому близько 300 000 франків. Перше видання книги Лабрюєра з'явилося 1688 року під скромною назвою: «Les Caractères de Théophraste, traduits du grec, avec les Caractères ou les Moeurs de ce siècle». Успіх книги був величезний, і підбадьорений цим автор додавав до кожного нового видання нові роздуми й нові портрети. 1694 року вийшло 8-е, остаточне видання, до якого увійшла промова Лабрюєра, виголошена при вступі до Французької академії, членом якої його обрали 1693 року за підтримки Нікола Буало. Щоправда, це була вже четверта спроба Лабрюєра посісти одне з крісел Академії. Так 1691 року він був змушений поступитися Фонтенелеві, небожу видатного П'єра Корнеля.
«Характери»
«Характери» Лабрюєра — це єдиний твір усього його життя, що складається з 16 розділів. Цілісного світогляду, філософської системи в його книзі немає. Він показує лише смішну сторону будь-якої моди, мерзенність тої чи тої вади, несправедливість певної думки, суєтність людських почуттів. Проте ці порізнені думки не зводяться до однієї основної ідеї.
У царині життєвих спостережень Лабрюєр виявляє витонченість розуміння, відзначає відтінки почуттів та відносин. Багато з його характеристик написані в різкому, саркастичному тоні. Автор, очевидно, багато страждав від суспільних забобон. Тож небезпідставно французький філософ Іпполіт Тен порівнює його з Жаном-Жаком Руссо.
Особливість книги Лабрюєра — портрети: це — цілісні типи та епізоди, сповнені драматизму. Особливо знамениті типи, як Еміра — зарозуміла кокетка, Гнатон — неприємний егоїст, Менальк — роззява, Федон — упосліджений злидар. Усі ці портрети демонструють багату фантазію автора, вміння посилювати характеристики великою кількістю життєвих подробиць, неабияку майстерність та колоритність мови. Сучасники впізнавали в більшості портретів різних видатних людей того часу, і досі історичний інтерес до книги Лабрюєра залишається доволі значним, завдяки точності зображення людей та звичаїв епохи; але ще вище поціновуються її психологічні, загальнолюдські та суто літературні якості.
Лабрюєр вважається першим автором книги, що складається з фрагментів. «Характери» — це, за висловом Ролана Барта, «оригінальне розрізування реального».
Вибрані видання
- La Bruyère, Œuvres complètes, Gustave Servois, Les Grands écrivains de la France, 1865—1882
- La Bruyère, Les Caractères, par Robert Garapon, Classiques Garnier, 1962
- La Bruyère, Les Caractères, par Louis Van Delft, Imprimerie Nationale, 1998
- La Bruyère (préf. Emmanuel Bury), Les Caractères, Le Livre de Poche, 2004, 644 p. ()
Українські переклади
- Жан де Лабрюєр. Характери, або звичаї нинішнього віку / Пер. із фр. Ганни Малець.— К.: Пульсари, 2009 Анотація на сайті ЛітАкцент [ 13 травня 2014 у Wayback Machine.]
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Біографічні дані звірено за виданням: Le Robert des grands écrivains de la langue française. Paris. Dictionnaires Robert, 2000, p. 658—659.
Література
- Raymond Couallier, " Naissance et origines de La Bruyère ", Revue d'Histoire littéraire de la France, juillet-septembre 1963
- Robert Garapon, " Perspectives d'études sur La Bruyère ", L'Information littéraire, 1965
- René Jasinski, Deux accès à La Bruyère, Minard, 1971
- M. Lange, La Bruyère critique des conditions et des institutions sociales, Hachette, 1909
- Louis Van Delft, La Bruyère moraliste, Genève, Droz, 1971
- Pascal Quignard, Une gêne technique à l'égard des fragments. Essai sur Jean de La Bruyère, Éditions Galilée, 2005 ()
Посилання
- Лабрюйєр Жан де // Зарубіжні письменники : енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2006. — Т. 2 : Л — Я. — С. 6. — .
- Біографія на сайті Французької академії [ 28 вересня 2013 у Wayback Machine.]
- Documents, cours, commentaires composés sur La Bruyère — документи й коментарі [ 28 вересня 2013 у Wayback Machine.]
- Les caractères — Характери (оригінал) [ 27 вересня 2013 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lib Zhan de Labryuyerfr Jean de La BruyereZhan de LabryuyerNarodivsya16 serpnya 1645 1645 08 16 Parizh FranciyaPomer10 travnya 1696 1696 05 10 50 rokiv Versal Franciya apopleksiyaGromadyanstvo FranciyaNacionalnistFrancuzDiyalnistpismennik moralist filosofAlma materd 1665 i Orleanskij universitetZakladGenrih III Burbon KondeMova tvorivfrancuzkaNapryamokklasicizmMagnum opus Harakteri ChlenstvoFrancuzka akademiyaKonfesiyakatolictvo Zhan de Labryuyer u Vikishovishi Vislovlyuvannya u Vikicitatah Roboti u Vikidzherelah Zhan de Labryuye r Zhan de Labryujyer fr Jean de La Bruyere 16 serpnya 1645 Parizh Franciya 10 travnya 1696 Versal Franciya francuzkij pismennik moralist BiografiyaNarodivsya Labryuyer 1645 roku poblizu Parizha v rodini generalnogo kontrolera rent Parizkogo municipalitetu Zhana de Labryuyera Zavdyaki materialnij pidtrimci svogo dyadka zdobuv duzhe dobru yak na toj chas osvitu Z 1665 roku navchavsya v Orleanskomu universiteti Uspadkuvavshi chimali groshi Labryuyer zmig za zvichayem togo chasu kupiti sobi posadu generalnogo skarbnichogo v misti Kan Posada bula svoyeridnoyu sinekuroyu tozh Labryuyer za vlasnim vislovom zmig prisvyatiti sebe bezdillyu mudrecya 1684 roku za rekomendaciyeyu Bossyue buv prijnyatij na posadu vihovatelya onuka Velikogo Konde pri dvori yakogo zalishivsya j pislya odruzhennya svogo uchnya vikonuyuchi robotu bibliotekarya Zhittya sered pridvornogo blisku davalo Labryuyerovi mozhlivist sposterigati rozvitok lyudskih pristrastej porodzhenih gonitvoyu za zemnimi blagami chestolyubstvom intrigami blizkistyu do velikih svitu cogo Cimi sposterezhennyami Labryuyer skoristavsya dlya literaturnih cilej ale v zhitti vin trimavsya daleko vid lyudej sered yakih zmushenij buv obertatisya i silno strazhdav vid svogo zalezhnogo stanovisha v domi Konde Navchivshis vidmovlyatisya vid usogo ta strimuvati svoyi pochuttya ta porivi vin znahodiv zadovolennya lishe v chitanni ta roboti Svij zhittyevij dosvid vin viklav u formi rozdumiv epigram korotkih portretiv Tak postupovo virosla dovoli velika kniga vidati yaku vin napivzhartoma zaproponuvav svoyemu priyatelevi knigarevi Mishalle Ostannij riziknuv na vidannya ta zarobiv na nomu blizko 300 000 frankiv Pershe vidannya knigi Labryuyera z yavilosya 1688 roku pid skromnoyu nazvoyu Les Caracteres de Theophraste traduits du grec avec les Caracteres ou les Moeurs de ce siecle Uspih knigi buv velicheznij i pidbadorenij cim avtor dodavav do kozhnogo novogo vidannya novi rozdumi j novi portreti 1694 roku vijshlo 8 e ostatochne vidannya do yakogo uvijshla promova Labryuyera vigoloshena pri vstupi do Francuzkoyi akademiyi chlenom yakoyi jogo obrali 1693 roku za pidtrimki Nikola Bualo Shopravda ce bula vzhe chetverta sproba Labryuyera posisti odne z krisel Akademiyi Tak 1691 roku vin buv zmushenij postupitisya Fontenelevi nebozhu vidatnogo P yera Kornelya Harakteri Harakteri Labryuyera ce yedinij tvir usogo jogo zhittya sho skladayetsya z 16 rozdiliv Cilisnogo svitoglyadu filosofskoyi sistemi v jogo knizi nemaye Vin pokazuye lishe smishnu storonu bud yakoyi modi merzennist toyi chi toyi vadi nespravedlivist pevnoyi dumki suyetnist lyudskih pochuttiv Prote ci porizneni dumki ne zvodyatsya do odniyeyi osnovnoyi ideyi U carini zhittyevih sposterezhen Labryuyer viyavlyaye vitonchenist rozuminnya vidznachaye vidtinki pochuttiv ta vidnosin Bagato z jogo harakteristik napisani v rizkomu sarkastichnomu toni Avtor ochevidno bagato strazhdav vid suspilnih zabobon Tozh nebezpidstavno francuzkij filosof Ippolit Ten porivnyuye jogo z Zhanom Zhakom Russo Osoblivist knigi Labryuyera portreti ce cilisni tipi ta epizodi spovneni dramatizmu Osoblivo znameniti tipi yak Emira zarozumila koketka Gnaton nepriyemnij egoyist Menalk rozzyava Fedon uposlidzhenij zlidar Usi ci portreti demonstruyut bagatu fantaziyu avtora vminnya posilyuvati harakteristiki velikoyu kilkistyu zhittyevih podrobic neabiyaku majsternist ta koloritnist movi Suchasniki vpiznavali v bilshosti portretiv riznih vidatnih lyudej togo chasu i dosi istorichnij interes do knigi Labryuyera zalishayetsya dovoli znachnim zavdyaki tochnosti zobrazhennya lyudej ta zvichayiv epohi ale she vishe pocinovuyutsya yiyi psihologichni zagalnolyudski ta suto literaturni yakosti Labryuyer vvazhayetsya pershim avtorom knigi sho skladayetsya z fragmentiv Harakteri ce za vislovom Rolana Barta originalne rozrizuvannya realnogo Vibrani vidannyaTitulna storinka tretogo vidannya 1688 Titulna storinka desyatogo vidannya 1699 La Bruyere Œuvres completes Gustave Servois Les Grands ecrivains de la France 1865 1882 La Bruyere Les Caracteres par Robert Garapon Classiques Garnier 1962 La Bruyere Les Caracteres par Louis Van Delft Imprimerie Nationale 1998 La Bruyere pref Emmanuel Bury Les Caracteres Le Livre de Poche 2004 644 p ISBN 2 253 015059 Ukrayinski perekladiZhan de Labryuyer Harakteri abo zvichayi ninishnogo viku Per iz fr Ganni Malec K Pulsari 2009 Anotaciya na sajti LitAkcent 13 travnya 2014 u Wayback Machine PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Biografichni dani zvireno za vidannyam Le Robert des grands ecrivains de la langue francaise Paris Dictionnaires Robert 2000 p 658 659 LiteraturaRaymond Couallier Naissance et origines de La Bruyere Revue d Histoire litteraire de la France juillet septembre 1963 Robert Garapon Perspectives d etudes sur La Bruyere L Information litteraire 1965 Rene Jasinski Deux acces a La Bruyere Minard 1971 M Lange La Bruyere critique des conditions et des institutions sociales Hachette 1909 Louis Van Delft La Bruyere moraliste Geneve Droz 1971 Pascal Quignard Une gene technique a l egard des fragments Essai sur Jean de La Bruyere Editions Galilee 2005 ISBN 978 2718606927 PosilannyaLabryujyer Zhan de Zarubizhni pismenniki enciklopedichnij dovidnik u 2 t za red N Mihalskoyi ta B Shavurskogo Ternopil Navchalna kniga Bogdan 2006 T 2 L Ya S 6 ISBN 966 692 744 6 Biografiya na sajti Francuzkoyi akademiyi 28 veresnya 2013 u Wayback Machine Documents cours commentaires composes sur La Bruyere dokumenti j komentari 28 veresnya 2013 u Wayback Machine Les caracteres Harakteri original 27 veresnya 2013 u Wayback Machine