Енциклопедія есперанто

Енциклопедія есперанто есп. Enciklopedio de Eperanto — енциклопедичне видання, що об'єднує відомості про мову есперанто, есперантистів та . Довідник виданий у 1933 році будапештським видавництвом «Literatura Mondo» («Літературний світ»).

«Енциклопедія есперанто»

Назва мовою оригіналу	есп. Enciklopedio de Eperanto
Країна	Угорщина
Мова	есперанто
Тема	есперанто
Жанр
Місце	Будапешт
Видавництво	Literatura Mondo
Видано	1933
Редактор	Ширяєв Іван Геннадійович, ^d і ^d

Декотрий час ця книга вважалася найбільш повним оглядовим виданням з історії есперанто і есперанто-культури, незважаючи на те, що на назву «Енциклопедія есперанто» претендувало ще кілька видань, проте саме за цим виданням закріпилася назва енциклопедії.

Історія

У 1913 році російський есперантист Петро Стоян запропонував створити Всесвітню Карткову Енциклопедію (Universala Slipa Enciklopedio), яку, на його думку, можна було би видавати у вигляді окремих карток з теми. Ідея не втілилася до кінця. Було видано лише п'ять таких карток.

У 1917 році російський есперантист Володимир Шмурло видав у Петрограді «Всесвітню алфавітну адресну книгу». За словами автора, це перша спроба створення енциклопедії есперанто. Перші 88 сторінок були видані в Ризі, проте повноцінному виданню завадила війна.

Ініціатором створення надрукованої у 1933 році будапештським видавництвом «Literatura Mondo» енциклопедії — став російський священик Іван Ширяєв. У написанні статей взяло участь більше сотні авторів з різних країн світу (в тому числі — з країн Сходу, Нового Світу і навіть Африки). Головними редакторами загальної частини виступили угорські есперантисти Лайош Кокень і Вільмош Блеєр. Статті, присвячені мовним питанням, редагував вже тоді досить відомий угорський есперантолог Кальман Калочаї.

Енциклопедія містила в цілому 2,5 тисячі статей: про знаменитих есперантистів (близько 1,5 тисяч), щодо різних знакових моментах з історії есперанто та інформації про використання мови в різних сферах і країнах на момент створення енциклопедії, а також про різні елементи граматики та стилістики есперанто. Близько 450 статей було присвячено найбільш відомим на той час оригінальним і перекладним творам мовою есперанто. Оригінальне видання енциклопедії містило також і кілька сотень сторінок з ілюстраціями.

Видання було добре сприйнято есперанто-спільнотою і відіграло значну роль в розвитку як есперанто-руху, так і самої мови.

У 1979 і 1986 роках енциклопедія була перевидана завдяки зусиллям Угорської есперанто-асоціації.

У 2000-х роках весь матеріал енциклопедії з'явився в електронній формі. Практично всі статті з енциклопедії стали основою для створення відповідних статей в розділі Вікіпедії мовою есперанто.

Література

• Courtinat, Léon: Historio de Esperanto III, Bellerive-sur-Allier, paĝo 850 (еспер.)

Посилання

• Enciklopedio de Eperanto. Redaktis: L. Kökeny kaj V. Bleier, 1933. Literatura Mondo, Budapest [ 23 травня 2017 у Wayback Machine.] (еспер.)