Ет'єн-Морис Жерар (фр. Étienne Maurice Gérard, нар. 4 квітня 1773 — пом. 17 квітня 1852) — французький військовик, учасник війн часів Великої французької революції та Наполеона I, маршал, пер, прем'єр-міністр Франції.
Ет'єн-Морис Жерар | |
---|---|
Народився | 4 квітня 1773 Дамвілле |
Помер | 17 квітня 1852 (79 років) Париж |
Поховання | d |
Країна | Франція |
Національність | француз |
Діяльність | політик, військовий очільник |
Знання мов | французька[1] |
Учасник | Наполеонівські війни |
Титул | граф |
Посада | Q61196494?, d, d, d, d[2], d, пер Франції[d], d, d, d і d |
Військове звання | маршал |
Конфесія | католицтво |
Батько | Жан Жерар |
Мати | Марі-Жанна Сен-Ремі |
У шлюбі з | Луїза Роуз Еме-Тымброн-Тымбрен де Валенс |
Діти | 2 сини та 1 донька |
Нагороди | |
|
Життєпис
Народився 1773 року у м. Дамвілле (Лотарингія, Франція) у родині Жана Жерара, королівського пристава, та Марі-Жанна Сен-Ремі. Отримав початкове навчання у своєму місті. Підтримав Французьку революцію. У 1791 році поступив до 2-го батальйону добровольців Маасу. Він отримав бойове хрещення у 1792 році під час проходу через Аргонський ліс. Надалі знаходився під командуванням генерала Дюмур'є. Брав участь у битвах при Жеммапе (6 листопада 1792 року) та Неєрвіндені (18 березня 1793 року). За цей час він пройшов шлях від простого солдата до лейтенанта. У 1794 році Жерара направляють до 71-ї напівбригади під орудою Бернадота. У цій бригаді бився при Самбре (12 червня), двічі при Флерюсі (16 та 26 червня), брав участь у захопленні Шарлеруа (25 червня).
Наприкінці 1794 року Жерар разом з напівбригадою Бернадота направляють до Самбро-Мааської амрії, він поступає під командування Жана-Батиста Журдана. Бере участь в усіх боях 1795—1796 років, незабаром призначається заступником голови напівбригади.
У 1797 році Жерар отримує звання капітана, помічником-ад'ютантом Бернадота, згодом напочатку 1798 року супроводжує посольство до Відня. Надалі був ад'ютантом Бернадота. Втім у 1801 році Жерара було відправлено у запас. Лише у 1805 році він повернувся до військ як ад'ютант Бернадота, який на той момент став маршалом. У 1805 році відзначився у битві під Аустерліцем. За відвагу у битві при Галле Жерар отримав звання бригадного генерала. Після цього добре проявив себе у битві при Єні. Після цього виконував обов'язки начальника штабу 9-го корпусу Бернадота. особливо відзначився у битвах під Ерфуртом та Ваграмом у 1809 році. Завдяки цьому 15 серпня 1809 року Наполеон I нагородив Жерар титулом барона імперії.
Після того, як Жерар у 1810 році відмовився слідувати за Бернадотом до Швеції, його направили до Іспанії. Деякий час бився у Португалії, відзначився у битві при Фуентес-де-Оноре 5 травня 1811 року.
У військовій кампанії 1812 року проти Росії очолював 10-у бригаду легкої кавалерії. Сприяв перемозі у битві під Смоленськом. Після Бородинської битви отримує звання дивізійного генерала й стає начальником 3-ї дивізії 1-го корпусу маршала Даву. При відступі з Росії командував ар'єргард корпусу Даву. 21 січня 1813 року отримує титул графа імперії.
У військовій кампанії 1813 року командував 11-им корпусом, проявив себе у битвах при Люцені та Бауцені, де його було поранено. Після лікування сприяв успіхам французів у битвах при Нідер-О та при Кацбасі. Тяжко був поранений у битві при Лейпцигу. Втім брав участь у військовій кампанії 1814 року. Хоробро бився при Брієні та Ла-Рот'єре. Сприяв французькій перемозі у битвах при Сен-Дізьє, Ножані, Нанжі і Монтеро.
Після реставрації Бурбонів, на знак вдячності Людовик XVIII зробив його лицарем Королівського та військового ордена Святого Людовика (1 червня 1814) і Великого хреста ордена Почесного легіону (29 липня 1814). Незабаром після цього він був призначений генеральним інспектором 5-го військового відділу й очолив військовий табір Белфорт. 22 березня 1815 року Жерар призначається генерал-інспектором піхоти в Ельзасі.
Під час Ста днів Наполеона Бонапарта підтримав останнього. За це 2 червня 1815 року стає пером Франції. Сприяв перемозі Франції при Ваврі та Лін'ї.
За другим зреченням Наполеона I Жерар віддалився до Брюсселя, де у 1816 році одружився. У 1817 році повернувся до Франції. З 1822 року неодноразово обирався депутатом Палати депутатів (також у 1824, 1827, 1830 роках). Тут він підтримував ліберальну опозицію. Сприяв відновленню прав колишніх солдатів Першої імперії.
Під час Липневої революції підтримав Луї Орлеанського, майбутнього короля Луї-Філіпа I. Того ж року стає військовим міністром. 17 серпня 1830 року Луї-Філіп I зробив Жерара маршалом Франції. 17 листопада йде у відставку. У 1831 році знову обирається депутатом парламенту. Тепер він підтримує консерваторів. У 1831 році його призначають головою Північної армії. Жерар під час революції у Бельгії змусив війська Нідерландів у 1832 році відступити на власну територію. Зрештою Жерар увійшов до Брюсселя та Антверпена. За цю звитягу 11 лютого 1833 року він був відновлений у званні пера Франції. У 1834 році знову призначається військовим міністром й водночас прем'єр-міністром. Того ж року йде у відставку. У 1838 році очолює Національну гвардію. 21 жовтня 1842 року він стає великим канцлером Ордену Почесного легіону.
Під час Другої імперії 26 січня 1852 року стає сенатором. Незабаром після цього 17 квітня 1852 року він помер.
Родина
Дружина — Луїза Роуз Еме-Тимброн-Тимбрен де Валенс
Діти:
- Жорж Кір (1818—1841), дипломат, секретар посольства у Стамбулі
- Фортуна Луї-Моріс (1819—1880), граф, полковник кавалерії
- Ніколь (1822—1845)
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- senat.fr
Джерела
- Benoît Yvert (dir.), Premiers ministres et présidents du Conseil depuis 1815. Histoire et dictionnaire raisonné, Paris, Perrin, 2002 — ()
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Zherar Et yen Moris Zherar fr Etienne Maurice Gerard nar 4 kvitnya 1773 pom 17 kvitnya 1852 francuzkij vijskovik uchasnik vijn chasiv Velikoyi francuzkoyi revolyuciyi ta Napoleona I marshal per prem yer ministr Franciyi Et yen Moris ZherarNarodivsya4 kvitnya 1773 1773 04 04 DamvillePomer17 kvitnya 1852 1852 04 17 79 rokiv ParizhPohovannyadKrayina FranciyaNacionalnistfrancuzDiyalnistpolitik vijskovij ochilnikZnannya movfrancuzka 1 UchasnikNapoleonivski vijniTitulgrafPosadaQ61196494 d d d d 2 d per Franciyi d d d d i dVijskove zvannyamarshalKonfesiyakatolictvoBatkoZhan ZherarMatiMari Zhanna Sen RemiU shlyubi zLuyiza Rouz Eme Tymbron Tymbren de ValensDiti2 sini ta 1 donkaNagorodiVelikij Hrest ordena Pochesnogo legionuGerb Mediafajli u VikishovishiZhittyepisNarodivsya 1773 roku u m Damville Lotaringiya Franciya u rodini Zhana Zherara korolivskogo pristava ta Mari Zhanna Sen Remi Otrimav pochatkove navchannya u svoyemu misti Pidtrimav Francuzku revolyuciyu U 1791 roci postupiv do 2 go bataljonu dobrovolciv Maasu Vin otrimav bojove hreshennya u 1792 roci pid chas prohodu cherez Argonskij lis Nadali znahodivsya pid komanduvannyam generala Dyumur ye Brav uchast u bitvah pri Zhemmape 6 listopada 1792 roku ta Neyervindeni 18 bereznya 1793 roku Za cej chas vin projshov shlyah vid prostogo soldata do lejtenanta U 1794 roci Zherara napravlyayut do 71 yi napivbrigadi pid orudoyu Bernadota U cij brigadi bivsya pri Sambre 12 chervnya dvichi pri Fleryusi 16 ta 26 chervnya brav uchast u zahoplenni Sharlerua 25 chervnya Naprikinci 1794 roku Zherar razom z napivbrigadoyu Bernadota napravlyayut do Sambro Maaskoyi amriyi vin postupaye pid komanduvannya Zhana Batista Zhurdana Bere uchast v usih boyah 1795 1796 rokiv nezabarom priznachayetsya zastupnikom golovi napivbrigadi U 1797 roci Zherar otrimuye zvannya kapitana pomichnikom ad yutantom Bernadota zgodom napochatku 1798 roku suprovodzhuye posolstvo do Vidnya Nadali buv ad yutantom Bernadota Vtim u 1801 roci Zherara bulo vidpravleno u zapas Lishe u 1805 roci vin povernuvsya do vijsk yak ad yutant Bernadota yakij na toj moment stav marshalom U 1805 roci vidznachivsya u bitvi pid Austerlicem Za vidvagu u bitvi pri Galle Zherar otrimav zvannya brigadnogo generala Pislya cogo dobre proyaviv sebe u bitvi pri Yeni Pislya cogo vikonuvav obov yazki nachalnika shtabu 9 go korpusu Bernadota osoblivo vidznachivsya u bitvah pid Erfurtom ta Vagramom u 1809 roci Zavdyaki comu 15 serpnya 1809 roku Napoleon I nagorodiv Zherar titulom barona imperiyi Pislya togo yak Zherar u 1810 roci vidmovivsya sliduvati za Bernadotom do Shveciyi jogo napravili do Ispaniyi Deyakij chas bivsya u Portugaliyi vidznachivsya u bitvi pri Fuentes de Onore 5 travnya 1811 roku U vijskovij kampaniyi 1812 roku proti Rosiyi ocholyuvav 10 u brigadu legkoyi kavaleriyi Spriyav peremozi u bitvi pid Smolenskom Pislya Borodinskoyi bitvi otrimuye zvannya divizijnogo generala j staye nachalnikom 3 yi diviziyi 1 go korpusu marshala Davu Pri vidstupi z Rosiyi komanduvav ar yergard korpusu Davu 21 sichnya 1813 roku otrimuye titul grafa imperiyi U vijskovij kampaniyi 1813 roku komanduvav 11 im korpusom proyaviv sebe u bitvah pri Lyuceni ta Bauceni de jogo bulo poraneno Pislya likuvannya spriyav uspiham francuziv u bitvah pri Nider O ta pri Kacbasi Tyazhko buv poranenij u bitvi pri Lejpcigu Vtim brav uchast u vijskovij kampaniyi 1814 roku Horobro bivsya pri Briyeni ta La Rot yere Spriyav francuzkij peremozi u bitvah pri Sen Dizye Nozhani Nanzhi i Montero Pislya restavraciyi Burboniv na znak vdyachnosti Lyudovik XVIII zrobiv jogo licarem Korolivskogo ta vijskovogo ordena Svyatogo Lyudovika 1 chervnya 1814 i Velikogo hresta ordena Pochesnogo legionu 29 lipnya 1814 Nezabarom pislya cogo vin buv priznachenij generalnim inspektorom 5 go vijskovogo viddilu j ocholiv vijskovij tabir Belfort 22 bereznya 1815 roku Zherar priznachayetsya general inspektorom pihoti v Elzasi Pid chas Sta dniv Napoleona Bonaparta pidtrimav ostannogo Za ce 2 chervnya 1815 roku staye perom Franciyi Spriyav peremozi Franciyi pri Vavri ta Lin yi Za drugim zrechennyam Napoleona I Zherar viddalivsya do Bryusselya de u 1816 roci odruzhivsya U 1817 roci povernuvsya do Franciyi Z 1822 roku neodnorazovo obiravsya deputatom Palati deputativ takozh u 1824 1827 1830 rokah Tut vin pidtrimuvav liberalnu opoziciyu Spriyav vidnovlennyu prav kolishnih soldativ Pershoyi imperiyi Pid chas Lipnevoyi revolyuciyi pidtrimav Luyi Orleanskogo majbutnogo korolya Luyi Filipa I Togo zh roku staye vijskovim ministrom 17 serpnya 1830 roku Luyi Filip I zrobiv Zherara marshalom Franciyi 17 listopada jde u vidstavku U 1831 roci znovu obirayetsya deputatom parlamentu Teper vin pidtrimuye konservatoriv U 1831 roci jogo priznachayut golovoyu Pivnichnoyi armiyi Zherar pid chas revolyuciyi u Belgiyi zmusiv vijska Niderlandiv u 1832 roci vidstupiti na vlasnu teritoriyu Zreshtoyu Zherar uvijshov do Bryusselya ta Antverpena Za cyu zvityagu 11 lyutogo 1833 roku vin buv vidnovlenij u zvanni pera Franciyi U 1834 roci znovu priznachayetsya vijskovim ministrom j vodnochas prem yer ministrom Togo zh roku jde u vidstavku U 1838 roci ocholyuye Nacionalnu gvardiyu 21 zhovtnya 1842 roku vin staye velikim kanclerom Ordenu Pochesnogo legionu Pid chas Drugoyi imperiyi 26 sichnya 1852 roku staye senatorom Nezabarom pislya cogo 17 kvitnya 1852 roku vin pomer RodinaDruzhina Luyiza Rouz Eme Timbron Timbren de Valens Diti Zhorzh Kir 1818 1841 diplomat sekretar posolstva u Stambuli Fortuna Luyi Moris 1819 1880 graf polkovnik kavaleriyi Nikol 1822 1845 PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 senat fr d Track Q111695467DzherelaBenoit Yvert dir Premiers ministres et presidents du Conseil depuis 1815 Histoire et dictionnaire raisonne Paris Perrin 2002 ISBN 2 262 01354 3