Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Елена Понятовська (власне: Елен Елізабет Луїза Амелі Паула Долорес Понятовська Амор; народилася 19 травня 1932 року в Парижі) — одна з найвідоміших письменниць і журналісток Мексики.
 | |
| Громадянство | Мексика і Франція[1] |
|---|---|
| Ім'я при народженні | ісп. Elena Poniatowska Amor |
| Дата народження | 19 травня 1932[2][3][…] (92 роки) |
| Місце народження | Париж[2] |
| Батько | d |
| У шлюбі з | Гільєрмо Аро |
| Рід | Понятовські |
| Рід діяльності | журналістка, письменниця |
| Сфера роботи | d[5], журналістика[5] і політична діяльність[5] |
| Заклад освіти | Національний автономний університет Мексики |
| Початок активної діяльності | 1954 — тепер. час |
| Жанр | поезія |
| Отримані відзнаки | |
| Кількість підписників у соціальних мережах | 1 184 000 |
| Офіційний сайт | |
 Елена Понятовська у Вікісховищі | |
Біографія
Елена Понятовська Амор народилася в Парижі в 1932 році як донька мексиканки Полетт Долорес Амор (сім'я якої втекла до Франції після експропріації їхніх земель на хвилі мексиканської революції) та польського шляхтича Жана Евремонта Понятовського.
У 1941 році мати з двома дочками втекла від націонал-соціалістів і 1942 року повернулася до Мексики. Батько воював у французькій армії до кінця Другої світової війни і тільки потім приїхав до родини. Елена Понятовська використала деякі з цих дитячих вражень у своєму автобіографічному романі La Flor de Lis (1988). Мексиканська поетеса Гвадалупе («Піта») Амор (1920—2000) була її тіткою по кужелю (по материнській лінії).
Восьмирічна дівчинка вивчила іспанську від своєї мексиканської няні Магдалини Кастільо, оскільки її батьки не вважали це важливим і відправили її до англомовних монастирських шкіл у Мексиці та США. Проте ще змалку Елена не відповідала уявленням про польську принцесу; замість того, щоб вийти заміж за аристократа, вона вирішила стати журналісткою. Незабаром Елена стала однією з найпопулярніших інтерв'юерів.
У 1954 році, незадовго до народження її першого сина Еммануеля, вона опублікувала книжку «Lilus Kikus», збірку поетичних оповідань про дівчинку-бунтарку, яка завжди ставить недоречні запитання. Елена дедалі більше цікавилася Мексикою поза межами вищого суспільства та розробила свій особлвий стиль між документальною та оповідною літературою, який залишився типовим для її текстів. Елена заявляла, що таким чином хотіла «позичити свій голос тим, хто не міг говорити сам за себе». У 1963 році вона опублікувала книгу Todo empezó el domingo, хроніку недільних поїздок до знедолених.
Одного разу вона була настільки зачарована голосом старої пралі, що почала брати інтерв'ю у жінки, яка увійде в аннали мексиканської літератури як «Jesusa Palancares» і стане головним героєм роману Понятовської «Hasta no verte, Jesús mío» («A Життя попри все»). Буркотлива, озлоблена аутсайдерка від першої особи розповідає історію свого життя, яке було пов'язане з неспокоєм мексиканської революції і зовсім не відповідає звичному кліше життя жінки середнього класу.
1968 рік ознаменував глибокий перелом в мексиканській історії «різаниною в Тлателолко» 2 жовтня під час президентства Діаса Ордаса, коли уряд розстріляв студентську демонстрацію, спричинивши, імовірно, кілька сотень загиблих. На основі свідчень очевидців, тих, хто вижив, політв'язнів та їхніх родичів, Понятовська склала хроніку La noche de Tlatelolco, яка мала на меті рішуче протидіяти ганебному мовчанню офіційних ЗМІ. Коли в 1971 році вона мала отримати від президента Ечеверріа престижну премію Ксав'єра Віллауррутіа, вона відмовилася від неї, обґрунтувавши свою відмову запитанням: «А хто нагородить мертвих?»
У 1978 році була опублікована серія фіктивних листів російської художниці Ангеліни Бєлофф «Querido Diego» («Дорогий Дієго»), типова жіноча доля якої як покинутої коханої художника Дієго Рівери зворушила Понятовську.
Наступного року Елена «позичила свій голос» Габі Бріммер, паралізованій жінці, яка могла використовувати для спілкування лише великий палець лівої ноги, написавши разом з нею її автобіографічні нотатки.
Також 1979 року була опублікована збірка оповідань De noche vienes, а роком пізніше Fuerte es el silencio (Сильне мовчання), збірка репортажів про бідні райони Мехіко та самоорганізацію їхніх мешканців.
Потужний землетрус 1985 року вона використала як можливість написати ще одну документальну книжку, в якій дала можливість читачам почути швачкок, бездомних, вдів та тих, хто вижив (Nada, nadie…).
У 1992 році вона опублікувала свій другий роман, над яким працювала протягом довгих десяти років свого життя: Tinissima, літературну біографію фотографки Тіни Модотті, яка викликала скандал у Мексиці в 1920-х роках через свій вільнодумний спосіб життя та її причетність до різноманітних політичних вбивств, Тіна також діяла як сталінський агент у Москві, брала участь у громадянській війні в Іспанії та Мексиці.
У "Luz y luna, las lunitas " (1994) Понятовська розповідає свою версію передісторії Ісуса та з ностальгією згадує про останніх вуличних торговців у Мехіко та «muchachas», беззаконних індіанських служниць.
Особисте життя
Елена є двоюрідною сестрою французького політика Мішеля Понятовського (1922—2002). Активні у французькій політиці Ладіслас Понятовський (1946−) та Аксель Понятовський (1952−) є її троюрідними братами.
Визнання
- Premio Mazatlán, 1970, за Hasta no verte Jesús mío
- Premio Xavier Villaurrutia, 1970 (нею відхилено), за La noche de Tlatelolco
- Premio Nacional de Periodismo (перша жінка) за її інтерв'ю, 1978
- Премія Мануеля Буендіа, 1987
- Премія Коатлікуe, 1990
- Premio Mazatlán de Literatura, 1992, для Tinísima
- Premio Nacional Juchimán, від Fundación Juchimán, 1993
- Премія Alfaguara de Novela, 2001 за La piel del cielo
- Національна премія в галузі науки і мистецтва (Lingüística y Literatura), 2002
- Міжнародна премія Ромуло Гальегоса, 2007 р. за книгу El tren pasa primero
- Premio Biblioteca Breve, 2011, для Леонори
- Премія Сервантеса, 2013.
- Медаль Белісаріо Домінгеса, 2023
- Премія Карлоса Фуентеса, 2023
Творчість
Як письменниця, Елена Понятовська вирізняється унікальною манерою письма; у своїх творах вона поєднує журналістську та письменницьку діяльність, залучаючи до своїх оповідань елементи позамовної реальності, особливо використовуючи для цього свої інтерв'ю. Часом такі елементи стають у неї основною темою.
Твори
- Lilus Kikus, México: Los Presentes, 1954; нове видання: México: Ed. Era, 1991
- Melés y Teleo. Apuntes para una comedia. México: Revista Panoramas, 1956.
- Todo empezó el domingo. Ill. von Alberto Beltrán. México: Fondo de Cultura, 1963. нове видання: México, D.F.: Ed. Océano de México, 1998 (Tiempo de México)
- Palabras cruzadas. Crónicas. México: Era, 1961. (Biblioteca Era)
- Hasta no verte, Jesús mío. México 1969. Neuere Ausgabe: Barcelona: Nuevas Ed. de bolsillo, 2002 (Ave Fénix de bolsillo; 326,4).
- La noche de Tlatelolco. Testimonios de historia oral. México 1971. нове видання: México, Ed. Era, 1993
- Querido Diego, te abraza Quiela. México 1978; нове видання: México, D.F.: Ed. Era, 1988 (Biblioteca Era; 109).
- De noche vienes. México: Grijalbo, 1979; нове видання: México: Ed. Era, 1992
- Gaby Brimmer. México: Grijalbo, 1979. . нове видання: 3. ed. Buenos Aires; México; Barcelona: Ed. Grijalbo, 1980.
- Fuerte es el silencio. México 1980; нове видання: México: Era 1991 (Biblioteca Era; 128/10: Série crónicas)
- Domingo 7. México 1982; нове видання: México: Oceano, 1985.
- El último guajolote. México: Cultura/SEP; Martín Casillas, 1982. (Colección Memoria y olvido: imágenes de México)
- ¡Ay vida, no me mereces! Carlos Fuentes, Rosario Castellanos, Juan Rulfo, la literatura de la Onda México 1985; нове видання: México: Joaquín Mortiz, 1992.
- La «Flor de Lis». México: Ed. Era, 1988; нове видання México: Era, 1992.
- Nada, nadie. Las voces del temblor. México: Era, 1988; нове видання: México: Ed. Era, 1994 (Biblioteca Era: Crónica).
- Todo México I—VII. México: Diana, 1991—2002.
- Tinísima. México 1992: нове видання: México: Era, 1993.
- Luz y luna, las lunitas. México: Ed. Era, 1994.
- Paseo de la reforma. Barcelona: Plaza & Janés, 1996 (Ave Fénix: serie mayor)
- Las soldaderas. México: Ed. Era [u. a.], 1999.
- Octavio Paz, las palabras del árbol. Barcelona: Plaza & Janés, 1998.
- Las mil y una… La herida de Paulina. Barcelona: Plaza & Janés, 2000.
- Juan Soriano. Niño de mil años. México: Plaza y Janés, 2000.
- Las siete cabritas. México, D.F.: Ed. Era, 2000 (Biblioteca Era: 40)
- Mariana Yampolsky y la buganvillia. México: Plaza & Janés, 2001.
- La piel del cielo (Die Haut des Himmels), Madrid: Alfaguara, 2001.
- Tlapalería. México, D.F.: Ed. Era, 2003 (Biblioteca Era: Narrativa).
- Obras reunidas. México, D.F.: Fondo de Cultura Económica, 2005. (повне зібрання творів)
- El tren pasa primero. Madrid: Alfaguara, 2006.
- Amanecer en el Zócalo. Los 50 días que confrontaron a México. 2007 (хроніка)
- Leonora. México: Seix Barral, 2011
Примітки
- https://lanetaneta.com/90-anos-de-elena-poniatowska-el-dia-que-se-naturalizo-mexicana/
- Deutsche Nationalbibliothek Record #119089068 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Elena Poniatowska
- FemBio database
- Czech National Authority Database
- Вона є родичкою Казімєжа Понятовського (1721—1800), старшого брата останного польського короля Станіслава-Августа Понятовського.
Література
- Priska M. Ballmaier: Von der Möglichkeit, ich zu sagen: Versionen weiblicher Lebensentwürfe im Werk mexikanischer Autorinnen. (= Schriftenreihe Feminat. 10). Verlag Dr. Kovač, Hamburg 2001, .
- Beth Ellen Jörgensen: The Writing of Elena Poniatowska: Engaging Dialogues. (= The Texas Pan American Series). Univ. of Texas Press, Austin, Tex. 1994, .
- María Teresa Medeiros-Lichem: Reading the Feminine Voice in Latin American Women's Fiction: from Teresa de la Parra to Elena Poniatowska and Luisa Valenzuela. (= Latin America. 2). Lang, New York/ Vienna u. a. 2002, .
- Barbara Plavčak: Die Annäherung an die Wirklichkeit in der Testimonialliteratur: Zu Elena Poniatowskas «Hasta no verte Jesús mío» und «La noche de Tlatelolco». unveröff. Mag.arb., Univ. Graz 1997.
- Walescka Pino-Ojeda: Sobre castas y puentes: Conversaciones con Elena Poniatowska, Rosario Ferré y Diamela Eltit. (= Serie Ensayo). Ed. Cuarto Propio, Providencia, Santiago 2000, .
- Lynn Stephen: Stories That Make History: Mexico through Elena Poniatowska's Cronicas. Duke University Press, Durham 2021, .
Посилання
- Бібліографія. Елена Понятовська // Німецька національна бібліотека
- Literatur von und über Elena Poniatowska Інститут Сервантеса
- escritoras.com (ісп.)
- Reflexiones, von Priscilla Gac-Artigas (ісп.)
- El poder de la palabra (ісп.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Elena Ponyatovska vlasne Elen Elizabet Luyiza Ameli Paula Dolores Ponyatovska Amor narodilasya 19 travnya 1932 roku v Parizhi odna z najvidomishih pismennic i zhurnalistok Meksiki GromadyanstvoMeksika i Franciya 1 Im ya pri narodzhenniisp Elena Poniatowska Amor Data narodzhennya19 travnya 1932 1932 05 19 2 3 92 roki Misce narodzhennyaParizh 2 Batkod U shlyubi zGilyermo Aro RidPonyatovski Rid diyalnostizhurnalistka pismennicya Sfera robotid 5 zhurnalistika 5 i politichna diyalnist 5 Zaklad osvitiNacionalnij avtonomnij universitet Meksiki Pochatok aktivnoyi diyalnosti1954 teper chas Zhanrpoeziya Otrimani vidznakid 1979 d 2001 d 2001 premiya Romulo Galyegosa 2007 d 2001 pochesnij doktor d 1979 pochesnij doktor d 1994 pochesnij doktor d 2000 pochesnij doktor d 2010 Grant Guggengajma 1994 d 2004 d 2002 d 2015 d 2006 d 5 travnya 2004 d 2023 d 2011 Kilkist pidpisnikiv u socialnih merezhah1 184 000 Oficijnij sajt Elena Ponyatovska u VikishovishiBiografiyaElena Ponyatovska Amor narodilasya v Parizhi v 1932 roci yak donka meksikanki Polett Dolores Amor sim ya yakoyi vtekla do Franciyi pislya ekspropriaciyi yihnih zemel na hvili meksikanskoyi revolyuciyi ta polskogo shlyahticha Zhana Evremonta Ponyatovskogo U 1941 roci mati z dvoma dochkami vtekla vid nacional socialistiv i 1942 roku povernulasya do Meksiki Batko voyuvav u francuzkij armiyi do kincya Drugoyi svitovoyi vijni i tilki potim priyihav do rodini Elena Ponyatovska vikoristala deyaki z cih dityachih vrazhen u svoyemu avtobiografichnomu romani La Flor de Lis 1988 Meksikanska poetesa Gvadalupe Pita Amor 1920 2000 bula yiyi titkoyu po kuzhelyu po materinskij liniyi Vosmirichna divchinka vivchila ispansku vid svoyeyi meksikanskoyi nyani Magdalini Kastilo oskilki yiyi batki ne vvazhali ce vazhlivim i vidpravili yiyi do anglomovnih monastirskih shkil u Meksici ta SShA Prote she zmalku Elena ne vidpovidala uyavlennyam pro polsku princesu zamist togo shob vijti zamizh za aristokrata vona virishila stati zhurnalistkoyu Nezabarom Elena stala odniyeyu z najpopulyarnishih interv yueriv U 1954 roci nezadovgo do narodzhennya yiyi pershogo sina Emmanuelya vona opublikuvala knizhku Lilus Kikus zbirku poetichnih opovidan pro divchinku buntarku yaka zavzhdi stavit nedorechni zapitannya Elena dedali bilshe cikavilasya Meksikoyu poza mezhami vishogo suspilstva ta rozrobila svij osoblvij stil mizh dokumentalnoyu ta opovidnoyu literaturoyu yakij zalishivsya tipovim dlya yiyi tekstiv Elena zayavlyala sho takim chinom hotila pozichiti svij golos tim hto ne mig govoriti sam za sebe U 1963 roci vona opublikuvala knigu Todo empezo el domingo hroniku nedilnih poyizdok do znedolenih Odnogo razu vona bula nastilki zacharovana golosom staroyi prali sho pochala brati interv yu u zhinki yaka uvijde v annali meksikanskoyi literaturi yak Jesusa Palancares i stane golovnim geroyem romanu Ponyatovskoyi Hasta no verte Jesus mio A Zhittya popri vse Burkotliva ozloblena autsajderka vid pershoyi osobi rozpovidaye istoriyu svogo zhittya yake bulo pov yazane z nespokoyem meksikanskoyi revolyuciyi i zovsim ne vidpovidaye zvichnomu klishe zhittya zhinki serednogo klasu 1968 rik oznamenuvav glibokij perelom v meksikanskij istoriyi rizaninoyu v Tlatelolko 2 zhovtnya pid chas prezidentstva Diasa Ordasa koli uryad rozstrilyav studentsku demonstraciyu sprichinivshi imovirno kilka soten zagiblih Na osnovi svidchen ochevidciv tih hto vizhiv politv yazniv ta yihnih rodichiv Ponyatovska sklala hroniku La noche de Tlatelolco yaka mala na meti rishuche protidiyati ganebnomu movchannyu oficijnih ZMI Koli v 1971 roci vona mala otrimati vid prezidenta Echeverria prestizhnu premiyu Ksav yera Villaurrutia vona vidmovilasya vid neyi obgruntuvavshi svoyu vidmovu zapitannyam A hto nagorodit mertvih U 1978 roci bula opublikovana seriya fiktivnih listiv rosijskoyi hudozhnici Angelini Byeloff Querido Diego Dorogij Diyego tipova zhinocha dolya yakoyi yak pokinutoyi kohanoyi hudozhnika Diyego Riveri zvorushila Ponyatovsku Nastupnogo roku Elena pozichila svij golos Gabi Brimmer paralizovanij zhinci yaka mogla vikoristovuvati dlya spilkuvannya lishe velikij palec livoyi nogi napisavshi razom z neyu yiyi avtobiografichni notatki Takozh 1979 roku bula opublikovana zbirka opovidan De noche vienes a rokom piznishe Fuerte es el silencio Silne movchannya zbirka reportazhiv pro bidni rajoni Mehiko ta samoorganizaciyu yihnih meshkanciv Potuzhnij zemletrus 1985 roku vona vikoristala yak mozhlivist napisati she odnu dokumentalnu knizhku v yakij dala mozhlivist chitacham pochuti shvachkok bezdomnih vdiv ta tih hto vizhiv Nada nadie U 1992 roci vona opublikuvala svij drugij roman nad yakim pracyuvala protyagom dovgih desyati rokiv svogo zhittya Tinissima literaturnu biografiyu fotografki Tini Modotti yaka viklikala skandal u Meksici v 1920 h rokah cherez svij vilnodumnij sposib zhittya ta yiyi prichetnist do riznomanitnih politichnih vbivstv Tina takozh diyala yak stalinskij agent u Moskvi brala uchast u gromadyanskij vijni v Ispaniyi ta Meksici U Luz y luna las lunitas 1994 Ponyatovska rozpovidaye svoyu versiyu peredistoriyi Isusa ta z nostalgiyeyu zgaduye pro ostannih vulichnih torgovciv u Mehiko ta muchachas bezzakonnih indianskih sluzhnic Osobiste zhittyaElena ye dvoyuridnoyu sestroyu francuzkogo politika Mishelya Ponyatovskogo 1922 2002 Aktivni u francuzkij politici Ladislas Ponyatovskij 1946 ta Aksel Ponyatovskij 1952 ye yiyi troyuridnimi bratami ViznannyaPremio Mazatlan 1970 za Hasta no verte Jesus mio Premio Xavier Villaurrutia 1970 neyu vidhileno za La noche de Tlatelolco Premio Nacional de Periodismo persha zhinka za yiyi interv yu 1978 Premiya Manuelya Buendia 1987 Premiya Koatlikue 1990 Premio Mazatlan de Literatura 1992 dlya Tinisima Premio Nacional Juchiman vid Fundacion Juchiman 1993 Premiya Alfaguara de Novela 2001 za La piel del cielo Nacionalna premiya v galuzi nauki i mistectva Linguistica y Literatura 2002 Mizhnarodna premiya Romulo Galegosa 2007 r za knigu El tren pasa primero Premio Biblioteca Breve 2011 dlya Leonori Premiya Servantesa 2013 Medal Belisario Domingesa 2023 Premiya Karlosa Fuentesa 2023TvorchistYak pismennicya Elena Ponyatovska viriznyayetsya unikalnoyu maneroyu pisma u svoyih tvorah vona poyednuye zhurnalistsku ta pismennicku diyalnist zaluchayuchi do svoyih opovidan elementi pozamovnoyi realnosti osoblivo vikoristovuyuchi dlya cogo svoyi interv yu Chasom taki elementi stayut u neyi osnovnoyu temoyu Tvori Lilus Kikus Mexico Los Presentes 1954 nove vidannya Mexico Ed Era 1991 ISBN 968 411 132 0 Meles y Teleo Apuntes para una comedia Mexico Revista Panoramas 1956 Todo empezo el domingo Ill von Alberto Beltran Mexico Fondo de Cultura 1963 nove vidannya Mexico D F Ed Oceano de Mexico 1998 Tiempo de Mexico ISBN 970 651 052 4 Palabras cruzadas Cronicas Mexico Era 1961 Biblioteca Era Hasta no verte Jesus mio Mexico 1969 Neuere Ausgabe Barcelona Nuevas Ed de bolsillo 2002 Ave Fenix de bolsillo 326 4 ISBN 84 8450 829 3 La noche de Tlatelolco Testimonios de historia oral Mexico 1971 nove vidannya Mexico Ed Era 1993 ISBN 968 411 220 3 Querido Diego te abraza Quiela Mexico 1978 nove vidannya Mexico D F Ed Era 1988 Biblioteca Era 109 ISBN 968 411 214 9 De noche vienes Mexico Grijalbo 1979 nove vidannya Mexico Ed Era 1992 ISBN 968 411 136 3 Gaby Brimmer Mexico Grijalbo 1979 ISBN 968 419 101 4 nove vidannya 3 ed Buenos Aires Mexico Barcelona Ed Grijalbo 1980 Fuerte es el silencio Mexico 1980 nove vidannya Mexico Era 1991 Biblioteca Era 128 10 Serie cronicas ISBN 968 411 054 5 Domingo 7 Mexico 1982 nove vidannya Mexico Oceano 1985 ISBN 968 493 023 2 El ultimo guajolote Mexico Cultura SEP Martin Casillas 1982 Coleccion Memoria y olvido imagenes de Mexico Ay vida no me mereces Carlos Fuentes Rosario Castellanos Juan Rulfo la literatura de la Onda Mexico 1985 nove vidannya Mexico Joaquin Mortiz 1992 ISBN 968 27 0495 2 La Flor de Lis Mexico Ed Era 1988 nove vidannya Mexico Era 1992 ISBN 968 411 171 1 Nada nadie Las voces del temblor Mexico Era 1988 nove vidannya Mexico Ed Era 1994 Biblioteca Era Cronica ISBN 968 411 173 8 Todo Mexico I VII Mexico Diana 1991 2002 ISBN 968 13 2093 X Tinisima Mexico 1992 nove vidannya Mexico Era 1993 ISBN 968 411 305 6 Luz y luna las lunitas Mexico Ed Era 1994 ISBN 968 411 374 9 Paseo de la reforma Barcelona Plaza amp Janes 1996 Ave Fenix serie mayor ISBN 968 11 0193 6 Las soldaderas Mexico Ed Era u a 1999 ISBN 968 411 451 6 ISBN 970 18 2068 1 Octavio Paz las palabras del arbol Barcelona Plaza amp Janes 1998 ISBN 968 11 0299 1 Las mil y una La herida de Paulina Barcelona Plaza amp Janes 2000 ISBN 968 11 0405 6 Juan Soriano Nino de mil anos Mexico Plaza y Janes 2000 ISBN 968 11 0331 9 Las siete cabritas Mexico D F Ed Era 2000 Biblioteca Era 40 ISBN 968 411 498 2 Mariana Yampolsky y la buganvillia Mexico Plaza amp Janes 2001 ISBN 968 11 0466 8 La piel del cielo Die Haut des Himmels Madrid Alfaguara 2001 ISBN 84 204 4241 0 Tlapaleria Mexico D F Ed Era 2003 Biblioteca Era Narrativa ISBN 968 411 564 4 Obras reunidas Mexico D F Fondo de Cultura Economica 2005 ISBN 968 16 7812 5 povne zibrannya tvoriv El tren pasa primero Madrid Alfaguara 2006 ISBN 84 204 6983 1 Amanecer en el Zocalo Los 50 dias que confrontaron a Mexico 2007 hronika Leonora Mexico Seix Barral 2011 ISBN 607 07 0632 3Primitkihttps lanetaneta com 90 anos de elena poniatowska el dia que se naturalizo mexicana Deutsche Nationalbibliothek Record 119089068 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Elena Poniatowska d Track Q18325260 FemBio database d Track Q61356138 Czech National Authority Database d Track Q13550863 Vona ye rodichkoyu Kazimyezha Ponyatovskogo 1721 1800 starshogo brata ostannogo polskogo korolya Stanislava Avgusta Ponyatovskogo LiteraturaPriska M Ballmaier Von der Moglichkeit ich zu sagen Versionen weiblicher Lebensentwurfe im Werk mexikanischer Autorinnen Schriftenreihe Feminat 10 Verlag Dr Kovac Hamburg 2001 ISBN 3 8300 0371 4 Beth Ellen Jorgensen The Writing of Elena Poniatowska Engaging Dialogues The Texas Pan American Series Univ of Texas Press Austin Tex 1994 ISBN 0 292 74033 6 Maria Teresa Medeiros Lichem Reading the Feminine Voice in Latin American Women s Fiction from Teresa de la Parra to Elena Poniatowska and Luisa Valenzuela Latin America 2 Lang New York Vienna u a 2002 ISBN 0 8204 5665 9 Barbara Plavcak Die Annaherung an die Wirklichkeit in der Testimonialliteratur Zu Elena Poniatowskas Hasta no verte Jesus mio und La noche de Tlatelolco unveroff Mag arb Univ Graz 1997 Walescka Pino Ojeda Sobre castas y puentes Conversaciones con Elena Poniatowska Rosario Ferre y Diamela Eltit Serie Ensayo Ed Cuarto Propio Providencia Santiago 2000 ISBN 956 260 208 7 Lynn Stephen Stories That Make History Mexico through Elena Poniatowska s Cronicas Duke University Press Durham 2021 ISBN 978 1 4780 1464 5 PosilannyaBibliografiya Elena Ponyatovska Nimecka nacionalna biblioteka Literatur von und uber Elena Poniatowska Institut Servantesa escritoras com isp Reflexiones von Priscilla Gac Artigas isp El poder de la palabra isp