Ермлер Фрідріх Маркович (справжнє ім'я Володимир Маркович Бреслав; * 1 травня (13 травня) 1898, місто Режица (тепер Резекне, Латвія — † 12 липня 1967, селище Комарово) — радянський режисер, сценарист, народний артист СРСР (1948), лауреат чотирьох Сталінських премій. Батько радянського диригента Марка Ермлера.
Фрідріх Ермлер | |
---|---|
рос. Фридрих Эрмлер | |
Ім'я при народженні | Володимир Маркович Бреслав |
Дата народження | 1 (13) травня 1898 |
Місце народження | місто Режица (тепер Резекне), Латвія |
Дата смерті | 12 липня 1967 (69 років) |
Місце смерті | селище Комарово |
Поховання | Богословське кладовище |
Громадянство | СРСР |
Професія | режисер |
Заклад | Російський державний інститут сценічних мистецтв |
Членство | СК СРСР |
Нагороди | |
IMDb | ID 0259611 |
Ермлер Фрідріх Маркович у Вікісховищі |
З життєпису
Член КПРС з 1919. У роки Громадянської війни служив у Червоній Армії, в органах ЧК. У 1923—1924 навчався на акторському відділенні . З 1924 працював на кінофабриці «Севзапкіно» (нині «Ленфільм»). У 1926 з Е. Ю. Іогансоном поставив фільм «Катька — паперовий ранет». Найзначніша робота Ермлера у 1920-ті рр.. — «Уламок імперії» (1929). У 1929 — 1931 навчався у Кіноакадемії. У 1932 (з C. Й. Юткевичем) брав участь у створенні одного з перших радянських звукових фільмів «Зустрічний» (музика Д. Д. Шостаковича). У 1930-ті рр.. поставив фільм (1935, грамота Міжнародного кінофестивалю в Москві) і фільм «Великий громадянин», присвячений пам'яті С. М. Кірова (1938—1939; Сталінська премія, 1941). У роки Великої Вітчизняної війни Ермлер створив глибоко драматичний твір, присвячений партизанському руху — фільм «Вона захищає Батьківщину» (1943; Сталінська премія, 1946); на матеріалі подій Сталінградської битви — фільм «Великий перелом» (1946, Сталінська премія, Велика національна премія Міжнародного кінофестивалю в Канні). У 1951 — Сталінська премія за фільм «Велика сила». Радянській інтелігенції присвячується перший кольоровий фільм Ермлера (1955). Особливе місце у творчості Ермлера зайняв історико-документальний фільм «Перед судом історії» (1965), поставлений як інтерв'ю з колишнім емігрантом В. В. Шульгіним. Ермлер — співавтор ряду сценаріїв своїх фільмів.
Нагороджений орденом Леніна, орденом Трудового Червоного Прапора, а також медалями.
Похований на кладовищі в селищі Комарово Ленінградської області. На будинку, де в 1930—1962 жив Ермлер (, 55), — меморіальна дошка.
Література
- «Санкт-Петербург. Петроград. Ленінград: Енциклопедичний довідник.» Ред. Колегія: Бєлова Л. М., Булдаков Г. М., Дегтярьов А. Я. и др. — М.: наукове видавництво «Велика Російська Енциклопедія». 1992.
- Самойлов А., Фридрих Эрмлер, Л., 1970; Фридрих Эрмлер. Документы, статьи, воспоминания, (сб.), Л., 1974.
Посилання
Джерела
- Санкт-Петербург (энциклопедия) Эрмлер Фридрих Маркович(рос.) [ 16 листопада 2012 у Wayback Machine.]
- Енциклопедія кіно(рос.) [ 11 квітня 2011 у Wayback Machine.]
- Ф. М. Ермлер у ВРЕ(рос.) [ 7 листопада 2009 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття про кінематографіста чи кінематографістку. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ermler Fridrih Markovich spravzhnye im ya Volodimir Markovich Breslav 1 travnya 13 travnya 1898 misto Rezhica teper Rezekne Latviya 12 lipnya 1967 selishe Komarovo radyanskij rezhiser scenarist narodnij artist SRSR 1948 laureat chotiroh Stalinskih premij Batko radyanskogo dirigenta Marka Ermlera Fridrih Ermlerros Fridrih ErmlerIm ya pri narodzhenniVolodimir Markovich BreslavData narodzhennya1 13 travnya 1898 1898 05 13 Misce narodzhennyamisto Rezhica teper Rezekne LatviyaData smerti12 lipnya 1967 1967 07 12 69 rokiv Misce smertiselishe KomarovoPohovannyaBogoslovske kladovisheGromadyanstvo SRSRProfesiyarezhiserZakladRosijskij derzhavnij institut scenichnih mistectvChlenstvoSK SRSRNagorodiIMDbID 0259611 Ermler Fridrih Markovich u VikishovishiZ zhittyepisuChlen KPRS z 1919 U roki Gromadyanskoyi vijni sluzhiv u Chervonij Armiyi v organah ChK U 1923 1924 navchavsya na aktorskomu viddilenni Z 1924 pracyuvav na kinofabrici Sevzapkino nini Lenfilm U 1926 z E Yu Iogansonom postaviv film Katka paperovij ranet Najznachnisha robota Ermlera u 1920 ti rr Ulamok imperiyi 1929 U 1929 1931 navchavsya u Kinoakademiyi U 1932 z C J Yutkevichem brav uchast u stvorenni odnogo z pershih radyanskih zvukovih filmiv Zustrichnij muzika D D Shostakovicha U 1930 ti rr postaviv film 1935 gramota Mizhnarodnogo kinofestivalyu v Moskvi i film Velikij gromadyanin prisvyachenij pam yati S M Kirova 1938 1939 Stalinska premiya 1941 U roki Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni Ermler stvoriv gliboko dramatichnij tvir prisvyachenij partizanskomu ruhu film Vona zahishaye Batkivshinu 1943 Stalinska premiya 1946 na materiali podij Stalingradskoyi bitvi film Velikij perelom 1946 Stalinska premiya Velika nacionalna premiya Mizhnarodnogo kinofestivalyu v Kanni U 1951 Stalinska premiya za film Velika sila Radyanskij inteligenciyi prisvyachuyetsya pershij kolorovij film Ermlera 1955 Osoblive misce u tvorchosti Ermlera zajnyav istoriko dokumentalnij film Pered sudom istoriyi 1965 postavlenij yak interv yu z kolishnim emigrantom V V Shulginim Ermler spivavtor ryadu scenariyiv svoyih filmiv Nagorodzhenij ordenom Lenina ordenom Trudovogo Chervonogo Prapora a takozh medalyami Pohovanij na kladovishi v selishi Komarovo Leningradskoyi oblasti Na budinku de v 1930 1962 zhiv Ermler 55 memorialna doshka Literatura Sankt Peterburg Petrograd Leningrad Enciklopedichnij dovidnik Red Kolegiya Byelova L M Buldakov G M Degtyarov A Ya i dr M naukove vidavnictvo Velika Rosijska Enciklopediya 1992 Samojlov A Fridrih Ermler L 1970 Fridrih Ermler Dokumenty stati vospominaniya sb L 1974 PosilannyaPortal Biografiyi DzherelaSankt Peterburg enciklopediya Ermler Fridrih Markovich ros 16 listopada 2012 u Wayback Machine Enciklopediya kino ros 11 kvitnya 2011 u Wayback Machine F M Ermler uVRE ros 7 listopada 2009 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya pro kinematografista chi kinematografistku Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi