Елювіальні ландшафти

Елювіальні ландшафти — елементарні ландшафти вододільних станів з глибоким заляганням ґрунтових вод. Згідно з Б. Б. Полиновим, який запропонував цей термін, «елювіальні характеризуються заляганням на , незалежністю процесу ґрунтоутворення від ґрунтових вод, відсутністю притоку матеріалу шляхом рідкого або твердого бокового стоку, наявністю втрати матеріалу шляхом стоку та просочування, складом рослинності, пристосованої до боротьби з просочуванням і виносом мінеральних елементів, формуванням у профілі ґрунтів ілювіальних горизонтів, а протягом тривалих геологічних періодів — остаточних форм давньої кори вивітрювання»

Джерела

• Мильков Ф. Н. Словарь-справочник по физической географии. М.: Мысль, 1970. — 344 с
• Полынов Б. Б. Учение о ландшафтах // Вопр. географии. — М., 1953. — С. 38.).

Посилання

• Ландшафт елювіальний //  : навч.-метод. посіб. / уклад. О. Г. Лановенко, О. О. Остапішина. — Херсон : ПП Вишемирський В. С., 2013. — С. 116-117.