Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Жаніс Ліпке | |
|---|---|
| Žanis (Jānis) Lipke | |
| Народився | 1 лютого 1900 Мітава |
| Помер | 14 травня 1987 (87 років) Рига |
| Поховання | Лісовий цвинтар |
| Країна |  Латвія СРСР |
| Діяльність | боєць опору, dock worker |
| У шлюбі з | Йоганна |
| Нагороди | |
| Сайт | http://www.lipke.lv |
| |
Жаніс Ліпке (латис. Žanis (Jānis) Lipke; нар. 1 лютого 1900, Мітава, Ліфляндська губернія, Російська імперія — пом. 14 травня 1987, Рига, СРСР) — латвійський праведник світу, який врятував від загибелі під час німецької окупації в Ризі 56 євреїв.
Життєпис
Батько Яніса був бухгалтером. Сам Яніс закінчив лише три класи, а в 1917 році записався в полк Латиських червоних стрільців і, за чутками, безпосередньо брав участь в охороні Володимира Леніна. У роки участі у військовому русі стрільців Ліпке отримав своє прізвисько Жаніс. Після того, як революційні події в Росії закінчилися, Ліпке повернувся до Латвії, де на початку листопада 1919 року брав участь у боях проти армії Павла Бермондта-Авалова. Після поразки бермонтіади Жаніс у 1920-ті роки долучився до мирного життя, одружився і влаштувався докером в Ризький порт.
У 1930-ті роки Ліпке займався контрабандою товарів класу люкс (мережива, марочний алкоголь), двічі — у 1937 та 1939 роках) був покараний суттєвими штрафами за це (314 латів і 902 лати). Він втік з-під арешту, а потім прийшла радянська влада і старі справи були закриті.
Однак звичка діяти на свій страх і ризик в обхід закону, на думку правозахисника Володимира Ліндермана, стала основою для подальшої історії спасіння, яка не має собі рівних на окупованих фашистами територіях.
Подвиг
1 липня 1941 року Рига була окупована німецькими військами, а вже через 4 дні запалала хоральна синагога, яка знаходилася в Московському форштадті. Німецьким окупантам активно допомагали загони місцевих колабораціоністів, що виконувала чорну роботу. Друга половина 1941 року обернулася справжньою трагедією для єврейського населення країни. У будинок до Ліпки, що розташовувався на острові Кіпсала (річка Даугава в межах Риги), на вулиці Мала Баласту Дамбіс, 8, прибув загін допоміжної поліції Третього Рейху шуцманів із завданням заарештувати доньку Жаніса Айну, яка була комсомолкою. Доньки Ліпке поліцейські вдома не знайшли. Розлючені поліцаї жорстоко побили главу сім'ї, дружину Йоганну і синів Алфреда та Зіґфріда.
Можливо, саме після цієї події Ліпке вирішив присвятити себе справі порятунку євреїв. Він розпрощався з роботою докера і влаштувався до «червоних комор» (біля Центрального ринку, де розташовувався місцевий штаб люфтваффе (там укомплектовувалися матеріали для військових потреб), щоб полегшити завдання порятунку. Йому допомагало також знання німецької мови — воно як би наближало його до німецького керівництва і підносило в очах простих охоронців-латишів.
Будучи відповідальним за прийом нових співробітників, Ліпке отримав можливість відбирати для роботи в складських приміщеннях люфтваффе в'язнів Ризького гетто. Жаніс Ліпке отримав необмежену можливість проходити на територію гетто і самостійно брати участь у відборі в'язнів. Йому давалася можливість виводити групу в'язнів (всього 10 осіб) вдень на роботу, а під вечір повертати під конвоєм назад.
Охоронці гетто вели облік не за прізвищами, а за головами, що було на руку Ліпке для вчинення підроблення, у чому брали участь перевірені спільники Жаніса. До вечора з десяти виведених з в'язнів гетто поверталися сім або вісім, врятовані розміщувалися в схованці, а замість них в одяг в'язнів з характерними жовтими зірками переодягалися спільники Ліпке і він сам. Пройшовши контроль, вони потім спокійно знімали одяг з «зірками Давида» і залишали гетто.
Подібних трюків Ліпке вигадав кілька. Наймаючись до німецьких офіцерів доставляти меблі, конфісковані в гетто, він разом з меблями вивозив і євреїв. У такому випадку вантаж ніхто не перевіряв.
Він діяв не один: у створеній ним партизанській підпільній мережі брало участь близько 25 осіб, тому що врятованих треба було безпечно вивезти в укриття, годувати, а під кінець своєї операції Ліпке також озброїв всі групи врятованих стрілецькою зброєю і гранатами. Боєприпаси Ліпке зі спільниками отримали, викравши німецьку військову вантажівку.
Жаніс та його товариші, ризикуючи життям і підставляючи під ризик свої сім'ї, зуміли врятувати від неминучої смерті 56 євреїв з гетто і концтабору «Рига-Кайзервальд». Врятованих спочатку він ховав у господарських прибудовах на своїй ділянці, а потім переправляв на хутори в Добельському районі до селян, яким довіряв. В бункері розміром 3 на 3 метри, який Ліпке викопав на подвір'ї свого будинку, часто подовгу перебувало від 8 до 12 осіб. Один вихід з бункера був під собачою будкою, а другий виходив на березі Даугави.
Траплялося, що до Ліпке потай приходили в'язні, яким вдавалося втікати із-за колючого дроту гетто. В телефонній будці біля ризького Повітряного мосту олівцем було видряпано адресу Жаніса. Звістка про це джерело поширювалася серед друзів і знайомих і доходила до в'язнів гетто. В Ризі, так само як і у всій Латвії, знаходилися люди, які на свій страх і ризик брали участь у порятунку єврейського населення. Разом вони, ризикуючи життями, транспортували врятованих євреїв від Червоних комор до місця укриття. До кінця війни єврейське населення Риги практично поголовно було винищено у місцях масових розстрілів — станції Румбула і Шкіротава. Багатьох рятівників євреїв не пошкодували загони шуцманів.
1 грудня Ліпке зі своїм восьмирічним сином став свідком чергової кривавої розправи. Тоді він сказав своєму маленькому синові: «Дивись, синку, дивись і запам'ятай це на все життя».
На початку 1942 року, після посилення утримання в'язнів Ризького гетто Ліпке, як і багатьом іншим жителям вдавалося непомітно для охорони передати продукти харчування за колючий дріт. Тоді в гетто проживали євреї, яких етапували із-за кордону. Ліпке познайомився з багатьма врятованими, підтримував зв'язок між в'язнями гетто, на їхнє ж прохання розшукував зниклих безвісти людей. Згодом він почав ховати врятованих в'язнів і на території свого хутора Решні, в Курляндії. Водії Янковський і Бріедіс, як і раніше, допомагали йому у перевезенні людей. Не раз Липці доводилося йти на хитрощі (іноді справа доходила до підкупу — на стіл виставлявся шнапс), коли шуцмани, до яких доходили чутки про діяльність Ліпке, влаштовували жорстокі спонтанні обшуки на території його будинку на Кіпсале та хуторах. Аби збити зі сліду поліцейських собак, дружина Ліпке Йоханна у великих кількостях купувала і розсипала у дворі ароматичний тютюн.
Після війни
Після війни Ліпке продовжував жити й працювати в Ризі, почав багато подорожувати. У 1960-ті роки меморіальний комплекс Яд Вашем почав вести активну діяльність, спрямовану на увічнення пам'яті рятівників євреїв у роки Голокосту. Зібравши багатий матеріал (показання свідків, клопотання родичів і знайомих Ліпке, документальні дані німецьких, латвійських, радянських архівів), організація Яд Вашем ухвалила рішення про присвоєння Жанісу та Йоханні Ліпке звання Праведників народів світу. Одночасно з врученням документів в Єрусалимі на Алеї Праведників за традицією було посаджено дерево — поряд з деревом, присвяченим іншому спасителю євреїв у роки Голокосту, праведнику світу австрійцю Оскару Шиндлеру. Це сталося в 1977 році, коли Ліпке відвідав Ізраїль. Вшанування героя організували члени Асоціації вихідців з Латвії та Естонії.
Жаніс Ліпке помер у Ризі, в травні 1987 року. Похований у Ризі на Лісовому кладовищі.
Відображення в мистецтві
У 2005 році в Ризькому театрі Російської драми був поставлений спектакль «Один з вас», заснований на документах і спогадах про Жаніса Ліпке. Режисер і автор сценарію — Геннадій Тростянецький.
4 липня 2007 року, в День пам'яті жертв геноциду єврейського народу, на площі біля меморіалу на місці зруйнованої Великої хоральної синагоги в Ризі, на вулиці Гоголя, був відкритий пам'ятник Жанісу Ліпке і всім рятівникам євреїв. В результаті конкурсу, оголошеного Фондом увічнення пам'яті рятівників євреїв, найкращим був визнаний проєкт студентки Академії мистецтв Еліни Лаздіні. Пам'ятник було створено за фінансової підтримки Латвійської держави, Ризької думи, Ради єврейських громад Латвії та приватних осіб.
Пам'ятник виконаний у вигляді стіни, що падає, яка символізує загрозу знищення, навислу над євреями, і колон з іменами відомих на той час 270 латвійських рятівників, які утримують цю стіну. На центральній колоні знаходиться портрет Жаніса Ліпке.
У вересні 2007 року Ризька міська дума ухвалила рішення про фінансування створення персонального меморіалу Жаніса Ліпке, який за особистої ініціативи розпочали в 1997 році створювати експрем'єр Латвії Маріс Гайліс і його дружина, архітектор Зайга Гайлі.
У 2018 році на екрани вийшов повнометражний художній фільм «Батько Ніч» про подвиг Жаніса Ліпке режисера Давіса Сіманіса. Він став подією для латвійської культурного життя.
Примітки
- Владимир Линдерман (1 лютого 2020). (рос.). Baltnews. Архів оригіналу за 2 лютого 2020. Процитовано 2 лютого 2020.
- Михаил Губин (29 січня 2019). . Спутник радио. РИА Новости. Архів оригіналу за 26 березня 2020. Процитовано 13 травня 2020.
- . www.lipke.lv. Архів оригіналу за 30 січня 2019. Процитовано 29 січня 2019.
- Липке, Жанис [ 23 липня 2020 у Wayback Machine.] — Яд ва-Шем (англ.)
- . DELFI. 6 вересня 2007. Архів оригіналу за 9 листопада 2014. Процитовано 9 листопада 2014.
{{}}: Cite має пустий невідомий параметр:|description=() - (рос.). TVNET Rus. 7 серпня 2013. Архів оригіналу за 22 квітня 2019. Процитовано 29 січня 2019.
- (рос.). riga.lv. Архів оригіналу за 30 січня 2019. Процитовано 29 січня 2019.
Література
- Д. Зільберман. «І ти це бачив», Рига, «BOTA», 2006,
- Veilands Valdis «A hundred great Latvians» Riga, 2006. (англ.)
Посилання
- Про подвиг Жаніса Ліпке [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Меморіал Жаніса Ліпке [ 26 липня 2020 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
nagorodi i premiyi Zhanis LipkeZanis Janis LipkeNarodivsya1 lyutogo 1900 1900 02 01 MitavaPomer14 travnya 1987 1987 05 14 87 rokiv RigaPohovannyaLisovij cvintarKrayina Latviya SRSRDiyalnistboyec oporu dock workerU shlyubi zJogannaNagorodiSajthttp www lipke lv Mediafajli u Vikishovishi Zhanis Lipke latis Zanis Janis Lipke nar 1 lyutogo 1900 Mitava Liflyandska guberniya Rosijska imperiya pom 14 travnya 1987 Riga SRSR latvijskij pravednik svitu yakij vryatuvav vid zagibeli pid chas nimeckoyi okupaciyi v Rizi 56 yevreyiv ZhittyepisBatko Yanisa buv buhgalterom Sam Yanis zakinchiv lishe tri klasi a v 1917 roci zapisavsya v polk Latiskih chervonih strilciv i za chutkami bezposeredno brav uchast v ohoroni Volodimira Lenina U roki uchasti u vijskovomu rusi strilciv Lipke otrimav svoye prizvisko Zhanis Pislya togo yak revolyucijni podiyi v Rosiyi zakinchilisya Lipke povernuvsya do Latviyi de na pochatku listopada 1919 roku brav uchast u boyah proti armiyi Pavla Bermondta Avalova Pislya porazki bermontiadi Zhanis u 1920 ti roki doluchivsya do mirnogo zhittya odruzhivsya i vlashtuvavsya dokerom v Rizkij port U 1930 ti roki Lipke zajmavsya kontrabandoyu tovariv klasu lyuks merezhiva marochnij alkogol dvichi u 1937 ta 1939 rokah buv pokaranij suttyevimi shtrafami za ce 314 lativ i 902 lati Vin vtik z pid areshtu a potim prijshla radyanska vlada i stari spravi buli zakriti Odnak zvichka diyati na svij strah i rizik v obhid zakonu na dumku pravozahisnika Volodimira Lindermana stala osnovoyu dlya podalshoyi istoriyi spasinnya yaka ne maye sobi rivnih na okupovanih fashistami teritoriyah Podvig1 lipnya 1941 roku Riga bula okupovana nimeckimi vijskami a vzhe cherez 4 dni zapalala horalna sinagoga yaka znahodilasya v Moskovskomu forshtadti Nimeckim okupantam aktivno dopomagali zagoni miscevih kolaboracionistiv sho vikonuvala chornu robotu Druga polovina 1941 roku obernulasya spravzhnoyu tragediyeyu dlya yevrejskogo naselennya krayini U budinok do Lipki sho roztashovuvavsya na ostrovi Kipsala richka Daugava v mezhah Rigi na vulici Mala Balastu Dambis 8 pribuv zagin dopomizhnoyi policiyi Tretogo Rejhu shucmaniv iz zavdannyam zaareshtuvati donku Zhanisa Ajnu yaka bula komsomolkoyu Donki Lipke policejski vdoma ne znajshli Rozlyucheni policayi zhorstoko pobili glavu sim yi druzhinu Jogannu i siniv Alfreda ta Zigfrida Mozhlivo same pislya ciyeyi podiyi Lipke virishiv prisvyatiti sebe spravi poryatunku yevreyiv Vin rozproshavsya z robotoyu dokera i vlashtuvavsya do chervonih komor bilya Centralnogo rinku de roztashovuvavsya miscevij shtab lyuftvaffe tam ukomplektovuvalisya materiali dlya vijskovih potreb shob polegshiti zavdannya poryatunku Jomu dopomagalo takozh znannya nimeckoyi movi vono yak bi nablizhalo jogo do nimeckogo kerivnictva i pidnosilo v ochah prostih ohoronciv latishiv Buduchi vidpovidalnim za prijom novih spivrobitnikiv Lipke otrimav mozhlivist vidbirati dlya roboti v skladskih primishennyah lyuftvaffe v yazniv Rizkogo getto Zhanis Lipke otrimav neobmezhenu mozhlivist prohoditi na teritoriyu getto i samostijno brati uchast u vidbori v yazniv Jomu davalasya mozhlivist vivoditi grupu v yazniv vsogo 10 osib vden na robotu a pid vechir povertati pid konvoyem nazad Ohoronci getto veli oblik ne za prizvishami a za golovami sho bulo na ruku Lipke dlya vchinennya pidroblennya u chomu brali uchast perevireni spilniki Zhanisa Do vechora z desyati vivedenih z v yazniv getto povertalisya sim abo visim vryatovani rozmishuvalisya v shovanci a zamist nih v odyag v yazniv z harakternimi zhovtimi zirkami pereodyagalisya spilniki Lipke i vin sam Projshovshi kontrol voni potim spokijno znimali odyag z zirkami Davida i zalishali getto Podibnih tryukiv Lipke vigadav kilka Najmayuchis do nimeckih oficeriv dostavlyati mebli konfiskovani v getto vin razom z meblyami vivoziv i yevreyiv U takomu vipadku vantazh nihto ne pereviryav Vin diyav ne odin u stvorenij nim partizanskij pidpilnij merezhi bralo uchast blizko 25 osib tomu sho vryatovanih treba bulo bezpechno vivezti v ukrittya goduvati a pid kinec svoyeyi operaciyi Lipke takozh ozbroyiv vsi grupi vryatovanih strileckoyu zbroyeyu i granatami Boyepripasi Lipke zi spilnikami otrimali vikravshi nimecku vijskovu vantazhivku Zhanis ta jogo tovarishi rizikuyuchi zhittyam i pidstavlyayuchi pid rizik svoyi sim yi zumili vryatuvati vid neminuchoyi smerti 56 yevreyiv z getto i konctaboru Riga Kajzervald Vryatovanih spochatku vin hovav u gospodarskih pribudovah na svoyij dilyanci a potim perepravlyav na hutori v Dobelskomu rajoni do selyan yakim doviryav V bunkeri rozmirom 3 na 3 metri yakij Lipke vikopav na podvir yi svogo budinku chasto podovgu perebuvalo vid 8 do 12 osib Odin vihid z bunkera buv pid sobachoyu budkoyu a drugij vihodiv na berezi Daugavi Traplyalosya sho do Lipke potaj prihodili v yazni yakim vdavalosya vtikati iz za kolyuchogo drotu getto V telefonnij budci bilya rizkogo Povitryanogo mostu olivcem bulo vidryapano adresu Zhanisa Zvistka pro ce dzherelo poshiryuvalasya sered druziv i znajomih i dohodila do v yazniv getto V Rizi tak samo yak i u vsij Latviyi znahodilisya lyudi yaki na svij strah i rizik brali uchast u poryatunku yevrejskogo naselennya Razom voni rizikuyuchi zhittyami transportuvali vryatovanih yevreyiv vid Chervonih komor do miscya ukrittya Do kincya vijni yevrejske naselennya Rigi praktichno pogolovno bulo vinisheno u miscyah masovih rozstriliv stanciyi Rumbula i Shkirotava Bagatoh ryativnikiv yevreyiv ne poshkoduvali zagoni shucmaniv 1 grudnya Lipke zi svoyim vosmirichnim sinom stav svidkom chergovoyi krivavoyi rozpravi Todi vin skazav svoyemu malenkomu sinovi Divis sinku divis i zapam yataj ce na vse zhittya Na pochatku 1942 roku pislya posilennya utrimannya v yazniv Rizkogo getto Lipke yak i bagatom inshim zhitelyam vdavalosya nepomitno dlya ohoroni peredati produkti harchuvannya za kolyuchij drit Todi v getto prozhivali yevreyi yakih etapuvali iz za kordonu Lipke poznajomivsya z bagatma vryatovanimi pidtrimuvav zv yazok mizh v yaznyami getto na yihnye zh prohannya rozshukuvav zniklih bezvisti lyudej Zgodom vin pochav hovati vryatovanih v yazniv i na teritoriyi svogo hutora Reshni v Kurlyandiyi Vodiyi Yankovskij i Briedis yak i ranishe dopomagali jomu u perevezenni lyudej Ne raz Lipci dovodilosya jti na hitroshi inodi sprava dohodila do pidkupu na stil vistavlyavsya shnaps koli shucmani do yakih dohodili chutki pro diyalnist Lipke vlashtovuvali zhorstoki spontanni obshuki na teritoriyi jogo budinku na Kipsale ta hutorah Abi zbiti zi slidu policejskih sobak druzhina Lipke Johanna u velikih kilkostyah kupuvala i rozsipala u dvori aromatichnij tyutyun Pislya vijniPislya vijni Lipke prodovzhuvav zhiti j pracyuvati v Rizi pochav bagato podorozhuvati U 1960 ti roki memorialnij kompleks Yad Vashem pochav vesti aktivnu diyalnist spryamovanu na uvichnennya pam yati ryativnikiv yevreyiv u roki Golokostu Zibravshi bagatij material pokazannya svidkiv klopotannya rodichiv i znajomih Lipke dokumentalni dani nimeckih latvijskih radyanskih arhiviv organizaciya Yad Vashem uhvalila rishennya pro prisvoyennya Zhanisu ta Johanni Lipke zvannya Pravednikiv narodiv svitu Odnochasno z vruchennyam dokumentiv v Yerusalimi na Aleyi Pravednikiv za tradiciyeyu bulo posadzheno derevo poryad z derevom prisvyachenim inshomu spasitelyu yevreyiv u roki Golokostu pravedniku svitu avstrijcyu Oskaru Shindleru Ce stalosya v 1977 roci koli Lipke vidvidav Izrayil Vshanuvannya geroya organizuvali chleni Asociaciyi vihidciv z Latviyi ta Estoniyi Zhanis Lipke pomer u Rizi v travni 1987 roku Pohovanij u Rizi na Lisovomu kladovishi Vidobrazhennya v mistectviU 2005 roci v Rizkomu teatri Rosijskoyi drami buv postavlenij spektakl Odin z vas zasnovanij na dokumentah i spogadah pro Zhanisa Lipke Rezhiser i avtor scenariyu Gennadij Trostyaneckij 4 lipnya 2007 roku v Den pam yati zhertv genocidu yevrejskogo narodu na ploshi bilya memorialu na misci zrujnovanoyi Velikoyi horalnoyi sinagogi v Rizi na vulici Gogolya buv vidkritij pam yatnik Zhanisu Lipke i vsim ryativnikam yevreyiv V rezultati konkursu ogoloshenogo Fondom uvichnennya pam yati ryativnikiv yevreyiv najkrashim buv viznanij proyekt studentki Akademiyi mistectv Elini Lazdini Pam yatnik bulo stvoreno za finansovoyi pidtrimki Latvijskoyi derzhavi Rizkoyi dumi Radi yevrejskih gromad Latviyi ta privatnih osib Pam yatnik vikonanij u viglyadi stini sho padaye yaka simvolizuye zagrozu znishennya navislu nad yevreyami i kolon z imenami vidomih na toj chas 270 latvijskih ryativnikiv yaki utrimuyut cyu stinu Na centralnij koloni znahoditsya portret Zhanisa Lipke U veresni 2007 roku Rizka miska duma uhvalila rishennya pro finansuvannya stvorennya personalnogo memorialu Zhanisa Lipke yakij za osobistoyi iniciativi rozpochali v 1997 roci stvoryuvati eksprem yer Latviyi Maris Gajlis i jogo druzhina arhitektor Zajga Gajli U 2018 roci na ekrani vijshov povnometrazhnij hudozhnij film Batko Nich pro podvig Zhanisa Lipke rezhisera Davisa Simanisa Vin stav podiyeyu dlya latvijskoyi kulturnogo zhittya PrimitkiVladimir Linderman 1 lyutogo 2020 ros Baltnews Arhiv originalu za 2 lyutogo 2020 Procitovano 2 lyutogo 2020 Mihail Gubin 29 sichnya 2019 Sputnik radio RIA Novosti Arhiv originalu za 26 bereznya 2020 Procitovano 13 travnya 2020 www lipke lv Arhiv originalu za 30 sichnya 2019 Procitovano 29 sichnya 2019 Lipke Zhanis 23 lipnya 2020 u Wayback Machine Yad va Shem angl DELFI 6 veresnya 2007 Arhiv originalu za 9 listopada 2014 Procitovano 9 listopada 2014 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pustij nevidomij parametr description dovidka ros TVNET Rus 7 serpnya 2013 Arhiv originalu za 22 kvitnya 2019 Procitovano 29 sichnya 2019 ros riga lv Arhiv originalu za 30 sichnya 2019 Procitovano 29 sichnya 2019 LiteraturaD Zilberman I ti ce bachiv Riga BOTA 2006 ISBN 9984 19 970 3 Veilands Valdis A hundred great Latvians Riga 2006 ISBN 998426288X angl PosilannyaPro podvig Zhanisa Lipke 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Memorial Zhanisa Lipke 26 lipnya 2020 u Wayback Machine