Ерік Асадурян (вірм. Էրիկ Ասադուրյան / фр. Éric Assadourian; нар. 24 травня 1966, Сен-Морис, Франція) — вірменський футболіст, нападник, головний тренер «Ренна» (U-19).
Ерік Асадурян | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Особисті дані | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Повне ім'я | Ерік Асадурян | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Народження | 24 червня 1966 (58 років) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Сен-Морис, Франція | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Зріст | 175 см | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Громадянство | Вірменія Франція | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Позиція | нападник | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Юнацькі клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
1984—1986 | ІНФ «Віші» | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Національна збірна | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Роки | Збірна | І (г) | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||
1986—1987 1994 1996—1998 | Франція U-21 Франція Б Вірменія | 3 (0) 1 (0) 12 (3) | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Тренерська діяльність** | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Сезони | Команда | Місце | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||
2011—2012 2014—2019 2019—н.ч. | «Ланс» (рез.) Брест (U-19) «Ренн» (U-19) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
** Тільки на посаді головного тренера. |
Клубна кар'єра
Вихованець клубу ІНФ (Віші), дорослу футбольну кар'єру розпочав у цьому ж клубі, який 1985 року виступав у Національному чемпіонаті Франції 3 (третій дивізіон аматорського чемпіонату Франції). У серпні 1986 року приєднався до складу представника Ліги 1 ФК «Тулуза». У своєму дебютному сезоні на професіональному рівні виглядав непогано, проте результативністю не вражав, тому керівництво «Тулузи» відправило юного нападника в оренду до клубу «Генгам» з Ліги 2. Після повернення з оренди став основним гравцем «Тулузи». Проте вже в 1990 році переходить у «Лілль». Саме в цьому клубі провів більшу частину футбольної кар'єри, у цей період викликався до другої національної збірної Франції. Його партнером по нападу в команді був колишній гравець збірної Франції Франсуа Бріссон, а потім швед Кеннет Андерссон та австралієць Френк Фаріна. Проте з часом почав втрачати швидкість та витривалість, задля продовження кар'єри в «Ліллі» змушений був на футбольному полі розташовуватися глибше.
Результативність Еріка привертає увагу головного тренера «Ліона» Жана-Мішеля Ола запросити його до команди на сезон 1995/96 років. Виступав поруч з зірковим нападником Флор'єном Морісом, з яким він вдало зіграв у Кубку УЄФА проти римського «Лаціо», в якому віддав результативний пас та відзначився голом у двоматчевому протистоянні 1995 року, а також у Кубку ліги, в якому дійшов до фіналу.
Тим не менш, Ола не побачив Асадуряна у складі клубу на наступний сезон й на початку сезону 1996/97 років дозволив йому перейти в «Генгам». У «старій-новій» команді він швидко травмувався, а потім був гравцем резерву. Незважаючи на результативну гру в резервній команді, у головній команді майже не отримував ігрової практики (9 матчів, 1 гол), також не брав участі у фінальному поєдинку кубку Франції. Сезон 1997/98 років також розпочав з «Генгамом», який виграв Кубок Інтертото, проте у Лізі 1 не зіграв жодного поєдинку.
Маючи бажання грати змушений був залишити «Генгам» й у жовтні 1997 року приєднався до складу скромного представника Ліги 2 «Луан-Кюїзо». У команді Ерік набирає прекрасну форму й разом з Жеромом Лампереро формує ефективну атаку, але, незважаючи на більш ніж задовільний сезон (35 матчів, 8 голів та 6 передач), йому не вдається допомогти команді уникнути вильоту в Національний чемпіонат. У сезоні 1998/99 років перебрався до «Бове», продемонструвавши найкращу результативність у кар'єрі (13 голів та 5-е місце в списку найкращих бомбардирів чемпіонату). Однак сезон 1998/99 років виявився не зовсім вдалим, оскільки його комана в Лізі 2 посіла 20-е місце.
У сезоні 1999/00 років виступав за єдиний професіональний клуб вірменської меншини — АСОА (Валанс). У команді виступав на позиції нападника та атакувального півзахисника, проте за підсумками сезону «Валанс» вилетів до Національного чемпіонату. У сезоні 2000/01 років провів провів непоганий сезон (відзначився 6-а голами), також грав з командою в кубку ліги та кубку Франції. Проте по закінченні сезону 2000/01 років вирішив завершити кар'єру гравця.
Протягом кар'єри гравця Ерік Асадурян грав пліч-о-пліч з такими футболістами як Ерік Кантона, Жослен Англома, Людовик Жулі, Паскаль Нума, Франк Жава, Яцек Бонк, Паскаль Олмета, Флорен Моріс, Мішель Тер-Закарян та Антуан Сіб'єрський... Зрештою, провів 278 матчів та відзначився 38 голами у Лізі 1 та 113 матчів і 28 голів — у Лізі 2.
Кар'єра в збірній
Колишній гравець французької «молодіжки» у 1996 році вирішив захищати кольори національної збірної Вірменії у поєдинках кваліфікації чемпіонату світу 1998 року. Дебютував у вірменській збірній 5 жовтня 1996 року в нічийному (1:1) поєдинку кваліфікації чемпіонату світу 1998 року проти Північної Ірландії.
Під час кваліфікаційних матчів був одним з провідних гравців вірменської збірної, якій у своїй групі допоміг посісти 4-е місце (найкращий результат Вірменії у кваліфікаційних турнірах чемпіонату світу) й здобути по одній історичній перемозі проти Північної Ірландії та Албанії. Також у цій кваліфікації Ерік відзначився 3-а голами, в тому числі й у воротах Португалії, в якій грав легендарний Луїш Фігу.
Прихід Сурена Барсегяна на тренерський місток Вірменської збірної до початку кваліфікації Євро-2000 призвів до занепаду команди через вибір Барсегяна гравців та тактики на матчі, внаслідок чого багато гравців відмовляються приїжджати до національної збірної, наприклад, Асадурян.
31 березня 1999 року, за декілька годин до матчу Франція - Вірменія, тренер повідомляє гравцеві, що Ерік залишається на лаві запасних. Ерік Ассадуріан, до цього капітан збірної, відмовляється від подальших виступів за національну команду й зазначає, що в такому випадку бажано ставити молодого гравця для підготовки майбутнього резерву збірної.
Після цієї відмови Сурен Барсегян більше не викликав гравця.
Голи за збірну
# | Дата | Місце | Суперник | Рахунок | Результат | Змагання |
---|---|---|---|---|---|---|
1 | 5 жовтня 1996 | Північна Ірландіф | Північна Ірландія | 1–1 | Нічия | кваліфікація ЧС 1998 |
2 | 20 серпня 1997 | Португалія | Португалія | 1–3 | Поразка | кваліфікація ЧС 1998 |
3 | 6 вересня 1997 | Вірменія | Албанія | 3–0 | Перемога | кваліфікація ЧС 1998 |
Кар'єра тренера
По завершенні кар'єри гравця працював з юніорським командами «Бреста» та «Ланса». З 2005 по 2011 рік працював на різних тренерських посадах у «Лансі», у тому числі очолював команду U-18 та резервний склад команди. У 2009 році привів команду до перемоги в чемпіонаті Франції U-18. У 2011 році під керівництвом Еріка Асадуряна резервна команда «Лансу» посіла 7-е місце в аматорському чемпіонаті Франції.
З червня 2012 по червень 2014 року працював з юнацькою командою катарського клубу «Аль-Духаїль», також очолював другу команду клубу. Після цього повернувся у «Брест», де очолив команду U-19. У червні 2019 року призначений головним тренером «Ренн» (U-19) та відповідальним за підготовку молодіжної команди.
Статистика
Клубна
Сезон | Клуб | Країна | Змагання | Матчі | Голи |
---|---|---|---|---|---|
1986/1987 | «Тулуза» | Франція | Ліга 1 | 16 | 0 |
1987/1988 | «Тулуза» | Франція | Ліга 1 | 2 | 0 |
1987/1988 | «Генгам» | Франція | Ліга 2 | 12 | 1 |
1988/1989 | «Тулуза» | Франція | Ліга 1 | 22 | 6 |
1989/1990 | «Тулуза» | Франція | Ліга 1 | 21 | 3 |
1990/1991 | «Лілль» | Франція | Ліга 1 | 35 | 4 |
1991/1992 | «Лілль» | Франція | Ліга 1 | 33 | 6 |
1992/1993 | «Лілль» | Франція | Ліга 1 | 38 | 6 |
1993/1994 | «Лілль» | Франція | Ліга 1 | 35 | 6 |
1994/1995 | «Лілль» | Франція | Ліга 1 | 37 | 5 |
1995/1996 | «Ліон» | Франція | Ліга 1 | 30 | 2 |
1996/1997 | «Генгам» | Франція | Ліга 1 | 9 | 0 |
1997/1998 | «Луан-Кюїзо» | Франція | Ліга 2 | 35 | 8 |
1998/1999 | «Бове» | Франція | Ліга 2 | 35 | 13 |
1999/2000 | АСОА (Валанс) | Франція | Ліга 2 | 30 | 6 |
2000/2001 | АСОА (Валанс) | Франція | Ліга 2 | 28 | 5 |
Досягнення
- «Тулуза»
- «Ліон»
- Кубок французької ліги
- Фіналіст (1): 1995/96
- «Генгам»
- Кубок Франції
- Фіналіст (1):
- Кубок Інтертото
- Володар (1): 1996
Примітки
- Assadourian : «L'Arménie ? En dehors du gardien de but et du meneur de jeu…» [ 16 листопада 2019 у Wayback Machine.] (фр.)
- Stade Rennais. Le Brestois Assadourian nommé directeur du centre de formation [ 15 серпня 2019 у Wayback Machine.], letelegramme.fr, 2 July 2019
- . eaguingamp.com. Архів оригіналу за 30 вересня 2019. Процитовано 30 вересня 2019.
Посилання
- Ерік Асадурян на сайті National-Football-Teams.com (англ.)
- на сайті ФІФА (англ.)
- Профіль футболіста на сайті soccerway.com (англ.) (нім.)
- Ерік Асадурян на сайті transfermarkt.com (англ.)
- Ерік Асадурян на сайті PlaymakerStats.com (англ.)
- Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)
- Профіль гравця [ 11 липня 2019 у Wayback Machine.] на сайті footballdatabase.eu
- Профіль гравця [ 16 листопада 2019 у Wayback Machine.] на сайті worldfootball.net
- Профіль гравця [ 11 квітня 2019 у Wayback Machine.] на сайті lfp.fr
- Профіль гравця [ 20 лютого 2019 у Wayback Machine.] на сайті eu-football.info
- Профіль тренера [ 9 грудня 2021 у Wayback Machine.] на сайті transfermarkt.com
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Erik Asaduryan virm Էրիկ Ասադուրյան fr Eric Assadourian nar 24 travnya 1966 Sen Moris Franciya virmenskij futbolist napadnik golovnij trener Renna U 19 Erik Asaduryan Osobisti dani Povne im ya Erik Asaduryan Narodzhennya 24 chervnya 1966 1966 06 24 58 rokiv Sen Moris Franciya Zrist 175 sm Gromadyanstvo Virmeniya Franciya Poziciya napadnik Yunacki klubi 1984 1986 INF Vishi Profesionalni klubi Roki Klub I g 1986 1990 Tuluza 61 9 1987 1988 Gengam 12 1 1990 1995 Lill 178 27 1995 1996 Lion 30 2 1996 1997 Gengam 9 0 1997 1998 Luan Kyuyizo 35 8 1998 1999 Bove 35 13 1999 2001 ASOA Valans 58 11 Nacionalna zbirna Roki Zbirna I g 1986 1987 1994 1996 1998 Franciya U 21 Franciya B Virmeniya 3 0 1 0 12 3 Trenerska diyalnist Sezoni Komanda Misce 2011 2012 2014 2019 2019 n ch Lans rez Brest U 19 Renn U 19 Igri ta goli za profesionalni klubi vrahovuyutsya lishe v nacionalnomu chempionati Tilki na posadi golovnogo trenera Klubna kar yeraVihovanec klubu INF Vishi doroslu futbolnu kar yeru rozpochav u comu zh klubi yakij 1985 roku vistupav u Nacionalnomu chempionati Franciyi 3 tretij divizion amatorskogo chempionatu Franciyi U serpni 1986 roku priyednavsya do skladu predstavnika Ligi 1 FK Tuluza U svoyemu debyutnomu sezoni na profesionalnomu rivni viglyadav nepogano prote rezultativnistyu ne vrazhav tomu kerivnictvo Tuluzi vidpravilo yunogo napadnika v orendu do klubu Gengam z Ligi 2 Pislya povernennya z orendi stav osnovnim gravcem Tuluzi Prote vzhe v 1990 roci perehodit u Lill Same v comu klubi proviv bilshu chastinu futbolnoyi kar yeri u cej period viklikavsya do drugoyi nacionalnoyi zbirnoyi Franciyi Jogo partnerom po napadu v komandi buv kolishnij gravec zbirnoyi Franciyi Fransua Brisson a potim shved Kennet Andersson ta avstraliyec Frenk Farina Prote z chasom pochav vtrachati shvidkist ta vitrivalist zadlya prodovzhennya kar yeri v Lilli zmushenij buv na futbolnomu poli roztashovuvatisya glibshe Rezultativnist Erika privertaye uvagu golovnogo trenera Liona Zhana Mishelya Ola zaprositi jogo do komandi na sezon 1995 96 rokiv Vistupav poruch z zirkovim napadnikom Flor yenom Morisom z yakim vin vdalo zigrav u Kubku UYeFA proti rimskogo Lacio v yakomu viddav rezultativnij pas ta vidznachivsya golom u dvomatchevomu protistoyanni 1995 roku a takozh u Kubku ligi v yakomu dijshov do finalu Tim ne mensh Ola ne pobachiv Asaduryana u skladi klubu na nastupnij sezon j na pochatku sezonu 1996 97 rokiv dozvoliv jomu perejti v Gengam U starij novij komandi vin shvidko travmuvavsya a potim buv gravcem rezervu Nezvazhayuchi na rezultativnu gru v rezervnij komandi u golovnij komandi majzhe ne otrimuvav igrovoyi praktiki 9 matchiv 1 gol takozh ne brav uchasti u finalnomu poyedinku kubku Franciyi Sezon 1997 98 rokiv takozh rozpochav z Gengamom yakij vigrav Kubok Intertoto prote u Lizi 1 ne zigrav zhodnogo poyedinku Mayuchi bazhannya grati zmushenij buv zalishiti Gengam j u zhovtni 1997 roku priyednavsya do skladu skromnogo predstavnika Ligi 2 Luan Kyuyizo U komandi Erik nabiraye prekrasnu formu j razom z Zheromom Lamperero formuye efektivnu ataku ale nezvazhayuchi na bilsh nizh zadovilnij sezon 35 matchiv 8 goliv ta 6 peredach jomu ne vdayetsya dopomogti komandi uniknuti vilotu v Nacionalnij chempionat U sezoni 1998 99 rokiv perebravsya do Bove prodemonstruvavshi najkrashu rezultativnist u kar yeri 13 goliv ta 5 e misce v spisku najkrashih bombardiriv chempionatu Odnak sezon 1998 99 rokiv viyavivsya ne zovsim vdalim oskilki jogo komana v Lizi 2 posila 20 e misce U sezoni 1999 00 rokiv vistupav za yedinij profesionalnij klub virmenskoyi menshini ASOA Valans U komandi vistupav na poziciyi napadnika ta atakuvalnogo pivzahisnika prote za pidsumkami sezonu Valans viletiv do Nacionalnogo chempionatu U sezoni 2000 01 rokiv proviv proviv nepoganij sezon vidznachivsya 6 a golami takozh grav z komandoyu v kubku ligi ta kubku Franciyi Prote po zakinchenni sezonu 2000 01 rokiv virishiv zavershiti kar yeru gravcya Protyagom kar yeri gravcya Erik Asaduryan grav plich o plich z takimi futbolistami yak Erik Kantona Zhoslen Angloma Lyudovik Zhuli Paskal Numa Frank Zhava Yacek Bonk Paskal Olmeta Floren Moris Mishel Ter Zakaryan ta Antuan Sib yerskij Zreshtoyu proviv 278 matchiv ta vidznachivsya 38 golami u Lizi 1 ta 113 matchiv i 28 goliv u Lizi 2 Kar yera v zbirnijKolishnij gravec francuzkoyi molodizhki u 1996 roci virishiv zahishati kolori nacionalnoyi zbirnoyi Virmeniyi u poyedinkah kvalifikaciyi chempionatu svitu 1998 roku Debyutuvav u virmenskij zbirnij 5 zhovtnya 1996 roku v nichijnomu 1 1 poyedinku kvalifikaciyi chempionatu svitu 1998 roku proti Pivnichnoyi Irlandiyi Pid chas kvalifikacijnih matchiv buv odnim z providnih gravciv virmenskoyi zbirnoyi yakij u svoyij grupi dopomig posisti 4 e misce najkrashij rezultat Virmeniyi u kvalifikacijnih turnirah chempionatu svitu j zdobuti po odnij istorichnij peremozi proti Pivnichnoyi Irlandiyi ta Albaniyi Takozh u cij kvalifikaciyi Erik vidznachivsya 3 a golami v tomu chisli j u vorotah Portugaliyi v yakij grav legendarnij Luyish Figu Prihid Surena Barsegyana na trenerskij mistok Virmenskoyi zbirnoyi do pochatku kvalifikaciyi Yevro 2000 prizviv do zanepadu komandi cherez vibir Barsegyana gravciv ta taktiki na matchi vnaslidok chogo bagato gravciv vidmovlyayutsya priyizhdzhati do nacionalnoyi zbirnoyi napriklad Asaduryan 31 bereznya 1999 roku za dekilka godin do matchu Franciya Virmeniya trener povidomlyaye gravcevi sho Erik zalishayetsya na lavi zapasnih Erik Assadurian do cogo kapitan zbirnoyi vidmovlyayetsya vid podalshih vistupiv za nacionalnu komandu j zaznachaye sho v takomu vipadku bazhano staviti molodogo gravcya dlya pidgotovki majbutnogo rezervu zbirnoyi Pislya ciyeyi vidmovi Suren Barsegyan bilshe ne viklikav gravcya Goli za zbirnu Data Misce Supernik Rahunok Rezultat Zmagannya 1 5 zhovtnya 1996 Pivnichna Irlandif Pivnichna Irlandiya 1 1 Nichiya kvalifikaciya ChS 1998 2 20 serpnya 1997 Portugaliya Portugaliya 1 3 Porazka kvalifikaciya ChS 1998 3 6 veresnya 1997 Virmeniya Albaniya 3 0 Peremoga kvalifikaciya ChS 1998Kar yera treneraPo zavershenni kar yeri gravcya pracyuvav z yuniorskim komandami Bresta ta Lansa Z 2005 po 2011 rik pracyuvav na riznih trenerskih posadah u Lansi u tomu chisli ocholyuvav komandu U 18 ta rezervnij sklad komandi U 2009 roci priviv komandu do peremogi v chempionati Franciyi U 18 U 2011 roci pid kerivnictvom Erika Asaduryana rezervna komanda Lansu posila 7 e misce v amatorskomu chempionati Franciyi Z chervnya 2012 po cherven 2014 roku pracyuvav z yunackoyu komandoyu katarskogo klubu Al Duhayil takozh ocholyuvav drugu komandu klubu Pislya cogo povernuvsya u Brest de ocholiv komandu U 19 U chervni 2019 roku priznachenij golovnim trenerom Renn U 19 ta vidpovidalnim za pidgotovku molodizhnoyi komandi StatistikaKlubna Sezon Klub Krayina Zmagannya Matchi Goli 1986 1987 Tuluza Franciya Liga 1 16 0 1987 1988 Tuluza Franciya Liga 1 2 0 1987 1988 Gengam Franciya Liga 2 12 1 1988 1989 Tuluza Franciya Liga 1 22 6 1989 1990 Tuluza Franciya Liga 1 21 3 1990 1991 Lill Franciya Liga 1 35 4 1991 1992 Lill Franciya Liga 1 33 6 1992 1993 Lill Franciya Liga 1 38 6 1993 1994 Lill Franciya Liga 1 35 6 1994 1995 Lill Franciya Liga 1 37 5 1995 1996 Lion Franciya Liga 1 30 2 1996 1997 Gengam Franciya Liga 1 9 0 1997 1998 Luan Kyuyizo Franciya Liga 2 35 8 1998 1999 Bove Franciya Liga 2 35 13 1999 2000 ASOA Valans Franciya Liga 2 30 6 2000 2001 ASOA Valans Franciya Liga 2 28 5Dosyagnennya Tuluza Liga 1 Bronzovij prizer 1 1986 87 Lion Kubok francuzkoyi ligi Finalist 1 1995 96 Gengam Kubok Franciyi Finalist 1 Kubok Intertoto Volodar 1 1996PrimitkiAssadourian L Armenie En dehors du gardien de but et du meneur de jeu 16 listopada 2019 u Wayback Machine fr Stade Rennais Le Brestois Assadourian nomme directeur du centre de formation 15 serpnya 2019 u Wayback Machine letelegramme fr 2 July 2019 eaguingamp com Arhiv originalu za 30 veresnya 2019 Procitovano 30 veresnya 2019 PosilannyaErik Asaduryan na sajti National Football Teams com angl na sajti FIFA angl Profil futbolista na sajti soccerway com angl nim Erik Asaduryan na sajti transfermarkt com angl Erik Asaduryan na sajti PlaymakerStats com angl Profil futbolista na sajti FootballFacts ru ros Profil gravcya 11 lipnya 2019 u Wayback Machine na sajti footballdatabase eu Profil gravcya 16 listopada 2019 u Wayback Machine na sajti worldfootball net Profil gravcya 11 kvitnya 2019 u Wayback Machine na sajti lfp fr Profil gravcya 20 lyutogo 2019 u Wayback Machine na sajti eu football info Profil trenera 9 grudnya 2021 u Wayback Machine na sajti transfermarkt com