Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Еріх фон Штрогейм (нім. Erich Oswald Stroheim; нар. 22 вересня 1885, Відень — пом. 12 травня 1957, Морепа) — американський кінорежисер, актор, сценарист.
| Еріх фон Штрогейм Erich Oswald Stroheim | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Еріх фон Штрогейм у 1920 | ||||
| Ім'я при народженні | нім. Erich Oswald Stroheim | |||
| Народився | 22 вересня 1885 Відень, Австро-Угорщина[1] | |||
| Помер | 12 травня 1957 (71 рік) Морепа, Івлін, Франція | |||
| Поховання | Морепа | |||
| Громадянство |  США | |||
| Діяльність | кіноактор | |||
| Роки діяльності | 1914 — 1955 | |||
| У шлюбі з | d[2] | |||
| Діти | d і d | |||
| IMDb | nm0002233 | |||
| Нагороди та премії | ||||
 зірка на голлівудській Алеї слави[d] | ||||
| | ||||
 Еріх фон ШтрогеймErich Oswald Stroheim у Вікісховищі | ||||
 Роботи у Вікіджерелах | ||||
Життєпис
В Австрії (1885—1908)
Еріх Штрогейм сам склав свою біографію. Опинившись у Сполучених Штатах, він привласнив собі аристократичне ім'я і титул (граф Еріх Освальд Ганс Карл Марія фон Штрогейм і Норденвалль); пізніше, в Голлівуді, перетворився на офіцера з багатим військовим минулим. Насправді він народився в заможній єврейській родині; батько, Бенно Штрогейм, комерсант, одружившись з пражанкою Йоганне Бонді, за допомогою її багатих батьків відкрив фабрику, що випускала солом'яні та фетрові капелюхи; надалі фірма «Stroheim & Co» виробляла не лише капелюхи.
Після закінчення середньої школи Штрогейм у 1901—1904 роках навчався в Граці в Комерційній академії, деякий час працював на батьківській фабриці. З дитинства закоханий у військову форму, у квітні 1906 року він намагався вступити на військову службу, проте через свій невисокий зріст (168 см) і фізичну слабкість був визнаний непридатним для стройової служби; трохи більше як півроку він перебував в армії, в кавалерії, як однорічний, але в грудні його звільнили. Несправджену мрію Штрогейм згодом здійснить у своїх власних і в чужих фільмах: зіграє близько двох десятків офіцерів, від лейтенантів до фельдмаршала.
1908 року обставини, дотепер не цілком з'ясовані, змусили Штрогейма покинути Австрію.
У США (1909—1929)
1909 року він вперше перетнув океан і наприкінці листопада опинився на берегах Америки. Через багато років Штрогейм стверджував, ніби перші три роки свого перебування в країні він служив в американській армії; однак, як і багато що в його свідченнях, це не відповідає дійсності: в січні 1911 року він дійсно записався в ескадрон першого кавалерійського полку штату Нью-Йорк, але вже в березні того ж року його відрахували. До того часу він встиг об'їздити всю Америку; представившись після прибуття австрійським аристократом, Штрогейм в перші роки заробляв на життя як чорнороб, вантажник, мийник посуду, офіціант. Врешті-решт він став журналістом, писав невеликі п'єси, одночасно виступав у вар'єте.
У 1914 році бажання стати режисером призвело Штрогейма в Лос-Анджелес. Він працював у Голлівуді, зокрема у Девіда Гріффіта у фільмах «Народження нації» (1915), «Нетерпимість» (1916) і «Серця світу» (1918), як асистент режисера, технічний директор, художник по костюмах, його використовували одночасно як статиста і каскадера. У 1915—1917 роках знімався переважно в таких ролях, які не вказували в титрах; після вступу Сполучених Штатів у Першу світову війну Штрогейм, з його легендою про багате армійське минуле і самовільно присвоєним офіцерським чином, виявився потрібний і як консультант, і як актор: серед його ролей з'явилися Лейтенант, Офіцер, Ад'ютант — спочатку безіменні, а 1918 року вже з іменами: лейтенант Курт фон Шнідітц («Невіруючий»), фон Бікеле («Варвар всередині»); але найбільше глядачі запам'ятали його Еріха фон Еберхарда у фільмі [en] [en]», — Штрогейм настільки успішно передав образ ворога, цинічного і безжалісного (у фільмі Голубара його герой, крім всього іншого, викидав з вікна дитину, яка заважала йому своїм плачем), що ненависть американців зрештою обернулася на нього самого.
Перші фільми
1919 року на кіностудії «Юніверсал» Штрогейм дебютував як режисер фільмом , в якому він був одночасно сценаристом, художником по костюмах і виконавцем однієї з головних ролей — лейтенанта Еріха фон Штойбена. Німець, який у військові роки був брутальним офіцером, у мирний час перетворився на дрібного негідника і спокусника чужих дружин, що підбирає, втім, лише те, що погано лежить, — урешті-решт, саме завдяки йому «сліпий чоловік» усвідомлює, що приділяє занадто мало уваги своїй люблячій дружині. Уже перший фільм Штрогейма помітно відрізнявся від аналогічних творів, поставлених в стилі Сесіля Де Мілля, — нехарактерним для тодішнього німого кіно загальним реалізмом, зокрема природністю поведінки персонажів, які не прагнули, як це було прийнято в ті роки, компенсувати відсутність звуку перебільшеною мімікою і жестикуляцією.
Навіть у цьому недорогому в порівнянні з пізнішими фільмі Штрогейм перевищив бюджет у кілька разів; проте касовий успіх «Сліпих чоловіків» дозволив кіностудії окупити всі витрати. Другий фільм Штрогейма, знятий того ж року, «Відмичка диявола» (The Devil's Pass Key), не зберігся, але закріпив успіх режисера і дозволив розпочати найзначнішу роботу перших років — фільм , що вийшов на екрани 1922 року, в якому самому собі Штрогейм відвів роль чергового негідника у військовій формі, але вже не настільки дрібного. «Графа» Карамзіна дослідники тлумачать як самопародію, тією чи іншою мірою присутню і в інших фільмах режисера: Карамзін — такий само фальшивий граф, як сам Штройгейм, і, дуже ймовірно, такий само фальшивий офіцер, який втік зі своєї країни (у фільмі — з революційної Росії) і частково змушений заробляти на життя чим і як доведеться.
Розмах, властивий Карамзіну в приватному житті, сам Штрогейм демонстрував у своїй режисерській діяльності: його зростаюче від фільму до фільму марнотратство, попри касовий успіх дратувало керівництво студії, і четвертий фільм, , йому не вдалося завершити. Продюсер фірми, Ірвінг Тальберг, хотів звільнити Штрогейма ще в процесі роботи над «Дурними дружинами», але не зміг, оскільки Штрогейм виконував у фільмі головну роль; і хоча режисер обіцяв у наступному фільмі в бюджет вкластися, Тальберг, не повіривши, наполіг на тому, щоб в «Каруселі» в головній ролі знімався інший актор.
У зеніті слави
Під час знімання «Каруселі» між Штрогеймом і керівництвом студії виник конфлікт, який закінчився його звільненням з роботи над фільмом незадовго до закінчення зйомок; Руперт Джуліан, який прийшов йому на зміну, відзняв наново більшу частину вже відзнятого матеріалу, і, оскільки Штрогеймом під цим фільмом підписуватися відмовився, то в титрах було вказано тільки Джуліан. У жовтні 1922 року фірма розірвала контракт; однак, попри чутки (нерідко перебільшені) про його божевільне марнотратство, репутація Штрогейма-режисера на той час була вже настільки висока, що, тільки-но вийшовши за поріг «Юніверсал», він одразу ж отримав пропозицію від «метро-Голдвін-Меєр», зі значно вищим окладом.
Тут Штрогейм вже наприкінці 1922 року розпочав роботу над фільмом «Жадібність» за повістю «Мактіг. Сан-франциська історія». Цей фільм став вершиною його режисерської діяльності: хоча не всі шанувальники Штрогейма вважають «Жадібність» його найкращим творінням, саме цей фільм за різними опитуваннями посідає найвищі позиції серед найкращих фільмів усіх часів. Однак проти волі Штрогейма фільм було багаторазово (з 42 котушок до 10) скорочено на вимогу продюсерів. Оскільки сам режисер погодився скоротити фільм лише до 24 котушок, то подальше скорочення здійснила кіностудія. Остаточну версію сам Штрогейм відмовився визнати своєю, однак саме в такому, спотвореному вигляді фільм відомий глядачам; оригінальна версія, судячи з усього, не збереглася.
Проте, ображений режисер був змушений продовжити роботу на «Метро-Голдвін-Меєр» і на замовлення кіностудії екранізувати оперету Франца Легара «Весела вдова». Штрогейм запропонував досить своєрідне трактування оперети, знімання проходило в постійних конфліктах з «зірками», призначеними на головні ролі керівництвом студії (сам Штрогейм завжди вважав за краще працювати не з зірками); справа дійшла до того, що на вимогу виконавиці головної ролі Штрогейма усунули від роботи над фільмом; врятувала його знімальна група, яка відмовилася працювати з іншим режисером.
Винятковий комерційний успіх «Веселої вдови» (The Merry Widow), що вийшла на екрани в 1925 році, подарував Штрогейму свободу — дозволив покинути «Метро-Голдвін-Меєр» і вже на студії «Paramount Pictures» розпочати реалізацію власного задуму під назвою " ".
Останні фільми
(The Wedding March), у якому Штрогейм, як в ранніх своїх фільмах, сам зіграв головну роль, іноді називають автобіографічним — за традицією, що склалася в ті часи, коли вигаданий життєпис режисера ще вважали справжнім: віденський аристократ Ніколас фон Вільделібе-Рауфенбург, офіцер імператорської гвардії, — той, ким Штрогейм хотів бути, але ніколи не був. Якщо не автобіографічність, то автопортретизм, нерідко іронічний і навіть злий, присутній у «Весільному марші», як і в багатьох інших фільмах Штрогейма.
Робота над фільмом завершилася черговим конфліктом і розривом; перемонтаж студія доручила Джозефові фон Штернбергу, який, за власним переконанням, зробив все, щоб врятувати фільм, а на думку Штрогейма, абсолютно спотворив його задум. Наприкінці життя Штрогейму вдалося частково відновити оригінальну версію.
Режисерові, що опинився без роботи, ще один шанс надала Глорія Свенсон, яка в роки слави Штрогейма, як і багато відомих акторів, зокрема Грета Гарбо, мріяла знятися в його фільмі. 1926 року Свенсон заснувала власну кіностудію, на якій і відбулась спроба реалізувати спільний проєкт, що дістав назву .
До нового фільму Штрогейм підійшов у всеозброєнні не лише «геніальності» (цей епітет супроводжував і ранні його фільми), а й творчої зрілості, і майстерності, — при всій чарівності «Сліпих чоловіків», відзнятий матеріал «Королеви Келлі» свідчить про величезний шлях, який режисер здолав за ці десять років; «Королева Келлі» могла стати найкращим фільмом Штрогейма, але стала ще однією незавершеною роботою. Дорогі, як завжди у Штрогейма, знімання затягувалося, а тим часом наступала ера звукового кіно, — побоюючись, що до моменту завершення роботи німий фільм вже не зможе зацікавити публіку і не окупить витрати, Глорія Свенсон відсторонила Штройгема від роботи. Фільм завершували інші режисери, при цьому істотно змінивши і скоротивши сценарій (1985 року відновлено оригінальну версію, яку й видано нині на DVD).
Після невдачі з «Королевою Келлі» Штрогейм виявився відлучений від режисури; його і раніше неоднозначна репутація тепер була зіпсована остаточно. 1933 року він несподівано отримав пропозицію зняти звуковий фільм, що вийшов у прокат під назвою «Привіт, сестра!», Проте і ця історія закінчилася конфліктом з кіностудією, оригінальну версію перемонтували і змінили до невпізнання.
Після відлучення
Після «Королеви Келлі» Штрогейм упродовж низки років змушений був перебиватися більш-менш випадковими заробітками — як актор, сценарист, консультант. Знаходити роботу допомагали друзі та шанувальники, яких він знайшов у попередні роки; так Грета Гарбо вимовила для Штрогейма роль у фільмі (As You Desire Me, 1932), а в «Метро-Голдвін-Меєр» йому зрештою знайшли роботу в літературному відділі, з невеликим, 150 доларів на тиждень, але принаймні твердим заробітком (як режисер Штрогейм отримував на MGM 3 тисячі доларів на тиждень).
Таке життя була занадто принизливим, і 1936 року, отримавши пропозицію з Франції, від режисера Реймона Бернара, Штрогейм без жалю покинув Голлівуд. За успішно зіграної у фільмі Бернара («Marthe Richard au service de la France», 1937) роллю барона Еріха фон Людова пішли нові пропозиції, зокрема від Крістіана-Жака ( і , 1938) і П'єра Шеналя («Алібі» і ); але ще раніше — від гарячого шанувальника Штрогейма-режисера Жана Ренуара; роль Рауффенштайна в його фільмі «Велика ілюзія» (1937) принесла справжню славу Штрогейму-акторові.
Початок Другої світової війни змусив Штрогейма наприкінці 1939 року повернутися в США. Тут він грав на сцені (на Бродвеї) й продовжував зніматися в кіно; серед найкращих ролей — фельдмаршал Роммель у фільмі Біллі Уайлдера (1943).
Після війни, в 1946 році, Штрогейм повернувся до Франції, знімався у французьких режисерів, зокрема у фільмі «Портрет вбивці» (1949) — з Арлетті, П'єром Брассером і Марселем Даліо. Через сильний акцент грати йому доводилося переважно іноземців; навіть у «Наполеоні» Саша Гітрі, який зібрав чи не всіх знаменитих на той момент акторів, Штрогейму дісталася роль Бетховена.
Сполучені Штати після війни Штрогейм відвідав лише один раз, у 1950 році, щоб зіграти у фільмі Біллі Вайлдера «Бульвар Сансет» Макса фон Маєрлінга — колись знаменитого режисера. «Зірку» німого кіно, яка відлучила його (хоча й інакше, ніж в житті) від режисури, зіграла Глорія Свенсон, а старий фільм, який забута «зірка» дивиться у своєму домашньому кінотеатрі, — не що інше, як .
Штрогейм помер від раку в своєму будинку в передмісті Парижа.
Творчість
Еріх фон Штрогейм був одним з тих режисерів, які у своїх фільмах відкривали нові можливості молодого виду мистецтва. Від свого вчителя Гріффіта Штрогейм успадкував потребу в епічному розмахові, реалізовану, однак, принципово інакше, на зовсім іншому матеріалі. На відміну від Гріффіта і багатьох інших сучасників, він прагнув до створення реалістичного кінематографа — до максимальної достовірності, аж до найдрібніших подробиць, не лише костюмів, реквізиту та декорацій (навіть якщо декорація показувалася лише одним планом і тут же знищувалася пожежею), але, передусім, до справжності переживань, до відтворення складності людських характерів. У фільмах Штрогейма реалістичний сам перебіг часу: він сповільнюється, розтягується в ключові моменти, дозволяючи режисерові зобразити всі деталі і нюанси, які саме в такі моменти набувають важливості для його героїв.
Про дивацтва режисера складали легенди і анекдоти, достовірність яких нині вже важко перевірити; проте дослідники приймають на віру розповідь про те, як під час знімання «Веселої вдови» Штрогейм прийшов у лють, виявивши, що дверний дзвоник не працює. Знімався німий фільм, але режисерові потрібна була природна реакція акторів на реальний звук.
Перфекціонізм Штрогейма виявився передчасним: у 1920-х роках власники багатьох компаній ще не розглядали кінематограф як вид мистецтва, ще не було телебачення — для демонстрації фільмів великої тривалості, слабко розвинений прокат змушував виробників обмежувати бюджети фільмів сміхотворними як на теперішній час сумами, в які Штрогейм у принципі не міг укластися. Але, видані на DVD, фільми Штрогейма і на початку 21-го століття знаходять все нових і нових шанувальників.
Як актор Еріх фон Штрогейм знявся більш ніж у 70 фільмах.
Фільмографія
Режисер
- 1924 — Жадібність / Greed
- 1925 — Весела вдова / The Merry Widow
Актор
- 1912 — Невидимий ворог / An Unseen Enemy — людина в солом'яному капелюсі
- 1915 — Старий Гейдельберг / Old Heidelberg — Лутц
- 1916 — Його фотографія в газетах / His Picture in the Papers — одноокий бандит
- 1916 — Нетерпимість / Intolerance — фарисей
- 1917 — Пантея / Panthea — лейтенант
- 1923 — Продажні душі / Souls for Sale — камео
- 1937 — Велика ілюзія / La grande illusion — капітан фон Рауффенштайн
- 1937 — Алібі / L'alibi — Вінклер
- 1944 — Буря над Лісабоном / Storm Over Lisbon — Дереско
- 1950 — Бульвар Сансет / Sunset Blvd — Макс
- 1952 — Альрауне / Alraune — професор Якоб тен Брінкен
- 1955 — Наполеон / Napoléon — Людвіг ван Бетховен
Примітки
- Штрогейм Эрих фон // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- https://www.silentera.com/people/actresses/Germonprez-Valerie.html
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- LIBRIS — 2012.
- Lennig, 2000, с. 2—3.
- Lennig, 2000, с. 4—5.
- Мусский И. Эрих фон Штрогейм // 100 великих режиссёров. — М. : Вече, 2006. — .
- Lennig, 2000, с. 10—13.
- Lennig, 2000, с. 17—18.
- Lennig, 2000, с. 27—40, 52—58.
- Lennig, 2000, с. 102—103.
- Klaus Wyborny. Im Ewigen Moment — Stroheim und/oder Eisenstein // Frankfurter Rundschau. — 12. Februar 1994.
- Lennig, 2000, с. 131—132.
- Lennig, 2000, с. 215—220.
- Lennig, 2000, с. 239—243.
- Lennig, 2000, с. 242—245.
- Lennig, 2000, с. 286—289.
- Lennig, 2000, с. 354.
- Lennig, 2000, с. 361—406.
- Lennig, 2000.
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Erih fon Shtrogejm nim Erich Oswald Stroheim nar 22 veresnya 1885 Viden pom 12 travnya 1957 Morepa amerikanskij kinorezhiser aktor scenarist Erih fon Shtrogejm Erich Oswald StroheimErih fon Shtrogejm u 1920Erih fon Shtrogejm u 1920Im ya pri narodzhenni nim Erich Oswald StroheimNarodivsya 22 veresnya 1885 1885 09 22 Viden Avstro Ugorshina 1 Pomer 12 travnya 1957 1957 05 12 71 rik Morepa Ivlin Franciya zloyakisna puhlinaPohovannya MorepaGromadyanstvo SShADiyalnist kinoaktorRoki diyalnosti 1914 1955U shlyubi z d 2 Diti d i dIMDb nm0002233 Nagorodi ta premiyi zirka na gollivudskij Aleyi slavi d Erih fon Shtrogejm Erich Oswald Stroheim u Vikishovishi Roboti u VikidzherelahZhittyepisV Avstriyi 1885 1908 Erih Shtrogejm sam sklav svoyu biografiyu Opinivshis u Spoluchenih Shtatah vin privlasniv sobi aristokratichne im ya i titul graf Erih Osvald Gans Karl Mariya fon Shtrogejm i Nordenvall piznishe v Gollivudi peretvorivsya na oficera z bagatim vijskovim minulim Naspravdi vin narodivsya v zamozhnij yevrejskij rodini batko Benno Shtrogejm komersant odruzhivshis z prazhankoyu Joganne Bondi za dopomogoyu yiyi bagatih batkiv vidkriv fabriku sho vipuskala solom yani ta fetrovi kapelyuhi nadali firma Stroheim amp Co viroblyala ne lishe kapelyuhi Pislya zakinchennya serednoyi shkoli Shtrogejm u 1901 1904 rokah navchavsya v Graci v Komercijnij akademiyi deyakij chas pracyuvav na batkivskij fabrici Z ditinstva zakohanij u vijskovu formu u kvitni 1906 roku vin namagavsya vstupiti na vijskovu sluzhbu prote cherez svij nevisokij zrist 168 sm i fizichnu slabkist buv viznanij nepridatnim dlya strojovoyi sluzhbi trohi bilshe yak pivroku vin perebuvav v armiyi v kavaleriyi yak odnorichnij ale v grudni jogo zvilnili Nespravdzhenu mriyu Shtrogejm zgodom zdijsnit u svoyih vlasnih i v chuzhih filmah zigraye blizko dvoh desyatkiv oficeriv vid lejtenantiv do feldmarshala 1908 roku obstavini doteper ne cilkom z yasovani zmusili Shtrogejma pokinuti Avstriyu U SShA 1909 1929 1909 roku vin vpershe peretnuv okean i naprikinci listopada opinivsya na beregah Ameriki Cherez bagato rokiv Shtrogejm stverdzhuvav nibi pershi tri roki svogo perebuvannya v krayini vin sluzhiv v amerikanskij armiyi odnak yak i bagato sho v jogo svidchennyah ce ne vidpovidaye dijsnosti v sichni 1911 roku vin dijsno zapisavsya v eskadron pershogo kavalerijskogo polku shtatu Nyu Jork ale vzhe v berezni togo zh roku jogo vidrahuvali Do togo chasu vin vstig ob yizditi vsyu Ameriku predstavivshis pislya pributtya avstrijskim aristokratom Shtrogejm v pershi roki zaroblyav na zhittya yak chornorob vantazhnik mijnik posudu oficiant Vreshti resht vin stav zhurnalistom pisav neveliki p yesi odnochasno vistupav u var yete U 1914 roci bazhannya stati rezhiserom prizvelo Shtrogejma v Los Andzheles Vin pracyuvav u Gollivudi zokrema u Devida Griffita u filmah Narodzhennya naciyi 1915 Neterpimist 1916 i Sercya svitu 1918 yak asistent rezhisera tehnichnij direktor hudozhnik po kostyumah jogo vikoristovuvali odnochasno yak statista i kaskadera U 1915 1917 rokah znimavsya perevazhno v takih rolyah yaki ne vkazuvali v titrah pislya vstupu Spoluchenih Shtativ u Pershu svitovu vijnu Shtrogejm z jogo legendoyu pro bagate armijske minule i samovilno prisvoyenim oficerskim chinom viyavivsya potribnij i yak konsultant i yak aktor sered jogo rolej z yavilisya Lejtenant Oficer Ad yutant spochatku bezimenni a 1918 roku vzhe z imenami lejtenant Kurt fon Shniditc Neviruyuchij fon Bikele Varvar vseredini ale najbilshe glyadachi zapam yatali jogo Eriha fon Eberharda u filmi en en Shtrogejm nastilki uspishno peredav obraz voroga cinichnogo i bezzhalisnogo u filmi Golubara jogo geroj krim vsogo inshogo vikidav z vikna ditinu yaka zavazhala jomu svoyim plachem sho nenavist amerikanciv zreshtoyu obernulasya na nogo samogo Pershi filmi 1919 roku na kinostudiyi Yuniversal Shtrogejm debyutuvav yak rezhiser filmom v yakomu vin buv odnochasno scenaristom hudozhnikom po kostyumah i vikonavcem odniyeyi z golovnih rolej lejtenanta Eriha fon Shtojbena Nimec yakij u vijskovi roki buv brutalnim oficerom u mirnij chas peretvorivsya na dribnogo negidnika i spokusnika chuzhih druzhin sho pidbiraye vtim lishe te sho pogano lezhit ureshti resht same zavdyaki jomu slipij cholovik usvidomlyuye sho pridilyaye zanadto malo uvagi svoyij lyublyachij druzhini Uzhe pershij film Shtrogejma pomitno vidriznyavsya vid analogichnih tvoriv postavlenih v stili Sesilya De Millya neharakternim dlya todishnogo nimogo kino zagalnim realizmom zokrema prirodnistyu povedinki personazhiv yaki ne pragnuli yak ce bulo prijnyato v ti roki kompensuvati vidsutnist zvuku perebilshenoyu mimikoyu i zhestikulyaciyeyu Navit u comu nedorogomu v porivnyanni z piznishimi filmi Shtrogejm perevishiv byudzhet u kilka raziv prote kasovij uspih Slipih cholovikiv dozvoliv kinostudiyi okupiti vsi vitrati Drugij film Shtrogejma znyatij togo zh roku Vidmichka diyavola The Devil s Pass Key ne zberigsya ale zakripiv uspih rezhisera i dozvoliv rozpochati najznachnishu robotu pershih rokiv film sho vijshov na ekrani 1922 roku v yakomu samomu sobi Shtrogejm vidviv rol chergovogo negidnika u vijskovij formi ale vzhe ne nastilki dribnogo Grafa Karamzina doslidniki tlumachat yak samoparodiyu tiyeyu chi inshoyu miroyu prisutnyu i v inshih filmah rezhisera Karamzin takij samo falshivij graf yak sam Shtrojgejm i duzhe jmovirno takij samo falshivij oficer yakij vtik zi svoyeyi krayini u filmi z revolyucijnoyi Rosiyi i chastkovo zmushenij zaroblyati na zhittya chim i yak dovedetsya Rozmah vlastivij Karamzinu v privatnomu zhitti sam Shtrogejm demonstruvav u svoyij rezhiserskij diyalnosti jogo zrostayuche vid filmu do filmu marnotratstvo popri kasovij uspih dratuvalo kerivnictvo studiyi i chetvertij film jomu ne vdalosya zavershiti Prodyuser firmi Irving Talberg hotiv zvilniti Shtrogejma she v procesi roboti nad Durnimi druzhinami ale ne zmig oskilki Shtrogejm vikonuvav u filmi golovnu rol i hocha rezhiser obicyav u nastupnomu filmi v byudzhet vklastisya Talberg ne povirivshi napolig na tomu shob v Karuseli v golovnij roli znimavsya inshij aktor U zeniti slavi Div takozh Zhadibnist film 1924 ta Vesela vdova film 1925 Pid chas znimannya Karuseli mizh Shtrogejmom i kerivnictvom studiyi vinik konflikt yakij zakinchivsya jogo zvilnennyam z roboti nad filmom nezadovgo do zakinchennya zjomok Rupert Dzhulian yakij prijshov jomu na zminu vidznyav nanovo bilshu chastinu vzhe vidznyatogo materialu i oskilki Shtrogejmom pid cim filmom pidpisuvatisya vidmovivsya to v titrah bulo vkazano tilki Dzhulian U zhovtni 1922 roku firma rozirvala kontrakt odnak popri chutki neridko perebilsheni pro jogo bozhevilne marnotratstvo reputaciya Shtrogejma rezhisera na toj chas bula vzhe nastilki visoka sho tilki no vijshovshi za porig Yuniversal vin odrazu zh otrimav propoziciyu vid metro Goldvin Meyer zi znachno vishim okladom Zhadibnist final u Dolini Smerti Tut Shtrogejm vzhe naprikinci 1922 roku rozpochav robotu nad filmom Zhadibnist za povistyu Maktig San franciska istoriya Cej film stav vershinoyu jogo rezhiserskoyi diyalnosti hocha ne vsi shanuvalniki Shtrogejma vvazhayut Zhadibnist jogo najkrashim tvorinnyam same cej film za riznimi opituvannyami posidaye najvishi poziciyi sered najkrashih filmiv usih chasiv Odnak proti voli Shtrogejma film bulo bagatorazovo z 42 kotushok do 10 skorocheno na vimogu prodyuseriv Oskilki sam rezhiser pogodivsya skorotiti film lishe do 24 kotushok to podalshe skorochennya zdijsnila kinostudiya Ostatochnu versiyu sam Shtrogejm vidmovivsya viznati svoyeyu odnak same v takomu spotvorenomu viglyadi film vidomij glyadacham originalna versiya sudyachi z usogo ne zbereglasya Prote obrazhenij rezhiser buv zmushenij prodovzhiti robotu na Metro Goldvin Meyer i na zamovlennya kinostudiyi ekranizuvati operetu Franca Legara Vesela vdova Shtrogejm zaproponuvav dosit svoyeridne traktuvannya opereti znimannya prohodilo v postijnih konfliktah z zirkami priznachenimi na golovni roli kerivnictvom studiyi sam Shtrogejm zavzhdi vvazhav za krashe pracyuvati ne z zirkami sprava dijshla do togo sho na vimogu vikonavici golovnoyi roli Shtrogejma usunuli vid roboti nad filmom vryatuvala jogo znimalna grupa yaka vidmovilasya pracyuvati z inshim rezhiserom Vinyatkovij komercijnij uspih Veseloyi vdovi The Merry Widow sho vijshla na ekrani v 1925 roci podaruvav Shtrogejmu svobodu dozvoliv pokinuti Metro Goldvin Meyer i vzhe na studiyi Paramount Pictures rozpochati realizaciyu vlasnogo zadumu pid nazvoyu Ostanni filmi Div takozh ta The Wedding March u yakomu Shtrogejm yak v rannih svoyih filmah sam zigrav golovnu rol inodi nazivayut avtobiografichnim za tradiciyeyu sho sklalasya v ti chasi koli vigadanij zhittyepis rezhisera she vvazhali spravzhnim videnskij aristokrat Nikolas fon Vildelibe Raufenburg oficer imperatorskoyi gvardiyi toj kim Shtrogejm hotiv buti ale nikoli ne buv Yaksho ne avtobiografichnist to avtoportretizm neridko ironichnij i navit zlij prisutnij u Vesilnomu marshi yak i v bagatoh inshih filmah Shtrogejma Robota nad filmom zavershilasya chergovim konfliktom i rozrivom peremontazh studiya doruchila Dzhozefovi fon Shternbergu yakij za vlasnim perekonannyam zrobiv vse shob vryatuvati film a na dumku Shtrogejma absolyutno spotvoriv jogo zadum Naprikinci zhittya Shtrogejmu vdalosya chastkovo vidnoviti originalnu versiyu Rezhiserovi sho opinivsya bez roboti she odin shans nadala Gloriya Svenson yaka v roki slavi Shtrogejma yak i bagato vidomih aktoriv zokrema Greta Garbo mriyala znyatisya v jogo filmi 1926 roku Svenson zasnuvala vlasnu kinostudiyu na yakij i vidbulas sproba realizuvati spilnij proyekt sho distav nazvu Do novogo filmu Shtrogejm pidijshov u vseozbroyenni ne lishe genialnosti cej epitet suprovodzhuvav i ranni jogo filmi a j tvorchoyi zrilosti i majsternosti pri vsij charivnosti Slipih cholovikiv vidznyatij material Korolevi Kelli svidchit pro velicheznij shlyah yakij rezhiser zdolav za ci desyat rokiv Koroleva Kelli mogla stati najkrashim filmom Shtrogejma ale stala she odniyeyu nezavershenoyu robotoyu Dorogi yak zavzhdi u Shtrogejma znimannya zatyaguvalosya a tim chasom nastupala era zvukovogo kino poboyuyuchis sho do momentu zavershennya roboti nimij film vzhe ne zmozhe zacikaviti publiku i ne okupit vitrati Gloriya Svenson vidstoronila Shtrojgema vid roboti Film zavershuvali inshi rezhiseri pri comu istotno zminivshi i skorotivshi scenarij 1985 roku vidnovleno originalnu versiyu yaku j vidano nini na DVD Pislya nevdachi z Korolevoyu Kelli Shtrogejm viyavivsya vidluchenij vid rezhisuri jogo i ranishe neodnoznachna reputaciya teper bula zipsovana ostatochno 1933 roku vin nespodivano otrimav propoziciyu znyati zvukovij film sho vijshov u prokat pid nazvoyu Privit sestra Prote i cya istoriya zakinchilasya konfliktom z kinostudiyeyu originalnu versiyu peremontuvali i zminili do nevpiznannya Pislya vidluchennya Pislya Korolevi Kelli Shtrogejm uprodovzh nizki rokiv zmushenij buv perebivatisya bilsh mensh vipadkovimi zarobitkami yak aktor scenarist konsultant Znahoditi robotu dopomagali druzi ta shanuvalniki yakih vin znajshov u poperedni roki tak Greta Garbo vimovila dlya Shtrogejma rol u filmi As You Desire Me 1932 a v Metro Goldvin Meyer jomu zreshtoyu znajshli robotu v literaturnomu viddili z nevelikim 150 dolariv na tizhden ale prinajmni tverdim zarobitkom yak rezhiser Shtrogejm otrimuvav na MGM 3 tisyachi dolariv na tizhden Take zhittya bula zanadto prinizlivim i 1936 roku otrimavshi propoziciyu z Franciyi vid rezhisera Rejmona Bernara Shtrogejm bez zhalyu pokinuv Gollivud Za uspishno zigranoyi u filmi Bernara Marthe Richard au service de la France 1937 rollyu barona Eriha fon Lyudova pishli novi propoziciyi zokrema vid Kristiana Zhaka i 1938 i P yera Shenalya Alibi i ale she ranishe vid garyachogo shanuvalnika Shtrogejma rezhisera Zhana Renuara rol Rauffenshtajna v jogo filmi Velika ilyuziya 1937 prinesla spravzhnyu slavu Shtrogejmu aktorovi Pochatok Drugoyi svitovoyi vijni zmusiv Shtrogejma naprikinci 1939 roku povernutisya v SShA Tut vin grav na sceni na Brodveyi j prodovzhuvav znimatisya v kino sered najkrashih rolej feldmarshal Rommel u filmi Billi Uajldera 1943 Pislya vijni v 1946 roci Shtrogejm povernuvsya do Franciyi znimavsya u francuzkih rezhiseriv zokrema u filmi Portret vbivci 1949 z Arletti P yerom Brasserom i Marselem Dalio Cherez silnij akcent grati jomu dovodilosya perevazhno inozemciv navit u Napoleoni Sasha Gitri yakij zibrav chi ne vsih znamenitih na toj moment aktoriv Shtrogejmu distalasya rol Bethovena Spolucheni Shtati pislya vijni Shtrogejm vidvidav lishe odin raz u 1950 roci shob zigrati u filmi Billi Vajldera Bulvar Sanset Maksa fon Mayerlinga kolis znamenitogo rezhisera Zirku nimogo kino yaka vidluchila jogo hocha j inakshe nizh v zhitti vid rezhisuri zigrala Gloriya Svenson a starij film yakij zabuta zirka divitsya u svoyemu domashnomu kinoteatri ne sho inshe yak Shtrogejm pomer vid raku v svoyemu budinku v peredmisti Parizha TvorchistErih fon Shtrogejm buv odnim z tih rezhiseriv yaki u svoyih filmah vidkrivali novi mozhlivosti molodogo vidu mistectva Vid svogo vchitelya Griffita Shtrogejm uspadkuvav potrebu v epichnomu rozmahovi realizovanu odnak principovo inakshe na zovsim inshomu materiali Na vidminu vid Griffita i bagatoh inshih suchasnikiv vin pragnuv do stvorennya realistichnogo kinematografa do maksimalnoyi dostovirnosti azh do najdribnishih podrobic ne lishe kostyumiv rekvizitu ta dekoracij navit yaksho dekoraciya pokazuvalasya lishe odnim planom i tut zhe znishuvalasya pozhezheyu ale peredusim do spravzhnosti perezhivan do vidtvorennya skladnosti lyudskih harakteriv U filmah Shtrogejma realistichnij sam perebig chasu vin spovilnyuyetsya roztyaguyetsya v klyuchovi momenti dozvolyayuchi rezhiserovi zobraziti vsi detali i nyuansi yaki same v taki momenti nabuvayut vazhlivosti dlya jogo geroyiv Pro divactva rezhisera skladali legendi i anekdoti dostovirnist yakih nini vzhe vazhko pereviriti prote doslidniki prijmayut na viru rozpovid pro te yak pid chas znimannya Veseloyi vdovi Shtrogejm prijshov u lyut viyavivshi sho dvernij dzvonik ne pracyuye Znimavsya nimij film ale rezhiserovi potribna bula prirodna reakciya aktoriv na realnij zvuk Perfekcionizm Shtrogejma viyavivsya peredchasnim u 1920 h rokah vlasniki bagatoh kompanij she ne rozglyadali kinematograf yak vid mistectva she ne bulo telebachennya dlya demonstraciyi filmiv velikoyi trivalosti slabko rozvinenij prokat zmushuvav virobnikiv obmezhuvati byudzheti filmiv smihotvornimi yak na teperishnij chas sumami v yaki Shtrogejm u principi ne mig uklastisya Ale vidani na DVD filmi Shtrogejma i na pochatku 21 go stolittya znahodyat vse novih i novih shanuvalnikiv Yak aktor Erih fon Shtrogejm znyavsya bilsh nizh u 70 filmah FilmografiyaRezhiser 1924 Zhadibnist Greed 1925 Vesela vdova The Merry Widow Aktor 1912 Nevidimij vorog An Unseen Enemy lyudina v solom yanomu kapelyusi 1915 Starij Gejdelberg Old Heidelberg Lutc 1916 Jogo fotografiya v gazetah His Picture in the Papers odnookij bandit 1916 Neterpimist Intolerance farisej 1917 Panteya Panthea lejtenant 1923 Prodazhni dushi Souls for Sale kameo 1937 Velika ilyuziya La grande illusion kapitan fon Rauffenshtajn 1937 Alibi L alibi Vinkler 1944 Burya nad Lisabonom Storm Over Lisbon Deresko 1950 Bulvar Sanset Sunset Blvd Maks 1952 Alraune Alraune profesor Yakob ten Brinken 1955 Napoleon Napoleon Lyudvig van BethovenPrimitkiShtrogejm Erih fon Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 https www silentera com people actresses Germonprez Valerie html Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 LIBRIS 2012 d Track Q1798125 Lennig 2000 s 2 3 Lennig 2000 s 4 5 Musskij I Erih fon Shtrogejm 100 velikih rezhissyorov M Veche 2006 ISBN 5 9533 0356 4 Lennig 2000 s 10 13 Lennig 2000 s 17 18 Lennig 2000 s 27 40 52 58 Lennig 2000 s 102 103 Klaus Wyborny Im Ewigen Moment Stroheim und oder Eisenstein Frankfurter Rundschau 12 Februar 1994 Lennig 2000 s 131 132 Lennig 2000 s 215 220 Lennig 2000 s 239 243 Lennig 2000 s 242 245 Lennig 2000 s 286 289 Lennig 2000 s 354 Lennig 2000 s 361 406 Lennig 2000 Posilannya