Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Жан Бати ст Піга ль фр Jean Baptiste Pigalle 26 січня 1714 Париж 22 серпня 1785 Париж французький скульптор 18 століття

Жан-Батист Пігаль

Жан-Батист Пігаль

Жан-Бати́ст Піга́ль (фр. Jean-Baptiste Pigalle; 26 січня 1714, Париж — 22 серпня 1785, Париж) — французький скульптор 18 століття. На його честь названа площа та квартал в Парижі.

Жан-Батист Пігаль
Jean-Baptiste Pigalle
image
Художниця Марі-Сюзанна Рослін, «Скульптор Пігаль на тлі монумента Луї XV»
Ім'я при народженні Jean-Baptiste Pigalle
Народився 26 січня 1714(1714-01-26)
Париж
Помер 22 серпня 1785(1785-08-22) (71 рік)
Париж
Національність image Франція
Громадянство image Франція[1]
Жанр садово-паркова скульптура, надгробок, портрет, монумент
Навчання у скульпторів Р. Лелоррена та Ж.-Б.Лемуана
Напрямок бароковий класицизм, реалізм, натуралізм
Роки творчості 1744—1784
Покровитель Маркіза де Помпадур
Працював у містах Париж, Рим, Страсбург
Основні роботи теракоти, садово-паркова скульптура, надгробки, монумент королю Луї XV в Реймсі

Життєпис. Ранні роки

Походить з паризького ремісничого нешляхетного середовища. Його батько різав скульптури. Добру освіту отримати не міг, художню освіту опановував під керівництвом Р. Лелоррена та Ж.-Б. Лемуана. Аби бути успішним скульптором в тогочасному Парижі, цього навчання було недостатньо. Була потрібна подорож до Італії для вивчення давньоримського творчого спадку, до Риму, відомого художнього центру Західної Європи.

В Італії

Пігаль перебував в Римі три роки (1736–1739). Певною мірою він і засвоїв там стилістику новомодного класицизму, про що свідчить скульптура «Меркурій поправляє сандалію», теракота, виконана ще в Італії. Твір в Парижі знайшли достатньо художнім і 1744 року Пігаль отримав звання академіка. Так для сина ремісника відкрилась можливість зробити художню кар'єру.

Він брався за всі жанри, аби розвинути і виявити всі знання, отримані в майстернях скульпторів і в роки перебування в Римі. Серед продукції Пігаля-скульптора — садово-паркова скульптура і декоративні вази, погруддя, скульптури для церкви (фігура Мадонни для церкви Ветеранів воєн (Інвалідів за термінологією тої доби).

Меценатство маркізи де Помпадур

На молодого скульптора, що повернувся з Риму, звернула увагу маркіза де Помпадур, некоронована володарка Франції. Дивним чином Пігаль погано укладався в стилістику грайливого рококо, яке діяльно підтримувала і Помпадур. Але замову на погруддя маркізи він отримав.

Погруддя Помпадур

image
Худ. Буше. «Маркіза де Помпадур»

Маркізі було близько тридцяти, вона хворіла на туберкульоз, який тоді не лікували. Хворобливість і втрачання зовнішньої привабливості ретельно прикривали постійний макіяж і розкішні сукні. Збереглося декілька портретів могутньої маркізи. Але кожний з художників подавали її тільки молодою, привабливою, усміхненою, бо добре знали про залізні пазури коханки короля і жінки, здатної бути безжальною з власними супротивниками чи критиками. Компліменти в портретах і ідеалізація її зовнішності забезпечували художникам безпеку.

Реалістично відтворити зовнішність маркізи (малий ротик, ніс як у качки, підозрілий погляд) наважився тільки Латур, але навіть він намагався зробити маркізу зовнішньо привабливою. Пігаль, схильний до реалізму без ідеалізації, пішов ще далі. Погруддя маркізи у Пігаля — це невдала спроба укластися в стилістику рококо: оголені плечі, тонка шийка і ті ж тонкі губи, ніс як у качки, підозрілий погляд. Навіть щільна зачіска з квіткою і сміливо оголені плечі мало що поміняли в непривабливому образі. Власну неспроможність зробити з непривабливої жінки — граційну німфу, ймовірно, визнавав і сам скульптор. Привабливість образу зменшувала і безбарвність самого скульптурного матеріалу. Характерно, що він не брався за жіночі погруддя, вони одиничні в його творчості.

Вдалішими були садово-паркові скульптури Пігаля. Світом розійшлися «Амури, що борються за серце». Скульптор вдало передав завзятий двобій двох малих хлоп'ят, один з яких намагався вдарити людське серце, а інший кинувся його боронити. Скульптура відома і в бронзі, і численних мармурових копіях.

Спілкування з Вольтером і монумент королю

Пігаль мимоволі спілкувався з Вольтером, авторитет якого не можна було проігнорувати. Так, у 1763 році він звернувся до уславленого письменника, аби той створив панегіричний напис на постаменті зі скульптурою короля. Скульптор пояснив, що барокова традиція монумента з закутими рабами нагадує йому про тирана, а він не хоче подавати короля — тираном. Алегорії будуть, але вони будуть штучно винайденими — це «М'якість правління» та «Народна Задовільність». Для фігури «Народна Задовільність» скульптор використав власне обличчя. «Задовільність» вийшла у вигляді фігури немолодого громадянина з похмурим і зморшкуватим обличчям. Критики знайдуть «Задовільність» натуралістичною, а творчу манеру скульптора — позбавленою розвиненої уяви і схильності до ідеальних образів.

  • image
    Алегорія «Народна Задовільність» (автопортрет скульптора)
  • image
    Загальний вигляд фігури
  • image
    Монумент королю Франції Луї XV в Реймсі
  • image
    Монумент на Королівській площі Реймса

Влітку 1770 року Пігаль мав сеанси позування у Вольтера. Шляхетне товариство в Парижі забажало мати його прижиттєве погруддя, зібрало гроші, дало заяву на створення — Пігалю. Вольтер скептично поставився до позування, хворів, був неспокійним. Йому було сімдесят чотири. Сеанси були короткими, бо Вольтер диктував чергові відповіді на листи, а скульптор прохав письменника читати «Орлеанську діву», аби побачити в зморшкуватому обличчі письменника натхнення. Вольтера це не могло не дратувати. Старість хворобливого Вольтера не була привабливою, але все це Пігаль переніс і в його погруддя.

Оголений Вольтер

Посилення позицій класицизму в мистецтві Франції в середині 18 століття навернула митців і до античної оголеності. Оголеність і раніше була притаманна міфологічним чи історичним персонажам доби французького бароко і рококо. Оголеність античного героя в портретну скульптуру Вольтера спромігся перенести і Пігаль, бо «героїчна оголеність» ставала престижною модою. Аби не відриватись від натури, Пігаль запросив позувати старого солдата, ветерана Семирічної війни, худорлявого, чимось схожого старечою статурою з вольтерівською. До того ж, скульптор мав погруддя самого письменника. Він подав Вольтера в повний зріст з простирадлом-плащем, що сповзав з плеча та сувоєм в руці, полотно якого вдало прикривало низ старечого черева Вольтера. Оголену і худорляву фігуру старця довершувало усміхнене обличчя письменника, далеке і від мужності філософа, і від античної героїчності. Скульптура вийшла дивацькою. Її виставили в Салоні і розпочався скандал. Глядачів шокували неприпустима патетика фігури і обличчя, неприємна оголеність старечого тіла, що нагадувало скульптурний, анатомічний ескіз. Скульптура викликала регіт, знущання, по Парижу розповсюджували злі епіграми. Адже реалізму і правдивого відтворення для вдалого скульптурного образу — мало навіть при використанні модних засобів.

Фігуру старого філософа Вольтера в умовних шатах, що вдало прикривали все хворобливе, зморшкувате тіло, створить молодий скульптор Гудон, що вдало підхопить реалістичні традиції мистецтва Пігаля. А значне скульптурне обдарування виведе того на нові обрії навіть при використанні модних засобів в власних творах.

Надгробок в творчості Пігаля

  • image
    Надгробок Моріца Саксонського
  • image
    Алегорія захищає маршала від Смерти
  • image
    Надгробок закінчений 1777 року
  • image
    Надгробок Моріца Саксонського, загальний вигляд

Звертався Пігаль і до меморіальної пластики. Серед творів цього жанру — надгробок маршала Франції — Моріца Саксонського. Він неприродний француз, а саксонець за походженням. Моріц був позашлюбним сином курфюрста саксонського Августа Сильного, і батько перевів сина у Францію, що стала його новою батьківщиною. Він обрав військову кар'єру, як найвідповіднішу шляхетним особам його стану.

Оскільки Моріц залишався протестантом, його поховали не в католицькому Парижі, а в місті Страсбург, в церкві Св. Фоми (що була головною лютеранською церквою прикордонного міста). Пишний надгробок Моріца Саксонського, закінчений 1777 року, звернувся до патетичних надгробкових схем бароко. Майстерність скульптора поєднана з бароковим перебільшеннями в намаганні створити пам'ятку-панегірик.

Вибрані твори

  • «Пані Буазо», погруддя, 1745 (не збережено)
  • «Меркурій поправляє сандалію», теракота, 1744
  • «Пані Кліко-Блерваш», погруддя
  • «Мсьє Жорж Гужно», королівський секретар, погруддя, 1748, Австралія
  • «Маркіза де Помпадур», 1751, Музей мистецтва Метрополітен, Нью-Йорк
  • «Мсьє Ж.-Н. Моро», хірург, теракота, Лувр, Париж
  • «Мсьє Герен», хірург, бронза, Лувр, Париж
  • «Народна Задовільність», алегорична скульптура, 1765
  • «Портрет мсьє Гужно», медальйон для надгробка, 1767
  • «Дені Дідро», письменник, філософ, бронза, 1777, Лувр, Париж
  • «Амури, що борються за серце»
  • Декоративні вази для парків
  • Скульптура Мадонни для церкви Ветеранів воєн (Інвалідів за термінологією тої доби)
  • Меркурій і Венера, для парку в Сан-Сусі, Берлін
  • «Вольтер», погруддя, бронза, відливок 1778 р. створив Томір
  • «Оголений Вольтер», 1776, Париж, Бібліотека Інституту
  • «Автопортрет», погруддя, теракота, 1780, Лувр, Париж
  • «Мсьє Жан-Родольф Перроне», військовий інженер, бронза, 1785, Париж, приватна збірка
  • Надгробок герцога д'Аркура, Париж, собор Нотр Дам
  • Надгробок полководця Моріца Саксонського, Страсбур, лютеранський собор Св. Фоми

Вшанування пам'яті

В честь Пігаля названі і площа Парижу, а також станція метро на відповідній площі. Відповідно завдяки назвам площі і вулиці весь квартал дістав неофіційну назву .

Див. також

Джерела

  • Ernest Coyecque, La maison mortuaire de Pigalle, rue La Rochefoucault, n° 12, impr. de Daupeley-Gouverneur, Nogent-le-Rotrou, Paris, 1914, 15 p. (extrait du Bulletin de la Société de l'histoire de Paris et de l'Ile-de-France, 1914)
  • Jean-René Gaborit, Jean-Baptiste Pigalle : 1714—1785 : sculptures du Musée du Louvre, Réunion des musées nationaux, Paris, 1985, 103 p.
  • Louis Réau, J.-B. Pigalle, P. Tisné, Paris, 1950, 187 p. + 52 p. de pl.
  • Samuel-Elie Rocheblave, Jean-Baptiste Pigalle, E. Lévy, Paris, 1919 ?, XIV-388 p. + 38 p. de pl.
  • Jacques Soyer, Projet par Pigalle d'un monument à élever à Orléans en l'honneur de Jeanne d'Arc, 1761, P. Pigelet et fils, Orléans, 1908, 4 p.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Жан-Батист Пігаль


Примітки

  1. artist list of the National Museum of Sweden — 2016.
    d:Track:Q16323066d:Track:Q22681075

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Zhan Bati st Piga l fr Jean Baptiste Pigalle 26 sichnya 1714 Parizh 22 serpnya 1785 Parizh francuzkij skulptor 18 stolittya Na jogo chest nazvana plosha ta kvartal v Parizhi Zhan Batist PigalJean Baptiste PigalleHudozhnicya Mari Syuzanna Roslin Skulptor Pigal na tli monumenta Luyi XV Im ya pri narodzhenni Jean Baptiste PigalleNarodivsya 26 sichnya 1714 1714 01 26 ParizhPomer 22 serpnya 1785 1785 08 22 71 rik ParizhNacionalnist FranciyaGromadyanstvo Franciya 1 Zhanr sadovo parkova skulptura nadgrobok portret monumentNavchannya u skulptoriv R Lelorrena ta Zh B LemuanaNapryamok barokovij klasicizm realizm naturalizmRoki tvorchosti 1744 1784Pokrovitel Markiza de PompadurPracyuvav u mistah Parizh Rim StrasburgOsnovni roboti terakoti sadovo parkova skulptura nadgrobki monument korolyu Luyi XV v RejmsiZhittyepis Ranni rokiPohodit z parizkogo remisnichogo neshlyahetnogo seredovisha Jogo batko rizav skulpturi Dobru osvitu otrimati ne mig hudozhnyu osvitu opanovuvav pid kerivnictvom R Lelorrena ta Zh B Lemuana Abi buti uspishnim skulptorom v togochasnomu Parizhi cogo navchannya bulo nedostatno Bula potribna podorozh do Italiyi dlya vivchennya davnorimskogo tvorchogo spadku do Rimu vidomogo hudozhnogo centru Zahidnoyi Yevropi V ItaliyiPigal perebuvav v Rimi tri roki 1736 1739 Pevnoyu miroyu vin i zasvoyiv tam stilistiku novomodnogo klasicizmu pro sho svidchit skulptura Merkurij popravlyaye sandaliyu terakota vikonana she v Italiyi Tvir v Parizhi znajshli dostatno hudozhnim i 1744 roku Pigal otrimav zvannya akademika Tak dlya sina remisnika vidkrilas mozhlivist zrobiti hudozhnyu kar yeru Vin bravsya za vsi zhanri abi rozvinuti i viyaviti vsi znannya otrimani v majsternyah skulptoriv i v roki perebuvannya v Rimi Sered produkciyi Pigalya skulptora sadovo parkova skulptura i dekorativni vazi pogruddya skulpturi dlya cerkvi figura Madonni dlya cerkvi Veteraniv voyen Invalidiv za terminologiyeyu toyi dobi Mecenatstvo markizi de PompadurNa molodogo skulptora sho povernuvsya z Rimu zvernula uvagu markiza de Pompadur nekoronovana volodarka Franciyi Divnim chinom Pigal pogano ukladavsya v stilistiku grajlivogo rokoko yake diyalno pidtrimuvala i Pompadur Ale zamovu na pogruddya markizi vin otrimav Pogruddya PompadurHud Bushe Markiza de Pompadur Markizi bulo blizko tridcyati vona hvorila na tuberkuloz yakij todi ne likuvali Hvoroblivist i vtrachannya zovnishnoyi privablivosti retelno prikrivali postijnij makiyazh i rozkishni sukni Zbereglosya dekilka portretiv mogutnoyi markizi Ale kozhnij z hudozhnikiv podavali yiyi tilki molodoyu privablivoyu usmihnenoyu bo dobre znali pro zalizni pazuri kohanki korolya i zhinki zdatnoyi buti bezzhalnoyu z vlasnimi suprotivnikami chi kritikami Komplimenti v portretah i idealizaciya yiyi zovnishnosti zabezpechuvali hudozhnikam bezpeku Realistichno vidtvoriti zovnishnist markizi malij rotik nis yak u kachki pidozrilij poglyad navazhivsya tilki Latur ale navit vin namagavsya zrobiti markizu zovnishno privablivoyu Pigal shilnij do realizmu bez idealizaciyi pishov she dali Pogruddya markizi u Pigalya ce nevdala sproba uklastisya v stilistiku rokoko ogoleni plechi tonka shijka i ti zh tonki gubi nis yak u kachki pidozrilij poglyad Navit shilna zachiska z kvitkoyu i smilivo ogoleni plechi malo sho pominyali v neprivablivomu obrazi Vlasnu nespromozhnist zrobiti z neprivablivoyi zhinki gracijnu nimfu jmovirno viznavav i sam skulptor Privablivist obrazu zmenshuvala i bezbarvnist samogo skulpturnogo materialu Harakterno sho vin ne bravsya za zhinochi pogruddya voni odinichni v jogo tvorchosti Vdalishimi buli sadovo parkovi skulpturi Pigalya Svitom rozijshlisya Amuri sho boryutsya za serce Skulptor vdalo peredav zavzyatij dvobij dvoh malih hlop yat odin z yakih namagavsya vdariti lyudske serce a inshij kinuvsya jogo boroniti Skulptura vidoma i v bronzi i chislennih marmurovih kopiyah Spilkuvannya z Volterom i monument korolyuPigal mimovoli spilkuvavsya z Volterom avtoritet yakogo ne mozhna bulo proignoruvati Tak u 1763 roci vin zvernuvsya do uslavlenogo pismennika abi toj stvoriv panegirichnij napis na postamenti zi skulpturoyu korolya Skulptor poyasniv sho barokova tradiciya monumenta z zakutimi rabami nagaduye jomu pro tirana a vin ne hoche podavati korolya tiranom Alegoriyi budut ale voni budut shtuchno vinajdenimi ce M yakist pravlinnya ta Narodna Zadovilnist Dlya figuri Narodna Zadovilnist skulptor vikoristav vlasne oblichchya Zadovilnist vijshla u viglyadi figuri nemolodogo gromadyanina z pohmurim i zmorshkuvatim oblichchyam Kritiki znajdut Zadovilnist naturalistichnoyu a tvorchu maneru skulptora pozbavlenoyu rozvinenoyi uyavi i shilnosti do idealnih obraziv Alegoriya Narodna Zadovilnist avtoportret skulptora Zagalnij viglyad figuri Monument korolyu Franciyi Luyi XV v Rejmsi Monument na Korolivskij ploshi Rejmsa Vlitku 1770 roku Pigal mav seansi pozuvannya u Voltera Shlyahetne tovaristvo v Parizhi zabazhalo mati jogo prizhittyeve pogruddya zibralo groshi dalo zayavu na stvorennya Pigalyu Volter skeptichno postavivsya do pozuvannya hvoriv buv nespokijnim Jomu bulo simdesyat chotiri Seansi buli korotkimi bo Volter diktuvav chergovi vidpovidi na listi a skulptor prohav pismennika chitati Orleansku divu abi pobachiti v zmorshkuvatomu oblichchi pismennika nathnennya Voltera ce ne moglo ne dratuvati Starist hvoroblivogo Voltera ne bula privablivoyu ale vse ce Pigal perenis i v jogo pogruddya Ogolenij VolterPosilennya pozicij klasicizmu v mistectvi Franciyi v seredini 18 stolittya navernula mitciv i do antichnoyi ogolenosti Ogolenist i ranishe bula pritamanna mifologichnim chi istorichnim personazham dobi francuzkogo baroko i rokoko Ogolenist antichnogo geroya v portretnu skulpturu Voltera spromigsya perenesti i Pigal bo geroyichna ogolenist stavala prestizhnoyu modoyu Abi ne vidrivatis vid naturi Pigal zaprosiv pozuvati starogo soldata veterana Semirichnoyi vijni hudorlyavogo chimos shozhogo starechoyu staturoyu z volterivskoyu Do togo zh skulptor mav pogruddya samogo pismennika Vin podav Voltera v povnij zrist z prostiradlom plashem sho spovzav z plecha ta suvoyem v ruci polotno yakogo vdalo prikrivalo niz starechogo chereva Voltera Ogolenu i hudorlyavu figuru starcya dovershuvalo usmihnene oblichchya pismennika daleke i vid muzhnosti filosofa i vid antichnoyi geroyichnosti Skulptura vijshla divackoyu Yiyi vistavili v Saloni i rozpochavsya skandal Glyadachiv shokuvali nepripustima patetika figuri i oblichchya nepriyemna ogolenist starechogo tila sho nagaduvalo skulpturnij anatomichnij eskiz Skulptura viklikala regit znushannya po Parizhu rozpovsyudzhuvali zli epigrami Adzhe realizmu i pravdivogo vidtvorennya dlya vdalogo skulpturnogo obrazu malo navit pri vikoristanni modnih zasobiv Figuru starogo filosofa Voltera v umovnih shatah sho vdalo prikrivali vse hvoroblive zmorshkuvate tilo stvorit molodij skulptor Gudon sho vdalo pidhopit realistichni tradiciyi mistectva Pigalya A znachne skulpturne obdaruvannya vivede togo na novi obriyi navit pri vikoristanni modnih zasobiv v vlasnih tvorah Nadgrobok v tvorchosti PigalyaNadgrobok Morica Saksonskogo Alegoriya zahishaye marshala vid Smerti Nadgrobok zakinchenij 1777 roku Nadgrobok Morica Saksonskogo zagalnij viglyad Zvertavsya Pigal i do memorialnoyi plastiki Sered tvoriv cogo zhanru nadgrobok marshala Franciyi Morica Saksonskogo Vin neprirodnij francuz a saksonec za pohodzhennyam Moric buv pozashlyubnim sinom kurfyursta saksonskogo Avgusta Silnogo i batko pereviv sina u Franciyu sho stala jogo novoyu batkivshinoyu Vin obrav vijskovu kar yeru yak najvidpovidnishu shlyahetnim osobam jogo stanu Oskilki Moric zalishavsya protestantom jogo pohovali ne v katolickomu Parizhi a v misti Strasburg v cerkvi Sv Fomi sho bula golovnoyu lyuteranskoyu cerkvoyu prikordonnogo mista Pishnij nadgrobok Morica Saksonskogo zakinchenij 1777 roku zvernuvsya do patetichnih nadgrobkovih shem baroko Majsternist skulptora poyednana z barokovim perebilshennyami v namaganni stvoriti pam yatku panegirik Vibrani tvori Pani Buazo pogruddya 1745 ne zberezheno Merkurij popravlyaye sandaliyu terakota 1744 Pani Kliko Blervash pogruddya Msye Zhorzh Guzhno korolivskij sekretar pogruddya 1748 Avstraliya Markiza de Pompadur 1751 Muzej mistectva Metropoliten Nyu Jork Msye Zh N Moro hirurg terakota Luvr Parizh Msye Geren hirurg bronza Luvr Parizh Narodna Zadovilnist alegorichna skulptura 1765 Portret msye Guzhno medaljon dlya nadgrobka 1767 Deni Didro pismennik filosof bronza 1777 Luvr Parizh Amuri sho boryutsya za serce Dekorativni vazi dlya parkiv Skulptura Madonni dlya cerkvi Veteraniv voyen Invalidiv za terminologiyeyu toyi dobi Merkurij i Venera dlya parku v San Susi Berlin Volter pogruddya bronza vidlivok 1778 r stvoriv Tomir Ogolenij Volter 1776 Parizh Biblioteka Institutu Avtoportret pogruddya terakota 1780 Luvr Parizh Msye Zhan Rodolf Perrone vijskovij inzhener bronza 1785 Parizh privatna zbirka Nadgrobok gercoga d Arkura Parizh sobor Notr Dam Nadgrobok polkovodcya Morica Saksonskogo Strasbur lyuteranskij sobor Sv FomiVshanuvannya pam yatiV chest Pigalya nazvani i plosha Parizhu a takozh stanciya metro na vidpovidnij ploshi Vidpovidno zavdyaki nazvam ploshi i vulici ves kvartal distav neoficijnu nazvu Div takozhMecenat Monument Alegoriya Prosvitnictvo Zhan Antuan Gudon Spisok skulptoriv Franciyi 18 st DzherelaErnest Coyecque La maison mortuaire de Pigalle rue La Rochefoucault n 12 impr de Daupeley Gouverneur Nogent le Rotrou Paris 1914 15 p extrait du Bulletin de la Societe de l histoire de Paris et de l Ile de France 1914 Jean Rene Gaborit Jean Baptiste Pigalle 1714 1785 sculptures du Musee du Louvre Reunion des musees nationaux Paris 1985 103 p ISBN 2 7118 2029 7 Louis Reau J B Pigalle P Tisne Paris 1950 187 p 52 p de pl Samuel Elie Rocheblave Jean Baptiste Pigalle E Levy Paris 1919 XIV 388 p 38 p de pl Jacques Soyer Projet par Pigalle d un monument a elever a Orleans en l honneur de Jeanne d Arc 1761 P Pigelet et fils Orleans 1908 4 p PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Zhan Batist PigalPrimitkiartist list of the National Museum of Sweden 2016 d Track Q16323066d Track Q22681075

Дата публікації:
Топ