Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Жан Іполит Огюст де Вільмесан - (22 квітня 1812 року, Руан – 12 квітня 1879 року, Монте-Карло) – французький журналіст, власник та видавець газети «Фігаро» (1854—1879 рр.).
Біографія
Син полковника П’єра Карт’є і Августина Рене Луїза Франсуаза де Лоне Вільмесан, Іполит де Вільмесан почав свою кар'єру як продавець стрічок.
Не отримавши вищої освіти, у провінції Вільмесан почав займатися галантерейною торгівлею, але розорився та поїхав до Парижу, де займався журналістикою та видавничою справою.
Почав з модного журналу «Sylphide», який заснував у 1838 році. На сторінках журналу друкували про театр, музику та літературу.
У 1841 році заснував газету "Дзеркало Дами".
Журналіст зійшовся з , в 1848-1852рр. заснував листки «Lampion», «La Bouche de fer», «Chronique de Paris», в яких висловлювався проти республіканської влади. Державний переворот 2 грудня змусив замовкнути вільну пресу, та відкрив перед Вільмесаном нову стежку. Він задумав видавати газету, яка відповідала б новому суспільному устрою (вільна від моральних принципів, відповідна до паризького життя).
Так у квітні 1854 році Вільиесан купив видання «Figaro».
"Я хотів створити новий журнал, де друкував в основному про паризьке життя, плітки, суперечки. Я хотів щоб це був живий паризький журнал", - писав Вільмесан.
Плітки та скандали с паризького життя викладались у газеті на загальний огляд. Це принесло виданню успіх. Уряд дивився крізь пальці на безперервний ряд дифамацій та клевет, якими наповнювалися стовпці «Фігаро», бачачи в ньому розвагу для неспокійних парижан.
Він створює постійні короткі розділи, некролог і листи до редактора.
Ряд дуелей і публічних побоїв не охолодили палкого видавця, який, тільки на короткий час поступившись редакцією Вильмо і Жувену, продовжував залишатися душею видання. В останні роки Другої імперії, коли опозиція і загальне невдоволення в країні посилилися, чуйний Вільмесан доручив одному з головних співробітників газети, Анрі Рошфору, відкрити похід проти тих же політичних діячів, за яких він нещодавно стояв горою. Це, проте, не завадило Вільмесану виступити дещо пізніше гарячим захисником Олив’є.
Після франко-пруської війни Вільмесан зробився партизаном монархічної реакції, їздив на поклоніння до графа Шамбору, але щирості його легітимізму не вірили навіть самі монархісти; один з легітимістських журналів влучно прирівняв роялізм Вільмесана барабану, який своєю порожнечею видає звук, - але від старості барабана звук робиться слабким. Вильмесан останні роки тільки шляхом ексцентричних витівок і сенсаційних статей міг викликати до себе деяку громадську увагу.
17 квітня 1879, Le Figaro, здається, в чорній рамі: Іполит де Вильмесан був похований учора на кладовищі Отей.
Видання
«Gazette de Paris»,
«Gazette rose»,
«Paris Magazin»
«Evénement» (1865) «Mémoires d’un journaliste» (1876—1878).
Посилання
Ця стаття не містить . (грудень 2016) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nemaye perevirenih versij ciyeyi storinki jmovirno yiyi she ne pereviryali na vidpovidnist pravilam proektu Zhan Ipolit Ogyust de Vilmesan 22 kvitnya 1812 roku Ruan 12 kvitnya 1879 roku Monte Karlo francuzkij zhurnalist vlasnik ta vidavec gazeti Figaro 1854 1879 rr Biografiyared Sin polkovnika P yera Kart ye i Avgustina Rene Luyiza Fransuaza de Lone Vilmesan Ipolit de Vilmesan pochav svoyu kar yeru yak prodavec strichok Ne otrimavshi vishoyi osviti u provinciyi Vilmesan pochav zajmatisya galanterejnoyu torgivleyu ale rozorivsya ta poyihav do Parizhu de zajmavsya zhurnalistikoyu ta vidavnichoyu spravoyu Pochav z modnogo zhurnalu Sylphide yakij zasnuvav u 1838 roci Na storinkah zhurnalu drukuvali pro teatr muziku ta literaturu U 1841 roci zasnuvav gazetu Dzerkalo Dami Zhurnalist zijshovsya z legimistami v 1848 1852rr zasnuvav listki Lampion La Bouche de fer Chronique de Paris v yakih vislovlyuvavsya proti respublikanskoyi vladi Derzhavnij perevorot 2 grudnya zmusiv zamovknuti vilnu presu ta vidkriv pered Vilmesanom novu stezhku Vin zadumav vidavati gazetu yaka vidpovidala b novomu suspilnomu ustroyu vilna vid moralnih principiv vidpovidna do parizkogo zhittya Tak u kvitni 1854 roci Viliesan kupiv vidannya Figaro Ya hotiv stvoriti novij zhurnal de drukuvav v osnovnomu pro parizke zhittya plitki superechki Ya hotiv shob ce buv zhivij parizkij zhurnal pisav Vilmesan Plitki ta skandali s parizkogo zhittya vikladalis u gazeti na zagalnij oglyad Ce prineslo vidannyu uspih Uryad divivsya kriz palci na bezperervnij ryad difamacij ta klevet yakimi napovnyuvalisya stovpci Figaro bachachi v nomu rozvagu dlya nespokijnih parizhan Vin stvoryuye postijni korotki rozdili nekrolog i listi do redaktora Ryad duelej i publichnih poboyiv ne oholodili palkogo vidavcya yakij tilki na korotkij chas postupivshis redakciyeyu Vilmo i Zhuvenu prodovzhuvav zalishatisya dusheyu vidannya V ostanni roki Drugoyi imperiyi koli opoziciya i zagalne nevdovolennya v krayini posililisya chujnij Vilmesan doruchiv odnomu z golovnih spivrobitnikiv gazeti Anri Roshforu vidkriti pohid proti tih zhe politichnih diyachiv za yakih vin neshodavno stoyav goroyu Ce prote ne zavadilo Vilmesanu vistupiti desho piznishe garyachim zahisnikom Oliv ye Pislya franko pruskoyi vijni Vilmesan zrobivsya partizanom monarhichnoyi reakciyi yizdiv na pokloninnya do grafa Shamboru ale shirosti jogo legitimizmu ne virili navit sami monarhisti odin z legitimistskih zhurnaliv vluchno pririvnyav royalizm Vilmesana barabanu yakij svoyeyu porozhnecheyu vidaye zvuk ale vid starosti barabana zvuk robitsya slabkim Vilmesan ostanni roki tilki shlyahom ekscentrichnih vitivok i sensacijnih statej mig viklikati do sebe deyaku gromadsku uvagu 17 kvitnya 1879 Le Figaro zdayetsya v chornij rami Ipolit de Vilmesan buv pohovanij uchora na kladovishi Otej nbsp shtab gazeti Figaro Vidannyared Gazette de Paris Gazette rose Paris Magazin Evenement 1865 Memoires d un journaliste 1876 1878 Posilannyared Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno gruden 2016 Otrimano z https uk wikipedia org wiki Zhan Ipolit Ogyust de Vilmesan