Енциклопедія есперанто есп. Enciklopedio de Eperanto — енциклопедичне видання, що об'єднує відомості про мову есперанто, есперантистів та . Довідник виданий у 1933 році будапештським видавництвом «Literatura Mondo» («Літературний світ»).
Назва мовою оригіналу | есп. Enciklopedio de Eperanto |
---|---|
Країна | Угорщина |
Мова | есперанто |
Тема | есперанто |
Жанр | |
Місце | Будапешт |
Видавництво | Literatura Mondo |
Видано | 1933 |
Редактор | Ширяєв Іван Геннадійович, d і d |
Декотрий час ця книга вважалася найбільш повним оглядовим виданням з історії есперанто і есперанто-культури, незважаючи на те, що на назву «Енциклопедія есперанто» претендувало ще кілька видань, проте саме за цим виданням закріпилася назва енциклопедії.
Історія
У 1913 році російський есперантист Петро Стоян запропонував створити Всесвітню Карткову Енциклопедію (Universala Slipa Enciklopedio), яку, на його думку, можна було би видавати у вигляді окремих карток з теми. Ідея не втілилася до кінця. Було видано лише п'ять таких карток.
У 1917 році російський есперантист Володимир Шмурло видав у Петрограді «Всесвітню алфавітну адресну книгу». За словами автора, це перша спроба створення енциклопедії есперанто. Перші 88 сторінок були видані в Ризі, проте повноцінному виданню завадила війна.
Ініціатором створення надрукованої у 1933 році будапештським видавництвом «Literatura Mondo» енциклопедії — став російський священик Іван Ширяєв. У написанні статей взяло участь більше сотні авторів з різних країн світу (в тому числі — з країн Сходу, Нового Світу і навіть Африки). Головними редакторами загальної частини виступили угорські есперантисти Лайош Кокень і Вільмош Блеєр. Статті, присвячені мовним питанням, редагував вже тоді досить відомий угорський есперантолог Кальман Калочаї.
Енциклопедія містила в цілому 2,5 тисячі статей: про знаменитих есперантистів (близько 1,5 тисяч), щодо різних знакових моментах з історії есперанто та інформації про використання мови в різних сферах і країнах на момент створення енциклопедії, а також про різні елементи граматики та стилістики есперанто. Близько 450 статей було присвячено найбільш відомим на той час оригінальним і перекладним творам мовою есперанто. Оригінальне видання енциклопедії містило також і кілька сотень сторінок з ілюстраціями.
Видання було добре сприйнято есперанто-спільнотою і відіграло значну роль в розвитку як есперанто-руху, так і самої мови.
У 1979 і 1986 роках енциклопедія була перевидана завдяки зусиллям Угорської есперанто-асоціації.
У 2000-х роках весь матеріал енциклопедії з'явився в електронній формі. Практично всі статті з енциклопедії стали основою для створення відповідних статей в розділі Вікіпедії мовою есперанто.
Література
- Courtinat, Léon: Historio de Esperanto III, Bellerive-sur-Allier, paĝo 850 (еспер.)
Посилання
- Enciklopedio de Eperanto. Redaktis: L. Kökeny kaj V. Bleier, 1933. Literatura Mondo, Budapest [ 23 травня 2017 у Wayback Machine.] (еспер.)
Це незавершена стаття про енциклопедії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Enciklopediya esperanto esp Enciklopedio de Eperanto enciklopedichne vidannya sho ob yednuye vidomosti pro movu esperanto esperantistiv ta Dovidnik vidanij u 1933 roci budapeshtskim vidavnictvom Literatura Mondo Literaturnij svit Enciklopediya esperanto Nazva movoyu originalu esp Enciklopedio de EperantoKrayina UgorshinaMova esperantoTema esperantoZhanrMisce BudapeshtVidavnictvo Literatura MondoVidano 1933Redaktor Shiryayev Ivan Gennadijovich d i d Dekotrij chas cya kniga vvazhalasya najbilsh povnim oglyadovim vidannyam z istoriyi esperanto i esperanto kulturi nezvazhayuchi na te sho na nazvu Enciklopediya esperanto pretenduvalo she kilka vidan prote same za cim vidannyam zakripilasya nazva enciklopediyi IstoriyaU 1913 roci rosijskij esperantist Petro Stoyan zaproponuvav stvoriti Vsesvitnyu Kartkovu Enciklopediyu Universala Slipa Enciklopedio yaku na jogo dumku mozhna bulo bi vidavati u viglyadi okremih kartok z temi Ideya ne vtililasya do kincya Bulo vidano lishe p yat takih kartok U 1917 roci rosijskij esperantist Volodimir Shmurlo vidav u Petrogradi Vsesvitnyu alfavitnu adresnu knigu Za slovami avtora ce persha sproba stvorennya enciklopediyi esperanto Pershi 88 storinok buli vidani v Rizi prote povnocinnomu vidannyu zavadila vijna Iniciatorom stvorennya nadrukovanoyi u 1933 roci budapeshtskim vidavnictvom Literatura Mondo enciklopediyi stav rosijskij svyashenik Ivan Shiryayev U napisanni statej vzyalo uchast bilshe sotni avtoriv z riznih krayin svitu v tomu chisli z krayin Shodu Novogo Svitu i navit Afriki Golovnimi redaktorami zagalnoyi chastini vistupili ugorski esperantisti Lajosh Koken i Vilmosh Bleyer Statti prisvyacheni movnim pitannyam redaguvav vzhe todi dosit vidomij ugorskij esperantolog Kalman Kalochayi Enciklopediya mistila v cilomu 2 5 tisyachi statej pro znamenitih esperantistiv blizko 1 5 tisyach shodo riznih znakovih momentah z istoriyi esperanto ta informaciyi pro vikoristannya movi v riznih sferah i krayinah na moment stvorennya enciklopediyi a takozh pro rizni elementi gramatiki ta stilistiki esperanto Blizko 450 statej bulo prisvyacheno najbilsh vidomim na toj chas originalnim i perekladnim tvoram movoyu esperanto Originalne vidannya enciklopediyi mistilo takozh i kilka soten storinok z ilyustraciyami Vidannya bulo dobre sprijnyato esperanto spilnotoyu i vidigralo znachnu rol v rozvitku yak esperanto ruhu tak i samoyi movi U 1979 i 1986 rokah enciklopediya bula perevidana zavdyaki zusillyam Ugorskoyi esperanto asociaciyi U 2000 h rokah ves material enciklopediyi z yavivsya v elektronnij formi Praktichno vsi statti z enciklopediyi stali osnovoyu dlya stvorennya vidpovidnih statej v rozdili Vikipediyi movoyu esperanto LiteraturaCourtinat Leon Historio de Esperanto III Bellerive sur Allier paĝo 850 esper PosilannyaEnciklopedio de Eperanto Redaktis L Kokeny kaj V Bleier 1933 Literatura Mondo Budapest 23 travnya 2017 u Wayback Machine esper Ce nezavershena stattya pro enciklopediyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi