Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Елі Луї Деказ (фр. Élie Louis Decazes; 28 вересня 1780, Сен-Мартен-де-Лай — 24 жовтня 1860, Деказвіль) — [fr], французький політик та державний діяч, глава кабінету міністрів з 19 листопада 1819 по 20 лютого 1820.
| Елі Деказ фр. Élie Decazes | |||
 | |||
| |||
|---|---|---|---|
| 19 листопада 1819 – 20 лютого 1820 | |||
| Монарх: | Людовік XVIII | ||
| Попередник: | Жан Жозеф Дессоль | ||
| Наступник: | Арман-Емманюель Рішельє | ||
| Народження: | 28 вересня 1780[1][2][…] Сен-Мартен-де-Лай | ||
| Смерть: | 24 жовтня 1860[1][2][…] (80 років) Париж, Франція | ||
| Причина смерті: | перелом кісток | ||
| Поховання: | Бонзак | ||
| Країна: | Франція | ||
| Батько: | d[5] | ||
| Мати: | d[5] | ||
| Діти: | d | ||
| Автограф: |  | ||
| Нагороди: |    | ||
| | |||
Біографія
Син Мішеля, графа Деказа (1747-1832), заступника [fr] Лібурна, і Катрін де Триган де Бомон (1750–1834), брат віконта . Елі Деказ почав свою діяльність адвокатом, потім був радником паризької апеляційної палати.
Прихильністю до інтересів голландського короля Людовика Бонапарте Деказ викликав невдоволення Наполеона I. У 1814 приєднався до Бурбонів, через що був висланий з Парижа за доби Ста днів. Після битви при Ватерлоо Деказ призначений префектом поліції в Парижі, а потім і міністром загальної поліції.
Здобувши прихильність французького короля Людовіка XVIII, Деказ переконав його в обережній політиці коливань між партіями (політику «коромисла»). Точним дотриманням конституційної хартії Деказ намагався об'єднати всю Францію навколо престолу. Під його впливом була розпущена в 1816 ультрареакційна палата (Chambre introuvable) і проведений в новій палаті закон про вибори 5 лютого 1817, що дав перевагу буржуазії. Після віддалення від справ герцога Армана дю Плессі Рішельє Елі Деказ у званні міністра внутрішніх справ надихав міністерство генерала Дессоля. Знесиливши ворожу йому верхню палату призначенням у неї більше шістдесяти нових перів, Деказ в 1819 році законом про друк заручився підтримкою лібералів.
Бажання Людовіка XVIII змінити виборчі закони 1817 року змусило кабінет Ж.-Ж. Дессоля вийти у відставку, а поступливий Деказ став офіційним головою нового кабінету міністрів. Вбивство Шарля-Фердинанда, герцога Беррійського, накликало на Деказа люті нападки ультрароялістів, і Людовік XVIII змушений був погодитися на його звільнення, дарувавши йому титул герцога Деказа і призначивши послом Франції у Великій Британії.
Коли утворилося міністерство Ж.-Б. Віллеля, Деказ відмовився від посади посла та боровся у верхній палаті проти ультрароялістської партії. На схилі літ Деказ займався промисловими підприємствами, наприклад заснував залізоробний завод у Деказвілі.
По лінії дружини, в 1818 році Деказ отримав від данського короля Фредеріка VI землі і титул (у Франції титул був визнаний в 1822 році). З 1838 року і до смерті в 1860 був великим командором . Елі Деказ помер 24 жовтня 1860 року в Деказвілі.
Сім'я
- 1-а дружина (1.08.1805): Елізабет Фортюне Мюрер (бл. 1785–1806), дочка графа (1750-1837) і Луїз Елізабет Мішель дю Буше (бл.)
- 2-я дружина (11.08.1818): Ежеді Вільгельмін де Бополь де Сент-Олер (1802—1873), дочка , графа де Сент-Олера (1778— 1854), і Генрієтти де Сеглієр де Бельфор'єр, пані де Суайєкур (1774–1802)
Діти:
- (1819-1886), герцог де Глюксберг. Дружина: Северин Розалі Вільгельмін Анн Констанс де Левенталь (1845-1911), дочка Жана Батіста де Левенталя (1804-1891) та Октавії Вилежинської (1822-1907)
- Фредерік Ксавье Станіслас Деказ де Глюксберг (1823-1887)
- Генрієтт Вільгельмін Ежені Деказ де Глюксберг (1824-1899). Чоловік (19.04.1845): барон Полен Леопольд Жак Альфонс Лефевр (1811-1886)
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Sycomore / Assemblée nationale
- база даних Léonore — ministère de la Culture.
- SNAC — 2010.
- Pas L. v. Genealogics.org — 2003.
Джерела
- Щепкин Е. Н. Деказ, Ели // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
Посилання
- Les chemins de fer miniers de Mondalazac et Cadayrac [ 22 листопада 2021 у Wayback Machine.]
- Élie Decazes de Glücksbierg [ 6 травня 2021 у Wayback Machine.].
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Eli Luyi Dekaz fr Elie Louis Decazes 28 veresnya 1780 17800928 Sen Marten de Laj 24 zhovtnya 1860 Dekazvil fr francuzkij politik ta derzhavnij diyach glava kabinetu ministriv z 19 listopada 1819 po 20 lyutogo 1820 Eli Dekaz fr Elie DecazesEli Dekaz Prapor 4 j prem yer ministr Franciyi 19 listopada 1819 20 lyutogo 1820 Monarh Lyudovik XVIII Poperednik Zhan Zhozef Dessol Nastupnik Arman Emmanyuel Rishelye Narodzhennya 28 veresnya 1780 1780 09 28 1 2 Sen Marten de LajSmert 24 zhovtnya 1860 1860 10 24 1 2 80 rokiv Parizh FranciyaPrichina smerti perelom kistokPohovannya BonzakKrayina FranciyaBatko d 5 Mati d 5 Diti d Avtograf Nagorodi Mediafajli b u VikishovishiBiografiyaSin Mishelya grafa Dekaza 1747 1832 zastupnika fr Liburna i Katrin de Trigan de Bomon 1750 1834 brat vikonta Eli Dekaz pochav svoyu diyalnist advokatom potim buv radnikom parizkoyi apelyacijnoyi palati Prihilnistyu do interesiv gollandskogo korolya Lyudovika Bonaparte Dekaz viklikav nevdovolennya Napoleona I U 1814 priyednavsya do Burboniv cherez sho buv vislanij z Parizha za dobi Sta dniv Pislya bitvi pri Vaterloo Dekaz priznachenij prefektom policiyi v Parizhi a potim i ministrom zagalnoyi policiyi Zdobuvshi prihilnist francuzkogo korolya Lyudovika XVIII Dekaz perekonav jogo v oberezhnij politici kolivan mizh partiyami politiku koromisla Tochnim dotrimannyam konstitucijnoyi hartiyi Dekaz namagavsya ob yednati vsyu Franciyu navkolo prestolu Pid jogo vplivom bula rozpushena v 1816 ultrareakcijna palata Chambre introuvable i provedenij v novij palati zakon pro vibori 5 lyutogo 1817 sho dav perevagu burzhuaziyi Pislya viddalennya vid sprav gercoga Armana dyu Plessi Rishelye Eli Dekaz u zvanni ministra vnutrishnih sprav nadihav ministerstvo generala Dessolya Znesilivshi vorozhu jomu verhnyu palatu priznachennyam u neyi bilshe shistdesyati novih periv Dekaz v 1819 roci zakonom pro druk zaruchivsya pidtrimkoyu liberaliv Bazhannya Lyudovika XVIII zminiti viborchi zakoni 1817 roku zmusilo kabinet Zh Zh Dessolya vijti u vidstavku a postuplivij Dekaz stav oficijnim golovoyu novogo kabinetu ministriv Vbivstvo Sharlya Ferdinanda gercoga Berrijskogo naklikalo na Dekaza lyuti napadki ultraroyalistiv i Lyudovik XVIII zmushenij buv pogoditisya na jogo zvilnennya daruvavshi jomu titul gercoga Dekaza i priznachivshi poslom Franciyi u Velikij Britaniyi Koli utvorilosya ministerstvo Zh B Villelya Dekaz vidmovivsya vid posadi posla ta borovsya u verhnij palati proti ultraroyalistskoyi partiyi Na shili lit Dekaz zajmavsya promislovimi pidpriyemstvami napriklad zasnuvav zalizorobnij zavod u Dekazvili Po liniyi druzhini v 1818 roci Dekaz otrimav vid danskogo korolya Frederika VI zemli i titul u Franciyi titul buv viznanij v 1822 roci Z 1838 roku i do smerti v 1860 buv velikim komandorom Eli Dekaz pomer 24 zhovtnya 1860 roku v Dekazvili Sim ya1 a druzhina 1 08 1805 Elizabet Fortyune Myurer bl 1785 1806 dochka grafa 1750 1837 i Luyiz Elizabet Mishel dyu Bushe bl 2 ya druzhina 11 08 1818 Ezhedi Vilgelmin de Bopol de Sent Oler 1802 1873 dochka grafa de Sent Olera 1778 1854 i Genriyetti de Segliyer de Belfor yer pani de Suajyekur 1774 1802 Diti 1819 1886 gercog de Glyuksberg Druzhina Severin Rozali Vilgelmin Ann Konstans de Levental 1845 1911 dochka Zhana Batista de Leventalya 1804 1891 ta Oktaviyi Vilezhinskoyi 1822 1907 Frederik Ksave Stanislas Dekaz de Glyuksberg 1823 1887 Genriyett Vilgelmin Ezheni Dekaz de Glyuksberg 1824 1899 Cholovik 19 04 1845 baron Polen Leopold Zhak Alfons Lefevr 1811 1886 PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Sycomore Assemblee nationale d Track Q193582d Track Q15271528 baza danih Leonore ministere de la Culture d Track Q2886420d Track Q384602 SNAC 2010 d Track Q29861311 Pas L v Genealogics org 2003 d Track Q19847329d Track Q19847326DzherelaShepkin E N Dekaz Eli Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref PosilannyaLes chemins de fer miniers de Mondalazac et Cadayrac 22 listopada 2021 u Wayback Machine Elie Decazes de Glucksbierg 6 travnya 2021 u Wayback Machine