Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Жак Піккар (фр. Jacques Piccard; 28 липня 1922, Брюссель, Бельгія — 1 листопада 2008, Швейцарія) — швейцарський океанолог, один із перших, хто побував на дні Маріанської западини.
| Жак Піккар | |
|---|---|
 | |
| Народився | 28 липня 1922[3][4][…] Брюссель[d], Бельгія |
| Помер | 1 листопада 2008[2][…](86 років) Ла Тур-де-Пельц, Во, Швейцарія |
| Країна |  Швейцарія |
| Діяльність | винахідник, інженер, мандрівник-дослідник, океанолог |
| Галузь | океанографія |
| Alma mater | Базельський університет і Женевський університет |
| Знання мов | французька[2] |
| Magnum opus | Батискаф |
| Батько | Огюст Пікар |
| Діти | Бертран Пікар |
| Нагороди | |
| |
Життєпис
Жак Піккар народився в Брюсселі в сім'ї фізика і винахідника Огюста Піккара. Разом з батьком брав участь у будівництві й випробуваннях батискафа «Трієст». Назву апарат отримав на честь міста Трієст, Італія, в якому було виконано основні роботи зі створення апарата. «Трієст» було спущено на воду в серпні 1953 року і він зробив кілька занурень у Середземному морі з 1953 до 1957 року. Основним пілотом став Жак Піккар, а в перших зануреннях також брав участь його батько, якому на той час виповнилося 69 років. В одному з занурень апарат досяг рекордної на той час глибини 3150 м.
1958 року «Трієст» було куплено ВМФ США, оскільки на той час Сполучені Штати стали виявляти зацікавленість у дослідженні океанських глибин, але не мали в своєму розпорядженні подібних апаратів. Після купівлі конструкцію батискафа було доопрацьовано — на заводі Круппа в місті Ессен, Німеччина було виготовлено міцнішу і довговічнішу гондолу. Нова гондола виявилася дещо важчою, і місткість поплавця теж довелося збільшити. Жак Піккар залишався основним пілотом і техніком апарату протягом 1958—1960 років, оскільки мав на той час значний досвід занурень.
Нова гондола дозволяла «Трієсту» опускатися на будь-які відомі глибини, не піддаючи небезпеці екіпаж. Тому місцем наступних занурень було обрано Маріанську западину, в якій розташовано найглибшу точка Світового океану. Ця серія занурень отримала офіційну кодову назву
Під час реалізації проєкту 23 січня 1960 року Жак Піккар і лейтенант ВМФ США Дон Волш здійснили занурення на глибину 11 022 м, що є абсолютним рекордом глибини як для пілотованих, так і для безпілотних апаратів. Занурення тривало близько 5 годин, підйом — близько 3 годин, час перебування на дні становив 12 хвилин. Одним з найважливіших наукових результатів занурення стало виявлення високоорганізованого життя на таких глибинах.
Під час цієї надзвичайної експедиції було спростовано одну з гіпотез — про неперемішування шарів води на великих глибинах. З батискафа на граничній глибині спостерігали двох риб. Це свідчило про існування вертикальних підводних течій: адже для живих істот необхідний кисень, що приносить течія з поверхні. Цей висновок застеріг учених від ідеї використання океанських глибин для поховання відходів атомної промисловості.
Коли батискаф «Трієст» опускався на дно найглибшої западини в Світовому океані, він тричі зупинявся, начебто зустрічаючи якусь невидиму перепону. Перепоною на шляху вважають різке збільшення щільності води. В океані з глибиною, як правило, знижується температура і підвищується солоність води, внаслідок чого збільшується її густина. На деяких глибинах ці зміни відбуваються стрибкоподібно. Шар, в якому відбувається різка зміна температури і щільності води, так і називається «Шаром стрибка». Таких шарів в океані зазвичай буває один або два. Занурення «Трієста» виявило третій.
Пізніше Піккар написав книгу «Глибина 11 тисяч метрів», в якій описав події від створення батискафа до його занурення у Маріанській западині.
1964 року в Женевському озері запрацював «Огюст Піккар», обладнаний 40 посадочними місцями з ілюмінаторами.
1969 року Жак Піккар брав участь у місії Grumman/Piccard PX-15 — підводній подорожі течією Гольфстрім у складі екіпажу з шести осіб на сконструйованому ним автономному підводному апараті «Бен Франклін». Ця подорож від берегів Флориди до Нової Шотландії тривала 30 днів.
Син Жака Піккара Бертран — відомий повітроплавець, він першим здійснив безпосадочну навколосвітню подорож на аеростаті.
Примітки
- Deep-sea adventurer Jacques Piccard is dead // SWI swissinfo.ch — SRG SSR, 2008.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Encyclopædia Britannica
- SNAC — 2010.
- Енциклопедія Брокгауз
- . Архів оригіналу за 14 травня 2019. Процитовано 20 березня 2022.
- И. Горелов (1972). . Вокруг света (№8 (2563)). Архів оригіналу за 13 жовтня 2009. Процитовано 23 січня 2009.
- . Архів оригіналу за 13 жовтня 2009. Процитовано 23 січня 2009.
Бібліографія
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zhak Pikkar fr Jacques Piccard 28 lipnya 1922 Bryussel Belgiya 1 listopada 2008 Shvejcariya shvejcarskij okeanolog odin iz pershih hto pobuvav na dni Marianskoyi zapadini Zhak PikkarNarodivsya28 lipnya 1922 1922 07 28 3 4 Bryussel d BelgiyaPomer1 listopada 2008 2008 11 01 2 86 rokiv La Tur de Pelc Vo ShvejcariyaKrayina ShvejcariyaDiyalnistvinahidnik inzhener mandrivnik doslidnik okeanologGaluzokeanografiyaAlma materBazelskij universitet i Zhenevskij universitetZnannya movfrancuzka 2 Magnum opusBatiskafBatkoOgyust PikarDitiBertran PikarNagorodimedal Govarda Pottsa 1972 medal Gabbarda 2012 Mediafajli u VikishovishiZhak Pikkar v centri ta Don Volsh livoruch U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Pikkar ZhittyepisZhak Pikkar narodivsya v Bryusseli v sim yi fizika i vinahidnika Ogyusta Pikkara Razom z batkom brav uchast u budivnictvi j viprobuvannyah batiskafa Triyest Nazvu aparat otrimav na chest mista Triyest Italiya v yakomu bulo vikonano osnovni roboti zi stvorennya aparata Triyest bulo spusheno na vodu v serpni 1953 roku i vin zrobiv kilka zanuren u Seredzemnomu mori z 1953 do 1957 roku Osnovnim pilotom stav Zhak Pikkar a v pershih zanurennyah takozh brav uchast jogo batko yakomu na toj chas vipovnilosya 69 rokiv V odnomu z zanuren aparat dosyag rekordnoyi na toj chas glibini 3150 m 1958 roku Triyest bulo kupleno VMF SShA oskilki na toj chas Spolucheni Shtati stali viyavlyati zacikavlenist u doslidzhenni okeanskih glibin ale ne mali v svoyemu rozporyadzhenni podibnih aparativ Pislya kupivli konstrukciyu batiskafa bulo doopracovano na zavodi Kruppa v misti Essen Nimechchina bulo vigotovleno micnishu i dovgovichnishu gondolu Nova gondola viyavilasya desho vazhchoyu i mistkist poplavcya tezh dovelosya zbilshiti Zhak Pikkar zalishavsya osnovnim pilotom i tehnikom aparatu protyagom 1958 1960 rokiv oskilki mav na toj chas znachnij dosvid zanuren Nova gondola dozvolyala Triyestu opuskatisya na bud yaki vidomi glibini ne piddayuchi nebezpeci ekipazh Tomu miscem nastupnih zanuren bulo obrano Mariansku zapadinu v yakij roztashovano najglibshu tochka Svitovogo okeanu Cya seriya zanuren otrimala oficijnu kodovu nazvu Batiskaf Triyest Batiskaf Triyest pered zanurennyam 23 sichnya 1960 roku Pid chas realizaciyi proyektu 23 sichnya 1960 roku Zhak Pikkar i lejtenant VMF SShA Don Volsh zdijsnili zanurennya na glibinu 11 022 m sho ye absolyutnim rekordom glibini yak dlya pilotovanih tak i dlya bezpilotnih aparativ Zanurennya trivalo blizko 5 godin pidjom blizko 3 godin chas perebuvannya na dni stanoviv 12 hvilin Odnim z najvazhlivishih naukovih rezultativ zanurennya stalo viyavlennya visokoorganizovanogo zhittya na takih glibinah Pid chas ciyeyi nadzvichajnoyi ekspediciyi bulo sprostovano odnu z gipotez pro neperemishuvannya shariv vodi na velikih glibinah Z batiskafa na granichnij glibini sposterigali dvoh rib Ce svidchilo pro isnuvannya vertikalnih pidvodnih techij adzhe dlya zhivih istot neobhidnij kisen sho prinosit techiya z poverhni Cej visnovok zasterig uchenih vid ideyi vikoristannya okeanskih glibin dlya pohovannya vidhodiv atomnoyi promislovosti Koli batiskaf Triyest opuskavsya na dno najglibshoyi zapadini v Svitovomu okeani vin trichi zupinyavsya nachebto zustrichayuchi yakus nevidimu pereponu Pereponoyu na shlyahu vvazhayut rizke zbilshennya shilnosti vodi V okeani z glibinoyu yak pravilo znizhuyetsya temperatura i pidvishuyetsya solonist vodi vnaslidok chogo zbilshuyetsya yiyi gustina Na deyakih glibinah ci zmini vidbuvayutsya stribkopodibno Shar v yakomu vidbuvayetsya rizka zmina temperaturi i shilnosti vodi tak i nazivayetsya Sharom stribka Takih shariv v okeani zazvichaj buvaye odin abo dva Zanurennya Triyesta viyavilo tretij Piznishe Pikkar napisav knigu Glibina 11 tisyach metriv v yakij opisav podiyi vid stvorennya batiskafa do jogo zanurennya u Marianskij zapadini 1964 roku v Zhenevskomu ozeri zapracyuvav Ogyust Pikkar obladnanij 40 posadochnimi miscyami z ilyuminatorami 1969 roku Zhak Pikkar brav uchast u misiyi Grumman Piccard PX 15 pidvodnij podorozhi techiyeyu Golfstrim u skladi ekipazhu z shesti osib na skonstrujovanomu nim avtonomnomu pidvodnomu aparati Ben Franklin Cya podorozh vid beregiv Floridi do Novoyi Shotlandiyi trivala 30 dniv Sin Zhaka Pikkara Bertran vidomij povitroplavec vin pershim zdijsniv bezposadochnu navkolosvitnyu podorozh na aerostati PrimitkiDeep sea adventurer Jacques Piccard is dead SWI swissinfo ch SRG SSR 2008 d Track Q651410d Track Q568173 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 SNAC 2010 d Track Q29861311 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 Arhiv originalu za 14 travnya 2019 Procitovano 20 bereznya 2022 I Gorelov 1972 Vokrug sveta 8 2563 Arhiv originalu za 13 zhovtnya 2009 Procitovano 23 sichnya 2009 Arhiv originalu za 13 zhovtnya 2009 Procitovano 23 sichnya 2009 BibliografiyaPiccard Jacques Robert S Dietz 1961 Seven Miles Down s 249 Piccard Jacques 1971 The Sun Beneath the Sea Scribner s 405 pp ISBN 0 684 31101 1