Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Жак Лаффіт (фр. Jacques Laffitte; 24 жовтня 1767, Байонна — 26 травня 1844, Париж) — французький банкір, політик і державний діяч, який з 2 листопада 1830 по 13 березня 1831, перебуваючи на посаді прем'єр-міністра, очолював кабінет міністрів за Липневої монархії.
| Жак Лаффіт фр. Jacques Laffitte | |||
 | |||
| |||
|---|---|---|---|
| 2 листопада 1830 — 13 березня 1831 | |||
| Монарх: | Луї-Філіп I | ||
| Попередник: | Жак-Шарль де л'Ер | ||
| Наступник: | Казимир П'єр Пер'є | ||
| Народження: | 24 жовтня 1767[1][2][…] Байонна | ||
| Смерть: | 26 травня 1844[1][2][…] (76 років) Париж, Франція | ||
| Поховання: | Пер-Лашез і d | ||
| Країна: | Франція | ||
| Релігія: | католицька церква | ||
| Партія: | лібералізм | ||
| | |||
Біографія
Жак Лаффіт був одним із десяти дітей у сім'ї тесляра. Служив прикажчиком у банкіра в Парижі, в 1800 році він став партнером, потім став спадкоємцем його підприємства. З 1809 до 1831 — член правління Банку Франції, в 1814—1820 роках — його керівник. Президент Торгово-промислової палати у 1810—1811 роках.
З 1814 до самої смерті, з невеликими перервами, Лаффіт був членом палати депутатів.
Під час Реставрації Бурбонів він належав до опозиції і був одним з тих небагатьох ліберальних політичних діячів, які з самого початку прагнули закликання на французький трон Луї-Філіппа Орлеанського.
У 1824 Лаффіт розійшовся зі своїми однодумцями, підтримуючи зроблену Віллелем вельми непопулярну конверсію державного боргу. Свою точку зору на цей предмет він захищав у книзі: «Reflexions sur la réduction de la rente et sur l'état du crédit».
Своєю протидією міністерству з інших питань він відновив свою популярність, що похитнулася, і в 1830 був одним з найвизначніших очільників тієї партії, яка скористалася результатами Липневої революції. З 29 липня його готель став центром зборів, на яких під його головуванням обговорювався порядок денний. Лаффіт був головою зборів депутатів і 30 липня в Бурбонському палаці, коли герцог Орлеанський, за його пропозицією, був призначений намісником королівства. Він же написав лист герцогу, що переховувався, і спонукав останнього почати діяти. Разом з тим Лаффіта було обрано 29 липня членом муніципальної комісії, яка була в ті дні тимчасовим урядом.
У міністерстві, організованому Луї-Філіппом 1 серпня 1830, Лаффіт спочатку був міністром без портфеля, але 3 листопада йому було доручено утворити кабінет, в якому він взяв собі міністерство фінансів. На посаді голови кабінету він не виявив особливих здібностей, бо вагався між різнорідними течіями, підтримував пропозиції, яким не міг співчувати. Так, він провів закон про друк (запорука для газет була тільки знижена, але не скасована), своєю нерішучістю налаштувавши проти себе міністра внутрішніх справ Дюпона. Запропонований міністерством Лаффіта виборчий закон видався недостатньо ліберальним навіть палаті депутатів, де панувала поміркована партія. Головною справою міністерства Лаффіта було проведення процесу над міністрами Карла Х.
Поступово Лаффіт втрачав своїх прихильників з лівого середовища і жертвував ними на догоду королю й правої партії (Дюпон, Оділон Барро, Бод). Становище його кабміну робилося все більш хитким, але він все ще тримався за владу. У лютому 1831 король приховав від нього депешу посланця в Відні, , боячись, що вона може сприяти війні з Австрією. Але й після цієї образи Лаффіт залишався міністром і лише 13 березня поступився місцем консервативному міністерству Казимира П'єра Пер'є.
Засмучений і роздратований Жак Лаффіт перейшов у жорстку опозицію до уряду, але його роль відтоді була особливо помітною. У 1843 Лаффіт був обраний президентом палати.
Ще в 1828, внаслідок загальної фінансової кризи, кредит банківського дому Лаффіта похитнувся. Революція підірвала його ще більше, крім того, Лаффіт під час революції заробив величезні борги. Його банк, незважаючи на грошову допомогу з боку короля, у січні 1831 повинен був припинити платежі. Продавши всі свої маєтки і свій історичний готель у Парижі за 50 млн франків, він встиг покрити свої борги і в 1837 заснував кредитний банк, який мав успіх, але теж був закритий в 1848 році.
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Sycomore / Assemblée nationale
- Encyclopædia Britannica
Посилання
- Водовозов В. В. Лаффітт, Жак // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zhak Laffit fr Jacques Laffitte 24 zhovtnya 1767 17671024 Bajonna 26 travnya 1844 Parizh francuzkij bankir politik i derzhavnij diyach yakij z 2 listopada 1830 po 13 bereznya 1831 perebuvayuchi na posadi prem yer ministra ocholyuvav kabinet ministriv za Lipnevoyi monarhiyi Zhak Laffit fr Jacques Laffitte Prapor prem yer ministr Franciyi 2 listopada 1830 13 bereznya 1831 Monarh Luyi Filip I Poperednik Zhak Sharl de l Er Nastupnik Kazimir P yer Per ye Narodzhennya 24 zhovtnya 1767 1767 10 24 1 2 BajonnaSmert 26 travnya 1844 1844 05 26 1 2 76 rokiv Parizh FranciyaPohovannya Per Lashez i dKrayina FranciyaReligiya katolicka cerkvaPartiya liberalizm Mediafajli b u VikishovishiBiografiyaZhak Laffit buv odnim iz desyati ditej u sim yi teslyara Sluzhiv prikazhchikom u bankira v Parizhi v 1800 roci vin stav partnerom potim stav spadkoyemcem jogo pidpriyemstva Z 1809 do 1831 chlen pravlinnya Banku Franciyi v 1814 1820 rokah jogo kerivnik Prezident Torgovo promislovoyi palati u 1810 1811 rokah Z 1814 do samoyi smerti z nevelikimi perervami Laffit buv chlenom palati deputativ Pid chas Restavraciyi Burboniv vin nalezhav do opoziciyi i buv odnim z tih nebagatoh liberalnih politichnih diyachiv yaki z samogo pochatku pragnuli zaklikannya na francuzkij tron Luyi Filippa Orleanskogo U 1824 Laffit rozijshovsya zi svoyimi odnodumcyami pidtrimuyuchi zroblenu Villelem velmi nepopulyarnu konversiyu derzhavnogo borgu Svoyu tochku zoru na cej predmet vin zahishav u knizi Reflexions sur la reduction de la rente et sur l etat du credit Svoyeyu protidiyeyu ministerstvu z inshih pitan vin vidnoviv svoyu populyarnist sho pohitnulasya i v 1830 buv odnim z najviznachnishih ochilnikiv tiyeyi partiyi yaka skoristalasya rezultatami Lipnevoyi revolyuciyi Z 29 lipnya jogo gotel stav centrom zboriv na yakih pid jogo golovuvannyam obgovoryuvavsya poryadok dennij Laffit buv golovoyu zboriv deputativ i 30 lipnya v Burbonskomu palaci koli gercog Orleanskij za jogo propoziciyeyu buv priznachenij namisnikom korolivstva Vin zhe napisav list gercogu sho perehovuvavsya i sponukav ostannogo pochati diyati Razom z tim Laffita bulo obrano 29 lipnya chlenom municipalnoyi komisiyi yaka bula v ti dni timchasovim uryadom U ministerstvi organizovanomu Luyi Filippom 1 serpnya 1830 Laffit spochatku buv ministrom bez portfelya ale 3 listopada jomu bulo dorucheno utvoriti kabinet v yakomu vin vzyav sobi ministerstvo finansiv Na posadi golovi kabinetu vin ne viyaviv osoblivih zdibnostej bo vagavsya mizh riznoridnimi techiyami pidtrimuvav propoziciyi yakim ne mig spivchuvati Tak vin proviv zakon pro druk zaporuka dlya gazet bula tilki znizhena ale ne skasovana svoyeyu nerishuchistyu nalashtuvavshi proti sebe ministra vnutrishnih sprav Dyupona Zaproponovanij ministerstvom Laffita viborchij zakon vidavsya nedostatno liberalnim navit palati deputativ de panuvala pomirkovana partiya Golovnoyu spravoyu ministerstva Laffita bulo provedennya procesu nad ministrami Karla H Postupovo Laffit vtrachav svoyih prihilnikiv z livogo seredovisha i zhertvuvav nimi na dogodu korolyu j pravoyi partiyi Dyupon Odilon Barro Bod Stanovishe jogo kabminu robilosya vse bilsh hitkim ale vin vse she trimavsya za vladu U lyutomu 1831 korol prihovav vid nogo depeshu poslancya v Vidni boyachis sho vona mozhe spriyati vijni z Avstriyeyu Ale j pislya ciyeyi obrazi Laffit zalishavsya ministrom i lishe 13 bereznya postupivsya miscem konservativnomu ministerstvu Kazimira P yera Per ye Zasmuchenij i rozdratovanij Zhak Laffit perejshov u zhorstku opoziciyu do uryadu ale jogo rol vidtodi bula osoblivo pomitnoyu U 1843 Laffit buv obranij prezidentom palati She v 1828 vnaslidok zagalnoyi finansovoyi krizi kredit bankivskogo domu Laffita pohitnuvsya Revolyuciya pidirvala jogo she bilshe krim togo Laffit pid chas revolyuciyi zarobiv velichezni borgi Jogo bank nezvazhayuchi na groshovu dopomogu z boku korolya u sichni 1831 povinen buv pripiniti platezhi Prodavshi vsi svoyi mayetki i svij istorichnij gotel u Parizhi za 50 mln frankiv vin vstig pokriti svoyi borgi i v 1837 zasnuvav kreditnij bank yakij mav uspih ale tezh buv zakritij v 1848 roci PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Sycomore Assemblee nationale d Track Q193582d Track Q15271528 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741PosilannyaVodovozov V V Laffitt Zhak Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref