Етьєн Еміль Марі Бутру (фр. Étienne Émile Marie Boutroux; 28 липня 1845, Монруж, Франція — 22 листопада 1921, Париж) — французький філософ і історик філософії. Представник спіритуалізму. Його вчення вплинуло на таких мислителів як Бергсон, Блондель, Брюнсвік, Марешаль.
Еміль Бутру | |
---|---|
фр. Émile Boutroux | |
Ім'я при народженні | фр. Étienne Émile Marie Boutroux |
Народився | 28 липня 1845[1][2][…] Монруж |
Помер | 22 листопада 1921[1][4][…](76 років) Париж, Франція[4] |
Поховання | цвинтар Монпарнас[5] |
Країна | Франція |
Діяльність | філософ, викладач університету, історик, історик філософії |
Alma mater | Вища нормальна школа Гайдельберзький університет Рупрехта-Карла Ліцей Генріха IV |
Галузь | філософія релігії[6], філософія науки[6], історія філософії[6] і перекладацтво[d][6] |
Заклад | Паризький університет |
Посада | d |
Вчителі | d і d |
Відомі учні | Анрі Бергсон |
Аспіранти, докторанти | Еміль Дюркгайм d |
Членство | Французька академія Угорська академія наук Академія моральних і політичних наук Національна академія дей-Лінчей Російська академія наук Прусська академія наук |
Брати, сестри | d |
У шлюбі з | d |
Діти | d |
Нагороди | |
Еміль Бутру у Вікісховищі |
У 1865 році вступив до Вищої педагогічної школи, де був учнем Ж. Лашельє, отримав ступінь агресії з філософії (1868). Два роки провів у Гейдельберзі, прослухав курс Едуарда Целлера з історії філософії.
Після повернення до Франції з 1871 року викладав філософію в ліцеї міста Кан.
У 1874 році захистив докторські дисертації: «Про випадковість законів природи» (De la contingence des lois de la nature) і «Про вічні істини у Декарта» (De veritatibus aeternis apud Cartesium).
З 1875 викладав в університеті Монпельє, з 1876 — в Нормальній школі Нансі, після — в Еколь Нормаль Сюпер'єр і з 1886 — в Сорбонні.
Член французької Академії моральних та політичних наук (1898; секція філософії, крісло 3), італійської Академії деї Лінчеї (1905), Французької академії (1912). Почесний член Угорської академії наук (1913). Членкор Британської академії (1907), Берлінської академії наук (1908—1916).
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- SNAC — 2010.
- Енциклопедія Брокгауз
- Бутру Эмиль // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- https://www.landrucimetieres.fr/spip/spip.php?article2621
- Czech National Authority Database
Література
- Еміль Бутру Велика українська енциклопедія
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Etyen Emil Mari Butru fr Etienne Emile Marie Boutroux 28 lipnya 1845 Monruzh Franciya 22 listopada 1921 Parizh francuzkij filosof i istorik filosofiyi Predstavnik spiritualizmu Jogo vchennya vplinulo na takih misliteliv yak Bergson Blondel Bryunsvik Mareshal Emil Butrufr Emile BoutrouxIm ya pri narodzhennifr Etienne Emile Marie BoutrouxNarodivsya28 lipnya 1845 1845 07 28 1 2 MonruzhPomer22 listopada 1921 1921 11 22 1 4 76 rokiv Parizh Franciya 4 Pohovannyacvintar Monparnas 5 Krayina FranciyaDiyalnistfilosof vikladach universitetu istorik istorik filosofiyiAlma materVisha normalna shkola Gajdelberzkij universitet Ruprehta Karla Licej Genriha IVGaluzfilosofiya religiyi 6 filosofiya nauki 6 istoriya filosofiyi 6 i perekladactvo d 6 ZakladParizkij universitetPosadadVchitelid i dVidomi uchniAnri BergsonAspiranti doktorantiEmil Dyurkgajm dChlenstvoFrancuzka akademiya Ugorska akademiya nauk Akademiya moralnih i politichnih nauk Nacionalna akademiya dej Linchej Rosijska akademiya nauk Prusska akademiya naukBrati sestridU shlyubi zdDitidNagorodiKonkur zheneral Emil Butru u Vikishovishi U 1865 roci vstupiv do Vishoyi pedagogichnoyi shkoli de buv uchnem Zh Lashelye otrimav stupin agresiyi z filosofiyi 1868 Dva roki proviv u Gejdelberzi prosluhav kurs Eduarda Cellera z istoriyi filosofiyi Pislya povernennya do Franciyi z 1871 roku vikladav filosofiyu v liceyi mista Kan U 1874 roci zahistiv doktorski disertaciyi Pro vipadkovist zakoniv prirodi De la contingence des lois de la nature i Pro vichni istini u Dekarta De veritatibus aeternis apud Cartesium Z 1875 vikladav v universiteti Monpelye z 1876 v Normalnij shkoli Nansi pislya v Ekol Normal Syuper yer i z 1886 v Sorbonni Chlen francuzkoyi Akademiyi moralnih ta politichnih nauk 1898 sekciya filosofiyi krislo 3 italijskoyi Akademiyi deyi Lincheyi 1905 Francuzkoyi akademiyi 1912 Pochesnij chlen Ugorskoyi akademiyi nauk 1913 Chlenkor Britanskoyi akademiyi 1907 Berlinskoyi akademiyi nauk 1908 1916 PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 SNAC 2010 d Track Q29861311 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 Butru Emil Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 https www landrucimetieres fr spip spip php article2621 Czech National Authority Database d Track Q13550863LiteraturaEmil Butru Velika ukrayinska enciklopediya