Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Еміліо Брента італ Emilio Brenta 24 серпня 1889 Турин 22 жовтня 1978 Рокка Пріора італійський адмірал учасник Другої сві

Еміліо Брента

Еміліо Брента

Еміліо Брента (італ. Emilio Brenta, 24 серпня 1889, Турин - 22 жовтня 1978, Рокка-Пріора) - італійський адмірал, учасник Другої світової війни.

Еміліо Брента
image
Артуро Ріккарді, Раффаеле де Куртен, Карло Джартозіо, Еміліо Брента, Еріх Редер та Курт Фріке на зустрічі в Мерано, 13 лютого 1941 року
Народження24 серпня 1889(1889-08-24)
Турин, Італія
Смерть22 жовтня 1978(1978-10-22) (89 років)
Рокка-Пріора, Провінція Рим, Лаціо, Італія
Країнаimage Італія
image Королівство Італія
Званнядивізійний адмірал
Війни / битвиІталійсько-турецька війна
Перша світова війна
Друга світова війна
Нагороди
image
Кавалер бронзової медалі «За військову доблесть» (Італія)
image
Хрест «За військові заслуги» (Італія)
image
Офіцер ордена Святих Маврикія й Лазаря
image
Великий офіцер ордена Корони Італії
image
Кавалер Колоніального ордена Зірки Італії
image
Великий офіцер Ордена За заслуги перед Італійською Республікою
image Еміліо Брента у Вікісховищі

Біографія

Еміліо Брента народився 24 серпня 1889 року в Турині. У 1906 році вступив до Військово-морської академії в Ліворно, яку закінчив у 1910 році у званні гардемарина. Брав участь в італійсько-турецькій війні на борту крейсера «Піза».

У 1915 році отримав звання лейтенанта. Брав участь у Першій світовій війні на борту канонерського човна «Джуліана», крейсерів «Джованні Бозан» та «Варезе». У 1916 році ніс службу на військово-морській базі у Валоні, потім на борту броненосців «Вітторіо Емануеле» та «Сарденья». У вересні 1917 року за участь у бойових діях в північній Адріатиці був нагороджений Срібною медаллю «За військову доблесть».

Протягом 1919-1923 років Еміліо Брента командував міноносцями «Асторе», «Каліпсо», «13 OS» та «Ерідано», після чого був офіцером-аташе командування військово-морських сил Середземного моря на борту лінкора «Конте ді Кавур». Після присвоєння звання капітана III рангу він був призначений в оперативний офіс військово-морського командування в Полі, а пізніше в Міністерство військово-морського флоту в Римі.

Після отримання звання капітана II рангу був призначений капітаном есмінця . Протягом 1930-1933 років був заступником капітана лінкора «Кайо Дуіліо», капітаном лідера есмінців «Карло Мірабелло», есмінця , і зрештою командував Школою військово-морського командування (італ. Scuola di comando navale). Після отримання звання капітана I рангу ніс службу у штабі військово-морських сил в Римі. Протягом 1936-1938 років був капітаном лінкора «Джуліо Чезаре».

Потім Еміліо Брента був переведений до Риму, отримавши звання контрадмірала, до 1942 року ніс службу у Верховній раді флоту (італ. Consiglio superiore navale), у Вищому комітеті з координування технічних проєктів (італ. Comitato superiore di coordinamento dei progetti tecnici), в Комітеті проєктів військових кораблів (італ. Comitato per i proggetti delle navi) і в Комітеті проєктів морських озброєнь (італ. Comitato per i proggetti delle armi navale).

13 лютого 1941 року Еміліо Брента був у складі італійської делегації, куди також входили Артуро Ріккарді, Раффаеле де Куртен та Карло Джартозіо, яка зустрілась в Мерано з командувачами Крігсмаріне Еріхом Редером та Куртом Фріке для вироблення спільної стратегії дій проти флотів союзників.

Отримавши звання дивізійного адмірала, Еміліо Брента був ненадовго призначений заступником начальника штабу в ВМС Італії, а потім командиром 5-ї військово-морської дивізії. На початку вересня 1943 року, за кілька днів до проголошення капітуляції Італії він бів призначений командувачем Військово-морського департаменту Північної Адріатики зі штаб-квартирою у Венеції, замінивши адмірала . Після капітуляції Венеція була оточена німецькими військами, які погрожували розбомбити місто. Після тривалих переговорів 11 вересня Еміліо Брента здав Венецію та її гарнізон із 16 000 чоловік, а потім був доставлений до табору військовополонених у місті Скоки у Польщі. Там він перебував до кінця січня 1945 року, допоки не був звільнений Червоною армією.

Еміліо Брента зміг повернутися до Італії наприкінці 1945 року, після чого став членом, а протягом 1947-1949 років президентом Спеціальної слідчої комісії. Пізніше він був членом Комісії, яка до 1952 року розслідувала діяльність осіб, звинувачених у військових злочинах. За цю діяльність нагороджений орденом «За заслуги перед Італійською Республікою». Потім він до 1956 року був президентом міжміністерської комісії, якій доручено вивчати проблему військового постачання. У 1959 році його перевели до військово-морського резерву. Помер у 1978 році у Рокка-Пріора, поблизу Риму.

Нагороди

Джерела

  • Paolo Alberini e Franco Prosperini, Uomini della Marina, 1861-1946, Roma, Ufficio Storico dello Stato Maggiore della Marina Militare, 2015, .

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Emilio Brenta ital Emilio Brenta 24 serpnya 1889 Turin 22 zhovtnya 1978 Rokka Priora italijskij admiral uchasnik Drugoyi svitovoyi vijni Emilio BrentaArturo Rikkardi Raffaele de Kurten Karlo Dzhartozio Emilio Brenta Erih Reder ta Kurt Frike na zustrichi v Merano 13 lyutogo 1941 rokuNarodzhennya24 serpnya 1889 1889 08 24 Turin ItaliyaSmert22 zhovtnya 1978 1978 10 22 89 rokiv Rokka Priora Provinciya Rim Lacio ItaliyaKrayina Italiya Korolivstvo ItaliyaZvannyadivizijnij admiralVijni bitviItalijsko turecka vijna Persha svitova vijna Druga svitova vijnaNagorodiKavaler bronzovoyi medali Za vijskovu doblest Italiya Hrest Za vijskovi zaslugi Italiya Oficer ordena Svyatih Mavrikiya j Lazarya Velikij oficer ordena Koroni Italiyi Kavaler Kolonialnogo ordena Zirki Italiyi Velikij oficer Ordena Za zaslugi pered Italijskoyu Respublikoyu Emilio Brenta u VikishovishiBiografiyaEmilio Brenta narodivsya 24 serpnya 1889 roku v Turini U 1906 roci vstupiv do Vijskovo morskoyi akademiyi v Livorno yaku zakinchiv u 1910 roci u zvanni gardemarina Brav uchast v italijsko tureckij vijni na bortu krejsera Piza U 1915 roci otrimav zvannya lejtenanta Brav uchast u Pershij svitovij vijni na bortu kanonerskogo chovna Dzhuliana krejseriv Dzhovanni Bozan ta Vareze U 1916 roci nis sluzhbu na vijskovo morskij bazi u Valoni potim na bortu bronenosciv Vittorio Emanuele ta Sardenya U veresni 1917 roku za uchast u bojovih diyah v pivnichnij Adriatici buv nagorodzhenij Sribnoyu medallyu Za vijskovu doblest Protyagom 1919 1923 rokiv Emilio Brenta komanduvav minonoscyami Astore Kalipso 13 OS ta Eridano pislya chogo buv oficerom atashe komanduvannya vijskovo morskih sil Seredzemnogo morya na bortu linkora Konte di Kavur Pislya prisvoyennya zvannya kapitana III rangu vin buv priznachenij v operativnij ofis vijskovo morskogo komanduvannya v Poli a piznishe v Ministerstvo vijskovo morskogo flotu v Rimi Pislya otrimannya zvannya kapitana II rangu buv priznachenij kapitanom esmincya Protyagom 1930 1933 rokiv buv zastupnikom kapitana linkora Kajo Duilio kapitanom lidera esminciv Karlo Mirabello esmincya i zreshtoyu komanduvav Shkoloyu vijskovo morskogo komanduvannya ital Scuola di comando navale Pislya otrimannya zvannya kapitana I rangu nis sluzhbu u shtabi vijskovo morskih sil v Rimi Protyagom 1936 1938 rokiv buv kapitanom linkora Dzhulio Chezare Potim Emilio Brenta buv perevedenij do Rimu otrimavshi zvannya kontradmirala do 1942 roku nis sluzhbu u Verhovnij radi flotu ital Consiglio superiore navale u Vishomu komiteti z koordinuvannya tehnichnih proyektiv ital Comitato superiore di coordinamento dei progetti tecnici v Komiteti proyektiv vijskovih korabliv ital Comitato per i proggetti delle navi i v Komiteti proyektiv morskih ozbroyen ital Comitato per i proggetti delle armi navale 13 lyutogo 1941 roku Emilio Brenta buv u skladi italijskoyi delegaciyi kudi takozh vhodili Arturo Rikkardi Raffaele de Kurten ta Karlo Dzhartozio yaka zustrilas v Merano z komanduvachami Krigsmarine Erihom Rederom ta Kurtom Frike dlya viroblennya spilnoyi strategiyi dij proti flotiv soyuznikiv Otrimavshi zvannya divizijnogo admirala Emilio Brenta buv nenadovgo priznachenij zastupnikom nachalnika shtabu v VMS Italiyi a potim komandirom 5 yi vijskovo morskoyi diviziyi Na pochatku veresnya 1943 roku za kilka dniv do progoloshennya kapitulyaciyi Italiyi vin biv priznachenij komanduvachem Vijskovo morskogo departamentu Pivnichnoyi Adriatiki zi shtab kvartiroyu u Veneciyi zaminivshi admirala Pislya kapitulyaciyi Veneciya bula otochena nimeckimi vijskami yaki pogrozhuvali rozbombiti misto Pislya trivalih peregovoriv 11 veresnya Emilio Brenta zdav Veneciyu ta yiyi garnizon iz 16 000 cholovik a potim buv dostavlenij do taboru vijskovopolonenih u misti Skoki u Polshi Tam vin perebuvav do kincya sichnya 1945 roku dopoki ne buv zvilnenij Chervonoyu armiyeyu Emilio Brenta zmig povernutisya do Italiyi naprikinci 1945 roku pislya chogo stav chlenom a protyagom 1947 1949 rokiv prezidentom Specialnoyi slidchoyi komisiyi Piznishe vin buv chlenom Komisiyi yaka do 1952 roku rozsliduvala diyalnist osib zvinuvachenih u vijskovih zlochinah Za cyu diyalnist nagorodzhenij ordenom Za zaslugi pered Italijskoyu Respublikoyu Potim vin do 1956 roku buv prezidentom mizhministerskoyi komisiyi yakij dorucheno vivchati problemu vijskovogo postachannya U 1959 roci jogo pereveli do vijskovo morskogo rezervu Pomer u 1978 roci u Rokka Priora poblizu Rimu NagorodiBronzova medal Za vijskovu doblest Hrest Za vijskovi zaslugi Oficer Ordena Svyatih Mavrikiya ta Lazarya Velikij oficer Ordena Koroni Italiyi Kavaler Kolonialnogo Ordena Zirki Italiyi Velikij oficer Ordena Za zaslugi pered Italijskoyu Respublikoyu DzherelaPaolo Alberini e Franco Prosperini Uomini della Marina 1861 1946 Roma Ufficio Storico dello Stato Maggiore della Marina Militare 2015 ISBN 978 88 98485 95 6 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Emilio Brenta

Дата публікації:
Топ