Емір Диздаревич

Емір Диздаревич (босн. Emir Dizdarević; нар. 2 квітня 1958, Зениця) – боснійський шахіст, у 2006-2008 роках представник Хорватії, гросмейстер від 1988 року.

Емір Диздаревич
Оригінал імені	босн. Emir Dizdarević
2015 рік 2015 рік
Країна	Югославія  Боснія і Герцеговина  Хорватія  Боснія і Герцеговина
Народження	2 квітня 1958(1958-04-02) (66 років) Зениця
Титул	Міжнародний майстер (1982), Гросмейстер (1988)
Рейтинг ФІДЕ	2458 (квітень 2018)
Піковий рейтинг	2555 (липень 1997)

Шахова кар'єра

Помітних успіхів на міжнародній арені почав досягати в другій половині 1980-х років. 1988 року переміг (разом з Богданом Лалічем i Йосипом Дорфманом) на турнірі Босна в Сараєво, а також посів 3-тє місце (позаду i Огнєна Цвітана) на турнірі за швейцарською системою в . Наступного року там само поділив 2-ге місце (позаду Огнєна Цвітана i Драгана Барлова, разом із, зокрема, Ентоні Майлсом, Іштваном Чомом, Флоріном Георгіу, Анатолієм Вайсером i Олександром Черніним). У наступних роках досягнув успіхів, зокрема, у таких містах, як: Зениця (1989, поділив 2-ге місце позаду Петара Поповича, разом з Драголюбом Велимировичем, Бранко Дамляновичем, Сергієм Смагіним i ), Птуй (1991, поділив 1-ше місце разом з Бояном Кураїцою), Любляна (1992, поділив 1-ше місце разом з Драженом Сермеком), Солін (1993, поділив 1-ше місце разом з Драженом Сермеком, а також 1994, поділив 2-ге місце позаду Влатко Ковачевичем, разом з Гораном Диздарем), Канни (1995, поділив 2-ге місце позаду Борислава Івкова, разом з Младеном Палацом, i ), (1997, поділив 1-ше місце разом із, зокрема, Олегом Романишиним i Хрвоє Стевичем). 2000 року взяв участь у чемпіонаті світу ФІДЕ, який проходив за олімпійською системою в Нью-Делі, де в 1-му раунді переміг Лева Псахіса, але в 2-му поступився Борисові Гельфанду. 2003 року поділив 1-ше місце (разом із, зокрема, , Костянтином Ландою, , Мікулашом Маником i Мілошом Павловичем) на регулярному опені, який відбувся у Відні, а також переміг у Зеніці. 2005 року поділив 2-ге місце (позаду Суата Аталика, разом із, зокрема, Боркі Предоєвичем i Алоїзасом Квейнісом) у Пулі, а також знову показав Гарний результат у Зениці, поділивши 1-ше місце (разом з , Міодраг Савичем i Суатом Аталиком). 2006 року поділив 2-ге місце (позаду , разом з Чабою Хорватом) у Спліті. У 2014 році переміг на опені в .

Починаючи з 1992 року належав до основних гравців збірної Боснії і Герцеговини. Між 1992 та 2004 роками взяв участь у всіх зіграних в цей період семи шахових олімпіадах (зокрема один раз на 1-й шахівниці), найбільшого успіху досягнувши 1994 року в Москві, де боснійські шахісти завоювали срібні олімпійські медалі. Крім того, в 1992 – 2003 роках чотири рази брав участь у командних чемпіонатах Європи.

Найвищий рейтинг Ело в кар'єрі мав станом на 1 липня 1997 року, досягнувши 2555 очок займав тоді 3-тє місце (позаду Івана Соколова і Предрага Ніколича) серед шахістів Боснії і Герцеговини.

Зміни рейтингу

Зміни рейтингу Ело

Примітки

1. . Архів оригіналу за 16 квітня 2018. Процитовано 20 квітня 2018.
2. . Архів оригіналу за 1 липня 2017. Процитовано 20 квітня 2018.
3. . Архів оригіналу за 11 грудня 2018. Процитовано 20 квітня 2018.
4. . Архів оригіналу за 20 квітня 2018. Процитовано 20 квітня 2018.
5. . Архів оригіналу за 10 вересня 2018. Процитовано 20 квітня 2018.
6. . Архів оригіналу за 14 липня 2018. Процитовано 20 квітня 2018.
7. Рейтинг Ело зі списків ФІДЕ. Джерело: fide.com (дані з 2001 року), benoni.de, olimpbase.org (дані 1971—2001 років)

Джерела

• ChessBase Megabase 2007

Посилання

• Особова картка Еміра Диздаревича на сайті ФІДЕ
• Партії Еміра Диздаревича в базі Chessgames
• Особова картка Еміра Диздаревича на сайті 365chess.com
• Виступи на шахових олімпіадах
• Виступи на командних чемпіонатах Європи