Аріадна Сергіївна Ефрон (18 вересня 1912, Москва — 26 липня 1975, Таруса) — перекладачка прози та поезії, мемуарист, художниця, мистецтвознавець, поетеса; дочка Сергія Ефрона та Марини Цвєтаєвої.
Ефрон Аріадна Сергіївна | |
---|---|
Народилася | 5 (18) вересня 1912[3][1] Москва, Російська імперія[3] |
Померла | 26 липня 1975[1][2] (62 роки) Таруса, Калузька область, РРФСР, СРСР |
Поховання | d |
Країна | СРСР[4] Російська імперія |
Діяльність | художниця, поетеса, перекладачка |
Alma mater | d і d |
Знання мов | російська[1] і французька |
Батько | d |
Мати | Цвєтаєва Марина Іванівна[3] |
|
Біографія
Батьки та родичі називали Аріадну Алею; їй присвячено багато віршів Марини Цвєтаєвої, сама Аріадна почала творити з раннього дитинства, вела щоденники. В 1922 році разом з матір'ю виїхала за кордон. З 1922 до 1925 року живе в Чехословаччині, з 1925 до 1937 року — у Франції, звідки сім'я 18 березня повернулась до СРСР.
В Парижі закінчила училище прикладного мистецтва «Arts et Publicité» та Школу Лувра.
Співпрацювала з французькими журналами «Russie d'Aujourd'hui», «France — URSS», «Pour-Vous», а також «Наш Союз». Займалася перекладом на французьку мову Маяковського та інших радянських поетів.
Після повернення до СРСР працювала в редакції радянського журналу «Revue de Moscou» (на французькій мові); писала статті, репортажі, створювала ілюстрації, займалася перекладом.
27 серпня 1939 року була арештована органами НКВС та засуджена за статтею 58-6 (шпіонаж) Особливою нарадою до 8 років виправно-трудових таборів; її піддавали тортурам і вона була змушена дати свідчення проти свого батька. Про смерть батьків в 1941 році (мати вчинила самогубство, батько був розстріляний) дізналася не одразу.
Весною 1943 року Аріадна Ефрон відмовилася співпрацювати з опервідділом табору і її перевели до лісоповалу в штрафний пункт Сєвжелдорлагу. Актрисі табірного театру Тамарі Сланській вдалося попросити у когось конверт та написати лист цивільному чоловікові Аріадни, Гуревичу: «Якщо ви хочете зберегти Алю, постарайтесь звільнити її з Півночі». За свідченнями Сланської йому швидко вдалося перевести Аріадну до Мордовії, а потім Потьми.
Після звільнення 1948 року, не маючи змоги повернутися до Москви, оселилася в Рязані, де влаштувалася працювати в тамтешньому художньому училищі.
На початку 1949 року потрапила до числа повторників. Причиною став факт першого покарання за політичною статтею.
Засуджена до довічного заслання на поселення в Туруханський район Красноярського краю. Там працювала художником-оформником місцевої районної будівлі культури. Залишила колекцію акварельних замальовок про життя на засланні, частину яких була вперше опублікована 1989 року.
В 1955 році була реабілітована. Повернулась до Москви. Член Спілки письменників СРСР з 1962 року.
Померла 1975 року від інфаркту. Похоронена в місті Таруса.
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Babelio — 2007.
- Емельянова И. И. Эфрон // Краткая литературная энциклопедия — Москва: Советская энциклопедия, 1962. — Т. 8.
- Bibliothèque nationale de France Record #11901573p // BnF catalogue général — Paris: BnF.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ariadna Sergiyivna Efron 18 veresnya 1912 Moskva 26 lipnya 1975 Tarusa perekladachka prozi ta poeziyi memuarist hudozhnicya mistectvoznavec poetesa dochka Sergiya Efrona ta Marini Cvyetayevoyi Efron Ariadna SergiyivnaNarodilasya 5 18 veresnya 1912 3 1 Moskva Rosijska imperiya 3 Pomerla 26 lipnya 1975 1975 07 26 1 2 62 roki Tarusa Kaluzka oblast RRFSR SRSRPohovannya dKrayina SRSR 4 Rosijska imperiyaDiyalnist hudozhnicya poetesa perekladachkaAlma mater d i dZnannya mov rosijska 1 i francuzkaBatko dMati Cvyetayeva Marina Ivanivna 3 Mediafajli u VikishovishiBiografiyaBatki ta rodichi nazivali Ariadnu Aleyu yij prisvyacheno bagato virshiv Marini Cvyetayevoyi sama Ariadna pochala tvoriti z rannogo ditinstva vela shodenniki V 1922 roci razom z matir yu viyihala za kordon Z 1922 do 1925 roku zhive v Chehoslovachchini z 1925 do 1937 roku u Franciyi zvidki sim ya 18 bereznya povernulas do SRSR V Parizhi zakinchila uchilishe prikladnogo mistectva Arts et Publicite ta Shkolu Luvra Spivpracyuvala z francuzkimi zhurnalami Russie d Aujourd hui France URSS Pour Vous a takozh Nash Soyuz Zajmalasya perekladom na francuzku movu Mayakovskogo ta inshih radyanskih poetiv Pislya povernennya do SRSR pracyuvala v redakciyi radyanskogo zhurnalu Revue de Moscou na francuzkij movi pisala statti reportazhi stvoryuvala ilyustraciyi zajmalasya perekladom 27 serpnya 1939 roku bula areshtovana organami NKVS ta zasudzhena za statteyu 58 6 shpionazh Osoblivoyu naradoyu do 8 rokiv vipravno trudovih taboriv yiyi piddavali torturam i vona bula zmushena dati svidchennya proti svogo batka Pro smert batkiv v 1941 roci mati vchinila samogubstvo batko buv rozstrilyanij diznalasya ne odrazu Vesnoyu 1943 roku Ariadna Efron vidmovilasya spivpracyuvati z operviddilom taboru i yiyi pereveli do lisopovalu v shtrafnij punkt Syevzheldorlagu Aktrisi tabirnogo teatru Tamari Slanskij vdalosya poprositi u kogos konvert ta napisati list civilnomu cholovikovi Ariadni Gurevichu Yaksho vi hochete zberegti Alyu postarajtes zvilniti yiyi z Pivnochi Za svidchennyami Slanskoyi jomu shvidko vdalosya perevesti Ariadnu do Mordoviyi a potim Potmi Pislya zvilnennya 1948 roku ne mayuchi zmogi povernutisya do Moskvi oselilasya v Ryazani de vlashtuvalasya pracyuvati v tamteshnomu hudozhnomu uchilishi Na pochatku 1949 roku potrapila do chisla povtornikiv Prichinoyu stav fakt pershogo pokarannya za politichnoyu statteyu Zasudzhena do dovichnogo zaslannya na poselennya v Turuhanskij rajon Krasnoyarskogo krayu Tam pracyuvala hudozhnikom oformnikom miscevoyi rajonnoyi budivli kulturi Zalishila kolekciyu akvarelnih zamalovok pro zhittya na zaslanni chastinu yakih bula vpershe opublikovana 1989 roku V 1955 roci bula reabilitovana Povernulas do Moskvi Chlen Spilki pismennikiv SRSR z 1962 roku Pomerla 1975 roku vid infarktu Pohoronena v misti Tarusa PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Babelio 2007 d Track Q2877812 Emelyanova I I Efron Kratkaya literaturnaya enciklopediya Moskva Sovetskaya enciklopediya 1962 T 8 d Track Q4239850d Track Q649 Bibliotheque nationale de France Record 11901573p BnF catalogue general Paris BnF d Track Q90d Track Q193563d Track Q15222191