Еріон синьолобий | ||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
Eriocnemis luciani (, 1847) | ||||||||||||||||||||
Ареал виду | ||||||||||||||||||||
Підвиди | ||||||||||||||||||||
(Див. текст) | ||||||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||||||
Trochilus luciani | ||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||
|
Еріон синьолобий (Eriocnemis luciani) — вид серпокрильцеподібних птахів родини колібрієвих (Trochilidae). Мешкає в Андах.
Опис
Довжина птаха становить 11,4-14 см, вага 5,4-6,4 г. У самців верхня частина тіла трав'янисто-зелена з металевим відблиском, на лобі і передній частині тімені блискуча темно-синя пляма. Нижня частина тіла блискучо-золотисто-зелена, гузка і нижні покривні пера хвоста фіолетові, блискучі. Лапи покриті білим пуховим пір'ям. Хвіст глибоко роздвоєний, синювато-чорний. Дзьоб прямий, чорний. Самиці мають подібне забарвлення, однак хвіст у них менш роздвоєний.
Представники підвиду E. l. meridae мають переважно бронзово-зелене забарвлення, підборіддя у них смарагдово-зелене, пера на голові мають блискучо-мідні краї. У представників підвиду E. l. baptistae бронзовий відтінок в оперенні ще більш вираженний. У представників підвиду E. l. catharina верхня частина тіла так ж, як у самців, однак синя пляма на голові у них відсутня. Самці цього підвиду мають синій відтінок живіт, у самиць живіт білуватий. Представники підвиду E. l. sapphiropygia мають блідіше забарвлення, ніж представники номінативного підвиду, синя пляма на голові у них відсутня, а зядня частина тімені має бронзовий або мідний відтінок.
Підвиди
Виділяють п'ять підвидів:
- E. l. meridae Schuchmann, Weller & Heynen, 2001 — Парамо-Конехос (штат Мерида на північному заході Венесуели);
- E. l. luciani (Bourcier, 1847) — Анди на південному заход Колумбії (Нариньйо) і на півночі Еквадору (на південь до Котопахі);
- E. l. baptistae Schuchmann, Weller & Heynen, 2001 — Анди в центральному і південному Еквадорі (від Чимборасо до Асуая);
- E. l. catharina Salvin, 1897 — долина річки [en] у Східному хребті Перуанських Анд;
- E. l. sapphiropygia Taczanowski, 1874 — Східний хребет Перуанських Анд (від Ла-Лібертада до Пуно).
Деякі дослідники виділяють підвиди E. l. catharina і E. l. sapphiropygia у окремий вид еріон золотоголовий (Eriocnemis sapphiropygia). Підвид E. l. meridae відомий лише за типовим зразком і може бути вимерлим.
Поширення і екологія
Синьолобі еріони мешкають у Венесуелі, Колумбії, Еквадорі і Перу. Вони живуть на узліссях вологих гірських і карликових лісів, у високогірних чагарникових заростях і рідколіссях Polylepis та на високогірних луках парамо. Зустрічаються на висоті від 2400 до 3700 м над рівнем моря, переважно на висоті від 2800 до 3400 м над рівнем моря. Живляться нектаром квітучих чагарників з родів Barnadesia, Embothrium, Bomarea і Siphocampylus, а також дрібними комахами.
Примітки
- BirdLife International (2016). Eriocnemis luciani: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 25 жовтня 2022
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Hummingbirds. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 25 жовтня 2022.
- BirdLife International (2016). Eriocnemis sapphiropygia: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 25 жовтня 2022
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Erion sinolobij Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Serpokrilcepodibni Apodiformes Rodina Kolibriyevi Trochilidae Pidrodina Lesbiinae Triba Heliantheini Rid Erion Eriocnemis Vid Erion sinolobij Binomialna nazva Eriocnemis luciani 1847 Areal vidu Pidvidi Div tekst Sinonimi Trochilus luciani Posilannya Vikishovishe Eriocnemis luciani Vikividi Eriocnemis luciani ITIS 555252 MSOP 61162182 NCBI 304844 Erion sinolobij Eriocnemis luciani vid serpokrilcepodibnih ptahiv rodini kolibriyevih Trochilidae Meshkaye v Andah OpisSinolobij erion Dovzhina ptaha stanovit 11 4 14 sm vaga 5 4 6 4 g U samciv verhnya chastina tila trav yanisto zelena z metalevim vidbliskom na lobi i perednij chastini timeni bliskucha temno sinya plyama Nizhnya chastina tila bliskucho zolotisto zelena guzka i nizhni pokrivni pera hvosta fioletovi bliskuchi Lapi pokriti bilim puhovim pir yam Hvist gliboko rozdvoyenij sinyuvato chornij Dzob pryamij chornij Samici mayut podibne zabarvlennya odnak hvist u nih mensh rozdvoyenij Predstavniki pidvidu E l meridae mayut perevazhno bronzovo zelene zabarvlennya pidboriddya u nih smaragdovo zelene pera na golovi mayut bliskucho midni krayi U predstavnikiv pidvidu E l baptistae bronzovij vidtinok v operenni she bilsh virazhennij U predstavnikiv pidvidu E l catharina verhnya chastina tila tak zh yak u samciv odnak sinya plyama na golovi u nih vidsutnya Samci cogo pidvidu mayut sinij vidtinok zhivit u samic zhivit biluvatij Predstavniki pidvidu E l sapphiropygia mayut blidishe zabarvlennya nizh predstavniki nominativnogo pidvidu sinya plyama na golovi u nih vidsutnya a zyadnya chastina timeni maye bronzovij abo midnij vidtinok PidvidiVidilyayut p yat pidvidiv E l meridae Schuchmann Weller amp Heynen 2001 Paramo Konehos shtat Merida na pivnichnomu zahodi Venesueli E l luciani Bourcier 1847 Andi na pivdennomu zahod Kolumbiyi Narinjo i na pivnochi Ekvadoru na pivden do Kotopahi E l baptistae Schuchmann Weller amp Heynen 2001 Andi v centralnomu i pivdennomu Ekvadori vid Chimboraso do Asuaya E l catharina Salvin 1897 dolina richki en u Shidnomu hrebti Peruanskih And E l sapphiropygia Taczanowski 1874 Shidnij hrebet Peruanskih And vid La Libertada do Puno Deyaki doslidniki vidilyayut pidvidi E l catharina i E l sapphiropygia u okremij vid erion zolotogolovij Eriocnemis sapphiropygia Pidvid E l meridae vidomij lishe za tipovim zrazkom i mozhe buti vimerlim Poshirennya i ekologiyaSinolobi erioni meshkayut u Venesueli Kolumbiyi Ekvadori i Peru Voni zhivut na uzlissyah vologih girskih i karlikovih lisiv u visokogirnih chagarnikovih zarostyah i ridkolissyah Polylepis ta na visokogirnih lukah paramo Zustrichayutsya na visoti vid 2400 do 3700 m nad rivnem morya perevazhno na visoti vid 2800 do 3400 m nad rivnem morya Zhivlyatsya nektarom kvituchih chagarnikiv z rodiv Barnadesia Embothrium Bomarea i Siphocampylus a takozh dribnimi komahami PrimitkiBirdLife International 2016 Eriocnemis luciani informaciya na sajti MSOP versiya 2022 1 angl 25 zhovtnya 2022 Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Gill Frank Donsker David red Hummingbirds World Bird List Version 12 2 International Ornithologists Union Procitovano 25 zhovtnya 2022 BirdLife International 2016 Eriocnemis sapphiropygia informaciya na sajti MSOP versiya 2022 1 angl 25 zhovtnya 2022 Ce nezavershena stattya z ornitologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi